Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/6231/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 27.12.2024. Зареєстровано: 27.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/953/375/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000001252

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		                                Справа № 953/6231/22
		Провадження № 1-кп/953/375/24 
		В И Р О К
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 грудня 2024 року                                     м. Харків
		 
		Київський районний суд міста Харкова у складі колегії суддів:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001252 від 12.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівка Харківського району Харківської області, громадянина України, із базовою середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше не судимого,
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
		   за участю:
		   прокурора ОСОБА_6 ,
		   захисника ОСОБА_7 ,
		   обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.
		24.02.2022 Російською Федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, поєднаної з окупацією території держави Україна.
		У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
		Військовими формуваннями держави-агресора РФ було тимчасово окуповано частину територій України, перелік яких затверджено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.
		Зокрема, населені пункти Старосалтівської селищної та Вільхівської сільської територіальних громад були окуповані підрозділами держави-агресора у період березня і звільнені Збройними силами України у період з кінця березня та до початку травня 2022 року. 
		ОСОБА_5 ,будучи громадянином України, не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, переслідуючи антидержавницькі мотиви на шкоду інтересам держави Україна, з метою заподіяння шкоди її національній безпеці, оцінивши обстановку в умовах тимчасової окупації, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників окупаційної влади, вирішив стати на шлях вчинення протиправної діяльності проти основ національної безпеки України та вчинив пособництво державі-агресору за таких обставин.
		ОСОБА_5 до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (Російської Федерації), будучи жителем с. Вільхівка Харківського району Харківської області, здійснював свою трудову діяльність у зазначеному населеному пункті в якості водія місцевого м`ясокомбінату.
		При цьому ОСОБА_5 , як житель Вільхівської сільської громади, де він був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 , на початку повномасштабного вторгнення ще не перебував на окупованій території України. 
		Спочатку ОСОБА_5 , достовірно знаючи про окупацію 08.03.2022 селища Старий Салтів Чугуївського району російськими загарбниками, свідомо, за власним бажанням, 09.03.2022 виїхав до вказаного населеного пункту із с. Вільхівка Харківського району, яке на той час ще перебувало під контролем української влади та її збройних сил. Після цього він з дружиною стали проживати у квартирі АДРЕСА_4 , де мешкала мати останньої.
		Отже ОСОБА_5 , добровільно перемістившись на тимчасово окуповану територію в селище Старий Салтів, починаючи з 09.03.2022, із власної ініціативи розпочав своє співіснування з ворогом на одній території, в умовах екстремальної та надзвичайної ситуації. При цьому він, зорієнтувавшись в ситуації, що склалася, заздалегідь побудував модель своєї поведінки з представниками збройних формувань держави-агресора, орієнтовану на підтримку та реалізацію рішень військових збройних формувань держави-агресора, представники яких можуть гарантувати йому та членам його родини безпеку, свободу переміщення і недоторканість на тимчасово окупованій території.
		Починаючи з 17.03.2022 ОСОБА_5 , не приховуючи свою лояльність військовим держави-агресора, встановив контакт з особою, яка виражала інтереси і діяла від імені РФ, а саме з представником підрозділу збройних формувань держави-агресора з позивним « ОСОБА_8 ».
		Надалі ОСОБА_5 ,переслідуючи метуотримання привілейованогоставлення до себе та членів своєї сім`ї з боку військових окупаційних сил, зумів запевнити і переконати представника підрозділу незаконних збройних формувань з позивним « ОСОБА_8 » у своїй прихильності державі-агресору, виказавши готовність співпрацювати з її військовими в частині підтримання рішень держави-агресора, її збройних формувань, а саме: політичних заяв, законів, указів, постанов, наказів, розпоряджень та інших відповідних рішень, що приймаються органами влади РФ, командуванням її збройних формувань, окупаційною адміністрацією. 
		ОСОБА_5 у двадцятих числах березня, але не раніше 24.03.2022, діючи умисно, маючи антидержавницькі мотиви та з метою отримання довіри з боку представників збройних формувань держави-агресора для забезпечення сприятливих умов проживання на окупованій території, перебуваючи разом з останніми в щойно окупованих с. Вільхівка та с. Верхня Роганка (в даному селі проживав його батько), та, відкрито демонструючи підтримку рішень збройних формувань держави-агресора, в присутності місцевих жителів добровільно, за відсутності фізичного або психічного насилля з боку окупантів, виражаючи солідарність з їх діями та рішеннями, виказав готовність сприяти їм при вирішенні питань щодо розповсюдження так званої «гуманітарної допомоги» серед населення вказаних населених пунктів. При цьому він, звертаючись до місцевих жителів, які вимушено опинилися в окупації, надаючи підтримку і допомогу державі-агресору і її збройним формуванням, стверджував про те, що російська влада прийшла назавжди та закликав місцевих мешканців допомагати державі агресору в усьому, не чинити опір окупантам, відмовитись від будь-якої підтримки захисників України, беззаперечно підкоритися збройним формуванням ворога та виконувати усі їхні вимоги, які слід вважати законними. 
		В підсумку, ОСОБА_5 своїми умисними,протиправними діямив умовахвоєнного стану,приймаючи активнуучасть устворенні позитивногоіміджу загарбниківсеред жителівокупованих територійс.Вільхівка тас.Верхня РоганкаВільхівської сільськоїради Харківськогорайону,постійно комунікуючи разом з військовими збройних сил РФ, вчинив дії, спрямовані на пособництво державі-агресору, які мають політико-ідеологічну мотивацію, з метою спричинити шкоду державі Україна, її патріотам та союзникам, пов`язані з підтримкою ворога в тому, щоб надати оманливу, уявну видимість піклування та турботи держави-агресора та її прибічників по відношенню до населення окупованої території та життєзабезпечення її мешканців, а також розв`язання важливих, з ідеологічної точки зору держави-агресора, питань щодо пропагування нормальної життєдіяльності громад на окупованих територіях. 
		 
		Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 111-2 КК України як пособництво державі-агресору, яке виразилось в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору, збройним формуванням держави-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень держави-агресора та збройних формувань держави-агресора.
		 
		Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 в обсязі висунутого обвинувачення за ч. 1 ст. 111-2 КК України винним себе не визнав, пояснив таке. 
		Станом на 24.02.2022 на початок збройної агресії проти України він працював водієм на Вільхівському хлібозаводі та о 5:00 був в Липцях. Роботодавець сказав йому повертатись на завод. Він забрав по дорозі свою колишню дружину з дитиною та повернувся до матері у Вільхівку. 26.02.2022 через Вільхівку пройшла велика кількість російської військової техніки. 29.02.2022 до Вільхівки заїхало декілька російських транспортних засобів та почалися обстріли. В перших числах березня 2022 року ОСОБА_5 поїхав до своєї сім`ї до ОСОБА_9 . 06.03.2022 ОСОБА_10 виїхав до ОСОБА_11 , батько з ним їхати відмовився. Оскільки в своєму розпорядженні він мав машину, на якій працював на хлібозаводі, на прохання сусіда, він погодився разом з іншими мешканцями села возити хліб для місцевого населення. В період часу до 20.03.2022 вони близько 4 разів привозили хліб, останній раз 18 березня 2022 року. Коли вони везли хліб 18.03.2022 , - їх зупинили (їх було 3 машини) російські військові, дві машини відпустили, а машину ОСОБА_10 залишили, при цьому всіх, хто був в машині роздягнули та поставили на коліна. Після цієї події ОСОБА_10 з сім`єю вирішив переїхати до дачного кооперативу. 19.03.2022 він поїхав до ОСОБА_9 за гуманітарною допомогою, де сусід сказав йому, що його розшукують, після чого до нього додому приїхала машина медичної допомоги. В машині був ОСОБА_12 , який сказав йому, що він повинен їхати в будь-якому разі. Побоюючись за життя своєї родини, він погодився їхати з російськими військовими та його привезли до сільради. Там знаходилось декілька російських військових, серед яких був військовий з позивним «шаман», який почав розпитувати його про поїздки за хлібом. Після чого «шаман» наказав йому сідати в машину та їхати з ними. ОСОБА_10 погодився, оскільки боявся за своє життя та життя своєї родини, розуміючи, що перед ним озброєні російські військові. Декількома машинами вони поїхали до села Верхньої Роганки, по дорозі вони зупинялися та запускали дрон. Російські військові привезли в центр Верхньої Роганки та наказали йому виходити з машини. До нього підійшли місцеві мешканці, а старший серед російських військових сказав людям, що ОСОБА_10 буде старшим по доставці гуманітарної допомоги, на що ОСОБА_10 погодився, оскільки людям необхідна була їжа, крім того, в цьому населеному пункті був його батько. Після цього окупанти наказали йому їхати до ОСОБА_13 та показати їм, де знаходиться сільрада, і де є місцеві мешканці. ОСОБА_10 показав їм, де знаходиться сільрада, після чого вони зупинилися в місці, яке він зазначив, та наказали йому йти розмовляти з людьми. Виконуючи вказівки російських військових, він сказав людям, які знаходилися біля селищної ради, що росіяни хочуть поговорити з ними, і що ОСОБА_10 буде страшим, однак люди відмовились виходити. Після цього, російські військові привезли його назад додому до ОСОБА_9 , де він все розповів своїм рідним та в подальшому почав переховуватися на території дачного кооперативу. Через деякий час він поїхав за батьком, де його затримали російські військові. В подальшому з 01.05.2022 по 03.05.2022 російські військові тримали його в підвалі та забрали в нього телефон. Коли його відпустили та повернули йому телефон, в телефоні вже була та інформація, яка була виявлена під час огляду телефону та відображена в протоколі огляду. 06.05.2022 він приїхав до Харкова, 11.05.2022 ОСОБА_10 подав заявку про вступ до українського військового формування «Кракен», а 12.05.2022 його затримали працівники СБУ разом з військовими «Кракена». Після цього його вивезли в ліс, де били та змушували підписати все, що їм треба. Крім того, на його очах катували його батька. Внаслідок застосування до нього фізичного насильства, він знаходився в такому стані, що не міг самостійно пересуватись, йому також давали ліки, які він випив. Враховуючи зазначені обставини, він під диктовку написав пояснення, які від нього вимагали працівники СБУ та підписав повідомлення про підозру. Потім він дізнався, що його батько помер під час допиту. Крім того, обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що виконував всі вказівки російських військових, оскільки боявся за себе та свою родину, оскільки знаходився серед значної кількості озброєних російських військових, в умовах окупації, при цьому російські військові його не били та не погрожували йому, але, враховуючи обстановку, що склалася, він усвідомлював, що, у разі непокори, до нього та його родини може бути застосовано насильство, його або когось з членів його родини можуть вбити. Обвинувачений також пояснив, що з першого дня вторгнення та під час окупації жодних відео він не знімав, в соцмережі не викладав, жодним акаунтом не користувався. 
		 
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, не зважаючи на невизнання ним своєї винуватості, повністю доводиться сукупністю досліджених у ході судового розгляду наступних доказів.
		Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який пояснив таке. Так, свідок зазначив, що він проживає в селі Верхня Роганка, де перебував і під час окупації. В період з 17.03.2022  20.03.2022 в обідній час він йшов з батьком по селу та побачив російські військові машини з літерами «V», в кількості до 10. Він побачив, як з однієї з цих машин вийшов ОСОБА_5 .. 
		Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , який пояснив таке. Так, свідок зазначив, що він проживає в селі Верхня Роганка, Пазиніна знає, як мешканця села. 20 березня 2022 року він стояв на зупинці в селі Верхня Роганка разом із своїм сином. Він бачив ОСОБА_10 , який стояв біля російських військових машин з літерами «Z». Таких машин стояло близько 6-7. Потім він поїхав за лікарем у с. Вільхівку. Проїжджаючи через Сороківку, він також побачив там російські військові машини з літерою «Z» і ОСОБА_5 , який стояв разом із російськими військовими. 
		Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , яка пояснила таке. Так, свідок зазначила, що вона поживає в селі Вільхівка, де перебувала також на момент вторгнення та під час окупації. В 20-х числах березня 2022 (приблизно 20.03.2022 після обіду) вона разом з іншими мешканцями Вільхівки, у тому числі разом з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , стояли на вулиці та готували їжу на вогнищі. В цей час до села приїхали на машинах з літерами «Z» російські військові, на руках в них були білі пов`язки. Разом з ними приїхав ОСОБА_5 , що було очевидним для неї, оскільки останній стояв поруч з російськими військовими та йшов з їх боку. Підійшовши до свідка та інших мешканців села, ОСОБА_10 повідомив їм, що він буде тут головним, в залежності від того, як вони приймуть росіян, з ними все буде добре, росіяни все зроблять, місцеві мешканці отримають гуманітарну допомогу, ліки, діти зможуть піти до школи. Далі ОСОБА_16 пішла в підвал, що відбувалося далі не бачила.
		Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 , яка пояснила таке. Так, свідок зазначила, що вона проживає в сел. Елітне. 20 березня 2022 року зі змісту листування в групі соцмережі «телеграм» «безпечна громада» вона дізналася про те, що ОСОБА_5 привів російських військових. Маючи до цього з Пазиніним дружні стосунки, вона йому написала в цьому ж месенджері повідомлення, на яке він відповів, що росіяни хочуть налагодити контакт РФ з місцевою владою. Вона йому зателефонувала і в розмові він сказав їй, що привів російських військових, оскільки хоче стати головним у селі та через нього РФ буде привозити гуманітарну допомогу. 
		Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_21 в тій частині, що ОСОБА_5 є сином його однокласника, він ОСОБА_5 знає візуально. В березні 2022 року, точної дати він не пам`ятає, в «Інстаграмі» він бачив відеоролик з ОСОБА_5 , на якому останній сидів за накритим столом, до відео в соцмережі був підпис  «так треба зустрічати росіян», також він бачив відеоролік, на якому ОСОБА_5 катався з російськими військовими по території села, на відео були аптечний кіоск, м`ясокомбінат , ферма. На відеоролику ОСОБА_5 розповідав про те, що приїхали добрі люди, яких не треба боятися. На відео було видно обличчя ОСОБА_5 та чути його голос. 
		Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_22 , який пояснив таке. Так, свідок зазначив, що він займає посаду оператора газорозподільної системи. В 20-х числах березня 2022 року він з товаришем поїхав до села Вільхівка за зерном, де його забрали російські військові та привезли його до сільської ради. Біля будинку сільської ради стояв автомобіль «Патріот» та було багато російських військових. Зі слів своєї сестри, ОСОБА_23 , йому стало відомо, що російським військовим про нього розповів ОСОБА_5 , у тому числі, про його місцезнаходження. 
		   Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_24 , який пояснив таке. Так, свідок зазначив, що ОСОБА_5 є його сусідом, мешканці будинку обладнали підвал для проживання, ОСОБА_5 також приймав в цьому активну участь, однак у подальшому ОСОБА_5 виїхав зі своєю сім`єю з села. 20.03.2022 ОСОБА_5 зайшов до них до підвалу та сказав, що приїхали люди та хочуть побалакати, нічого поганого вони не зроблять. Було зрозуміло, що він розповідає про окупантів. Розмовляти мешканці будинку відмовилися. Приблизно через годину свідок вийшов на вулицю, де біля будинку сільської ради побачив російських військових, російську військову техніку, серед якої був автомобіль «Патріот», в якому перебував ОСОБА_5 . Він чув, як російські військові позвали ОСОБА_5 та наказали йому привезти людину, яка все знає. При цьому, ніяких погроз в бік ОСОБА_5 він не чув. Після цього, ОСОБА_5 поїхав з російськими військовими. 
		Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 , яка пояснила таке. Так, свідок зазначила, що знає ОСОБА_5 як мешканця села Вільхівка, який проживав у сусідньому будинку. 24.02.2022 свідок бачила ОСОБА_5 , після цього бачила його в другий раз 20.03.2024 в обідній час за таких обставин. До сільської ради приїхало 7-8 російських військових машин з символікою «V», з ними разом приїхав ОСОБА_5 .. В цей час свідок разом із ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та іншими були на вулиці. ОСОБА_5 підійшов до них та сказав, щоб вони не переживали, що чіпати їх ніхто не буде в залежності від того, як вони будуть себе погодити. Також сказав, що буде возити гуманітарну допомогу, а діти підуть до школи. Після цього, ОСОБА_5 повернувся до російських військових та поїхав разом з ними. Свідок також зазначила, що при цьому ОСОБА_5 поводив себе вільно, нормально, якихось ознак, які вказували б на те, що ОСОБА_5 діяв під тиском, - вона не побачила. 
		Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_28 , який пояснив таке. Так, свідок зазначив, що він проживає в с. Вільхівка, з 24.02.2022 знаходився в с. Вільхівці та розвозив гуманітарну допомогу, у тому числі в Верхню Роганку. 20.03.2022 він бачив, що з боку села Шестаково їхали 6-7 військових машин з символікою «Z» і «V». Коли машини зупинились, з першої машини вийшов ОСОБА_5 та пішов в напрямку свого будинку. Російські військові питали у свідка де головний та хто де знаходиться. Через деякий час ОСОБА_5 повернувся до них та вони поїхали. Як зрозумів свідок, ОСОБА_5 їх супроводжував, при цьому, ніяких погроз з боку російських військових в бік ОСОБА_5 він не чув. В подальшому, свідок бачив ОСОБА_5 з російськими військовими в ОСОБА_29 та ОСОБА_13 в той же день. 
		   Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_30 , яка пояснила таке. Так, свідок зазначила, що вона проживає в с. Вільхівка та перебувала там з початку повномасштабного вторгнення. ОСОБА_5 свідок знала як мешканця c.Вільхівки та колегу по роботі в ТОВ «Вільхівський хліб». В березні 2022 року, точної дати вона не пам`ятає, свідок бачила, як до села ОСОБА_5 приїхав з російськими військовими на автомобілі ВАЗ за яким приїхала колонна джипів з літерами «Z». В цей час вона з іншими мешканцями будинку, у тому числі ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , стояла на вулиці. Спочатку ОСОБА_5 спустився в підвал сусіднього будинку, а потім підійшов до них та сказав, що приїхали російські військові, з ними треба ладнати та не провокувати їх, також сказав, що росіяни проведуть світло, газ та дадуть гуманітарну допомогу, просив надавати окупантам допомогу. Після цього, ОСОБА_5 повернувся до російських військових та вони всі разом поїхали. Також свідок зазначила, що ОСОБА_5 дуже доброзичливо погодився з російськими військовими, ручкався та обіймався з ними. 
		   Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 жовтня 2022 року, в ході якого свідок ОСОБА_15 впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 . 
		   Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 жовтня 2022 року, в ході якого свідок ОСОБА_14 впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 . 
		   Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 жовтня 2022 року, в ході якого свідок ОСОБА_25 впізнала обвинуваченого ОСОБА_5 . 
		   Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 жовтня 2022 року, в ході якого свідок ОСОБА_21 впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 . 
		   Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення начальника ГВ ЗНД Управління СБ України в Харківській області полковника ОСОБА_33 від 12.05.2022, зі змісту якого вбачається, що в ході проведення контррозвідувальних заходів, отримано інформацію про можливе вчинення громадянином України ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Так, за отриманими даними ОСОБА_5 , проживаючи в с. Вільхівка Харківської області, з початку збройної агресії РФ, активно сприяв РОВ в проведенні наступальних дій на території регіону та протидії ЗС України у обороні України. 
		Відповіддю начальника ГВ ЗНД Управління СБУ в Харківській області від 13.05.2022 року за результатами виконання в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України доручення старшого слідчого в ОВС 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_34 , зі змісту якої слідує, що ОСОБА_5 надавав допомогу російським військовим при їх перебуванні у с. Вільхівка Харківської області, в тому числі активно сприяв представникам РФ у проведенні наступальних дій на території регіону. Зокрема, ОСОБА_5 приховано проводив військову техніку окупаційних військ до населених пунктів Вільхівка та Верхня Роганка Харківської області. 
		   Відповіддю заступника начальника ГВ КР УСБУ в Харківській області від 29.06.2022 року за результатами виконання в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України доручення старшого слідчого в ОВС 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_34 , зі змісту якої слідує, що ОСОБА_5 під час окупації Старосалтівської ОТГ військовими силами РФ, працював різноробочим у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_5 , який належить громадянину України ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За наявною оперативною інформацією, ОСОБА_36 є фактичним власником автомобілю ГАЗель, який він передав ОСОБА_5 для користування під час окупації Старосалтівської ОТГ з метою забезпечення продуктами харчування окупаційних сил. 
		   Протоколом огляду речей та документів від 19 червня 2022 року з додатками. Об`єктом огляду є публічна відкрита група у меседжері «Telegram», розташована за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». У листуванні зазначеної групи за 20.03.2022 в період часу з 16 год 11 хв по 20 год 10 хв містяться повідомлення такого змісту: 20.03.2022 о 16 год 11 хв користувач « ОСОБА_37 »: « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; ІНФОРМАЦІЯ_6 о 16 год 11 хв користувач « ОСОБА_37 »: «Привез их ОСОБА_38 , что с общежития»; 20.03.2022 о 17 год 06 хв користувач « ОСОБА_39 »: «Почему-то я не видела что б русские стояли во дворах, где живут мирные жители А ОСОБА_40 сделал свой выбор, думаю не нам его судить!»; 20.03.2022 о 20 год 10 хв користувач « ОСОБА_41 »: «Пазынин саша орков привел в ольховку». 
		   Зміст зазначеного листування, хоча прямо і не підтверджує здійснення обвинуваченим певних дій, спрямованих на пособництво державі-агресору, проте свідчить про негативну репутацію ОСОБА_5 серед мешканців територіальної громади, як особи, яка має проросійські настрої та негативно налаштована до української влади. 
		   Вищезазначені докази у їх сукупності, зокрема, показання свідків під час судового розгляду ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_42 , які є послідовними та повністю узгоджуються як між собою, так і з іншими доказами, поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_5 в період тимчасової окупації населених пунктів Старосалтівської територіальної громади здійснював дії щодо реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та збройних формувань держави-агресора: супроводжував представників збройних формувань держави-агресора, погодився бути старшим, про що повідомляв місцевих мешканців, розповідав місцевим мешканцям про необхідність прийняти окупаційну владу для забезпечення нормальної життєдіяльності територіальної громади.    
		   Розбіжності в показаннях свідків є несуттєвими та не впливають на висновки суду про винуватість ОСОБА_5 . Так, свідок ОСОБА_42 зазначає, що ОСОБА_5 приїхав на автомобілі ВАЗ, а свідок ОСОБА_24 зазначив, що бачив ОСОБА_5 в автомобілі «Патріот». 
		   Але такі показання повністю узгоджуються з показаннями інших свідків, які зазначають про декілька (колону) автомобілів, на яких приїхали російські військові разом із ОСОБА_5 , при цьому не перелічуючи марки цих автомобілів, крім того, як слідує з показань свідків у їх сукупності, ОСОБА_5 неодноразово бачили разом з російськими військовими, він відходив та повертався до них. Крім того, жоден свідок не запам`ятав точної кількості машин, їх моделі, також наявності знаків «Z» або «V» на кожному конкретному транспортному засобі, а в цілому зазначили про наявність таких знаків. 
		   Показання свідка ОСОБА_42 в тій частині, що ОСОБА_5 ручкався та обіймався з представниками держави-агресора, суд розцінює як суб`єктивне сприйняття поведінки обвинуваченого, яке в цілому узгоджується з показаннями інших свідків, які зазначили, що не бачили проявів будь-якого тиску по відношенню до обвинуваченого. 
		   Доводи обвинуваченого про те, що він погодився вчиняти вищезазначені дії під впливом тиску з боку представників держави-агресора, оскільки мав небезпідставні побоювання за своє життя та життя членів своєї родини, суд оцінює критично, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду вищезазначеними доказами. Так, допитані свідки зазначають, що не бачили жодних дій з боку представників держави-агресора, які б вказували на наявність фізичного або психологічного примусу по відношенню до ОСОБА_5 . В розмові зі свідками з ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_42 , а також зі свідками ОСОБА_43 та ОСОБА_44 , останні були допитані за клопотанням сторони захисту, ОСОБА_5 не повідомив про застосування до нього фізичного або психологічного тиску, при цьому суд зазначає, що така розмова відбувалась без безпосередньої присутності представників держави-агресора. Показання свідків ОСОБА_45 та ОСОБА_46 в тій частині, що під час розмови з ними ОСОБА_5 мав наляканий вигляд, жодним чином не підтверджують факт тиску на ОСОБА_5 , а мають суб`єктивний характер, крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_47 є хрещеною матір`ю обвинуваченого, а ОСОБА_48  її сестрою. Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_5 спілкувався з певною кількістю осіб, супроводжував представників держави-агресора певний період часу, його бачили в декількох населених пунктах, що свідчить про тривалий та добровільний характер такої діяльності. 
		   Крім того, сам обвинувачений не зазначає про застосування до нього певних заходів примусу, а лише зазначає, що з урахуванням обстановки мав побоювання за своє життя та життя членів своєї родини. Саме по собі перебування обвинуваченого в умовах окупації та контакт з озброєними представниками держави-агресора не може безумовно свідчити про існування такого примусу, внаслідок якого обвинувачений не міг керувати своїми вчинками. 
		   Про наявність антидержавницького мотиву в діях ОСОБА_5 також свідчать такі докази: показання під час судового розгляду свідка ОСОБА_21 щодо змісту публікацій ОСОБА_5 в соціальній мережі «Інстаграм» та свідка ОСОБА_20 щодо змісту її листування та телефонної розмови з ОСОБА_5 , а також протокол огляду речей та документів від 19 червня 2022 року з додатками, предметом якого є публічна відкрита група у меседжері «Telegram». 
		   Доводи сторони захисту про недопустимість таких доказів через відсутність зазначених публікацій та змісту листування, відомостей щодо походження цих публікацій, а також неспроможності свідків надати телефони для огляду та підтвердження таких публікацій та листування з метою встановлення їх дійсності та наявності, жодним чином не можуть бути підставою для визнання показань свідків недопустимими доказами, оскільки свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань, склали присягу та були допитані безпосередньо судом в судовому засіданні. Незбереження свідками змісту публікацій та змісту листування не може ставити під сумнів їх показання. 
		   Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що відповіді від 13.05.2022 та 29.06.2022 року за результатами виконання в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України доручень старшого слідчого в ОВС 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_34 , та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення є недопустими доказами, оскільки відсутні докази отримання зазначеної в них інформації в установленому порядку, а повідомлення в розумінні положень статті 86 КПК України не може використовуватись при прийнятті процесуальних рішень. 
		   Так, матеріали кримінального провадження містять доручення старшого доручень старшого слідчого в ОВС 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області майора юстиції ОСОБА_34 від 12.05.2024 та 29.06.2024 про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України.
		   Відповідно до вимогЗакону України від 18 лютого 1992 року № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність»(далі - Закону № 2135-XII)оперативно-розшукова діяльність це система гласних і негласних пошукових та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, є самостійним видом державної правової діяльності, завданням якої є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбаченаКримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.
		   При цьому матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються: як приводи та підстави для початку досудового розслідування; для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні; для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень, а матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог цьогоЗакону. За умов відповідності цих матеріалів вимогамстатті 99 КПКвони є документами і можуть бути використані в кримінальному провадженні як докази.
		   Отримані за результатами виконання доручень слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій відомості, які викладені у вищезазначених відповідях, та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення оформлені відповідно до вимог ст.99 КПК України, істотних порушень прав та свобод людини при їх отриманні судом не встановлено. 
		   Разом з цим, суд не приймає показання свідка ОСОБА_14 в тій частині, що ОСОБА_5 показував окупантам адміністративні будівлі, показання свідка ОСОБА_21 в тій частині, що ОСОБА_5 зайшов в село з російськими військовими, оскільки свідки зазначили, що такі відомості відомі їм зі слів інших осіб, відомості про яких вони зазначити не можуть. 
		   Суд також не приймає у якості доказу винуватості ОСОБА_5 надану стороною захисту довідку від 30.09.2024, складеною консультантом-експертом Управління СБ України в Харківській області підполковником ОСОБА_49 за результатами опитування з використанням поліграфа, проведеного в рамках досудового розслідування кримінального провадження №22022220000001252 від 12.05.2022, на підставі постанови слідчого СВ УСБУ в області від 20 вересня 2022 року про залучення спеціаліста ОСОБА_50 (з психофізичної апаратури). Відповідно до зазначеної довідки у ОСОБА_5 виявлено стійкі психофізіологічні реакції емоційної значущості, що може свідчити про надання опитуваним недостовірної або неповної інформації на запитання перевірки: «Вы сопровождали представителей вооруженных сил РФ от Старого Салтова до Ольховки добровольно?», «Помогать представителям вооруженных сил РФ вас просил ОСОБА_51 ?», «Помогать представителям вооруженных сил РФ вы соглашались?». 
		   Надаючи оцінку зазначеній довідці, суд зазначає, що застосування поліграфу здійснювалось під час надання ОСОБА_5 свідчень під час досудового розслідування, які судом не досліджувались та ним не була надана оцінка. 
		   Крім того, зазначена довідка містить примітку про те, що висновки за результатами ОВП мають ймовірнісній характер та можуть використовуватися лише для визначення напрямків подальшої роботи для проведення додаткових перевірочних заходів. 
		   Допитана також під час судового розгляду консультант-експерт Управління СБ України в Харківській області підполковник ОСОБА_52 пояснила, що повідомлена обвинуваченим інформація під час процедури опитування може бути недостовірною або неповною, також не виключається, що така інформація достовірна, але пов`язана з певними спогадами та хвилюваннями, висновки за результатами опитування не є категоричними. 
		    Під час судового розгляду були також допитані свідки сторони захисту, які зазначили такі обставини.
		   Так, свідок сторони захисту ОСОБА_53 зазначила, що під час окупації ОСОБА_9 вона з іншими мешканцями займалася доставкою продуктів місцевому населенню. У тому числі вони шукали машину, щоб привезти хліб, на що відгукнувся ОСОБА_5 , якого до цього вона не знала. Він декілька разів своїм автомобілем привозив хліб. Також свідку відомо, що автомобіль ОСОБА_5 одного разу зупинили та обшукали російські військові, а ОСОБА_5 роздягали та клали на землю. 
		   Свідок сторони захисту ОСОБА_54 зазначив, що він має дачний будинок в СТ «Висотник » поблизу ОСОБА_9 , до якого вони приїхали разом з родиною 24.02.2022. В сусідньому будинку на той час перебували теща, дружина та дочка ОСОБА_5 .. Під час окупації свідок займався розвезенням продуктів харчування. До них також приєднався ОСОБА_5 08.03.2022 він, його тесть та ОСОБА_5 везли продукти з Харкова. По дорозі вони попали під обстріл, завдяки ОСОБА_5 , який зумів їх вивезти, вони залишилися живі. 18.03.2022 вони також їхали разом з ОСОБА_5 , але на посту їх зупинили російські військові, а ОСОБА_5 , який був одягнутий в російський бронежилет, російські військові затримали та били. У подальшому, ОСОБА_5 переховувався на території дачного кооперативу, оскільки йому стало відомо, що його розшукують як людину, яка знає та може показати шляхи. 19.03.2022 свідок розмовляв з ОСОБА_5 по телефону, ОСОБА_5 повідомив, що його росіяни затримали, били, а потім відпустили. Також свідку відомо, зі слів дружини ОСОБА_5 , що останній 20.03.2022 поїхав за батьком та зник. Також свідок зазначив, що ОСОБА_5 в розмові з ним завжди висловлювався тільки за підтримку України, а також ОСОБА_5 розповідав йому, що дійсно їздив в колоні російських військових автомобілів, але нічого при цьому не робив та зазначив, що іншого вибору в нього не було. А також розповідав, що разом з батьком був затриманий російськими військовими, які тримали їх у підвалі. 
		   Свідок сторони захисту ОСОБА_55 зазначив, що під час окупації разом із ОСОБА_5 вони привозили на територію Старосалтівської громади хліб для населення. Про ніякі стосунки ОСОБА_5 з росіянами свідку не було відомо. Наприкінці березня 2022 року до ОСОБА_9 приїхали російські військові. Свідок почув, як вони наказали своїм підлеглим знайти їм «Сашу хлібовоза з Вільхівки». Свідок попередив ОСОБА_5 про те, що його шукають окупанти. Потім він бачив, як російські військові в Старому Салтові вкинули ОСОБА_5 в автомобіль та увезли. При цьому, на ОСОБА_5 була направлена зброя, однак розмову свідок не чув. 
		   Свідок сторони захисту ОСОБА_56 зазначила, що вона проживає в Вільхівці, ОСОБА_5 є її хресником. З 24.02.2022 по 07.03.2022 ОСОБА_5 разом зі своєю сім`єю та нею перебував в підвалі будинку, а потім виїхав до ОСОБА_9 . Потім, приблизно 22-23.03.2022 свідок побачила ОСОБА_5 у Вільхівці разом із російськими військовими. При цьому, ОСОБА_5 виглядав наляканим та розповів, що він розвозив гуманітарну допомогу та його затримали російські військові. Також свідок розповіла, що за проханням матері ОСОБА_5 вона забрала з будинку останнього та заховала якісь документи, які вона мала віддати потім іншому чоловіку. 
		   Свідок сторони захисту ОСОБА_57 зазначила, що знає ОСОБА_5 як мешканця села. З 24.02.2022 по 07.03.2022 ОСОБА_5 разом зі своєю сім`єю та нею перебував в підвалі будинку, а потім виїхав. Через деякий час, дату свідок не пам`ятає, вона бачила ОСОБА_5 , який на вулиці розмовляв із ОСОБА_58 .. ОСОБА_5 виглядав наляканим, розповів, що він розвозив гуманітарну допомогу та його затримали російські військові. 
		    Крім того, стороною захисту надані такі докази.
		   Протокол огляду речей і документів від 19 жовтня 2022 року, під час якого був проведений огляд речей, що стосуються діяльності ЗС РФ та були виявлені та збережені обвинуваченим, наданих слідчому захисником обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_7 28.09.2022, які на думку захисника спростовують факт проросійської налаштованості обвинуваченого.
		    Відповідь Східного Регіонального Управління Державної Прикордонної Служби України на адвокатський запит від 08.06.2022 № б/н, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_5 , на добровільній основі, ініціативно надавав оперативно-розшуковим підрозділам ІНФОРМАЦІЯ_7 інформацію про пересування та розташування підрозділів збройних сил Російської Федерації, осіб, причетних до надання пособницької допомоги російським окупаційним військам. Зазначену інформацію було враховано в оперативно-службовій діяльності та доведено до органів військового управління для вжиття відповідних заходів. 
		   Надаючи наданим стороною захисту доказам у їх сукупності, суд зазначає, що вони не спростовують вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому дій та не свідчать про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.         Так, з показань свідків слідує, що ОСОБА_5 під час окупації надавав допомогу мешканцям територіальної громади до 18 березня 2022 року, зокрема, займався доставкою продуктів харчування, що не виключає його можливість здійснювати дії, спрямовані на пособництво державі-агресору. Показання свідків в тій частині, що ОСОБА_5 розшукували та потім забрали з будинку російські військові, жодним чином не підтверджують наявності фактів застосування до нього фізичного та психологічного примусу, та не виключають можливості надання ОСОБА_5 добровільної згоди на співпрацю з державою-агресором. 
		    Факт зберігання за місцем проживання ОСОБА_5 документів, пов`язаних з діяльністю ЗС РФ, які зі слів обвинуваченого, були ним виявлені у покинутій військовій техніці, та їх подальше зберігання, а також зміст відповіді Східного Регіонального Управління Державної Прикордонної Служби України на адвокатський запит від 08.06.2022 жодним чином не свідчать про відсутність у обвинуваченого антидержавницького мотиву та не виправдовують обвинуваченого, оскільки вчинення таких дій та дій щодо пособництва державі-агресору не є взаємовиключними. 
		   Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про застосування до нього під час затримання та здійснення досудового розслідування недозволенних заходів у вигляді фізичного насильства та незаконного затримання та тримання в умовах позбавлення волі були предметом перевірки Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, в межах кримінального провадження № 62022170020000366 від 27.05.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України. Постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_59 від 11.10.2023 вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях співробітників Управління СБУ в Харківській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.
		   Отже, доводи обвинуваченого про застосування до нього фізичного насильства та незаконного затримання під час досудового розслідування не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, в зв`язку з чим суд надає критичну оцінку цим доводам сторони захисту, та вважає, що вони надані з метою уникнення обвинуваченого кримінальної відповідальності за вчинене.
		   Разом з тим, суд виключає з обсягу пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч.1 ст.111-2 КК України зазначення про переслідування ОСОБА_5 корисливої мети в зв`язку з недоведеністю обвинувачення в цій частині. Так, стороною обвинувачення не надано до суду жодного доказу на підтвердження зазначеної обставини, а саме наявності у обвинуваченого бажання одержати або зберегти матеріальні блага для себе або інших осіб, що є обов`язковою ознакою корисливого мотиву.
		   Корисливий мотив передбачає, що особа бажає одержати матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном, тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої майнової вигоди. Такий висновок зробив Верховний суд у постанові від 23.11.2021 (справа № 650/1083/19). 
		   Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, за встановлених обставин суд вважає доведеною. 
		    Щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого суд також вважає за необхідне зазначити таке. 
		   Відповідно до пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
		   Згідно зі ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		   Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 було розпочато 12 травня 2022 року за ст.111 КК України 
		   Кримінальна відповідальність за пособництво державі-агресору була впроваджена Законом України № 2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки».
		   Застосований законодавцем підхід до удосконалення кримінальної відповідальності за співпрацю з ворогом передбачив доповнення КК України конкретизованими формами існуючого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.111 КК України, з метою встановлення справедливого покарання для осіб, які здійснюють пособництво з державою-агресором, криміналізацію «пособництва державі-агресору» як удосконалення кримінальної відповідальності, яка має ознаки державної зради. 
		   За таких обставин, з урахуванням положень ст.337 КПК України стосовно визначення меж судового розгляду, беручи до уваги встановлення кримінальної відповідальності за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації рішень держави-агресора та збройних формувань за спеціальною по відношенню до статті 111 КК України статтею 111-2 КК України, санкція якої передбачає більш м`яке покарання, проаналізувавши дії обвинуваченого на предмет наявності у них ознак кримінального правопорушення, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_5 вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень держави-агресора та збройних формувань. 
		   Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено. 
		   Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		   Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він судимості не має, до кримінальної відповідальності притягується вперше, не працює, одружений, за місцем реєстрації в с. Вільхівка Харківського району Харківської області негативної характеристики не має, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває. 
		   При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення. 
		   Суд вважаєнеобхідним ідостатнім для виправленнята запобіганнявчиненню обвинуваченимнових кримінальнихправопорушень,що відповідатимевимогам ст.ст.50,65КК України,призначити обвинуваченомупокарання вмежах санкціїстатті кримінальногозакону увиді позбавленняволі,у запропонованомустороною обвинуваченнярозмірі, зпозбавленням праваобіймати посади,пов`язані звиконанням функційдержави тамісцевого самоврядування,та з конфіскацієювсього належногойому майна. 
		Підстав для призначення покарання із застосуванням статті 69 КК України судом не встановлено. 
		13 травня 2022 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.615 КПК України (протокол затримання від 13.05.2022)
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19 травня 2022 року у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620250 гривень. 
		   28 грудня 2022 року ОСОБА_5 було звільнено з Державної установи «Харківській слідчий ізолятор» в зв`язку з внесенням застави у розмірі 620250 гривень. 
		   09 лютого 2023 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_5 був змінений запобіжний захід із застави на тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор» без визначення розміру застави, який у подальшому був неодноразово продовжений. 
		   Відповідно до ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України. 
		Судові витрати та речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні. 
		Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		    ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, та призначити покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку  з 27 грудня 2024 року. 
		Зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 13 травня 2022 року по 28 грудня 2022 року та з 09 лютого 2023 року по 26 грудня 2024 року включно. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до набрання вироком законної сили залишити без змін. 
		Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...