Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/21149/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
Надіслано судом: 30.12.2024. Зареєстровано: 30.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/523/1725/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024164490000518

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районнийсуд містаОдеси                               Справа № 523/21149/24
		Провадження №1-кп/523/1725/24
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		30.12.2024                                         м.Одеса 
		   Суворовський районний суд м. Одеси у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за № 12024164490000518 від 04.11.2024 відносно:
		   -  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ленінград рф, громадянина України, росіянина, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1ст.337 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, та маючи обов`язок стати на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також будучи обізнаним про введення з 24.02.2022 воєнного стану на території України згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та діє по теперішній час, та з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб та строк дії якої неодноразово продовжувався, і діє на теперішній час, ухилився від даного обов`язку за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_3 , будучи особою, яка згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовозобов`язаним, 01.08.2024 близько 09.50 год. перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де відповідним працівником стрільцем-помічником гранатометника 3 відділення 2 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 були вжиті належні заходи щодо роз`яснення військовозобов`язаному ОСОБА_3 попередження про відповідальність за ухилення від військового обліку військовозобов`язаних, яке складено та підписано безпосередньо тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 , а саме зачитано в голос зміст вище вказаного попередження, а також те, що в разі неприбуття останнього до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на 09 год. 00 хв., 07.08.2024 року, його буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 337 Кримінального кодексу України. У свою чергу, військовозобов`язаний ОСОБА_3 , ознайомившись зі змістом вищевказаного попередження, відмовився від підпису у розписці про отримання повістки. 
		Даний факт було зафіксовано уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою технічних засобів з проведенням безперервної відео зйомки, а також складено акт про відмову від отримання повістки від 01.08.2024.
		Незважаючи на це ОСОБА_3 , на визначену дату не з`явився, військово-лікарську комісію не пройшов, про причини своєї неявки не повідомив, підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не має.
		Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, після отримання попередження, зробленого тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, грубо порушуючи ст. ст. 1, 33, 34, 35, 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. п. 2, 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, п. п. 1.2, 1.4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, не прибув у визначений термін 07.08.2024 о 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким чином ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		   Отже,ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.337 КК України,а саме:ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		   Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.337 КК України встановлена судом поза розумним сумнівом з наступних підстав.
		   25.12.2024 року до Суворовського районного суду міста Одеси надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3  за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.337 КК Україниу якому міститься клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		   До обвинувального акту додані:
		   - письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другоюст. 302 КПК Українита згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
		   - матеріали досудового розслідування.
		Як видно з наданих матеріалів, до ОСОБА_3  не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінального проступку.
		Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2статті 381 КПК України.
		Відповідно до ч. 1, 2,ст. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з ч. 3ст. 381 КПК Україниспрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
		Відповідно до ч. 2ст. 382 КПК Українивирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Згідно з п. 2 ч. 3ст. 374 КПК Україниу мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		Згідно з ч. 2ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»суддя, який розглядає справуодноособово,дієяксуд.
		   Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст.17, ст.369-371,374, ч. 3 ст.381, ч. 2 ст.382 КПК Українисуд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акта вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, та маючи обов`язок стати на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також будучи обізнаним про введення з 24.02.2022 воєнного стану на території України згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та діє по теперішній час, та з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб та строк дії якої неодноразово продовжувався, і діє на теперішній час, ухилився від даного обов`язку за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_3 , будучи особою, яка згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовозобов`язаним, 01.08.2024 близько 09.50 год. перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де відповідним працівником стрільцем-помічником гранатометника 3 відділення 2 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 були вжиті належні заходи щодо роз`яснення військовозобов`язаному ОСОБА_3 попередження про відповідальність за ухилення від військового обліку військовозобов`язаних, яке складено та підписано безпосередньо тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 , а саме зачитано в голос зміст вище вказаного попередження, а також те, що в разі неприбуття останнього до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на 09 год. 00 хв., 07.08.2024 року, його буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 337 Кримінального кодексу України. У свою чергу, військовозобов`язаний ОСОБА_3 , ознайомившись зі змістом вищевказаного попередження, відмовився від підпису у розписці про отримання повістки. 
		Даний факт було зафіксовано уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою технічних засобів з проведенням безперервної відео зйомки, а також складено акт про відмову від отримання повістки від 01.08.2024.
		Незважаючи на це ОСОБА_3 , на визначену дату не з`явився, військово-лікарську комісію не пройшов, про причини своєї неявки не повідомив, підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не має.
		Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, після отримання попередження, зробленого тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, грубо порушуючи ст. ст. 1, 33, 34, 35, 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. п. 2, 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, п. п. 1.2, 1.4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, не прибув у визначений термін 07.08.2024 о 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким чином ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
		Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Отже,саме зпідстав викладеного,суд дійшоввисновку продоведеність позарозумним сумнівомвинуватості ОСОБА_3 у вчиненніінкримінованого кримінальногопроступку,передбаченого ч.1ст.337 КК України, а саме: - ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставиною, яка відповідно дост. 66 КК Українипом`якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зіст. 67 КК Україниобтяжують його покарання.
		Суд вважає, що підстави застосування ст.69,69-1 КК Українипри призначенні покарання - відсутні.
		Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки,як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості, як у потерпілого, так і суспільства.
		Згідно з приписамист. 8 КПКкримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		За змістом статей50,65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
		Покарання завжди призначається, як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченого який раніше не судимий, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності в обвинуваченого сталого матеріального стану, обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції статті якою передбачена відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
		   Таке покарання, на переконання суду, відповідає положеннямст. 65-68 КК Українита буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно дост. 50 КК Українимети покарання. 
		Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
		Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відповідно до ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого. Питання речових доказів суд вирішує на підставіст. 100 КПК України.
		   Керуючись ст.7,17,100,124,301,302,368-371,374,381,382 КПК України, суд
		 
		                       УХВАЛИВ:
		   
		     ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.337 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірітрьохсот неоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян тобто 5100 (п"ятьтисячсто ) гривень. 
		   Запобіжний захід  ОСОБА_3  - не обирати.
		   Відповідно до положень ч. 1ст. 394 КПК Українивирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями381 та 382 цього Кодексу , не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		   Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		   У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судовогопровадження.
		    
		    Головуючий суддя :                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...