Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/4488/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 31.12.2024. Зареєстровано: 31.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/539/317/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170570000956

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 539/4488/24
		Провадження № 1-кп/539/317/2024
		                                                               ВИРОК
		                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 грудня 2024 року                                                                                    місто Лубни
		 
		Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
		Головуючої судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,  
		за участі:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,
		представник потерпілого не з`явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024170570000956 від 07 жовтня 2024 року,
		за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки міста Лубни Полтавської області, українки, громадянки України, фізичної особи - підприємця, заміжньої, на утриманні малолітніх дітей немає, яка зареєстрована та проживає  за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190 та частиною другою статті 190 Кримінального  кодексу України, -
		 
		                                                         УСТАНОВИВ:
		І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
		Перший епізод: ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), будучи обізнаною з вимогами Порядку компенсації витрат на тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 333 (далі - Порядок 333), який визначає механізм компенсації витрат, що пов`язані  з безоплатним тимчасовим розміщенням  (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб, зокрема:
		пунктом  5, відповідно до якого для отримання компенсації особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, не пізніше ніж протягом п`яти днів з дня закінчення звітного місяця видає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної у місті Києві держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення заяву за формою  згідно з додатком (далі - заява);
		пунктом 4, згідно з яким особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, також зобов`язані у день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб або зміни їх кількості подати повідомлення згідно з додатком 1  разом з інформацією про зміну переліку осіб,  розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості  у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у такому приміщенні;
		пунктом 2, яким передбачено, що компенсація надається фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності , спадкоємцями, які прийняли спадщину, і безоплатно розміщували у своїх житлових приміщеннях, зазначених у пункті 1 цього Порядку, внутрішньо переміщених  осіб, крім осіб, з якими вони пов`язані родинними відносинами, споріднення яких засноване на шлюбі  та кровному рідстві (чоловік, дружина, батько, мати, діти, онуки, зокрема, повнолітні) (далі - особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб), для покриття виплат, пов`язаних з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб;
		пунктом 15, згідно з яким сума компенсації розраховується виходячи з кількості днів, протягом яких житлове приміщення  надавалося для розміщення внутрішньо переміщеній особі (далі - людино-день), з дня розміщення, але не раніше дати взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відповідним органом або внесення відповідної інформації до Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. Кількість людино-днів визначається шляхом додавання кількості внутрішньо переміщених осіб, які проживали  у житловому приміщенні, наданому для розміщення внутрішньо переміщених осіб, у кожний день місяця. У період з жовтня 2022 року до 31 березня 2023 року сума  компенсації визначається на рівні 30 гривень на кожен людино-день. Сума компенсації за кожен людино-день становить 14,77 гривень. Загальна сума компенсації визначається шляхом визначення добутку загальної кількості людино-днів на суму компенсації за кожен людино-день. У разі припинення протягом звітного місяця  обставин, за яких особа, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, має право на отримання компенсації, під час розрахунку розміру компенсації враховується кількість людино-днів фактичного проживання у звітному місяці (надалі - відповідні пункти Порядку 333),
		діючи усупереч вказаним вище вимогам, переслідуючи умисел, спрямований на протиправне, шляхом обману, заволодіння коштами  благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація витрат  за тимчасове розміщення  внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, достовірно знаючи, що у жовтні 2022 року внутрішньо переміщені особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є родичами ОСОБА_4 , не проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , 03 травня 2022 року подала  до виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області Заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 490 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 19 березня 2022 року № 333 (далі - Заява) вказавши відомості по проживання  цих осіб у її квартирі  протягом 31 календарного дня жовтня 2022 року, що не відповідає дійсності.
		Будучи обізнаною  з відповідними пунктами Порядку 333  та діючи усупереч ним, ОСОБА_4 , переслідуючи умисел, спрямований на протиправне, шляхом зловживання довірою, заволодіння коштами благодійної організації Товариство Червоного Хреста України, які призначаються як компенсація  витрат на тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, у Заяві відобразила, що внутрішньо переміщені особи, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , - проживали в належному їй житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 протягом 31 календарного дня жовтня 2022 року. При цьому, ОСОБА_4 отримувала від вказаних осіб у цей період орендну плату за проживання та витрати на комунальні послуги.
		Відповідно до інформації, вказаної у Заяві, та на виконання вимог Порядку 333 Товариство Червоного Хреста України 17 лютого 2023 року перерахувало ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 5580,00 грн у вигляді компенсації витрат  за тимчасове розміщення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як внутрішньо переміщених осіб за 186 людино-днів жовтня 2022 року, тобто по 30,00 грн за кожний день перебування кожного із вказаних осіб.
		Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволоділа грошовими коштами  у сумі 5580,00 грн, які Товариство Червоного Хреста України  нарахувало та виплатило  їй у вигляді компенсації витрат, що надаються фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла і безоплатно  розміщували у своїх житлових приміщеннях внутрішньо переміщених осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як внутрішньо переміщених осіб за 186 людино-днів жовтня 2022 року.
		Другий епізод: продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Товариства Червоного Хреста України у вигляді компенсації витрат на тимчасове розміщення внутрішньо-переміщених осіб, ОСОБА_4 01 грудня 2022 року повторно подала Заяву  до виконавчого  комітету Лубенської міської ради Полтавської області, в якій зазначила відомості про  проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в її житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 протягом 30 календарних днів листопада 2022 року кожним. При цьому, ОСОБА_4 отримувала від вказаних осіб у цей період орендну плату за проживання та витрати на комунальні послуги.
		Відповідно до інформації, вказаної у Заяві, та на виконання вимог Порядку 333 Товариство Червоного Хреста України 13 березня 2023 року перерахувало ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 3600,00 грн у вигляді компенсації витрат  за тимчасове розміщення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як внутрішньо переміщених осіб за 120 людино-днів листопада 2022 року, тобто по 30,00 грн за кожний день перебування кожного із вказаних осіб.
		Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволоділа грошовими коштами  у сумі 3600,00 грн, які Товариство Червоного Хреста України  нарахувало та виплатило  їй у вигляді компенсації витрат, що надаються фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла і безоплатно  розміщували у своїх житлових приміщеннях внутрішньо переміщених осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як внутрішньо переміщених осіб за 120 людино-днів листопада 2022 року.
		Третій епізод: продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Товариства Червоного Хреста України у вигляді компенсації витрат на тимчасове розміщення внутрішньо-переміщених осіб, ОСОБА_4 03 січня 2023 року повторно подала Заяву  до виконавчого  комітету Лубенської міської ради Полтавської області, в якій зазначила відомості про  проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в її житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 протягом 31 календарного дня грудня 2022 року кожним. При цьому, ОСОБА_4 отримувала від вказаних осіб у цей період орендну плату за проживання та витрати на комунальні послуги.
		Відповідно до інформації, вказаної у Заяві, та на виконання вимог Порядку 333 Товариство Червоного Хреста України 22 березня 2023 року перерахувало ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 4380,00 грн у вигляді компенсації витрат  за тимчасове розміщення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як внутрішньо переміщених осіб за 146 людино-днів грудня 2022 року, тобто по 30,00 грн за кожний день перебування кожного із вказаних осіб.
		Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволоділа грошовими коштами  у сумі 4380,00 грн, які Товариство Червоного Хреста України  нарахувало та виплатило  їй у вигляді компенсації витрат, що надаються фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла і безоплатно  розміщували у своїх житлових приміщеннях внутрішньо переміщених осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як внутрішньо переміщених осіб за 146 людино-днів грудня 2022 року.
		Четвертий епізод: продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Товариства Червоного Хреста України у вигляді компенсації витрат на тимчасове розміщення внутрішньо-переміщених осіб, ОСОБА_4 03 лютого 2023 року повторно подала Заяву  до виконавчого  комітету Лубенської міської ради Полтавської області, в якій зазначила відомості  про проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у її житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 потягом 31 календарного дня січня місяця 2023 року кожним, при цьому отримуючи від цих осіб  орендну та комунальну плату за проживання.
		Відповідно до інформації, вказаної у Заяві, та на виконання вимог Порядку 333 Товариство Червоного Хреста України 11 травня 2023 року перерахувало ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 5580,00 грн у вигляді компенсації витрат  за тимчасове розміщення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як внутрішньо переміщених осіб за 186 людино-днів січня 2023 року, тобто по 30,00 грн за кожний день перебування кожного із вказаних осіб.
		Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволоділа грошовими коштами  у сумі 5580,00 грн, які Товариство Червоного Хреста України  нарахувало та виплатило  їй у вигляді компенсації витрат, що надаються фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла і безоплатно  розміщували у своїх житлових приміщеннях внутрішньо переміщених осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як внутрішньо переміщених осіб за 186 людино-днів січня 2023 року.
		П`ятий епізод: продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Товариства Червоного Хреста України у вигляді компенсації витрат на тимчасове розміщення внутрішньо-переміщених осіб, ОСОБА_4 01 березня 2023 року повторно подала Заяву  до виконавчого  комітету Лубенської міської ради Полтавської області, в якій зазначила відомості  про проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у її житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 потягом 28 календарних днів лютого місяця 2023 року кожним, при цьому отримуючи від цих осіб  орендну та комунальну плату за проживання.
		Відповідно до інформації, вказаної у Заяві, та на виконання вимог Порядку 333 Товариство Червоного Хреста України 01 червня 2023 року перерахувало ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 5040,00 грн у вигляді компенсації витрат  за тимчасове розміщення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як внутрішньо переміщених осіб за 168 людино-днів лютого 2023 року, тобто по 30,00 грн за кожний день перебування кожного із вказаних осіб.
		Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволоділа грошовими коштами  у сумі 5040,00 грн, які Товариство Червоного Хреста України  нарахувало та виплатило  їй у вигляді компенсації витрат, що надаються фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла і безоплатно  розміщували у своїх житлових приміщеннях внутрішньо переміщених осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як внутрішньо переміщених осіб за 168 людино-днів лютого 2023 року.
		Шостий епізод: продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами Товариства Червоного Хреста України у вигляді компенсації витрат на тимчасове розміщення внутрішньо-переміщених осіб, ОСОБА_4 04 квітня 2023 року повторно подала Заяву  до виконавчого  комітету Лубенської міської ради Полтавської області, в якій зазначила відомості  про проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у її житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 потягом 31 календарного дня березня місяця 2023 року кожним, при цьому отримуючи від цих осіб  орендну та комунальну плату за проживання.
		Відповідно до інформації, вказаної у Заяві, та на виконання вимог Порядку 333 Товариство Червоного Хреста України 25 липня 2023 року перерахувало ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 5 580,00 грн у вигляді компенсації витрат  за тимчасове розміщення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як внутрішньо переміщених осіб за 186 людино-днів березня 2023 року, тобто по 30,00 грн за кожний день перебування кожного із вказаних осіб.
		Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволоділа грошовими коштами  у сумі 5580,00 грн, які Товариство Червоного Хреста України  нарахувало та виплатило  їй у вигляді компенсації витрат, що надаються фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла і безоплатно  розміщували у своїх житлових приміщеннях внутрішньо переміщених осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як внутрішньо переміщених осіб за 186 людино-днів березня 2023 року.
		 
		ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковані: 
		Перший епізод  - за частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а саме: заволодіння чужим майном  шляхом обману  (шахрайство).
		Другий - шостий епізоди - за частиною другою статті 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном  шляхом обману  (шахрайство) повторно.
		 
		ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4   повністю визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190 та частиною другою статті 190  КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, та пояснила, що незаконно заволоділа грошовими коштами, оскільки безпідставно подавала документи для отримання компенсації витрат  за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб. Сказала, що більше такого не повториться.
		Обвинувачена ОСОБА_4   вважає недоцільним дослідження  доказів, які ніким не оспорюються.
		Відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд за пропозицією прокурора та за згодою учасників судового провадження, з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинувачена та її захисник на вказане вище погодилися.
		Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченої та дослідив дані, які характеризують її особу.
		Прокурор у судовому засіданні підтримав обвинувачення, викладене стосовно ОСОБА_4 в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 190 та частиною другою статті 190 КК України, просив під час призначення покарання врахувати особу обвинуваченої, повне визнання вини, її щире каяття, а також відшкодування завданих збитків потерпілому - Товариству Червоного Хреста України,  та призначити покарання: за частиною першою статті 190 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; за частиною другою статті 190 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців; на підставі частини першої статті 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням;  відповідно до частини першої статті 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком протягом строку, встановленого судом із покладенням на неї обов`язків, визначених судом.
		Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 вказував, що обвинувачена свою провину визнала повністю, щиро розкаялася, відшкодувала потерпілому завдану шкоду шляхом повернення грошових коштів та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, а також підтримав призначення ОСОБА_4 покарання, заявлене прокурором. 
		Представник потерпілої особи - Товариство Червоного Хреста України у судові засіданні не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Товариство Червоного Хреста України через представника ОСОБА_14 подало заяву про розгляд справи без участі потерпілого. Вказувало, що претензій до обвинуваченої немає. Майнова шкода, заподіяна внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відшкодована у повному обсязі шляхом повернення грошових коштів, щодо проведення судового розгляду у спрощеному порядку не заперечує, стосовно міри покарання  повністю покладається на розсуд суду.
		Таким чином, суд дійшов переконання про винуватість обвинуваченої у скоєнні пред`явлених їй кримінальних правопорушень.
		Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченої про визнання вини, відшкодування шкоди потерпілому, активного сприяння розкриттю вказаного кримінального правопорушення, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному, послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченій  ОСОБА_4 .
		Суд також дійшов висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб дійти висновку про визнання обвинуваченої ОСОБА_4 винною у вчиненні пред`явленого їй обвинувачення.
		Суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ,  мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 190 та частиною другою статті 190 КК України  і обвинувачена винна у вчиненні цих правопорушень та підлягає покаранню за вчинені нею кримінальні правопорушення, оскільки відсутні будь-які підстави для закриття кримінального провадження чи звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.
		Так, вина обвинуваченої ОСОБА_4   полягає в тому, що вона заволоділа  чужим майном  шляхом обману (шахрайства), а також  заволоділа  чужим майном  шляхом обману (шахрайства) повторно, а тому суд такі її дії кваліфікує за частиною першою статті 190 та частиною другою статті 130 КК України.
		 
		ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
		Відповідно до змісту статей 50 та 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		Вчинене кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК України належить:
		за частиною першою статті 190 КК України - до кримінальних проступків;
		за частиною другою статті 190 КК України -  до нетяжких злочинів.
		До обставин, які пом`якшують покарання, суд  відносить щире каяття обвинуваченої, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
		ОСОБА_4 на обліку в Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області як особа з інвалідністю не перебуває (лист від 20 червня 2024 року №01-33/2667).
		Інформація щодо участі обвинуваченої в бойових діях, перебування на військовому обліку  військовозобов`язаного запасу відсутня (лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 червня 2024 року №9944/115/117).
		На обліку в лікарів невролога та психіатра ОСОБА_4 не перебуває, що підтверджується листом Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування Лубенської міської ради Полтавської області від 18 червня 2024 року №2833.
		Відповідно до характеристики Засульського старостинського округу Лубенського району Полтавської області від 09 серпня 2024 року №18-2/10/116 ОСОБА_4 є головою домогосподарства. Письмових скарг від сусідів на неї не надходило.
		На даний час обвинувачена є фізичною особою-підприємцем, одружена, на утриманні  малолітніх дітей немає, раніше не судима.
		Крім того, обвинувачена повністю відшкодувала потерплій юридичній особі - Товариству Червоного Хреста України-завдану шкоду у сумі 29 760,00 грн, що підтверджується оригіналом квитанції платіжної інструкції про переказ готівки №12-18392152/С від 12 жовтня 2024 року.
		Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на особу винної, пом`якшуючі покарання обставини, повне відшкодування завданої шкоди, які у своїй сукупності дійсно істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, а також з урахуванням усіх викладених вище обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення, а саме:
		за частиною першою статті 190 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
		за частиною другою статті 190 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		На підставі частини першої статті 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за вчинені нею кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою статті 190 та частиною другою статті 190 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання (обмеження волі на строк 1 (один) рік) більш суворим (обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців), тобто покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		Відповідно до частини першої статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		Згідно з пунктами 1, 2  частини першої, пунктом 2 частини третьої статті 76 КК України  покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		На думку суду, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нею нових злочинів, відповідатиме тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий тягар для обвинуваченої, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи». 
		 
		V. ІНШІ РІШЕННЯ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕНІ ВИРОКУ
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Сторона обвинувачення не надала суду документально підтверджені витрати на залучення експерта чи експертів, тому підстав для відшкодування процесуальних витрат немає.
		В матеріалах справи речові докази відсутні, тому підстави для вирішення питань щодо їх долі відсутні. Документи слід залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Відносно обвинуваченої запобіжний захід не обирався.
		Підстави, для вирішення судом інших питань, передбачених статтею статею 368 КПК України, відсутні.
		 
		На підставі наведеного, керуючись статтями 50, 65, 67, 349, 368-371, 373-374, 394-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд - 
		 
		                                                          УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті  190  та частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання:
		за частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
		за частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання за вчинені нею кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою статті 190 та частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання (обмеження волі на строк 1 (один) рік) більш суворим (обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців), тобто покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		Відповідно до частини першої статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		Згідно з пунктами 1, 2  частини першої, пунктом 2 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України  покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази відсутні.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Вирок може бути оскаржено, з урахуванням положень частини другої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя Лубенського міськрайонного суду
		Полтавської області                                                                                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...