Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 128/3054/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: 30.12.2024. Зареєстровано: 31.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2025.
Дата набрання законної сили: 12.03.2025
Результат оскарження 12.03.2025 Вінницький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/128/1021/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 128/3054/20
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		30 грудня 2024 року м. Вінниця
		 
		Вінницький районний суд Вінницької області в складі: 
		головуючого судді Васильєвої Т.Ю., 
		секретар Кострюкова Л.В.,
		за участю: позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника позивачів ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , адвоката Карнауха А.П.,
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв залісуду м.Вінниці цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Процепко Анна Олексіївна, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Надольська Ольга Андріївна про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23.07.2012 вони набули у спільну часткову власність по 1/2 частці квартиру АДРЕСА_1 . Право власності набуте позивачами на підставі рішення № 184 від 18.08.2012 про приватизацію майна державного (комунального) житлового фонду виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області та була проведена державна реєстрація права власності позивачів на спірну квартиру.
		Позивачі вселилися в дану квартиру ще в 2007 році, несли витрати по утриманню квартири, проводили необхідні ремонти, останній ремонт був пов`язаний із заміною газового лічильника квартири в 2020 році, сплачували комунальні послуги.
		30-31 травня 2020 року ОСОБА_1 стало відомо від сусідів, що невідома особа проникла в належну йому та його дружині квартиру. Він приїхав з м. Києва 01.06.2020, в квартиру не зміг зайти, так як були змінені замки на вхідних дверях, коли він викликав поліцію, до дверей квартири прийшов відповідач ОСОБА_7 , який повідомив, що є власником даної квартири за договором міни, та що саме він змінив замки, так як квартира належить йому.
		Звернувшись до ЦНАП Святошинської районної державної адміністрації у м. Києві 15.06.2020, позивачі дізналися із інформаційної довідки щодо відсутності запису про їх право власності на квартиру та наявність відомостей про іншого власника на їх квартиру ОСОБА_4 , реєстрацію ще двох правочинів від 30.07.2019 та 29.08.2019, з переходом права власності на належну їм квартиру на інших осіб, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Позивачі поза своєю волею позбавилися права власності на квартиру, чим порушені їх майнові права, які підлягають відновленню шляхом скасування незаконних записів в Державному реєстрі та визнанню правочинів, які укладалися відповідачами щодо належної їм квартири, недійсними з витребуванням квартири із чужого незаконного володіння та стягненням з винних в незаконному позбавленні їх права власності на квартиру моральної шкоди.
		18.04.2019 ОСОБА_5 , адміністратор державного реєстратора Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області здійснив запис в реєстрі за № 31261758 щодо набуття права власності на квартиру за ОСОБА_4 , на підставі довідки, виданої 21.07.2014 ЖБК «Мрія-Вороновиці», підстава внесення запису  рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46558002 від 19.04.2019. Таким чином, ОСОБА_5 спочатку 18.04.2019 внесено в реєстр запис про набуття права власності за ОСОБА_4 , а дані про прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 вніс на наступний день 19.04.2019. Та записи щодо зміни власника на спірну квартиру за ОСОБА_4 були внесені за наявністю запису 37198602 права власності по 1/2 частині спірної квартири власників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 
		05.07.2019 ОСОБА_5 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був проведений запис, а саме зазначено, що запис № 1896 в книзі 16: запис про ОНМ в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 05.07.2019 на підставі перенесення до новостворених ОНМ. Згідно внесеного запису був припинений запис про спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дану квартиру.
		В період з 18.04.2019, тобто з часу внесення запису щодо виникнення права власності за ОСОБА_4 на спірну квартиру, по час внесення запису про ОНМ в Реєстр прав на нерухоме майно від 05.07.2019, одночасно право власності на спірну квартиру було зареєстровано за різними власниками, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також за ОСОБА_4 .
		Відповідач ОСОБА_4 не мала відношення до спірної квартири, не мала доступу до неї, не утримувала квартиру як власник. Позивач ОСОБА_1 отримував рахунки по сплаті за комунальні послуги на своє ім`я по червень 2020 року, потім квартира була в нього забрана відповідачем ОСОБА_7 .
		Відповідачу ОСОБА_4 було відомо про те, що спірна квартира знаходиться у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так як ця інформація є відкритою та містилася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Окрім того, їй, як керівнику ЖБК «Мрія-Вороновиці», який знаходиться в житловому будинку, де знаходиться спірна квартира позивачів, було відомо, що останній час позивачі проживали в квартирі не постійно, часто могли бути відсутніми, так як виїжджали до сина у м. Київ.
		Спірна квартира з моменту вселення в неї позивачів 2007 року не знаходилася у власності будь-якої іншої особи та не передавалася ЖБК «Мрія-Вороновиці» або самій ОСОБА_4 . Вона використовувалася позивачами як житло для постійного проживання.
		Наявність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на спірну квартиру ОСОБА_4 дали змогу їй провести відчуження спірної квартири за договором купівлі-продажу від 30.07.2019 відповідачу ОСОБА_6 , та позивачі не знали, що відносно належної їм квартири укладається правочин щодо її відчуження. Вказаний правочин є недійсним, оскільки ОСОБА_4 не була власником квартири та не передавала квартиру ОСОБА_6 , квартира знаходилася у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		29.08.2019 ОСОБА_6 уклала договір міни із ОСОБА_7 , на підставі якого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Надольською О.А. було зареєстровано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_7 , індексний номер 48433599 від 29.08.2019, і внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 32998696. При цьому, на дату укладення оспорюваного правочину квартира знаходилася у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Укладення спірного договору міни від 29.08.2019 відбувалося поза волею її власників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не знали, що відносно належної їм квартири відбувається укладання оспорюваного договору між особами, які не повідомляли про свої дії позивачам, квартира між ними не оглядалася та не передавалася, тому правочин є недійсним.
		Наприкінці травня 2020 року відповідач ОСОБА_7 самостійно проник до квартири, змінив замки та заволодів незаконно майном, яке знаходилося в квартирі та є власністю позивачів. Весь час змін власників за документами квартира знаходилася у власності та користуванні позивачів. В квартирі залишилися меблі, особисті речі, які належать позивачам. Окрім того, ОСОБА_1 залишався платником за комунальні послуги. Після того, як замки на вхідних дверях змінив відповідач ОСОБА_7 , він став переоформляти на себе особові рахунки за електроенергію. За послуги за газ змін по особовому рахунку не було, по даним обліку підприємства «Вінниця Газ Збут» залишався ОСОБА_1 , але на цей час відомо, що особовий рахунок змінено на ОСОБА_7 , а також він зареєструвався у спірній квартирі.
		Та оскільки квартира вибула із володіння позивачів в травні 2020 року поза їх волею у протиправний спосіб, то захист цивільного права позивачів полягає у витребуванні майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_7 .
		Враховуючи те, що позбавлення права власності відбувалося за документами від дій відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в подальшому за укладеними оспорюваними правочинами між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , та між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , без передачі квартири, поза волею та без відома дійсних власників квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачі позбавилися належної їм квартити незаконно. З часу, коли вони дізналися про порушене право власності, вони намагаються його відновити через звернення до поліції, державних установ, не мають спокою та спокійного сну. В результаті порушення майнових прав позивачів, нервової обстановки, яка потребує додаткових сил, щоб відновити порушені майнові права, позивачі мають душевні страждання, тому загострились хронічні захворювання позивача ОСОБА_1 , який вимушений звертатися до лікарні за отриманням медичної допомоги. Розмір моральної шкоди позивачі оцінюють в сумі 80000 грн кожному, яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно на користь позивачів.
		Тому посилаючись на вказані в позові норми законодавства, позивачі просять ухвалити рішення, яким відновити державну реєстрацію їх права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом скасування запису в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо набуття права власності на квартиру за ОСОБА_4 та скасувати запис № 1896 в книзі 16: запис про ОНМ в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 05.07.2019 на підставі перенесення до новостворених ОНМ; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30.07.2019, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , визнати недійсним договір міни від 29.08.2019, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , витребувати дану квартиру із чужого незаконного володіння ОСОБА_7 на їх користь та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачів на відшкодування моральної шкоди по 80000 грн кожному (а.с. 11  27 т. 1). 
		Ухвалою Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті від 16.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. (а.с. 102 т. 1).
		Представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Карнаух А.П., на підставі ст. 178 ЦПК України, надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивачі намагаються захистити своє право власності на житло, яке отримано ними протиправно. Рішенням виконкому Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області № 8 від 18.01.2012, ОСОБА_1 та іншим особам вирішено видати ордера згідно списку розподілу службової та постійної житлової площі по АДРЕСА_2 . Рішення прийнято, тому що 10.10.2011 селищному голові смт. Вороновиця подано клопотання про видачу ордерів на заселення квартир згідно рішення комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України. До клопотання додано протокол засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України № 298 від 11.11.2011 зі списком розподілу житлової площі за адресами: АДРЕСА_2 . В списку зазначено, що підполковнику запасу ОСОБА_1 в постійне користування із зняттям з квартирного обліку надається квартира АДРЕСА_3 .
		Виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області на підставі рішення № 184 від 18.07.2012 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно  на спірну квартиру. КП «ВООБТІ» 26.07.2012 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Але відповідно до рішення виконкому Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області № 165 від 18.06.2014, поштова адреса  АДРЕСА_2 , встановлена лише в 2014 році. Отже, виконком Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області ні в січні, ні в липні 2012 року не мав права приймати рішення про розподіл та надання житла у будинку, що не належав до комунальної власності, а також із зазначенням поштової адреси, яка радою ще не встановлена.
		Окрім цього, на час прийняття рішення виконкомом селищної ради в січні 2012 року про розподіл квартир у зазначеному будинку в суді розглядався спір щодо права власності Міністерства оборони України та ЖБК «Мрія». Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25.11.2011 був накладений арешт на будинок АДРЕСА_2 та селищній раді заборонено видавати ордера на квартиру. Ухвалою суду від 21.12.2011 цей арешт знято частково, а саме на 66/100 частки нерухомого майна. Решта 34/100 цього будинку, в якій знаходиться квартира АДРЕСА_3 , перебували під арештом. Вороновицькій селищній раді було заборонено видавати ордера на її заселення. Незважаючи на це, ОСОБА_1 такий ордер був наданий. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11.02.2014 скасовано свідоцтво про право власності на 40-квартирний будинок, видане 30.01.2006 виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області на ім`я Міністерства оборони України. Дане рішення залишено без мін у судах апеляційної і касаційної інстанцій.
		Виконавчий комітет Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області також прийняв незаконне рішення про приватизацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 .
		Оскільки Міністерство оборони України не передавало квартири у комунальну власність Вороновицької селищної ради, то остання не мала права здійснювати приватизацію цих квартир. До того ж, ці квартири не належали ні до державної, ні до комунальної власності. Через протиправність прийняття рішення виконкомом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області № 184 від 18.07.2012, незаконним є свідоцтво серії НОМЕР_1 від 23.07.2012 про право спільної часткової власності (по 1/2) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та державна реєстрація права власності останніх на квартиру, здійснена КП «ВООБТІ» 26.07.2012.
		В відзиві також зазначає, що оскільки, як зазначено в позові, позивачі з 2007 року користуються цією квартирою, а потім у 2012 році отримали право власності на неї, то таке право не підлягає захисту і в задоволенні їх позовних вимог необхідно відмовити. Власником квартири ОСОБА_7 29.10.2020 до Вінницького районного суду Вінницької області подано позов до Вороновицької селищної ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень виконкому селищної ради, свідоцтва про право власності на квартиру (а.с. 28  31 т. 2).
		Ухвалою Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті від 26.03.2021 задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 , адвоката Карнауха А.П. про зупинення провадження у справі (а.с. 49  50 т. 2).
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 13.05.2021 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником, адвокатом Шеремет А.С. Скасовано ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 26.03.2021 про зупинення провадження у справі. Справу направлено для продовження розгляду (а.с. 84  86 т. 2).
		Ухвалою Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті від 25.05.2021 цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 99 т. 2)
		Ухвалою Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті від 30.08.2022 закрито підготовче провадження в справі, справу призначено до судового розгляду (а.с. 215  216 т. 2).
		Ухвалами Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті від 31.08.2022 та від 02.12.2022 провадження у справі було зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_7 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан (а.с. 84  85, 153  154 т. 3).
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 11.01.2023 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Шеремет Г.А. про скасування ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2022 залишено без задоволення. Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2022 залишено без змін (а.с. 190  191 т. 3).
		Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 19.06.2024 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання (а.с. 211 т. 3)
		Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та їх представник адвокат Шеремет Г.А., в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, зазначених в позові. Пояснили, що набули у власність спірну квартиру в законний спосіб, а саме позивач отримав ордер на вселення в квартиру як військовослужбовець, вони вселилися і постійно проживали в квартирі з 2007 року, потім в 2012 році він з дружиною приватизували дану квартиру і набули її у спільну часткову власність, про що отримали відповідне свідоцтво про право власності, та зареєстрували належним чином набуте право власності. Лише в травні 2020 року сусіди їм повідомили, що хтось зайняв квартиру та змінив вхідні замки, коли позивач приїхав до квартири, дізнався, що це відповідач ОСОБА_7 вселився в їхню квартиру, де були всі їх речі, та що вони протиправно позбавлені права власності на неї згідно записів в державному реєстрі. Відповідач ОСОБА_4 знала, що квартира не є вільною і зайнята позивачами, а тому протиправно надала для реєстрації її права власності довідку державному реєстратору для реєстрації права власності за нею, а потім відчужила її ОСОБА_6 , яка, в свою чергу, відчужила її ОСОБА_7 . Оскільки позивачі в законний спосіб набули право власності на спірну квартиру, якої їх було позбавлено в ході державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 , а потім двічі відчужено, при цьому всі спори між Міністерством оборони України та житлово-будівельним кооперативом на даний час завершені і законність надання їм квартири у власність ніким не спростована, тому просили відновити їх право власності та стягнути з відповідачів моральну шкоду солідарно, оскільки позивачі вже тривалий час не можуть користуватися майном, якого були позбавлені в незаконний спосіб.
		Представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Карнаух А.П. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Наголосив на тому, що вважає набуття в 2012 році права власності на спірну квартиру позивачами незаконним, про що надав докази на доведення безпідставності видачі ордеру для її заселення та подальшої приватизації, а набуття у власність даної квартири відповідачем ОСОБА_4 вважає законним, на підставі законно отриманої довідки як членом житлово-будівельного кооперативу, який збудував цей будинок. Щодо даного житлового будинку до 2014 році розглядався судовий спір щодо права власності на квартири в ньому між Міністерством оборони України та житлово-будівельним кооперативом, але сільська рада чомусь надала у власність деякі квартири в цьому будинку, в тому числі позивачам. Позивачі не проживали постійно в даній квартирі, там були лише деякі речі позивача і він лише іноді до неї навідувався, постійно позивачі проживають в м. Київ та цього не заперечують. Просив звернути увагу, що селищною радою було скасовано попереднє рішення про видачу ордерів на заселення квартир, що підтверджує незаконність набуття квартири у власність позивачами. Та жодної моральної шкоди позивачам завдано не було, вони мають інше житло, де проживають на даний час, тому в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі. 
		Відповідач ОСОБА_5 в судовезасідання жодногоразу нез`явився,хоча неодноразововикликався досуду завчаснота належнимчином,попередньо надіславсуду заявупро розглядсправи безйого участі (а.с. 134 т. 2).
		Відповідач ОСОБА_7 в судовезасідання зрозгляду справипо сутітакож жодногоразу нез`явився,хоча обізнанийз наявністюданого провадження,подавав заявив межахрозгляду справи,та вважаєтьсяповідомленим судомзавчасно таналежним чиномпро судовийрозгляд, зокрема шляхом неодноразового надсилання судових повісток з рекомендованим повідомленням про вручення за наявними відомостями про зареєстроване місце проживання.
		Відповідач ОСОБА_6 в судовезасідання такожжодного разуне з`явилася,хоча вважаєтьсяповідомленою судомзавчасно таналежним чином, шляхом неодноразового надсилання судових повісток з рекомендованим повідомленням про вручення за наявними відомостями про зареєстроване місце проживання.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Процепко А.О. в судове засідання не з`явилась, попередньо надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась, попередньо надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в будинку АДРЕСА_2 з 2008 року. Позивач заїхав в даний будинок пізніше та вони були сусідами до того часу, як в 2020 році туди з`явився ОСОБА_7 . Вони проживають в різних під`їздах, тому всіх деталей вона не знає. Позивач їй пояснив, що його квартира приватизована і квартиру йому надало Міністерство оборони України, ОСОБА_4 вона бачила, але з нею не спілкувалася, щоб вона проживала в квартирі позивачів вона не бачила. Відповідача ОСОБА_6 вона особисто не знає, знає тільки позивачів і ОСОБА_7 . 
		Від допиту інших свідків, яких просила допитати сторона позивачів, позивачі та їх представник відмовилися в ході судового розгляду.
		Заслухавши учасників судового розгляду, оглянувши надані суду документи, суд прийшов до наступного висновку. 
		Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
		Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.07.2012, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , знаходиться у приватній спільній частковій власності по 1/2 частці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області від 18.07.2012 № 184 (а.с. 28 т. 1).
		Згідно копії витягу про державну реєстрацію прав КП «ВООБТІ» № 34977989 від 27.07.2012, 26.07.2012 було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності позивачів на вищевказану квартиру на підставі свідоцтва про право власності від 23.07.2012, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер запису: 1896 в книзі 16 (а.с. 29 т. 1).
		Згідно копії рішення Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області від 18.07.2012 № 184, було вирішено оформити право приватної, спільної (сумісної або часткової) власності, на квартиру з безоплатною передачею у власність громадян: АДРЕСА_4 , згідно з розрахунком передати у приватну, спільну часткову власність, в рівних частках, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Доручено Вінницькому ООБТІ оформити та зареєструвати свідоцтво про право власності на квартиру. Також надано копію технічного паспорта на квартиру (а.с. 31, 32  34 т. 1).
		Згідно копії довідки, виданої начальником КЕВ м. Вінниці ЗТКЕУ Міністерства оборони України від 23.08.2007 № 1592, ОСОБА_1 дійсно розподілена квартира АДРЕСА_1 (а.с. 35 т. 1).
		Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 212491296 від 15.06.2020 та № 228319106 від 16.10.2020, а саме квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , дана квартира 26.07.2012 була зареєстрована в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на праві приватної спільної часткової власності по 1/2 частки за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 23.07.2012, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області на підставі рішення № 184 від 18.07.2012. Проте запис про ОНМ в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 05.07.2019 на підставі перенесення до новостворених ОНМ, при цьому вказано датою прийняття рішення про закриття  23.07.2012. На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46558002 від 19.04.2019 державним реєстратором Андрущенко В.М. було зареєстровано право власності на дану квартиру за ОСОБА_4 , підставою для реєстрації вказано: довідка, б/н, видана 21.07.2014, видавник ЖБК «Мрія Вороновиці». На підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.07.2019, приватним нотаріусом Вінницького міського нотраріального округу Процепко А.О. зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_6 29.08.2019 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Надольською О.А., на підставі договору міни від 29.08.2019 зареєстровано право власності на дану квартиру за ОСОБА_7 (а.с. 36  38, 39  41 т. 1).
		Відповідно до копії довідки ЖБК «Мрія Вороновиці`від 21.07.2014 року, ОСОБА_4 являється членом ЖБК «Мрія Вороновиці». Станом на 21.07.2014 вона внесла внесок та має право на отримання свідоцтва про право власності на кв. АДРЕСА_1 (а.с. 43 т. 1).
		Відповідно до копії протоколу загальних зборів членів ЖБК «Мрія Вороновиці» від 27.06.2014, в тому числі, ОСОБА_4 обрано головою правління (а.с. 44  45 т. 1).
		Відповідно до відповіді ТОВ «Вінницягаз Збут» на адвокатський запит від 19.08.2020, за адресою: АДРЕСА_4 , відкритий особовий рахунок № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 . За період 2019  2020 років ім`я споживача, в базі даних товариства по даному особовому рахунку, на іншу особу не змінювалось, заборгованості за послуги з постачання природного газу немає. Оплата рахунків за послуги з постачання природного газу споживачем на дату надання відповіді не відбувається, оскільки газопостачання за вказаною адресою припинене, надано роздруківку фінансового стану за особовим рахунком (а.с. 46, 47 т. 1).
		Згідно відповіді ТОВ «Енера Вінниця» на адвокатський запит від 19.08.2020, за особовим рахунком по АДРЕСА_4 , споживачем є ОСОБА_7 , про що свідчить заява про приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 05.06.2020, відповідно до договору міни від 29.08.2019. Сплата рахунків за спожиту електричну енергію здійснюється, заборгованість відсутня (а.с. 48 т. 1).
		Також до позовної заяви долучено рахунки до оплати за спожиту електричну енергію та рахунки за спожитий природний газ, видані на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 49  55 т. 1).
		Відповідно до відповіді КП «Надія» Вороновицької селищної ради від 26.08.2020, за адресою: АДРЕСА_4 , КП «Надія» Вороновицької селищної ради, послуги абонентам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надавали, так як таких абонентів (проживаючих) не було. З 01.08.2019 по даній квартирі складений договір на надання таких послуг, як водовідведення та вивіз ТПВ на ОСОБА_7 , згідно свідоцтва на право на власність згідно договору купівлі-продажу (а.с. 56 т. 1).
		Відповідно до копії договору міни від 29.08.2019, укладеного між ОСОБА_6 (сторона - 1) та ОСОБА_7 (сторона - 2), Сторона  1 міняє належну їй на праві власності квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , на належну Стороні  2 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , а Сторона  2 міняє належну їй на праві власності квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , на належну Стороні  1 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 62  63 т. 1).
		01.06.2020 ОСОБА_1 звертався до Вінницького районного відділення поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою про те, що відома особа ОСОБА_7 замінив замки на вхідних дверях його квартири, що підтверджується копією реєстрації повідомлення (а.с. 69 т. 1).
		Відповідно до довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Святошинського район м. Києва від 15.10.2020, за результатами обстеження ОСОБА_1 , йому встановлено діагноз: Остеохондроз, Остеохондроз хребта у дорослих, попереково-крижовий відділ (а.с. 70 т. 1).
		Згідно копії наказу Міністерства юстиції України від 11.12.2020 № 4292/5, виданого на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 28.10.2020, скаргу ОСОБА_1 від 15.06.2020 задоволено частково, рішення від 19.04.2019 № 46558002, прийняте державним реєстратором Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області Андрущенком В.М. про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_4 , скасовано, йому анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Було встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято державним реєстратором Андрущенком В.М. за наявності суперечностей між заявленим та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, оскільки на час прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, був наявний запис про право спільної часткової власності від 23.07.2012 на квартиру по 1/2 частці за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Та листом Міністерства юстиції України позивача було повідомлено про неможливість виконання даного наказу в частині скасування рішення державного реєстратора, так як на підставі такого рішення було здійснено подальші реєстрації переходу прав на спірну квартиру за наслідком договорів купівлі-продажу та міни (а.с. 154, 155  157, 188 т. 1).
		Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 02.12.2020 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, а саме ненадання відповіді на адвокатський запит ОСОБА_3 (а.с. 159 т. 1).
		На виконання ухвали суду від 26.02.2021, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Надольською О.А. надано копію договору міни, посвідченого нею 29.08.2019 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та додатки до договору, з яких вбачається, що 13.07.2019 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в інтересах якої діяла ОСОБА_10 , було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, відомості про наявність державної реєстрації права власності на квартиру за позивачами в наданих суду документах відсутні (а.с. 204  241 т. 1).
		Відповідно до копії відповіді на адвокатський запит від 02.09.2020, наданого Вороновицькою селищною радою 04.09.2020, нерухоме майно  40-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 не перебуває у комунальній власності Вороновицької селищної ради, а рішення про включення його до комунального майна селищної ради не приймалося (а.с. 32 т. 2).
		10.10.2011 Військова частина НОМЕР_4 подала клопотання селищному голові смт. Вороновиця, яким просила згідно рішення комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України (протокол № 211 від 18.08.2011) включити в засідання виконкому та виписати ордери на заселення службових та постійних квартир військовослужбовцям Вінницького гарнізону, згідно списку розподілу житлової площі (а.с. 115 т. 2).
		Рішенням № 8 від 18.01.2012 Виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, було вирішено видати ордера військовослужбовцям Вінницького гарнізону, згідно списку розподілу службової та постійної житлової площі по АДРЕСА_2 (а.с. 116 т. 2).
		Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 25.11.2011 в справі № 2-1052/11, накладено арешт на будинок АДРЕСА_2 . Заборонено Вороновицькій селищній раді Вінницького району Вінницької області видавати ордера на квартири, що розташовані в будинку АДРЕСА_2 (а.с. 117 т. 2).
		Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11.02.2014 в справі № 2-1052/11, визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між БК «Мрія» в особі директора Смельгіної Т.С. та ПП «ЮТА-А» від 13.08.2004; скасовано свідоцтво про право власності на 40-ка квартирний житловий будинок, загальною площею 3 043,6 кв.м., житловою площею 1376, 4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21.05.2014 рішення скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.08.2004 (а.с. 118  123 т. 2).
		Відповідно до копії списку розподілу постійної (службової) житлової площі військовослужбовцям Вінницькому гарнізону за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розподілена квартира АДРЕСА_3 , площею 15, 5 кв.м., для постійного користування з зняттям з квартирного обліку (а.с. 124  125 т. 2).
		Також, судом досліджено копії документів реєстраційної справи, витребуваної судом ухвалою від 26.03.2021, щодо реєстрації набуття набуття права власності на квартиру, розташовану в АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , надану Джулинською сільською радою Гайсинського району Вінницької області на виконання ухвали суду, а саме копію технічного паспорту на квартиру, виготовленого 13.02.2019, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, копію протоколу загальних зборів членів ЖБК «Мрія Вороновиці» від 27.06.2014, копію довідки від 21.07.2014 про сплату ОСОБА_4 пайового внеску та право на отримання свідоцтва про право власності на квартиру (а.с. 134  141 т. 2).
		Відповідно до копії рішення 62 сесії 8 скликання Вороновицької селищної ради від 08.08.2024 № 4830, було вирішено скасувати рішення виконавчого комітету Вороновицької селищної ради від 18.02.2012 № 8 «Про видачу ордерів на заселення службових та постійних квартир військовослужбовцям Вінницького гарнізону» (а.с. 47, 51 т. 4).
		Згідно копії відповіді КЕВ у м. Вінниці Міністерства оборони України від 01.11.2024 на адвокатський запит, на адресу селищного голови смт. Вороновиця було направлено лист, в якому зазначені прізвища військовослужбовців Вінницького гарнізону та нумерація службових житлових приміщень, по яких необхідно внести зміни в рішення сесії Вороновицької селищної ради від 08.08.2024 № 4830. Ордер може бути використано лише на вільне жиле приміщення та є дійсним протягом 30 днів. Громадянину ОСОБА_1 було видано ордер № 20 від 01.02.2012, який він використав, а саме заселився в житлове приміщення АДРЕСА_1 та зареєстрував своє місце проживання в ньому (а.с. 98  99, 100 т. 4).
		Відповідно до відповіді на адвокатський запит, наданої начальником квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці полковником О. Хорошуном 18.10.2024, з метою захисту законних прав та інтересів військовослужбовців, яким було видано службові ордери на заселення в житлові приміщення по АДРЕСА_2 , квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця спільно з представниками житлових комісій військових частин було проведено роботу щодо звернень військовослужбовців з питання зняття з обліку Міністерства оборони України службового житла, яке вони отримали в 2012 році у будинку АДРЕСА_2 . На виконання розпорядження начальника ЦУІІЗКСЛ Збойних Сил України від 06.06.2024 № 370/2/4001, на адресу селищного голови смт. Вороновиця було направлено лист від 01.07.2024 № 573/621, щодо питання скасування рішення виконавчого комітету Вороновицької селищної ради № 8 від 18.01.2012 про видачу ордерів військовослужбовцям Вінницького гарнізону. Рішенням сесії Вороновицької селищної ради від 08.08.2024 № 4830 було скасоване дане рішення. За вихідним № 573/2668 від 16.10.2024 на адресу селищного голови було направлено лист, щодо внесення змін в рішення сесії Вороновицької селищної ради від 08.08.2024 № 4830, а саме, перелік квартир по яких необхідно внести зміни в рішення. Серед переліку квартир відсутня спірна квартира (а.с. 127  131, 168 т. 4).
		Відповідно до відповіді на адвокатський запит, наданої Вороновицькою селищною радою 28.11.2024, рішення 66 сесії 8 скликання Вороновицької селищної ради від 31.10.2024 № 4995 «Про внесення змін до рішення 62 сесії 8 скликання Вороновицької селищної ради від 08.08.2024 № 4830 «Про скасування рішення виконавчого комітету Вороновицької селищної ради від 18.01.2012 № 8» «Про видачу ордерів на заселення службових та постійних квартир військовослужбовцям Вінницького гарнізону», стосується виключно осіб, перелік яких надано квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця, лист № 573/2667 (а.с. 132  135 т. 4).
		Згідно копії рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2021, державному реєстратору Джулинської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Андрущенку В.М. відмовлено в задоволенні адміністративного позову до Міністерства юстиції України, державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Міністкрства юстиції України № 4292/5 від 11.12.2020 про задоволення скарги ОСОБА_1 , зобов`язання державного підприємства «Національні інформаційні системи» поновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державному реєстратору Джулинської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Андрущенку В.М. (136  142 т. 4).
		Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
		Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Положеннями ст. 330 ЦК України визначено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		Згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.
		Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.
		Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.
		Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України.
		Системний аналіз приписів статті330та частини 1 статті388 Цивільного кодексу Українидозволяє зробити висновок про те, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, то добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388 цього Кодексуспірне майно не може бути витребуване у нього. Законодавцем передбачено три підстави, які дозволяютьвитребуваннямайна, та які зазначені в частині 1статті 388 ЦК України.
		Право власника навитребуваннямайнавід добросовісного набувача на підставі частини першоїстатті 388 ЦК Українизалежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право навитребуваннясвогомайнавід добросовісного набувача.
		Однією з таких підстав є вибуттямайназ володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Оцінюючи доводи позивачів про вибуття майна з їх володіння без їх волі суд вважає доведеним, що спірна квартира на законних підставах була зареєстрована за позивачами та без будь-якого правочину щодо права власності позивачів на квартиру та їх відома державним реєстратором Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області Андрущенком В.М. було здійснено державну реєстрацію права власності на неї за іншою особою, а саме ОСОБА_4 , яка відчужила квартиру ОСОБА_6 , а вона, в свою чергу, відчужила квартиру ОСОБА_7 , тобто спірна квартира дійсно вибула із власності позивачів без їх волі, а тому порушене право власності позивачів підлягає захисту.
		Щодо обраного позивачами способу захисту порушених прав суд враховує, що державна реєстрація правнеє підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація правнеє підставою виникнення права власності, такої підстави законнепередбачає (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 у справі N 910/10987/18).
		Подібний висновок викладений впостанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі N 911/3594/17, а також упостановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі N 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі N 916/675/15.
		Відповідно доусталеної практикиВеликої ПалатиВерховного Судусудове рішенняпровитребуваннянерухомого майнаіз чужогонезаконного володіннясаме пособі єпідставою длявнесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі N 199/8324/19,провадження N14-212цс21).Вимоги проскасуваннярішень,записів продержавну реєстраціюправа власностіна цемайно занезаконним володільцемне єнеобхідним длявідновлення йогоправа (постановаВеликої ПалатиВерховного Судувід 07листопада 2018року усправі N 488/5027/14-ц, провадження N 14-256цс18).
		Більше того, державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
		Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 травня 2023 року по 
		справі N 205/1783/20, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, скасував рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, скасування записів про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, та ухвалив нове рішення про відмову в їх задоволенні, оскільки це не є необхідним для ефективного захисту прав та інтересів позивача. У вказаній постанові Суд послався на усталену практику Верховного Суду.
		Також у Постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 183/8294/19 зазначено, що власник з дотриманням вимог статей 387, 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України,є неефективними.Для такоговитребування оспорюваннянаступних рішеньорганів державноївлади чимісцевого самоврядування,договорів,інших правочинівщодо спірногомайна ідокументів,що посвідчуютьвідповідне право,не єефективним способомзахисту прававласника. Викладене також узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 листопада 2021 року у справі N 359/3373/16-ц, згідно з яким вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387ЦК України є ефективним способом захисту права власності.
		Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині відновлення державної реєстрації права власності позивачів на спірну квартиру шляхом скасування запису в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо набуття права власності на квартиру за ОСОБА_4 та скасування запису про погашення запису № 1896 в книзі 16;визнання недійснимдоговору купівлі-продажувід 30.07.2019,укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ,визнання недійснимдоговору мінивід 29.08.2019,укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,слід відмовити, оскільки такі вимоги не є необхідними для ефективного захисту прав та інтересів позивачів.
		А тому захист прав позивачів в частині правовідносин, за яких належна їм на праві спільної часткової власності квартира вибула з їх володіння поза їх волею, можливий з використанням правового механізму, передбаченого статтею 388 ЦК України, а саме шляхом витребування майна особами, які вважають себе власником майна, але не володіють ним, з чужого незаконного володіння в останнього набувача ОСОБА_7 , добросовісність набуття квартири яким не спростована достатніми доказами, а тому квартира підлягає витребуванню в нього на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що «за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 ЦК України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80) та багатьох інших».
		Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивачів моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		Згідно зст.23ЦК України,особа,якій завданоморальної шкодиу результатіпорушення їїцивільного права,має правона їївідшкодування.За правиламист.1167ЦК України,моральна шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю,відшкодовується особою,яка їїзавдала,за наявностіїї вини,крім випадків,встановлених частиноюдругою цієїстатті. Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відвини органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим,органу місцевогосамоврядування,фізичної абоюридичної особи,яка їїзавдала: 1)якщо шкодизавдано каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`яабо смертюфізичної особивнаслідок діїджерела підвищеноїнебезпеки; 2)якщо шкодизавдано фізичнійособі внаслідокїї незаконногозасудження,незаконного притягненнядо кримінальноївідповідальності,незаконного застосуваннязапобіжного заходу,незаконного затримання,незаконного накладенняадміністративного стягненняу виглядіарешту абовиправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
		З огляду на досліджені в ході судового розгляду докази, суд вважає доведеним, що права позивачів на належне їм нерухоме майно було порушено внаслідок дій державного реєстратора Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області Андрущенка В.М., рішення про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4 було прийнято ним за наявності суперечностей між заявленим та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, оскільки на час прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, був наявний запис про право спільної часткової власності від 23.07.2012 на квартиру по 1/2 частці за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В даних правовідносинах він виступав як представник державного органу від імені якого він вчиняв відповідні реєстраційні дії, а не як фізична особа. Натомість позов до нього пред`явлено як до фізичної особи, хоча в даних правовідносинах поряд із ст.ст. 23, 1167 ЦК України застосуванню підлягає ст. 1173 ЦК України, згідно якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		При цьому, обізнаність інших відповідачів з належністю позивачам спірної квартири та її зайняття позивачами на законних підставах, а отже вчинення ними дій, спрямованих на набуття прав на квартиру в недобросовісний спосіб, на думку суду, не доведено достатніми доказами.
		Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом витребування з незаконного володіння  ОСОБА_7 на користьпозивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири  АДРЕСА_1 врівних частках.В задоволенніінших позовнихвимог слідвідмовити взв`язку зтим,що вонине єнеобхідними дляефективного захиступрав таінтересів позивачів,а вчастині вимогпро відшкодуванняморальної шкоди,в зв`язкуз недоведенням винивідповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в її заподіяні позивачам, а в спірних правовідносинах ОСОБА_5 як фізична особа, а не посадова особа відповідного державного органу, від імені якого він діяв під час вчинення реєстраційних дій, є неналежним відповідачем.
		Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Згідно ст.141ЦПК України,з відповідача ОСОБА_7 на користьпозивачів врівних часткахпідлягають стягненнюдокументально підтвердженівитрати зісплати судовогозбору пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимогв частинівитребування майназ чужогонезаконного володіння,а самев загальномурозмірі 1114,69грн,сплаченому звизначеної позивачамивартості спірногомайна всумі 111469,00грн, що відповідачами не спростовано.
		Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Керуючись ст. 15, 16, 23, 388, 1167, 1173 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 211, 223, 259, 263, 265, 268, 280 - 282, 354 ЦПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Процепко Анна Олексіївна, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Надольська Ольга Андріївна про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Витребувати від ОСОБА_7 квартиру  АДРЕСА_1 , на користь  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних частках, а саме по 1/2 частці кожному.
		В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_7  на користь  ОСОБА_1 судові витратизі сплатисудового зборув сумі557,35 грн.
		Стягнути з ОСОБА_7  на користь  ОСОБА_2 судові витратизі сплатисудового зборув сумі557,35 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
		Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
		Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ;
		Відповідач: ОСОБА_5 ,зареєстроване місцепроживання:  АДРЕСА_8 .
		Відповідач: ОСОБА_6 ,зареєстроване місцепроживання:  АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
		Відповідач: ОСОБА_7 ,зареєстроване місцепроживання:  АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
		Третя особа: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Процепко Анна Олексіївна, адреса: вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, буд.12, офіс 76, м. Вінниця, поштовий індекс: 21000.
		Третя особа: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Надольська Ольга Андріївна, адреса: вул. Коцюбинського, буд.24, м. Вінниця, поштовий індекс: 21000.
		Повний текст рішення складено 30.12.2024.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...