Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 582/624/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 30.12.2024. Зареєстровано: 31.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2025.

Номер судового провадження: 2/582/193/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 2/582/193/24
		 
		Справа № 582/624/24
		 
		Копія
		         
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"10" грудня 2024 р. 
		        
		Недригайлівський  районний суд Сумської області у складі: головуючого судді  Жмурченка В. Д.,  за участю секретаря судового засідання  Коваль В. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом 
		ОСОБА_1   до АТ КБ "Приватбанк", Недригайлівського відділення АТ КБ "Приватбанк", про захист прав споживачів шляхом зобов`язання вчинити дії, відновлення залишку коштів на рахунках, стягнення безпідставно списаних коштів та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відшкодування моральної шкоди,   
		                                                    У С Т А Н О В И В :
		Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким: визнати банківську операцію щодо встановлення Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) кредитного ліміту у сумі 100000,00 грн на картковому рахунку № НОМЕР_1 , (IBAN НОМЕР_2 ), який відкритий їй, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , нечинною; визнати транзакції щодо переказу 12.07.2023 грошових коштів в сумі 52039,24 грн з карткового рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ), який відкритий їй, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) нечинними; зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) відновити на картковому рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ), який відкритий їй, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , кредитний ліміт в розмірі 64000,00 грн; зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570)  повернути їй, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , кошти в сумі 52039,24 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ); зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), що нараховані АТ КБ «ПриватБанк» за користування кредитними коштами на картковому рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ), що виникли внаслідок вчинення нечинної операції з переказу 52039,24 грн 12.07.2023, та повернути кошти шляхом їх зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ), який відкритий їй, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); та стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) на її користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.
		Вимоги мотивовані тим, що з метою отримання банківських послуг 28 травня 2021 року нею, ОСОБА_1 , було підписано з АТ КБ «Приватбанк» «Анкету-Заяву» клієнта-фізичної особи про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», що в сукупності є Договором про надання банківських послуг. Відповідно до вказаного договору їй було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) та видано картку «Універсальна Голд» з кредитним лімітом для споживача фінансових послуг в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн., який пізніше було збільшено до 64000 (шістдесяти чотирьох тисяч) грн., а у подальшому до 100 000 (сто тисяч) грн. (згоду на підвищення якого вона не надавала). Як належний споживач банківських послуг, вона добросовісно користувалась вказаною карткою відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, до яких приєдналася. 12.07.2023 о 17 год. 06 хв. на її телефон надійшло повідомлення про переказ грошових коштів із належної їй картки в сумі 26012 (двадцять шість тисяч дванадцять) грн. 65 коп. Відразу після цього, о 17 год. 07 хв., ОСОБА_1 зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» та повідомила про несанкціоноване зняття грошових коштів з її картки і заявила про необхідність негайного її блокування. Оператор гарячої лінії АТ КБ «Приватбанк» повідомила щоб вона зателефонувала через 15-20 хвилин. Однак після цього ОСОБА_1 вже не могла додзвонитись до оператора, але встигла зробити скріншот екрану телефона із повідомленням про зняття коштів з картки на суму 26012 (двадцять шість тисяч дванадцять) грн. 65 коп., що відбулось о 17:13:52. У подальшому її картка була заблокована та заблокований сам додаток «Приват24», через що її номер телефона НОМЕР_6 вже не був фінансовим і ніяких комунікацій з банком онлайн вона уже проводити не могла. Наступного дня, тобто 13.07.2023, вона прибула до Недригайлівського відділення АТ КБ «Приватбанк» (вул. Шевченка, 7, смт. Недригайлів, Роменський район, Сумська область, 42100), де замовила «Виписку по картці/рахунку № НОМЕР_1 за 12.07.2023. Як було встановлено із наданої відповідачем інформації, у період часу із 17:06 до 17:13 12 липня 2024 року без її згоди здійснено несанкціоноване списання кредитних грошових коштів з картки «Універсальна Голд» № НОМЕР_1 у розмірі 50510 (п`ятдесят тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп. та 1529 (одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 24 коп. комісії за списання грошових коштів (загальна сума: 50510,00 грн + 1529,24 грн = 52039,24 грн).
		Стверджує, що несанкціоноване списання коштів 12.07.2024 з її карткового рахунку здійснено АТ КБ «Приватбанк» без належного підтвердження особи держателя такого карткового рахунку, при тому що вона не втрачала картку, а також нікому не повідомляла свій пін-код від кредитної картки, не переказувала нікому CVV код своєї картки, а зняття коштів в сумі 52039,24 грн. здійснювалось третіми особами, які отримали доступ до її кредитної картки з лімітом 100000,00 грн.
		Окрім цього ОСОБА_1 звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За цим фактом 13.07.2023 до ЄРДР внесено відомості за № 12023200470000592 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 с.185 КК України.
		Крім того, внаслідок шахрайських дій з боку третіх осіб та несанкціонованого списання АТ КБ «Приватбанк» коштів з її банківського рахунку їй було завдано моральну шкоду, яка полягає у спричинених моральних та фізичних стражданнях, розмір якої вона оцінює у 50 000, 00 грн. ОСОБА_1 зазначає, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яких виховує сама. Перебіг та тривалість пошуку «правди» щодо повернення безпідставно та несанкціоновано списаних АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів з її картки, та абсолютна байдужість, формалізм, а також порушення її прав на отримання об`єктивної інформації щодо подій перерахунку грошових коштів з боку співробітників банку, завдали їй значних душевних страждань. Вона зазначає, що відчуває безпомічність, фрустрацію, неможливість довести правдивість своїх дій, на неї безпідставно повісили фінансовий борг (відшкодування кредитних коштів), якими вона не розпоряджалась та не користовувалась, а відповідач застосував до неї механізм нарахування процентів на викрадені кредитні кошти (фактично заходи примусу), чим суттєво погіршив фінансове становище та якість її життя. Позивач зазначила, що також відчуває страх за життя та здоров`я своїх двох дітей, які хвилюються  дивлячись на її безпорадний стан, психологічне виснаження, постійні напади депресії, що призводять до головних болів та підвищення тиску. Ступінь заподіяної моральної шкоди обумовлені і тим, що вона, як мати не може перебувати у спокої та виховувати малолітніх дітей, оскільки не захищена від таких дій з боку відповідача, як на сьогодні, так і в майбутньому. Внаслідок таких дій відповідача вона пережила сильне нервове потрясіння, втратила душевний спокій і до цього часу його не набула. 
		Посилаюсь на вказані обставини, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
		Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір у формі підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк».
		Із виписки про рух коштів по картці від 13.07.2023 вбачається, що у період часу із 17:06 до 17:13 12 липня 2024 року з карткового рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 було здійснено переказ коштів у розмірі 50510 (п`ятдесят тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп. та 1529 (одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 24 коп. комісії за списання грошових коштів, загальна сума яких складає 52039, 24 грн. (50510,00 грн + 1529,24 грн).
		13.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до відповідача та до Роменського РВП ГУНП в Сумській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння невстановленими особами грошовими коштами з належного їй банківського рахунку, яка була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2023 та розпочате кримінальне провадження за № 12023200470000592, за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України.
		Підставами позовних вимог  ОСОБА_1 є відсутність її волевиявлення на проведення 12.07.2023 транзакцій з списання коштів з її банківського рахунку шляхом переказів коштів без її участі, що стало можливим через надання АТ КБ «Приватбанк» послуг неналежної якості.
		Так, відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.
		Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Згідно із ст. 7, п. п. 38.1, 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійснення розрахункових операцій за допомогою платіжних інструментів та створення системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		Із положень п. 39.2 ст. 39 цього Закону вбачається, що при проведенні переказу його суб`єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від несанкціонованого доступу до інформації; несанкціонованих змін інформації; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем.
		Пунктом 39.4. ст. 39 Закону встановлено, що працівники суб`єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації.
		Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
		Ініціювання переказу коштів може, в тому числі, здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 вказаного Закону).
		Відповідно до пунктів 6-9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБУ від 05 листопада 2011 року № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, встановлених договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не можна стверджувати, що зняття коштів відбулось з вини клієнта банка.
		Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги і правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, згідно з якою, не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для висновку про його вину, як підставу цивільно-правової відповідальності.
		Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Отже, аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вина банку у знятті коштів з рахунків клієнта виключається лише у разі доведення, що саме клієнт банку своїми діями чи бездіяльністю посприяв у втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		З огляду на викладене та беручи до уваги обставини того, що грошові кошти були списані з рахунку позивача за ініціативою інших осіб внаслідок недозволеної платіжної операції, а відповідачем АТ КБ «Приватбанк» не було вчинено дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про зобов`язання банку повернути на рахунки позивача кошти шляхом відновлення списаних сум на картковому рахунку.
		Відповідач не надав жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої особистої інформації, яка б дала змогу ініціювати платіжні операції.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відразу після виявлення списання коштів, 12.07.2023 зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» та повідомила про несанкціоноване зняття грошових коштів з її картки і заявила про необхідність негайного її блокування, а 13.07.2023 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» та правоохоронних органів з приводу вчинення 12.07.2023 невстановленими особами шахрайських дій, внаслідок яких з її банківського рахунку відбулося списання кредитних грошових коштів у загальному розмірі 52039, 24 грн.
		13.07.2023 за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200470000592 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 185 КК України.
		У ході судового розгляду АТ КБ «Приватбанк» жодним чином не спростував доводів заявника щодо вчинення щодо неї шахрайських дій, а також не довів, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню особистої інформації, яка дає змогу від її імені розпоряджатися фінансовими ресурсами та вчиняти правочини.
		Щодо позовних вимог в частині вирішення вимог про визнання банківської операції та транзакцій нечинними, суд зазначає наступне.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Визнання судом нечинними банківську операцію щодо встановлення кредитного ліміту в сумі 100000,00 грн. та щодо переказів з належного ОСОБА_1 карткового рахунку №  НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів, не має своїм наслідком відновлення на картковому рахунку останньої кредитного ліміту в розмірі 64000, 00 грн та повернення безпідставно списаних коштів, тому ці позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.
		Зважаючи на характер спірних відносин, належними і достатніми для відновлення порушеного права способом захисту інтересу ОСОБА_1 є саме зобов`язання банку відновити кредитний ліміт та повернути кошти на рахунок позивача.
		За встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання банківської операції щодо встановлення кредитного ліміту та транзакцій щодо списання 12.07.2023 коштів з карткового рахунку №  НОМЕР_1 ОСОБА_1 у сумі 52039,24 грн нечинними, задоволенню не підлягають.
		Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
		Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
		По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
		Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
		Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61 1132св22).
		Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
		У пунктах 48-50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Статті 4 та 22 Закону про захист прав споживачів у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг».
		Безперечно, внаслідок несанкціонованого списання коштів із карткового рахунку ОСОБА_1 , остання зазнала моральної шкоди, грошовий еквівалент якої підлягає визначенню з врахуванням душевних страждань, порушення їх звичайного життєвого ритму, що вплинуло на її психо-емоційний стан та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя і побуту.
		Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного та душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також глибину моральних страждань у зв`язку несанкціонованим списанням коштів, з дотриманням засад виваженості, розумності та доцільності, суд дійшов висновку про те, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000, 00 грн відповідає глибині та тривалості моральних страждань позивача, а тому позовні в цій частині підлягають частковому задоволенню.
		При частковому задоволенні позову, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до ст. 141 ЦПК України, з АТ КБ «Приватбанк» в дохід держави підлягає стягненню 4118,08 грн., що складається із 3633,60 грн судового збору за трьома задоволеними позовними вимогами та 484,48 грн судового збору пропорційно до задоволеної вимоги про стягнення моральної шкоди.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,  суд
		                                                         УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1   до АТ КБ "Приватбанк", Недригайлівського відділення АТ КБ "Приватбанк", про захист прав споживачів шляхом зобов`язання вчинити дії, відновлення залишку коштів  на рахунках, стягнення безпідставно списаних коштів та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) відновити на картковому рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ), який відкритий ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , кредитний ліміт в розмірі 64000,00 грн.
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , кошти в сумі 52039,24 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ).
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), що нараховані АТ КБ «Приватбанк» за користування кредитними коштами на картковому рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ), що виникли внаслідок вчинення нечинної операції з переказу 52039,24 грн 12.07.2023, та повернути кошти шляхом їх зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ), який відкритий ОСОБА_1 (РНОКПП  НОМЕР_3 ).
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_3 ) зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		В іншій частині позову відмовити. 
		Стягнути із Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, (код ЄДРПОУ 14360570) на користь держави судовий збір в сумі 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 08 коп.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Повне  рішення  складено  20 грудня 2024 року. 
		 
		Суддя:підпис                                                                                                                                 З оригіналом згідно
		       
		Суддя :                                                                В. Д. Жмурченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...