Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/22572/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 27.12.2024. Зареєстровано: 29.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.
Дата набрання законної сили: 22.05.2025
Результат оскарження 22.05.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/380/22798/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 грудня 2024 рокусправа № 380/22572/24
		Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність,- 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
		визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати 17 жовтня 2024 року; 
		зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати 17 жовтня 2024 року.
		 
		В обґрунтування позову зазначає, що уповноважений орган, з вини якого виплачено несвоєчасно дохід, зобов`язаний виплатити громадянину суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Законодавство не містить обов`язкового звернення особи щодо врегулювання спору в досудовому порядку, оскільки обов`язок у відповідача виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів. Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу індексації грошового забезпечення набув право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по день фактичної виплати 17 жовтня 2024 року відповідно до Закону № 2050 та Порядку № 159.
		Відповідач у відзиві зазначає, що враховуючи те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159, а відповідач не відмовляв у виплаті такої компенсації, на чому наголошує у своєму відзиві, суд приходить до переконання, що право особи порушено не було, а відтак звернення позивача до суд з цим позовом є передчасним. Нарахування індексації грошового забезпечення було здійснено після набрання законної сили вищезазначеним рішенням суду 29.09.2024, отже, виплата ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення відбулася без затримок більш ніж на один календарний місяць. У зв`язку з вищезазначеним, підстав для проведення позивачу нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат проведених 17.10.2024, які здійснено на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі №380/1422/24, немає.
		 
		Ухвалою суду від 11.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження.
		 
		Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
		15.10.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №380/1422/24; про те, чи складався розрахунок виплат на виконання вказаного рішення; у разі складання розрахунку надати його копію.
		Листом від 22.10.2024 року відповідач повідомив його, що згадане рішення суду виконано. Надав копію довідки від 17.10.2024 року.
		 
		Змістом спірних правовідносин є не нарахування та невиплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати.
		 
		Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2050-ІІІ).
		Відповідно до ст.1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
		Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (ч.1 ст.2 Закону №2050-ІІІ).
		Згідно із ч.2 цієї ж норми під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
		З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2001 року №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (з наступними змінами та доповненнями; далі  Порядок №159).
		Відповідно до п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі, сума індексації грошових доходів громадян.
		Відповідно до ст.7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
		У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Слід зазначити, що у постановах від 11.12.2020 року у справі №200/10820/19, від 04.05.2022 року у справі №200/14472/19-а, від 29.06.2022 року у справі №320/704/19 Верховним Судом зроблено наступні правові висновки:
		«…судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 не звертався до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159.
		Своєю чергою, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації.
		З огляду на те, що у цій справі ОСОБА_2 не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право ОСОБА_2 ще не було порушено суб`єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним».
		«Застосовуючи зазначений правовий висновок до обставин цієї справи, а також маючи на меті його уточнити, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію».
		При цьому, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20 від наведених висновків у згаданих постановах не відступав.
		З наведеного вбачається, що основною вимогою для виплати особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення є її звернення до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації.
		Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості з приводу того, що позивач чи його представник зверталися до відповідача із заявою щодо виплати йому компенсації втрати частини доходів.
		Зокрема, згадані відомості відсутні також і в самому запиті від 15.10.2024 року.
		При цьому, вказане позивачем також не заперечується у позовній заяві.
		Як наслідок, відповідач ще не відмовляв позивачу у виплаті вказаної компенсації.
		Враховуючи встановлені обставини та беручи до уваги уже згадану усталену практику Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є передчасними.
		Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.
		З огляду на викладене, судом не встановлено порушень діями відповідача у спірних правовідносинах критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
		Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню зі сторін.
		 
		Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		В задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		 
		СуддяМартинюк Віталій Ярославович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...