Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 641/4744/24-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 27.12.2024. Зареєстровано: 27.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.

Номер судового провадження: 2-8481/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 641/4744/24-ц 
		пр. № 2-8481/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Литвинової І. В.,
		за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, стягнення компенсації завданої моральної шкоди,
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. Позиція сторін у справі.
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача АТ КБ «ПриватБанк» на свою користь грошові кошти у розмірі 35 255, 37 грн, з яких 19 630, 13 грн - розмір набутих коштів, 12 391, 06 грн - розмір встановленого індексу інфляції за період користування чужими коштами та 3 234, 18 грн - три проценти річних за період користування чужими коштами, а також стягнути з банку і з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рахунок відшкодування моральної шкоди по 10 000, 00 грн з кожного. 
		Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що державний виконавець при зарахуванні коштів ОСОБА_1 у погашення боргу у розмірі 19 630, 13 грн помилково вказав у призначенні платежу про погашення боргу іншої особи - ОСОБА_2 . А на неодноразові вимоги позивача державний виконавець направила вимогу до АТ КБ «ПриватБанк» про повернення грошових коштів, які помилково зараховані у рахунок боргу згаданої ОСОБА_2 . Однак банк відмовив у поверненні коштів. 
		Відповідач АТ КБ «ПриватБанк» позов не визнав, представник у відзиві вказала, що посадовою особою органу державної виконавчої служби допущено помилку, у результаті чого ДУ «Темнівська виправна колонія № 100» направляла кошти на розподільчий рахунок з призначення погашення заборгованості іншого клієнта - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ). На підставі отриманої інструкції в платіжних дорученнях АТ КБ «ПриватБанк» зараховано кошти на рахунки іншого боржника ОСОБА_2 , заборгованість боржника ОСОБА_2 погашена і видано довідку про відсутність боргу. Відтак, Банк не є власником коштів, які помилково перераховано ДУ «Темнівська виправна колонія № 100» у силу помилки державного виконавця. У зв`язку з тим, що набувачем коштів є ОСОБА_2 , тому вона і має бути належним відповідачем.
		ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
		23 жовтня 2024 року вказана позовна заява, на виконання ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2024 року, надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 28 жовтня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		04 листопада 2024 року ухвалою судді у справі позовну заяву залишено без руху, на виконання якої 07 листопада 2024 року представник позивача подала клопотання про усунення недоліків, надавши ордер про надання правничої (правової допомоги).
		12 листопада 2024 року у справі відкрито провадження для розгляду у спрощеному позовному порядку без виклику сторін.
		20 грудня 2024 року представник відповідача через Електронний суд подав відзив на позов.
		Згідно з частиною першою ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		ІІІ. Фактичні обставини справи.
		13 грудня 2017 року старший державний виконавець Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Прищенко В. В. відкрив своєю постановою виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі виконавчого листа, виданого 18 вересня 2017 року у справі № 641/3413/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суми заборгованості у розмірі 19 630, 00 грн.
		06 квітня 2018 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ДУ «Темнівська виправна колонія № 100», у резолютивній частині постанови якого вказано «призначення платежу: погашення заборгованості ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 ».
		На підставі отриманої інструкції у платіжних дорученнях АТ КБ «ПриватБанк» зараховано кошти у рахунок погашення боргу перед банком іншого боржника - ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 . В результаті зарахування коштів заборгованість боржника ОСОБА_2 погашена і видано довідку про відсутність боргу.
		25 січня 2024 року старший державний виконавець Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шляхов Д. В. направив АТ КБ «ПриватБанк» вимогу про повернення грошових коштів, перерахованих банку з місця роботи боржника ОСОБА_1 , які помилково зараховано у рахунок боргу ОСОБА_2 .
		Листом від 06 лютого 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240205/20385 банк відмовив у задоволенні вимоги старшого державного виконавця.
		ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
		За приписами частини першої статті 1066 ЦК України договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		У відповідності до частини другої вказаної статті Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, як передбачено частиною третьою статті 1066 ЦК України.
		Положення статті 1212 ЦК України передбачають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		За частиною другою статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, зокрема положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (пункт 4 частини третьої).
		Суд встановив, що внаслідок помилки у призначенні платежу, допущеної у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06 квітня 2018 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 старшим державним виконавцем Міжрегіонального відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Прищенком В. В. грошові кошти у розмірі 19 630, 00 грн, які мали бути зараховані у погашення боргу ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, вони зараховані як погашення боргу перед АТ КБ «ПриватБанк» іншою особою - ОСОБА_2 .
		Суму у розмірі 19 630, 00 грн позивач вважає безпідставно набутою банком.
		Однак з таким висновком суд не погоджується, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не є набувачем коштів, які спрямовано на рахунки іншої особи за платіжним дорученням з відповідним призначенням, тобто вигодонабувачем став не банк.
		Тому позовні вимоги до банку є безпідставними як основна про стягнення грошових коштів у розмірі 35 255, 37 грн, що включають три відсотки річних та інфляційні втрати, так і похідна про відшкодування моральної шкоди, і задоволенню не підлягають.
		Представник позивача вказала у позовній заяві, що незаконними діями відповідачів позивачеві була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнавав позивач у зв`язку із тривалим порушенням його прав. Так, виконавча служба тривалий період часу не здійснювала жодних дій по поверненню коштів позивачеві. Через службову недбалість посадових осіб виконавчої служби позивач поніс значні фінансові збитки. Він був змушений неодноразово звертатися до виконавчої служби з проханням виправити помилку, однак бездіяльність посадових осіб призвела до того, що було стягненню всю суму визначену у виконавчому провадженні.
		За приписами частини першої, другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		За частиною першою статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Судом встановлено, що мала місце помилка збоку державного виконавця, внаслідок якої грошові кошти у розмірі 19 630, 13 грн, які були доходом позивача ОСОБА_1 у порядку звернення стягнення на дохід, з метою погашення заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк», були зараховані як погашення заборгованості перед банком іншої особи ( ОСОБА_2 ). Як вбачається із змісту вимоги від 25 січня 2024 року, адресованої АТ КБ «ПриватБанк», Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) визнав допущення помилки старшим державним виконавцем Прищенком В. В.
		Твердження сторони позивача про те, що він поніс значні фінансові збитки, не підтверджені належними доказами у матеріалах справи. Однак суд погоджується з доводами, що внаслідок помилки державного виконавця позивач зазнав душевних страждань у зв`язку із протиправністю дії щодо нього та зусиллями, спрямованими на відновлення його прав й ліквідацію наслідків такої помилки.
		Отже суд дійшов висновку, що з відповідача Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) підлягає стягненню сума у відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди у розмірі 2 000, 00 грн.
		Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов обґрунтований у частині вимог до відповідача Відділу державної служби і підлягає задоволенню частково.
		V. Розподіл судових витрат.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, тому з відповідача Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 87, 44 грн (3, 61%).
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
		ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
		ст.ст. 1-23, 1167, 1212 Цивільного кодексу України,
		ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, стягнення компенсації завданої моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 41430683, Майдан Захисників України, буд. 7/8, 7 поверх, м. Харків, 61001) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000, 00 грн, судовий збір - 87, 44 грн.
		Відмовити у задоволенні позову у частині вимог до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. 
		 
		Суддя І. В. Литвинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...