Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/12368/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 27.12.2024. Зареєстровано: 27.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/522/1251/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019161010000050

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		27.12.2024 
		 
		Справа № 522/12368/19
		Провадження № 1-кп/522/1251/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 грудня 2024 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_13 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі Одеської області кримінальне провадження  №42019161010000050 від 04 лютого 2019 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єгорівка Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишнього заступника начальника Роздільнянського ВП - начальника СКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, капітана поліції, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинуваченому ОСОБА_13 було пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурорами під час судового розгляду, наступного змісту:
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_13 обвинувачується у тому, що він, будучи заступником начальника Роздільнянського ВП - начальником СКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, тобто являючись відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, розуміючи протиправність своїх дій, використовуючи надане йому службове становище, у порушення статей 19, 68 Конституції України, статей 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 1, 2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», 24.01.2019, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, перебуваючи у приміщенні будівлі Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, особисто виказав ОСОБА_15 прохання надати йому, тобто ОСОБА_13 , неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 24.01.2019 становило 13851,85 гривень)за невчинення в інтересах останнього, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, а саме: не здійснення ним та підлеглими йому оперативними працівниками сектору карного пошуку повідомлення органу досудового розслідування - слідчому відділу Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області про протиправне, на його думку, перевезення ОСОБА_15 у січні - лютому 2019 року товарів, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності спиртовмісної продукції, встановленим нормативно-правовими актами, по території Роздільнянського району Одеської області (тобто факт виявлення ознак злочину, передбаченого ст. 227 КК України), та як наслідок не проведення відносно ОСОБА_15 слідчих (розшукових) дій з метою викриття можливої протиправної діяльності останнього.
		У подальшому 21.02.2019, о 10 годині 22 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, розуміючи протиправність своїх дій, використовуючи надане йому службове становище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні ресторану «Ларец» за адресою: м. Одеса, площа Віри Холодної, на розі вулиць Преображенської та Буніна, особисто одержав від ОСОБА_15 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 21.02.2019 становило 13543,7815 гривень)для себе, за невчинення ним в інтересах останнього, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме: не здійснення ним та підлеглими йому оперативними працівниками сектору карного пошуку повідомлення органу досудового розслідування - слідчому відділу Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області про протиправне, на його думку, перевезення ОСОБА_15 у лютому 2019 року товарів, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності перевезення спиртовмісних речовин, встановленим нормативно-правовими актами, по території Роздільнянського району Одеської області (тобто факт виявлення ознак злочину, передбаченого ст. 227 КК України), та як наслідок не проведення відносно ОСОБА_15 слідчих (розшукових) дій з метою викриття можливої протиправної діяльності останнього, тобто у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно обвинувального акту ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України - прохання надати та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища. 
		 
		Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.
		 
		Так, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_13 суду пояснив, що вину в інкримінованому йому злочині не визнав повністю та пояснив суду, що наказом ГУНП в Одеській області № 685 о/с від 04.05.2018 був призначений на посаду заступника начальника відділу - начальника сектору кримінальної поліції Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, яку він займав і у січні 2019 року. До його повноважень входило: організація у виявленні та розкритті злочинів на території Роздільнянського району, Одеської області, супроводження матеріалів спільно із СВ Роздільнянського ВП до суду, розшук злочинців, які рахувалися за Роздільнянським ВП, здійснення оперативно - розшукової діяльності в межах повноважень, проведення слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій за дорученням слідчого, прокурора.
		У січні 2018 року разом із о/у СКП та слідчим СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області він проводив обшук домоволодіння ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає в с. Кучурган Роздільнянського району Одеської області. В ході обшуку виявлений цех з виготовлення алкогольних напоїв, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_16 було зареєстровано кримінальне провадження, засоби виробництва і продукція були вилучені. Обшук був проведений у рамках кримінального провадження, зареєстрованого за фактом викрадення у ОСОБА_16 золотих виробів Лефтером. Після повідомлення про підозру останній зник, у зв`язку з чим оголосили розшук даної особи. Оскільки існували підстави вважати, що ОСОБА_16 переховує свого знайомого ОСОБА_17 , який його ж і обікрав, тому в ході розшукових дій проводився даний обшук у житлі ОСОБА_16 . 
		Через зазначені обставини ОСОБА_16 неодноразово словесно погрожував йому особисто та через його підлеглих, у тому числі через ОСОБА_18 , що він пошкодує за свої дії, тому що ОСОБА_16 «вирішує» питання з УЗЕ та СБУ в Одеській області. ОСОБА_16 підкреслював серйозність своїх намірів тим, що саме через нього затриманий за «хабар» прокурор Роздільнянської прокуратури ОСОБА_19 в 2017 році. Але він на погрози ОСОБА_16 не звертав увагу, оскільки його дії щодо виявлення та профілактики злочинів, у тому числі й відносно ОСОБА_16 , були законними. 
		23.01.2019 до Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про виявлення прикордонниками на території Роздільнянського району автомобіля Ніссан «Сані» білого кольору НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_15 , 1969 р.н., з переміщуваним у ньому вантажем, а саме тетрапаками з речовиною невідомого походження. На місце виїхала СОГ Роздільнянського ВП, а саме слідча ОСОБА_20 та оперуповноважений ОСОБА_21 . За даним фактом після перевірки було зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст. 227 КК України № 12019160390000069 від 24.01.2019. 
		Після затримання ОСОБА_15 з автомобілем та продукцією невідомого походження був доставлений ОСОБА_21 до Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області для перевірки всіх обставин. Цього ж вечора ОСОБА_21 зайшов до нього в кабінет і повідомив, що ОСОБА_15 особисто знайомий з ОСОБА_16 , тому доцільно познайомитися з ОСОБА_15 задля оперативного інтересу. Він погодився, тому спустився з ОСОБА_21 на перший поверх будівлі Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, де ОСОБА_21 познайомив його з ОСОБА_15 . Останній повідомив, що спілкується у своїй діяльності з особами із кримінальних кіл різного характеру, в тому числі із ОСОБА_16 , який на той час продовжував займатися протиправною діяльністю по виробництву алкогольних напоїв та їх збутом, але «обережно». Він запропонував ОСОБА_15 в рамках закону співпрацювати для запобігання вчиненню злочинів на території Роздільнянського району, на що ОСОБА_15 погодився, тому вони обмінялися номерами телефонів. Також ОСОБА_15 у присутності ОСОБА_21 запитав його чи може він якось посприяти його «справі» із вилученням його тетрапаків із речовиною невідомого походження, на що він відмовив. При цьому сказав ОСОБА_15 що у випадку повідомлення йому про підозру, у його інтересах співпрацювати зі слідством для розкриття інших злочинів. Того ж вечора він повідомив ОСОБА_21 що ОСОБА_15 викликає оперативний інтерес, але спочатку необхідно перевірити останнього, після чого залучити в якості оперативного контакту та агенту у відповідності до вимог оперативно-розшукової діяльності.
		24.01.2019 до нього підійшла слідча ОСОБА_20 і повідомила, що дзвонила ОСОБА_15 на мобільний телефон щоб викликати його до відділу, але останній так і не відповів чи з`явиться, тому попросила його зателефонувати ОСОБА_15 щоб викликати до відділу поліції. Оскільки до його обов`язків входило супроводження матеріалів кримінального провадження, у тому числі доставка осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, він зателефонував ОСОБА_15 з метою виклику до слідчої, на що останній погодився і сказав, що передзвонить йому коли приїде до поліції. В другій половині того ж дня ОСОБА_15 прибув до Роздільнянського РВ та передзвонив йому, тому він зустрів ОСОБА_15 на вулиці і провів до слідчої ОСОБА_64. В цей момент ОСОБА_15 спитав чи може з ним поговорити після розмови зі слідчою, на що він погодився для подальшого втілення свого плану щодо задіяння ОСОБА_15 у викритті злочинів. Пізніше на вулиці біля поліції ОСОБА_15 йому сказав, що згоден з його пропозицією допомагати, але йому потрібен час, так як ОСОБА_16 дуже акуратний та наразі нікому не довіряє, тому необхідно спочатку ввійде в довіру до ОСОБА_16 і спробує у нього купити товар для свого перепродажу, а також запропонує йому, свої послуги з логістики, а саме своїм автомобілем перевезе товари з невідомою речовиною туди, куди скаже ОСОБА_16 за грошову винагороду чи знижку на товар. Він запитав ОСОБА_15 чи є у нього такий автомобіль, на що останній відповів, що для нього це не проблема, знайде у товаришів і зробить, все що треба. ОСОБА_15 сказав, що на підготовку йому потрібно близько місяця, після чого повідомить, де у ОСОБА_16 цехи з виготовлення контрафактного алкоголю на території Роздільнянського району, а також в інших місцях Одеської області, коло його зв`язків, кому і скільки він постачає своєї продукції. Він погодився з пропозицією ОСОБА_15 та сказав тримати зв`язок з ним або з о/у ОСОБА_21 . ОСОБА_15 сказав, що за наявності у нього інформації повідомить її в телефонному месенджері чи при особистій зустрічі. На його питання ОСОБА_15 про причину співпраці останній повідомив, що йому не подобаються такі люди як ОСОБА_16 , так як він не дає працювати іншим в цій сфері, він хитрий, нахабний, а ще й «голубий», а він таких терпіти не може. ОСОБА_15 сказав, що в «кримінальних колах» кажуть, що ОСОБА_16 треба «зливати», а краще всього це можна зробити по закону. 
		25.01.2019 десь біля 12:00 годин йому зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_15 і повідомив, що перебуває в м. Роздільна і хоче з ним зустрітися щоб передати важливу інформацію, на що він відповів, що не на місці, тому ОСОБА_15 може зустрітися із ОСОБА_21 , на що ОСОБА_15 погодився. Однак при допиті в суді свідок ОСОБА_15 повідомив, що в цей день він (обвинувачений) йому зателефонував та запропонував приїхати до м. Роздільної, але ОСОБА_15 відмовився і сказав, що далеко. При цьому його (обвинуваченого) слова підтверджуються трафіками, місцем знаходження по мобільному телефону, з якого дзвонив. 
		13.02.2019 року в другій половині дня йому передзвонив о\у ОСОБА_21 і сказав, що приїхав ОСОБА_15 та запропонував йому поспілкуватись з ОСОБА_15 ОСОБА_21 завів ОСОБА_15 до кабінету, а сам вийшов. ОСОБА_15 почав розмову по його справі, яку розслідує ОСОБА_20 , на що він сказав, що особисто цим не цікавився і не знає. Потім ОСОБА_15 повідомив, що готовий працювати, тому він відповідно зрозумів, що це з приводу ОСОБА_16 , на що дав згоду, оскільки раніше ОСОБА_15 сказав, що повідомить коли почне з ОСОБА_16 . Тощо ОСОБА_15 пропонував йому 100 доларів за машину не чув, оскільки навіть не зрозумів би про що йде мова і відразу б відреагував би на цю незаконну пропозицію. Якщо уважно прослухати НСРД за 13.02.2019, то вбачається, що ОСОБА_22 сказав «про себе», ритм його голосу змінився. Після цього вони попрощалися і ОСОБА_15 пішов з кабінету. 
		Десь за пару днів до його затримання, ОСОБА_15 йому написав у месенджері ВОТСАП номера якоїсь машини, як він зрозумів, що тієї машини, на якій ОСОБА_15 буде працювати з ОСОБА_16 , на що він поставив + у відповідь. Потім ОСОБА_15 набрав його у месенджері ВОТСАП і сказав, що зробив 5 ходок автомобілем, на що він сказав ок, розуміючи що ОСОБА_16 працює в повну силу, тому скоро ОСОБА_15 дасть йому інформацію з приводу злочинної діяльності ОСОБА_16 . Що саме перевозив ОСОБА_15 за ці 5 ходок останній йому не повідомив. 
		21.02.2019 зранку він виїхав на службовому транспорті до ГУНП в Одеській області на вул. Преображенську у м. Одеса з метою звірки по робочій документації. Близько 09:00 години йому на месенджер ВОТСАП зателефонував ОСОБА_15 і сказав, що хоче із ним зустрітися, тому виїжджає до м. Роздільна. Він відповів ОСОБА_15 що їде в Одесу на вул. Преображенську по роботі і можливо там зустрітися, на що ОСОБА_15 погодився, наявність даної розмови підтверджується скріном, зробленим з його вилученого мобільного телефону. Таким чином, саме ОСОБА_15 був ініціатором їх зустрічі у той день. Коли він перебував на вул. Преображенській у м. Одесі, набрав ОСОБА_15 , на що останній сказав, що знаходиться напроти будівлі ГУНП в Одеській області в кафе «Ларець», де його там чекає. Коли він прийшов в кафе та сів за столик до ОСОБА_15 , то розраховував що останній повідомить йому інформацію з приводу ОСОБА_16 . Однак ОСОБА_15 хвилин десять говорив про якісь труби в м. Біляївка Одеської області, про інші якісь речі, але не по суті. В якийсь момент ОСОБА_15 йому захотів щось передати під столом, але враховуючи відсутність у нього умислу та мети на будь-які незаконні дії, у тому числі і на отримання неправомірної вигоди, він сказав ОСОБА_15 «навіщо під столом, давай так», думаючи, що той дасть йому записи, схеми, зв`язки протиправної діяльності ОСОБА_16 . ОСОБА_15 щось передав йому над столом, а він, не звертаючи уваги, що в руці, поклав в праву кишеню куртки, тому що у нього не було часу перевіряти що це через брак часу, оскільки затримувався на звірку по роботі. Після чого і він, і ОСОБА_15 вийшли з кафе. 
		Те, що в нього можливо грошові кошти в правому кармані він зрозумів вже після того як поклав їх в кишеню (за дотиком), але скільки там та яких саме купюр, за що ОСОБА_15 їх дав навіть не здогадувався. Він зрозумів, що в дії ОСОБА_15 представляють закінчений склад злочину, передбачений статтею 369 КК України, і що ОСОБА_15 треба документувати і затримувати, що допомогло б використати ОСОБА_15 у розкритті інших злочинів, бо ОСОБА_15 був би на «гачку». Він все спланував і намагався діяти згідно чинного законодавства, відразу у ГУНП в Одеській області склав би і здав би рапорт керівництву про вчинений ОСОБА_15 злочин, слідчий зареєстрував би подію, він видав би речові докази, які лежали у його кишені, слідчий провів би огляд його телефону, зняв би відео з камер спостереження в кафе «Ларець», затримав би ОСОБА_15 та повідомив би останнього про підозру. Одразу затримувати ОСОБА_15 він сам не став, тому що не знав чи дійсно у його кишені грошові кошти, скільки їх там і якими купюрами, хотів задокументувати по «розуму» даний факт, виходячи з того, що ОСОБА_15 розумний, підступний, хитрий, який йде на ризик, може вчинити опір при затриманні, усвідомлює алгоритм роботи правоохоронних органів, тому недоречно було затримувати ОСОБА_15 одному, ще й без зброї на той момент. Тому одразу після завершення розмови він попрямував до приміщення поліції на Преображенській, де збирався про вчинений ОСОБА_15 злочин доповідати своєму безпосередньому керівництву та керівництву ГУНП в Одеській області згідно інструкцій, однак по дорозі був затриманий озброєними співробітниками відділу «А» СБУ в кількості 5-тьох осіб. При затриманні його повалили на землю і сказали, що він затриманий за хабар, через декілька хвилин підійшли слідчий, прокурор з понятими, довели йому за що він затриманий. Я попросив зателефонувати адвокату, але мені відмовили у даному проханні, сказали: не на часі. Почали проводити слідчі дії, після яких він був доставлений в приміщення військової прокуратури на вулиці Армійській в м. Одеса, а потім поміщений в ІТТ.
		Влітку 2019 року йому зателефонував колишній підлеглий ОСОБА_18 і повідомив, що телефонував ОСОБА_16 з метою з`ясування інформації про ОСОБА_17 , який перебував у розшуку за крадіжку. ОСОБА_16 повідомив що ОСОБА_17 давно не бачив, а в кінці розмови нагадав про його ( ОСОБА_13 ) затримання, щоб ОСОБА_18 передав на словах іншим працівникам поліції, щоб вони не заважали його «роботі», так як з ними станеться те ж саме, що і із ним. Ця телефонна розмова записалася автоматично, так я у ОСОБА_18 на той момент стояла програма на телефоні автоматичного запису розмов, тому ОСОБА_18 надав йому копію аудіо запису, який захист надав суду як доказ.
		Показання ОСОБА_15 вважає неправдивими, оскільки вважає, що ОСОБА_16 домовився з ОСОБА_15 надати йому ( ОСОБА_13 ) хабар з мотивів помсти. ОСОБА_15 постійно співпрацював з правоохоронними органами, зокрема СБУ, та приймав участь у фальсифікації кримінальних справ, а саме створення ситуації для надання хабарів посадовим особам. 
		Вважає дії ОСОБА_15 у даному кримінальному провадженні провокацією, враховуючи наступні обставини: 
		ОСОБА_15 був раніше судимий за злочин щодо ухилення від сплати податків та службове підроблення, що вказує на його зацікавленість у співпраці з правоохоронними органами; 
		ОСОБА_15 тривалий час працював неофіційно, займаючись різними видами незаконної діяльності, а саме придбання, перевезення та збуту підакцизних товарів, про що надав показання під час допиту в судовому засіданні Приморського суду м. Одеси по даній справі, що також підтверджується рішенням Малиновського районного суду у справі №521/4798\21за протоколом про порушення ОСОБА_15 митних правил, а саме перевезення 50 000 пачок тютюнових виробів без марок акцизного збору та належного маркування; 
		ОСОБА_15 неодноразово (7 випадків) особисто приймав участь у наданні неправомірної вигоди різним посадовцям у різних регіонах Одеської області за наслідками його заяв до СБУ в Одеській області, був також знайомий з ОСОБА_16 , який був заявником щодо вимагання неправомірної вигоди прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_19 , якого виправдано Малиновським районним судом м. Одеси;
		на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17.11.2023 захистом здійснений тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження№ 12019160390000069 від 24.01.2019 за ч. 1 ст.227 КК України, при дослідженні яких встановлено, що ОСОБА_15 поясняв, що 23.01.2019 придбав 32 тетрапаки по 10 л кожен горілки (тобто 320 л) на ринку с. Кучурган за 7360 грн, після чого був затриманий на Кишинівській трасі поблизу с. Кучурган. По даному кримінальному провадженню ОСОБА_15 не був притягнутий до кримінальної відповідальності, при проведенні експертизи по 1-му із 32-ти тетрапаків виявлений розбавлений водою алкоголь (5,7 промілле), хоча в ухвалі слідчого судді було прописано направити на експертизу всі тетрапаки. Після вказівок прокурора винесена ще одна ухвала слідчим суддею на проведення експертизи всіх 32-х тетрапаків, але дана ухвала не виконана, провадження закрито. Таким чином ОСОБА_15 не був притягнутий до кримінальної відповідальності по ст. 204 КК України, чим реалізовував свої кримінальні плани, що свідчить по «кришування» його незаконної діяльності правоохоронними органами;
		ОСОБА_15 у своїх показаннях висловив версію про обставини нібито придбання та перевезення омивача скла з м. Чечельник Вінницької області обсягом 30 каністр по 10 ОСОБА_53 за одну поїздку до м. Одеси, що не є фінансово рентабельним, стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження того, що перевезенням саме омивача скла нібито займався ОСОБА_15 . Крім того в період часу з 23.01.2019 по 21.02.2019 ОСОБА_15 жодного разу не з`їздив у м. Чечельник, що підтверджується його трафіками мобільних телефонів, хоча у вказаний період переміщався по території України, що свідчить про видуману і неправдиву версію його показань;
		саме ОСОБА_15 був ініціатором усіх зустрічей з ним, телефонних дзвінків та розмов, у бесідах саме ОСОБА_15 пропонував різні, незрозумілі схеми. 
		З приводу надання ОСОБА_15 неправдивих показань ним подано заяву про вчинення злочину до органів поліції, триває досудове розслідування. Щодо створення стосовно нього провокації злочину за ч. 3 ст. 368 КК України посадовцями правоохоронних органів та під їх контролем ОСОБА_15 ним подано заяву до ТУ ДБР, розташованому у м. Миколаєві. 
		На питання прокурора обвинувачений повідомив наступне. Агенти подають документи у вигляді оперативних записок, що є підставою для того щоб розпочати оперативно-розшукову справу категорії «Захист» на осіб, які готують злочини. Не має будь-яких вимог щодо розміру оперативно-розшукових записок, вони можуть настільки маленькими, що поміщаються у долонь руки, тому він і подумав, що ОСОБА_15 передає йому таку записку. Як начальник відділу він знав всіх агентів, оскільки оперативні уповноважені спочатку приводили їх на бесіду до нього. Він збирався передати агента ОСОБА_15 у ОСОБА_21 . Після того як зрозумів що ОСОБА_15 передав йому грошові кошти він прийняв рішення не телефонувати і не викликати поліцію через близьке територіальне розташування ГУНП в Одеській області до місця його знаходження, тому він збирався перейти вулицю Преображенську, зайти у приміщення ГУНП в Одеській області, де відразу ж заявити про вчинений ОСОБА_15 злочин. Коли поклав у кишеню те, що передав йому ОСОБА_15 , то за дотиком відразу ж зрозумів, що це гроші. Фізично міг і сам затримати ОСОБА_15 , але з точки зору глузду прийняв рішення не робити цього, так як був без зброї, ОСОБА_15 міг здійснити опір, але враховуючи, що його особу він знав, номер телефону був відомий, вирішив самостійного не затримувати останнього.
		На питання захисників обвинувачений повідомив, що йому відомо, що два рази слідчий закривав кримінальне провадження за фактом вилучення у ОСОБА_15 тетрапаків із спиртовмісною рідиною, але що на сьогодні із справою не знає. Вважає, що дане кримінальне провадження закривалося через службову недбалість і латентний тиск на слідство інших правоохоронців. В основному ОСОБА_15 йому телефонував, ініціатива у спілкуванні виходила від ОСОБА_15 . Опір при затриманні він не здійснював. Право на захист при затриманні було порушено, приблизно годину з ним проводили слідчі дії і лише після їх закінчення повідомили Регіональний центр вторинної правничої допомоги про його затримання. Його навіть не спитали чи є у нього захисник, який може приїхати на місце затримання. Про порушення права на захист він повідомив у 2019 році заявою ДБР, але його формально повідомили, що у діях правоохоронців немає складу злочину. Умислу та мети на вчинення злочину в особистих інтересах у нього не було. До відповідальності за корупційні правопорушення раніше він не притягався. Знає, що сім осіб у Роздільнянському районі померло від вживання неякісного алкоголю, тому тема незаконного виготовлення алкоголю для нього як працівника поліції представляла оперативний інтерес. Оперативна робота з особами, у тому числі і з ОСОБА_15 , входила у його службові обов`язки згідно відомчої інструкції 07 за 2016 «Про організацію оперативно-розшукової діяльності підрозділами Національної поліції». ОСОБА_15 співпрацює з правоохоронними органами, зокрема СБУ, ДБР, є вісім кримінальних проваджень про корупційні злочини, де ОСОБА_15 фігурує заявником. Вважає, що з боку правоохоронців стосовно нього було не викриття злочину, а добре організована пастка.
		На питання суду пояснив, що відразу заявив особам, які його затримували, зокрема спецпідрозділу Альфа , що іде до приміщення ГУНП в Одеській області заявити про вчинений стосовно нього ОСОБА_15 злочин. ОСОБА_24 не повідомляв такі відомості, так як відмовлявся від дачі показань в силу ст.63 Конституції України.
		 
		В судовому засіданні були допитані свідки, які надали суду наступні показання.
		 
		Свідок ОСОБА_15  показав суду, що проживає в Овідіопольському районі Одеської області. Постійного джерела доходів не має, підприємницькою діяльність не займається, іноді неофіційно надає послуги водія таксі. У січні 2019 року на базарі у Чечельницькому районі Вінницької області за власні кошти придбав приблизно 30 каністр по 10 літрів кожна із спиртовмісною рідиною з метою подальшого її збуту населенню як рідини для омивання скла, у тому числі і на авторинку «Успіх» у м. Одесі. Документи, підтверджуючі купівлю даного товару, у нього були відсутні. На каністрах із рідиною не було позначено що у них міститься. Перевозив товар на вантажному автобусі, який взяв у тимчасове користування у знайомого без оформлення документів.
		Зазначений товар перевіз на автобусі у Роздільнянський район Одеської області, де 23.01.2019 біля митного поста був зупинений співробітниками прикордонної служби України, які в свою чергу викликали слідчо-оперативну групу Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області. У райвідділі поліції у нього прийняли пояснення щодо обставин правопорушення, вилучили товар. Як він зрозумів, товар у нього був незаконним, оскільки містив спирт, тому він і був зупинений прикордонниками. Саме тоді він познайомився із співробітником поліції ОСОБА_13 .
		Наступного дня 24.01.2019 він прибув у Роздільнянський ВП з метою з`ясування питання повернення поліцією товару. При спілкуванні із співробітником поліції ОСОБА_13 останній повідомив, що він не має права перевозити товар у прикордонній зоні без дозвільних документів. Він повідомив ОСОБА_13 що і надалі бажає перевозити товари народного вжитку, на що ОСОБА_13 сказав, що у випадку якщо він перевозитиме товар, він повинен давати по 100 доларів з машини, інакше не зможе проїжджати. Цього ж дня він підписав якісь документи, та йому повернули вилучений напередодні товар, гроші за повернення товару не платив. Повертав товар не ОСОБА_13 , а інший співробітник поліції.
		Після того як йому повідомили платити за перевозку товару по 100 доларів з машини, він через декілька днів звернувся в СБУ, заяву подавав через співробітника ОСОБА_25 . Після цього його повезли у військову прокуратуру, де він написав ще одну заяву, а також підписав документ про співпрацю і не розголошення держтаємниці. При цьому пояснював, що перевозив гальмівну речовину, яка є товаром народного вжитку, що і зазначив у своїй заяві про вчинення злочину.
		Одного разу з ОСОБА_13 зустрілися в кафе у м. Роздільна, не пам`ятає хто запропонував зустрітися. На нього вже була встановлена апаратура співробітниками СБУ. Вони обговорили як він повинен проїжджати з товаром і скільки давати грошей. ОСОБА_13 сказав, що по 100 доларів з машини, інакше він не зможе проїжджати. Він ( ОСОБА_15 ) сказав, що йому підходять такі умови. На цій зустрічі ОСОБА_13 гроші не давав. 
		Після цього він місяць перевозив рідину для омивання скла, всього перевіз такий товар 5 разів, ніхто йому не перешкоджав у цьому. Через місяць він повинен був зустрітися з ОСОБА_13 у призначений день. Вони домовилися про зустріч, але не пам`ятає хто був ініціатором зустрічі. ОСОБА_13 сказав їхати у місто Одеса, вказав у яке кафе.
		СБУ розпочало проводити оперативні заходи по справі приблизно о 8 - 9 годині ранку. Гроші належали особисто йому. Співробітники СБУ при двох понятих грошові кошти помітили, скопіювали їх за допомогою ксероксу, видали гроші йому, про що склали протокол, у якому всі розписалися. Його оглянули на предмет наявності сторонніх предметів, у тому числі інших особистих грошових коштів, описали у що він був одягнений. Йому надали одяг та взуття, на які була попередньо встановлена записуюча техніка, після чого він пішов в кафе на зустріч з ОСОБА_13 .
		Зустріч була призначена ОСОБА_13 в кафе «Ларец» на вул. Радянської Армії (нині Преображенська) у м. Одесі. ОСОБА_13 зателефонував йому і повідомив, що затримується, але згодом прийшов, сів за столик і замовив собі каву. У розмові ОСОБА_13 спитав скільки було ходок, на що він відповів що ходок було 5. Домовленість з ОСОБА_13 була на довірі, тобто ОСОБА_13 не перевіряв скільки він вчинив ходок: 5 або 7. Він намагався передати гроші під столом, але ОСОБА_13 сказав, щоб він передав їх відкрито, тому що чим більше ховаєшся, тим більше викликаєш підозру. Не пам`ятає чи перераховував ОСОБА_13 гроші, відразу вийшов з кафе і не бачив затримання ОСОБА_13 .
		На питання сторони захисту не зміг відповісти скільки заробляв на продажу спиртовмісної речовини з урахуванням витрат на її транспортування. Вимагання грошових коштів складалося у тому, що не проїде, якщо не дасть 100 доларів, але все було на довірі. Грошові кошти давав ОСОБА_13 за безперешкодний проїзд, при цьому в чому складалися дії ОСОБА_13 щодо надання такого безперешкодного проїзду пояснити не зміг. Раніше неодноразово (не менше трьох разів) приймав участь у справах щодо вимагання хабарів у його знайомих, подавав заяви про такі злочини у правоохоронні органи, у деяких випадках навіть надавав у якості хабаря особисті гроші.
		 
		Свідок ОСОБА_26  показав суду, що з 2004 року є підприємцем і у його власності є автомобіль «Газель» з тентом, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . В 2019 році він здав автомобіль в оренду знайомому на фірму, але коли йому був необхідний автомобіль, він ним користувався. Цей самий знайомий познайомив його з ОСОБА_15 , з яким він зустрічався декілька разів. Сумісних питань по бізнесу з ОСОБА_15 у нього не було. В 2019 році знайомий попросив його дати на пару днів машину в користування ОСОБА_15 , на що він погодися. Він на автомобілі «Газель» під`їхав на Пересип і віддав його ОСОБА_15 , який розповів, що збирається щось перевозити. Йому відомо що, коли ОСОБА_15 користувався автомобілем, щось трапилось, але про затримання ОСОБА_15 йому не відомо. Наскільки пам`ятає, ОСОБА_15 автомобіль повернув йому наступного дня на Пересипі, куди сам його пригнав. Це був один раз, коли він давав автомобіль у користування ОСОБА_15 . Наскільки йому відомо, ОСОБА_15 займався рідиною для омивання скла, казав, що з цих питань їздить по області. По справах ОСОБА_15 з ним не їздив, не пам`ятає щоб ОСОБА_15 розказував що збирається їхати у Чечельник.
		 
		Свідок ОСОБА_18  пояснив суду, що знає ОСОБА_13 , оскільки працював у Роздільнянському ВП під його керівництвом, коли свідок займав посаду оперуповноваженого по розшуку безвісно зниклих осіб, розшукуваних осіб та невпізнаних трупів. Йому стало відомо, що стосовно ОСОБА_13 зареєстроване кримінальне провадження, ОСОБА_13 був звільнений із займаної посади. Вже після цього свідок, виконуючи функціональні обов`язки, займався розшуком особи по кримінальному провадженню по крадіжці майна ОСОБА_27 , який був заявником і потерпілим, оскільки у нього викрали золоті виробі і грошові кошти. Одного разу він зателефонував ОСОБА_27 і спитав чи не знає він де знаходиться розшукуваний ОСОБА_65, на що ОСОБА_27 відповів що може і знає. При цьому ОСОБА_27 спитав чи знаєсвідок ОСОБА_13 , на що він сказав, що знає. Тоді ОСОБА_27 висловив йому прохання наступного змісту: «Передай всем своим оперкам, если ко мне будут приходить еще с обыском, то я приду в райотдел еще раз и дам кому надо денег!(російською)».Згодом, розуміючи з цієї розмови що ОСОБА_27 мав на увазі, що саме за його ініціативою була спровокована передача грошових коштів ОСОБА_13 , вирішив, що дана інформація може бути корисна по справі останнього, тому зустрівся з його адвокатом і передав дану інформацію. На час розмови з ОСОБА_28 у нього на телефоні був ввімкнений автозапис всіх телефонних розмов, тому дана розмова записалася, і він передав даний запис адвокату ОСОБА_12 . Також йому було відомо що на той час ОСОБА_27 займався незаконним виготовленням алкогольних напоїв, тому метою його висловлювань було погрозою довести співробітникам поліції, щоб вони не заважали йому займатися незаконною діяльністю, інакше він усуне їх шляхом провокаційних дій, а саме дасть гроші кому потрібно з правоохоронців. Йому відомі номери телефонів ОСОБА_27 : Київстар НОМЕР_3 , МТС НОМЕР_17, МТС НОМЕР_18, робочий НОМЕР_19. ОСОБА_27 також був фігурантом у справі ОСОБА_19 щодо отримання неправомірної вигоди та інших справах. Йому у райвідділі розповідали, що ОСОБА_27 неодноразово займався провокуванням в отриманні хабарів, це вже не перша його участь в подібних ситуаціях. 
		 
		Свідок ОСОБА_29  показав суду, що був понятим при проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_13 . Ранком 21.02.2019 з товаришем одногрупником ОСОБА_30 йшли на заняття в Одеський державний університет внутрішніх справ, де вони навчалися на той час. До них підійшли люди, представились співробітниками СБУ та запропонували бути свідками (понятими), на що вони погодились. З 08.30 до 9.07 годин перебували на Олексіївській площі у м. Одесі, у подальшому з правоохоронцями поїхали на вул. Преображенську. По дорозі їм роз`яснили права та обов`язки понятих. Приїхали на місце як раз під час передачі грошей. При затриманні ОСОБА_13 останньому як затриманій особі роз`яснили права та обов`язки, пояснили за що він затриманий, а саме вимагання грошей у цивільної особи. У затриманого був вилучений мобільний телефон, гроші 500 доларів і гривні. Потім з пальців ОСОБА_13 знімали змиви, пальці світилися, це знімали на відеокамеру. Не було такого щоб затриманому в кишені щось підкидали. Затримання відбувалося без адвоката. Обставини проведення огляду та вручення грошових коштів не пам`ятає та не може дати пояснення з цього приводу. 
		Підстав надавати суду неправдиві показання та будь-якої зацікавленості у справі немає. Ще декілька разів приймав участь понятим в інших кримінальних справах. Із працівниками СБУ до цього знайомий не був, практику в СБУ не проходив. Номер його телефону міг бути у співробітників СБУ, так як його міг дати ОСОБА_31 , який вже пару раз їздив з ними понятим. В цей день 21.02.2019 в 7 годині телефонував ОСОБА_32 , так як разом з ним їздив в університет.
		На той час понятий користувався номером телефону НОМЕР_4 мобільного оператора зв`язку Київстар. По даній справі працював оперативний уповноважений СБУ ОСОБА_33 , телефонні дзвінки з яким вони один одному не здійснювали, тому не пам`ятає щоб спілкувався з ОСОБА_34 4 рази протягом доби до затримання ОСОБА_13 . Не зміг відповісти на питання чому протягом помітки йому двічі телефонував ОСОБА_33 , який проводив дану слідчу дію, якщо вони разом були в одному автомобілі. З ОСОБА_15 не пам`ятає чи знайомий.
		 
		Свідок ОСОБА_21 показав суду, що перебував на добовому чергуванні в якості оперуповноваженого Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області. Надійшло повідомлення про те, що виявлено автомобіль з безакцизним товаром - алкоголем. Поїхав на місце затримання зі слідчим. На місці було виявлено пікап, в багажнику якого завантажена продукція із написом «Пшенична». Водій повідомив, що придбав її для власного споживання. Після складення протоколу повернулись до відділу поліції. Водій пікапа намагався вийти на зв`язок з прокурором. Доповів ОСОБА_13 , чи спілкувались вони у подальшому не знає.
		 
		Свідок ОСОБА_35  показала суду, що працює заступником начальника Роздільнянського відділу поліції. На початку 2020 (насправді 2019 року) працювала з ОСОБА_13 . Разом з ним їхали на звірку на вул. Преображенську у м. Одесі. Після звірки їй зателефонував начальник і запитав де ОСОБА_13 , оскільки до нього надійшла інформація, що стосовно ОСОБА_13 проводяться слідчі дії. Вона дійсно потім побачила що слідчі дії стосовно ОСОБА_13 проводилися. ОСОБА_16 їй відомий, у нього неодноразово вилучався спирт у великих об`ємах, однак Київський суд м. Одеси повертав йому цю продукцію.
		 
		Свідок ОСОБА_36  показав суду, що працює начальником Роздільнянського ВП. Був на службі, коли зателефонував черговий і повідомив, що прикордонники затримали автомобіль, який перевозив спирт. Надав відповідну команду. Прибули в райвідділ, на той час слідчо-оперативна група вже повернулась з місця події, громадянин також перебував у відділі. У лютому 2019 року перебував на звірці в приміщенні ГУНП на вул. Єврейській в м. Одесі, ОСОБА_13 повинен був прибути на звірку, яка проходила кожного місяця. Знаходився у приміщенні ГУНП, коли зателефонував хтось із начальників і поставив до відома, що заступник начальника ВП ОСОБА_13 затриманий на вул. Преображенській при отриманні хабаря. Протягом тривалого часу надходила інформація що ОСОБА_16 причетний до незаконного переміщення акцизного товару, проводились слідчі дії стосовно нього, в одному обшуку свідок приймав участь, обшук проводився до ранку. У ОСОБА_16 тоді було вилучено близько 2000 т спирту, у нього був цех по виготовленню продукції, все спорядження для виготовлення спирту, були внесені відомості за даним фактом у ЄРДР за ст.204 КК України. ОСОБА_13 також приймав участь в обшуку, прийшли на обшук не цілеспрямовано, приїхали бо у розшуку була особа, яка за інформацію була у ОСОБА_16 . ОСОБА_16 завжди погрожував, однак не фізичною розправою, а говорив, що нас може спіткати така ж доля як прокурора Роздільнянської прокуратури, де ОСОБА_16 був потерпілим у справі. Він спочатку пропонував хабар, а потім вже почав погрожувати такими речами, але ніхто на це не звертав увагу.
		 
		Свідок ОСОБА_20  показала суду, що працює начальником дізнання Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області. Була на службі як слідчий коли повідомили, що прикордонники зупинили автомобіль. Група виїхала на виклик, на місці оглянули ємкості тетрапаки, склали протокол огляду та вилучили їх. Водій захотів поїхати у м. Роздільна, щоб йому пояснили у чому його вина, оскільки він говорив що купив доньці на весілля. Огляд місця події проводила як слідча, у слідчу групу входив о/у ОСОБА_21 , який писав пояснення водія, записали пояснення понятих. Доповіли обставини події начальнику Роздільнянського ВП, підготування клопотання до суду, тетрапаки було повернуто за рішенням суду. Висновок про вміст тетрапаків був, однак не пам`ятає який. ОСОБА_13 працював на посаді начальника карного розшуку, його підлеглий виїжджав з нею на місце події. Також про подію доповіла начальнику слідства, телефонували у слідче управління по кваліфікації діяння, зареєстрували кримінальне провадження за ст.227 КК України. Клопотання про призначення експертизи писали у день затримання. Вилучену рідину повернули на другий день з ранку, розписку він писав у мене. ОСОБА_15 не затримували, не було підстав до цього, так як не була на той час проведена експертиза рідини. Про склоомивач ОСОБА_37 їй нічого не повідомляв. Старшим групи прокурорів був ОСОБА_38 .
		 
		Судом були досліджені матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_13 , надані стороною обвинувачення.
		 
		Так матеріали справи містять витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019161010000050 від 04.02.2019 про реєстрацію кримінального провадження за ч.3 ст.368 КК України з наступними обставинами: посадові особи одного з правоохоронних органів, що діють на території Одеської області, виказали громадянину ОСОБА_39 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США щомісячно за вчинення в його інтересах дій з використанням влади та службового становища, поєднуючи вказане прохання з вимаганням неправомірної вигоди (т.2 а.с.2);
		 
		Заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_15 від 05.02.2019 щодо вимагання у нього начальником Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 та оперуповноваженим Роздільнянського ВП ГУНП ОСОБА_21 неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США за ініціювання питання щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за перевезення товарів народного вжитку (т.2 а.с.3);
		 
		Рапорт ст. о/у УСБУ в Одеській області ОСОБА_40 від 29.01.2019, у якому зазначено, що 23.01.2019 ОСОБА_15 на автомобілі Nissan д.н.з. НОМЕР_1 перевозив алкогольні напої в межах митного поста «Кучурган» Одеської області і був затриманий співробітниками Державної прикордонної служби України, про що останні повідомили заступника начальника Роздільнянського ВП ОСОБА_13 . Того ж дня ОСОБА_15 доставлено у Роздільнянський ВП, за фактом перевезення алкогольних напоїв зареєстроване кримінальне провадження за ст.227 КК України. Наступного дня 24.01.2019 ОСОБА_15 ОСОБА_13 висунуто вимогу надати йому 1000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності (т.2 а.с.6-7);
		 
		Що стосується наданих прокурором зазначених доказів, сторона захисту вважає їх недопустимими, про що було зазначено у відповідному клопотанні.
		Так, зокрема, захист вважає, що обставини, викладені у витягу з ЄРДР, не свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Заява ОСОБА_15 від 05.02.2019 не була внесена уповноваженими посадовими особами військової прокуратури до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порушення ст.214 КПК України, зміст вказаної заяви відрізняється від змісту фабули кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв`язку з чим зазначена заява є недопустимим доказом. Реєстрація кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань здійснена на підставі рапорту співробітника СБУ, відомості у якому не знайшли свого підтвердження за матеріалами досудового розслідування та суперечать встановленим фактичним обставинам. Із зазначених підстав рапорт також є недопустимим доказом, внаслідок чого досудове розслідування було розпочато з порушенням кримінального процесуального закону. 
		Суд бере до уваги що ці питання щодо визнання недопустимими доказами зазначених процесуальних рішень неодноразово досліджувалось Верховним Судом, який зазначив наступне. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні такого правопорушення.
		Враховуючи зміст вищенаведених норм кримінального процесуального закону, рапорт оперуповноваженого не є доказом у кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №  759/9497/17).
		Законодавство України не передбачає особливих вимог або певної форми щодо складання заяви про вчинення кримінального правопорушення. Обов`язково у заяві мають міститися конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти невідкладних дій щодо реєстрації даної заяви у ЄРДР та початку досудового розслідування. Фактично рапорт є заявою про вчинення кримінального правопорушення, з якого цілком вбачається конкретні відомості про вчинення протиправних дій (постанова Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 572/1684/19).
		Витяг з ЄРДР у розумінні ч. 2 ст. 84 КПК є електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, що використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру. Витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів у розумінні ст. 84 КПК, а лише підтверджує свідчення фіксації правоохоронним органом фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 761/28347/15-к, постанова Верховного Суду від 22.01.2022 у справі № 520/5755/18). У витягу з ЄРДР повинні міститися відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
		З урахуванням викладеної правої позиції суд вважає, що твердження захисту про недопустимість як доказів саме витягу з ЄРДР, заяви ОСОБА_15 від 05.02.2019, рапорту співробітника СБУ є безпідставними, оскільки ці документи розцінюються як початок реєстрації кримінального провадження, а не як доказ вини обвинуваченого.
		 
		До матеріалів справи стороною обвинувачення також долучений витяг з наказу № 685 о/с від 04.05.2018 про призначення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 заступником начальника відділу поліції -начальником сектору кримінальної поліції Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області з 02.05.2018 (т.2 а.с.42);
		 
		Довідка про походження служби ОСОБА_13 , відповідно до якої з травня 2018 року до часу станом на 21.02.2019 він працював заступником начальника відділу поліції -начальником сектору кримінальної поліції Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області (т.2 а.с.43); 
		 
		Посадова інструкція заступника начальника відділу поліції Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області - начальника сектору кримінальної поліції ОСОБА_13 від 21.09.2018.
		 
		Протокол обшуку від 22.02.2019, проведеного у службовому кабінеті №2 Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, яким користувався ОСОБА_13 , на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.02.2019, в якому зазначено, що начальник СВ Роздільнянского ВП добровільно видала завірені копії матеріалів кримінального провадження №12019160390000069.
		 
		Копії матеріалів кримінального провадження № 12019160390000069 від 24.01.2019 за ст.227 КК України містять: витяг з ЄРДР, у якому зазначено, що під час огляду зупиненого транспортного засобу «Ніссан Санні» р/н НОМЕР_5 у багажному відділенні виявлено 32 паки горілки «Пшенична» без марок акцизного збору ємкістю по 10 літрів загальна кількість 320 літрів.; повідомлення про початок досудового розслідування; доручення про проведення досудового розслідування; постанова про призначення групи прокурорів; протокол огляду місця події з фототаблицею, пояснення ОСОБА_15 по те, що він 23.01.2019 на ринку в с. Кучурган купив горілку для святкування весілля за 7360 грн. ємкістю 320 літрів; протоколи допиту свідків ОСОБА_41 , розписка ОСОБА_15 від 24.01.2019 про отримання автомобілю «Ніссан Санні» р/н НОМЕР_5 ; клопотання від 24.01.2019 про накладення арешту та тимчасового вилучене майно; ухвала Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.01.2019 у справі № 511/132/19 про накладення арешту на 32 паки ємкістю 320 літрів з рідиною із запахом спирту з написом «Пшенична», вилучених з автомобіля «Ніссан Санні» р/н НОМЕР_5 ; клопотання про доручення проведення експертизи матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.7 «Дослідження спиртовмісних речовин»; постанова про залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 22.01.2019;
		 
		Копія висновку експерта № 19-1761 криміналістичної експертизи спиртовмісних рідин по матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019160390000069, складеного 19.04.2019, згідно якого в одній з тридцяти двох полімерних ємностей, яка надана на дослідження, що міститься у картонному коробі з написом «ПШЕНИЧНА …» знаходиться спиртовмісна рідина міцністю 5,7 % об., яка не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі».
		 
		Постанова слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_42 від 16.07.2020 про закриття кримінального провадження № 12019160390000069 від 24.01.2019 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
		 
		Згідно листа керівника Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_43 захиснику ОСОБА_13 адвокату ОСОБА_44 вивченням матеріалів вказаного кримінального провадження установлено, що постанова про його закриття винесена передчасно, на підставі неповно зібраних матеріалів, у зв`язку з чим, 13.12.2023 її скасовано.
		 
		Згідно листа начальника територіального сервісного центру № 5146 від 24.05.2019, наданого у відповідь на адвокатський запит, транспортний засіб ГАЗ 3302-14, 2015 року випуску, держаний номер НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 27.02.2007 року, зареєстрований за ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , право керування зазначеним транспортним засобом відсутнє.
		 
		У відповідь на адвокатський запит заступник начальника Одеської митниці ДФС листом від 12.04.2019 повідомив, що відповідно до інформації, наявної в АСМО «Інспектор» «Електронний журнал пасажирського пункту пропуску» громадянин України ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , митний кордон України в зоні діяльності митного поста «Кучурган» Одеської митниці ДФС у період з 01.12.2018 по 20.02.2019 не перетинав.
		 
		У справі міститься протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.02.2019, у якому зазначено, що 21.02.2019 о 10 годині 29 хвилин напроти будинку № 27 по вул. Преображенській у м. Одеса затриманий ОСОБА_13 , який працює на посаді заступника начальника відділу поліції Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області - начальника СКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 
		Під час затримання проведено обшук особи ОСОБА_13 , під час проведення якого у останнього з лівого переднього карману куртки вилучено грошові купюри номіналом по 100 доларів США у кількості 5 штук кожна загальною сумою 500 доларів США, а саме: LH 76427706B, LL33988772J, LL99055671D, LB21232133E, LL71725667H та мобільний телефон «Айфон 7» IMEI: НОМЕР_8 . 
		 
		Протокол освідування особи від 21.02.2019, у якому зазначено на проведення змивів з правої та лівої рук ОСОБА_13 , у протоколі зазначено на застосування відеокамери та флеш носія «microSDTranscend 16 GB» серійний номер Е658513183. ОСОБА_13 письмово зауважено на проведення освідування у відсутності адвоката.
		 
		Протокол затримання складений з 12.49 год по 14.00 год 21.02.2019 у приміщенні військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України за адресою: м. Одеса. вул. Армійська, 18. До протоколу долучений флеш-носій «microSDTranscend 16 GB» серійний номер Е658554608. До протоколу затримання ОСОБА_13 внесені зауваження, що повідомити родичів та адвоката про затримання надали можливість лише після затримання та освідування. З початку затримання адвоката не надали.
		Стороною захисту звернута увага суду, що у протоколі затримання на третій сторінці слідчим зазначено, що ОСОБА_13 реалізував своє право на повідомлення членів родини чи близьких про своє затримання 21.02.2019 о 11 год. 10 хв. Однак вказана слідчим інформація не є правдивою, оскільки згідно протоколу освідування особи від 21.02.2019 протягом часу з 11 год. 03 хв. по 11 год. 18 хв. проводилося освідування затриманого ОСОБА_13 , що спростовує повідомлення ним у даний період часу про своє затримання інших осіб. Дана інформація підтверджується дослідженим відеозаписом слідчої дії освідування особи.
		Крім того, у протоколі затримання зазначено, що про затримання ОСОБА_13 повідомлено Регіональний центр з надання безоплатної вторинної допомоги о 11 год. 26 хв., тобто майже через 1 годину після фактичного затримання ОСОБА_13 , що унеможливило своєчасну реалізацію затриманим права виклику адвоката з метою надання правничої допомоги. 
		У відповідності ч.4 ст.208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Аналізуючи викладені обставини затримання ОСОБА_13 суд вбачає істотне порушення права на захист затриманого щодо негайного повідомлення інших осіб про його затримання і місце перебування та відповідно реалізації ним виклику захисника або іншими особами для здійснення захисту затриманого. 
		 
		У висновку експерта № 19-1981криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин, складеного 14.05.2019,зазначено, що на наданих на дослідження грошових коштах загальною сумою 500 доларів США, а саме п`яти купюрах LH 76537706B, LL33988772J, LL99055671D, LL71725667H, LB21232133E та на ватних тампонах зі змивами з кистей та пальців рук ОСОБА_13 є спецбарвник - люмінісцентний порошок та сліди спецбарвника (люмінісцентного порошка), відповідно, які мають загальнородову приналежність між собою та зі спецбарвником (люмінісцентним порошком). Наданим в якості зразка спеціальної речовини «Світлячок -м» для порівняльного дослідження;
		 
		У висновку експерта № 19-1982 судово-технічної експертизи документів, складеного 17.05.2019, зазначено, що надані на дослідження п`ять грошових банкнот LH 76537706B, LL33988772J, LL99055671D, LL71725667H, LB21232133E за своїми характеристиками відповідають аналогічним грошовим банкнотам Федеральної резервної системи США, які знаходяться у грошовому обігу та виготовлені на підприємстві, що здійснює випуск державних грошових знаків і цінних паперів США, та є грошовими банкнотами Федеральної резервної системи США;
		 
		Згідно протоколу огляду речей і документів від 21.02.2019 оглянуто переписку у мобільному телефоні «Айфон 7» IMEI: НОМЕР_8 , з абонентом під назвою « ОСОБА_46 » з номером НОМЕР_9 , від якого надійшло повідомлення зі змістом «НОМЕР_20 Газелька» (дата повідомлення з протоколу не вбачається);
		 
		У протоколі огляду вилученої інформації за результатами виконання ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва № 1-кс/487/3050/19 від 15.04.2019 CD-R(марка «DATEX") з написом «GB-19-03788/ ki 03.05.2019, зазначено що ОСОБА_13 записав у телефонну книгу свого мобільного телефону номер ОСОБА_15 як « ОСОБА_46 » (відповідно до протоколу речей і документів від 21.02.2019), за яким закріплено номер НОМЕР_9 .До протоколу огляду вилученої інформації долучено зображення № 4 інформації, роздрукованої з диску CD-R з написом «GB-19-03788/ ki 03.05.2019;
		 
		Протокол огляду речей і документів від 24.05.2019, містить відомості щодо огляду слідчим мобільного телефону марки «Айфон 7» IMEI: НОМЕР_10 . Оглядом мобільного телефону встановлено факти спілкування та переписки зі свідком ОСОБА_15 за допомогою інтеренет-месенджу «ВотсАп», який записаний у списку контактів « ОСОБА_46 », а саме: 13.02.2019 - 4 дзвінки (вхідні від ОСОБА_15 о 09.18 год., 09.52 год.; дзвінки від ОСОБА_15 без відповіді о 09.17 год., 09.51 год), 13.02.2019 - 2 дзвінки (вхідний від ОСОБА_15 о 13.38 год, вихідний від ОСОБА_13 ОСОБА_15 о 14.27 год.), 19.02.2019 -1 дзвінок (вхідний від ОСОБА_15 о 13.18 год.), 21.02.2019 -3 дзвінки(вхідний від ОСОБА_15 о 07:57 год, дзвінки від ОСОБА_15 без відповіді о 09:39 год. (т.3 а.с. 103-111);
		 
		Заявою від 05.02.2019 ОСОБА_15 надав згоду на конфіденційне співробітництво при проведенні НСРД у кримінальному провадженні за фактом вимагання у нього неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США начальником Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 та оперуповноваженим Роздільнянського ВП ГУНП ОСОБА_21 (т.2 а.с.4-5);
		 
		Протокол проведення слідчого експерименту від 26.06.2019 у приміщенні ресторану-кафе «Ларец», розташованого за адресою: м. Одеса, площі Віри Холодної, 1/1, за участю свідка ОСОБА_15 тапонятих ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , з аудіо-, відеофіксацією проведення слідчої дії, за результатами проведення якої до протоколу долучено фототаблицю. Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_15 зазначив, що 21.02.2019 о 9.40 год. йому зателефонував ОСОБА_13 та запропонував зустрітись в кафе «Ларец», розташоване на площі Віри Ходолної у м. Одесі для закриття питання щодо перевезення спиртовмісних речовин по території Роздільнянського району Одеської області. В ході зустрічі він дістав гроші в сумі 500 доларів США та протягнув їх ОСОБА_13 під столом, на що ОСОБА_13 сказав: «Давай так, чем больше прячешься, тем больше палишься». На виконання такої вказівки свідок протягнув ліву руку з грошовим коштами над столом в сторону ОСОБА_13 , останній взяв гроші в праву руку, трохи розгорнув їх, після чого поклав у правий карман куртки;
		 
		Судом також досліджені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій: постанова прокурора про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації (т.4 а.с.1-3), доручення оперативному підрозділу (ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області) на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 36, 41 КПК України № 142 т від 12.02.2019 (т. 4 а.с. 13-14);
		 
		Ухвалою Одеського апеляційного суду № 928т від 11.02.2019 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю розмов, інших рухів, дій, пов`язаних з діяльністю та місцем перебування ОСОБА_15 , візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження за особою ОСОБА_15 , його поведінкою та поведінкою тих, з ким ця особа контактує у публічно доступних місцях та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_15 , який користується абонентським номером НОМЕР_9 оператора з надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» (т.4 а.с. 28-31), клопотання прокурора № 134 т від 11.02.2019 слідчому судді Апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_15 (т.4 а.с. 25-27);
		 
		Ухвалою Одеського апеляційного суду № 929т від 11.02.2019 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю розмов, інших звуків, дій, пов`язаних з діяльністю та місцем перебування ОСОБА_13 , візуального спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження за особою ОСОБА_13 , його поведінкою та поведінкою тих, з ким ця особа контактує у публічно доступних місцях та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_13 , який користується абонентським номером НОМЕР_11 оператора з надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «ВФ України» (т.4 а.с. 50-53), клопотання прокурора № 132 т від 11.02.2019 слідчому судді Апеляційного суду Одеської області про надання дозволу на проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_13 (т.4 а.с.28-31).
		Хоча сторона захисту також зазначає, що клопотання від 11.02.2019 за № 132т про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю особи та візуального спостереження за особою та зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі щодо обвинуваченого ОСОБА_13 містить недостовірну інформацію та не відповідає за змістом вимогам КПК України, внаслідок чого ухвала слідчого судді Одеського апеляційного суду від 11.02.2019 р. № 929т, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо обвинуваченого ОСОБА_13 має суперечливий зміст, що у сукупності, дозволяє констатувати, що об`єктивних законних підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо обвинуваченого ОСОБА_13 на час винесення згаданої ухвали не було.
		 
		Однак суд з доводами захисту не згоден, вважає, що клопотання про проведення зазначених вище негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_13 в повній мірі відповідало вимогам закону, зокрема, пункту 8 частини 2 статті 248 КПК, оскільки містило вказівку на конкретну особу, щодо якої проводилася НСРД, а саме на особу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та використовує номер мобільного телефону НОМЕР_11 . Вказаних відомостей було цілком достатньо для ідентифікації особи в ході проведення у цьому кримінальному провадженні зазначених у клопотанні НСРД у виді аудіо-, відеоконтролю особи та візуального спостереження за особою та зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі. При цьому було перевірено особу, яка подалась до суду про отримання дозволу на проведення НСРД та строки його проведення. До клопотання прокурором додано витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні, з якого вбачається реєстрація кримінального провадження за тяжким злочином за ч.3 ст.368 КК України. 
		 
		На думку суду ухвала Одеського апеляційного суду № 929т від 11.02.2019 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій також відповідає вимогам частини 3 статті 248 КПК України, дотримання яких свідчить про відсутність порушень кримінального процесуального закону, які б потягли недопустимість доказів, отриманих за результатами проведення зазначених у даній ухвалі НСРД стосовно ОСОБА_13 .
		Згідно позиції захисту всі протоколи складені співробітником СБУ за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_13 на порушення вимог ч.1 ст.252 КПК України щодо фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій не відповідають загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом, оскільки всупереч ст.104 КПК України у жодному протоколі не вказано особу, яка проводила відповідну процесуальну дію, а також не вказано характеристики технічних засобів фіксації, які застосовувались при їх проведенні. Матеріали кримінального провадження не містять «протоколу вручення спеціальних технічних засобів» залученому до співробітництва свідку ОСОБА_15 для фіксації ходу та результатів відповідних негласних слідчих (розшукових) дій.
		Перевіривши доводи сторони захисту про недопустимість протоколів НСРД з тих підстав, що в них не вказано відомостей про використану під час їх проведення спецтехніку, зокрема характеристику, назви та серійні номери спеціальних технічних засобів, не вказано особу, яка проводила відповідну процесуальну дію, суд дійшов висновку, що дані доводи не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки, по-перше, КПК України не вимагає зазначення таких відомостей, а по-друге, відомості про методи проведення НСРД та засоби, які для цього використовувались, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню. За таких обставин, відсутність у відповідних протоколах відомостей, про які вказує сторона захисту, узгоджується із положеннями чинного законодавства і не зумовлює визнання результатів таких НСРД недопустимими доказами (постанови ККС ВС від 20.05.2020 у справі № 585/1899/17 та від 07.10.2020 у справі № 725/1199/19). Відсутність у протоколі НСРД відомостей про те, за допомогою якої саме апаратури було проведено зняття інформації та на який саме носій інформації не тягне недопустимості його як доказу. Не зазначення у протоколі НСРД ідентифікаційних ознак і технічних характеристик засобів фіксації, які застосовувалися під час проведення, не може вважатися істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та свідчити про наявність підстав для визнання недопустимими зафіксованих результатів цих дій (постанова ККС ВС від 10.12.2020 у справі № 464/710/18).
		Згідно позиції захисту постанова про проведення контролю за вчиненням злочину не містить конкретного часу початку проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії. При дослідженні судом зазначеної постанови вбачається, що датована постанова 11.02.2019, у резолютивній частині постанови у п. 6 зазначено строк її дії до 09.04.2019 включно, у зв`язку з чим строк дії постанови визначений. 
		 
		Судом досліджений протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відеоконтролю особи» за 13.02.2019 стосовно ОСОБА_13 від 26.02.2019 за №65/4/1155т з фототаблицею та додатками: компакт-диск DVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-163т від 08.02.2019, картка пам`яті micro SD реєстр. №65/4/52-47т від 11.01.2019 (т.4 а.с. 68-70);
		 
		Дослідивши відеозапис, проведений в рамках даної негласної слідчої (розшукової) дії від 13.02.2019 суд вбачає зафіксоване відео подій, які відбувались 13.02.2019 між ОСОБА_15 і заступником начальника ВП - начальником КП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_13 в адміністративному приміщенні Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області. Зокрема, на відео відображено як 13.02.2019 ОСОБА_15 зайшов до приміщення кабінету ОСОБА_13 , між ними відбулась розмова, ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_49 , вони попрощалися. Після чого ОСОБА_50 вийшов з кабінету.
		Такі ж події зафіксовані і на фототаблиці до Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відеоконтролю особи» за 13.02.2019;
		 
		У протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» за 13.02.2019 стосовно ОСОБА_13 від 26.02.2019 за №65/4/1154т та на додатках: компакт-диск DVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-163т від 08.02.2019, картці пам`яті micro SD реєстр. №65/4/52-46т від 11.01.2019 (т.4 а.с. 63-66), зафіксована розмова 13.02.2019 між ОСОБА_15 і заступником начальника ВП - начальником КП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_13 в адміністративному приміщенні Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області.
		З даної розмови суд вбачає, що ОСОБА_15  намагається вивести  ОСОБА_13  на розмову по справі, у якій 23.01.2019 затримали ОСОБА_15  під час перевезення спиртовмісної рідини, однак ОСОБА_13  відразу ж відмовив у спілкуванні на цю тему.  Тоді  ОСОБА_15  ініціює розмову з іншого питання «хочу начинать движуху», саме він розпочинає обговорення оплати за перевезення «то есть как и говорили, по сотке зелени машина?».  ОСОБА_13  не відповідає на дане питання, взагалі не обговорює оплату, що не суперечить його показанням в суді, що він взагалі не чув дане питання. Крім того, під час розмови ОСОБА_15  і ОСОБА_13  розмовляють на тему перевезень спиртовмісної рідини, що також не суперечить поясненням суду обвинуваченого що з метою отримання оперативної інформації від  ОСОБА_15  підтримував розмову зним щодо перевезеннятовару з невідомою речовиною на прохання ОСОБА_16 щоб налаштувати стосунки з останнім.
		 
		На думку захисту картки пам`яті microSD № 65/4/52-46 т від 11.01.2019, №65/4/52-47т від 11.01.2019, які постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні із записаною на ній інформацією не можуть бути визнані допустимим доказом, оскільки інформація записана на вказаних картках пам`яті була зібрана до початку даного кримінального провадження № 42019161010000050 від 04.02.2019. За результатом дослідження даного доказу судом встановлено, що на ньому міститься інформація щодо подій, які відбувалися 13.02.2019, фіксація на ньому будь-яких подій за 11.01.2019 відсутня. Відповідно довід захисту, що інформація записана на вказаних картках пам`яті була зібрана до початку кримінального провадження 04.02.2019, тому зазначена картка із записаною на ній інформацією не може бути визнана допустимим доказом, не знайшов підтвердження.
		 
		Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» за 19.02.2019 стосовно ОСОБА_13 від 27.02.2019 за №65/4/1156т та додатками: компакт-диск DVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-203т від 18.02.2019, картка пам`яті micro SD реєстр. №65/4/52-2038т від 28.12.2018 (т.4 а.с. 72-73), зафіксована розмова між ОСОБА_15 та ОСОБА_13 19.02.2019 за допомогою програмного додатку для телефонів стільникового зв`язку WhatsApp. Так ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_13 і повідомив що планує здійснити перевезення «Сегодня-завтра планирую пять ходок», на що ОСОБА_13 відповів повідомити коли він буде починати і на якій машині він буде;
		 
		За результатом дослідження даного доказу суд вбачає, що ОСОБА_15 телефонує ОСОБА_13 щоб повідомити, що на днях збирається перевозити вантаж, що також не суперечить поясненням суду обвинуваченого про те, що він намагався таким чином налаштувати стосунки з ОСОБА_15 з метою отримання оперативної інформації від останнього. 
		 
		Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії шляхом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.03.2019 та додатками: компакт-диск DVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-204т від 18.02.2019 (т.4 а.с. 81-82),зафіксована розмова 21.02.2019 між ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , під час якої вони узгоджують місце їх зустрічі у цей день. При цьому суд звертає увагу, що ініціатива визначення місця зустрічі, яка відбулася 21.02.2019 (у день затримання ОСОБА_13 ) між свідком ОСОБА_15 і обвинуваченим ОСОБА_13 у кафе «Ларец» за адресою: м.Одеса, площа Віри Холодної, буд.1/1, виходить саме від свідка ОСОБА_15 ;
		 
		Крім того суд бере до уваги, що у згаданому протоколі не відображено, що 21.02.2019 р. ініціатором зустрічі у даний день був заявник ОСОБА_15 , що підтверджується його телефонним дзвінком близько 07:57 ранку на номер телефону НОМЕР_12 , яким користувався обвинувачений ОСОБА_13 , по месенджеру WhatsApp. Метою даного дзвінка ОСОБА_15 було домовитися про зустріч з ОСОБА_13 у той день. Зазначена інформація підтверджується протоколом огляду речей і документів від 24.05.2019, де із знімків екрану телефону (скрінах) вбачається, що ОСОБА_15 записаний як « ОСОБА_46 », однак дана інформація у протоколі не відображена, а навпаки зазначено, що «перед початком зустрічі у кафе «Ларец» обвинувачений ОСОБА_13 зателефонував свідку ОСОБА_15 » з метою створити враження, що саме обвинувачений ОСОБА_13 був ініціатором вказаної зустрічі.
		Також у протоколі зазначено, що «зустріч відбулась з метою досягнення попередньої домовленості», однак, протокол не містить даних у чому саме полягала «попередня домовленість», не підтверджується вона і об`єктивними доказами.
		 
		Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» за 21.02.2019 стосовно ОСОБА_13 № 1154т від 27.02.2019 та додатки: компакт-диск DVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-201т від 15.02.2019, картка пам`яті microSD реєстр. №65/4/52-198т від 15.02.2019 (т.4 а.с. 75-79). При відтворенні аудіозапису суд вбачає розмову 21.02.2019 у кафе «Ларец» у м. Одесі між ОСОБА_15 і ОСОБА_13 , в якій спочатку тривалий час ОСОБА_15 веде розмову на сторонні теми і наприкінці розмови повідомляє ОСОБА_13 інформацію наступного змісту «Вчера, позавчера пять ходок. Здесь всё как положено, 500 (пятьсот).»;
		 
		Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відеоконтролю особи» за 21.02.2019 стосовно ОСОБА_13 від 27.02.2019 №1153тз фототаблицею та додатками: компакт-диск DVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-201т від 15.02.2019, картка пам`яті microSD реєстр. №65/4/52-199т від 15.02.2019, картка пам`яті microSD реєстр. №65/4/52-200т від 15.02.2019 (т.4 а.с. 58-59). З дослідженого судом відеозапису даної негласної слідчої (розшукової) дії вбачається, що 21.02.2019 близько 10.13 год ОСОБА_15 зайшов до кафе «Ларец» в м. Одесі, де став очікувати ОСОБА_13 . Коли прийшов ОСОБА_13 , він сів за столик напроти ОСОБА_15 , вони деякий час розмовляли, після чого ОСОБА_15 передав ОСОБА_13 грошові кошти, які ОСОБА_13 поклав у правий карман куртки, після чого ОСОБА_15 вийшов з приміщення кафе;
		 
		Такі ж події зафіксовані і на фототаблиці до Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відеоконтролю особи» за 21.02.2019;
		 
		Також судом досліджені наступні докази. Протокол ідентифікації (помітки) грошових коштів від 21.02.2019, яку проведено у період часу з 08.20 год. до 08.30 на виконання доручення № 142 т. від 12.02.2019 та постанови прокурора про проведення контролю за вчинення злочину № 141т від 12.02.2019 в багажному відділені автомобілю « Хюндай» стосовно грошових коштів у розмірі 500 доларів США: LH 76537706B, LL33988772J, LL99055671D, LL71725667H, LB21232133E, спеціальним препаратом «Светлячок-м» (т.4 а.с.8-9);
		 
		Протокол огляду та вручення грошових коштів від 21.02.2019, згідно якого у період часу з 08.30 год до 09.07 год. на виконання доручення № 142 т. від 12.02.2019 та постанови прокурора про проведення контролю за вчинення злочину № 141т від 12.02.2019 в салоні автомобілю « Хюндай» у присутності ОСОБА_15 , понятих ОСОБА_29 , ОСОБА_51 , проведено огляд та вручення грошових коштів у розмірі 500 доларів США: LH 76537706B, LL33988772J, LL99055671D, LL71725667H, LB21232133E, які у подальшому передано для участі в НСРД ОСОБА_15 для документування протиправної діяльності заступника начальника ВП - начальника СКП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 . Вказані грошові кошти раніше виділені фінансовим відділом УСБУ в Одеській області;
		 
		Стороною захисту звернута увага суду на те, що в матеріалах справи відсутні відомості, які б дозволили достовірно встановити джерело походження зазначених грошових коштів.
		 
		Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. (позиція Верховного Суду у постанові від 23.09.2022 у справі № 552/3066/17).
		 
		Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 21.02.2019 грошові кошти для документування протиправної діяльності раніше виділені фінансовим відділом УСБУ в Одеській області, однак документів про належність та видачу коштів офіційним шляхом органу, що проводив негласну слідчу дію «контроль за вчиненням злочину», стороною обвинувачення суду не надано. У той же час під час допиту у судовому засіданні 04.05.2023 свідок ОСОБА_15 зазначив, що вказані кошти (використані 21.02.2019 під час негласної слідчої дії «контроль за вчиненням злочину» 500 доларів США) належать йому особисто. Зазначені обставини дають суду підстави для обґрунтованих сумнівів в законності походження грошових коштів, які були предметом неправомірної вигоди. 
		 
		Судом досліджений протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 04.03.2019, складений у відповідності до протоколів за результатами проведених стосовно ОСОБА_13 негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо-, відеоконтролю;
		 
		Сторона захисту вважає недопустимим доказом протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 12.02.2019, оскільки в описовій частині протоколу зазначено на проведення контролю за вчиненням злочину шляхом імітування обстановки злочину, хоча постановою прокурора № 141т від 12.02.2019 передбачено проведення контролю за вчиненням злочину щодо ОСОБА_13 у іншій формі, а саме у формі «спеціального слідчого експерименту». Таким чином, у дійсності проведено інший вид негласної слідчої (розшукової) дії згідно з ч.1 ст.271 КПК України, який передбачає відмінний від зазначеного у постанові порядок і тактику проведення. 
		Слід зазначити, що проведення контролю за вчиненням злочину оперативними співробітниками не в тій формі, у якій зазначено прокурором у постанові, було предметом дослідження судової практики. Так у справі № 991/2163/21 суд зауважив, що КПК містить перелік, втім не визначає будь-яких особливостей для розмежування різних форм контролю за вчиненням злочину. Такі особливості містяться у підзаконному нормативно-правовому акті - Інструкції, де вказано, що проміжною метою імітування обстановки злочину є створення у інших осіб уяви про реальність вчинення злочину. Натомість метою спеціального слідчого експерименту є перевірка намірів особи вчинити злочин.
		Отже, якщо імітування обстановки злочину передбачає здебільшого пасивні дії правоохоронних органів, які полягають виключно у контрольованому не перешкоджанні вчиненню злочинних дій, то слідчий експеримент полягає в активному моделюванні певних обставин та спостереженні за реакцією особи на ці обставини, оскільки іншими засобами з`ясувати наявність злочинних намірів неможливо. Таке розмежування є досить умовним та не виключає випадків поєднання ознак різних форм контролю за вчиненням злочину у межах однієї слідчої дії.
		Також суд зауважив, що вищевказана Інструкція не є джерелом кримінального процесуального закону, тому навіть за умови порушення її приписів це не може бути беззаперечною підставою для визнання доказів недопустимими.
		До того ж, як зазначив ККС ВС у постановах № 487/5684/19 від 22.10.2021 та № 311/1110/18 від 04.02.2020, проблеми, пов`язані з формулюванням понять різних форм контролю за вчиненням злочину, визначенням конкретних критеріїв їх розмежування, а також розумінням сутності цих НСРД, загалом не можуть впливати на виконання завдань кримінального провадження, та вказав на самостійності підстав та мети проведення різних видів НСРД, які не обмежуються виключно фіксуванням іншої НСРД.
		Крім того, захист у клопотанні про визнання доказів недопустимими також зазначив на відсутність в матеріалах даного кримінального провадження відповідного процесуального рішення слідчого чи прокурора про залучення свідка ОСОБА_15 , зокрема, і до проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину.
		 
		При цьому в матеріалах справи міститься заява від 05.02.2019 ОСОБА_15 , якою він надав згоду на конфіденційне співробітництво при проведенні НСРД у кримінальному провадженні за фактом вимагання у нього неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США начальником Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_13 та оперуповноваженим Роздільнянського ВП ГУНП ОСОБА_21 (т.2 а.с.4-5).
		Закон не передбачає окремого процесуального документа про залучення особи до конфіденційного співробітництва у письмовому вигляді. Залучення обвинуваченням до конфіденційного співробітництва ОСОБА_15 під час проведення НСРД, у тому числі контролю за вчиненням злочину, здійснювалося на підставі його заяви про конфіденційне співробітництво, що цілком відповідає вимогам ст. 275 КПК України.
		Враховуючи викладене суд дійшов висновку що доводи захисту для визнання протоколу контролю за вчиненням злочину ОСОБА_13 саме із зазначених захистом підстав не є вірними.
		 
		Судом досліджена постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 12.02.2019 №141т від 12.02.2019 у формі спеціального слідчого експерименту з метою перевірки намірів ОСОБА_13 щодо вчинення злочину одержання ним неправомірної вигоди від ОСОБА_15 (т.4 а.с. 18-20);
		 
		У відповідності до ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Згідно ч.7 ст.271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зобов`язаний, викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		Таким чином, виходячи із даної норми закону винесенню прокурором постанови про проведення контролю за вчиненням злочину повинна передувати перевірка прокурором обставин справи на предмет відсутності / наявності провокування особи на вчинення злочину. Після проведення прокуроромвідповідної перевірки у випадку відсутності ознак провокування, він зобов`язаний, а не має право, викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		Аналізуючи текст постанови про проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_13 не вбачається проведення прокурором відповідної перевірки матеріалів досудового розслідування і як результат не зазначення ним у постанові обставин, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування ОСОБА_13 на вчинення злочину.Зазначення прокурором ОСОБА_52 у п.7 постанови на заборону провокування особи на вчинення злочину не підтверджує факту проведення зазначеної перевірки і не виявлення ним ознак провокації ОСОБА_13 на вчинення злочину. 
		Враховуючи відсутність відомостей щодо проведення прокурором перевірки обставин справи щодо провокування особи на вчинення злочину та не зазначення у постанові про контроль про проведення злочину обставин, які свідчать про відсутність під час даної негласної слідчої (розшукової) дії провокування ОСОБА_13 на вчинення злочину, суддійшов висновку щодо істотності допущених обвинуваченням порушень прав обвинуваченого, гарантованих кримінальним процесуальним законом України щодо недопустимості провокування людини на вчинення злочину, що тягне за собою недопустимість доказів у відповідності до ст.87 КПК України. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо недопустимості як доказів протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину, проведеного на підставі зазначеної постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину, протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 21.02.2019, протоколу огляду та вручення грошових коштів від 21.02.2019, проведених на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчинення злочину № 141т від 12.02.2019.
		Застосовуючи правило частини 1 статті 87 КПК в частині визнання недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в доказі, що визнаний ним недопустимим відповідно до частини 1 статті 87 КПК (постанови ККС ВС від 08.10.2019 у справі № 639/8329/14-к та від 12.11.2019 у справі № 236/863/17). Доктрина "плодів отруєного дерева" передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до "плодів отруєного дерева" є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом (постанова ККС ВС від 29.01.2020 у справі № 473/3712/18).
		Виходячи з доктрини «плодів отруєного дерева» суд визнає недопустимими докази, похідні від даного доказу: речові докази грошові кошти в сумі 500 доларів США, протокол огляду речей та документів від 21.02.2019, висновоксудово-технічної експертизи ОНДІСЕ №19-1982 від 17.05.2019, висновоккриміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин (ОНДІСЕ) №19-1981 від 14.05.2019 в частині дослідження п`ять грошових банкнот LH 76537706B, LL33988772J, LL99055671D, LL71725667H, LB21232133E.
		 
		Судом також досліджені докази сторони захисту, а саме аудіозапис та стенограма телефонної розмови10.06.2019свідка ОСОБА_18 (абонентський номер НОМЕР_13 ) з ОСОБА_16 (абонентський номер НОМЕР_14 )російською мовою. Далі: ОСОБА_18 (Л), 
		ОСОБА_16 : - Смотрите, скажите там уголовному розыску, чтобы они ко мне домой с обыском больше не приходили, а то у них будут очень большие проблемы
		ОСОБА_53 : - Это уже не ко мне вопрос.
		ОСОБА_55: - Я скажу вам, 
		ОСОБА_66, ОСОБА_67 помните? ОСОБА_53 : - Помню, конечно.
		ОСОБА_55: - Я думаю вы понимаете, кто ему дал деньги да?
		ОСОБА_53: - Ну? Догадываюсь да.
		ОСОБА_55 : - Да,да,да,да правильно, чтобы они больше не проводили обыска дома, я же сказал им где его (має на увазі особу у розшуку Лефтера) искать, они этого не сделали, у них будут большие проблемы, я еще раз приду в райотдел и еще раз дам взятку, если они будут ко мне приезжать, поэтому если что ищите его, я вам помогу, только нормально;
		 
		Аналізуючи досліджені докази справи, суд дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_13 не підтверджується доказами обвинувачення. За результатами дослідження допустимих доказів у справі, у тому числі отриманих при проведені негласних слідчих (розшукових) дій, вбачається, що метою дій ОСОБА_15 було провокування ОСОБА_13 на отримання неправомірної вигоди, виходячи з наступного.
		З часу вилучення 23.01.2019 із транспортного засобу, яким керував ОСОБА_15 , 32 паків горілки «Пшенична» без марок акцизного збору ємкістю загальною кількістю 320 літрів, та початку проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019160390000069 від 24.01.2019 за даним фактом ОСОБА_15 став перебувати у стані, залежному від прийняття співробітниками Роздільнянського ВП процесуального рішення за даними матеріалами кримінального провадження. Наявність такої ситуації обумовила подальшу поведінку ОСОБА_15 щодо звернення через декілька днів в СБУ стосовно співробітників Роздільнянського ВП про вчинення злочину посадовими особами правоохоронних органів щодо надання неправомірної вигоди. Заяву він подавав через співробітника СБУ ОСОБА_56 , однак дана заява в матеріалах справи відсутня, прокурором суду не надана. 
		При цьому в матеріалах справи міститься рапорт від 29.01.2019 ст. о/у УСБУ ОСОБА_40 (т.2 а.с.6-7), згідно якого 24.01.2019 ОСОБА_13 вказав на необхідність надати йому неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США за не притягнення ОСОБА_15 до кримінальної відповідальності у зв`язку із затриманням ОСОБА_15 співробітниками Роздільнянського ВП за перевезення алкогольних напоїв та реєстрацією за даним фактом кримінального провадження. Таким чином, рапорт не містить відомостей щодо домовленості ОСОБА_15 із ОСОБА_13 на майбутнє щодо отримання останнім грошових коштів за перевезення товарів із розрахунку 100 доларів за машину. 
		У подальшому 05.02.2019 ОСОБА_15 подано заяву до Військового прокурора Одеського гарнізону щодо неправомірної поведінки співробітників Роздільнянського ВП ОСОБА_13 , ОСОБА_21 щодо вимагання у нього неправомірної вигоди в сумі 500 доларів за ініціювання питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності за перевезення товарів народного вжитку. При цьому у зазначеній заяві також не йдеться про домовленість ОСОБА_15 із ОСОБА_13 на майбутнє щодо отримання останнім грошових коштів за перевезення товарів із розрахунку 100 доларів за машину.
		Під час допиту в суді свідок ОСОБА_15 пояснив, що 24.01.2019 повідомив ОСОБА_13 що і надалі бажає перевозити товари народного вжитку, на що ОСОБА_13 сказав, що у випадку якщо він перевозитиме товар, він повинен давати по 100 доларів з машини, інакше не зможе проїжджати. У той же час у його поясненнях відсутні обставини, зазначені у рапорті, що нібито 24.01.2019 ОСОБА_13 вказав надати йому неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів СШАза не притягнення до кримінальної відповідальності у зв`язку із затриманням за перевезення алкогольних напоїв.
		Про те, що нібито саме ОСОБА_13 24.01.2019 у службовому кабінеті Роздільнянського ВП виказав ОСОБА_15 прохання надавати йому у майбутньому неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США за безперешкодне перевезення товарів народного вжитку із розрахунку 100 доларів за машину зазначив свідок ОСОБА_15 у показаннях, наданих суду. Однак стороною обвинувачення не надано доказів поза розумним сумнівом на підтвердження таких обставин. Даний доказ не підтверджується іншими доказами, обвинувачений ОСОБА_13 заперечує такі показання ОСОБА_15 , вони суперечать іншим матеріалам справи, зокрема, рапорту від 29.01.2019 ст. о/у УСБУ ОСОБА_40 , заяві ОСОБА_15 від 05.02.2019 Військовому прокурору Одеського гарнізону. 
		В той же час, виходячи із судової практики, надання правоохоронцями підтримки таємному агенту (засобів), що створюють видимість реальної ситуації, що передувала проханню надати неправомірну вигоду до внесення даних до ЄРДР, свідчить на користь провокації.
		Враховуючи протиріччя у обставинах, викладених у рапорті від 29.01.2019 ст. о/у УСБУ ОСОБА_40 та у заяві ОСОБА_15 військовому прокурору від 05.02.2019; не підтвердження ОСОБА_15 в суді обставин, викладених у рапорті; відсутність, окрім показань ОСОБА_15 , в матеріалах справи інших доказів на підтвердження пропозиції, нібито висунутої 24.01.2019 ОСОБА_13 ОСОБА_15 щодо надання неправомірної вигоди із розрахунку 100 доларів за машину за перевезення товарів народного вжитку, у суду виникає сумнів ініціювання у дійсності ОСОБА_13 даного питання перед ОСОБА_15 та відповідно відсутність обставин, які свідчать про провокування ОСОБА_13 на вчинення злочинудо реєстрації кримінального провадження.
		 
		Окрім того, з протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» від 26.02.2019 за №65/4/1154т та додатків до нього: компакт-диску DVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-163т від 08.02.2019, картці пам`яті micro SD реєстр. №65/4/52-46т від 11.01.2019 (т.4 а.с. 63-66), вбачається розмова між ОСОБА_15 і ОСОБА_13 , яка відбулася 13.02.2019 у кабінеті останнього, у якій особисто ОСОБА_15 ініціює обговорення питання по спиртовмісній рідині «Так первый вопрос. Что там по спиртосодержащему?». Після цього знову ж таки ОСОБА_15 ініціює питання перевезення спиртовмісної рідини на автомобілі «Хочу начинать движуху. Либо на этой неделе, либо на следующей», саме він розпочинає обговорення обсягу перевезень, оплати за це і розміру оплати «Тоесть как и говорили, по сотке зелени машина?» «У меня будет где-то четыре-пять. Я хочу за недельку». Також ОСОБА_15 обговорює алгоритм його дій при такому перевезенні, запевнює ОСОБА_13 у своїй порядності щодо не приховування кількості перевезень «Я говорю открытым текстом, я не любитель петлять, юлить, скользить, сам проехал 10-ть раз, а пришел сказал - три раза». Знову ж таки ОСОБА_15 ініціює ще одну тему, а саме перевезення разом з товаром ще спиртовмісної рідини для розбавляння засобу для миття. 
		Аналізуючи дану негласну слідчу (розшукову) дію суд вбачає, що ОСОБА_15 прибув до службового кабінету ОСОБА_13 без запрошення, за власною ініціативою. З дій та висловлювань ОСОБА_15 протягом всієї розмови вбачається пропозиція ОСОБА_13 вчинити в його інтересах певну бездіяльність, а саме не звертати уваги на можливі порушення ним законодавства при здійсненні перевезень спиртовмісної рідини. ОСОБА_15 намагається переконати ОСОБА_13 в тому, щоб ОСОБА_13 допомагав йому і сам пропонує за це грошову винагороду. Із висловлювань ОСОБА_15 «То есть как и говорили, по сотке зелени машина?» не вбачається визначення саме ОСОБА_13 «вартості» перевезення товару однією машиною. Також вбачається що ОСОБА_15 бажає викликати у ОСОБА_13 до себе, привернути його до себе з метою утворення ОСОБА_57 картини реальності здійснення ним таких перевезень, сприйняття викладеної ОСОБА_15 інформації як правдивої. При цьому будь-які висловлювання ОСОБА_13 про необхідність передавати йому грошові кошти даний запис не містить. Що стосується обізнаності щодо вилученого у ОСОБА_15 21.02.2019 майна, ОСОБА_13 відповідає, що не знає нічого з даного приводу «Да я не знаю, хрен его знает! Серьезно не знаю».
		 
		З протоколу огляду речей і документів від 21.02.2019, серед яких оглянуто переписку у мобільному телефоні «Айфон 7» IMEI: НОМЕР_8 , з абонентом під назвою « ОСОБА_46 » з номером НОМЕР_9 , також вбачається ініціювання ОСОБА_15 у наданні ОСОБА_13 інформації щодо зазначення автомобілю «НОМЕР_20 Газелька», на якому нібито відбуватиметься перевезення товару;
		 
		З протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» за 19.02.2019 стосовно ОСОБА_13 від 27.02.2019 за №65/4/1156т та додатків: компакт-диску DVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-203т від 18.02.2019, картка пам`яті micro SD реєстр. №65/4/52-2038т від 28.12.2018 (т.4 а.с. 72-73), вбачається аудіозапис розмови за допомогою програмного додатку для телефонів стільникового зв`язку WhatsAppміж Білашем і ОСОБА_58 , яка відбулась 19.02.2019, в ході якої ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_13 і повідомив що планує здійснити перевезення «Сегодня-завтра планирую пять ходок», на що ОСОБА_13 відповів повідомити коли він буде починати і на якій машині він буде. Дана телефонна розмова була ініційована ОСОБА_15 , в ході розмови він не пояснює що саме буде перевозити, тому з розмови не вбачається чи буде таке перевезення порушенням законодавства. Не повідомляє він також маршрут та точний час здійснення перевезення. В свою чергу ОСОБА_13 не уточнює у нього таку інформацію, що свідчить про відсутність у ОСОБА_13 реального наміру вчиняти будь-які незаконні дії на користь ОСОБА_15 . В свою чергу ОСОБА_15 , який ініціює даний дзвінок, не повідомляє таку інформацію.
		 
		З протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» за 21.02.2019 стосовно ОСОБА_13 № 1154т від 27.02.2019 та додатків: компакт-дискуDVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-201т від 15.02.2019, картки пам`яті microSD реєстр. №65/4/52-198т від 15.02.2019 (т.4 а.с. 75-79), протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «відеоконтролю особи» за 21.02.2019 стосовно ОСОБА_13 від 27.02.2019 №1153тз фототаблицею та додатків: компакт-диску DVD-R «Verbatim", реєстр. №65/4/52-201т від 15.02.2019, картки пам`яті micro SD реєстр. №65/4/52-199т від 15.02.2019, картки пам`яті micro SD реєстр. №65/4/52-200т від 15.02.2019 (т.4 а.с. 58-59) вбачаються події, які відбувалися 21.02.2019 у кафе «Ларец» у м. Одесі між ОСОБА_15 і ОСОБА_13 .
		 
		З відеозапису даної негласної слідчої (розшукової) дії вбачається, що 21.02.2019 близько 10.13 год ОСОБА_15 зайшов до кафе «Ларец» в м. Одесі, де став очікувати ОСОБА_13 . Коли прийшов ОСОБА_13 , він сів за столик напроти ОСОБА_15 , деякий час вони розмовляли, після чого ОСОБА_15 передав ОСОБА_13 грошові кошти, які ОСОБА_13 поклав у правий карман куртки, після чого ОСОБА_15 вийшов з приміщення кафе. З аудіозапису чутно, що спочатку тривалий час ОСОБА_15 веде розмову на сторонні теми і наприкінці розмови повідомляє ОСОБА_13 інформацію наступного змісту «Вчера, позавчера пять ходок. Здесь всё как положено, 500 (пятьсот)». 
		 
		З досліджених судом негласних слідчих (розшукових) дій стосовно подій, які відбувалися 21.02.2019 у кафе «Ларец» у м. Одесі, знову ж таки вбачається ініціювання ОСОБА_15 у повідомленні інформації щодо кількості перевезень товару та відразу ж після цього у передачі ОСОБА_13 грошових коштів. ОСОБА_15 переконує ОСОБА_13 в тому, що він ( ОСОБА_15 ) напередодні здійснив перевезення товару вчора і позавчора, зробивши 5 ходок. Виходячи з даної інформації, ОСОБА_15 створює уяву про зобов`язання перед ОСОБА_13 заплатити йому грошові кошти з розрахунку 100 доларів за ходку, тому надає ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 500 (п`ятсот) доларів США. При цьому будь-які висловлювання ОСОБА_13 про необхідність передавати йому грошові кошти даний запис не містить. Також вбачається що ОСОБА_15 перед тим як надати гроші ОСОБА_13 досить тривалий час розказує по труби, а потім відразу ж, різко змінює тему на кількість перевезень і гроші за це. Розмовою на сторонню тему ОСОБА_15 намагається викликати у ОСОБА_13 до себе, привернути його до себе, відволікти увагу ОСОБА_13 , щоб останній не встиг передумати і відмовитись від отримання грошових коштів. Одразу після цього ОСОБА_13 був затриманий працівниками правоохоронних органів.
		 
		Показання свідка ОСОБА_18 під час телефонної розмови з ОСОБА_16 та аудіозапис даної розмови містить натякання ОСОБА_16 на його причетність до передачі неправомірної вигоди ОСОБА_13 , а також погрозу ОСОБА_16 на повторення такої ж ситуації стосовно інших співробітників поліції у випадку проведення обшуку у його житлі. 
		 
		В ході допиту свідок ОСОБА_36 показав, що йому як начальнику Роздільнянського ВП відомо, що раніше в ході обшуку у ОСОБА_16 було вилучено близько 2000 т спирту, у нього був цех по виготовленню такої продукції, все спорядження, за даним фактом були внесені відомості у ЄРДР за ст.204 КК України. ОСОБА_13 також приймав участь в даному обшуку. ОСОБА_16 спочатку пропонував хабар, а потім вже почав погрожувати співробітникам Роздільнянського ВП, що їх спіткає така доля як прокурора, знову ж таки маючи на увазі хабар.
		 
		Суд звертає увагу на показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_59 у контексті штучного створення ситуації щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_13 , провокування ОСОБА_13 на отримання неправомірної вигоди.
		 
		Стороною захисту висловлено позицію, що слідство стосовно ОСОБА_13 не було "по суті пасивним", ОСОБА_15 з метою реалізації плану спровокувати ОСОБА_13 на отримання неправомірної вигоди, з часу реєстрації кримінального провадження стосовно ОСОБА_13 здійснював на нього вплив для того, щоб підштовхнути його до вчинення певних дій, які б інакше не були вчинені, і робив він це з метою, щоб зробити можливим їх виявлення та фіксування, що є ознакою провокації злочину. ОСОБА_13 відповідно був втягнутий у злочинну діяльність і ймовірність вчинення ним злочину була суттєвою, з боку ОСОБА_15 та правоохоронців мало місце спонукання ОСОБА_13 до вчинення злочину, який не був би вчинений без їх втручання. 
		 
		У контексті приписів ст. 92 КПК України у разі заявлення стороною захисту явно не безпідставних доводів про наявність провокації, саме сторона обвинувачення повинна довести, що ніякого підбурювання не було. 
		У своїх рішеннях ЄСПЛ розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях. Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати, чи було слідство "по суті пасивним", чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення. 
		Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін. 
		Вказані вимоги узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року.
		Згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд у випадку використання таємних агентів Суд, насамперед, перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим задля свого захисту (пункти 37, 51 рішення у справі «Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року, заява № 18757/06).
		Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти (працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання) не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке вона в іншому випадку не вчинила би, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне провадження (пункт 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).
		Аби встановити, чи було розслідування «суто пасивним», суд вивчає мотиви, які виправдовували операцію проникнення, і поведінку державних органів, які її здійснювали. Зокрема, встановлює, чи були об`єктивні сумніви у тому, що заявника втягнули у злочинну діяльність або схилили вчинити кримінальне правопорушення.
		 
		Доводи сторони захисту щодо провокативних дій зі сторони правоохоронних органів і свідка ОСОБА_15 крізь призму змістовних критеріїв, за якими можливо відрізняти провокування особи на вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції ЄСПЛ від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях перевірені судом при дослідженні наданих сторонами доказів. При з`ясуванні порушених стороною захисту питань суд звертає увагу на:
		постійне ініціювання  ОСОБА_15 телефонних розмов з ОСОБА_13 , у тому числі о 07.57 год. 21.02.2019 у день затримання з метою призначення зустрічі з ОСОБА_13 (протокол огляду речей і документів від 24.05.2019), ініціювання ОСОБА_15 зустрічей 24.01.2019, 13.02.2019 у службовому кабінеті ОСОБА_13 , куди ОСОБА_15 прибував без запрошення, за власною ініціативою, у той час як однією з найбільш помітних ознак провокації є надмірна наполегливість заявника у спілкуванні із обвинуваченим у отриманні хабаря, також має бути враховано наявність неодноразового спілкування,
		 
		пропозиція та подальше наполягання ОСОБА_15 на перевезенні товару з метою утворення у ОСОБА_13 уяви про реальність таких дій («хочу начинать движуху либо на этой, либо на следующей неделе»), нагадування ОСОБА_13 про заплановане перевезення телефонним повідомленням (протокол огляду речей і документів від 21.02.2019), при телефонній розмові 19.02.2019, 
		пропозиція ОСОБА_15 надати ОСОБА_13 грошову винагороду, у той же час відсутність висловлювання ОСОБА_13 про необхідність передавати йому грошові кошти, розмір суми неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США, яку начебто вимагав обвинувачений ОСОБА_13 , зазначений лише у заяві свідка ОСОБА_15 та процесуальних документах сторони обвинувачення, 
		 
		не здійснення перевезення ОСОБА_15 продукції, яка не відповідає вимогам щодо безпечності спиртовмісної продукції, оскільки з часу звернення до УСБУ, військового прокурора Одеського гарнізону він діяв виключно під контролем правоохоронних органів, 
		відсутність реального наміру здійснювати перевезення, оскільки метою ОСОБА_15 було лише запевнити ОСОБА_13 у бажанні перевозити такий товар,
		відсутність реальної необхідності для ОСОБА_15 у здійсненні ОСОБА_13 та підлеглими йому оперативними працівниками Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області дій на його користь,
		ОСОБА_15 неодноразово залучався у кримінальних провадженнях в якості викривача.
		Так ОСОБА_15 неодноразово особисто приймав участь у наданні неправомірної вигоди різним посадовцям у різних регіонах Одеської області за наслідками його заяв до СБУ в Одеській області:
		42019161010000027 від 17.01.2019 ч. 3 ст.368 КК (лікар ОСОБА_60 500 доларів США);
		42019161010000050 від 04.02.2019 ч.3 ст. 368 КК ( ОСОБА_13 500 доларів США);
		42020161020000031 від 23.07.2020 ч.3 ст. 368 КК (інспектор прикордонної служби Красовський 350 доларів США);
		42019161010000176 від 21.05.2019 ч.3 ст.368 КК (воєнкоми Щербіна, Кеосоян 500 доларів США);
		42018161010000591 від 19.12.2018 ч.3 ст. 368 КК (дільничний офіцер поліції сектору превенції Приморського ВП 4000 доларів США за продаж алкоголю);
		42023160000000001 від 02.01.2023 ч.3 ст.368 КК (головний державному інспектору оперативного відділу № 4 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Одеської митниці ОСОБА_61 700 доларів США);
		42023160000000042 від 27.01.2023 ч.3 ст. 332 КК ОСОБА_62 за незаконне переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України (4700 доларів США).
		 
		При цьому стороною обвинувачення у даній справі відсутності провокативних дій зі сторони правоохоронних органів і свідка ОСОБА_15 не доведено. 
		 
		Так стороною обвинувачення не надано доказів здійснення перевезення ОСОБА_15 протягом часу з 24.01.2019 по 21.02.2019 продукції, яка не відповідає вимогам щодо безпечності перевезення спиртовмісних речовин, встановленим нормативно-правовими актами. Відомості щодо перевезення такого товару зазначені лише свідком ОСОБА_15 , однак суд до них відноситься критично, оскільки він є особою, яка діяла на прохання правоохоронних органів. ОСОБА_15 не повідомляв ОСОБА_13 ніякої інформації щодо маршруту такого перевезення, предмету перевезення, з чого б слідувала можливість та необхідність у ОСОБА_13 сприяти вільному перевезенню такого товару. ОСОБА_15 взагалі не збирався і не міг перевозити таку продукцію, оскільки діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, які, здійснюючи НСРД (контроль за вчиненням злочину) неодноразово направляли ОСОБА_15 до ОСОБА_13 з проханням вчинити дії, в яких ОСОБА_15 не мав потреби взагалі.
		Аналізуючи усі докази у справі, суд дійшов висновку, що наданню неправомірної вигоди передувала штучно створена самим заявником ОСОБА_15 ситуація, що не може бути оцінена як «пасивна поведінка». Навпаки його поведінка була «активною» ще до реєстрації кримінального провадження, оскільки від нього виходила ініціатива домовитися з ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 12019160390000069, зареєстрованому у ЄРДР 24.01.2019 за ст.227 КК України за умисне введення в обіг на ринку України небезпечної продукції. Коли ОСОБА_13 відмовив йому у сприянні у даній справі, став ініціювати перед ОСОБА_13 зустрічі і розмови щодо необхідності перевезення ним товарів народного вжитку. При цьому свідок   ОСОБА_15 не надав логічних пояснень з питання чому не зміг би безперешкодно проїхати з товаром, якщо не дасть 100 доларів з машини ОСОБА_13 , в той час як його відносини з ОСОБА_13 , «ґрунтувалися на довірі» і гроші він віддавав з урахуванням вже перевезеного товару, а також в чому складалися дії ОСОБА_13 щодо надання безперешкодного проїзду. Коли ОСОБА_15 повідомляв інформацію про перевезення, які він нібито збирався здійснювати, мають місце наполегливі дії з боку ОСОБА_15 з питань обговорення перевезення ним товару. Від ОСОБА_15 виходили пропозиції ОСОБА_13 вчинити так, як він ( ОСОБА_15 ) просить, у розмовах він підштовхував ОСОБА_13 до сприяння у безперешкодному перевезенні вантажу, що є саме такою поведінкою, яка забороняється ч. 3 ст. 271 КПК України.
		Метою всіх дій ОСОБА_15 стосовно ОСОБА_13 було вручення йому грошових коштів і документування цього. Без активної діяльності ОСОБА_15 обвинувачений грошових коштів не отримав би, докази того, що обвинувачений ініціював отримання грошових коштів від ОСОБА_15 відсутні. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що без втручання правоохоронних органів із залученням ОСОБА_15 злочин ОСОБА_13 не був би скоєний, в діях заявника ОСОБА_15 та правоохоронців ще до реєстрації кримінального провадження і до затримання ОСОБА_13 містяться ознаки провокації останнього на вчинення злочину з метою його зафіксувати, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне провадження.
		Саме стороні обвинувачення потрібно довести, що ніякого підбурювання не було (рішення у справах Akbayandothers v. Germany від 15.10.2020, заява № 40495/15 та інші, § 118; постанова ККС ВС у справі № 1715/6764/12 від 10.06.2020).
		З моменту, коли сторона захисту почала стверджувати про існування провокації злочину, обов`язок доказування відсутності підбурювання лежить на стороні обвинувачення. За результатом розгляду справи судом встановлено, що сторона захисту ОСОБА_13 наголошувала на провокацію останнього на вчинення злочину, доводячи свою позицію протягом всього судового розгляду. Однак прокурором у відповідь не доведено що підбурення та провокація ОСОБА_13 на вчинення злочину не існували. Відповідна заява захисту залишилася також поза увагою прокурора після надання показань обвинуваченим.
		З огляду на дані про особу ОСОБА_15 , на що звернув увагу суду захисник обвинуваченого при допиті ОСОБА_15 , заявник раніше неодноразово приймав участь в оперативних заходах щодо викриття ряду злочинів у сфері корупційної діяльності, що свідчить про його давню співпрацю з правоохоронцями у даній категорії справ та підтверджує прояв ініціативи у провокації стосовно ОСОБА_13 за згодою та вказівками правоохоронного органу.
		За таких обставин надані суду докази: аудіо та відеозаписи, здійснені в ході негласних слідчих (розшукових) дій визнаються недопустимими і не можуть бути покладені в обґрунтування судового рішення. 
		Інші досліджені судом докази, у тому числі показання свідків, не спростовують провокаційні дії ОСОБА_15 стосовно ОСОБА_13 і не доводять винуватість останнього.
		Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було. 
		Суд вважає, що під час судового розгляду сторона обвинувачення не довела винуватість обвинуваченого поза розумним сумнівом.
		При цьому суд виходить з наступного. 
		При прийнятті рішення суд керується Законом.
		Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, як це задекларовано в статті 8 Конституції України. 
		Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		В частині 3 статті 373 КПК України зазначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.  
		За таких обставин, суд вважає, що обвинувачений має бути визнаний невинуватим у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та виправданий на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку із недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 
		Керуючись ст.ст. 349, 367-368, 370-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч.3 ст. 368 КК України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		 
		Запобіжний захід у вигляді застави, обраний обвинуваченому ОСОБА_13 , скасувати.
		 
		Грошові кошти в сумі 100 000 (сто тисяч) грн., внесені в якості застави за ОСОБА_13 відповідно до ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.02.2019у про обрання запобіжний заходу (т.3 а.с.13-18), повернути заставодавцю - ОСОБА_63 (т3. а.с.70-72).
		Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області повернути ОСОБА_63 100 000 (сто тисяч) грн., внесених в якості застави на виконання ухвали слідчого судді від 23.02.2019 про взяття під варту ОСОБА_13 .
		 
		Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 12 874 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. віднести на рахунок держави (т.3 а.с.30, 40).
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.02.2019 року на майно, вилучене під час особистого обшуку під час затримання ОСОБА_13 21.02.2019, а саме службове посвідчення серія ОДП № 012316, видане 16.01.2019 на ім`я ОСОБА_13 на посаді заступника начальника відділу поліції, дійсне до 16.01.2023 зі спеціальним жетоном співробітника поліції № 0042104; картка-замісник №2 на ім`я ОСОБА_13 на зберігання спец валізи з таємними документами за підписом начальника Роздільнянського ВП ОСОБА_36 від 15.02.2019;талон закріплення транспорту марки Шкода Октавіа, реєстр № 16 09-91 на ім`я ОСОБА_13 ; купюра номіналом одна гривня серія ЕИ5948943 з написами; мобільний телефон марки «Айфон 7» IMEI: НОМЕР_8 чорного кольору в чохлі чорного кольору; зв`язка ключів від приміщення службового кабінету у приміщенні Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області - 3 шт. ключів з печаткою № 1651; грошові кошти у розмірі 3000 гривень купюрами номіналом по 200 гривень у кількості 15 штук; робочий-особистий блокнот ОСОБА_13 чорного кольору із записами всередині скасувати та повернути (залишити) зазначене майно власнику ОСОБА_13 за належністю(т.2 а.с.142-145).
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.02.2019 року на майно, вилучене 21.02.2019 під час проведення освідування ОСОБА_13 , а саме ватний тампон зі змивами кисті та пальців рук ОСОБА_13 , скасувати, вказане майно знищити (т.2 а.с. 142-145).
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.03.2019 року, на майно, вилучене в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_13 у Роздільнянському ВП ГУПН в Одеській області, а саме добровільно видані належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження № 12019160390000069 від 23.01.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення , передбаченого ст.227 КК України, залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи № 522/12368/19 стосовно ОСОБА_13 (т.3 а.с.233).
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.02.2019 року на майно, вилучене під час особистого обшуку під час затримання ОСОБА_13 21.02.2019, а саме на грошові кошти у сумі 500 доларів США, номіналом по 100 доларів кожна з наступними серійними номерами LH76537706B, LL33988772J, LL 99055671D, LB21232133E, LL71725667H- скасувати та звернути їх у дохід держави (т.2а.с. 142-145).
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.04.2019 на земельну ділянку площею 0,1011 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_5 , якій присвоєно кадастровий номер: 5123981400:04:001:0092, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_13 , скасувати (т.3 а.с.88-89). 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.04.2019 на автомобіль марки «Тойота Каріна», 1992 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_15 , номер кузова НОМЕР_16 , який належить на праві власності ОСОБА_13 , скасувати та повернути (залишити) зазначене майно власнику за належністю (т.3 а.с.80-81).
		Інші речові докази: диски, карти пам`яті (т.4 а.с.84-86, т.3 а.с.56) - зберігати в матеріалах судового провадження. 
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя:                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...