Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/2639/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 31.12.2024. Зареєстровано: 31.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/554/189/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170420000004

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 30.12.2024Справа № 554/2639/23 Провадження № 1-кп/554/189/2024
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 грудня 2024 року                        м.Полтава
		Октябрський районний суд  м.Полтави в складі колегії суддів: 
		    головуючого судді ОСОБА_1 , 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		          за участю секретаря ОСОБА_4 , 
		          прокурора ОСОБА_5 , 
		       потерпілої ОСОБА_6 ,
		представників потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		обвинуваченого ОСОБА_11 , 
		розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023170420000004 від 02.01.2023 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Полтави, освіта середня, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І. Обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_11 , визнане судом доведеним та кваліфікація дій
		 
		у період часу з 01 січня 2023 року з 21 год 00 хв по 02 січня 2023 року 03 год 00 хв, ОСОБА_11 разом із ОСОБА_12 розпивали спиртні напої в приміщенні альтанки, розташованої на території домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_1 та увечері між ними виникали дрібні сварки, які супроводжувалися образами.
		Надалі, після вжиття алкогольних напоїв, на ґрунті сварки, у ОСОБА_11 виникло неприязне ставлення до ОСОБА_12 , що сприяло виникненню умислу на заподіяння тому смерті через підпал.
		Для реалізації цієї мети ОСОБА_11 взяв ємність з гасом, яка є легкозаймистою речовиною та облив нею ОСОБА_12 , коли той сидів на дивані в альтанці. 
		Розуміючи, що спричинення смерті внаслідок дії відкритого вогню матиме для ОСОБА_12 характер мучення, так як термічні опіки викликають особливий біль та страждання, ОСОБА_11 , незважаючи на такі наслідки, підійшов до нього та умисно підпалив, внаслідок чого одяг на потерпілому, який був просочений гасом, миттєво спалахнув.
		Надалі, перебуваючи біля ОСОБА_12 та маючи змогу своєчасно вчинити дії для гасіння полум`я, щоб запобігти отриманню ним термічних опіків через дію високої температури, що спричинило нестерпний біль та мучення, ОСОБА_11 вчинив бездіяльність, а саме ухилився від надання йому допомоги шляхом швидкого гасіння полум`я та на незначній відстані від нього спостерігав за спробами потерпілого самотужки загасити на собі вогонь.
		Внаслідок вищевказаних дій та бездіяльності ОСОБА_11 завдав ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків голови, шиї, тулубу, кінцівок 2-3 ступеню, загальною площею близько 80 % тіла, які носили характер прижиттєвості, утворилися від дії високої температури (полум`я) та стосовно живої людини є тяжкими тілесними ушкодженнями, як небезпечні для життя в момент спричинення.
		03 січня 2023 року через розвиток опікової хвороби та опікового шоку наступила смерть ОСОБА_12 .
		За таких обставин дії ОСОБА_11 слід кваліфікувати за п.4 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю.
		 
		 
		 
		       ІІ. Позиція сторін
		 
		На підтвердження пред`явленого обвинувачення ОСОБА_11 за п.4 ч.2 ст.115 КК України стороною обвинувачення подано докази, які містилися в показаннях потерпілого ОСОБА_12 , потерпілої ОСОБА_6 , свідків, у письмових доказах, речових доказах, які безпосередньо досліджені в ході судового розгляду. 
		Виступаючи в судових дебатах, прокурор ОСОБА_5 вважав, що надані ним докази повністю доводять інкриміноване ОСОБА_11 кримінальне правопорушення та просив суд призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Потерпіла ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора та наполягала на призначенні найсуворішого покарання ОСОБА_11 у виді довічного позбавлення волі. 
		Потерпіла ОСОБА_13 , яка одночасно є законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_14 , надала заяву про розгляд справи без їхньої участі. 
		Обвинувачений ОСОБА_11 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та зазначив, що умисне вбивство ОСОБА_12 не вчиняв, оскільки останній облився паливно - мастильною рідиною та через необережне поводження з вогнем сам себе підпалив. Він же навпаки намагався загасити на ньому полум`я, надавав йому необхідну допомогу.
		По обставинах інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_11 показав суду, що 01 січня 2023 року близько 19 год біля магазину «Мілана» він зустрів раніше знайомих ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , з якими вжив пляшку кон`яку, а далі запросив їх продовжити відпочинок за місцем свого проживання, в альтанці, куди близько 21 год вони прибули та продовжили вживати спиртні напої. О 23 год ОСОБА_15 пішов додому, а він залишився з ОСОБА_12 та побачивши, що той перебуває в стані алкогольного сп`яніння, вилив горілку з його чарки на землю, щоб той більше не вживав спиртне. На такий вчинок ОСОБА_12 відреагував агресивно і у відповідь облив його горілкою з чарки. Через це він у відповідь хлюпнув алкогольний напій - самогон, з наповненої наполовину пляшки, на одяг ОСОБА_12 і наказав тому негайно йти додому, на що той відмовився та продовжив вживати алкоголь. Далі він пішов у будинок і повернувшись через незначний час, побачив ОСОБА_12 з пляшкою в руках, яка була наповнена «коктейлем Молотова» і той запропонував йому її підпалити. Він застеріг ОСОБА_12 про небезпечність таких дій і знову відійшов у туалет, а повернувшись звідти, почув запах паливно-мастильних матеріалів. ОСОБА_12 пояснив йому, що відкрив пляшку з «коктейлем Молотова» та необачно облив свій одяг цією рідиною. Через це він пішов за серветками, але відійшовши на незначну відстань почув крик ОСОБА_12 і побачив, що той вже горів. Він відразу ж підбіг до нього, вивів його з альтанки, наказав лягти на землю та своєю курткою почав збивати з нього полум`я. Коли вогонь згас, то одяг на ОСОБА_12 майже згорів і його залишки він руками зняв із опеченого тіла. Викликати швидку ОСОБА_12 він не став і на його прохання повів його додому, накинувши на нього свою куртку, де їх надалі зустріла мати ОСОБА_6 та викликала лікарів.
		Захисники обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у ході судового розгляду та судових дебатів висловили свої твердження про невинуватість підзахисного через недоведеність його участі у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та просили суд виправдати його.
		На думку захисників смерть ОСОБА_12 наступила через нещасний випадок та необрежне поводження з вогнем, яке той допустив сам. Доказами не доведено, що між останнім та ОСОБА_11 відбувся конфлікт. На час загорання потерпілого, ОСОБА_12 не перебував біля нього, а відійшов та займався ремонтом свого автомобіля. Незадовго до цього, у ході розмови він лише хлюпнув горілку з чарки на одяг потерпілого, що не призвело б до її загорання. Доказами не доведено наявність в домогосподарстві гасу і його вид. Надалі ОСОБА_11 намагався врятувати ОСОБА_12 , приклав максимум зусиль, щоб загасити на ньому полум`я, не залишив наодинці, а супроводжував його додому, куди далі прибули лікарі.
		 
		IІІ. Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження вчинення кримінального провадження ОСОБА_11 та їх оцінка судом
		 
		Відповідно до ст.94 КПК України кожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		У ст.85 КПК України належність доказів відображає положення про те, що на підставі цих даних установлюється наявність чи відсутність фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст.86 КПК України допустимість доказів означає отримання фактичних даних у встановленому законом порядку.
		Щодо ознаки достовірності доказів, то вона закладена у розумінні фактичних даних як правдивих відомостей. Під достатністю слід розуміти сукупність належних та допустимих фактичних даних, які у своїй єдності забезпечують відображення всіх елементів предмета доказування та приводять до висновку про доведеність (недоведеність) обставин кримінального провадження, тоді як критерій взаємопов`язаності слід розглядати з тієї позиції, що докази не повинні суперечити один одному чи створювати неоднозначне уявлення про ті чи інші факти.
		На розгляд суду прокурором, на підтвердження висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_11 , надано докази, які суд оцінив з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності. 
		Так, потерпіла ОСОБА_6 , яка являлася матір`ю потерпілого ОСОБА_12 , показала, що 01 січня 2023 року, у вечірній час, її син пішов за місцем проживання ОСОБА_11 , щоб відпочити. О 02 год 45 хв син зателефонував їй, перебував у гарному настрої та повідомив, що продовжує там же відпочивати. Через незначний час її донька почула ґвалт собак на подвір`ї, через що вона попросила її відчинити хвіртку, вважаючи, що повернувся син. Вийшовши на вулицю, вона почула голоси, впізнати, які на відстані відразу не змогла. Повернувшись додому, вона взяла ліхтарик, вийшла з ним на подвір`я та приблизно за 200 м від свого будинку побачила двох чоловіків, одним з яких був її син, якого вона відразу не впізнала через брудний вигляд, оскільки той був оголений, з залишками одягу на обпеченому тілі, зверху накритий чужою курткою. Поруч нього стояв ОСОБА_11 та на її питання: «Що трапилося?» син вказав на ОСОБА_11 та промовив: «Він мене облив і підпалив, я вже не жилець, викликай швидку», після чого впав на землю. 
		На уточнюючі питання в судовому засіданні ОСОБА_6 повідомила суду про те, що ОСОБА_11 , почувши такі звинувачення на свою адресу, не спростовував цього і промовив: «Я винен». Вже далі, перебуваючи з сином в лікарні, на її телефон зателефонували працівники поліції та попросили поговорити із сином по обставинах отримання ним тілесних ушкоджень, що вона і зробила. На її питання син повідомив, що вночі 02 січня 2023 року перед підпалом ОСОБА_11 сказав йому: «Зараз тебе зігрію», після чого відійшов, узяв каністру середнього розміру, з якої його облив і підпалив запальничкою. Під час перебування в лікарні син перебував у свідомості, повідомляв про одні і ті ж обставини отримання ним опіків, звинувачуючи в цьому лише ОСОБА_11 .
		Відповідно до даних рапорта інспектора - чергового Полтавського РУ ГУ НП в Полтавській області, 02 січня 2023 року о 03 год 42 хв від лікаря швидкої допомоги надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 02 січня 2023 року о 03 год 41 хв ОСОБА_12 прийшов за місцем проживання своєї матері, що за адресою: АДРЕСА_2 з опіками тіла (а.с.7 - 8 тому № 2).
		02 січня 2023 року ОСОБА_12 звернувся до правоохоронних органів із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 , зазначивши, що останній 01 січня 2023 року, після 23 год 00 хв, взяв каністру з бензином, вилив його на нього та підпалив (а.с.10 тому № 2).
		На а.с.11 тому № 2 наявний протокол огляду цифрового носія, на якому зафіксовано відеозапис прийняття 02 січня 2023 року заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_12 (а.с. 11 тому № 2).
		На а.с.18 тому № 2 наявний протокол огляду цифрового носія, на якому зафіксовано відеозапис допиту потерпілого ОСОБА_12 02 січня 2023 року в період часу з 10 год 00 хв по 11 год 00 хв в медичному закладі (а.с. 11 тому № 2).
		На а.с.19 тому № 2 наявний відеозапис допиту потерпілого ОСОБА_12 , який безпосередньо переглянуто судом (а.с.19 тому № 2).
		На а.с.23 тому № 2 наявний відеозапис прийняття 02 січня 2023 року заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_12 , який безпосередньо переглянуто судом (а.с.12 тому № 2).
		На а.с. 26 - 29 тому № 2 наявний протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 , який було проведено слідчим 02 січня 2023 року, в період часу з 10 год 00 хв по 11 год 00 хв, у медичному закладі. У ході допиту ОСОБА_12 показав, що 01 січня 2023 року, після 21 год, він перебував за місцем проживання ОСОБА_11 , де відпочивав з тим у альтанці. Окрім ОСОБА_11 там був ще ОСОБА_15 та вони утрьох вживали спиртні напої. Коли ОСОБА_15 поїхав додому, він з ОСОБА_11 продовжив спілкування, вживаючи алкоголь. Далі з незрозумілих причин ОСОБА_11 перевзувся, дістав каністру та почав обливати його бензином, після чого підпалив. Коли спалахнуло полум`я на його тілі, він почав самотужки гасити його, при цьому ОСОБА_11 стояв поруч і дивився, не проявляючи жодних дій, щоб надати йому допомогу. 
		Суд безпосередньо переглянув відеозапис, на якому зафіксовано допит слідчим потерпілого ОСОБА_12 . Оскільки суд був позбавлений можливості допитати потерпілого, так як на час розгляду в справи в суді той помер, суд вважає за доцільне викласти його показання мовою оригінала: «Після того як провели ОСОБА_16 , повернулись з ОСОБА_17 до нього додому, де перебували в альтанці, спілкувалися і все було нормально. Далі не знаю, що йому на думку спало. Я думав, що може дійсно розіграш хотів зробити. Він, як це сказати, в один момент перевзувся, дістає каністру і починає обливати мене та навколо мене бензином. Де він взяв каністру не знаю, він щось по двору ходив. Він, взагалі, таке враження це робив, ніби для нього це було «за добрий день». Я це називаю своїми іменами. Став обливати. Так йому це подобається. Я йому говорю: «Що ти робиш, ОСОБА_18 , не чуди, пожартував, чи як ?», а він з такою посмішкою підпалює. Чим запалив не можу сказати, наче запальничка. Підпалює з такою посмішкою: «Братанчик, заспокойся, зараз буде тепло, все добре». Я говорю: « ОСОБА_18 , що ти робиш? Я вже сам весь горю», а він: «Та, братан, та все добре». Полум`я йшло знизу-вгору, він чиркнув знизу. Для нього це був, як якийсь ритуал. Я нічого не зрозумів. Я говорю: « ОСОБА_18 , ти що, я вже сиджу у полум`ї», а він говорить: «Братан, все хорошо, буде тепло». Стоїть поруч і типа рукою по плечу. Після того як підпалив, весь одяг на мені згорів. Мені ніхто і нічого не допомагав, я сам, короче, як получалося покачався і потушив себе. Кирило же в цей час стояв біля мене. Ніякої допомоги він мені не надавав. Було тупе знущання. Він при цьому висловлювався: « ОСОБА_19 , я ж тобі говорив, мене не цей…, я такий, да». Що він хотів цим довести, не знаю. Я сказав, що піду додому. Ми потім йшли, він начебто курточку свою на мене положив, бо на мені одежі не було. Я йому говорю: «Мене головне доведи додому», а він мені говорить: «Пішли, братан, я тебе проведу». І так іде зі мною і тупо з мене глузує». На питання слідчого чи умисно ОСОБА_18 підпалив його, потерпілий ствердно повідомив: «Так». Одночасно з цим потерпілий повідомив, що стосунки з ОСОБА_11 вважав нормальними, неприязних відносин між ними не було. 
		У приміщенні 3-ї МКЛ м.Полтави проведено огляд одягу, в якому був доставлений в медичний заклад ОСОБА_12 , а саме куртки чорного кольору, олімпійки, ковдри, взуття (кросівки), шкарпеток, а також годинника, про що складено протокол огляду від 02.01.2023 року з фототаблицею, який досліджено судом ( а.с.20 - 29 тому № 2).
		02.01.2023 року проведено обшук домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_11 , у ході якого було виявлено та вилучено пляшку об`ємом 6 л, виріз із сидіння дивану, скляний фрагмент із дна пляшки, дві запальнички, ніж розкладний, зіскріб дерев`яний зі стіни, дві полімерні пляшки, залишки згорівшого одягу, спортивну в`язану шапку, дві скляні горловини з - пляшки, картуз зі слідами горіння, за результатами якого складено протокол обшуку від 02.01.2023 року, який одночасно зафіксовано на відеозаписі, що переглянув суд (а.с.38 - 43, 44 тому № 2).
		03.01.2023 року слідчим суддею Октябрського районного суду м.Полтави в порядку ч.3 ст.233 КПК України надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.56 - 58 тому № 2).
		02 січня 2023 року о 08 год 09 хв ОСОБА_11 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено висновком щодо результатів медичного огляду (а.с.17 тому № 2).
		02 січня 2023 року о 03 год 20 хв ОСОБА_11 затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, про що складено протокол від 02.01.2023 року з фіксацією на відеозапис, який переглянуто судом. Під час затримання у ОСОБА_11 вилучено чорні гумові калоші з утепленням та нашаруванням бруду, чорні джинсові штани зі слідами бруду з ременем, синю куртку з чорними вставками, светр сірого кольору із чорно - білими смужками зі слідами бруду, чорну в`язану шапку (а.с.59 - 69, 70 тому № 2).
		Відповідно до даних протоколу від 02.01.2023 року в обвинуваченого ОСОБА_11 відібрано зразки для експертиз у вигляді змивів з обох рук, зрізи нігтьових пластин, змиви з обличчя тощо ( а.с.77 - 78 тому № 2).
		Відповідно до даних судової медичної експертизи № 92 від 07.02.2023 року, у ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків чола, нижньої повіки та виличної ділянки праворуч, нижньої повіки лівого ока, нижньої третини правого передпліччя і правої кисті, які утворилися від дії тагенту з високою температурою, яким могло бути і полум`я, можливо в строк і за обставин, вказаних в постанові та які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, тобто отримані одномоментно, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я ( а.с.95 -96 тому № 2).
		03.01.2023 року в реанімаційному відділенні 3-ої МКЛ м.Полтави приміщенні проведено огляд трупу ОСОБА_12 , про що складено протокол від 03.01.2023 року з фотаблицею (а.с.92 - 95 тому № 2).
		Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 13 - а від 16.02.2023 року, на трупі ОСОБА_20 виявлено тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків голови, шиї, тулубу, кінцівок ІІ-ІІІ ступеня на загальній площі близько 80 % тіла. Вище перераховані тілесні ушкодження носять характер прижиттєвих, утворилися від дії високої температури (полум`я) стосовної живої людини, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя у момент їх спричинення за своїми наслідками, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті потерпілого. Тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_21 могли утворитися 02 січня 2023 року. Після отримання тілесних ушкоджень він міг виконувати активні дії (рухатися, кричати, розмовляти). Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок термічних опіків голови, шиї, тулубу, кінцівок ІІ - ІІІ ступеня на загальній площі близько 80 % тіла з розвитком опікової хвороби та опікового шоку, про що свідчить комплекс патоморфологічних ознак та результати додаткових методів дослідження. Об`єктивних даних, які б свідчили про осередок полум`я та напрямок його розповсюдження, немає. Враховуючи безпосередню причину смерті, характер, локалізацію тілесних ушкоджень, площу ураження, слід вважати, що ОСОБА_12 міг відчувати особливий біль (а.с.104 - 106 тому № 2).
		01 лютого 2023 року проведено слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_11 , в ході якого останній показав, що 02 січня 2023 року він з ОСОБА_12 відпочивав в альтанці, яка розташована в дворі його домоволодіння, де вживали алкоголь. У ході відпочинку між ними виникла сварка та щоб заспокоїти ОСОБА_12 він вилив на нього з пляшки горілку, у той час коли, той підкурював сигарету і від цього він загорівся. Далі він самотужки загасив вогонь на ньому і відвів додому. Далі обвинувачений ОСОБА_11 на місці, а саме в альтанці, яка розташована за місцем його проживання, відтворив своє розташування стосовно ОСОБА_12 у ході сварки, а також в той момент, коли він вилив на нього горілку та показав, яким чином намагався загасити на ньому полум`я. За результатами цієї процесуальної дії складено протокол від 01.02.2023 року, який досліджено судом та переглянуто відеозапис (а.с.108 - 118 тому № 2).
		Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 13-б від 16.02.2023 року, показання обвинуваченого ОСОБА_11 , дані ним в ході слідчого експерименту загалом не суперечать даним судової медичної експертизи трупа ОСОБА_12 стосовно часу та обстановки спричинення тілесних ушкоджень та не відповідають даним стосовно механізму утворення тілесних ушкоджень, а саме опікові поверхні не могли утворитися в результаті загорання від 40 % -го розчину спирту (горілки), як зазначив ОСОБА_11 (а.с.121 - 122 тому № 2).
		На а.с.3 наявний акт про пожежу від 02.01.2023 року, відповідно до якого причиною пожежі, яка сталася 02 січня 2023 року о 03 год 00 хв в альтанці, розташованої на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , був підпал.
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 01.03.2023 року № СЕ-19/117-23/1205\ФХД, на наданих на дослідження чорних джинсах з ременем, вилучених у ОСОБА_11 , нафтопродуктів не виявлено (а.с. 10 - 12 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 22.02.2023 року № СЕ-19/117-23/1204\ФХД, на наданій на дослідження чорній в`язаній шапочці, вилученій у ОСОБА_11 , нафтопродуктів не виявлено (а.с. 18 - 20 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 24.02.2023 року № СЕ-19/117-23/1206\ФХД, на наданих на дослідження галошах, вилучених у ОСОБА_11 , виявлено залишки зміненого світлого нафтопродукту, встановити вид якого не видалося можливим з причин його фізико - хімічних змін (а.с.26 - 28 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 01.02.2023 року № СЕ-19/117-23/1208\ФХД, на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин обвинуваченого ОСОБА_11 виявлено залишки зміненого світлого нафтопродукту, встановити вид якого не видалося можливим з причин його фізико - хімічних змін (а.с.34 - 36 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 26.01.2023 року № СЕ-19/117-23/1190\ФХД, на наданих на дослідження змивах з обличчя ОСОБА_11 нафтопродуктів не виявлено (а.с.42 - 44 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 25.01.2023 року № СЕ-19/117-23/1180\ФХД, в наданому на дослідження зіскобі деревини, вилученого зі стіни альтанки, виявлено залишки зміненого світлого нафтопродукту, встановити вид якого не видалося можливим з причин його фізико - хімічних змін (а.с.50 - 52 тому № 3).
		       Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 22.02.2023 року № СЕ-19/117-23/1192\ФХД, на наданій на дослідження спортивній в`язаній шапці, вилученій у ході обшуку в домоволодінні, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , нафтопродуктів не виявлено (а.с.58 - 60 тому № 3).
		       Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 20.01.2023 року № СЕ-19/117-23/1118\ФХД, надані на дослідження залишки прозорої рідини світло - жовтого кольору, які знаходилися в полімерній пляшці із написом «Моршинська» відносяться до нафтопродуктів і є гасом. Надані на дослідження залишки прозорої рідини жовтого кольору, яка знаходилася у полімерній пляшці із написом «Оболонська», до нафтопродуктів паливно - мастильних матеріалів не відносяться (а.с.66 - 68 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 19.01.2023 року № СЕ-19/117-23/1119\ФХД, надана на дослідження прозора рідина світло - жовтого кольору відноситься до нафтопродуктів і є гасом (а.с.75 - 76 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 08.02.2023 року № СЕ-19/117-23/1191\ФХД, на наданому на дослідження картузі з написом « Columbia», вилученого 02.01.2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , нафтопродуктів не виявлено ( а.с.83 - 85 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 31.01.2023 року № СЕ-19/117-23/1193\ФХД, на наданому на дослідження вирізі з сидіння дивану, вилученого 02.01.2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , нафтопродуктів не виявлено ( а.с.91 - 93 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 27.01.2023 року № СЕ-19/117-23/1194\ФХД, на наданому на дослідження скляному фрагменті з дна пляшки, вилученої 02.01.2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , нафтопродуктів не виявлено ( а.с.99 - 101 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 27.01.2023 року № СЕ-19/117-23/1197\ФХД, на наданих на дослідження двох скляних горловинах від пляшок, вилучених 02.01.2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , нафтопродуктів не виявлено ( а.с.107 - 109 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 01.02.2023 року № СЕ-19/117-23/1209\ФХД, на наданих на дослідження залишках недогорілого одягу, вилучених 02.01.2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , нафтопродуктів не виявлено ( а.с.115 - 117 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 24.02.2023 року № СЕ-19/117-23/1196\ФХД, на наданих на дослідження трьох частинах тканини: одна червоного кольору з трусів та дві чорного кольору зі штанів, вилучених 02.01.2023 року в приміщенні 3-ої МКЛ м.Полтави, виявлено залишки зміненого нафтопродукту, встановити вид якого не видалося можливим з причин його фізико - хімічних змін ( а.с.123 - 125 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 30.01.2023 року № СЕ-19/117-23/1198\ФХД, на наданому годиннику, вилученому 02.01.2023 року в приміщенні 3-ої МКЛ м.Полтави, нафтопродуктів не виявлено ( а.с.131 - 133 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів від 06.03.2023 року № СЕ-19/117-23/1207\ФХД, на кросівках, вилучених 02.01.2023 року в приміщенні 3-ої МКЛ м.Полтави, нафтопродуктів не виявлено ( а.с.142 - 144 тому № 3).
		Відповідно до висновку судової пожежно - технічної експертизи № СЕ-19/117-23/4363-ПТ від 22.03.2023 року, осередок пожежі за адресою: АДРЕСА_1 знаходився на одязі та тілі ОСОБА_12 . Причиною виникнення пожежі було джерело, занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки (а.с. 17 - 29 тому № 4).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів № СЕ -19/117-23/1199-ФХД від 08.03.2023 року, на наданій на дослідження спортивній куртці, вилученій 02.01.2023 року під час обшуку по АДРЕСА_1 виявлено залишки зміненого світлого нафтопродукту, вид якого встановити не видалося можливим з причин його фізико - хімічних змін (а.с.127 - 129 тому № 4).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів № СЕ -19/117-23/1203-ФХД від 07.03.2023 року, на наданій на дослідження ковдрі, вилученій у приміщенні 3 МКЛ м.Полтави, нафтопродуктів не виявлено (а.с.134 - 136 тому № 4).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів № СЕ -19/117-23/1195-ФХД від 07.03.2023 року, на наданих на дослідження куртці та кофті, вилучених у приміщенні 3 МКЛ м.Полтави, нафтопродуктів не виявлено (а.с.141 - 143 тому № 4).
		Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів № СЕ -19/117-23/1210-ФХД від 08.03.2023 року, на наданій на дослідження куртці синього кольору, вилученої у ОСОБА_11 , нафтопродуктів не виявлено (а.с.148 - 150 тому № 4).
		       Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та паливно - мастильних матеріалів № СЕ -19/117-23/1189-ФХД від 26.01.2023 року, на наданих на дослідження змивах з лівої та правої руки ОСОБА_11 виявлено залишки зміненого світлового нафтородукту, вид якого встановити не виявилося за можливе з причин його фізико - хімічних змін (а.с.155 - 157 тому № 4).
		11.02.2023 року проведено огляд годинника, вилученого в приміщенні 3-ої МКЛ м.Полтави, про що складено протокол огляду від 11.02.2023 року (а.с.135 - 136 тому № 3).
		На а.с. 3 - 11 тому № 4 наявний протокол огляду відеозапису від 10.03.2023 року, який надано свідком ОСОБА_22 , у період часу з 01.01.2023 року 20 год 29 хв по 02.01.2023 року 07 год 41 хв, де міститься фіксація переміщення осіб перед входом на домоволодіння, де проживає ОСОБА_11 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
		На а.с.31 тому № 4 наявний протокол огляду від 09.03.2023 року, в ході якого за місцем розташування КП «Полтавський обласний центр екстренної медичної допомоги та медичних катастроф» медичним працівником видано диск з аудіозаписом виклику швидкої допомоги 02 січня 2023 року до ОСОБА_12 .
		Згідно копії карти виїзду швидкої допомоги за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_12 , прийом виклику та виїзд мав місце 02 січня 2023 року о 03 год 41 хв, прибуття на місце 02 січня 2023 року о 03 год 52 хв (а.с.32 тому № 4).
		Протоколом огляду від 07.03.2023 року проведено огляд аудіозапису виклику швидкої допомоги, з чим суд ознайомився та прослухав такий аудіозапис, записаний на CD - диску (а.с. 33 - 34, 35 тому № 4).
		24.03.2023 року слідчим отримано тимчасовий доступ до медичної документації на ім`я ОСОБА_12 , копія якої наявна в матеріалах кримінального провадження (а.с. 42 - 94 тому № 4).
		На а.с. 95 - 107 тому № 4 наявний протокол огляду речових доказів, які було виявлено в ході огляду місця події 02 січня 2023 року, а саме в домогосподарстві за місцем проживання ОСОБА_11 , про що суд дослідив протокол та фототаблицю до нього.
		У розпорядження слідчого надано відеоматеріали, відзняті на портативні камери поліцейських, які здійснювали реагування на виклик за фактом отримання опіків ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 02 січня 2023 року у період часу з 04 год 00 хв по 04 год 31 хв (а.с.109 тому № 4).
		На а.с. 110 - 115 тому 4 наявний протокол огляду від 25.03.2023 року відеозаписів, відзнятих на портативні камери поліцейських, які здійснювали реагування на виклик за фактом отримання опіків ОСОБА_12 . Протоколом огляду від 25.03.2023 року зафіксовано аудіорозмови виклику на лінію «102», про що суд дослідив протокол та аудиозапис на DVD - диску (а.с.121 - 122, 123 тому № 4).
		На а.с.173 - 180 тому № 4 наявний протокол огляду мобільного телефону марки «HUAWEI PЗ30 PRO», який вилучено в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_12 . У телефоні в «Галереї» виявлено відеозапис, зроблений 02.01.2023 року о 00 год 50 хв, на якому зафіксовано присутність ОСОБА_12 . Окрім того, зафіксовано присутність останнього на відеозаписі цього ж дня о 00 год 42 хв та вхідні дзвінки від інших осіб. 
		Відповідно до висновку судової психіатричної допомоги № 53 від 08.02.2023 року, ОСОБА_11 на даний час будь - яким хронічним психічним захворюванням не страждає, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, ОСОБА_11 будь - яким психічним захворюванням не страждав, як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки, а перебував у стані алкогольного сп`яніння і міг у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ч.2,ч.3 ст.19, 20 КК України він не підпадає, на даний час може постати перед судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.205 - 214 тому № 3).
		  Свідок ОСОБА_23 повідомила, що 01 січня 2023 року працювала на зміні в магазині «Мілана» та близько 18 год 00 хв туди прибув ОСОБА_12 , де випив каву. Через незначний час туди ж прийшов ОСОБА_11 , який виявляв ознаки алкогольного сп`яніння, з дружиною та купив собі пляшку напою «Ромкола». 
		Свідок ОСОБА_15 підтвердив суду, що 01 січня 2023 року близько 18 год 00 хв він зустрів біля магазину «Мілана» ОСОБА_12 з ОСОБА_11 , які запросили його з ними відпочити, на що він погодився. Спочатку вони зайшли до ОСОБА_24 додому, де той узяв із собою спиртне з їжею, а потім вони прибули до ОСОБА_25 . Останній їх зустрів та провів в альтанку, де вони відпочивали, вживали спиртні напої. Близько 23 год він пішов додому, а ОСОБА_12 та ОСОБА_11 залишилися там. 
		Із показань свідка ОСОБА_22 слідує, що 01 січня 2023 року близько 18 год 00 хв вона разом з чоловіком ОСОБА_11 повернулася додому від її батьків. Оскільки чоловік вживав алкогольні напої, то вона керувала автомобілем. По дорозі вони заїхали в магазин «Мілана», де зустріли ОСОБА_12 . Коли вони приїхали додому, то ОСОБА_11 повідомив їй, що запросив у гості ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , щоб відпочити. 02 січня 2023 року, в нічний час, в альтанці сталася пожежа і вона вибігла з будинку її гасити, там бачила лише ОСОБА_12 . Про обставини спричинення опіків останньому їй нічого невідомо.
		Суд безпосередньо в судовому засіданні дослідив речові докази.
		 
		IV. Аналіз, оцінка доказів судом щодо обвинувачення ОСОБА_11 , яке визнано судом доведеним 
		Згідно зі ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Положення ст.94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
		Досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_11 , суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення в справі.
		За результатами дослідження суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам, дослідженим у судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_11 щодо непричетності до вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_12 при обтяжуючій обставині, з таких підстав.
		Дослідженими доказами, зокрема, даними з камери відеоспостереження підтверджено та не заперечується самим обвинуваченим, що 01 січня 2023 року о 20 год 52 хв потерпілий ОСОБА_12 та свідок ОСОБА_15 прибули до його домогосподарства для відпочинку. Цього ж дня, о 23 год 13 хв ОСОБА_15 пішов, а ОСОБА_12 та ОСОБА_11 залишилися. О 03 год 16 хв 02 січня 2023 року камерою відеоспостереження зафіксовано ОСОБА_12 , який вийшов з території домовлодіння з ознаками опіків на тілі, його наздогнав ОСОБА_11 та вони вийшли за межі домоволодіння. 
		Судом проаналізовано показання ОСОБА_11 , в яких він заперечив причетність до вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 та приходить до висновку про їхню суперечливість, непослідовність, невідповідність іншим матеріалам справи.
		Так, у судовому засіданні ОСОБА_12 повідомив про те, що потерпілий сам облив себе паливною сумішшю з пляшки з «Коктейлем Молотова» і сам же себе підпалив, а тому він жодним чином не причетний до таких дій, оскільки стояв осторонь, при цьому відразу ж намагався загасити на ньому полум`я. При цьому, незадовго до цього, через дрібні сварки, він хлюпнув на одяг ОСОБА_12 спиртний напій, який міг сприяти загоранню одягу.
		Незважаючи на такі показання, суд вважає, що їх аналіз разом з іншими доказами, отриманими при проведенні інших слідчих (процесуальних) дій, в тому числі і при безпосередній участі обвинуваченого, дають підстави стверджувати, що вони не можуть бути прийняті як правдиві, оскільки обвинуваченим вживалися заходи, спрямовані на відвернення від себе підозри, в тому числі шляхом постійної зміни показань щодо обставин події.
		Так, суд дослідив відеозапис з нагрудних камер поліцейських, які 02 січня 2023 року, в нічний час, прибули на виклик з приводу отримання опіків ОСОБА_12 . На відеозаписі зафіксовано присутність ОСОБА_11 , який повідомив (дослівно): «Сиділи удвох в бесідці, грались бензином, робили фаєр - шоу і Кириленко загорівся». 
		При затриманні в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_26 відмовився повідомити про обставини отримання опіків ОСОБА_12 .
		У ході допиту, проведеного вже після смерті потерпілого, обвинувачений ОСОБА_11 повідомив, що він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_27 з необережності. Зокрема, вказав, що під час конфлікту, взяв пляшку, яка першою потрапила йому під руку та хлюпнув з неї на ОСОБА_12 , щоб того заспокоїти. На той час він не знав, якою рідиною була наповнена пляшка. Далі він підкурив собі сигарету, але в той час до нього близько наблизився ОСОБА_12 зі словами: «Ти мене спалить хочеш?», схопив його за «петельки», від чого відбувся спалах вогню на його одязі через вилите на нього спиртне.
		На слідчому експерименті обвинувачений ОСОБА_11 змінив показання, заперечивши облиття потерпілого займистою речовиною та показав, що в ніч на 02 січня 2023 року, коли ОСОБА_15 пішов, він продовжив відпочинок з ОСОБА_12 в альтанці. Під час спілкування, на грунті подій, пов`язаних з війною, між ними виник конфлікт і вони одне одного облили горілкою, яка була в чарках. Далі він ще вилив на ОСОБА_12 горілку з пляшки, після чого відійшов, але повернувшись через 10 хвилин побачив, що той продовжив сидіти в альтанці. Він запалив сигарету, щоб покурити, але ОСОБА_28 різко схопився та з лайкою наблизився до нього, ухопив лівою рукою його за комір і в цей же момент рукав куртки потерпілого загорівся від підкуреної ним сигарети. Від цього ОСОБА_12 упав назад на диван та почав обмахувати себе запаленою рукою навколо обличчя, від чого спалахнув повністю. Побачивши це, він крикнув тому вийти з альтанки, але полум`я вже було великим. Далі ОСОБА_11 показав напрямок, в якому потерпілий виходив із альтанки та вказав на ділянку двору, що біля мангалу, який знаходився навпроти входу до альтанки, де той на його вимогу ліг на землю. При цьому ОСОБА_11 зазначив, що скинув із себе куртку, якою гасив полум`я на потерпілому, закривав нею його голову, тулуб, здирав голіруч залишки спаленого одягу, який плавився та спричиняв ще більші опіки. З приводу наявності в альтанці паливної рідини ОСОБА_11 підтвердив її наявність в домогосподарстві в пляшках, але в яких саме і де саме вона знаходилася не вказав.
		При цьому в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 повідомив суду, що в нього зберігалася виготовлена за його участю паливна суміш по типу «Коктейль Молотова».
		Однак, суд дослідив протокол огляду місця події, який було проведено 02 січня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_11 , в ході якого жодної пляшки з сумішшю, про яку останній повідомляв, виявлено не було. Залишки скляної тари, виявленої біля альтанки, були досліджені експертом і на ній встановлено відсутність будь-яких пальників. 
		Натомість за висновками експертизи паливно-мастильних матеріалів з одягу потерпілого, з інших речових доказів, установлена наявність залишку лише одного виду зміненого нафтопродукту або тільки гасу, що підтверджує висновки про відсутність у домогосподарстві «Коктейля Молотова», а тому вважати, що саме ним облився потерпілий, як стверджував обвинувачений, у суду немає.
		Крім того, дослідивши в деталях показання потерпілого ОСОБА_12 , суд звертає увагу, що вони узгоджуються з іншими доказами в справі.
		Так, незважаючи на тяжкий стан, в якому перебував ОСОБА_12 , під час допиту той надав послідовні, незмінні показання, чітко відповів на питання слідчого та розумів їх.
		При цьому потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що відразу після отримання опіків син також повідомляв їй, що його підпалив саме ОСОБА_11 , дослівно: «Він мене облив і підпалив, я вже не жилець, викликай швидку». Про такі ж обставини ОСОБА_12 повідомляв їй у лікарні, а також під час допиту слідчому. 
		Відповідно до даних картки виклику швидкої допомоги, медичної картки стаціонарного хворого, зафіксовано, що стан свідомості ОСОБА_27 під час перебування в умовах стаціонару був ясним.
		Окрім того, на відеозаписі поліції зафіксовано, що по приїзду на місце виклику, працівник патрульної служби запитав присутніх: «Де він, той хто облив?» і до нього відразу ж підійшов ОСОБА_26 , а потім на запис той пояснив, що нібито вони гралися бензином та хотіли зробити фаєр - шоу, однак про обливання горілкою чи коктейлем Молотова він нічого не повідомляв.
		У ході проведеного обшуку в домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_11 виявлено сліди дії вогню на дивані, на дерев`яній панелі внизу під вікном, на москітній сітці в альтанці, а причиною пожежі був підпал, який спричинив загоряння предметів, попередньо облитих займистою речовиною.
		При цьому суд звертає увагу, що візуальним оглядом обстановки в альтанці встановлено, що розповсюдження вогню почалося з того місця, де диван стояв під вікном, на якому фіксувався осередок пожежі, а найбільше вогнем було пошкоджено ліву сторону та середню частину дивану. Ці дані, на думку суду, підтверджують показання потерпілого в тій частині, що перед тим, як його обвинувачений облив гасом та підпалив, він сидів на цьому ж дивані та одночасно спростовують раніше надані на слідчому експерименті показання ОСОБА_29 про те, що ОСОБА_12 загорівся від сигарети у той час, коли зіскочив з дивану, наблизився до нього, ухвативши за «петельки».
		До того ж слід звернути увагу на наявність значних пошкоджень від дії вогню на дивані, подальший перехід полум`я на висоту дерев`яної панелі альтанки, а далі на москітну сітку зверху, що зафіксовано в протоколі огляду місця події та свідчить про факт облиття дивану та прилеглих частин будівлі займистою речовиною, що не співпадає з показаннями обвинуваченого ОСОБА_11 , що потерпілий загорівся в стоячому положенні біля нього від сигарети.
		При цьому, підтвердженням того, що потерпілого облили гасом, коли він сидів на дивані, є висновки судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №СЕ-19/117-23/1118-ФХД від 20.01.23, згідно якої, в зіскобі з дерев`яної панелі альтанки, в умовній проєкції середини дивану, де маються найбільші пошкодження від дії полум`я, виявлено залишки зміненого світлого нафтопродукту.
		Це узгоджується з тим що, облиття потерпілого ОСОБА_12 гасом відбулося тоді, коли той перебував у сидячому положенні на дивані, про що свідчить і локалізація тілесних ушкоджень, зазначених у висновку судової медичної експертизи СМЕ № 13 від 03.02.23 та №13-а від 16.02.23, а саме у останнього відсутні тілесні ушкодження спини, оскільки сидячи він нею торкався бильця дивану.
		До того ж на підтвердження облиття потерпілого гасом, а не горілкою чи рідиною з «Коктейля Молотова» вказують дані обшуку домогосподарства ОСОБА_11 , в ході якого, в одному із господарських приміщень було виявлено полімерну ємність 6 л, схожу на каністру. Згідно висновку експертизи № СЕ-19/117-23/1191-ФХД від 08.02.23 речовина у вказаній ємності є гасом.
		При цьому суд звертає увагу, що саме гасом були просякнуті, окремо вилучені особисті речі потерпілого, а за формою та обсягом ємність (каністра) по опису схожа на ту, про яку повідомляв потерпілий ОСОБА_12 . 
		Також, в самій альтанці, на місці пожежі, виявлена порожня полімерна пляшка обсягом до 1,5 л з написом «Моршинська», в якій за висновком №СЕ-19/117-23/1118-ФХД від 20.01.23 також виявлені залишки гасу.
		З огляду на стан одягу потерпілого ОСОБА_12 , який вилучався з лікарні, зокрема, трусів та штанів, а фактично його залишків у вигляді лише резинки від них, вказує на те, що паливною рідиною була просякнута його спідня білизна, а отже об`єм вилитої на нього рідини був значним, що не відповідає показанням обвинуваченого ОСОБА_11 , і узгоджується з показаннями потерпілого, що той обливав його паливною рідиною з каністри. 
		До того ж висновок експертизи №СЕ-19/117-23/1196-ФХД від 24.02.23 встановив, що на трьох частинах тканини виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту, що також свідчить, що потерпілий був саме облитий пальною речовиною. 
		За результатами дослідження речових доказів, висновками експертів №СЕ-19/117-23/1206-ФХД від 24.02.23, СЕ-19/117-23/1208-ФХД від 01.02.23, № СЕ-19/117-23/1189-ФХД від 26.01.23, № СЕ-19/117-23/1199-ФХД від 08.03.23 підтверджено, що на взутті, змивах з рук, зрізах нігтів та куртці ОСОБА_11 виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту, тобто такого ж самого, який виявлений на залишках одягу потерпілого, на зіскобах із дерев`яної панелі альтанки, пошкоджених вогнем.
		Локалізація виявлених на обвинуваченому та його одязі, взутті слідів нафтопродуктів свідчить, що останній тримав ємність з гасом в руках та нею обливав потерпілого, внаслідок чого він потрапив йому на руки та одяг. 
		Суд відхиляє доводи обвинуваченого і його захисників, що одним з варіантів потрапляння нафтопродуктів на руки та одяг ОСОБА_11 могла стати його участь у гасінні пожежі, внаслідок дії диму та вогню.
		Такі твердження спростовані висновками експертиз №СЕ-19/117-23/1205-ФХД від 01.03.23 з дослідження штанів, в яких ОСОБА_11 перебував під час пожежі, №СЕ-19/117-23/1190-ФХД від 26.01.23 щодо змиву з його обличчя. За висновками цих експертиз установлено, що на вказаних об`єктах слідів нафтопродуктів не має, що вказує на бездіяльність та не прийняття участі в гасінні вогню на тілі потерпілого. 
		Незважаючи на те, що в обвинуваченого також виявлено незначні опіки, суд вважає, що вони можуть бути наслідком того, що підпалюючи потерпілого, його одяг також спалахнув, оскільки на ньому могла бути мінімальна частина пальної речовини, яку він в першу чергу почав тушити на собі. 
		Вказані висновки також підтверджуються іншими деталями розслідування. Так, при затриманні в порядку ст.208 КПК України, обвинувачений на відеокамері демонстрував наявні у нього ушкодження, що дозволило чітко розгледіти відсутність пошкоджень на внутрішній поверхні долоні правої руки, якою він начебто зривав з потерпілого палаючий одяг, хоча такі ушкодження, на думку суду, повинні б були мати місце з його показань.
		Зазначені спостереження про відсутність тілесних ушкоджень на внутрішній частині долоні руки обвинуваченого підтверджено висновками судових медичних експертиз № 2 та № 92, згідно яких локалізація опіків правої руки знаходиться в нижній частині передпліччя.
		Крім того, в тому місці, де з показань обвинуваченого він тушив ОСОБА_12 та зривав на ньому палаючий одяг, відразу напроти входу до альтанки, не виявлено залишків обгорілого одягу потерпілого, що вказує на неправдивість показань обвинуваченого про місце вчинення вказаних дій.
		Тобто, показання ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_11 не приймав участі в його рятуванні підтверджується і тим, що повідомлені обвинуваченим дані стосовно місця, де він накривав його курткою, не збігаються з місцем, на яке вказав потерпілий, де він загасив на собі полум`я. 
		На слідчому експерименті та в суді, ОСОБА_11 повідомив та продемонстрував, що ці дії він вчиняв навпроти альтанки, приблизно на відстані 2-2,5 м від неї. З його показань він погасив полум`я, побіг до будинку покликати дружину допомогти погасити пожежу в альтанці, а повернувшись назад виявив, що потерпілий перебуває на тому ж місці, де він його залишив, тобто навпроти альтанки.
		У той же час, потерпілий ОСОБА_12 показав, що гасив полум`я на собі сам, перебуваючи біля паркану зліва від альтанки. Вказані показання потерпілого узгоджуються з даними протоколу обшуку, згідно якого саме під парканом, зліва від альтанки виявлені залишки згорілих частин його одягу. 
		Також, відповідно до відеозапису з камер спостереження магазину «Мілана», зафіксовано розмову між свідком ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , під час якої остання ділиться інформацією щодо пожежі в альтанці ОСОБА_11 , яку почула від ОСОБА_32 (дружини потерпілого), а саме про те, що коли остання вибігла на вулицю, то бачила ОСОБА_12 не біля альтанки, а під парканом. 
		Крім того, під час обшуку, куртка, якою начебто ОСОБА_11 гасив полум`я на потерпілому була виявлена за альтанкою справа у вивернутому стані, тобто не в тому місці, де зі слів ОСОБА_29 він гасив полум`я і не там, де потерпілий себе сам рятував. Неподалік від куртки виявлено запальнички, які більш за все випали через те, що ця куртка спалахнула і її знімали наспіх. Сама куртка хоча і мала сліди дії вогню, але вона не згоріла до такого стану, як згорів одяг потерпілого, що в сукупності спростовує показання ОСОБА_11 про рятування ОСОБА_24 , оскільки, якщо б дійсно той це робив, то при такій пожежі, на думку суду, його куртка не була цілісною. 
		До того ж при затриманні в порядку ст.208 КПК, а також судово - медичному експерту ОСОБА_11 повідомляв про те, що куртка, в яку він був одягнений згоріла і залишилася на місці події. 
		У графі обставини справи висновку СМЕ № 2 зафіксовано, що обвинувачений повідомив експерту, що у нього виник конфлікт, ОСОБА_12 загорівся і він курткою тушив останнього, через що отримав опіки.
		Разом з цим, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-23/1205-ФХД від 01.03.23 та протоколу огляду речових доказів, джинси ОСОБА_11 , вилучені в нього при обшуку, не мають на собі слідів дії вогню. 
		Крім того, допитані свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_15 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 в цілому негативно охарактеризували обвинуваченого ОСОБА_11 та серед його особистих якостей відмітили агресивність, нетерпимість до думки інших, зверхність в спілкуванні, постійне нав`язування своєї точки зору, повчання інших, провокування конфліктів та безпосередню участь в них.
		Абзацом 2 п.22 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи»  N 2 від 07.02.2003 визначено, що якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
		Досліджуючи зазначене питання для правильності кваліфікації дій обвинуваченого суд виходить із характеру, локалізації тілесних ушкоджень, 80 - ти відсоткове ураження тіла вогнем потерпілого, а тому такі тілесні ушкодження виявилися смертельними і надання медичної допомоги не завадило настанню летальних наслідків.
		Тобто, судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_11 було виконано всі дії для настання смерті потерпілого, в тому числі шляхом бездіяльності, що виразилося у несприянні загасити полум`я на його тілі.
		Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 13-а експертом, враховуючи причину смерті, характер, локалізацію тілесних ушкоджень, площу ураження, визнано, що потерпілий ОСОБА_12 міг відчувати особливий біль.
		Підтвердженням умислу на вбивство з мотивів помсти, на який вплинули особисті якості обвинуваченого є показання потерпілого ОСОБА_12 , в яких він описав відношення ОСОБА_29 до вчиненого і його наслідків (дослівно): «Він, взагалі, таке враження це робив, ніби для нього це було за «добрий день». Так йому це подобалось. Я йому говорю, що ти робиш, не чуди, пожартував чи що, а він з такою посмішкою підпалює і говорить братанчик, заспокойся, зараз буде тепло, все добре. Для нього це був, як якийсь ритуал. Я вже сиджу у полум`ї, а він говорить, братан, все хорошо, буде тепло, стоїть поруч і типа рукою по плечу,.. а потім, коли загасив полум`я, стояв поруч і тупо знущався братан, я ж тобі говорив, мене не цей, я такий, да».
		Такі показання суд визнає належними та допустими та кладе їх в основу прийнятого рішення. 
		При цьому судовою практикою вироблено єдиний підхід, що позбавлення життя за допомогою відкритого вогню відноситься до числа тих, що вчиняється з особливою жорстокості. Про це прямо вказано в п.8 постанова пленуму ВСУ, а також в постановах ВС в справах № 601/2192/13-к, №703/1992/17 від 24.03.2021, №537/2965/20 від 11.05.2023.
		З приводу такої ознаки, як усвідомлення обвинуваченим, що він спричиняє особливий біль потерпілому та страждання, а також бажанні їх спричинити у такий спосіб, то з цього приводу необхідно взяти до уваги, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_26 визнаний особою, яка має відповідний рівень знань, досвіду та не виявляє ознаки якого-небудь захворювання чи розладу, що давало б йому можливість розуміти загально розповсюджені відомості, що застосування до людини високих температур за допомогою вогню викликає особливий і нестерпний біль.
		Таким чином, враховуючи сукупність достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю.
		При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_11 неспроможними та суперечливими, суд розцінює його поведінку як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намаганням уникнути кримінальної відповідальності. 
		 
		 
		V. Мотиви щодо призначення покарання ОСОБА_11 за обвинуваченням, яке визнано судом доведеним
		 
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , судом не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_11 вчинено особливо тяжке кримінальне правопорушення, він є особою раніше не судимою, має на утриманні малолітню дитину, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря - психіатра, - нарколога, - невролога не перебуває.
		При цьому ОСОБА_11 приймав участь у громадському житті вулиці, облаштуванні дитячого майданчика, вступу до територіальної оборони міста від збройної агресії рф. 
		Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, характеристику особи, вік, майновий стан, поведінку як під час вчинення кримінального правопорушення, так і після цього, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої обставини, а тому приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.
		 
		 
		 
		      VI. Вирішення цивільного позову
		 
		Потерпілою ОСОБА_6 , з урахуванням збільшених позовних вимог, заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 91479 грн 80 коп та моральної шкоди в розмірі 1000000 грн.
		Позов обгрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_11 , які призвели до смерті її сина, їй завдано майнової шкоди, яка полягала у придбанні ліків на його лікування на суму 779,80 грн, ритуальних послуг на поховання в розмірі 23200 грн, витрат на поховання в розмірі 17500 грн, спорудженні надгробного пам`ятника вартістю 50000 грн, а всього на суму 91479, 80 грн.
		Крім того, їй завдано моральну шкоду, яку потерпіла ОСОБА_6 оцінила у 1000000 грн та вона полягала в душевних стражданнях, яких вона зазнала через смерть сина, який був молодою людиною, смерть останнього була неочікуваною та раптовою, вона бачила наслідки опіків на його тілі, провела з ним останні дні його життя в лікарні, переймалася його стражданнями. Через таку непоправну втрату відбулися зміни в її житті, вона втратила спокій, відчуває постійні тривоги і хвилювання.
		Потерпілою ОСОБА_13 , в інтересах малолітнього ОСОБА_14 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000000 грн, на утримання малолітнього ОСОБА_14 у зв`язку зі смертю батька за період часу з 03.01.2023 року по 02.01.2026 рік грошові кошти в розмірі 120600 грн ( з розрахунку в розмірі частини розміру мінімальної заробітної плати станом на січень 2023 року - 6700 грн : 2 * 36 місяців = 120600 грн та на утримання малолітнього ОСОБА_14 відшкодування у зв`язку зі смертю батька у розмірі розміру мінімальної заробітної плати, щомісячно, з 03.01.2026 року до 08.07.2032 року.
		Позов обгрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_11 , яка призвели до смерті її чоловіка та батька малолітнього ОСОБА_14 їм завдано моральну шкоду, яку вони оцінюють у 1000000 грн та вона полягала в душевних стражданнях, яких вони зазнали через смерть близької людини, смерть останнього була неочікуваною та раптовою, чоловік був годувальником в сім`ї, опікувався сином. Через таку непоправну втрату відбулися суттєві негативні зміни в їхньому житті, вони втратила спокій, відчувають постійні тривоги і хвилювання.
		Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно- небезпечне діяння.
		Матеріалами справи доведено факт завдання майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6 , якою надано підтверджуючі чеки на придбання ліків на лікування сина на суму 779,80 грн, ритуальні послуги на поховання в розмірі 23200 грн, витрати на поховання в розмірі 17500 грн, спорудження надгробного памятника вартістю 50000 грн, а всього на суму 91479, 80 грн.
		Згідно ч.1  ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадів, встановлених частиною другою цієї статті.
		З урахуванням обставин справи, дійшовши висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України, суд приходить до висновку про завдання моральної шкоди потерпілим. 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості (ст.23 ч.3 ЦК України).
		При визначенні розміру грошового відшкодування суд виходить із глибини душевних страждань, яких зазнали потерпілі ОСОБА_6 , яка являлася матір`ю потерпілого, його дружина ОСОБА_13 , яка одночасно діє в інтересах дитини ОСОБА_14 . Судом встановлено, що для останніх смерть близької людини була неочікуваною та раптовою, він був людиною молодого віку, годувальником в сім`ї, опікувався сином. Через таку непоправну втрату відбулися суттєві негативні зміни в їхньому житті, які повноцінно відновити вже неможливо.
		З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди по 1000000 грн на користь кожного, обгрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
		Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
		Шкода відшкодовується:
		1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);
		Частиною 2 цієї статті визначено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. 
		Ч.1 ст.1202 ЦК України встановлено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
		За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.
		Так, право на відшкодування шкоди у зв`язку із смертю батька ОСОБА_12 має його син ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на його утриманні із 03.01.2023 року до досягнення ним повнолітття, тобто до 08.07.2032 року. Оскільки ОСОБА_12 за життя не мав офіційного місця роботи, то його середньомісячний дохід визначається на рівні розміру мінімальної заробітної плати станом на січень 2023 року, який становив 6700, 00 грн.
		На утриманні ОСОБА_12 перебувало двоє осіб: він сам та його малолітня дитина 
		ОСОБА_37 цих підстав підлягає стягненню із ОСОБА_11 сума відшкодування у зв`язку із втратою годувальника на утримання дитини ОСОБА_38 за період із 03.01.2023 року по 02.01.2026 року в розмірі 120600, 00 грн (з розрахунком в розмірі розміру мінімальної заробітної плати станом на січень 2023 року, тобто 6700,00 / 2 х 36 міс. = 120600, 00 грн та відшкодування шкоди у зв`язку зі смертю батька на утримання сина ОСОБА_38 у розмірі розміру мінімальної заробітної плати, щомісячно, починаючи з 03.01.2026 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 08.07.2032 року.
		 
		 
		 
		VII. Мотиви інших рішень
		 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
		З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_11 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілу та свідків, до набрання вироком законної сили, обраний стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд залишає без змін.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд,-
		 
		                                        У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років.
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_11   рахувати із 30 грудня 2024 року.
		Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому  ОСОБА_11 час його затримання та  перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні із 02 січня 2023 року по 30 грудня 2024 року, включно.
		До набрання вироком законної сили, обраний стосовно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_11 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити повністю.
		Стягнути із ОСОБА_11 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в розмірі 91479 (дев`яносто одна тисяча чотириста сімдесят дев`ять) гривень 80 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_13 , яка одночасно діє в інтересах малолітнього ОСОБА_14 про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.
		Стягнути із ОСОБА_11 на користь ОСОБА_13 , яка одночасно діє в інтересах малолітнього ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.
		Стягнути із ОСОБА_11 на користь ОСОБА_13 на утримання дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування у зв`язку зі смертю батька за період із 03 січня 2023 року по 02 січня 2026 року в розмірі 120600, 00 (сто двадцять тисяч шістсот) грн.
		Стягнути із ОСОБА_11 на користь ОСОБА_13 на утримання дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування у зв`язку зі смертю батька у розмірі розміру мінімальної заробітної плати, щомісячно, за період з 03 січня 2026 року по 08 липня 2032 року, включно.
		 
		Речові докази: ковдру, одяг потерпілого ОСОБА_12 у виді кросівок, трьох частин тканини з трусів та зі штанів, чоловічу зимову куртку, кофту блакитного кольору, пляшку об`ємом 6 л, виріз із сидіння дивану, скляний фрагмент із дна пляшки, дві запальнички, ніж розкладний, зіскріб дерев`яний зі стіни, дві полімерні пляшки, залишки згорівшого одягу, спортивну в`язану шапку, дві скляні горловини з - пляшки, картуз, зразки, відібрані у ОСОБА_11 у виді змивів з правої та лівої долоней рук ОСОБА_11 , зрізів з ньогтьових пластин, змивів з обличчя, з внутрішніх ходів носа, зразки волосся - знищити, наручний годинник потерпілого та мобільний телефон марки «HUAWEI З30 Pro» - повернути потерпілій ОСОБА_6 , одяг обвинуваченого ОСОБА_11 у виді чорних гумових калош з утепленням та нашаруванням бруду, чорних джинсових штанів зі слідами бруду з ременем, синьої куртки з чорними вставками, светра сірого кольору із чорно - білими смужками зі слідами бруду, чорну в`язану шапку - повернути обвинуваченому ОСОБА_11 , медичну документацію на ім`я ОСОБА_12 - повернути уповноваженій особі 1-ої МКЛ м.Полтави, відеозаписи, зафіксовані на СD - DVD дисках зберігати в матеріалах даного кримінального провадження, скасувавши арешти, накладені на дане майно ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави. 
		 
		Стягнути з  ОСОБА_11 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 43379 (сорок три тисячі триста сімдесят дев`ять) гривень 90 копійок.
		 
		Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		Судді:    
		 
		            
		ОСОБА_1                  ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...