Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/534/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано судом: 30.12.2024. Зареєстровано: 31.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/703/175/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021100030000060

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 707/534/22 
		1-кп/703/175/24 
		 
		 
		ВИРОК
		                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 грудня 2024 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:        
		головуючого-судді ОСОБА_1 ,     
		               з участю секретаря:     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		 прокурора ОСОБА_6 ,
		 адвокатів: ОСОБА_7 ,
		 ОСОБА_8 , 
		 ОСОБА_9 ,
		 представника потерпілого ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальне провадження №62021100030000060 від 17 серпня 2021 року про обвинувачення:
		- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, поліцейського сектору реагуваня патрульної поліції ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, несудимого;
		- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, поліцейського сектору реагуваня патрульної поліції ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, неодруженого, несудимого,
		 
		обох за ч. 1 ст. 28, ч.2 ст. 365 КК України,
		 
		 в с т а н о в и в:
		 
		Ст. сержант поліції ОСОБА_11 і капрал поліції ОСОБА_12 , згідно наказу № 13о/с від 06.01.2021 тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області, призначені на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліці Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_11 і ОСОБА_12 обвинувачуються в тому, що 16 травня 2021 близько 13 год., без попередньої змови між собою, всупереч вимогам ст.ст.3, 19, 28, 29, 64 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 8, 29, 30, 31, 42, 43, 44, 46 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 260-261 КУпАП вчинили, передбачене КК України суспільно небезпечне діяння, а саме грубо порушили встановлений порядок адміністративного затримання особи, чим вчинили дії, виконання яких дозволяється тільки з додержанням особливого порядку.
		Так, будучи одягненими у формениі одяг, маючи при собі вогнепальну табельну зброю (ПМ), спеціальні засоби - кайданки та сльозогінний газ «Терен 4М», згідно розстановки нарядів на 16.05.2021, затвердженого 16.05.2021 тимчасово виконуючого обов`язкі начальника ВП № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП і Черкаській області, здійснювали патрулювання на території Черкаською району в складі екіпажу сектору реагування патрульної поліції, рухаючись на службовому автомобілі ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 на синьому фоні.
		 
		Усвідомлюючи, що ОСОБА_13 оголошений у державний розшук, без надання дозволу на затримання, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 помітивши його у автомобілі «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору, який рухався по автодорозі в межах села Балаклея Черкаського району Черкаської області, почали переслідування зазначеного транспортного засобу.
		Між селами Будки, Мале Старосілля, Балаклея та Костянтинівка Черкаського району Черкаської області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 побачили, автомобіль «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився на узбіччі дороги в болоті та під`їхали до нього. 
		Вийшовши із службового автомобіля, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підбігли до зазначеного автомобіля «Хонда Акорд», із якого зі сторони водія вийшов ОСОБА_14 
		ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , одразу підбігли до ОСОБА_15 , якому ОСОБА_12 наказав залишатися на місці, а також повідомив, що до нього буде застосовано зброю, направивши свою табельну зброю в сторону ОСОБА_15 .
		В цей час ОСОБА_11 також направив в сторону ОСОБА_15 вогнепальну табельну зброю, та наказав залишатися на місці та підняти руки до гори.
		Будучи розгубленим від таких раптових дій працівників поліції ОСОБА_14 попрямував в напрямку службового автомобіля, звертаючись до працівників поліції з вимогою повідомити підстави їх дій, а також представитися та пред`явити посвідчення. Однак, законні вимоги ОСОБА_15 працівники поліції не виконали, при цьому ОСОБА_11 та ОСОБА_12 продовжували направляти зброю в сторону ОСОБА_15 і наближатися до нього. Водночас ОСОБА_11 привів свою табельну зброю у готовність до стрільби, дославши патрон у патронник свого пістолету, про що свідчив характерний звук замикання затвору.
		Одночасно, з метою фіксування дій працівників поліції, ОСОБА_14 почав застосовувати відеозйомку на належний йому мобільний телефон та запропонував їм поїхати разом із ними до відділення поліції, що зроблено не було.
		Продовжуючи свої спільні дії, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили ОСОБА_16 , що він затриманий та знову наказали залишатись на місці і завести руки за спину з метою надягнути кайданки, на що останній змушений був підкоритися і простягнув обидві руки, однак, ОСОБА_12 надягнувши кайданки на ліву руку ОСОБА_15 , повідомив, що їх необхідно скріпити позаду спини, та силоміць, проти волі потерпілого намагався завести обидві його руки за спину.
		Коли ОСОБА_14 почав відводити свою руку, ОСОБА_12 застосував до нього сльозогінний газ «Терен-4М», шляхом розпиляння в область обличчя, від чого ОСОБА_14 рефлекторно втратив рівновагу, та відійшов у бік. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повторно наказали ОСОБА_16 залишатися на місці та вкотре намагалися надягнути на його руки кайданки.
		Побачивши, що працівники поліції не відреагували на його прохання, ОСОБА_14 почав відходити від службового автомобіля, але ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , продовжуючи тримати зброю у руках, повторно наказали йому залишатися на місці та ОСОБА_11 вдруге застосував до ОСОБА_15 сльозогінний газ «Терен-4М» шляхом розпилювання в область обличчя.
		Від вказаних дій ОСОБА_14 рефлекторно почав втрачати рівновагу та попрямував в сторону лісу з метою уникнення небезпечних для свого здоров`я дій з боку працівників поліції.
		Пробігши невелику відстань в глиб лісу, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 наздогнали ОСОБА_15 та, збивши з ніг, повалили на землю. Подавляючи волю ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поклали його у положення лежачи обличчям до землі і завели обидві руки за спину та ОСОБА_12 застосував спеціальний засіб обмеження рухомості  кайданки на обидві руки.
		Тоді, ОСОБА_11 відвів ОСОБА_15 до службового автомобіля, де ОСОБА_12 звільнив його ліву руку із браслету кайданок і пристебнув кайданки на правій руці до металевої конструкції із проблисковими маячками службового автомобіля. ОСОБА_14 , будучи змушеним підкорятися вказівкам працівникам поліції, перебував у такому положенні в кайданках біля службового автомобіля близько 2 годин. Після приїзду слідчо-оперативної групи ОСОБА_14 був звільнений від кайданок.
		Внаслідок умисних противоправних дій ОСОБА_12 та ОСОБА_11 потерпілому ОСОБА_16 спричинено тілесні ушкодження у вигляді опіку рогівки лівого ока та синців лівої та правої верхніх кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Після звільнення від кайданок, ОСОБА_14 звертав увагу ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про необхідність складення протоколу затримання, забезпечення йому адвоката та повідомлення родичів про його затримання, однак його прохання працівниками поліції не були виконані.
		Таким чином, всупереч встановленому порядку адміністративного затримання, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 не вчинили дій, які в силу вимог ч. 1 ст. 261 КУпАП України зобов`язані були вчинити, а саме не склали протокол про адміністративне затримання ОСОБА_15 16.05.2021, у якому повинні зазначатися дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу затриманого, час і мотиви затримання.
		Окрім цього, в порушення вимог ч. 2 ст. 261 КУпАП України відповідно до яких про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вказані вимоги КУпАП України проігнорували.
		Поряд з цим, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в порушення вимог ч. 3 ст. 261 КУпАП України про випадок адміністративного затримання ОСОБА_15 не проінформували центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Такі дії ОСОБА_11 і ОСОБА_12 органом досудового розслідування кваліфіковані як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням зброї, спеціальних засобів за відсутності ознак катування, вчиненого групок осіб, без попередньої змови між собою, тобто у вчиненні кримінальною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнав і суду пояснив, що 16 травня 2021 року він разом із своїм колегою - поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 будучи одягненими у формений одяг, згідно розстановки нарядів на 16.05.2021 здійснювали патрулювання на території Черкаського району у складі екіпажу сектору реагування патрульної поліції.
		В ході патрулювання помітили автомобіль «Хонда Акорд» з номерним знаком НОМЕР_2 , сірого кольору під керуванням ОСОБА_13 , який рухався у напрямку по автодорозі в межах села Балаклія, ввімкнувши проблискові маячки синього червоного кольору і спеціальний звуковий сигнал намагались зупинити даний транспортний засіб, так як ОСОБА_14 відповідно до ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, перебував у розшуку і згідно з ухвалою саме працівникам відділу поліції №2 Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області доручено її виконання. Ухвалою доручалося, після виконання розшуку ОСОБА_15 , доставити негайно у судове засідання.
		ОСОБА_14 проігнорував їх законні вимоги про зупинку і продовжував рух автомобілем «Хонда Акорд», аж поки вказане авто не застрягло у грязі, що й унеможливило його подальший рух.
		Залишивши службовий автомобіль вони разом підійшли до автомобіля «Хонда Акорд», із якого зі сторони водія вийшов ОСОБА_14 .
		Підійшовши ближче до ОСОБА_15 наказали йому залишатись на місці та пред`явити свої документи, проте той, висловлюючись грубо, нецензурною лайкою та тримаючи одну руку в сумці, ігнорував їх вимоги. 
		Після чого ним був застосований сльозогінний газ в бік ОСОБА_13 , так як він ніяким чином не бажав виконувати законні вимоги та продовжував тікати. Тілесних ушкоджень ОСОБА_13 не наносив.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав і суду пояснив, що 16 травня 2021 року він разом із своїм колегою - поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 , згідно розстановки нарядів на 16.05.2021 здійснювали патрулювання на території Черкаського району у складі екіпажу сектору реагування патрульної поліції.
		 
		 
		В ході патрулювання,перебуваючи біля АЗС «Мотто» в с.Балаклея помітили автомобіль «Хонда Акорд» з номерним знаком НОМЕР_2 , сірого кольору під керуванням ОСОБА_13 . 
		Перевіривши його особу по базі даних «Армор» ними було встановлено, що ОСОБА_13 перебуває у розшуку. Було вирішено зупинити даний автомобіль і, ввімкнувши проблискові маячки синього червоного кольору і спеціальний звуковий сигнал вони намагались зупинити даний транспортний засіб, який рухався по автодорозі в межах села Балаклея.
		ОСОБА_14 проігнорував їх законні вимоги про зупинку і продовжував рух автомобілем «Хонда Акорд», аж поки вказане авто не застрягло у болоті, що й унеможливило його подальший рух.
		Залишивши службовий автомобіль вони разом підійшли до автомобіля «Хонда Акорд», із якого зі сторони водія вийшов ОСОБА_14 , якого попередили про застосування спеціальних засобів.
		Підійшовши ближче до ОСОБА_15 , наказали йому залишатись на місці та пред`явити свої документи, проте той, висловлюючись грубо, нецензурною лайкою та тримаючи одну руку в сумці, ігнорував їх вимоги, намагався втекти. 
		Ним був застосований сльозогінний газ в бік ОСОБА_13 , так як він ніяким чином не бажав виконувати законні вимоги, продовжувала чинити опір та тікати в сторону лісу. Наздогнавши ОСОБА_13 на нього було одягнуто кайданки. Тілесних ушкоджень ОСОБА_13 не наносив.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_13 суду пояснив, що 16.05.2021 приблизно о 13 год. він в якості пасажира на автомобілі Хонда Акорд, разом із своїм товаришем - ОСОБА_17 , який був водієм рухалися у напрямку с. Балаклія на відпочинок до друзів.
		Рухаючись ґрунтовою дорогою між с. Балаклія та с. Костянтинівка на автомобіль застряг у болоті, після чого не міг звідти виїхати. Для відбуксируваня вказаного автомобіля на рівну поверхню, його товариш ОСОБА_18 вирушив у село Костянтинівка аби знайти там трактор, який зміг би витягти їх автомобіль. 
		Через деякий час (приблизно 15 хв.) помітив патрульний автомобіль, який наближався до нього із увімкнутими світловими сигналами. Під`їхавши на відстав приблизно 30 метрів із вказаного автомобіля вийшли двоє поліцейських, як пізніше виявилось - ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які одразу взяли до рук свої пістолети і почали кричати, щоб він не рухався.
		Будучи схвильованим від таких раптових дій, при цьому розуміючи, що вказав поліцейські діють неадекватно, почав наближатись до них та запитав що взагалі відбувається. Одночасно дістав свій телефон та почав знімати все на штатну відеокамеру.
		Однак вони продовжували кричати на нього та говорити, що він затриманий. У якийсь момент, вони наблизились, після чого кожен з них застосував сльозогінний газ, а коли втративши координацію- до нього застосували фізичну силу та одягнули на руки кайданки.
		Після цього, вони почали комусь телефонувати та повідомляти про його затримання. Через декілька хвилин, ОСОБА_11 звільнивши одну руку з кайданок пристібнув їх до металевої конструкції з мигалками їх службового автомобіля.
		ОСОБА_11 вирушив в невідомому напрямку. В цей же час, ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_19 та розповів про ситуацію, що склалась і попросив його не приїжджати, аби він також не став учасником незаконних дій поліцейських.
		Приблизно через 2 год. на місце приїхав вантажний фургон Мерседес. У ньому знаходились ОСОБА_11 , слідчий ОСОБА_20 та ще одна співробітниця поліції на ім`я ОСОБА_21 . В цей час він був звільнений від кайданків. Стосовно нього ніякі протоколи не складалися. Хоча його повідомили, що автомобіль Хонда Аккорд буде вилучено. Через декілька днів він разом з ОСОБА_22 прибув до ВП щоб забрати автомобіль, але йому відмовили. Тільки після рішення судді, автомобіль було повернуто;
		Для перевірки показів ОСОБА_13 , в частині перебування разом з ним в автомобілі Хонда Аккорд свідка ОСОБА_23 , стороною обвинувачення не була забезпечена його явка в судове засідання у зв`язку з перебування його за межами України та в подальшій відмові прокурора про допит вказаного свідк в судовому засіданні.
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 повідомила, що є рідною сестрою ОСОБА_13 . Про неприємності, що сталися з братом 16 травня 2021 року дізналася від нього особисто. Ніяких повідомлень від працівників поліції з приводу затримання брата не отримувала;
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 повідомила суд, що 16 травня 2021 року вона спільно з слідчим ОСОБА_26 перебувала на добовому чергувані у складі слідчо-оперативної групи.Близько13:00  14:00 год. черговий по ВП повідомив про те, що неподалік с. Балаклея виявлено автомобіль із зміненими номерами агрегатів. Виїхала разом із слідчим ОСОБА_26 на місце виявлення автомобіля, це виявиласі грунтова дорога у лісі між селами Балаклея та Костянтинівка. Біля автомобіля бачила ОСОБА_13 , на одну руку якого були одягнуті кайданки, другу частину яких тримав ОСОБА_11 . Слідчий ОСОБА_26 проводив огляд місця пригоди. ОСОБА_13 пояснював, що авто з перебитими номерами агрегатів не його, він лише пасажир. З його слів водій автомобіля, ім`я якого він відмовився називати, побіг у ліс. В результаті огляду встановлено, що номер кузова автомобіля не відповідає номерному знаку, тому автомобіль було вилучено. ОСОБА_13 знає давно. В силу своєї роботи. Він неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності та декілька разів перебував у державному розшуку;
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомив, що що 16 травня 2021 року він перебував на добовому чергувані у складі слідчо- оперативної групи.Близько 13:00  14:00 год. черговий по ВП повідомив про те, що неподалік с. Балаклея виявлено автомобіль із зміненими номерами агрегатів. Разом із ОСОБА_25 на автомобілі УПО виїхали на місце події, маршрут руху до якого пояснював по телефону ОСОБА_27 . Це виявилася грунтова дорога в лісі між селами Балаклея та Костянтинівка, на якій знаходився автомобіль Хонда-Аккорд. Метрів за 30 від якого стояв службовий автомобіль ВАЗ 21099, до металевого кріплення проблискових маячків якого був прикований за одну руку кайданками ОСОБА_13 . Розпорядившись відстебнути ОСОБА_13 , приступив до огляду місця події. Глінецький пояснив, що автомобіль Хонда Акорд йому не належить, від тільки пасажир, а водій, ім`я якого він відмовився назвати, втік у ліс.
		Про те, що ОСОБА_28 перебуває у розшуку йому стало відомо від ОСОБА_25 , під час руху на місце події. Займався лише питаннями автомобіля Хонда Аккорд на предмет можливої зміни номерних знаків. У його присутності ОСОБА_13 вів себе коректно, спокійно.
		На обґрунтування вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 та ч. 2 ст. 365 КК України, стороною обвинувачення надано та судом безпосередньо досліджено такі докази:
		- повідомлення начальника третього оперативного відділу територіального відділу ДБР про виявлення ознак кримінального правопорушення, вчиненого поліцейськими сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ;
		- заява ОСОБА_13 до ДБР щодо неправомірних дій працівників поліції при його затриманні;
		- висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №165 від 27 травня 2021 року, згідно якого ОСОБА_13 було проведено судово медичний огляд і виявлено хімічний опік рогівки лівого ока легкого ступеня та синець лівого ліктьового суглобу. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких і могли бути спричинені за механізмом, який повідомив потерпілий під час огляду;
		- USB-флешнакопичувач, що був додатком до заяви ОСОБА_13 від 28 травня 2021 року, який надійшов від Черкаського управління ДВБ НП України. Файл з назвою IMG-1321 містить відеозапис події затриання Глінецького працівниками поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
		- висновок службового розслідування за рапортом від начальника СРПП ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_29 за фактом допущення працівниками пліції ВП №2 порушень вимог ст.. 23 ЗУ «Про національну поліцію» та вимог порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;
		- наказ №310 від 26 липня 2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкській області, згідно якого за вчинення дисциплінарного проступку поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області: ОСОБА_11 оголошена сувора догана, а ОСОБА_12 - догана;
		- постанова про заведення оперативно-розшукової справи та оголошення державного розшуку від 26 березня 2021 року, згідно якої ОСОБА_13 оголошений в державний розшук на підставі ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі 703/2633/20 по його обвинуваченя за ч. 1 ст. 125 КК України;
		- витяг з наказу ГУНП в Чркаській області від 6 січня 2021 року про призначення ОСОБА_11 і ОСОБА_12 поліцейськими сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області;
		- посадова інструкція поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Чркаського РУП ГУНП в Чркаській області;
		- протокол огляду предмету від 18 жовтня 2021 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого оглянуто DVD-R диск на якому збережено 7 відеофайлів, на яких зафіксовано обставини події, що відбулася 16 травня 2021 року, коли працівники поліції ОСОБА_11 і ОСОБА_12 на службовому автомобілі поліції ВАЗ-21099 переслідували автомобіль «Honda Accord» та затримували ОСОБА_13 ; 
		- протокол огляду від 19 жовтня 2021 року згідно з яким слідчий третього слідчого відділу ТУ ДБР в приміщенні службового кабінету провів огляд документів-інформації веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень у мережі Інтернет. Послідовним відкритям змісту судових рішень було відкрито рішення № 95117617 із змісту якого вбачається що суддею Смілянського міськрайонного суду ОСОБА_30 постановлено ухвалу про оголошення розшуку особи, обвинуваченої за ч.1 ст. 125 КК України у справі №703/2633/20;
		Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Це означає, що суд може постановити обвинувальний вирок лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно винуватості особи. Докази, які не витримують критерію щодо «поза розумним сумнівом» є підставою для виправдувального вироку.
		У рішенні у справі «S.W. проти Сполученого Королівства» від 22.11.1995 року Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яке правопорушення має бути чітко визначене в законі; такій вимозі відповідає стан, коли особа може знати з формулювання відповідного припису, а за потреби - за допомогою його тлумачення судом, за які дії або бездіяльність її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (пункт 35).
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.12.1988 року у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» вказав, що пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вимагає аби судді, виконуючи свої завдання, не ставились до них із переконанням, що особа вчинила інкримінований їй злочин. Тягар доказування лежить на обвинуваченні, а кожний сумнів має тлумачитись на користь обвинуваченого.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій (аналогічна позиція міститься у постанові Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 21.01.2020 року (справа № 754/17019/17).
		При цьому поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (аналогічна позиція викладена у постанові Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 09.04.2020 року ( справа № 761/43930/17).
		Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи 
		 
		обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.
		Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		За ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Заслухавши обвинувачених, потерпілого, свідків, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що висунуте ОСОБА_11 і ОСОБА_12 обвинувачення у перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням зброї, спеціальних засобів за відсутності ознак катування, вчиненого групою осіб, без попередньої змови між собою, тобто у вчиненні кримінальною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України є необґрунтованим та безпідставним.
		Відповідно до диспозиції ч. 1ст. 365 КК України перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
		За ч. 2 ст. 365 КК України кримінальна відповідальність настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони супроводжувалися: 
		1) насильством або погрозою застосування насильства; 
		2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 
		3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
		Тобто з об`єктивної сторони кримінальне правопорушення може вчинятися у формі перевищення влади або перевищення службових повноважень, при цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівником правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять одну з ознак, визначених у вказаній нормі кримінального закону, зазначених вище.
		Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК України не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 365 КК України.
		Суд констатує, що перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого статтею 365 КК України, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. 
		Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у тому числі для винного, безсумнівний, відвертий. 
		Для визначення того, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію цієї службової особи та порівняти її із вчиненими діями.
		Статтею 23 ЗУ «Про Національну поліцію», визначені основні функції Національної поліції до яких, зокрема відноситься функція щодо забезпечення публічної безпеки і порядку суть якої полягає у здійсненні превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень. Також Національна поліція вживає у межах своєї компетенції заходів для усунення, виявлення та припинення кримінальних, адміністративних правопорушень, вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній 
		 
		 
		 
		безпеці, що виникли внаслідок вчинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Із сформульованого в обвинувальному акті обвинувачення, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ставиться в вину перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням зброї та спеціальних засобів за відсутністю ознак катування, вчиненого групою осіб, без попередньої змови між собою.
		Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський захід це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень і має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
		Так, ч. 1, 2 ст. 30 ЗУ «Про Національну поліцію», передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені КУпАП та КПК України, на підставі та в порядку, визначених законом, а також для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
		Перелік превентивних поліцейських заходів, визначено ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» до яких, зокрема входять: перевірка документів особи , опитування особи , поверхнева перевірка і огляд , зупинення транспортного засобу.
		Згідно із ч.1ст.42 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу, як фізичний вплив (сила), застосування спеціальних засобів та застосування вогнепальної зброї.
		Відповідно до п.3 ч.4 ст.42 ЗУ «Про Національну поліцію» для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби обмеження рухомості, як кайданки.
		Порядок застосування поліцейських заходів примусу визначено ст. 43 ЗУ «Про Національну поліцію», який передбачає, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим, а вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
		 Крім того, ч. 1 ст. 260 КУпАП передбачено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, 
		 
		тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
		Статтею 43 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено обов`язок поліцейського заздалегідь попередити особу про намір застосувати фізичну силу і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського. Звільняє поліцейського від виконання цього обов`язку лише в разі, якщо зволікання із застосуванням сили може спричинити посягання на життя і здоров`я особи та/або поліцейського чи інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим чи неможливим.
		З огляду на досліджені судом обставини справи та докази, встановлено, що працівниками поліції ОСОБА_11 і ОСОБА_12 під час події яка мала місце 16 травня 2021 року на грунтовій дорозі в лісі між селами Балаклея та Костянтинівка Черкаського району Черкаської області, відносно ОСОБА_13  було застосовано такі превентивні поліцейські заходи: зупинення транспортного засобу, перевірка документів особи та заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення у вигляді адміністративного затримання.
		Також, у зв`язку з відмовою виконання законних вимог поліцейських та неефективністю превентивних заходів, до ОСОБА_13 було застосовано заходи примусу у вигляді фізичної сили та спеціальні засоби: сльозогінний газ Терен 4М і кайданки.
		Із досліджених судом доказів, вбачається, що застосування, як превентивних заходів, так і заходів фізичного впливу та спеціальних засобів до ОСОБА_13 , були пов`язані з активним його спротивом законним вимогам поліцейських.
		Зокрема, на відеозаписах, які переглядалися в судовому засіданні, зафіксовані розмови обвинувачених про те, що вони переслідують автомобіль під керуванням ОСОБА_13 (який на грунтовій дорозі залишав клуби пилу та сліди протектора шин), спростовують його показання про те, що він ні від кого не втікав, а просто застряв у болоті. Ці ж покази спростовуються його ж словами, зафіксованими на відеозапису: «… чого ви за мною ганяєтесь?».
		Далі на відеозапису видно, як ОСОБА_13 виходить з автомобіля зі сторони водія, тримаючи праву руку в сумочці, яка висить у нього на грудях, ігнорує вимоги працівників поліції назвати себе, після залишення салону автомобіля, відходить від нього в сторону. Неодноразово повторену команду поліцейського підняти руки вгору і стояти на місці ОСОБА_13 не виконує, натомість дістає мобільний телефон і починає проводити відеозйомку при цьому висловлюється нецензурною лайкою в сторону працівників поліції. При спробі поліцейських затримати ОСОБА_13 і застосувати до нього кайданки почав вириватись, а після застосування сльозогінного газу ОСОБА_12 , не реагуючи на вимоги поліцейських, тікає в лісові хащі. Наздогнавши ОСОБА_13 , працівники поліції застосовують прийоми рукопашного бою та кайданки, виводять його на лісову дорогу, де Глінецький намагається «домовитись» з працівниками поліцї, просить зупинити відеозапис і відпустити його, при цьому жестами рук пропонує вирішити питання за гроші. «…нікого не здам, в цих питаннях я порядочно поступаю, відблагодарю, навіщо це кіно». Що не свідчить про безпідставність його затримання.
		При цьому, неможливо встановити, поза розумним сумнівом, чи є використання працівниками поліції кайданок, сльозогінного газу і силового прийому до потерпілого, не пропорційним заходом застосуванням сили поліцейськими для подолання фізичної протидії ОСОБА_13 , який тримав руку в сумочці, відмовлявся виконувати неодноразово озвучену команду- підняти руки, що було сприйнято поліцейськими, як загроза.
		З вище зазначених підстав, застосування поліцейськими ОСОБА_11 і ОСОБА_12 спеціальних засобів: сльозогінного газу Терен 4м - при спробі одягнути на його руки кайданки та застосування силового прийому - при спробі втечі, судом розцінюється, як пропорційний та необхідний поліцейський захід, що відповідає обстановці, яка існувала в той момент і супроводжувалася фізичною протидією ОСОБА_13 .
		Поведінка потерпілого ОСОБА_13 під час спілкування з працівниками патрульної поліції, зафіксована на відеозаписах з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, вказує на те, що останній не бажав виконувати вимоги працівників поліції, тим самим показуючи своє зневажливе ставлення до їхніх вимог, та провокуючи такими своїми діями до застосування поліцейських заходів.
		Отже, дії ОСОБА_13 та його поведінку під час, активних дій поліцейських щодо його затримання не можна розцінювати, як інстинктивну реакцію на несподіване для нього застосування сили і намаганням відвернути небезпеку для життя і здоров`я.
		Крім того, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 , підтвердив, що він відмовлявся пред`явити працівникам поліції посвідчення водія, повідомити своє прізвище, ім`я. Не заперечував висловлювання на адресу поліцейських погроз у формі нецензурної лайки. Такі дії пояснив неправомірністю на його думку, вимог поліцейських .
		Враховуючи, що ОСОБА_13 відмовлявся повідомити своє прізвище, ім`я, по батькові, тобто надати можливість працівникам поліції встановити його особу, тому в цій обстановці працівники поліції, у відповідності до вимог ст.ст. 260, 261 КУпАП, мали право тимчасово, до встановлення особи та для складання протоколу, затримати ОСОБА_13 , що й намагалися зробити застосовуючи фізичний вплив і спеціальні засоби.
		Крім того, ОСОБА_13 , як обвинувачений у вчинені кримінального правопорушення, відповідно до ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року, оголошений у державний розшук. Виконання ухвали доручено ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкській області. Що додатково характеризує його, як особу яка своєю поведінкою зневажливо ставиться до вимог Закону.
		І, згідно показів свідка ОСОБА_25 , згадана ухвала суду про розшук ОСОБА_13  правниками поліції ОСОБА_11 і ОСОБА_12 була виконана.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні об`єктивні підстави вважати, що фізичний вплив і спеціальні засоби, застосовані до ОСОБА_13 , були неспівмірні з його діями, що супроводжувалися агресивною поведінкою, погрозами поліцейським, нецензурною лайкою та фізичною протидією утримуванням в сумці правої руки, перешкоджанням фіксації на його руках кайданок, тому застосування ОСОБА_11 і ОСОБА_12 фізичного впливу і спеціальних засобів, були крайньою мірою, застосовуваною до ОСОБА_13 , так як інші заходи передбаченні ЗУ «Про Національну поліцію» та КУпАП були неефективні.
		Отже, вчинені працівниками сектору реагуваня патрульної поліції ВП №2 Черкського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 і ОСОБА_12 дії в даній обстановці, були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася і не виходять за межі тих прав і повноважень, які надані йому, а останні діяли на підставі та у спосіб, що визначені вимогами чинного законодавства, зокрема ст.ст. 18,29,30,35,42,44,45 ЗУ «Про Національну поліцію».
		Надаючи оцінку застосованих ОСОБА_11 і ОСОБА_12  поліцейських заходів у вигляді фізичного впливу і спеціальних засобів, суд вважає їх такими, які повіністю відповідають вимогам ст. 29 «Про Національну поліцію».
		Суд також враховує висновки службового розслідуваня, за результатами якого, наказом т.в.о. начальника Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області №310 від 26 липня 2021 року, за допущені порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення вчинені ОСОБА_13 , поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкській бласті: старшому сержанту поліції ОСОБА_11 оголошена сувора догана; капралу поліції ОСОБА_12  догана.
		В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_13 , в результаті застосування заходів примусу, отримав тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку рогівки лівого ока легкого ступеня та синця лівого ліктьового суглобу, які, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні, скороминущі наслідки, які не є результатом перевищення влади працівником поліції, а завдані працівниками поліції під час виконання повноважень, визначених ЗУ «Про Національну поліцію», під час застосування поліцейських заходів примусу у спосіб та на підставах, визначених законодавством, і не утворють об`єктивної сторони, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. 
		Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Згідно з положеннями ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		З огляду на викладене в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий учасниками судового розгляду з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не було доведено поза розумними сумнівами, що в діянні ОСОБА_11 і ОСОБА_12 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на їх користь та в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, виправдати обвинувачених на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки в судовому засіданні не було доведено, що в діянні ОСОБА_11 і ОСОБА_12  є склад кримінального правопорушення.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Речові докази, витрати на залучення експерта відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд,-
		 
		 у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_11  визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 та ч.2 ст.365 КК України та, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення (злочину), виправдати.
		ОСОБА_12  визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28 та ч.2 ст.365 КК України та , у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення (злочину) виправдати,
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Сілянський міськрайоний суд Черкаської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		 
		 
		       Головуючий:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...