Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/7/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 31.12.2024. Зареєстровано: 31.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/159/22/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62019140000000232

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/7/20
		Провадження № 1-кп/159/22/24
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 грудня 2024 року м. Ковель 
		 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019140000000232 від 19.03.2019 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, одруженого, який народився у с. Троянівка Маневицького району Волинської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		у с т а н о в и в :
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		 
		ОСОБА_4 , обіймаючи згідно з наказом начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області (надалі ГУНП у Волинській області) № 129 о/с від 31.05.2016 посаду начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи всупереч інтересів служби, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, погодився на пропозицію ОСОБА_7 сприяти безперешкодному перевезенню деревини і в період з 07.06.2019 по 11.06.2019 здійснював супровід транспортування ОСОБА_7 деревини автомобілем «Рено Трафік», державний номерний знак НОМЕР_2 , територією міста Ковеля та Ковельського району в напрямку міста Любомля Волинської області, за що одержав від останнього на території автозаправної станції «Окко» в м. Ковелі на вул. Володимирська, 120 неправомірну вигоду: 07.06.2019 приблизно о 18 год 10 хв - 2500 гривень, 08.06.2019 о 16 год 36 хв - 1000 гривень, 11.06.2019 о 22 год 40 хв - 2500 гривень, а всього 6000 грн. 
		 
		Так, 14.05.2019 на території автозаправної станції «Укрпетроль» у м. Ковелі на вул. Володимирська ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_4 про намір транспортувати територією м. Ковеля та Ковельського району в напрямку міста Любомля лісопродукцію породи дуб транспортним засобом «Рено Трафік», державний номерний знак НОМЕР_2 , зазначивши при цьому, що перевозитиме вказану продукцію із всіма необхідними документами, але потребує супроводу для уникнення зупинок. У свою чергу ОСОБА_4 , володіючи службовою інформацією, керуючись злочинним умислом на отримання неправомірної вигоди, погодився сприяти безперешкодному проїзду через місто Ковель до місця відвантаження. 
		 
		07.06.2019 ОСОБА_4 протягом дня здійснив супровід ОСОБА_7 з транспортним засобом «Рено Трафік», державний номерний знак НОМЕР_3 , що перевозив деревину дуб, при цьому рухався власним автомобілем попереду від в`їзду у місто Ковель та через місто до місця відвантаження деревини, та приблизно о 18 год 10 хв на території автозаправної станції «Окко» в м. Ковелі на вул. Володимирська, 120, одержав для себе неправомірну вигоду від ОСОБА_7 в розмірі 2500 гривень. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_4 аналогічним чином 08.06.2019 та 11.06.2019 здійснив супровід транспортного засобу «Рено Трафік», державний номерний знак НОМЕР_3 , територією міста Ковеля та Ковельського району, і на території автозаправної станції «Окко» в м. Ковелі на вул. Володимирська, 120, в салоні автомобіля, яким керував, одержав від ОСОБА_7 для себе неправомірну вигоду о 16 год 36 хв 08.06.2019 у сумі 1000 гривень, а о 16 год 36 хв, 11.06.2019 - 2500 гривень.
		 
		Зазначеними діями, які полягали в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України. 
		 
		Позиція сторін в судовому засіданні.
		 
		Прокурор наполягав на притягненні ОСОБА_4 до відповідальності за пред`явленим у даному кримінальному провадженні обвинуваченням за ч. 3 ст. 368 КК України за трьома епізодами одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, повторно, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив вину у пред`явленому обвинуваченні, заявив про сплановану провокацію та моделювання злочину представниками правоохоронних органів з участю спеціально підготовленого агента ОСОБА_7 . Пояснив, що у 2019 році у зв`язку із будівництвом будинку потребував придбання дерев`яних дошок. Через свого знайомого дізнався, що доставкою деревини займається ОСОБА_8 . Домовився з ним про придбання деревини на загальну суму 9000 гривень, з яких передав йому 6000 гривень. Мав кілька розмов з ним, він увійшов у довіру, але протягом місяця так і не доставив деревину. Через деякий час ОСОБА_7 запропонував схему повернення коштів: він буде перевозити деревину іншим особам, з отриманих коштів частину повертати йому. Маючи на меті повернути свої гроші, він щоразу супроводжував автомобіль ОСОБА_9 . Жодного разу не погрожував владними повноваженнями і коштів не вимагав.
		 
		Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просили визнати отримані внаслідок провокації злочину докази недопустимими і за пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_4 виправдати.
		 
		Мотиви суду.
		 
		Суд, перевіривши доводи сторони захисту і обвинувачення, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, достовірності і допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 368 КК України.
		 
		Диспозицією ч.1 ст.368 КК України визначено кримінально караними прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		 
		Як встановив суд ОСОБА_4 з 1998 року працював у органах МВС України, з 07.11.2015 і на час інкримінованих дій ніс службу в поліції. Згідно з наказом начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області № 129 о/с від 31.05.2016 призначений на посаду начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області (т.2 а.с.77-83). 
		 
		Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
		 
		У статтях 23, 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні повноваження поліції, які полягають у тому, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, та інше.
		 
		Поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
		 
		Відповідно до Положення про сектор реагування патрульної поліції Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 24.02.2017 (т.2 а.с.280-288), Положення про Ковельський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 20.01.2017 (т.2 а.с.289-297), Наказу ГУНП у Волинській області «Про організацію діяльності груп реагування патрульної поліції ГУНП у Волинській області» від 06.06.2016 №642 (т.2 а.с 299-307) сектор реагування патрульної поліції (далі - СРПП) є підрозділом патрульної поліції Ковельського відділу поліції, який цілодобово забезпечує оперативне реагування на повідомлення про правопорушення або події, у межах компетенції здійснює їх розгляд, а також комплекс превентивних заходів шляхом патрулювання території обслуговування, виявлення та припинення правопорушень, застосування визначених законодавством поліцейських та інших заходів. СРПП утворюються у відділах, відділеннях поліції ГУНП на території обслуговування яких не передбачено створення підрозділів патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Начальник СРПП формує план - завдання кожної ГРПП (групи реагування патрульної поліції) та інших нарядів на зміну та є керівником чергової зміни.
		 
		Відповідно до посадової інструкції начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, затвердженої начальником Ковельського ВП ГУНП у Волинській області 06.02.2019, ОСОБА_4 був керівником добового наряду відділу поліції та старшим оперативним начальником наряду сектору реагування патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції, а також усіх службових нарядів, що виконують на території обслуговування відділу завдання з охорони громадського порядку, попередження й припинення правопорушень тощо та мав право віддавати їм обов`язкові до виконання доручення (п.п. 1, 2 Інструкції).
		 
		Згідно з усталеною судовою практикою до представників влади належать, зокрема, працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.
		 
		Отже, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області, будучи працівником правоохоронного органу, здійснював функції представника влади, виконував обов`язки, пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності, та був службовою особою.
		 
		Щодо винуватості в одержанні неправомірної вигоди 
		 
		19.03.2019 за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень відкрите кримінальне провадження № 62019140000000232 за ч. 3 ст. 368 КК України за фактом вимагання начальником сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 неправомірної вигоди у ОСОБА_7 .
		 
		Підставами внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стали заява ОСОБА_7 про систематичне вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди за проїзд транспорту з деревиною без проходження детальної перевірки, а також рапорт начальника Ковельського МРВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_10 про наявну інформацію щодо налагодження ОСОБА_4 системи вимагання неправомірної вигоди у осіб, які займаються заготівлею лісу.
		 
		Допитаний судом свідок ОСОБА_7 дав показання про те, що за кілька місяців до подій познайомився з ОСОБА_4 , обставин та місця знайомства не пам`ятає. Вони обмінялися телефонними номерами. Під час спілкування повідомив ОСОБА_4 про те, що займається перевезенням деревини породи дуб (пиломатеріалів), яке здійснює на автомобілі «Рено Трафік». ОСОБА_4 казав, що для забезпечення безперешкодного перевезення такого вантажу необхідно йому телефонувати і що за певну винагороду від забезпечить супровід. Під час розмов домовилися, що свідок буде телефонувати щоразу, коли везтиме вантаж деревини через місто Ковель і буде платити приблизно 1 тисячу гривень за рейс. Вид деревини і кількість для оплати значення не мали. Хто визначив суму саме в одну тисячу гривень, не пам`ятає. Ліс возив з Ківерцівського лісництва дорожньою трасою сполученням Маневичі - Ковель, через місто Ковель, мав усі необхідні дозвільні документи і документи на придбання лісу.
		 
		Щоразу доїздив з вантажем до міста Ковеля, телефонував ОСОБА_4 , він зустрічав перед містом при в`їзді на стоянці-майданчику і попереду супроводжував через місто. ОСОБА_4 приїздив на автомобілі «Вольксваген Т», номерів не пам`ятає, бував без форми. Супроводжував до місця відвантаження деревини, залишав і їхав. Свідок відвантажував деревину, отримував кошти за деревину, після чого зустрічався з ОСОБА_4 та передавав обумовлену суму. Кілька разів передача грошей відбувалася на автозаправці «Окко». Про місце зустрічі для передачі грошей домовлялися по телефону, ініціатора цих зустрічей не пам`ятає. Бувало, що розраховувався за кілька рейсів відразу, а не за кожен окремо. Кількість рейсів і кількість розрахунків не пам`ятає. Все це тривало кілька тижнів. Кошти передавав особисто в руки ОСОБА_4 , сума оплати за рейс була щоразу однакова, не змінювалася, трохи більше тисячі, точну суму не пам`ятає. 
		 
		Коли передавав кошти, то діяв під контролем працівників правоохоронного органу. Кошти, які вручалися ОСОБА_4 , належали йому, їх суми не пам`ятає.
		 
		ОСОБА_4 не єдиний працівник поліції, діяльність якого документувалася правоохоронними органами за його допомогою. Події з працівником поліції з міста Маневичі відбувалися і документувалися раніше подій з ОСОБА_4 . Діяльність того іншого працівника поліції була аналогічною, він також отримував кошти за перевезення деревини. 
		 
		Заяву на неправомірні дії ОСОБА_4 він подав з власної ініціативи, писав її в місті Луцьку у СБУ. Їздив у ДБР у місто Львів і там подав заяву, про необхідність подання заяви дізнався в інтернеті. Не пам`ятає, що саме спонукало його звернутися до правоохоронних органів із заявою на протиправні дії ОСОБА_4 - трапилась якась ситуація, суті якої не пригадує, можливо, не зійшлися на сумі, яку мав платити ОСОБА_4 . Перед зверненням у правоохоронні органи вже передавав ОСОБА_4 гроші. Заяву писав самостійно, на момент допиту судом точну посаду і місце роботи ОСОБА_4 не пам`ятає.
		 
		Свідок підтвердив, що ОСОБА_4 не висував умови, що в разі не надання грошей буде створювати якісь перешкоди, проте під час його супроводу не було фактів зупинення автомобіля, тому він вважає, що якщо не буде платити ОСОБА_11 кошти, то буде безпідставне зупинення транспортного засобу працівниками поліції. 
		 
		Показання свідка ОСОБА_7 в частині отримання обвинуваченим неправомірної вигоди узгоджуються з письмовими доказами у справі.
		 
		Постановою слідчого ОСОБА_7 за письмовою згодою залучений до конфіденційного співробітництва та участі у проведенні слідчих дій у даному кримінальному провадженні.
		 
		Протиправна діяльність ОСОБА_4 викрита в результаті негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо-, відеоконтролю особи, і контролю за вчиненням злочину.
		 
		Перелічені заходи є законними, відповідають вимогам статей 258, 260, 271 КПК України, проведені на підставі:
		 
		- ухвал слідчого судді Львівського апеляційного суду від 28.03.2019, 14.05.2019 про дозвіл на проведення у даному кримінальному провадженні НС(Р)Д щодо ОСОБА_4 (т.2 а.с. 249, 258, 262);
		 
		- ухвали слідчого судді Львівського апеляційного суду від 04.04.2019 про дозвіл на проведення у даному кримінальному провадженні НС(Р)Д щодо ОСОБА_7 (т.2 а.с.244), обстеження автомобіля марки «Рено Мастер», державний номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстрований на ТОВ «Бізнес Рейс» і перебуває в користуванні ОСОБА_7 (т.2 а.с.253);
		 
		- постанов прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_12 від 07.06.2019, 08.06.2019, 11.06.2019 про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту строком з 07.06.2019 до 03.08.2019 із залученням ОСОБА_7 і використанням заздалегідь помічених грошових коштів (т.2 а.с. 265, 268, 271).
		 
		Результати НС(Р)Д щодо ОСОБА_4 задокументовані відповідно до вимог Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012, відображені у відповідних протоколах про результати проведення НС(Р)Д та зафіксовані на носіях: картах пам`яті і оптичних дисках.
		 
		В судовому засіданні досліджені відеозаписи і звукозаписи зафіксованих у протоколах подій, що є речовими доказами у справі, - зміст та суть розмов відповідають інформації, зазначеній у протоколах.
		 
		У протоколі за результатами проведення НС(Р)Д від 15.05.2019 зафіксована зустріч та розмова між ОСОБА_4 і ОСОБА_7 14.05.2019 в м. Ковелі на вул. Володимирська біля автозаправки «Укрпетроль», під час якої ОСОБА_7 розповів ОСОБА_4 про намір транспортувати автомобілем «Рено Трафік», номерний знак НОМЕР_2 , територією м. Ковеля та Ковельського району лісопродукцію дуба. ОСОБА_4 запевнив, що забезпечить безперешкодне слідування вантажу цим шляхом, володіє даними про рейди і пости, запропонував підрахувати вартість цієї послуги за раніше обумовленою сумою (т.3 а.с.22-33).
		 
		Відповідно до протоколів за результатами проведення НС(Р)Д від 05.06.2019 і 06.06.2019 між абонентами за номером НОМЕР_5 , що перебував в користуванні ОСОБА_7 , і за номером НОМЕР_6 , що перебував в користуванні ОСОБА_4 , 15.04.2019 відбулась телефонна розмова, за змістом якої ОСОБА_7 автомобілем доставив за місцем проживання ОСОБА_4 дрова, останній запропонував телефонувати йому у випадку виникнення «якихось питань по Ковелю». 17 і 23.04.2019 - ОСОБА_7 узгоджував з ОСОБА_4 можливість безперешкодного перевезення вантажу через м.Ковель, той давав згоду і обіцяв безперешкодний проїзд (т. 3 а.с.53-72).
		 
		За результатами проведення НС(Р)Д від 26.07.2019 складений протокол, у якому зафіксовані розмови абонента за номером НОМЕР_7 , що перебував в користуванні ОСОБА_4 . Так, 24.05.2019 під час розмови з абонентом за номером НОМЕР_5 , що перебував в користуванні ОСОБА_7 , слідує, що вони домовилися і зустрілися біля приміщення поліції у місті Ковелі. А 06.06.2019 ОСОБА_7 зателефонував з номера НОМЕР_8 та узгодив з ОСОБА_4 допомогу на наступний день у здійсненні двох рейсів з деревною через місто Ковель. За змістом наступних телефонних розмов ОСОБА_4 щоразу зустрічав автомобіль ОСОБА_7 перед містом Ковелем і супроводжував його через місто, рухаючись автомобілем попереду, але місце зустрічей було різним: 07.06.2019 -двічі за селом Волошки, 08.06.2019 -один раз біля автозаправки при в`їзді у місто, 11.06.2019 - двічі при в`їзді у місто Ковель (т. 3 а.с.73-92). 
		 
		07.06.2019 і 08.06.2019 ОСОБА_4 із абонентського номера НОМЕР_6 відправляв ОСОБА_7 текстові повідомлення з приводу уточнення часу зустрічей, що підтверджується протоколом за результатами проведення НС(Р)Д від 08.08.2019 (т.3 а.с. 93-96).
		 
		У протоколі за результатом проведення НС(Р)Д - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 08.06.2019 зафіксована зустріч та розмова між ОСОБА_4 і ОСОБА_7 07.06.2019 на автодорозі Е373 Маневичі - Ковель, при в`їзді у місто Ковель. Безпосередньо перед зустріччю ОСОБА_7 надав для огляду працівникам СБУ власні грошові кошти в сумі 3000 гривень, з яких зняті світлокопії та зафіксовані номінали, серійні номери купюр. ОСОБА_7 прибув на зустріч автомобілем «Рено Трафік», номерний знак НОМЕР_2 , завантаженому деревиною дуб, ОСОБА_4 очікував на нього в автомобілі «Фольксфаген», державний номерний знак НОМЕР_9 . Під час розмови ОСОБА_4 уточнив у ОСОБА_7 адресу доставки деревини, проінформував про заходи конспірації, та здійснив два рейси супроводу автомобіля з деревиною через місто Ковель, рухаючись попереду на своєму автомобілі. Після другого рейсу в телефонній розмові повідомив ОСОБА_7 , що очікуватиме на нього на автомобільній заправці «Окко» на виїзді з міста Ковеля. На автозаправці ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 3000 гривень з розрахунку 1500 гривень за кожен рейс, з яких ОСОБА_4 повернув ОСОБА_7 500 гривень, тобто взяв 2500 гривень, пояснивши, що той неправильно його зрозумів. Після цього домовилися, що наступне транспортування деревини буде 08.06.2019 (т. 3 а.с. 34-37).
		 
		08.06.2019 та 11.06.2019 відбулися зустрічі між ОСОБА_4 і ОСОБА_7 за тих же обставин. ОСОБА_4 у передмісті Ковеля на автомобілі «Фольксфаген», державний номерний знак НОМЕР_9 , зустрів автомобіль «Рено Трафік», номерний знак НОМЕР_2 , завантажений деревиною, під керуванням ОСОБА_7 , та супроводжував попереду через місто Ковель. Після чого на тій же автозаправці «Окко» отримав від ОСОБА_7 08.06.2019 - 1 000 гривень за один рейс, а 11.06.2019 - 2500 гривень за два рейси супроводу. Такі обставини зафіксовані у протоколах за результатами проведення НС(Р)Д - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 10.06.2019 (т.3 а.с.38-41), 14.06.2019 (т.3 а.с. 42-46). 
		 
		Зміст розмов ОСОБА_7 і ОСОБА_4 під час зустрічей 07.06.2019, 08.06.2019 і 11.06.2019 також зафіксований за результатами проведення НС(Р)Д на відео, аудіо носії та відображений у відповідних протоколах від 14.06.2019, 15.06.2019, 18.06.2019. 
		 
		З відеозаписів також вбачається, що ОСОБА_4 07.06.2019 за два супроводи автомобіля з деревиною отримав від ОСОБА_7 2500 гривень ( ОСОБА_7 передав йому 3000 гривень, але він повернув 500 і пояснив, що той неправильно його зрозумів: перший рейс коштує 1000 гривень, а наступні - 1500 гривень) (т.3 а.с.104 - 114), 08.06.2019 за один супровід отримав 1000 гривень (т.3 а.с. 115 - 121), 11.06.2019 за два супроводи - 2500 гривень (т.3 а.с.122 - 133). Крім того, ОСОБА_4 просив ОСОБА_7 спілкуватися за іншим номером телефону, очевидно за номером НОМЕР_10 , пропонував конспіруватися та називати в розмовах деревину, що транспортується, «полуницею» або «водою». Щоразу ОСОБА_4 приїздив на зустрічі автомобілем «Вольксфаген транспортер», номерний знак НОМЕР_9 , і ним супроводжував вантажний автомобіль з деревиною до місця відвантаження, на зустрічі приїздив у цивільному одязі. 
		 
		Як прослідковується з матеріалів справи щоразу, коли ОСОБА_13 здійснював супровід і обирав маршрут руху, автомобіль ОСОБА_14 не потрапляв в зону патрулювання.
		 
		Товаро-транспортні накладні та специфікації-накладні від 06.06.2019, 07.06.2019, 10.06.2019 підтверджують законність перевезення ОСОБА_7 лісопродукції транспортним засобом «Рено Трафік», державний номерний знак НОМЕР_2 , з промислового складу кв 14-13 Волинського військового лісгоспу до пункту розвантаження у м. Ковель (через Маневичі) (т. 2 а.с.198-203).
		 
		Відповідно до протоколів огляду та вручення грошових коштів від 07.06.2019, 08.06.2019, 11.06.2019 старшим оперуповноваженим БКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_15 у лісосмузі вздовж автомобільної дороги Маневичі - Ковель, неподалік с. Волошки, приблизно за 5 км до м. Ковеля, 07.06.2019 оглянуті грошові кошти у сумі 3000 гривень, 08.06.2019 - 1000 гривень, 11.06.2019 - 2500 гривень, які добровільно надав ОСОБА_7 . Перелічені номінал, серійний номер кожної купюри. Після огляду кошти передані ОСОБА_7 для вручення ОСОБА_4 у якості неправомірної вигоди. 11.06.2019, крім того, з участю понятих купюри оброблено препаратом «Промінь-1», відібрано зразки цього препарату і приєднані до матеріалів протоколу слідчої дії. 11.06.2019 вручено десять купюр номіналом 200 гривень серії ХЖ7470753, Є39636833, СК2081669, УЄ5590521, ЄВ9866001, ТА6242077, ХГ6490446, УХ5577106, КБ6594024, ТИ3938648, одна купюра номіналом 500 гривень серії ФЖ6622732.
		 
		Під час огляду 11.06.2019 автомобіля «Фольксваген Т4», державний номерний знак НОМЕР_9 , що був припаркований на автозаправній станції «Окко» на вулиці Володимирська, 120, в м. Ковелі, за кермом якого був ОСОБА_4 , на передньому сидінні виявлено грошові кошти в сумі 2500 грн, при освітленні спеціальною лампою на них наявні сліди світло-зеленого кольору. Номінали та серійні номери купюр відповідають тим, які відповідно до протоколу огляду і вручення грошових коштів від 11.06.2019 були оброблені спеціальною речовиною і вручені ОСОБА_7 . При обшуку ОСОБА_4 повідомив, що ці кошти ймовірно забув його знайомий ОСОБА_7 . Грошові кошти, а також два мобільні телефони «Xiаomi», «Нокія», службове посвідчення, транспортний засіб, документи на нього вилучені з місця події.
		 
		Також проведено освідування ОСОБА_4 , при освічені люмінесцентною лампою на долоні правої руки виявлені сліди світло-зеленого кольору, притаманні спецхімпрепарату «Промінь-1», проведені і вилучені змиви з обох рук. Такі обставини стверджуються протоколами обшуку, освідування особи та долученим матеріалом відеозапису обшуку (т.2 а.с. 58-66).
		 
		Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова Львівської області від 13.06.2019 наданий дозвіл на вже проведений обшук автомобіля «Фольксваген Т4», державний номерний знак НОМЕР_9 (т.2 а.с. 109).
		 
		Згідно з висновком судової криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин від 02.08.2019 № 370 на фрагментах марлевої тканини зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_4 нашарувань спеціальної хімічної речовини не виявлено; на грошових коштах в сумі 2500 гривень, які були вилучені із транспортного засобу під керуванням ОСОБА_4 , виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини; спеціальна хімічна речовина виявлена на грошових коштах має спільну родову належність з представленою на дослідження спеціальною хімічною речовиною «Промінь-1», нанесеною на фрагмент марлевої тканини (т.2 а.с.155-159).
		 
		Наведені докази у своїй сукупності свідчать, що обвинувачений в силу посади володів службовою інформацією і використовуючи свої повноваження всупереч інтересів служби обирав шлях руху, тобто сприяв безперешкодному процесу транспортування ОСОБА_7 деревини територією міста Ковеля та Ковельського району. За змістом досліджених розмов обвинувачений активно обговорював можливості своєї посади щодо забезпечення ОСОБА_7 безперешкодного перевезення вантажу цією територією, сам визначив порядок виплати, розмір неправомірної вигоди, завуальовано називав вантаж, що очевидно було обумовлено його побоюваннями бути викритим унаслідок можливого документування його дій, пов`язаних з отримання неправомірної вигоди.
		 
		Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_4 владних повноважень під час супроводу перевезення ОСОБА_7 деревини територією міста Ковеля та Ковельського району у напрямку міста Любомля, яка не входила у сферу його патрулювання.
		 
		Як зазначав суд вище, ОСОБА_4 на час інкримінованих подій обіймав посаду начальника сектору реагування патрульної поліції Ковельського районного відділу поліції, у відносинах із ОСОБА_7 (свідченням чого є зміст записаних розмов) діяв не як приватна особа, а саме як представник влади. 
		 
		Не зважаючи на те, що на момент подій (червень - липень 2019 року) автомобільна дорога сполученням Київ-Ковель-Ягодин, дійсно, входила у сферу обслуговування іншого органу - УПП у Волинській області ДПП (накази Національної поліції України, т.2 а.с.280 -288, 189-195), також те, що в дні отримання грошових коштів від ОСОБА_7 07.06.2019, 08.06.2019 і 11.06.2019 ОСОБА_4 не заступав на службу в складі добових нарядів Ковельського ВП ГУНП у Волинській області (т.2 а.с. 76), останній використовував можливості своєї посади, відому йому інформацію розташування постів перевірки всупереч інтересів служби, з корисливих мотивів для отримання винагороди. 
		 
		Щодо провокації злочину
		 
		Суд також відхиляє доводи сторони захисту про провокацію обвинуваченого правоохоронними органами з таких мотивів.
		 
		Гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд охоплює заборону використовувати для доведення винуватості особи доказів отриманих внаслідок провокації злочину.
		 
		Конвенційні гарантії закріплені в ст. 62 Конституції України, ч.1 ст.87 КПК України, які передбачають, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
		 
		Визначення провокації наведене у п.55 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Раманаускас проти Литви» (Ramanauskas v. Lithuania) №74420/01 від 05.02.2008. 
		 
		Провокація злочину по суті має місце, коли співробітники правоохоронних органів не обмежуються переважно пасивним встановленням обставин можливого вчинення особою злочину з метою збору відповідних доказів і, за наявності на те підстав, притягнення її до відповідальності, а підбурюють цю особу до вчинення злочину.
		 
		Подібні дії співробітників поліції і використання їх результатів в кримінальному процесі призводять до того, що непоправно підривається принцип справедливості судового розгляду. Усе кримінальне переслідування в такому випадку є логічним продовженням провокації, підбурювання з боку співробітників правоохоронних органів, оскільки за відсутності провокації, не було б і кримінального переслідування. Ситуація, коли особа підштовхується представниками держави, покликаними не допускати вчинення злочинів, до скоєння злочину, а потім притягується до кримінальної відповідальності за це, не відповідає справедливому судовому розгляду.
		 
		Для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи був би взагалі вчинений злочин, якби не втручання правоохоронців, чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад ініціатива в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		 
		Вказані вимоги узгоджуються з практикою ЄСПЛ у справах «Барк Хун проти Туреччини» №17570/04 від 15.12.2009, «Сепіл проти Туреччини» №17711/07 від 12.11.2013.
		 
		Сторона захисту аргументує заяву про провокацію злочину тим, що правоохоронні органи самостійно змоделювали усю операцію, використовуючи агента ОСОБА_7 , при цьому покликається на свідчення ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
		 
		Так, свідок ОСОБА_16 дав суду показання про те, що знає ОСОБА_18 з 2019 року. У цей час обіймав посаду голови Буцинської сільської ради та за сприяння ОСОБА_7 управлінням СБУ у Волинській області був підданий кримінальному переслідуванню. За обставинами кримінального провадження обвинувачувався за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України у тому, що отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду за дозвіл на порубку дерев на території сільської ради. Судом першої інстанції був виправданий, апеляційна і касаційна інстанції підтримали виправдувальний вирок суду. Підставою виправдування стало те, що ОСОБА_19 діяв як провокатор. Під час вручення грошових коштів у якості хабара ОСОБА_19 використовував власні кошти. 
		 
		Свідок ОСОБА_17 , помічник чергового Маневицького РВ, показав суду, що також знає ОСОБА_7 з 2018 у зв`язку з порушенням щодо нього кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (вимагання неправомірної вигоди за безперешкодне перевезення лісу). Кримінальне провадження порушене управлінням СБУ у Волинській області за заявою ОСОБА_7 , який є провокатором.
		 
		ОСОБА_7 під час допиту у суді не заперечував, що був заявником у цих кримінальних провадженнях.
		 
		ЄСПЛ у справах «Чохонелідзе проти Грузії (Tchokhonelidze v. Georgia)» №31536/07 від 28.06.2018, «Мілініне проти Литви (Milinienл v. Lithuania)» №74355/01 від 24.06.2008 погоджується з використанням агентів під прикриттям як законного методу розслідування для боротьби з тяжкими злочинами та вимагає при цьому дотримання чітких, адекватних та достатніх процедурних гарантій, які відмежовують допустиму поведінку правоохоронних органів від провокації.
		 
		Суд встановив, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 розпочате 19.03.2019 за ч. 3 ст. 368 КК України за заявою ОСОБА_7 про систематичне вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди за проїзд транспорту з деревиною без проходження детальної перевірки, а також рапорту начальника Ковельського МРВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_10 про наявну інформацію щодо налагодження ОСОБА_4 системи вимагання неправомірної вигоди у осіб, які займаються заготівлею лісу.
		 
		Тобто, первинним джерелом об`єктивних даних щодо протиправних дій обвинуваченого був ОСОБА_7 , який повідомив про це правоохоронний орган. Таке повідомлення містило конкретні фактичні дані, підлягало перевірці. 
		 
		Будь-яких даних про те, що ОСОБА_7 заінтересований у даній справі чи керувався прихованими мотивами, матеріали справи не містять та вказують на те, що ОСОБА_7 почав співпрацювати з правоохоронним органом вже після того, як між ним та обвинуваченим була досягнута згода щодо надання неправомірної вигоди за транспортування деревини.
		 
		Після звернення ОСОБА_7 до правоохоронних органів щодо неправомірних дій обвинуваченого, зустрічі між ними відбувалися під контролем правоохоронних органів. Негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_4 санкціоновані Львівським апеляційним судом.
		 
		Досліджені в судовому засіданні докази, в тому числі й передбачені в п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК України, не дають підстав стверджувати, що ОСОБА_7 провокував обвинуваченого на вчинення злочину, а вказують, що ОСОБА_4 активно спілкувалася із ОСОБА_7 на тему допомоги у безперешкодному перевезенні деревини через місто Ковель, був зацікавлений в отриманні за це грошей. Хоча ініціатива зустрічей виходила від ОСОБА_7 , проте зустрічі та подальше отримання грошей були можливими лише за згодою ОСОБА_4 . 
		 
		В моменти отримання 07.06.2019 від ОСОБА_14 коштів обвинувачений уточнив їх суму, а 08.06.2019 та 11.06.2019 підтвердив правильність наданої суми, що свідчить про наявність попередньої домовленості між цими особами щодо суми коштів та підстав їх вручення.
		 
		Ті обставини, що ОСОБА_7 був заявником у кримінальних провадженнях щодо ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , співпрацював у цих справах з правоохоронними органами, а також те, що ОСОБА_16 у тій справі був виправданий на підставі визнання судом провокації, не можуть автоматично свідчити про провокацію правоохоронними органами ОСОБА_4 . 
		 
		Крім того, у цій справі ОСОБА_4 заперечує факт вчинення кримінального правопорушення, а також вказує на те, що 6000 гривень отримав від ОСОБА_7 як повернення боргу за не поставлену деревину.
		 
		ЄСПЛ у справі «Берлізев проти України» від 08.07.2021 визнав непослідовними заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарг, що його спровокували. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованого йому діяння, але стверджує, що воно було наслідком незаконного підбурювання з боку працівників поліції.
		 
		Ураховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення заяви сторони захисту і виправдання ОСОБА_4 . 
		 
		Про підстави перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.3 ст.368 КК на ч.1 ст.368 КК, відсутність в його діях ознак вимагання і повторності. 
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачувався в одержанні повторно неправомірної вигоди для себе, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням такої вигоди, тобто y вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		 
		Під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів (пункт 5 примітки до статті 354 КК).
		 
		Із усталеної судової практики випливає, що така ознака, як вимагання неправомірної вигоди, може бути поставлена у провину за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа - хабароодержувач; 2) пропозиція про давання (одержання) цієї вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.
		 
		Аргументуючи наявність в діях обвинуваченого ознак вимагання прокурор вказує на можливості посади ОСОБА_4 , який міг вплинути на процес перевірки документів під час перевезення деревини і відповідно отримав неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод для ОСОБА_7 . 
		 
		В основу обвинувачення з приводу вимагання покладений зміст розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 14.05.2019. 
		 
		Проте, під час безпосереднього дослідження судом цієї розмови встановлено, що ОСОБА_7 розповів ОСОБА_4 про намір транспортувати деревину, а той запевнив, що забезпечить безперешкодне слідування вантажу цим шляхом і запропонував підрахувати вартість цієї послуги за раніше обумовленою сумою. Проте, ОСОБА_4 не погрожував і навіть не натякав, що безперешкодний проїзд буде можливим лише за умови надання неправомірної вигоди йому.
		 
		Не зафіксовані органом досудового розслідування такі вимоги чи погрози і під час контролю за вчиненням злочину. 
		 
		До того ж свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_4 не погрожував заподіянням шкоди його правам чи законним інтересам у разі відмови дати хабар.
		 
		Допитані в судовому засіданні співпрацівники обвинуваченого також заперечили отримання від ОСОБА_4 будь яких незаконних вказівок щодо перевірок вантажних транспортних засобів.
		 
		Так, свідок ОСОБА_20 дав суду показання про те, що у 2019 році працював начальником сектору реагування патрульної поліції, йому відомо, що у той період ОСОБА_4 затримали на автозаправці за отримання хабара, подробиць не пам`ятає, очевидцем цих подій не був. Сектор реагування патрульної поліції, начальником якого був ОСОБА_4 , обслуговував село Поворськ та інші прилеглі села громади. Міжнародна траса та місто Ковель не входили в обслуговування цього сектору. Проте, якщо поліцейські певного сектору, слідуючи на місце несення служби, виявляли правопорушення на міжнародній трасі чи в місті, то повинні були реагувати, складати відповідні протоколи. Йому не відомі випадки, коли ОСОБА_4 давав підлеглим вказівки цілеспрямовано патрулювати на міжнародній трасі чи в місті.
		 
		Свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 дали аналогічні показання та, кожен зокрема, пояснили, що у 2019 несли службу у 4 секторі реагування патрульної поліції Ковельського районного відділу поліції (СРПП), начальником якого був обвинувачений. Сектор обслуговував територію сіл Поворського напрямку. Міжнародна траса сполученням Київ - Ягодин та місто Ковель не входили у сферу обслуговування сектору, але, слідуючи на місце несення служби через місто і трасу, поліцейські мали право і повинні були реагувати на виявлені правопорушення - припинити їх та скласти відповідний матеріал, і такі випадки траплялися. Цілеспрямованих чергувань, у тому числі за вказівкою ОСОБА_4 , на цих ділянках вони не проводили. ОСОБА_4 ніколи не давав вказівок створювати штучні перешкоди вантажним перевізникам, не спонукав отримувати неправомірну вигоду. Жоден з цих свідків ОСОБА_7 не знає. 
		 
		Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення створення ОСОБА_4 умов чи висловлювання погроз пов`язаних із штучним перешкоджанням свідку транспортувати деревину.
		 
		Матеріали кримінального провадження у своїх сукупності доводять лише отримання обвинуваченим неправомірної вигоди за супровід (визначення маршруту руху) свідка територією міста у такий спосіб, який виключав перевірку патрулями поліції.
		 
		Про відсутність повторності у діях обвинуваченого.
		 
		Згідно з частинами 1, 2 статті 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
		 
		Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним злочинним наміром.
		 
		Як роз`ясняв Пленум Верховного Суду України у п.3, п.6 постанови «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04.06.2010 року № 7, повторністю злочинів визнається неодночасне вчинення однією і тією ж особою двох або більше злочинів, якщо вони: 1) передбачені тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК; 2) передбачені різними статтями Особливої частини КК і в статті, за якою кваліфікується наступний злочин, вчинення попереднього злочину зазначено як кваліфікуюча ознака.
		 
		Від повторності злочинів необхідно відрізняти продовжуваний злочин, який відповідно до частини другої статті 32 КК України складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним злочинним наміром. Об`єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину і окремим (самостійним) злочином щодо будь-якого іншого з цих діянь бути не може, а при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою суб`єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.
		 
		У абзаці 3 п. 15 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5зазначено, що одержання службовою особою в декілька прийомів одного хабара за виконання чи невиконання дій, обумовлених із тим, хто його дає, потрібно розглядати як продовжуваний злочин. 
		 
		Зміст розмов ОСОБА_4 з ОСОБА_7 , характер та однаковий спосіб вчинення злочинних дій, вказують на те, що вони були об`єднані єдиним умислом ОСОБА_4 на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 упродовж невизначеного періоду.
		 
		Так, ОСОБА_7 у розмові, яка зафіксована у протоколах НС(Р)Д та мала місце 14.05.2019, повідомив ОСОБА_4 про намір займатися перевезенням деревини і запитав, чи варто йому це робити, тобто здійснювати такі поїздки систематично. У відповідь ОСОБА_4 запевнив його про надання своєї допомоги у цьому процесі при кожному транзиті через місто Ковель та в кінці розмови запропонував з урахуванням очевидних попередніх домовленостей підрахувати вартість такої його допомоги. 
		 
		У наступних розмовах він з`ясовував приблизну кількість вантажу, яку той намагається провозити, а також те, чи ці перевезення будуть відбуватися на постійній основі чи епізодично. 
		 
		Дії ОСОБА_4 протягом 07.06.2019 - 11.06.2019 були елементами одиничного злочину: він вчинив тотожні діяння, які мали загальну мету та із самого початку охоплювалися єдиним злочинним наміром на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 . 
		 
		Врахувавши встановлені під час судового розгляду обставини, суд кваліфікував дії обвинуваченого як одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища та визнає винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 889-VIII від 10.12.2015. 
		 
		При прийнятті рішення про зміну правової кваліфікації дій обвинуваченого суд діяв в межах визначених ч.3 ст.337 КПК України повноважень, відповідно до яких з метою ухвалення справедливого судового рішення суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. 
		 
		Підстави звільнення від покарання.
		 
		Суд не призначає обвинуваченому покарання у зв`язку із застосуванням приписів ч.5 ст.74 КК України.
		 
		За визначеною у статті 12 КК України класифікацією кримінальне правопорушення за ч.1 ст.368 КК України належить до нетяжких злочинів. 
		 
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.
		 
		Положення статей 12 і 49 КК України суд застосовує в редакції, чинній на момент ухвалення вироку, оскільки з урахуванням положень статті 5 КК України віднесення вчинених ОСОБА_4 до нетяжких злочинів (відповідно до Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018, який набрав чинності з 01.07.2020), а не злочинів середньої тяжкості (як було передбачено кримінальним законом на день вчинення протиправних дій) поліпшує становище винного.
		 
		Положення статті 49 КК України носять імперативний характер і є обов`язковими для суду. 
		 
		За умов перекваліфікації дій особи обвинувальним вироком суду, приписи щодо строків давності притягнення до кримінальної відповідальності застосовуються відповідно до ч.5 ст.74 КК України (звільнення від покарання).
		 
		Враховуючи те, що з дня вчинення (червень 2019 року) обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, і до дня набрання вироком законної сили минув строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України для нетяжких злочинів (п`ять років), який не зупинявся і не переривався, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання на підставах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
		 
		Вирішення інших питань, пов`язаних з ухваленням вироку.
		 
		Цивільний позов у справі не заявлений.
		 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		 
		Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин від 02.08.2019 № 370 в розмірі 942,06 грн (т.2 а.с.160) залишає за державою у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
		 
		На час ухвалення вироку запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовані.
		 
		ОСОБА_4 був затриманим з 11.06.2019 по 14.06.2019, а з 14.06.2019 до 09.08.2019 до нього застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту (т.2 а.с.119), з 08.08.2019 до 07.12.2019 - домашній арешт у нічну пору доби (т. 2 а.с.177, 213, 233); з 14.06.2019 до 08.10.2019 - відсторонено від посади начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області (т.2 а.с.127, 138, 186). Час перебування під вартою в строк покарання суд не зараховує, оскільки не призначає покарання.
		 
		Керуючись статтями 374, 375, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції Закону України № 889-VІІI від 10.12.2015), та на підставах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити від покарання.
		 
		Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин від 02.08.2019 № 370 (т.2 а.с.160) в сумі 942 гривні 06 копійок віднести на рахунок держави. 
		 
		Речові докази:
		 
		- грошові кошти у розмірі 2500 гривень (десять купюр номіналом 200 гривень серії ХЖ7470753, ЄЗ9636833, СК2081669, УЄ5590521, ЄВ9866001, ТА6242077, ХГ6490446, УХ5577106, КБ6594024, ТИ3938648, одна купюра номіналом 500 гривень серії ФЖ6622732), що зберігаються у Західному ГРУ «Приватбанк», за адресою: місто Львів, вулиця Липинського, 13а (т. 2 а.с. 85-86), повернути ОСОБА_7 , 
		 
		- транспортний засіб «Фольксфаген Транспортер», державний номерний знак НОМЕР_9 , (т.2 а.с. 67) переданий власнику ОСОБА_30 , залишити у володінні останнього,
		 
		- мобільний телефон марки «Xiаomi» разом із двома сім картками із номерами: НОМЕР_11 та НОМЕР_12 ; мобільний телефон марки «Нокія» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_13 , із сім карткою НОМЕР_10 , залишити у володінні ОСОБА_4 .
		 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
		 
		ГоловуючийОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...