Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 354/328/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: 31.12.2024. Зареєстровано: 31.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2025.

Номер судового провадження: 2/354/16/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                           Справа № 354/328/17
		                           Провадження по справі № 2/354/16/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   20 грудня 2024 року                                м. Яремче
		 
		   Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:    
		головуючої судді                     Ваврійчук Т.Л. 
		за участю секретаря судового засідання         Старунчак Н.М.
		прокурорів                         Савчука В.А., Марчука В.В.
		представника позивача         ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства захистудовкілля таприродних ресурсівУкраїни, Карпатського національного природного парку до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання незаконним та скасування рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння у державну власність в особі Карпатського національного природного парку,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Перший заступник прокурора Івано-Франківської області (в подальшому перейменовано на Івано-Франківську обласну прокуратуру) в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України(надалі-Мінекоприроди), Карпатського національного природного парку(надалі-Карпатський НПП) у червні 2017 року звернувся до суду із позовами до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність відповідачам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства у АДРЕСА_1 , визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, а саме: серії ЯИ №937883 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0107; серії ЯИ №937884 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0108; серії ЯИ №937885 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2184 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0110; серії ЯИ №937889 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0109; серії ЯИ №937887 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0111; серії ЯИ №937888 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0103; серії ЯИ №937891 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0105; серії ЯИ №937892 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,7446 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0113; серії ЯИ №937886 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0104; серії ЯИ №937893 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0102; серії ЯИ №937894 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,7446 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0112; серії ЯИ №937890 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0106 та зобов`язання відповідачів повернути вказані земельні ділянки у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що рішенням Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність, зокрема: ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення 02.03.2010 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937883 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0107; ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937884 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0108; ОСОБА_4 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937885 на земельну ділянку площею 0,2184 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0110; ОСОБА_5 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937889 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0109; ОСОБА_6 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937887 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0111; ОСОБА_7 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937888 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0103; ОСОБА_8 були видані державні акти на право власності на землю серії ЯИ №937891 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0105 та серії ЯИ №937892 на земельну ділянку площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0113; ОСОБА_9 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937886 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0104; ОСОБА_10 були видані державні акти на право власності на землю серії ЯИ №937893 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0102 та серії ЯИ №937894 на земельну ділянку площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0112; ОСОБА_11 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937890 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0106. Однак зазначені земельні ділянки згідно матеріалів лісовпорядкування, даних геодезичного журналу окружної межі Карпатського НПП, планшету №1 та журналу таксаційного опису Яблуницького ПОНД В складають єдиний масив та відносяться до кварталу №6, виділи №№15,16,17 Яблуницького ПОНДВ Карпатського НПП та використовуються парком на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №002770 від 29.01.2001 року. Факт перебування спірних ділянок у постійному користуванні Карпатського НПП встановлений у ході досудового розслідування кримінального провадження №12013090020000354, а саме висновком судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №1630/1631/1632/1633/1634/1653/1636/1637/1638/1639/1640/1641/12642/1643/1644/1645/1646/1647/1648/1649/1650/1651/1652/1653 від 08.05.2015 року, згідно якого передані у власність відповідачам земельні ділянки усією площею накладаються на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП. Встановлено, що Карпатський НПП створений на підставі постанови Ради Міністрів УРСР №376 від 03.06.1980 року, пунктом 2 якої було затверджено межі парку згідно додатку до постанови. У подальшому рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради №254 від 17.09.1985 року впорядковано межі парку із урахуванням матеріалів лісовпорядкування 1981 року. Оскільки межі Карпатського НПП встановлені ще у 1980-1985 роках, у 2001 році парком виготовлено Технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки з метою виготовлення державного акту на право постійного користування Карпатському НПП на території Яремчанської міської ради, який в подальшому затверджено рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №189-3/2001 від 27.12.2001 року. Зазначена інвентаризація земель проведена на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Карпатського НПП. На підставі вказаного рішення Карпатському НПП 29.12.2001 року був виданий державний акт серії І-ІФ №002771 на право постійного користування земельною ділянкою площею 5430,44 га в межах згідно з планом на території Татарівської сільської ради для природно-заповідного використання землі. Зазначений акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №000003. Передача зазначених земельних ділянок у власність відповідачам проведена без її попереднього вилучення у постійного землекористувача та зі зміною цільового призначення, що є грубим порушенням вимог ст.ст.84, 141, 149, 150 ЗК України, окрім цього земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП відносяться до земель державної форми власності, а тому Татарівська сільська рада не була наділена відповідними повноваженнями щодо розпорядження зазначеної категорією земель, а рішення про вилучення спірних ділянок із подальшою передачею їх у приватну власність могло мати місце виключно за постановою Кабінету Міністрів України, погодженою із Верховною Радою України. Із урахуванням наведеного рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність відповідачам є незаконним та підлягає скасуванню. Зважаючи на викладене, державі акти на право власності на землю видані відповідачам з порушенням вимог ст.ст.83, 84, 141, 149, 150 ЗК України та підлягають визнанню недійсними, а спірні земельні ділянки відповідно до вимог ст.388 ЦК України підлягають витребуванню із чужого незаконного володіння у користь постійного землекористувача-Карпатського НПП, оскільки вибули з володіння останнього поза його волею. Про факт незаконного вилучення землі Карпатському НПП стало відомо з 09.03.2017 року з часу визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12013090020000354. В обгрунтування повноважень прокурора на представництво інтересів держави у даній справі зазначено, що незважаючи на те, що в ході розслідування у вказаному кримінальному провадженні Карпатському НПП стало відомо про факт незаконного вилучення Татарівською сільською радою спірних земельних ділянок, жодних дій, спрямованих на повернення вказаної ділянки у державну власність постійним землекористувачем не було вжито, що стало підставою для звернення прокурора до суду із вказаним позовом. Перед зверненням до суду прокурором у відповідності до вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено про виявлені порушення закону Мінекоприроди, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері формування та реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та Карпатський НПП. 
		Ухвалами Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 20.09.2017 року відкрито провадження у цивільних справах №354/328/17 за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Мінекоприроди, Карпатського НПП до Татарівської сільської ради, ОСОБА_3 , №354/333/17 до ОСОБА_2 , №354/334/17 до ОСОБА_4 , №354/336/17 до ОСОБА_5 , №354/337/17 до ОСОБА_6 , №354/338/17 до ОСОБА_7 , №354/339/17 до ОСОБА_8 , №354/340/17 до ОСОБА_9 , №354/341/17 до ОСОБА_10 , №354/390/17 до ОСОБА_11 про визнання незаконним та скасування рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року, визнання недійним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки Карпатському НПП за правилами загального позовного провадження та призначено попередні судові засідання. 
		Ухвалою суду від 04.12.2017 року закінчено підготовче провадження та призначено цивільні справи №354/328/17, №354/333/17, №354/334/17, №354/336/17, №354/337/17, №354/338/17, №354/339/17, №354/340/17, №354/341/17, №354/390/17 до судового розгляду по суті. 
		Відповідно до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №202, №207, №208, №209, №210, №211, №212, №213, №214, №215, від 05.03.2018 року та протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.03.2018 року у зв`язку із продовженням терміну відрядження судді Іванова А.П. цивільні справ №354/328/17, №354/333/17, №354/334/17, №354/336/17, №354/337/17, №354/338/17, №354/339/17, №354/340/17, №354/341/17, №354/390/17 повторно передано у його провадження і ухвалою суду від 26.03.2018 року у вказаних справах призначено підготовче судове засідання. 
		Ухвалою суду від 24.04.2018 року цивільні справи №354/328/17 за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Мінекоприроди, Карпатського НПП до ОСОБА_3 , №354/333/17 до ОСОБА_2 , №354/334/17 до ОСОБА_4 , №354/336/17 до ОСОБА_5 , №354/337/17 до ОСОБА_6 , №354/338/17 до ОСОБА_7 , №354/339/17 до ОСОБА_8 , №354/340/17 до ОСОБА_9 , №354/341/17 до ОСОБА_10 , №354/390/17 до ОСОБА_11 об`єднано в одне провадження. 
		Ухвалою суду від 24.04.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_12 про витребування доказів. 
		04.06.2018 року до суду надійшов спільний відзив відповідачів фізичних осіб за підписом представника відповідачів Шевчука А.С. У відзиві зазначено, що відповідачі позовні вимоги не визнають та просять у їх задоволенні відмовити, оскільки прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Так у позовній заяві прокурор обгрунтовує наявність у Карпатського НПП права користування спірними земельними ділянками та факт їх віднесення до земель природно-заповідного фонду Державним актом серії І_ІФ №002770 від 29.12.2001 року, проте до позовної заяви долучено Державний акт серії І-ІФ №002771 від 29.12.2001 року. Проведеними 31.02.2011 року та повторно 29.02.2012 року спеціалістами Держземінспекції ГУ Держкомзему в Івано-Франківській області перевірками дотримання вимог земельного законодавства Карпатським НПП встановлено, що парк використовує земельні ділянки на території Яремчанської міської ради без належно оформлених документів, що посвідчують право користування землею та внесено відповідні приписи про усунення порушень вимог чинного законодавства. Листом від 15.03.2012 року прокурора Івано-Франківської міжрайонної природоохоронної прокуратури повідомлено про те, що Карпатським НПП виготовлено шість державних актів на право постійного користування землею, зокрема на території Татарівської сільської ради серії І-ІФ №002771, реєстраційний номер №000003, але у відділ Держкомзему у м. Яремче у книгах записів державних актів на право постійного користування землею записи про державну реєстрацію вказаних державних актів та їх архівні копії відсутні, а виготовлений парком Технічних звіт по інвентаризації земель не відповідає вимогам ст.19 ЗК України. Рішенням Яремчанської міської ради №104-4/2002 від 19.06.2003 року відмінено рішення ради від 27.12.2011 року №189-3/2001 про затвердження інвентаризації земель КНПП. Зазначені обставини достеменно відомі прокурору та позивачам у справі, а тому у діях прокурора вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 КК України, що є підставою для постановлення судом окремої ухвали. Долучений до позову Планшет №1 Яблуницького ПОНДВ не є планово-картографічним матеріалом лісовпорядкування внаслідок чого не може бути використаний як належний та допустимий доказ у справі. Окрім цього, територія Карпатського НПП починаючи з 1980 року неодноразово та істотно змінювалась. Так згідно постанови Ради Міністрів УРСР №376 від 03.06.1980 року площа парку становила 47,3 тис.га, відповідно до Положення про Карпатський НПП від 24.10.2001 року загальна площа парку складає 50,3 тис.га, Указом Президента України від 23.02.2010 року територію парку розширено і включено 1075,7976 га земель Делятинського лісгоспу та виключено 1057,3338 га земель, які належать громадам. З урахуванням розширення території загальна площа парку станом на 2012 рік становить 50321,4638 га, згідно Положення про Карпатський НПП станом на 13.03.2017 року-50513,4638 га. Однак межі парку на території Татарівської сільської ради не встановлено, до ДЗК дані, які містяться у журналі окружної межі парку не внесено, а тому за вказаних обставин неможливо стверджувати, що спірні ділянки перебували у постійному користуванні парку. Також не є належним доказом геодезичний журнал окружної межі Карпатського НПП, оскільки інвентаризація земель була проведена на підставі матеріалів лісовпорядкування 1981 року, а отже зміни меж та площі парку, що відбулись у 1996, 2001 та 2010 роках враховані не були та у геодезичний журнал не включені. Відповідно до листа Держкомзему в Івано-Франківській області від 15.03.2012 року №584/10/37 Технічний звіт та інвентаризації земельних ділянок Карпатського НПП не відповідає вимогам ЗК України, а землевпорядна документація на відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1094 від 25.08.2004 року та наказу Держкомітету по земельних ресурсах №174 від 02.07.2003 року. Крім того, відповідно до чинного у 2001-2002 роках законодавства така документація як інвентаризація земель передбачена не була, а згідно п.5 Прикінцевих положень ЛК України документами, які підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками лісогосподарських підприємства до отримання державних актів є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Оскільки висновок судової земельно-технічної та оціночної експертизи у кримінальному провадженні №12013090020000354 базується на даних геодезичного журналу окружної межі Карпатського НПП та викопіюванні з Планшету №1 Яблунецького ПОНД, а проекти відведення землі Карпатським НПП не розроблялись, топографо-геодезичні роботи не проводились, у ДЗК відсутня інформація про межі Карпатського НПП та координати поворотних точок зовнішніх меж парку, а експертне дослідження проведене методом візуального обстеження без використання правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на земельні ділянки парку, вказаний висновок експерта є недопустимим доказом у справі, а отже позивачами не доведено належними до допустимими доказами заявлені позовні вимоги. Також зазначено, що прокурором пропущено строк позовної давності. Відповідно до змісту ст.ст.256, 261 ЦК України як у випадку пред`явлення позову особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того моменту коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або особу, яка його порушила. Право прокурора на звернення до суду з позовом в інтересах держави пов`язане з моментом, коли саме уповноваженому органу, право якого порушене, стало відомо про таке порушення. Прокурор посилається на те, що Карпатському НПП стало відомо про порушення його прав з 09.03.2017 року, тобто з моменту визнання парку потерпілим у кримінальному провадженні, однак у матеріалах кримінального провадження №12013090020000354 містяться протоколи допиту директора парку та його заступника від 18.09.2013 року, а також начальника Татарівського ПОНДВ від 05.05.2013 року, а отже Карпатському НПП та його посадовим особам було відомо про вилучення спірних земельних ділянок у травні-вересні 2013 року, що свідчить про сплив позовної давності на момент звернення прокурора до суду із вказаним позовом та є підставою для відмови у позові за заявою відповідачів. 
		Ухвалою суду від 04.06.2018 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті. 
		У відповіді на відзив, який надійшла до суду 11.07.2018 року, перший заступник прокурора Івано-Франківської області вказав, що доводи відповідачів про відсутність відомостей про межі Карпатського НПП у ДЗК не заслуговують на увагу, оскільки ведення Державного земельного кадастру врегульовано Законом України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року, до прийняття вказаного Закону систематизація даних щодо об`єктів землеустрою здійснювалась на підставі Закону України «Про землеустрій» від 22.05.20903 року та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 року, які були прийняті вже після видачі Карпатському НПП державних атків на право постійного користування землею. Щодо листів ГУ Держкомзему в Івано-Франківській області про відсутність реєстрації державного акту на право постійного користування землею Карпатського НПП серії І-ІФ №002771 зазначено, що згідно ст.22 ЗК України 1990 року власності користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі(на місцевості) і одержання документа, який посвідчує таке право. Оскільки межі парку встановлені ще у 1980-1985 роках, у 2001 році проведено тільки інвентаризацію земель та встановлено межі ділянок в натурі, виготовлена при цьому технічна документація була затверджена рішенням Яремчанської міської ради №189-3/2001 від 27.12.2001 року, а матеріали погоджені відповідними радами. Таким чином, вищезазначений державний акт на право постійного користування землею Карпатському НПП виданий відповідно до чинного на той час законодавства і відсутність відповідного запису у Книзі записів(реєстрації) державних актів на право постійного користування землею Татарівської сільської ради не свідчить про відсутність права парку на користування спірними ділянками. Вказаний державний акт ніким не оспорювався, у встановленому законом порядку не скасовувався та нечинним не визнавався. Доводи представника відповідачів про відміну рішення Яремчанської міської ради №189-3/2001 від 27.12.2001 року не заслуговують на увагу, оскільки рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2009 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 року визнано нечинним рішення Яремчанської міської ради №104-4/2003 від 19.06.2003 року. Відповідно до ст.54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів ПЗФ проводиться відповідно до ст.ст.51-53 цього Закону за погодженим з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку. З часу винесення Президентом України Доручення №215/2010 від 23.03.2010 року «Про розширення території Карпатського НПП» воно залишається невиконаним, оскільки Кабінетом Міністрів України будь-яке вилучення у парку земель площею 10957,3338 га не проводилось і цільове призначення вказаних земель не змінювалось. Судами неодноразово надавалась оцінка правомірності набуття Карпатським НПП в постійне користування земель природно-заповідного фонду, зокрема у справах №П-9/102, №0917/716/2012, №5010/1342/2012-Пз18/49, №909/255/15, в яких було перевірено та встановлено факт визначення меж Карпатського НПП та законність видачі йому державних актів на право постійного користування землею. З приводу належності та допустимості як доказів Планшету №1, таксаційного журналу та геодезичного журналу окружної межі Карпатського НПП зазначено, що вказані документи відповідно до ст.14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» є складовими Проекту організації території охорони, відтворення та рекреаційного використання природних ресурсів і об`єктів Карпатського НПП, застосування до цих документів Прикінцевих положень ЛК України та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють лісогосподарську діяльність є некоректним. Яблунецьке ПОНДВ створене на підставі п.3.4 Положення про Карпатський НПП та забезпечує виконання основних завдань на території, на якій розташовані спірні земельні ділянки. Відомості про спірні ділянки зазначені в таксаційному журналі, свідчать про їх рекреаційну цінність, оскільки отримані відповідачами ділянки розташовані на декоративній галявині та місці відпочинку(п.п.15,17 Журналу), а їх цінність відповідає вимогам ст.7 Закону «Про природно-заповідний фонд України». Щодо доводів відповідачів про пропуск строку позовної давності зазначено, що про факт незаконного вилучення Татарівською сільською радою земельних ділянок та передачу їх відповідачам у приватну власність Карпатському НПП стало відомо з моменту визнання потерпілим у кримінальному провадження, а із протоколів допитів свідків, на які посилаються відповідачі, вбачається, що директор парку, його заступник та начальник Татарівського ПОНД вказували про те, що їм невідомо про факти вилучення та передачу у приватну власність земельних ділянок парку у с. Татарів, а отримана ОСОБА_3 ділянка по даний час вільна від забудови та представляє собою біогалявину на березі річки Прутець, а тому візуально виявити порушення права користування вказаною ділянкою працівники парку не могли. Після залучення в якості потерпілого у кримінальному провадженні, представник Карпатського НПП був ознайомлений із висновком експертизи від 08.05.2015 року з якого парку і стало відомо про порушення його прав. 
		Відповідно до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №275 від 03.04.2019 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.04.2019 року у зв`язку із закінченням повноважень у попереднього складу суду(закінчення терміну відрядження судді Іванова А.П.) дану справу передано у провадження судді Польської М.В., якою 20.05.2019 року постановлено ухвалу про прийняття даної справи до свого провадження та призначено у ній підготовче судове засідання. 
		Відповідно до розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №108 від 03.08.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.08.2020 року у зв`язку із закінченням повноважень у попереднього складу суду(закінчення терміну відрядження судді Польської М.В.) дану справу передано у провадження судді Ваврійчук Т.Л. 
		Ухвалою суду від 01.09.2020 року вказано справу прийнято до провадження суддею Ваврійчук Т.Л. та призначено у ній підготовче судове засідання. 
		20.11.2020 року першим заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури у даній справі подано заяву в порядку ст.49ЦПКУкраїни про зміну предмету позову, відповідно до якої прокурор просив: -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_10 у власність; -визнати недійсними державні акти на право власності на землю серії ЯИ №937893 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0102 та серії ЯИ №937894 на земельну ділянку площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0112, видані ОСОБА_10 та витребувати у неї вказані земельні ділянки у власність держави в особі Карпатського НПП; -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_6 у власність; -визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937887 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0111, виданий ОСОБА_6 та витребувати у нього вказану земельну ділянку у власність держави в особі Карпатського НПП; -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_8 у власність; -визнати недійсними державні акти на право власності на землю серії ЯИ №937891 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0105 та серії ЯИ №937892 на земельну ділянку площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0113, видані ОСОБА_8 та витребувати у неї вказані земельні ділянки у власність держави в особі Карпатського НПП; -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_9 у власність; -визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937886 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0104, виданий ОСОБА_9 та витребувати у нього вказану земельну ділянку у власність держави в особі Карпатського НПП; -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_11 у власність; -визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937890 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0106, виданий ОСОБА_11 та витребувати у нього вказану земельну ділянку у власність держави в особі Карпатського НПП; -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_4 у власність; -визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937885 на земельну ділянку площею 0,2184 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0110, виданий ОСОБА_4 та витребувати у нього вказану земельну ділянку у власність держави в особі Карпатського НПП; -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_3 у власність; -визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937883 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0107, виданий ОСОБА_3 та витребувати у неї вказану земельну ділянку у власність держави в особі Карпатського НПП; -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_5 у власність; -визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937889 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0109, виданий ОСОБА_5 та витребувати у неї вказану земельну ділянку у власність держави в особі Карпатського НПП; -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_2 у власність; -визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937884 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0108, виданий ОСОБА_2 та витребувати у нього вказану земельну ділянку у власність держави в особі Карпатського НПП; -визнати незаконним та скасувати рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та передачі її ОСОБА_7 у власність; -визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯИ №937888 на земельну ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0103, виданий ОСОБА_7 та витребувати у нього вказану земельну ділянку у власність держави в особі Карпатського НПП. 
		   20.11.2020 року судом постановлено ухвалу про участь представника відповідачів фізичних осіб адвоката Воробйової І.В. у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
		   Ухвалою суду від 15.01.2021 року залучено до участі у даній справі в якості правонаступника первісного позивача Мінекоприроди-Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України(надалі-Міндовкілля), а в якості правонаступника первісного відповідача Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області-Ворохтянську селищну раду Надвірнянського району Івано-Франківської області. 
		23.02.2021 року до суду надійшли письмові пояснення Міндовкілля, у яких зазначено, що Міністерство повністю підтримує позов прокурора та просить його задовольнити. Висновком земельно-технічної експертизи від 08.05.2015 року встановлено, що передана ОСОБА_3 у приватну власність на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року земельна ділянка площею 0,2183 га кадастровий номер 2611091201:13:015:0107, що знаходиться у АДРЕСА_1 накладається на земельні ділянки, які відповідно до державного акта на право постійного користування землею перебувають у користуванні Карпатського НПП. Окрім того факт віднесення спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного призначення, які перебувають у користуванні Карпатського НПП відображено у державному акті на право постійного користування землею І-ІФ №002770 від 29.12.2001 року, в даних геодезичного журналу окружної межі Карпатського НПП, планшеті №1 проєкту організації території об`єкта природно-заповідного фонду та журналі таксаційного запису Ябунецького ПОНДВ Карпатського НПП. Таким чином Татарівська сільська рада при передачі зазначеної ділянки у приватну власність, яка відноситься до земель державної форми власності без її попереднього вилучення у встановленому законом порядку у постійного землекористувача, перевищила свої повноваження, а тому державний акт серії ЯИ №937883 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_3 з порушенням вимог ст.ст. 83, 84, 141,149, 150 ЗК України. 
		       Ухвалами суду від 19.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів фізичних осіб адвоката Воробйової І.В. про призначення судової експертизи з питань землеустрою та зупинення провадження у даній справі до розгляду по суті та набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні №12013-090020000354 про обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, яка перебуває на розгляді у Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області. 
		    16.06.2022 року судом постановлено ухвалу про участь представника відповідачів фізичних осіб адвоката Воробйової І.В. у всіх наступних судових засіданнях у вказаній цивільній справі в режимі відеоконференції. 
		Протокольною ухвалою суду від 31.08.2022 року клопотання представника відповідачів адвоката Воробйової І.В. знято з розгляду у зв`язку із відмовою від вказаного клопотання. 
		Ухвалами суду від 31.08.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів адвоката Воробйової І.В. про витребування доказів та призначення у даній справі судової експертизи з питань землеустрою, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 04.10.2022 року на 14 год 30 хв.
		Судове засідання, призначене на 04.10.2022 року було відкладене на 15.11.2022 року на 13 год 00 хв за клопотанням представника Карпатського НПП,
		   Судове засідання, призначене на 15.11.2022 року було відкладене на 22.11.2022 року на 10 год 00 хв за клопотанням прокурора у зв`язку із зайнятістю у іншій справі.
		Судове засідання, призначене на 22.11.2022 року було відкладене на 14.02.2023 року за клопотанням прокурора у зв`язку із перебуванням на лікарняному та за клопотанням представника відповідачів адвоката Воробойової І.В. про неможливість участі у судовому засіданні у режимі відео конференції.
		Судові засідання, призначені на 14.02.2023 року, 29.03.2023 року, 11.05.2023 були відкладені за клопотанням прокурора у зв`язку із зайнятістю у розгляді інших справ.
		Судове засідання, призначене на 15.06.2023 року було відкладене на 13 год 00 05.09.2023 року за клопотанням представника Карпатського НПП та із урахуванням неявки інших учасників справи. 
		Судове засідання, призначене на 05.09.2023 року було відкладене на 18.10.2023 року на 13 год 00 хв за клопотанням прокурора у зв`язку із зайнятістю у розгляді інших справ та клопотанням представника Карпатського НПП у зв`язку із перебуванням у відпустці.
		Судові засідання, призначені на 18.10.2023 року, 22.11.2023 року, 18.01.2024 року були відкладені за клопотанням прокурора у зв`язку із зайнятістю у розгляді інших справ.
		Судове засідання, призначене на 14.02.2024 року було відкладене на 14.03.2024 року на 13 год 00 хв за клопотанням представника Карпатського НПП у зв`язку із зайнятістю у розгляді інших справ та неявкою представника відповідачів адвоката Воробйової І.В., яка не повідомила про причини своєї неявки.
		   Судове засідання, призначена на 13 год 00 хв 14.03.2024 року не проводилося у зв`язку із оголошенням сигналу повітряної тривоги.
		Судове засідання, призначене на 13 год 00 хв 18.04.2024 року не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючої судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні №12021091110000046 від 01.08.2021 року про обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
		Судове засідання, призначене на 13 год 00 хв 22.05.2024 року було відкладене на 14 год 00 хв 18.06.2024 року за клопотанням прокурора у зв`язку із зайнятістю у розгляді іншої справи та у зв`язку із неявкою інших учасників справи. 
		   У судовому засіданні 18.06.2024 року прокурор позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі з наведених мотивів та із урахуванням чинної судової практики та правових позицій Верховного Суду розглядати заявлені вимоги про витребування спірних земельних ділянок у відповідачів у державну власність в особі постійного землекористувача Карпатського НПП як вимогу про зобов`язання відповідачів повернути вказані земельні ділянки, які є землями природно-заповідного фонду та належать до особливо цінних земель, які не можуть перебувати у приватній власності, а тому вказаний позов є негаторним, і на зазначені вимоги позовна давність не поширюється. 
		Представник позивача Міндовкілля у судове засідання не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Представник позивача Карпатського НПП у судове засідання не з`явилась, направила до суду клопотання про відкладення судового розгляду, посилаючись на зайнятість у розгляді цивільної справи №354/66/20 у Івано-Франківському апеляційному суді. 
		Представник відповідача Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області у судове засідання не з`явився, проте у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у відсутності представника селищної ради. 
		Представник відповідачів фізичних осіб адвокат Воробйова І.В. у судовому засіданні заявлений позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити, з мотивів, наведених у відзиві на позов. 
		У вказаному судовому засіданні була оголошена перерва до 10 год 00 хв 04.09.2024 року у зв`язку із неявкою представника Карпатського НПП.
		У подальшому, у судовому засіданні, призначеному на 04.09.2024 року була оголошена перерва до 10 год 00 хв 27.09.2024 року за клопотанням представника відповідачів адвоката Воробйової І.В. та представника Карпатського НПП. 
		Представник позивача Карпатського НПП у судовому засіданні 27.09.2024 року заявлений позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що передані відповідачам у власність на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року земельні ділянки у повному обсязі накладаються на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП на підставі державного акту серії І-ІФ №002771 від 29.12.2001 року та відносяться до категорії особливо цінних земель природно-заповідного фонду, які не можуть перебувати у приватній власності. Вказаний державний акт в установленому порядку недійсним не визнавався та не скасовувався і є чинним. Карпатський НППстворений на підставі постанови Ради Міністрів УРСР №376 від 03.06.1980 року, пунктом 2 якої було затверджено межі парку згідно додатку до постанови. Надалі, відповідно до прийомо-здаточних актів від 19.10.1981 року землі від колишніх землекористувачів передані Карпатському НПП. У подальшому рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради №254 від 17.09.1985 року впорядковано межі парку із урахуванням матеріалів лісовпорядкування 1981 року. Оскільки межі Карпатського НПП встановлені ще у 1980-1985 роках, у 2001 році парком виготовлено Технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки з метою виготовлення державного акту на право постійного користування Карпатському НПП на території Яремчанської міської ради, який в подальшому затверджено рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №189-3/2001 від 27.12.2001 року, яке є чинним. Складовою частиною вказаного звіту є Геодезичний журнал окружної межі Карпатського НПП, який містить відомості про всі координати точок меж парку виходячи із його загальної площі у належній системі координат і ці дані надавалися при проведенні експертизи у кримінальному провадженні. У Технічному звіті міститься акт винесення та встановлення в натурі меж земельних ділянок КННП, які у с. Татарів проходять по краю лісу і населеного пункту. Спірні земельні ділянки в установленому порядку у постійного землекористувача не вилучалися та вибули з його володіння внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Указ Президента України №215/2010 від 23.02.2010 року «Про розширення території Карпатського національного природного парку» на даний час не виконаний, жодних змін меж парку не відбулося. 
		У подальшому у судовому засіданні, призначеному на 27.09.2024 року була оголошена перерва до 11 год 00 хв 25.10.2024 року за клопотанням прокурора для участі у невідкладних слідчих діях та для виклику свідка та судового експерта. 
		У судовому засіданні 25.10.2024 року судом була оголошена перерва до 10 год 00 хв 26.11.2024 року у зв`язку із неявкою представника відповідачів адвоката Воробйової І.В., яка участі у режимі відеоконференції не прийняла, про причини своєї неявки суд не повідомила. 
		Судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв 26.11.2024 року не проводилось у звязку із перебуванням головуючої судді у відпустці.
		Судове засідання, призначене на 14 год. 00 хв 28.11.2024 року не проводилось у зв`язку із відсутністю електропостачання у Яремчанському міському суді Івано-Франківської області.
		У судове засідання, призначене на 13 год 00 хв 20.12.2024 року представник відповідачів адвокат Воробйової І.В. не з`явилася, участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не прийняла, про причини своєї неявки суд не повідомила. 
		Відповідно до ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку у випадках: 1) неявка у судове засідання учасника справи щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про прочини неявки, які судом визнано поважними.
		Частиною третьоюст.223ЦПК Українивизначено,що уразі якщоучасник справиабо йогопредставник булиналежним чиномповідомлені просудове засідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу раз і:1)неявкивсудове засіданняучасникасправи(йогопредставника)безповажнихпричин абобезповідомленняпричин неявки; 2)повторної неявкив судовезасідання учасникасправи (йогопредставника),крім відповідача,незалежно відпричин неявки; 3)неявки представникав судовезасідання,якщо всудове засіданняз`явилася особа,яку вінпредставляє,або іншийїї представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.
		       У свою чергу сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утриматися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		       За таких обставин, із урахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, приймаючи до уваги те, що представник відповідачів в установленому порядку була повідомлена про день та час судового розгляду, приймала участь у попередніх судових засіданнях, де надала свої особисті пояснення, брала участь у заслуховуванні пояснень інших учасників справи та дослідженні письмових доказів у справі, а ризики технічної неможливості участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами примішення суду, несе учасник справи, який подав відповідне клопотання, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті, не відкладаючи розгляду справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатнього для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
		При цьому суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		      Отже, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що завершення розгляду справи у відсутності представника відповідачів є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
		Заслухавши поясненняучасників справи, дослідивши матеріалисправи,суд приходитьдо висновку,що позовпідлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
		      Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. 
		   Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом встановлено, що Карпатський НППбув створений на підставі постанови Ради Міністрів УРСР №376 від 03.06.1980 року, пунктом 2 якої було затверджено межі парку згідно додатку до постанови. 
		   Відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради №254 від 17.09.1985 року «Про впорядкування території Карпатського державного природного національного парку» відповідно до затверджених постановою Ради Міністрів УРСР №376 від 03.06.1980 року та враховуючи матеріали лісовпорядкування 1981 року слід вважати включеними в територію парку землі площею 3385 га згідно з додатком.
		Згідно додатку до вказаного рішення облвиконкому в територію Карпатського НПП включені колгоспні землі на території Верховинського та Надвірнянського районів загальною площею 1655 га; землі Верховинського відділку відгодівельного радгоспу «Снятинський» площею 135 га; землі населених пунктів Яремчанської міськради площею 343 га, в тому числі с. Микуличин -118 га, с. Кременці-112 га, с. Яблуниця і Вороненка-86 га, смт. Ворохта-27 га; землі Ворохтянського лісокомбінату-1252 га. 
		   У 2001 році ДП «Карпатигеодезкартографія» проведено комплекс геодезичних робіт робіт по інвентаризації земельних ділянок Карпатського НПП з метою виготовлення державних акті на право постійного користування землею. 
		Висновками відділу архітектури та містобудування Яремчанського міськвиконкому №5/01-20 від 28.09.2001 року, Яремчанського міського відділу земельних ресурсів №103 від 28.09.2001 року за результатами розгляду матеріалів інвентаризації земельних ділянок Карпатського НПП, виконаних ДП «Карпатигеодезкартографія» погоджено надання у постійне користування КНПП земельних ділянок площею 31381,11 га, в тому числі по Татарівській сільські раді-площею 5430,44 га.
		Рішенням Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №41 від 11.10.2001 року вирішено затвердити матеріали інвентаризації земель Карпатського НПП площею 5430,44 га та видати державний акт на право постійного користування.
		   Висновком Державної землевпорядної експертизи обласного управління земельних ресурсів Держкомзему України №1048 від 27.12.2001 року погоджено Технічний звіт по інвентаризації земельних ділянок з метою виготовлення державного акту на право постійного користування Карпатському НПП на території Ворохтянської селищної ради, Микуличинської, Поляницької, Татарівської, Яблуницької сільських рад, Яремчанської міської ради.
		У матеріалах вказаного Технічного звіту наявний Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування Карпатського НПП від 25.10.2001 року, складений на виконання рішення Татарівської сільської ради провідним геодезистом ДП «Карпатигеодезкартографія» у присутності директора Карпатського НПП, представників суміжних землекористувачів: директора Делятинського держлісгоспу, директора Ворохтянського держлісгоспу, сільського голови с. Татарів, місього голови м. Яремче, селищного голови смт. Ворохта, сільського голови с. Поляниця та сільського голови с. Яблуниця відповідно до якого проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки Карпатського НПП, яка знаходиться у с. Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Межі в натурі проходять по краю лісу КНПП з населеним пунктом с. Татарів, по межі з лісами Делятинського та Ворохтянського держлісгоспів. Суміжними землекористувачами, якими є Делятинський держлісгосп, Ворохтянський держлісгосп, Татарівська сільська рада, Яремчанська міська рада, Микуличинська сільська рада, Поляницька сільська рада, Ворохтянська селищна рада, Яблунецька сільська рада претензій при встановленні меж землекористувачів не заявлено. 
		Рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №189-3/2001 від 27.12.2001 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації Карпатського НПП» затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок Карпатського НПП загальною площею 31381,11 га, у тому числі у с. Татарів -5430,44 га. 
		На підставі вказаного рішення Карпатському НПП 29.12.2001 року був виданий державний акт серії І-ІФ №002771 на право постійного користування земельною ділянкою площею 5430,44 га в межах згідно з планом на території Татарівської сільської ради для природно-заповідного використання землі. Зазначений акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №000003. 
		У 2002 році ДП «Карпатигеодезкартографія» на основі даних проведеної інвентаризації земель складений Геодезичний журнал окружної межі Карпатського НПП.
		Зазначена інвентаризація земель проведена на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування Карпатського НПП розроблених у 1981 році, а межі парку (кути поворотів) внесені в Геодезичний журнал окружної межі Карпатського НПП.
		   Рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №104-4/2003 від 19.06.2003 року відмінено рішення міської ради від 27.12.2001 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації Карпатського НПП».
		   Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №16 від 14.01.2005 року затверджено Проект організації території, охорони та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів Карпатського НПП.
		Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2009 року у справі №П-9/102, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 року визнано нечинним рішення Яремчанської міської ради від 19.06.2003 року №104-4/2003 про відміну рішення міської ради від 27.01.2001 року №189-3/2001 року. 
		23.02.2010 року Президентом України видано Указ №215/2010 «Про розширення території Карпатського національного природного парку», відповідно до якого погоджено включення до території парку 1075,7976 га земель державної форми власності ДП «Делятинське лісове господарство» та одночасне виключення з території парку 1057,3338 га земель з метою подальшого їх надання громадянам, які належать до відповідних територіальних громад. 
		Згідно Положення «Про Карпатський національний природний парк», затвердженого наказом Мінекоприроди №383 від 24.10.2001 року загальна площа парку складає 50,3 тис. га, яка складається із земель лісового фонду постійного користування 42138 га та земель інших землекористувачів 8165 га.
		Згідно Положення «Про Карпатський національний природний парк», затвердженого наказом Мінекоприроди №293 від 06.06.2012 року, зі змінами, внесеними згідно наказу №284 від 29.07.2015 року, загальна площа парку складає 50495 га, в тому числі землі площею 38322 га передано у постійне користування парку, площа земель, включених до його складу без вилучення у землекористувачів-12173 га. 
		Рішенням Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року №137/40/2010 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність, зокрема: ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства у АДРЕСА_1 ; ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 . 
		На підставі вказаного рішення 02.03.2010 року ОСОБА_3 , жительці м. Енергодар Запорізької області, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937883 на ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0107 із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029700026.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , жителю м. Дніпропетровськ, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937884 на ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0108 із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800030.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , жителю м. Київ, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937885 на ділянку площею 0,2184 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0110 із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800021. 
		02.03.2010 року ОСОБА_5 , жительці м. Енергодар Запорізької області був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937889 на ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0109 із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800029. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , жителю м. Хмільник Вінницької області, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937887 на ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0111 із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800024.
		02.03.2010 року ОСОБА_7 , жителю м. Енергодар Запорізької області, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937888 на ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0103 із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800025.
		02.03.2010 року ОСОБА_8 , жительці м. Львів, були видані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937891 на ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0105 із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800027 та серії ЯИ №937892 на ділянку площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0113 із цільовим призначеннямдля ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800020. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , жителю с. Явора Львівської області, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937886 на ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0104 із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800028. 
		02.03.2010 року ОСОБА_10 , жительці м. Хмільник Вінницької області, були видані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937893 на ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0102 із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800023 та серії ЯИ №937894 на ділянку площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0112 із цільовим призначеннямдля ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800019. 
		02.03.2010 року ОСОБА_11 , жителю м. Сімферополь АР Крим, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937890 на ділянку площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0106. із цільовим призначеннямдля будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011029800022. 
		Як вбачається із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2013 року до реєстру внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013090020000354 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України згідно фабули якого службові особи сільської ради с. Татарів, Карпатського НПП, управління Держкомзему в м. Яремче, управління охорони навколишнього середовища в Івано-Франківській області, зловживаючи своїм службовим становищем виготовили проекти відведення та надання фізичним особам земельних ділянок у с. Татарів уч. Винтерівка, які відносяться до земель Карпатського НПП. 
		   05.05.2013 року начальник Татарівського ПОНДВ Карпатського НПП, а 18.09.2013 року директор Карпатського НПП Яворський А.І., заступник директора Карпатського НПП з правової роботи ОСОБА_15 були допитані в якості свідків у кримінальному провадженні №12013090020000354 від 20.03.2013 року.
		   Висновком проведеної в рамках кримінального провадження №12013090020000354 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №1630/1631/1632/1633/1634/1653/1636/1637/1638/1639/1640/1641/12642/1643/1644/1645/1646/1647/1648/1649/1650/1651/1652/1653 від 08.05.2015 року за результатами дослідження Геодезичного журналу окружної межі Карпатського НПП, який складений в 2002 році на основі геоданих проведеної інвентаризації ДП «Карпатигеодезкартографія» земель Карпатського НПП з координатами точок кутів поворотів та викопіювання з планшету №1 Яблунецького ПОНДВ Карпатського НПП з нанесеними точками зовнішніх кутів поворотів, каталогів координат точок поворотів окружної межі земельних ділянок, які виготовлені ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» встановлено, що передані у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0107; земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0108; земельна ділянка ОСОБА_4 площею 0,2184 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0110; земельна ділянка ОСОБА_5 площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0109; земельна ділянка ОСОБА_6 площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0111; земельна ділянка ОСОБА_7 площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0103; земельні ділянки ОСОБА_8 площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0105 та площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0113; земельна ділянка ОСОБА_9 площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0104; земельні ділянки ОСОБА_10 площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0102 та площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0112; земельна ділянка ОСОБА_11 площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0106 усією площею накладаються на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП, що відображено у таблиці №1 до висновку експертизи. 
		Ринкова вартість земельних ділянок в період часу з 01.12.2009 року по 02.03.2010 року могла становити: ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0105, переданої у власність ОСОБА_8 -443040,00 грн; ділянки площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0113, переданої у власність ОСОБА_8 -827474,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0102, переданої у власність ОСОБА_10 -443040,00 грн; ділянки площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0112, переданої у власність ОСОБА_10 -827474,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0103, переданої у власність ОСОБА_7 -443040,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0111, переданої у власність ОСОБА_6 -443040,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0106, переданої у власність ОСОБА_11 -443040,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0110, переданої у власність ОСОБА_4 -443040,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0107, переданої у власність ОСОБА_3 -443040,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0104, переданої у власність ОСОБА_9 -443040,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0109, переданої у власність ОСОБА_5 -443040,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0108, переданої у власність ОСОБА_2 -443040,00 грн.
		Ринкова вартість земельних ділянок на день проведення дослідження становить: ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0105, переданої у власність ОСОБА_8 -917908,00 грн; ділянки площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0113, переданої у власність ОСОБА_8 -2485847,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0102, переданої у власність ОСОБА_10 - 917908,00 грн; ділянки площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0112, переданої у власність ОСОБА_10 - 2485847,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0103, переданої у власність ОСОБА_7 - 917908,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0111, переданої у власність ОСОБА_6 - 917908,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0106, переданої у власність ОСОБА_11 - 917908,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0110, переданої у власність ОСОБА_4 - 917908,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0107, переданої у власність ОСОБА_3 - 917908,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0104, переданої у власність ОСОБА_9 - 917908,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0109, переданої у власність ОСОБА_5 - 917908,00 грн; ділянки площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0108, переданої у власність ОСОБА_2 - 917908,00 грн.
		Окрім цього факт віднесення земельних ділянок, переданих у власність відповідачам до земель природно-заповідного фонду та їх накладення на земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП та знаходяться на території Яблунецького ПОНДВ підтверджується долученими до матеріалів справи витягом з Геодезичного журналу окружної межі Карпатського НПП-планшет №3 с. Татарів, в якому міститься каталог координат земельних ділянок Карпатського НПП, що знаходяться у с. Татарів, витягом з планшету №1 Яблунецького ПОНДВ-планшет №3 с.Татарів, відповідно до якого спірні ділянки розташовані у кварталі № НОМЕР_1 , виділи 15, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , а також витягом із Журналу таксаційного опису, відповідно до якого у вказаних виділах знаходяться декоративна галявина, кладовище, місце для відпочинку, призначені для встановлення лісових меблів та обладнання альтанки. 
		    Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області від 09.03.2017 Карпатський НПП визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12013090020000354 за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. 
		     Згідно інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та об`єкта нерухомого майна №87420544, №87420657, №87420617, №87420707, №87420383, №87421142, №87420416, №87420245, №87420495 від 18.05.2017 року, №88234962 від 29.05.2017 року у Державному реєстрі речових прав наявні відомості про державну реєстрацію обтяження земельних ділянок із кадастровим номером 2611091201:13:015:0107 площею 0,2183 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0108 площею 0,2183 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0110 площею 0,2184 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0109 площею 0,2183 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0111 площею 0,2183 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0103 площею 0,2183 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0113 площею 0,7446 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0104 площею 0,2183 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0102 площею 0,2183 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0106 площею 0,2183 га на підставі постанови старшого державного виконавця Яремчанського МВ ДВС про арешт майна боржника серія та номер:53556849 від 10.03.2017 року, особи права яких обтяжуються- ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Відомості про державну реєстрацію права власності відповідачів на вказане нерухоме майно відсутні.
		Із долученої пояснювальної записки до виготовленого ДП «Карпатське підприємство геодезії картографії та кадастру» у 2010 році Проекту зміни меж Карпатського НПП вбачається що ДП відповідно до рішень Яремчанської міської ради від 06.04.2005 року №287-4/2005, Івано-Франківської обласної ради від 15.12.2005 року №723-19/2005 стосовно уточнення та оптимізації території Карпатського НПП були проведені роботи по погодженню місця розташування земельних ділянок, які пропонуються до вилучення зі складу земель парку з метою їх переведення в землі запасу на території Яремчанської міської, Ворохтянської селищної, Микуличинської, Поляницької Татарівської та Яблуницької сільських рад. 
		Згідно листа ГУ Держкомзему в Івано-Франківській області №584/10/37 від 15.03.2012 року адресованого прокурору Івано-Франківської міжрайонного природоохоронної прокуратури Карпатський НПП створений відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 03.06.1980 року №376. Згідно листа ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» №76 від 20.02.2012 року в 1982 році комплексною експедицією Українського лісовпорядкувального підприємства було виготовлено Проект організації території Карпатського НПП. У 2001 році відповідно до отриманого технічного завдання, заяви замовника та договору із Карпатським НПП підприємством було виготовлено технічний звіт по інвентаризації земельних ділянок з метою виготовлення державного акту на право постійного користування землею Карпатському НПП на території Яремчанської міської ради, який був погоджений Яречанським міським відділом земельних ресурсів, відділом архітектури та містобудування Яремчанського МВК, погоджений і затверджений Ворохтянською селищною, Микуличинською, Поляницькою, Татарівською і Яблуницькою сільськими радами, були встановлені та погоджені межі Карпатського НПП. На підставі рішення Яремчанської міської ради від 27.12.2001 року №189-3/2001 були виготовлені шість державних актів на право постійного користування. Землею на території Яремчанської міської ради, зокрема по території Татарівської сільської ради серії НОМЕР_4 , реєстраційний №000003(площа 5430,44 га). Вказані державні акти згідно відомостей, які вони містять зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 29.12.2001 року. Закріплення підприємством меж земельних ділянок межовими знаками Карпатському НПП проводилося на протязі 2006-2009 років згідно окремого договору. У відділі Держкомзему у м. Яремче у книгах записів державних актів на право постійного користування землею записи про державну реєстрацію державних актів на право постійного користування землею Карпатським НПП, а також архівні примірними державних актів відсутні. 
		«Технічний звіт по інвентаризації земельних ділянок з метою виготовлення державних актів на право постійного користування землею Карпатському НПП» не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1094 від 25.08.2004 року та наказу Держкомзему №174 від 02.07.2003 року, оскільки ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру» не розроблялося проектів землеустрою, не було дотримано процедуру приймання обмінних файлів, вказана землевпорядна документація не затверджена.
		Спеціалістами управління Держземінспекції ГУ Держкомзему в Івано-Франківській області 31.08.2011 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Карпатського НПП. За результатами перевірки виявлено, що парк використовує земельні ділянки на території Яремчанської міської ради без належно оформлених та зареєстрованих документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою та 31.08.2011 року директора парку видано припис №07/40. На момент проведення оперативної перевірки стану виконання вимог припису №07/40 від 31.08.2011 року встановлено, що вимоги припису не виконані. За результатами перевірки складено акт перевірки, видано повторний припис №07/128 від 29.02.2012 року, складено протокол про адміністративне правопорушення №0107 від 29.02.2012 року та винесено постанову від 13.03.2012 року №107/0107 про накладення на директора Карпатського НПП адміністративного стягнення за ст.188-5 КУпАП. Окрім цього, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2007 року справа №10/28 скасовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 29.12.2001 року серії І-ІФ №002772 в частині включення до меж Карпатського НПП земельної ділянки площею 1,11 га в с. Микуличин, яка перебуває у користуванні ТзОВ ВКФ «Петрос-Білекс».
		Зі змісту листа Державного агентства земельних ресурсів України №5811/20/4-12 від 17.04.2012 року адресованого Міністерству екології та природних ресурсів України слідує, що з метою виконання Указу Президента України від 23.02.2010 року №215/2010 «Про розширення території Карпатського національного природного парку» та вирішення питання процедури вилучення з території парку 1057,3338 га земель були проведені неодноразові наради за участю представників парку, Державного управління охорони навколишнього природного середовища, управління Держкомзему в м. Яремче, Яремчанської міської ради, ДП «Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру». Парком надані завірені копії 6 державних актів на право постійного користування землею, на яких проставлені реєстраційні номери. При аналізі копій вказаних актів встановлено, що вони не зареєстровані у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, в представлених копіях вказаної книги відсутні відповідні записи. Матеріали відведення земель, на підставі яких були виготовлені державні акти відсутня. Враховуючи ситуацію, що склалася парк використовує земельні ділянки без належно оформлених та зареєстрованих згідно з вимогами законодавства документів, які посвідчують право на земельні ділянки. Земельні ділянки площею 1057,3338 га не відносяться до земель природно-заповідного фонду, оскільки вони виключені з території Карпатського НПП Указом Президента України від 23.02.2010 року №215/2010, зважаючи на те, що документи, які посвідчують право постійного користування парку цими ділянками не оформлені, розробляти відповідну документацію із землеустрою щодо їх вилучення їх з території парку не потрібно.
		   Листом від 23.05.2017 року за вих. №05-705вих-17 прокуратура Івано-Франківської області повідомила Карпатський НПП про виявлені в ході досудового розслідування кримінального провадження №12013090020000354 щодо колишнього начальника Держкомзему в м. Яремче ОСОБА_13 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України порушення інтересів держави при передачі Татарівською сільською радою у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 загальною площею 3,6723 га, які перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП.
		Листом від 23.05.2017 року за вих. №05-704вих-17 прокуратура Івано-Франківської області повідомила Мінекоприроди як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища про те, що 19.04.2017 року до суду направлено кримінальне провадження №12013090020000354 з обвинувальним актом щодо колишнього начальника Держкомзему в м. Яремче ОСОБА_13 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України. Карпатський НПП постановою від 09.03.2017 року визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, однак парком не вжито жодних заходів позовного характеру, спрямованих на визнання незаконними та скасування рішень Татарівської сільської ради, визнання недійними державних актів та повернення у державну власність земельних ділянок, переданих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 загальною площею 3,6723 га, які перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП. Одночасно прокурор вказав про намір звернутися до суду із позовом в інтересах держави в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», зважаючи на відсутність належного реагування та вжиття заходів, спрямованих на повернення земельних ділянок природно-заповідного фонду у власність держави з боку Карпатського НПП. 
		Листом №0-9-0.2-3001/0/2-18 від 15.05.2018 року ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області на адвокатський запит представника відповідачів повідомило, що відповідно до інформації Державного земельного кадастру України межі Карпатського НПП на території Татарівської сільської ради Івано-Франківської області не встановлено. До ДЗК дані, які містяться у геодезичному журналі окружної межі Карпатського НПП, складеному у 2002 році на основі геоданих проведеної інвентаризації земель не внесені. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування парку не розроблений і не затверджений. У книзі записів(реєстрації) державних актів на право постійного користування землею Татарівської сільської ради відсутній запис про реєстрацію Державного акту на право постійного користування Карпатському НПП серії І-ІФ №002770. У відділі у м. Яремчому Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м. Яремчому ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області інформація щодо видачі вказаного державного акту та архівні примірними державних актів на право постійного користування землею Карпатським НПП відсутні. У ДЗК відсутні відомості про державну реєстрацію земель природно-заповідного фонду на території Татарівської сільської ради. 
		    Із відповіді на адвокатський запит ВО «Укрдержліспроект» №375 від 31.05.2018 року вбачається, що лісові ділянки Карпатського НПП включено до Державного лісового кадастру України станом на 01.01.2011 року під час останнього поновлення його документації. Підставою для внесення відомостей до ДЛК про лісові ділянки КНПП була постанова Кабінету Міністрів України №848 від 20.06.2007 року «Про затвердження Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів». Документація ДЛК велася на основі державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування 2001-2003 років. Яблунецьке ПОНДВ є організаційно-господарським підрозділом Карпатського НПП і його лісові ділянки включені до ДЛК площею 2575 га. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування КНПП, в тому числі для Яблунецького ПОНДВ виготовлені на основі матеріалів інвентаризації земель, виконаної ДП «Карпатигеодезкартографія» з видачею державних актів на право постійного користування. Проект організації території Карпатського НПП затверджений наказом міністерства охорони навколишнього середовища України №16 від 14.01.2005 року. Площа КНПП, надана в постійне користування складає 38322 га, площа інших землекористувачів-12173 га. До складу земель включених до складу КНПП без їх вилучення у землекористувачів входять землі населених пунктів: м. Яремче, с. Микуличин, с. Татарів, с. Яблуниця та інші. Абриси розташування земельних ділянок, що входять до складу Яблунецького ПОНДВ із прив`язкою до найближчого межового знака на території КНПП в об`єднанні відсутні. Всі матеріали лісовпорядкування надані замовнику. 
		   Відповідно до листа Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства №02-9/40-1132 від 30.05.2018 року Карпатський НПП був створений у 1980 році відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР №376 від 03.06.1980 року за рахунок лісів Ворохтянського і Делятинського лісокомбінатів, які входили до сфери управління виробничого об`єднання «Прикарпатліс». З часу створення і до 1995 року КНПП знаходився і підпорядкуванні об`єднання «Прикарпатліс», а з середини 1995 року ввійшов в підпорядкування Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Після створення парку на його території було проведене базове лісовпорядкування, матеріали якого були чинними як мінімум 10 років і залишилися в парку. 
		Згідно повідомлення ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-90.202-201/115-18 від 04.06.2018 року до відділу у м. Яремчому не надходила на зберігання Технічна документація із землеустрою щодо встановлення та узгодження зовнішніх меж Карпатського НПП; відділ не володіє інформацією щодо встановлення в натурі меж Карпатського НПП на підставі матеріалів лісовпорядкування 1981-1985 років. 
		Згідно листа Івано-Франківської обласної ради №11-197/691/176 від 05.06.2018 року у відповідь на адвокатський запит щодо встановлення в натурі меж Карпатського НПП із врахуванням матеріалів лісовпорядкування 1981 року, зазначено, що вказане питання на планерних засіданнях обласної ради не розглядалося. Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради №254 від 17.09.1985 року та матеріали лісовпорядкування Карпатського НПП 1981-1985 років в обласній раді відсутні. 
		Відповідно до службової записки Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Мінекоприроди №799/8-03 від 13.08.2018 року державні акти на право постійного користування землею серії І-ІФ №002771 від 29.12.2001 року та серії І-ІФ №002770 від 29.12.2001 року видані Карпатському НПП в установленому порядку та у відповідності до вимог законодавства, яке діяло на момент їх видачі; зазначені державні акти є документами, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками парку. Парк створений відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР №376 від 03.06.1980 року. Межі парку та перелік земельних ділянок, які передавалися йому у постійне користування з вилученням у землекористувачів та/або без вилучення у землевласників та землекористувачів на момент створення парку визначалися додатком до зазначеної постанови; за інформацією парку межі земельних ділянок, включених до території парку, встановлені в натурі(на місцевості), зміни меж парку з 2001 року по даний час не відбувалися. 
		Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2022 року у справі №354/229/17, провадження №1-кп/348/9/22 ОСОБА_13 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12013090020000354 від 20.03.2013 року про обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України закрито.
		Як вбачається із вказаної ухвали суду, ОСОБА_13 , працюючи на посаді начальника відділу Держкомзему у м.Яремче, будучи службовою особою, наділеною вищеперерахованими організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби 02.03.2010 року видала і підписала бланки державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 937893 про передачу у власність гр. ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937894 про передачу у власність гр. ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,7446 га, серії ЯИ № 937892 про передачу у власність гр. ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,7446 га, серії ЯИ № 937891 про передачу у власність гр. ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937890 про передачу у власність гр. ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937889 про передачу у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937888 про передачу у власність гр. ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937887 про передачу у власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937886 про передачу у власність гр. ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937885 про передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2184 га, серії ЯИ № 937884 про передачу у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2183 га та серії ЯИ № 937883 про передачу у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2183 га, внаслідок чого останнім незаконно передано у власність земельні ділянки загальною площею 3,6723 га, які перебували у постійному користуванні Карпатського національного природного парку та знаходяться в Яблунецькому ПОНДВ квартал № 6, виділи № 15, № НОМЕР_2 та № 17, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам на суму 6085348 грн.
		Згідно з рішенням Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №85/25/2008 від 10.06.2008 року, громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надано дозволи на виготовлення проектів відведення земельних ділянок площею 0,2183 га. кожному, а також ОСОБА_4 площею 0,2184 га, для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Також, вказаним рішенням надано дозволи громадянам ОСОБА_10 та ОСОБА_8 на виготовлення проектів відведення земельних ділянок площею 0,7446 га кожній для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .
		Після виготовлення ТзОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 та ОСОБА_4 їх подано на затвердження сесії Татарівської сільської ради. В свою чергу, Татарівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, наділений законними повноваженнями по відведенню громадянам у власність земельних ділянок, не маючи жодного заперечення, а навпаки у кожному випадку висновки відділу Держкомзему у м.Яремче про погодження відведення перерахованим вище громадянам земельних ділянок у власність, 09.02.2010 прийняла рішення №137/40/2010 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 площею 0,2183 га, а також ОСОБА_4 площею 0,2184 га, для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
		Також, вказаним рішенням затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_10 та ОСОБА_8 площею 0,7446 га кожній для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .
		Так, за результатами розгляду вищеперерахованих проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, 02.03.2010 року ОСОБА_13 , перебуваючи на посаді начальника відділу Держкомзему в м.Яремче, будучи службовою особою, діючи згідно наданих їй повноважень та зловживаючи ними на користь громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Карпатському національному парку видано Державний акт на право постійного користування землею на території Татарівської сільської ради і його зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №000003 від 29.12.2001 року, в порушення вимог ст.ст.43, 45, 150-151Земельного кодексуУкраїни та вимог ст.20, 51, 54 Закону України «Про природно заповідний фонд України», якими передбачено зміну меж, категорії, скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду, не перевірила відповідність змісту проектів землеустрою та не зазначила про необхідність погодження меж земельних ділянок з Карпатським національним парком, незаконно видала і підписала бланки державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №937893 про передачу у власність гр. ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937894 про передачу у власність гр. ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,7446 га, серії ЯИ № 937892 про передачу у власність гр. ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,7446 га, серії ЯИ № 937891 про передачу у власність гр. ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937890 про передачу у власність гр. ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937889 про передачу у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937888 про передачу у власність гр. ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937887 про передачу у власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937886 про передачу у власність гр. ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,2183 га, серії ЯИ № 937885 про передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,21 84 га, серії ЯИ № 937884 про передачу у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2183 га та серії ЯИ № 937883 про передачу у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,21 83 га, і такими діями передала у власність земельні ділянки, що перебували у постійному користуванні Карпатського національного природного парку та знаходились в Яблунецькому ПОНДВ квартал № 6, виділи № 15, № НОМЕР_2 та № 17, загальною площею 3,6723 га.
		Такими протиправними діями ОСОБА_13 з державної власності незаконно вилучено 12 земельних ділянок загальною площею 3,6723 га., вартість яких згідно висновку судової земельно-технічної та оціночної експертизи, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, становить 6085348 грн., що є тяжкими наслідками.
		Відповідно до висновку експерта №1.1.-344/17 від 10.01.2017 року підписи у графі «Начальник відділу, Держкомзему у місті Яремча» у вище вказаних державних актах на право власності на землю виконані ОСОБА_13 . 
		   Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, що перебуває у відкритому доступі вказана ухвала суду не оскаржувалась та набрала законної сили 29.09.2022 року. 
		У відповідності до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		     Згідно інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та об`єкта нерухомого майна №369691325, №369690110, №369689649, №369689405, №369688824, №369688510, №369687593, №369687508, №369686945, №369686683, №369686062, №369685638, №369685117, 369684767, 369683963, №369683627, 369682544, №369681739, №369679523, №369678529 від 13.03.2024 року відомості про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 2611091201:13:015:0106, 2611091201:13:015:0102, 2611091201:13:015:0104, 2611091201:13:015:0105, 2611091201:13:015:0103, 2611091201:13:015:0111, 2611091201:13:015:0109, 2611091201:13:015:0110, 2611091201:13:015:0108, 2611091201:13:015:0107 відсутні. У Державному реєстрі речових прав наявні відомості про державну реєстрацію обтяження земельних ділянок із кадастровим номером 2611091201:13:015:0112 площею 0,7446 га, із кадастровим номером 2611091201:13:015:0113 площею 0,7446 га на підставі постанови старшого державного виконавця Яремчанського МВ ДВС про арешт майна боржника серія та номер:53556849 від 10.03.2017 року, особи права яких обтяжуються- ОСОБА_10 , ОСОБА_8 .
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, звертаючись із позовом, вказав, що спірні земельні ділянки розташовані у межах земель природно-заповідного фонду, які перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП, відносяться до земель державної форми власності та вибули з володіння постійного землекористувача без їх вилучення у встановленому законом порядку. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
		Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		У відповідності дост.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		    Статтею 13 Конституції Українивизначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.
		Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Відповідно до п.7 ст.92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
		Згідно зі ст.41 Конституції України та ст. 319 ЦК України право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		За змістомст.ст.317-318 ЦК Українивласнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
		Стаття 321 ЦК України встановлює принципи непорушності права власності. Відповідно до цієї норми право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно зіст.324 цього Кодексуземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановленихКонституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу відповідно до закону.
		Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України(надалі-ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		Відповідно до ст.2 ЗК України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
		Згідно ст.12 ЗК Українидо повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цьогоКодексу.
		У відповідності до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (стаття 18 ЗК України).
		Згідно ч.1 ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
		   Частиною другою ст.20 ЗК України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. 
		    Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель(ст.21 ЗК України).
		За змістом ст.ст.43,44 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).
		Відповідно до ст.45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
		Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
		Статтею 80ЗКУкраїни встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.
		Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
		Положеннями ч.ч.1,2 ст.116 ЗК Українивстановлено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Згідно з ч.5 ст.116 ЗК Україниземельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
		   Відповідно до ч.2 ст.83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності. 
		   Відповідно до ч.1ст.84 ЗК Україниу державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
		Згідно п. «в» ч.3 ст.84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать: землі під об`єктами природно-заповідного 
		фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
		Відповідно до ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою включає в себе право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. 
		Згідно положеньст.ст.125,126ЗКУкраїни правовласності таправо постійногокористування на земельнуділянку виникаєпісля одержанняїї власникомабо користувачемдокумента,що посвідчуєправо власностічим правопостійного користуванняземельною ділянкоютайого державноїреєстрації. Право власності і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
		Пунктом 12 «Перехідні положення» ЗК України 2001 року визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. 
		       Згідно п.2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. 
		06.09.2012 року Верховною Радою України прийнятоЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VІ(далі Закон №5245-VІ), який набрав чинність 01.01.2013 року.
		Відповідно до п.4 Прикінцевих і перехідних положень Закону №5245-VІ у державній власності залишаються землі, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій.
		Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»№2456-XIIвід16.06.1992року(надалі-Закон №2456-XII) національні природні парки належать до природно-заповідного фонду України.
		Частиною першоюст.4 Закону №2456-XII передбачено, що території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.
		Згідно із ч.ч.3,4 ст.7 Закону №2456-XII на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі території та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж території та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
		   Згідно зіст.9 Закону №2456-XII території природно-заповідного фонду можуть використовуватися у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
		Частинами 1-3ст.20 Закону №2456-XII передбачено, що національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.
		Згідно з частинами 1, 2ст.21 Закону №2456-XIIна території національних природних
		парківзурахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників; зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони; зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об`єктів обслуговування відвідувачів парку, тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов`язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації; господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об`єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників. На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
		Відповідно доч.1ст.53 Закону№2456-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.
		   Відповідно до ст.54 Закону №2456-XII (уредакції,чиннійначас виникненняспірнихправовідносин)змінамеж,категоріїтаскасування статусутериторійтаоб`єктів природно-заповідногофонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку.
		Положеннямист.141 ЗК Українивизначено,щопідставамиприпинення правакористуванняземельноюділянкою є: добровільнавідмовавідправа користуванняземельноюділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.ч.1,2,10ст.149ЗКУкраїни земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів
		на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
		   Відповідно до ст.150 ЗК Україниземлі природно-заповідного фонду належать до особливо-цінних земель. Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. 
		Системний аналіз вищенаведених норм права дозволяє зробити висновок про те, що землі природно-заповідного фонду, що перебувають у державній, комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення). Вилучення (викуп) земель природно-заповідного фонду із комунальної власності, зокрема для будівництва житла, був можливим тільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо вилучення (викуп) земельної ділянки погодила Верховна Рада України.
		Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що Карпатський НПП створено на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 03.06.1980 № 376, пунктом 2 якої затверджено межі парку згідно з додатком до постанови. Рішенням виконкому Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 19.10.1981 року № 254 межі Карпатського НПП впорядковано з урахуванням матеріалів лісовпорядкування 1981 року. 
		Передача земель та встановлення меж Карпатського НПП проведено з дотриманням діючого на той час Земельного кодексу УРСР, затвердженого Законом УРСР від 08.07.1970. У 2001 році проведено інвентаризацію земель Карпатського НПП, у ході проведення якої межі Карпатського НПП було погоджено із сільськими радами усіх населених пунктів Яремчанської міської ради, що підтверджується відповідним актом від 22.10.2001 року, який серед інших посадових осіб підписано й колишнім Татарівським сільським головою.
		Рішенням Яремчанської міської ради від 27.12.2001 року №189-3/2001 «Про затвердження матеріалів інвентаризації Карпатського національного природного парку», яке на час розгляду справи є чинним, затверджено межі території Карпатського НПП. На підставі цього рішення Карпатському НПП 29.12.2001 року видано державний акт серії І-ІФ № 002771 на право постійного користування земельною ділянкою площею 5430,44 га у межах згідно з планом на території Татарівської сільської ради для природно-заповідного використання у якому зазначено, що він зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000003. 
		Доказів того, що вказаний державний акт на момент розгляду справи в установленому порядку визнаний недійсним чи скасований матеріали даної справи не містять. 
		Оцінка правомірності набуття Карпатським НПП в постійне користування земель природно-заповідного фонду була предметом перевірки Верховного Суду, яким у постанові від 25.10.2022 року у справі №909/709/19 встановлено факт визначення меж Карпатського НПП та законність видачі йому державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 002771 від 29.12.2001 року на території Татарівської сільської ради. 
		Статус Карпатського НПП як об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення підтверджується вказаною постановою РадиМіністрівУРСР№376від03.06.1980року про його створення, Указом Президента України від 23.02.2010 року №215 «Про розширення території Карпатського національного природного парку» та Положенням про Карпатський національний природний парк у чинній редакції, що затверджене наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №99 від 31.08.2020 року. 
		Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 2.1 Положення «Про Карпатський національний природний парк», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №99 від 31 серпня 2020 року Карпатський національний природний парк є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, є юридичною особою, має самостійний баланс і утримується за рахунок коштів державного бюджету. Парк віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів в Україні.
		Парк створено з метою збереження типових природних комплексів Чорногори та Горган, організації туризму, а також проведення наукових досліджень і пропаганди знань по охороні природи.
		Основними завданнями діяльності Карпатського НПП є: -збереження та відтворення цінних природних та історико- культурних комплексів і об`єктів на його території, зокрема видів тваринного і рослинного світу та природних оселищ, занесених до Червоної книги України та міжнародних Червоних списків; -створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об`єктів парку;-організація та здійснення науково-дослідних робіт, у тому числі з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття; -проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
		Згідно п.1.7 Положення відповідно до матеріалів Проекту організації території, загальна площа парку складає 50495 га, в тому числі 38322 га земель, які передано парку у постійне користування та 12173 га земель, що включені до його складу без вилучення у землекористувачів. З урахуванням розширення території парку його загальна площа становить 50513,4638 га.
		Відповідно до висновку, проведеної у кримінальному провадженні №12013090020000354 судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 18.05.2015 року, передані відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у приватну власність на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року земельні ділянки загальною площею 3,6723 га накладаються на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні Карпатського НПП відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №002771 від 29.12.2001 року. 
		Зазначений висновок експерта містить інформацію щодо предмета доказування у даній справі, не викликає сумнівів у суду у своїй достовірності та є належним та допустимим доказом. 
		При цьому суд також враховує те, що кримінальне провадження №12013090020000354 від 20.03.2013 року про обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України закрито не з причин відсутності події або складу злочину, а саме у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою обставиною.
		Як встановлено в ході розгляду справи, відповідне рішення про зміну меж, площ, категорій земель чи скасування статусу Карпатського НПП відповідно до діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства не приймалося, доказів вилучення зі складу парку земельних ділянок площею 1057,3338 га на виконання Указу Президента України №215/2010 від 23.02.2010 року в тому числі будь-яких ділянок на парку на території села Татарів суду не надано, а представник парку у ході розгляду справи підтвердила, що зазначений Указ на момент розгляду справи не виконано. При цьому суд звертає увагу на те, що вилучення вказаних земель мало на меті подальше їх надання громадянам, які належать до відповідних територіальних громад, водночас ніхто із відповідачів у справі на момент отримання ними у приватну власність спірних земельних ділянок не проживав на території відповідних громад Івано-Франківської області. 
		   Спірні земельні ділянки, передані у приватну власність відповідачам у порядку встановленому ст.149-150 ЗК Українив постійного землекористувача не вилучалися, а тому Татарівська сільська рада на момент ухвалення оскаржуваного рішення від 09.02.2010 року не була уповноважена розпоряджатися зазначеними ділянками на користь відповідачів. 
		Суд також звертає увагу на те, що передача органом місцевого самоврядування спірних земельних ділянок у приватну власність відповідачам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства із визначенням їх категорії за основним цільовим призначенням як земель житлової забудови та сільськогосподарського призначення призвела до протиправної зміни цільового призначення земель та фактичної зміни меж Карпатського НПП в частині її зменшення.
		Відповідачами у ході судового розгляду не надано суду будь-яких доказів на спростування факту розташування спірних земельних ділянок у межах Карпатського НПП.
		З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що дослідженими судом належними та достатніми доказами повністю підтверджується факт належності спірних земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду, які входять до складу території Карпатського НПП(Яблунецьке лісництво), який є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, та перебувають у постійному користуванні парку відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №002771 від 29.12.2001 року, що є чинним. 
		Нерозроблення уповноваженим органом проєкту землеустрою щодо земельної ділянки, на якій знаходиться Карпатський НПП та невнесення до Державного земельного кадастру меж такої земельної ділянки із зазначенням обмежень щодо режиму її використання, не свідчить про відсутність таких обмежень і можливість перебування спірних земельних ділянок у приватній власності. 
		За загальним правилом цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1 ст.11 ЦК України).
		Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Отже, за загальним правилом цивільні права, зокрема право власності, виникають із правомірних, а не протиправних дій.
		Частиною другою ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. 
		Частиною 1ст.393 ЦК Українивизначено, що правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідаєзаконуі порушує права власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі №911/3681/17, від 15.10.2019 року у справі №911/3749/17, від 22.01.2020 року у справі №910/1809/18, від 01.02.2020 року у справі №922/614/19). 
		   Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Враховуючи, що на момент передачі земельних ділянок загальною площею 3,6723 г, які розташовані по АДРЕСА_1 у приватну власність відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вказані ділянки відносились до земель природно-заповідного фонду, переданих у постійне користування Карпатському НПП, питання щодо їх вилучення в установленому законом порядку Верховною Радою України не вирішувалось, а передача у приватну власність відбулась внаслідок вчинення кримінального правопорушення, всупереч встановленій законом процедурі, за рішенням органу місцевого самоврядування, який не був наділений відповідними повноваженням щодо розпорядження ними без попереднього погодження із Верховною Радою України, що одночасно потягнуло за собою протиправну зміну їх цільового призначення, суд приходить до висновку про те, що рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність відповідачам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 є незаконним, а право держави на вказані ділянки не припинилося.
		Відсутність спрямованого на відчуження спірних земельних ділянок рішення повноважного органу виконавчої влади означає, що держава як власник, не виявляла волю на вилучення та передачу у приватну власність вказаних земельних ділянок та свідчить про те, що відповідачі в установленому законом порядку не набули право власності на зазначене нерухоме майно. 
		Щодо обраного способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		За змістом статей 15,16ЦКУкраїни кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді. Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду Українивід 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).
		Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті387,388,1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина другастатті 152 ЗК України).
		Так,відповіднодоч.1ст.391ЦКУкраїни власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Частинами 1,2 ст.152 ЗК Українивизначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою.
		Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
		Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.
		Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. 
		       Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц вказала, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. 
		У постанові від20.06.2023 року у справі№ 554/10517/16-ц Велика Палата Верховного Судудійшла висновку, що «зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушеннямЗК Українита Закону №2456-XII потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку (такий підхід не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому щодо земельних ділянок водного фонду у постановах від 22.05.2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18); від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11.09.2019 року у справі №487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 07.04.2020 року у справі №372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45), від 23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункти 51-52)). За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов».
		   У постанові від 20.06.2023 року у справі №633/408/18 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина першастатті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятоїстатті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 року у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 року у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 року у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
		У даній справі мета прокурора спрямована на відновлення власником володіння спірною земельною ділянкою, що також слідує зі змісту первісно заявлених позовних вимог.
		За таких обставин, виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, заявлену у даній справі у заяві в порядку ст.49 ЦПК України про зміну предмету позову позовну вимогу про витребування у відповідачів земельних ділянок площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0102, та площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0112, площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0111, площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0105, площею 0,7446 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0113, площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0104, площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0106, площею 0,2184 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0110, площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0107, площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0109, площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0108, площею 0,2183 га із кадастровим номером 2611091201:13:015:0103 в користь держави в особі постійного землекористувача Карпатського НПП слід розуміти як вимогу про зобов`язання відповідачів повернути вказані земельні ділянки у користь держави в особі постійного землекористувача.
		Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках також неодноразово зазначала про те, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про визнання недійсним державного акта, скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови від 07.11 2018 року у справі № 488/5027/14-ц , від 30.06.2020 року у справі № 19/028-10/13, від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц.
		       У постанові від 20.06.2023 року у справі №633/408/18 Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що вимогу про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність за певних умов можна розглядати як вимогу про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме це рішення створює відповідні перешкоди. 
		Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 року у справі №925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22.06.2021 року у справі №200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76)».
		Відтак, з урахуванням змісту права, за захистом якого звернувся позивач, а також характеру його порушення, враховуючи те, що відповідачами на момент розгляду справи не проведено державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки, суд приходить до переконання, що ефективним та належним способом захисту порушеного права у даному випадку буде визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю серії ЯИ №937883 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0107; серії ЯИ №937884 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0108; серії ЯИ №937885 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2184 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0110; серії ЯИ №937889 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0109; серії ЯИ №937887 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0111; серії ЯИ №937888 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0103; серії ЯИ №937891 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0105; серії ЯИ №937892 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2611091201:13:015:0113; серії ЯИ №937886 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0104; серії ЯИ №937893 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0102; серії ЯИ №937894 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2611091201:13:015:0112; серії ЯИ №937890 від 02.03.2010 року, виданого ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0106 та зобов`язання відповідачів повернути вказані земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у користь держави в особі постійного землекористувача Карпатського НПП.
		У задоволенні заявлених вимог про визнання незаконним та скасування рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 09.02.2010 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність відповідачам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 слід відмовити, оскільки останні не відповідають ефективному способу захисту порушеного права, а їх задоволення не призведе до відновлення володіння спірною земельною ділянкою.
		Щодо пропорційності втручання у право відповідачів на мирне володіння майном та співвідношення такого втручання із суспільними інтересами суд зазначає наступне.
		Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право мирного володіння майном.
		Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людиниположення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало заходів втручання у право мирного володіння майном.
		Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя. 
		Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого держава користується значною свободою (полем) розсуду. Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
		Крім цього, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
		Конституція України(статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		За правилами статей4,5 ЗК Українизавданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
		Відповідно до абзацу третього преамбули доЗакону № 2456-XIIприродно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною. Томуна землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням(частина третястатті 7 цього Законуу редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (статті14,19 Конституції України).
		Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
		Земля є унікальним обмеженим природним і базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності та добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України) (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №688/2908/16-ц (пункти 75-76), від 20.07.2020 року у справі №923/196/20 (пункт 39), від 14.12.2022 року у справі №477/2330/18(пункт 132)).
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у спорах стосовно земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина першастатті 50 Конституції України, частина третястатті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті18,19, пункти «а» і «б» частини першої статті91, пункти «а» і «б» частини першої статті96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови від 07.11.2018 року у справі №488/5027/14-ц (пункт 127), від 07.11.2018 року у справі №488/6211/14-ц (пункт 90), від 14.11.2018 року №183/1617/16 (пункт 148), від 29.05.2019 року у справі №367/2022/15-ц (пункт 53), від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 117), від 28.09.2022 року у справі №483/448/20 (пункт 9.75)).
		Як вже було зазначено, фізичні особи можуть володіти земельними ділянками природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, але виключно у разі, якщо вони ними володіли на час створення об`єкта природно-заповідного фонду. 
		При цьому набуття права приватної власності на землі, які вже віднесені до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, положеннями ЗК України, Закону України«Проприродно-заповіднийфондУкраїни» та інших нормативно-правових актів України заборонено. 
		Повернення у державну власність земельної ділянки, яка знаходиться під об`єктами природно-заповідного фонду, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель природно-заповідного фонду.
		Таким чином, повернення Карпатському НПП спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом цієї ділянки. 
		Дотримання встановлених законодавчих заборон щодо обігу такої ділянки є необхідною умовою її використання з тією метою, щоби попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і зокрема частині світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною, і конкретному об`єкту природно-заповідного фонду, оскільки надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Карпатського НПП суперечить як статусу відповідного об`єкта природно-заповідного фонду, так і законодавчим обмеженням на ведення особистого селянського господарства на відповідних землях. 
		Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, необхідно застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.
		Право позивача повернути земельну ділянку, яка знаходиться на території природно-заповідного фонду, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її передання на користь фізичної особи, передбачене у чинному законодавстві України, приписи якого та практика їхнього застосування щодо повернення такої ділянки є доступними, чіткими та передбачуваними. 
		Тому за змістом наведених вище приписів, які характеризуються належною якістю як властивістю, що є умовою забезпечення юридичної визначеності у правовідносинах, і орган місцевого самоврядування, і фізичні особи-відповідачі знали чи повинні були знати про неможливість всупереч закону передання й отримання у приватну власність земельної ділянки на території Карпатського НПП для вищевказаної мети. 
		Суд вважає, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, як орган місцевого самоврядування, так і відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 могли і повинні були знати про те, що передані їм у власність земельні ділянки належать до земель природно-заповідного фонду та розташовані у межах Карпатського НПП, який був створений задовго до їх звернення із заявою про отримання земельних ділянок у приватну власність.
		Тому оформлення документів про перехід земельної ділянки у їхню приватну власність є таким порушенням закону, про яке зазначені особи могли та повинні були знати на час набуття земельної ділянки кожним із них.
		З огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини, зокрема те, що спірні земельні ділянки відносяться до категорії особливо цінних земель природно-заповідного фонду, які перебувають у власності держави та вибули з володіння постійного землекористувача поза його волею на підставі протиправного рішення органу місцевого самоврядування, який не був наділений відповідними повноваженнями щодо розпорядження зазначеною категорією земель, без попереднього її вилучення у постійного землекористувача, суд не вбачає невідповідності заходу втручання в право власності відповідачів фізичних осіб критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.
		У даному випадку втручання держави у право мирного володіння відповідачами земельними ділянками для будівництва та обслуговування житлових будинків та ведення особистого селянського господарства на території об`єкта природно-заповідного фонду відповідає легітимній меті контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням задля гарантування безпечності довкілля, непогіршення екологічної ситуації, забезпечення правомірного, раціонального й ефективного користування земельними ділянками у межах Карпатського НПП, згідно із загальними інтересами, які переважають приватний інтерес кінцевого набувача у збереженні нею контролю за цією ділянкою і такий захід втручання у відповідне право не порушує принцип пропорційності.
		При цьому, суд враховує те, що жодних доказів щодо наявності на спірних земельних ділянках житлової забудови чи іншого нерухомого майна відповідачами за весть час перебування даної справи у суді не надано. 
		Щодо повноважень прокурора на представництво інтересів держави у даній справі суд зазначає наступне.
		Частиною другою ст.2 ЦК України передбачено, що одним із учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
		Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з відповідним позовом) прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Положеннями частин ч.ч.4,5 ст.56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. 
		З наведеного можна виснувати, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову).Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього кодексу (речення третє абзацу третього статті 45 ЦПК України у вказаній редакції).
		Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).
		При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18).
		Отже у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд - перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		Суд зобов`язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
		Звертаючись до суду прокурор зазначив, що пред`явлення вказаного позову обумовлене необхідністю захисту інтересів держави порушення яких полягає у незаконному переданні у приватну власність земельних ділянок, що відносяться до категорії особливо цінних земель природно-заповідного призначення, які перебувають у державній власності в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та у користуванні Карпатського національного природного парку. Передання у приватну власність спірної земельної ділянки порушує інтереси держави, а саме позбавляє державу права на належну їй власність, а також утруднює чи унеможливлює виконання державою обов`язків, покладених статтями13,16,50 Конституції України, які, у свою чергу, реалізуються відповідними органами виконавчої влади, зокрема, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Карпатським національним природним парком. Оскільки вказані юридичні особи самостійно не звернулися з позовом до суду, то прокурор звертається в інтересах держави із вказаним позовом, визначивши при цьому позивачами у цій справі Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Карпатський національний природний парк.
		При цьому, прокурор вказав, що Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України та Карпатському національному природному парку стало відомо про факт незаконного вилучення у парку земель природно-заповідного фонду з моменту залучення Крапатського НПП в якості потерпілого у кримінальному провадженні та ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, тобто з 09.03.2017 року 
		Крім того, прокуратура повідомляла про це позивачів відповідними листами, які долучені до матеріалів справи. 
		Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Карпатського національного природного парку прокурор зазначив, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно доЗакону України «Про природно-заповідний фонд України»та Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, а Карпатський НПП перебуває у сфері управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, є бюджетною, неприбутковою, науково-дослідною установою, у постійному користуванні якої перебувають землі природно-заповідного фонду, у межах яких знаходиться спірна земельна ділянка. Вказана установа не є підприємством, не є самостійним суб`єктом господарювання, її діяльність не спрямована на здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, а тому прокурор може звертатися в інтересах держави в особі Карпатського НПП.
		Отже, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив органи, які, хоч і уповноважені державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вживали.
		Як зазначено в рішенні КонституційногоСудуУкраїнивід 08.04.1999рокуза№3-рп/99«інтересидержави» є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної, безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.
		Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верхового Суду від 08.02.2019 року у справі №915/20/18, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там,де це дійсно потрібно. 
		Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 року у справі №815/724/15, від 17.10.2019 року у справі №569/4123/16-а.
		Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року за №3-рп/99 також вказав, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6,7,13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		       Вказаний позов подано в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, правонаступником якого є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, який у відповідності до ст.11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» є спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду та Карпатського НПП як постійного землекористувача. 
		    Враховуючи те, що Мінекоприроди та Карпатським НПП з моменту встановлення у судовому порядку факту незаконного вилучення Татарівською сільською радою спірної земельної ділянки та передачу її у приватну власність не вжито жодних заходів щодо повернення спірного майна у державну власність, суд приходить до переконання про наявність у Івано-Франківської обласної прокуратури достатніх підстав для пред`явлення даного позову в інтересах держави, про що прокурором в установленому законом порядку перед зверненням до суду повідомлено уповноважений орган держави та постійного землекористувача. 
		       Підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Карпатського НПП були предметом перевірки Верховного Суду у постанові від 13.01.2022 року у справі №909/709/19. 
		        Щодо застосування позовної давності суд зазначає наступне. 
		Згідно зі ст.256ЦКУкраїни позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. 
		Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
		Частиною першою ст.261ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відповідно до ч.ч.3,4 ст.267ЦКУкраїни позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Разом з цим, у ст.268ЦКУкраїни наведено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. Проте, за змістом зазначеної норми, такий перелік не є вичерпним.
		Так, приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Проте позовна давність не поширювється на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про триваюче правопорушення. Отже, власник може пред`явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.
		Таким чином негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення.
		Відповідні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 20.06.2023 року у справі № 554/10517/16-ц. 
		    За таких обставин у даній справі відсутні підстави для застосування строку позовної давності за заявою відповідачів фізичних осіб, оскільки такий прокурором не пропущено.
		Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		   Згідно із ч.1 ст. 81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто рішення суду може грунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом-ч.6 ст.81 ЦПК України.
		Статтею 89ЦПКУкраїни передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		У відповідності до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.    
		За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства захистудовкілля таприродних ресурсівУкраїни, Карпатського НПП до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання незаконним та скасування рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння у державну власність в особі Карпатського національного природного парку слід задовольнити частково, визнати недійсними державні акти видані на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року, а саме:серії ЯИ №937883 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0107; серії ЯИ №937884 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0108; серії ЯИ №937885 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2184 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0110; серії ЯИ №937889 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0109; серії ЯИ №937887 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0111; серії ЯИ №937888 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0103; серії ЯИ №937891 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0105; серії ЯИ №937892 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2611091201:13:015:0113; серії ЯИ №937886 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0104; серії ЯИ №937893 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0102; серії ЯИ №937894 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2611091201:13:015:0112; серії ЯИ №937890 від 02.03.2010 року, виданий ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0106 та зобов`язати їх повернути вказані земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у користь держави в особі постійного землекористувача Карпатського НПП. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки вони не відповідають ефективному способу захисту порушеного права.
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 3200,00 грн з кожного, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 158, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, - 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства захистудовкілля таприродних ресурсівУкраїни, Карпатського національного природного парку до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання незаконним та скасування рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння у державну власність в особі Карпатського національного природного парку задовольнити частково.
		   Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937883, виданий ОСОБА_3 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 0,2183 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0107, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937884, виданий ОСОБА_2 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0108, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,2183 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0108, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937885, виданий ОСОБА_4 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2184 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0110, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 0,2184 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0110, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937889, виданий ОСОБА_5 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0109, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_5 повернути земельну ділянку площею 0,2183 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0109, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937887, виданий ОСОБА_6 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0111, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_6 повернути земельну ділянку площею 0,2183 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0111, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937888, виданий ОСОБА_7 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0103, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_7 повернути земельну ділянку площею 0,2183 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0103, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937891, виданий ОСОБА_8 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_8 повернути земельну ділянку площею 0,2183 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937892, виданий ОСОБА_8 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2611091201:13:015:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_8 повернути земельну ділянку площею 0,7446 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937886, виданий ОСОБА_9 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0104, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_9 повернути земельну ділянку площею 0,2183 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0104, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937893, виданий ОСОБА_10 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0102, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_10 повернути земельну ділянку площею 0,2183 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0102, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937894, виданий ОСОБА_10 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,7446 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2611091201:13:015:0112, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_10 повернути земельну ділянку площею 0,7446 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0112, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №937890, виданий ОСОБА_11 02.03.2010 року на підставі рішення Татарівської сільської ради від 09.02.2010 року на земельну ділянку площею 0,2183 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2611091201:13:015:0106, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		   Зобов`язати ОСОБА_11 повернути земельну ділянку площею 0,2183 га, кадастровий номер 2611091201:13:015:0106, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність держави в особі постійного землекористувача Карпатського національного природного парку. 
		   У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
		   Стягнути зі ОСОБА_3 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп. 
		Стягнути зі ОСОБА_2 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп. 
		Стягнути зі ОСОБА_4 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп. 
		Стягнути зі ОСОБА_5 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_6 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп.
		Стягнути зі ОСОБА_7 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_8 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_9 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_10 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_11 у користь Івано-Франківської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3200(три тисячі двісті) гривень 00 коп. 
		Копію рішення направити учасникам справи.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		    Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		    Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Учасники справи:
		Перший заступник прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури, місцезнаходження: 76015, вул. Грюнвальдська, 11 м. Івано-Франківськ Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 03530483. 
		   Позивач: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, місцезнаходження: 03035, вул. Митрополита Василя Липківського, 35 м. Київ, код ЄДРПОУ 43672853.
		   Позивач: Карпатський національний природний парк, місцезнаходження: 78501, вул. В. Стуса, 6 м. Яремче Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 05509323.
		   Відповідач: Ворохтянська селищна рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78595, вул. Д. Галицького, 41 смт. Ворохта, Надвірнянський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04354522.
		Відповідач: ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
		Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
		Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
		Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_9 .
		Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_10 .
		Відповідач: ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_11 .
		Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_12 .
		   Відповідач: ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрована: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_13 
		Відповідач: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_14 .
		   Повне судове рішення складено 30 грудня 2024 року.
		 
		 
		 
		   Головуючий суддя:                    Тетяна ВАВРІЙЧУК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...