Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/17179/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 01.01.2025. Зареєстровано: 02.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2025.
Дата набрання законної сили: 01.02.2025
Номер судового провадження: 1-кп/750/179/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024272320000046

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/17179/24 
		Провадження № 1-кп/750/179/25 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		        01 січня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
		головуючого: судді         ОСОБА_1 ,
		з участю: секретарів         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурорів         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника         ОСОБА_6 ,
		обвинувачених         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024272320000046 від 01.04.2024, стосовно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва Росія, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України,
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Метанівка Теплицького району Вінницької області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України,
		В С Т А Н О В И В :
		24.02.2022 о 04 годині 30 хвилин президентом Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_9 оголошено початок військової спеціальної операції проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України».
		У зв`язку із вказаною військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (далі - Указ), з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та триває дотепер.
		Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Пунктом 3 Указу визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Згідно з повідомленням Державної прикордонної служби України від 14.02.2022, розміщеним на сайті Урядового порталу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремої категорії громадян. Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Така норма діятиме на період правового режиму воєнного стану. Однак, виїзд за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років дозволено на період воєнного стану, якщо вони виключені з військового обліку.
		Відповідно до п. 2-6 «Правил перетинання державного кордону України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 лих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому-восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункті 2-14 цих Правил.
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії); інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
		Відповідно до п 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
		Так, усвідомлюючи вказані вище обставини та положення чинного законодавства, Особа-1, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження № 22024270000000231 (далі Особа-1), діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи реальну можливість незаконного заробітку під час дії воєнного стану шляхом організації незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України, яке в свою чергу буде сприяти зменшенню мобілізаційного ресурсу, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці створив в месенджері «Телеграм» канал «Зелёный коридор» з метою підшукування серед громадян України, в тому числі осіб призовного віку, які прагнуть незаконно перетнути державний кордон України. З метою підшукування та організації незаконного перетину державного кордону України Особа-1 підшукав двох військовослужбовців оперативного командування «Північ» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які знаходили на території Чернігівської області громадян України, в тому числі осіб призовного віку, які мали на меті незаконно перетнути державний кордон України, а також залучив Особу-2, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження № 22024270000000231 (далі Особа-2), який виступав в ролі «куратора», тобто надавав поради та вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України особам, які бажали незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску на територію так званої «придністровської молдавської республіки» з подальшим виїздом до країн Європейського Союзу.
		Так, Особа-1 у невстановленим досудовим слідством час та місці, але не пізніше квітня 2024, повідомив ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Особа-2 про свої злочинні наміри та запропонував їм долучитись до спільної злочинної діяльності, пов`язаної із підшукуванням осіб, в тому числі призовного віку, які прагнуть незаконно перетнути державний кордон України та подальшою організацією переправлення осіб через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.
		У свою чергу, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Особа-2, будучи обізнаними з вказаними вище положеннями чинного законодавства, діючи з корисливих мотивів та мотивів порушення суспільних відносин з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордонів, погодились на виконання спільно злочинного умислу.
		При цьому, Особа-1, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Особа-2 достовірно усвідомлювали, що особи призовного віку не матимуть законних підстав для виїзду за межі України під час дії воєнного стану.
		За таких обставин, на виконання спільного злочинного задуму, 05.04.2024 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Чернігів, біля будинку, який розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 114-а, під час зустрічі з ОСОБА_10 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, у ході особистої бесіди з останнім запропонували йому за грошову винагороду в розмірі 3000 доларів США організувати незаконне переміщення останнього через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, на що ОСОБА_10 погодився.
		У подальшому, 05.04.2024, перебуваючи в м. Чернігів, біля будинку, який розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 114-а, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 надали ОСОБА_10 інструкції щодо незаконного переправлення через державний кордон України, а саме, указали механізм, орієнтовні дату, час та місце незаконного перетину державного кордону, а також надали контакт Особи-1, який буде керувати діями, та сприяти ОСОБА_10 в незаконному перетині державного кордону України.
		При цьому, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 були обізнані з тим, що ОСОБА_10 є особою призовного віку та не відноситься до категорій осіб, які мають право на перетин державного кордону України, у період дії воєнного стану в Україні, та не має законних підстав для перетину державного кордону України.
		08.04.2024 в месенджері «Телеграм» відбувся діалог між ОСОБА_10 та Особою-1, під час якого останній надав ОСОБА_10 подальші інструкції, поради та вказівки щодо його незаконного переміщення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску. Зокрема, Особа-1, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 08.04.2024, діючи з прямим умислом, направленим на організацію та сприяння у незаконному перетині державного кордону України, повідомив ОСОБА_10 про місце, де буде відбуватись незаконний перетин кордону - територія Одеської області, його механізм, суму коштів, які має сплатити за це ОСОБА_10 .
		У подальшому, 09.04.2024 ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, перебуваючи поблизу буд. 114А по вул. Шевченка у м. Чернігів, одержав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 3000 доларів США, як передоплату ОСОБА_7 за сприяння та подальшу організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_10 .
		Далі, у невстановлені день, час та місці, ОСОБА_7 передав частину грошових коштів, які він отримав від ОСОБА_10 , а саме 1400 доларів США, ОСОБА_8 , а решту грошових коштів 1500 доларів США відправив на крипто-гаманець Особи-1.
		Далі, 13.04.2024, завершуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на сприяння у незаконному переправленні ОСОБА_10 через державний кордон України до так званої «придністровської молдавської республіки», вчиненого з корисливих мотивів, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підшукали особу, яка, не будучи обізнаною про злочинні наміри останніх, здійснила безперешкодну доставку ОСОБА_10 з м. Чернігова до міста Києва з метою подальшого незаконного перетину державного кордону останнім.
		У подальшому, 13.04.2024, діючи за вказівками Особи-1, ОСОБА_10 самостійно дістався до м. Одеса та, на виконання вказівок та інструкцій ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , продовжував контактувати з Особою-1, шляхом переписки в месенджері «Телеграм», щодо подальшого незаконного перетину державного кордону України.
		Цього ж дня, Особа-1, перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідування місці, в невстановлений час, діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на сприяння у незаконному переправленні особи через державний кордон України, використовуючи месенджер «Телеграм», надав ОСОБА_10 контакт Особи-2 та повідомив, що Особа-2 буде виступати в ролі «куратора», а саме надавати поради та вказівки ОСОБА_10 щодо місця зустрічі, конкретних дати та часу, а також маршруту незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску на територію так званої «придністровської молдавської республіки» з території Одеської області.
		Так, 14.04.2024, близько 11 год. 20 хв., Особа-2, діючи з прямим умислом, направленим на сприяння у незаконному перетині держаного кордону України ОСОБА_10 , перебуваючи в невстановленому місці, в месенджері «Телеграм» надав вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_10 . Зокрема, Особа-2 вказав, що ОСОБА_10 повинен відправити в месенджері «Телеграм» фото свого внутрішнього та закордонного паспортів, що було виконано ОСОБА_10 , чекати вказівку Особа-2 з датою та місцем, куди повинен прибути ОСОБА_10 для незаконного перетину державного кордону України, а також Особа-2 вказав суму коштів у розмірі 5000 доларів США, які повинен сплатити ОСОБА_10 . Особі-2 за незаконний перетин державного кордону України.
		25.04.2024 Особа-2, діючи з прямим умислом, направленим на організацію та сприяння незаконному перетину державного кордону України ОСОБА_10 , близько 16 год 20 хв., перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи месенджер «Телеграм», зателефонував ОСОБА_10 та повідомив йому місце, куди повинен прибути останній, де буде зібрана група осіб, яка в подальшому, на виконання вказівок Особи - 2, буде здійснювати незаконний перетин державного кордону України до так званої «придністровської молдавської республіки».
		Цього ж дня, ОСОБА_10 разом іншими невстановленими особами, керуючись порадами та вказівками Особи-1, Особи-2, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , незаконно перетнули державний кордон України з території Одеської області на ділянці місцевості, яка межує з так званою «Придністровською Молдавською Республікою».
		При цьому, перетин ОСОБА_10 державного кордону України був незаконним, а дії Особи-1, Особи-2, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 сприяли незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_10 , оскільки вони, організували незаконне переправлення останнього через державний кордон України.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, за невстановлених досудовим слідством обставин, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 01.06.2024, діючи повторно за попередньою змовою групою осіб, на виконання спільного злочинного задуму Особи-1, Особи-2, ОСОБА_11 і ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , перебуваючи біля автомийки за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи 53а, зустрівся з ОСОБА_12 та запропонував за грошову винагороду організувати його незаконне переміщення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, на що ОСОБА_12 погодився.
		У подальшому, 05.06.2024 близько о 16 год. 50 хв. біля магазину «АТБ» по проспекту Левка Лук`яненка, біля буд. 15, в м. Чернігів, ОСОБА_7 провів зустріч з ОСОБА_12 та, діючи з прямим умислом, повторно, з метою сприяння у незаконному переправленні ОСОБА_12 через державний кордон України, з корисливих мотивів, надав останньому інструкції щодо незаконного перетину державного кордону України, повідомив, механізм, орієнтовні дату, час, місце такого перетину та суму коштів, які має сплатити за це ОСОБА_12 ОСОБА_7 . Того ж дня ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 3000 доларів США за організацію та сприяння незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_12 
		21.06.2024 близько 17 год. 02 хв. біля магазину «АТБ» по проспекту Левка Лук`яненка, біля буд. 15, в м. Чернігів, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, повторно, з метою незаконного переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України, в ході зустрічі з ним надав ОСОБА_12 номер телефону Особи-1, повідомив механізм зв`язку з ним через відповідний месенджер «Телеграм» для узгодження з ним всіх деталей незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 , повідомив механізм незаконного перетину кордону з території Одеської області до так званої «придністровської молдавської республіки», спосіб його виїзду в Одеську область, та на виконання попередньої домовленості отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 1000 доларів США за організацію та сприяння незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_12 .
		Цього ж дня, через месенджер «Телеграм» відбувся діалог між ОСОБА_12 та Особою-1, під час якого Особа-1, перебуваючи у невстановленому місці, близько 20 год. 04 хв., діючи з прямим умислом, направленим на сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України, повторно, з корисливих мотивів, надав ОСОБА_12 подальші інструкції, поради та вказівки щодо його незаконного переправлення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, а саме, вказав про необхідність пересилання фото копій документів, в тому числі паспорта громадянина України, закордонного паспорта, переліку речей, які повинен мати з собою ОСОБА_12 , область, з якої буде відбуватись незаконний перетин кордон ОСОБА_12 , а також повідомив, що загальна сума за організацію та сприяння у переправленні через державний кордон України становить 10000 доларів США.
		У подальшому, 22.06.2024 близько 09 год. 42 хв. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, перебуваючи за адресою: м. Чернігів, поблизу буд. 15 по проспекту Миру, з корисливих мотивів висловили пропозицію та в подальшому одержали від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 23200 грн за сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України ОСОБА_12 , а саме, доставлення його з м. Чернігова до м. Києва без перевірки документів у нього на блок-постах співробітниками ТЦК та СП.
		23.06.2024 близько 11 год. 04 хв. ОСОБА_12 , використовуючи месенджер «Телеграм», зв`язався з Особою-1 та отримав від останнього подальші вказівки щодо незаконного переміщення через державний кордон України ОСОБА_12 , а також Особа-1, діючи з прямим умислом, направленим на сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України, повторно, надав ОСОБА_12 контакти Особа-2 та повідомив, що подальші вказівки щодо незаконного переправлення через держаний кордон України ОСОБА_12 буде отримувати через Особу-2.
		24.06.2024 близько 21 год. 37 хв. в месенджері «Телеграм» відбулась бесіда між ОСОБА_12 та Особою-2, у ході якої останній, перебуваючи в невстановленому місці, діючи з прямим умислом, направленим на сприяння у незаконному переправленні особи через державний кордон України, повторно, надав вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 , а саме повідомив про необхідність відправити в месенджері «Телеграм» фото закордонного паспорту ОСОБА_12 , чекати смс-повідомлення з датою та місцем зустрічі осіб для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України, в обумовлений час прибути на вказане місце та слідувати за маршрутом перетину кордону поза встановленими пунктами пропуску, який буде наданий Особою-2, а також Особа-2 указав суму грошових коштів, яку ОСОБА_12 повинен надати після незаконного перетину державного кордону України у розмірі 6000 доларів США.
		06.07.2024 близько 11 год. 36 хв. Особа-2, діючи з прямим умислом, перебуваючи в невстановленому місці, використовуючи месенджер «Телеграм», зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що саме цього дня буде здійснюватися незаконний перетин державного кордону України до так званої «придністровської молдавської республіки», і вказав місце куди повинен прибути ОСОБА_12 для незаконного перетину державного кордону.
		Цього ж дня ОСОБА_12 , керуючись порадами та вказівками Особи-1, Особи-2, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 намагався здійснити незаконний перетин державного кордону України з так званої «придністровської молдавської республіки» в межах Одеської області.
		Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		Відповідно до п. 2 ст. 1 указаного Закону воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно з п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020 основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.
		Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2022, визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
		Відповідно до ст. 3 цього Закону організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
		Згідно зі ст. 12 указаного Закону підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
		Статтею 4 вищевказаного Закону визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
		Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту зведення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Згідно з п. 5 ст. 22 указаного Закону призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
		Згідно зі ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		24.02.2022 президент Російської Федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил Російської Федерації на територію України.
		Після того, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці збройних сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі продовжує діяти.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
		Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента України від 17.05.2022 № 342, від 12.08.2022 № 574, від 07.11.2022 № 758, від 06.02.2023 № 59, від 01.05.2023 № 255/2023, від 26.07.2023 № 452/2023, Указом Президента України № 735/2023 від 06.11.2023, Указом Президента України № 50/2024 від 05.02.2024, Указом Президента України № 272/2024 від 06.05.2024, Указом Президента України № 470/2024 від 23.07.2024, строк проведення загальної мобілізації продовжено з 12.08.2024 на 90 діб.
		Таким чином, викладені вище положення чинного законодавства України свідчать про те, що забезпечення мобілізаційної готовності є невід`ємною частиною законної діяльності Збройних Сил України, а виїзд осіб призовного віку, які підлягають або можуть підлягати призову за мобілізацією, за межі України без наявних на те правових підстав перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України в частині їх обов`язку з підтримання належної мобілізаційної готовності.
		Будучи обізнаними з вказаними вище положеннями чинного законодавства, за невстановлених досудовим слідством обставин, але не пізніше квітня 2024 року, Особа-1, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Особа-2, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про обмеження на виїзд за кордон України чоловіків віком від 18 до 60 років, а також те, що вказані обмеження зумовлені необхідністю забезпечення діяльності Збройних Сил України, розпочали злочинну діяльність, яка полягала у знижені людського мобілізаційного ресурсу та перешкоджання належному комплектуванню ЗС України й інших утворених до Законів України військових формувань, шляхом підшукування осіб призовного віку, які прагнуть незаконно перетнути державний кордон України, для подальшої організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, при цьому розуміючи, що організація незаконного переплавлення та незаконне переправлення осіб через державний кордон України перешкодить законній діяльності Збройних Сил України у вигляді підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.
		Усвідомлюючи вказані вище обставини та положення чинного законодавства, Особа-1, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи реальну можливість незаконного заробітку під час дії воєнного стану шляхом організації незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України, яке в свою чергу буде сприяти зменшенню мобілізаційного ресурсу, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці створив в месенджері «Телеграм» канал « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою підшукування серед громадян України, в тому числі осіб призовного віку, які прагнуть незаконно перетнути державний кордон України.
		Однак, незважаючи на такі події, незважаючи на введення у зв`язку із цим в України воєнного стану і оголошення загальної мобілізації за невстановлених досудовим слідством обставин, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше квітня 2024 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на зниження людського мобілізаційного ресурсу та перешкоджання належному комплектуванню ЗС України та інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, шляхом підшукування осіб призовного віку, які прагнуть незаконно перетнути державний кордон України, для подальшої організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, Особа-1, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та Особа-2 почали здійснювати пошук осіб на території Чернігівської області, в тому числі осіб призовного віку, які мали на меті незаконно перетнути державний кордон України.
		За таких обставин, 05.04.2024 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку, який розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 114-а, під час зустрічі з ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, в ході особистої бесіди з останнім запропонували йому за грошову винагороду в розмірі 3000 доларів США організувати незаконне переміщення останнього через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, на що ОСОБА_10 погодився.
		У подальшому, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 надали ОСОБА_10 інструкції щодо незаконного перетину державного кордону, а також надали контакт Особи-1.
		При цьому, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 були обізнані з тим, що ОСОБА_10 є особою призовного віку та не відноситься до категорій осіб, які мають право на перетин державного кордону України, у період дії воєнного стану в Україні та не має законних підстав для перетину державного кордону України.
		08.04.2024 в месенджері «Телеграм» відбувся діалог між ОСОБА_10 та Особою-1, під час якого останній надав ОСОБА_10 подальші інструкції, поради та вказівки щодо його незаконного переміщення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску. 
		У подальшому, 09.04.2024 ОСОБА_10 передав грошові кошти у сумі 3000 доларів США, як передоплату ОСОБА_7 за подальшу організацію його незаконного переправлення через державний кордон України. ОСОБА_7 , у свою чергу, передав частину грошових коштів, які він отримав від ОСОБА_10 , а саме 1400 доларів США, ОСОБА_8 , а решту грошових коштів 1500 доларів США відправив на крипто-гаманець Особи-1.
		Далі, 13.04.2024, завершуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на сприяння у незаконному переправленні ОСОБА_10 через державний кордон України до так званої «придністровської молдавської республіки», вчиненого з корисливих мотивів, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підшукали особу, яка здійснила безперешкодну доставку ОСОБА_10 до міста Києва.
		У подальшому, 13.04.2024 діючи за вказівками Особи-1, ОСОБА_10 самостійно дістався до м. Одеса та продовжував контактувати з Особою-1 щодо подальшого перетину державного кордону України.
		Цього ж дня, Особа-1, використовуючи месенджер «Телеграм», надав ОСОБА_10 контакт Особи-2, який виступав в ролі «куратора», а саме надавав поради та вказівки ОСОБА_10 щодо незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску на територію так званої «придністровської молдавської республіки».
		14.04.2024 близько 11 год. 20 хв. в месенджері «Телеграм» відбулась бесіда між ОСОБА_10 та Особою-2, у ході якої останній надав подальші вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України. На виконання вказівок Особи-2, ОСОБА_10 відправив в месенджері «Телеграм» фото свого внутрішнього та закордонного паспортів, а також обумовили суму, яку ОСОБА_10 повинен надати після незаконного перетину державного кордону України у розмірі 5000 доларів США.
		25.04.2024 близько 16 год. 20 хв. Особа-2, використовуючи месенджер «Телеграм», зателефонував ОСОБА_10 та повідомив йому місце збору групи осіб, яка в подальшому, на виконання вказівок Особи-2, буде здійснювати незаконний перетин державного кордону України до так званої «придністровської молдавської республіки».
		Цього ж дня ОСОБА_10 разом іншими невстановленими особами, керуючись порадами та вказівками Особи-1, Особи-2, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 незаконно перетнули державний кордон України на ділянці місцевості, яка межує з так званою «Придністровською Молдавською Республікою».
		При цьому, перетин ОСОБА_10 державного кордону України був незаконним, а дії Особи-1, Особи-2, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 сприяли незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_10 , оскільки вони організували незаконне переправлення останнього через державний кордон України, що зменшило мобілізаційний ресурс та ускладнило належне комплектування ЗСУ й інших утворених відповідно до Законів України військових формувань і, відповідно, перешкодило законній діяльності Збройних сил України у вигляді підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на зниження людського мобілізаційного ресурсу та перешкоджання належному комплектуванню ЗС України й інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, діючи за попередньою змовою групи осіб, 01.06.2024 ОСОБА_8 , перебуваючи біля автомийки за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи 53а, на виконання спільного злочинного умислу з Особою-1, Особою-2 і ОСОБА_11 , зустрівся з ОСОБА_12 та запропонував йому за грошову винагороду організувати його незаконне переміщення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.
		У подальшому, 05.06.2024 приблизно о 16 год. 50 хв. біля магазину «АТБ» по проспекту Левка Лук`яненка в м. Чернігів, ОСОБА_7 провів зустріч з ОСОБА_12 , під час якої надав останньому інструкції щодо незаконного перетину державного кордону України, а також отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 3000 доларів США за організацію та сприяння незаконному перетину державного кордону України ОСОБА_12 
		21.06.2024, близько 17 год. 02 хв. біля магазину «АТБ» по проспекту Левка Лук`яненка в м. Чернігів, ОСОБА_7 провів зустріч з ОСОБА_12 , під час якої отримав від останнього додаткові грошові кошти у сумі 1000 доларів США за організацію та сприяння незаконному перетину державного кордону України. Також, під час цієї зустрічі ОСОБА_7 надав ОСОБА_12 контакт Особи-1 для узгодження з ним всіх деталей організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 .
		Цього ж дня, близько 20 год. 04 хв. через месенджер «Телеграм» відбувся діалог між ОСОБА_12 та Особою-1, під час якого останній надав ОСОБА_12 подальші інструкції, поради та вказівки щодо його незаконного переміщення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, а також повідомив, що загальна сума за незаконну послугу, щодо переправлення через державний кордон України становить 10000 доларів США.
		У подальшому, 22.06.2024 близько 09 год. 42 хв. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів висловили пропозицію та в подальшому одержали від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 23200 грн за сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України ОСОБА_12 , а саме, доставлення його з м. Чернігова до м. Києва без перевірки документів у нього на блок-постах співробітниками ТЦК та СП.
		23.06.2024 близько 11 год. 04 хв. ОСОБА_12 , використовуючи месенджер «Телеграм», зв`язався з Особою-1 та отримав від останнього подальші вказівки щодо незаконного переміщення через державний кордон України ОСОБА_12 , а також Особа-1 надав ОСОБА_12 контакти Особа-2 та повідомив, що подальші вказівки щодо незаконного переправлення через держаний кордон України ОСОБА_12 буде отримувати через Особу-2.
		24.06.2024 близько 21 год. 37 хв. в месенджері «Телеграм» відбулась бесіда між ОСОБА_12 та Особою-2, у ході якої останній, перебуваючи в невстановленому місці, діючи з прямим умислом, направленим на сприяння у незаконному переправленні особи через державний кордон України, надав вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 , а саме відправити в месенджері «Телеграм» фото свого закордонного паспорту, чекати смс-повідомлення з датою та місцем зустрічі осіб, для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України, в обумовлений час прибути на вказане місце та слідувати за маршрутом перетину кордону, поза встановленими пунктами пропуску, який буде наданий Особою-2, а також Особа-2 указав суму, яку ОСОБА_12 повинен надати після незаконного перетину державного кордону України у розмірі 6000 доларів США.
		06.07.2024 близько 11 год. 36 хв. Особа-2, перебуваючи в невстановленому місці, використовуючи месенджер «Телеграм», зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що саме цього дня буде здійснюватися незаконний перетин державного кордону України до так званої «придністровської молдавської республіки», і вказав місце куди повинен прибути ОСОБА_12 для незаконного перетину державного кордону.
		Цього ж дня, ОСОБА_12 , керуючись порадами та вказівками Особи-1, Особи-2, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 намагався здійснити незаконний перетин державного кордону України з так званої «придністровської молдавської республіки» в межах Одеської області.
		При цьому, дії Особи-1, Особи-2, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 сприяли незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_12 , оскільки вони організували незаконне переправлення останнього через державний кордон України, що зменшило мобілізаційний ресурс та ускладнило належне комплектування ЗСУ та інших утворених відповідно до Законів України військових формувань і, відповідно, перешкодило законній діяльності Збройних Сил України у вигляді підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в учиненні зазначених кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин та показав, що на початку квітня 2024 року його знайомий надав йому номер телефону особи, яка займалася організацією вивезення осіб за кордон. У подальшому до нього звернувся знайомий з приводу переміщення військовозобов`язаного за кордон. Він разом з ОСОБА_8 зустрілись з ОСОБА_10 біля магазину «АТБ» по просп. Левка Лук`яненка, 15, в м. Чернігові, де останній попрохав допомогти в його переміщенні за кордон. Вони йому надали номер телефону іншої особи, який безпосередньо організовував виїзд за кордон. Вони зідзвонились і домовились про обставини виїзду. Через деякий час під час зустрічі біля НУ «Чернігівська політехніка» ОСОБА_10 передав йому 3000 доларів США, щоб він переслав їх організатору. Через крипто-гаманець він переслав 1500 доларів США організатору виїзду, 1400 доларів США - передав ОСОБА_8 (який за ці гроші придбав автомобіль для використання під час виконання обов`язків військової служби), а 100 доларів США - залишив собі. У подальшому йому відомо, що організатор виїзду за кордон повідомив ОСОБА_10 про так званий «Зелений коридор» і що потрібно їхати до м. Одеси, щоб там перетнути держаний кордон України, зв`язавшись з «куратором» за наданим номером телефону; за цей виїзд за кордон ОСОБА_10 мав заплатити ще 5000 доларів США. У подальшому від знайомих він дізнався, що ОСОБА_10 виїхав за кордон з їхньою допомогою. Потім до ОСОБА_8 звернувся ОСОБА_12 , якому їх порадив ОСОБА_10 , також для організації його виїзду за межі України. З ОСОБА_12 вони також зустрілись біля магазину «АТБ» по просп. Левка Лук`яненка, 15, в м. Чернігові, де роз`яснили йому порядок виїзду й вартість: 4000 доларів США як передплата та 6000 доларів США потрібно буде віддати вже на кордоні. ОСОБА_12 передав спочатку 3000 доларів США, а потім - ще 1000 доларів США, які він перерахував на крипто-гаманець організатору виїзду за кордон. Останній розповів ОСОБА_12 порядок виїзду та через деякий час повідомив, що вже потрібно їхати до м. Одеси. 22.06.2024 він з ОСОБА_8 відвезли ОСОБА_12 до м. Києва, звідки той далі поїхав сам. За цю поїздку ОСОБА_12 передав їм на двох 23200 гривень. Він розумів, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 прагнуть виїхати за межі України, щоб уникнути мобілізації, та він допомагав їм у цьому. У вчиненому він розкаявся, просив не позбавляти волі, щоб він міг продовжити проходити військову службу.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в учиненні зазначених кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин та показав, що в квітні 2024 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_13 , щоб він допоміг його знайомому, який боявся проходити військову службу, виїхати з України. Він спершу відмовив, але потім у розмові ОСОБА_7 сказав йому, що має номер телефону, за яким можна домовитись щодо організації виїзду за кордон. Вони зустрілись з ОСОБА_10 , якому ОСОБА_7 надав номер телефону, й той самостійно домовлявся щодо організації виїзду. Вдруге вони зустрілись з ОСОБА_10 біля НУ «Чернігівська політехніка», де останній попрохав ОСОБА_7 перевести організатору виїзду на крипто-гаманець 3000 доларів США. ОСОБА_7 , отримавши ці кошти, переслав 1500 доларів США на крипто-гаманець організатору виїзду, 1400 доларів США - передав йому, ОСОБА_8 , а 100 доларів США - залишив собі. Отримані грошові кошти він витратив на придбання автомобіля для використання під час виконання обов`язків військової служби. Приблизно через два тижні організатор виїзду повідомив, що потрібно їхати до м. Одеси. В свою чергу вони попрохали знайомого, який відвіз ОСОБА_10 до м. Києва. В подальшому останній надіслав повідомлення, що вже виїхав з України. В подальшому йому зателефонував ОСОБА_12 , представившись знайомим ОСОБА_10 , й хотів також виїхати за кордон. Під час зустрічі роз`яснили порядок виїзду й вартість. ОСОБА_12 передав їм 3000 доларів США, а потім - ще 1000 доларів США, які ОСОБА_7 перерахував на крипто-гаманець організатору виїзду за кордон, щоб «забронювати» місце. Через два-три тижні організатор виїзду за кордон повідомив ОСОБА_12 , що потрібно їхати до м. Одеси. Він з ОСОБА_7 відвезли ОСОБА_12 автомобілем до м. Києва, при цьому останній заплатив за їхні послуги 23200 грн. Йому відомо, що ОСОБА_12 затримали під час спроби незаконного перетину кордону. Такими своїми діями він не хотів заробляти, а допомагав вказаним особам покинути Україну, щоб не загинули на війні. У вчиненому він розкаявся, засуджує свої дії, після затримання співпрацював зі слідством. Просив не позбавляти волі, щоб він міг продовжити проходити військову службу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що учасники кримінального провадження вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів стосовно добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		Допитавши обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень доведена повністю. Діяння ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 3 ст. 332 КК України, як організація та сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок, надання засобів та усунення перешкод, що вчинено з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб. Діяння ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 3 ст. 332 КК України, як організація та сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок, надання засобів та усунення перешкод, що вчинено з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		Відповідно до статті 65 КК України при визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання. 
		Зокрема, згідно зі ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , є тяжкими злочинами.
		З наданих у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 раніше не судимий; до адміністративної відповідальності не притягувався; за медичною допомогою в диспансерне наркологічне відділення та в диспансерне психіатричне відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ЧОР не звертався; позитивно характеризується командуванням військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу на посаді кулеметника.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Таким чином, при обранні виду та міри покарання суд враховує конкретні обставини справи, зокрема те, що обвинувачений  ОСОБА_7  вчинив організацію та сприяння незаконному переправленню двох осіб через державний кордон України, чим перешкодив законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у період дії воєнного стану, що скоєно за попередньою змовою групою осіб; у той же час обвинувачений повністю визнав свою вину в учиненні зазначених протиправних діянь, надавши викривальні показання стосовно інших співучасників, що підтверджено прокурором у судовому засіданні; особисто він долучився до злочинної діяльності інших осіб і лише підшукав двох осіб, які бажали незаконно переправитись через державний кордон України, допоміг їм встановити зв`язок з іншими співучасниками злочинної діяльності та допомагав зі здійсненням розрахунків між ними, особисто він не здійснював дій щодо безпосереднього незаконного переміщення осіб через державний кордон України; за свої дії отримав незначний дохід - 100 доларів США та приблизно 10000 гривень. Також суд зважає на дані про особу обвинуваченого, який кримінальні правопорушення вчинив уперше й до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, його молодий вік, проходження ним військової служби у Збройних Силах України, де він позитивно характеризується, та його ставлення до вчинених діянь, зокрема засудження своїх протиправних дій. З огляду на зазначене, зважаючи на вказані вище обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, за відсутності обставин, які обтяжують його покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_7  покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк у межах санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України та у виді позбавлення волі із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, та призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки обвинуваченим вчинено тяжкі злочини з корисливих мотивів. Таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень. 
		Разом з тим, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні протиправних діянь та щиро розкаявся; він є військовослужбовцем і протягом служби отримував поранення й нагороду за оборону м. Чернігова, при цьому, не зважаючи на вчинення діянь, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, він протягом усього судового розгляду висловлював намір продовжити проходження військової служби та боронити незалежність і територіальну цілісність України від збройної агресій Російської Федерації; при цьому військова частина, в якій обвинувачений проходить військову службу, позитивно характеризує його та зазначає, що має нагальну потребу в продовженні військової служби ОСОБА_7 , з огляду на його досвід і хоробрість та некомплектність підрозділу військової частини НОМЕР_1 ; суд вважає можливим виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання та приходить до переконання про можливість його звільнення на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		З наданих у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_8 раніше не судимий; у 2024 році одноразово притягувався до адміністративної відповідальності у зв`язку зі вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП; за медичною допомогою в диспансерне наркологічне відділення та в диспансерне психіатричне відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ЧОР не звертався; позитивно характеризується командуванням військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу на посаді старшого стрільця.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Таким чином, при обранні виду та міри покарання суд враховує конкретні обставини справи, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив організацію та сприяння незаконному переправленню двох осіб через державний кордон України, чим перешкодив законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у період дії воєнного стану, що скоєно за попередньою змовою групою осіб; у той же час обвинувачений повністю визнав свою вину в учиненні зазначених протиправних діянь, надавши викривальні показання стосовно інших співучасників, що підтверджено прокурором у судовому засіданні; особисто він долучився до злочинної діяльності інших осіб і лише підшукав двох осіб, які бажали незаконно переправитись через державний кордон України, допоміг їм встановити зв`язок з іншими співучасниками злочинної діяльності, особисто він не здійснював дій щодо безпосереднього незаконного переміщення осіб через державний кордон України; за свої дії отримав незначний дохід, більшу частину з якого витратив на придбання транспортного засобу для його використання під час проходження військової служби. Також суд зважає на дані про особу обвинуваченого, який уперше вчинив тяжкі кримінальні правопорушення, проходить військову службу в Збройних Силах України, де позитивно характеризується; засуджує свої протиправні дії. З огляду на зазначене, зважаючи на вказані вище обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, за відсутності обставин, які обтяжують його покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк у межах санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України та у виді позбавлення волі із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, та призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки обвинуваченим вчинено тяжкі злочини з корисливих мотивів. Таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень. 
		Разом з тим, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні протиправних діянь та щиро розкаявся; при цьому, не зважаючи на вчинення діянь, спрямованих на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, він, будучи військовослужбовцем, протягом усього судового розгляду висловлював намір продовжити проходження військової служби та боронити незалежність і територіальну цілісність України від збройної агресій Російської Федерації; при цьому військова частина, в якій обвинувачений проходить військову службу, позитивно характеризує його та зазначає, що має нагальну потребу в продовженні військової служби ОСОБА_8 , з огляду на його досвід і хоробрість та некомплектність підрозділу військової частини НОМЕР_1 ; суд вважає можливим виправлення ОСОБА_8 без відбування покарання та приходить до переконання про можливість його звільнення на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Зважаючи на звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, у суду відсутні правові підстави для застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України. Так, статтею 77 КК України передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінальної покарання» якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня; при прийнятті такого рішення у вироку мають буті наведені відповідні мотиви.
		У зв`язку з прийняттям судом рішення про звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 377 КПК України ОСОБА_7  і ОСОБА_8  слід звільнити з-під варти в залі судового засідання.
		Арешти майна, накладені відповідно до ухвал слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.07.2024 на речі обвинувачених, слід скасувати.
		Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались; процесуальні витрати на залучення експерта відсутні; цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання: 
		-за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років; 
		-за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: 
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до ст. 77 КК України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у вигляді конфіскації майна до нього не застосовувати.
		На підставі ст. 377 КПК України ОСОБА_7 звільнити з-під варти в залі судового засідання.
		ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання: 
		-за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років; 
		-за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді позбавленняволі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: 
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до ст. 77 КК України у зв`язку зі звільненням ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у вигляді конфіскації майна до нього не застосовувати.
		На підставі ст. 377 КПК України ОСОБА_8 звільнити з-під варти в залі судового засідання.
		Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.07.2024, на майно обвинуваченого ОСОБА_7 - скасувати.
		Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.07.2024, на майно обвинуваченого ОСОБА_8 - скасувати.
		Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме: 
		-мобільний телефон марки «Apple 14 ProMAX» - повернути ОСОБА_7 ;
		-мобільний телефон марки «Redmi 9» - повернути ОСОБА_8 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
		Суддя                                                                                                                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...