Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 704/102/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.
Дата набрання законної сили: 25.12.2024
Номер судового провадження: 61-1766ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 704/102/22
		провадження № 61-1766св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач  - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області, в складі судді Дьяченка Д. О., від 22 серпня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду, в складі колегії суддів: 
		Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Новікова О. М., від 19 грудня 2023 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.        У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
		2.        Позов мотивований тим, що 04 листопада 2019 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір позики, оформлений при свідках розпискою, згідно з якою ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 61 950 дол. США, які зобов`язався повернути за першою вимогою.
		3.        02 грудня 2021 року він дізнався, що після смерті позичальника ОСОБА_3 його єдиним спадкоємцем є ОСОБА_2 , яка не виконала свого обов`язку щодо повідомлення кредитора про смерть спадкодавця та не повідомила про подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
		4.        Посилаючись на те, що грошові кошти за борговою розпискою повернуті не були, а до ОСОБА_2 після прийняття спадщини перейшов обов`язок щодо повернення відповідного боргу, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 04 листопада 
		2019 року в розмірі 61 950 дол. США.
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		5.        Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду 
		від 19 грудня 2023 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 04 листопада 2019 року в розмірі 61 950 дол. США. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		6.        Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 , дізнавшись у листопаді 2021 року про прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті позичальника ОСОБА_3 , з вимогою до спадкоємця 
		( ОСОБА_4 ) звернувся 12 січня 2022 року, тобто дотримався приписів частини третьої статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення відповідної вимоги.
		7.        Встановивши, що заборгованість за договором позики спадкоємцем позичальника погашена не була, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
		8.        Апеляційний суд також звернув увагу, що відповідачкою не надано доказів, які б підтверджували, що вартість успадкованого нею майна менше розміру боргу заявленого до стягнення. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		9.        У касаційній скарзі  ОСОБА_2 просить скасувати рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, ухваливши нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		10.        У лютому 2024 року  ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 серпня 
		2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
		11.     Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року відкрито касаційне провадження та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи 
		№ 704/102/22, які у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду. Цією ж ухвалою зупинено виконання рішення Тальнівського районного суду Черкаської області 22 серпня 2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду 
		від 19 грудня 2023 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
		12.     Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_5 , суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
		13.     Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
		14.         Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду 
		від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі 
		№ 205/6749/15-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, 
		від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, від 29 січня 2020 року у справі 
		№ 496/4363/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц.
		15.         Також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої та третьої статті 1281 ЦК України, з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» в редакції від 03 липня 2018 року.
		16.     Касаційна скарга мотивована тим, що позивач був обізнаний про смерть позичальника з дня його смерті, знав коло потенційних спадкоємців (дружина та діти, з якими регулярно спілкувався), у зв`язку з чим і повинен був бути обізнаним про прийняття спадщини, проте зволікав із пред`явленням вимоги до спадкоємця ОСОБА_3 .
		17.     Вважає, що факт обізнаності  ОСОБА_1 про смерть боржника підтверджено поясненнями самого позивача в судовому засіданні. 
		18.     Вказує, що оскільки свідоцтва про право на спадщину видані 20 квітня 2021 року, строк звернення з відповідною вимогою до спадкоємця закінчився 20 жовтня 2021 року. 
		19.     Звертає увагу, що суди фактично застосовують до спірних правовідносин одночасно частину другу і частину третю статті 1281 ЦК України, не встановивши при цьому вартість успадкованого майна.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		20.     01 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу і просить продовжити строк для його подання, посилаючись на те, що ухвалу про відкриття касаційного провадження отримав 14 березня 2024 року, однак у період з 15 по 29 березня 2024 року перебував у відрядженні з метою отримання та видачі гуманітарної допомоги, що підтверджено довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також довідкою Благодійного фонду «Благовіст добра».
		21.     З огляду на докази, надані ОСОБА_1 , колегія суддів вважає за можливе продовжити йому строк на подання відзиву до 01 квітня 2024 року та прийняти поданий відзив. 
		22.     Відзив мотивований тим, що датою відкриття спадщини є 26 вересня 
		2020 року, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина третя статті 1281 ЦК України в новій редакції. Посилання в касаційній скарзі на практику Верховного Суду вважає безпідставними, з огляду на неподібність правовідносин.
		Обставини справи, встановлені судами
		23.     Згідно з розпискою від 04 листопада 2019 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 61 950 дол. США які зобов`язався повернути за першої вимоги позикодавця.
		24.      ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
		25.     Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20 квітня 
		2021 року ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_3 , успадкувала частку у статутному фонді СФГ «Зоря».
		26.     Також згідно зі свідоцтвами про право на спадщину за законом 
		від 20 квітня 2021 року ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 успадкувала житловий будинок по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1575 га, земельну ділянку площею 0,2027 га, земельну ділянку площею 3,1088 г., автомобіль ВАЗ 2103, автомобіль «Cherry Tigo», комбайн «Claas Dominator».
		27.     Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 22 липня 2021 року ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 успадкувала 
		1/2 частину у праві власності на земельну ділянку площею 0,2939 га, 
		1/2 частину у праві власності на земельну ділянку площею 2,9198 га, 
		1/2 частину у праві власності на земельну ділянку площею 3,4305 га. Вказане спадкове майно належало ОСОБА_6 , який помер 
		   ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого є його син ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		28.     Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		29.     Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		30.     Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		31.     Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей (стаття 1047 ЦК України).
		32.     Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
		33.     У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 міститься висновок, що реальним вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії.
		34.     У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
		35.     Згідно із частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		36.     Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		37.     Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		38.     При цьому за правилами частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
		39.     Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		40.     Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		41.     Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
		42.     Так, відповідно до статті 1281 ЦК України (тут і надалі в редакції, чинній на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
		Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
		Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
		Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
		43.     Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.
		44.     Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.
		45.     Разом з тим, необхідно враховувати, що оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню позики включаються до складу спадщини, то умови договору позики щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 
		1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
		46.     Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
		47.     При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
		-              чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
		-              коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
		-              при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
		-              при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
		48.     У постанові Великої Палати Верховного Суд від 09 жовтня 2024 року у справі № 638/1046/14-ц наголошено, що під час вирішення спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника суди для правильного вирішення справи першочергово повинні встановити, чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, тобто чи вчинив кредитор потрібні дії у матеріальних відносинах.
		49.     Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		50.     Враховуючи предмет спору у справі, яка переглядається, до обов`язку позивача, як кредитора спадкодавця, належить доведення розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, і звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення обсягу та вартості успадкованого ним майна. 
		51.     Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити саме спадкоємець, який заперечує вимоги кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна (див. постанову Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 317/4108/18).
		52.     У розглядуваній справі суди встановили, що ОСОБА_2 , прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_3 , та, ставши головою 
		СФГ «Зоря», направила на ім`я керівника ФГ «Шевченкове-Л» - 
		ОСОБА_1 лист-вимогу від 27 листопада 2021 року про припинення договору про спільну діяльність, яке позивач отримав 02 грудня 2021 року, в якому повідомляла про прийняття нею спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .
		53.     Будь-які інші докази повідомлення кредитора про прийняття спадщини спадкоємцем в матеріалах справи відсутні. 
		54.     Письмову вимогу до спадкоємця боржника кредитор пред`явив 12 січня 2022 року. 
		55.     За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно вказав, що кредитор ОСОБА_1 , дізнавшись у листопаді 2021 року про прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 , звернувся з вимогою до спадкоємця 12 січня 2022 року, а отже дотримався строків пред`явлення вимоги до спадкоємця, визначених статтею 1281 ЦК України.
		56.      ОСОБА_2 не довела, що розмір заборгованості заявленої до стягнення у розглядуваній справі, перевищує вартість майна, яке отримано нею у спадщину після смерті ОСОБА_3 . 
		57.     З огляду на викладене, наявність невиконаних боргових зобов`язань спадкодавця, факт прийняття спадщини відповідачем після смерті позичальника, наявність спадкового майна у вигляді частки у статутному капіталі СФГ «Зоря», нерухомого та рухомого майна, ненадання відповідачкою доказів того, що вартість боргу перевищує вартість успадкованого майна, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
		58.     У цій справі встановлено, що спадщина днем відкриття спадщини є 
		26 вересня 2020 року, відтак, до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення статті 1281 ЦК України зі змінами внесеними Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII, згідно з якими якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
		59.     За встановлених судами фактичних обставин, враховуючи, що частина третя статті 1281 ЦК України пов`язує перебіг шестимісячного строку пред`явлення вимог до спадкоємця саме з дня, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, судами правильно застосовані норми матеріального права, а доводи касаційної скарги підлягають відхиленню. 
		60.     Попередня редакція статті 1281 ЦК України, яка визначала початок перебігу строку пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємця з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, не може бути застосована до спірних правовідносин. 
		61.     Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 
		2020 року у справі № 520/13067/17, від 17 квітня 2018 року у справі 
		№ 522/407/15-ц, Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі 
		№ 205/6749/15-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, 
		від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, від 29 січня 2020 року у справі 
		№ 496/4363/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, на які відповідачка посилалась в касаційній скарзі.
		62.     В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.
		63.     Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		64.     Виконання судових рішень, які були зупинені до закінчення перегляду справи в касаційному порядку, необхідно поновити.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.        Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		2.        Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року залишити без змін.
		3.        Поновити виконання рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...