Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/8094/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 30.12.2024. Зареєстровано: 31.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2025.
Дата набрання законної сили: 10.01.2025
Номер судового провадження: 2-а/740/75/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 751/8094/24
		Провадження № 2-а/740/75/24
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 грудня 2024 року                                     м. Ніжин
		 
		Ніжинський міськр айонний суд Чернігівської області в складі:
		головуючого судді Шевченко І. М.,
		за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
		установив:
		У вересні 2024 року позивач звернувся до Новозаводського суду міста Чернігова з указаним позовом, в якому просив скасувати постанову поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області капрала поліції Садового Д. В. серії ЕНА № 2933403 від 28.08.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн, та стягнути судові витрати зі сплати судового збору. 
		На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вважає вказану постанову незаконною, оскільки 28.08.2024 о 22 год. 20 хв. він дійсно рухався на автомобілі Seat Inca, р. н. НОМЕР_1 , по вул. Миру, 249, у м. Чернігові, де був зупинений працівником поліції, якій повідомив, що він був зупинений за порушення п. 2.3 ПДР України, а саме керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, будучи не пристебнутим ременем безпеки. Разом з цим під час керування транспортним засобом позивач був пристебнутий ременем безпеки та після того, як зупинив транспортний засіб на вимогу поліцейського, тобто припинив керування, то відстебнувся. Доводи позивача на місці зупинки транспортного засобу про те, що він був пристебнутий, працівником поліції було проігноровано, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вирішив скористатися своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, а саме з відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського, на що отримав відповідь, що на камері відсутній дисплей, а тому отримати відеозапис можна лише за адвокатським запитом. За твердженням позивача, працівник поліції на місці зупинки транспортного засобу діяв усупереч ст. 252 КУпАП, оскільки він не міг оцінити докази, на які посилається у вказаній постанові (зокрема, відеозапис), оскільки не мав можливості це зробити, тому що під час складання постанови він не знав, що саме було записано на відеореєстратор та чи взагалі було щось записано. На прохання позивача ознайомити його з відео, поліцейський повідомив, що цього не потрібно, бо він все бачив на власні очі, що є його припущенням, адже подія сталася у вечірній час, а саме о 22 год. 20 хв. Таким чином, позивач не погоджується з рішенням інспектора, а постанову серії ЕНА № 2933403 від 28.08.2024 вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
		Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 вересня 2024року вказану адміністративну справу передано за підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
		07.10.2024 року до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшла вказана адміністративна справа. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано головуючому судді ШевченкоІ.М.
		Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху. 
		Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2024 року адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
		У відзиві на позов представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України  Ніколаєць О. В. просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 28.08.2024 о 22 год. 20 хв. у м. Чернігові по просп. Миру, 249, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Seat Inca, р.н. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Під час несення служби 28.08.2024 за адресою: просп. Миру, 249, м. Чернігів, поліцейським було помічено транспортний засіб Seat Inca, р. н. НОМЕР_1 , водій якого під час руху був непристебнутий засобом пасивної безпеки. Відтак поліцейський зупинив вказаний автомобіль, представився, пояснив причину зупинки та висунув законну вимогу водію пред`явити документи, передбачені п. 2.1 ПДР України. Перед початком розгляду справи водія було ознайомлено з правами, зокрема, роз`яснено право за відповідним запитом у подальшому отримати відео з нагрудної камери поліцейського, які після зміни здають камери до сектору зв`язку та телекомунікації, де відповідальні особи переносять записи на носій інформації, самі ж поліцейські доступу до відеозапису не мають. Після ознайомлення позивача з його правами будь яких клопотань щодо перенесення розгляду справи від нього не надходило. Доводи позивача про те, що він відстебнувся після зупинки, оскільки припинив керування, не відповідають дійсності. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час керування такого засобу, натомість тимчасове припинення руху не можна вважати завершенням керування. Отже, зупинка  це тимчасовий, короткий маневр, який виконує водій до ситуації, при цьому водій не звільняється від обов`язку дотримуватися ПДР України, оскільки керування транспортним засобом не припиняється. Викладені в позові доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки жодних доказів на їх підтвердження позивачем не надано. У свою чергу поліцейський під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та прийняття оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Представник відповідача зауважила, що у зв`язку з тим, що копію ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.10.2024 відповідачем отримано 30.10.2024, тобто більше ніж через 2 місяці після винесення оскаржуваної постанови, що пов`язане з неправильним визначенням позивачем органу, до юрисдикції якого належить розгляд вказаної справи, а також з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, то 30-денний термін зберігання відеозапису з портативного відеореєстратора сплив, у зв`язку з чим відеозапис з місця події видалено автоматично, а тому надати цей доказ суду не вбачається за можливе. 
		У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги. Зокрема, зазначив, що відповідач не заперечує того факту, що доказом вчинення адміністративного правопорушення є запис з портативного відеореєстратора №471847, однак незрозуміло, як поліцейський на місці зупинки транспортного засобу міг оцінити вказаний доказ, якщо на відеореєстраторі був відсутній дисплей та відтворити відео не було можливості. Зауважив, що поліцейський під час розгляду справи грубо порушив вимоги ст. 268 КУпАП, адже позивачем було заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а тому він не мав право закінчувати розгляд справи та за результатами приймати постанову, не забезпечивши реалізації права позивача на ознайомлення. Щодо доводів представника відповідача про те, що зупинка транспортного засобу позивачем була коротким маневром, під час якого він не переставав керувати транспортним засобом, то позивач зазначив, що він зупинив автомобіль, заглушив двигун, тобто фактично припинив керування. 
		Згідно із ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
		Судом установлено, що згідно з оскаржуваною постановою серії ЕНА № 2933403 від 28.08.2024, прийнятою поліцейським 1 взводу 2 роки 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капралом поліції Садовим Денисом Вячеславовичем, 28.08.2024 о 22 год. 20 хв. у м. Чернігові по просп. Миру, 249, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України, таким чином, учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
		Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
		Як слідує зі ст. 9 КУпАП,адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Згідно з п. 2.3 (в) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і неперевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
		Частина 5ст. 121 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
		Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зіст. 222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які стосуютьсяправил дорожнього руху, зокрема, за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		За приписами ч. 1ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію»поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.
		Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Згідно зіст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
		Згідно зіст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
		Згідно із ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Разом з цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19 вказала, що визначенийстаттею 77 КАС Україниобов`язок відповідача  суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
		Статтею 106 КАС Українивстановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази.
		Суд звертає увагу на те, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак до суду належних доказів правопорушення не надано.
		В оскаржуваній постанові міститься посилання на докази, зокрема портативний відеореєстратор № 471847. 
		Відповідно до п. 1 ч. 3 розділу VIII Наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб.
		Згідно з ч. 3 розділу І Наказу від 18.12.2018 МВС № 1026 портативний відеореєстратор  пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
		Відповідно до ч. 4 розділу VIII Наказу від 18.12.2018 МВС № 1026, строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань.
		Як зазначив у відзиві представник відповідача, із часу події, яка мала місце 28.08.2024 та на день подання відзиву до суду, строк зберігання відеозапису з портативного відеореєстратора, відповідно до Наказу від 18.12.2018 МВС № 1026 закінчився, а тому такі відеозаписи були видалені із серверів зберігання.
		Отже, суд позбавлений можливості дослідити відеоматеріали (докази) щодо фіксування події, яка мала місце 28.08.2024, перевірити доводи, на які посилаються сторони, оскільки вони не надані до суду відповідачем, але не з небажання або відмови, а в силу об`єктивних причин (видалення з серверу зберігання у порядку, передбаченого Наказом від 18.12.2018 № 1026).
		Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення особою правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень.
		Однак відповідачем на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП України, жодного доказу не надано.
		Таким чином, за відсутності фото-відео-фіксації, сама по собі спірна постанова про адміністративне правопорушення повністю не відображає обставин, установлених при розгляді справи, та не підтверджує факту вчинення позивачем правопорушення.
		Відповідно до ст. 62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
		За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено поза розумним сумнівом порушення позивачем п. 2.3 (в) ПДРУкраїни та відповідно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАП.
		Відповідно до ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.
		Згідно зіст. 139 КАС Українислід вирішити питання щодо судового збору.
		Керуючись ст. 9, 72, 73, 77, 139,242-246, 286 КАС України, -
		ухвалив:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,  задовольнити. 
		Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2933403 від 28 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, прийняту поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капралом поліції Садовим Денисом Вячеславовичем,  скасувати.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646; вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судових витрат зі сплати судового збору.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя         І. М. Шевченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...