Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/7870/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано судом: 30.12.2024. Зареєстровано: 31.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2025.
Дата набрання законної сили: 30.12.2024
Номер судового провадження: 11-кп/991/151/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52023000000000447

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуюча суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/7870/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-кп/991/151/24
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
		 
		У Х В А Л А
		 
		30 грудня 2024 рокумісто Київ
		 
		 
		Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на прийнятність апеляційну скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_3 -адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , подану на вирок Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/ та за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, у кримінальному провадженні №52023000000000447,
		В С Т А Н О В И В:
		08.11.2023 Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок, яким затвердив угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та обвинуваченими   ОСОБА_7  та   ОСОБА_6 . Зокрема, зазначеним вироком: (1) ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, з призначенням покарання: (а) за ч. 2 ст. 209 КК у виді 5 (п`яти років) позбавлення волі, від відбування якого його звільнено з установленням іспитового строку в 1 (один) рік; (б) за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК - у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, від якого його звільнено у зв`язку із закінченням строків давності; (2) ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 51 000,00 грн (п`ятдесятоднієї тисячі гривень 00 копійок).
		27.12.2024 на зазначений вирок до Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисників   ОСОБА_3  - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
		Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду по провадженню №11-кп/991/151/24 справу передано судді-доповідачеві ОСОБА_2 , судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
		В апеляційній скарзі захисники просять поновити строк для апеляційного оскарження, скасувати оскаржуваний вирок та постановити нове рішення, яким відмовити у затвердженні угод про визнання винуватості, укладених між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Згідно зі ст. 398 КПК апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
		Водночас, перевіряючи чи наявні перешкоди, про що зазначено у ст. 398 КПК, перед відкриттям апеляційного провадження, виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків, суддя-доповідач має з`ясувати чи: (1) апеляційну скаргу подано на рішення, яке підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала, питання про його поновлення.
		Серед іншого, КПК визначає вичерпний перелік осіб, які можуть оскаржити вирок суду першої інстанції, ухвалений на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості. Так, за змістом ч. 4 ст. 394 КПК вказаними особами є обвинувачений, щодо якого ухвалено вирок, його захисник, законний представник і прокурор.
		Ч. 2 ст. 24 КПК гарантує право особи на перегляд вироку, що стосується її прав, свобод чи інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
		У разі подання апеляційної скарги на вирок на підставі угоди іншою особою (захисником чи представником іншої особи), суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження, має впевнитися, що: (1) у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; (2) вирок стосується прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.05.2020 у справі №639/2837/19).
		Виходячи з наведеного, суддя-доповідач першочергово має перевірити зміст резолютивної частини вироку на предмет того, чи стосується вирок прав, свобод та інтересів іншої особи (її майна) - чи вирішено питання про її винуватість та покарання, стягнуто з неї грошові кошти, покладено будь-які обов`язки, вирішено питання про її майно чи щодо заходів забезпечення кримінального провадження, застосованих щодо іншої особи чи її майна.
		Виходячи з узагальненої позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, при перевірці законності ухвал щодо прийнятності апеляційної скарги іншої особи на вирок на підставі угоди, правильними є висновки про те, що: (1) зазначення у формулюванні обвинувачення інформації стосовно співучасті обвинуваченого-сторони угоди з іншою особою (чи вчинення обвинуваченим-стороною угоди дій в інтересах іншої особи), яке визнано судом доведеним, стосується лише обвинуваченого-сторони угоди; (2) викладені у вироку на підставі угоди обставини обвинувачення, відповідно до ст. 17 КПК, не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, крім обвинуваченого-сторони угоди (ухвали від 25.08.2021 у справі №991/3848/21, від 04.10.2021 у справі №991/3848/21, від 18.10.2021 у справі №991/3848/21).
		У ході застосування наведеного підходу суддею-доповідачем встановлено нижченаведене.
		В цьому провадженні захисники оскаржують зазначений вирок, оскільки вважають, що ним фактично визнано винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень в іншому кримінальному провадженні №52019000000000143, але за аналогічними обставинами.
		Разом із тим, зі змісту оскаржуваного вироку вбачається, що резолютивна частина вироку стосується виключно ОСОБА_7 і ОСОБА_6 - вирішено питання лише щодо їх винуватості, призначення покарання, покладення обов`язків, стягнення процесуальних витрат, повернення застави, скасування накладених на майно арештів.
		Крім того, на переконання судді-доповідача, у мотивувальній частині вироку (при викладенні формулювання обвинувачення) не можна вирішити питання про винуватість іншої особи, щодо якої немає відповідного висновку в резолютивній частині. Адже саме по собі зазначення даних чи дій іншої особи при викладенні фактичних обставин злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа-сторона угоди, не може свідчити про автоматичне встановлення винуватості іншої особи, питання про винуватість якої не вирішується в даному провадженні. У протилежному випадку неможливо було б викласти фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення декількома особами або вчинених у співучасті та перевіряти правильність кваліфікації злочину.
		У цьому провадженні суд першої інстанції не досліджував докази та не надавав будь-яку оцінку діям ОСОБА_3 в іншому кримінальному провадженні, а викладення формулювання обвинувачення у вироку є вимогою КПК. Проте відповідне формулювання стосується лише ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . При формулюванні обвинувачення щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_6 відсутні жодні посилання на персональні дані ОСОБА_3 , адже у вироку йдеться про осіб, дані щодо яких повністю знеособлені, яких з тексту вироку неможливо ідентифікувати без дослідження інших процесуальних документів, складених стороною обвинувачення, чи відповідних доказів.
		Отже, вирок не містить даних, які б могли ідентифікувати ОСОБА_3 , а посилання на посаду чи інші дані, які зустрічаються в тексті вироку є лише обов`язковим елементом конкретизації обвинувачення  ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , без зазначення яких неможливо повно сформулювати їм обвинувачення.
		Крім того, колегія суддів зважає й на те, що вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб та не є доказом винуватості цих осіб (статті 84, 90 КПК).Така позиція підтверджується усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, відображеною зокрема у постановах від 19.11.2019 у справі № 759/10575/16-к, від 30.07.2024 у справі №552/6085/23.
		Оскаржуваним вироком не встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, тому він не має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів відповідно до ст. 90 КПК.
		Отже, вирок стосується та створює правові наслідки лише щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та не стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 .
		Суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу (п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК).
		Оскільки вирок від 08.11.2023 відносно  ОСОБА_7 і ОСОБА_6 не стосується прав, свобод чи інтересів ОСОБА_3 , то вказана особа та його захисники не є тими особами, які наділені правом на апеляційне оскарження.
		Тому, апеляційна скарга є неприйнятною, через що підлягає поверненню.
		Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 110, ч. 2 ст. 369, ст. 392, ч. 4 ст. 394, ст. 398, п. 2 ч. 3 ст. 399, ст. 404, ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України, суддя 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу, подану захисниками підозрюваного ОСОБА_3 -адвокатами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 08 листопада 2023 року щодо затвердження угод про визнання винуватості, укладених між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та обвинуваченими ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , повернути особам, які її подали.
		Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особам, які подали апеляційну скаргу, разом із апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
		Ухвала в касаційному порядку може бути оскаржена протягом трьох місяців із дня отримання особою, яка її оскаржує, до Верховного Суду.
		 
		 
		Суддя-доповідач:        ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...