Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/322/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.
Дата набрання законної сили: 25.12.2024
Номер судового провадження: 61-13910ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(додаткова)
		 
		25 грудня 2024 року 
		 
		м. Київ
		справа № 369/322/23
		провадження № 61-13910св24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач - товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»,
		відповідач -  ОСОБА_1 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву  ОСОБА_1 , в особі представника Реутової Євгенії Сергіївни, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про визнання недійсним полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 
		Історія справи
		1.            У грудні 2022 року ТзДВ «СГ «Оберіг» звернулося суду з позовом до 
		ОСОБА_1 про визнання недійсним полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		2.            Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2023 року позов задоволено. Визнано недійсним поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-203066255, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з моменту його укладення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 
		3.            Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		4.            Постановою Верховного Суду від 04 грудня2024 року касаційну скаргу ТзДВ «СГ «Оберіг»залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року - без змін.
		Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення
		5.            14 грудня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника  ОСОБА_1 - Реутової Є. С.  про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій заявник вказує, що у відзиві на касаційну скаргу зазначав, що орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, складає 3 000 грн. У відзиві на касаційну скаргу також вказано, що ним протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення будуть подані докази на підтвердження понесення судових витрат у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції. У поданій заяві заявник посилається на те, що постанову Верховного Суду від 04 грудня2024 року він отримав через підсистему «Електронний суд» 11 грудня 2024 року, на підтвердження чого надає копію картки руху документу.
		Короткий зміст заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення
		6.            У поданих запереченнях ТзДВ «СГ «Оберіг» просить відмовити заявнику у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, вказуючи на недоліки опису робіт, неналежність доказів на підтвердження оплати гонорару адвоката. Вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 грн не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів статті 137 ЦПК України.
		Позиція Верховного Суду
		7.            Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина третя статті 259 ЦПК України).
		8.            Частиною першою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
		9.            Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
		10.         Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви            представника   ОСОБА_1 - Реутової Є. С. про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав. 
		11.         Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		12.         Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
		13.         Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
		14.         Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
		15.         За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		16.         Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		17.         Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й струмування від подання безпідставних позовів.
		18.         Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		19.         Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		20.         Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		21.         Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
		1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);  2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		22.         Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		23.         Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду 
		від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		24.         У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
		25.         Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
		26.         Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду 
		від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
		27.         Правничу допомогу на стадії касаційного розгляду справи № 369/322/23  ОСОБА_1 надавала адвокат - Реутова Є. С., яка діяла на підставі договору про надання правничої допомоги № 14/23 від 05 вересня 2023 року, додаткової угоди № 2 до договору про надання правничої допомоги та ордеру 
		від 08 листопада 2024 року № 1552108.  
		28.         13 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» представник  ОСОБА_1 - адвокат Реутова Є. С. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТзДВ «СГ «Оберіг» на постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року.
		29.         У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказав, що ним протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення будуть подані докази на підтвердження понесення судових витрат у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції. Орієнтовний розрахунок судових витрат визначено у розмірі 3 000 грн.
		30.         До заяви про ухвалення додаткового судового рішення, яка подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Реутовою Є. С., долучено: акт приймання-передачі правової допомоги за договором про надання правничої допомоги № 14/23 від 05 вересня 2023 року у справі № 369/322/23, де сторони визначили суму гонорару адвоката у розмірі 3 000 грн; детальний опис послуг згідно з договором про надання правничої допомоги (подання заяви про приєднання до електронного суду, ознайомлення з касаційною скаргою, аналіз судової практики, на яку посилався заявник у касаційній скарзі, складення та подання відзиву); платіжну інструкцію від 11 листопада 2024 року на підтвердження сплати 3 000 грн. 
		31.         Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 
		№ 755/9215/15).
		32.         Відповідно до частин четвертої, п`ятої, восьмої статті 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		33.         Відповідно до частин першої, третьої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
		34.         Отже, згідно з положеннями статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.
		35.         Ураховуючи, що копію постанови суду касаційної інстанції заявник отримав 11 грудня 2024 року, а заява про ухвалення додаткового рішення у справі з доказами понесення витрат подана через підсистему «Електронний суд» 
		14 грудня 2024 року, колегія суддів вважає, що наявні підстави для поновлення ОСОБА_1  встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України процесуального строку.
		36.         Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану відповідачу на стадії касаційного перегляду справи, колегія суддів враховує наступне. 
		37.         Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу, конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має істотного значення для визначення розміру гонорару.
		38.         Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду                               від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
		39.         Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність. 
		40.         Враховуючи складність справи, суть спору (про визнання недійсним полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), характер послуг, розгляд справи в суді касаційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, участь адвоката під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, заперечення позивача щодо поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах перегляду цієї справи в суді касаційної інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 грн.
		41.         З огляду на наведене, заява  ОСОБА_1 , в особі представника 
		Реутової Є. С., про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
		ПОСТАНОВИВ:
		1.            Заяву  ОСОБА_1 , в особі представника Реутової Євгенії Сергіївни , про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
		2.            Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»на користь  ОСОБА_1  витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді касаційної інстанції, у розмірі 2 000 (дві 
		тисячі) грн.
		Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили 
		з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                   Є. В. Синельников  Судді        О. В. Білоконь          О. М. Осіян          Н. Ю. Сакара          В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...