Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/8554/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.
Надіслано судом: 03.01.2025. Зареєстровано: 04.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/462/227/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024141390000981

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер судової справи 462/8554/24
		Номер провадження 1-кп/462/227/25
		 
		 
		ВИРОК
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 січня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
		головуючого судді                                          ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання                  ОСОБА_2 ,
		прокурора                                          ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                                  ОСОБА_4 ,
		захисника                                         ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141390000981 від 06.10.2024 року відносно:
		 
		ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ),  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Заверешиця, Городоцького р-ну, Львівської обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який перебуває на посаді стрільця спеціалізованого штурмового відділення спеціалізованого штурмового взводу спеціалізованої штурмової роти спеціалізованого штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого, востаннє 08.02.2022 року Городоцьким районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 81-1 КК України умовно-достроково звільнений з державної установи «Катеринівська виправна колонія № 46» для проходження військової служби згідно ухвали Сарненського районного суду Рівненської області,
		 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_6 справи в суді.
		11.11.2024 року (вх. № 25251) з Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141390000981 від 06.10.2024 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання обвинуваченим та його захисником копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, цифровий носій (а.с. 1, 2-8, 9-11, 12-13, 14).
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - ОСОБА_1  (а.с. 15).
		Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.11.2024 року справу призначено до підготовчого судового розгляду (а.с. 16).
		Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.11.2024 року клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задоволено та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 терміном на шістдесят днів (а.с. 86-89).
		Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.11.2024 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 90).
		 
		ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		06.10.2024 року о 06 год. 01 хв., солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою, із власного мобільного телефону марки «Redmi 9A» із абонентським номером оператора мобільного зв`язку ПАТ «Київстар» НОМЕР_2 , здійснив один дзвінок в систему екстреної допомоги населенню за єдиним номером «112», на який відповів оператор ОСОБА_7 та якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху Головного залізничного вокзалу м. Львова, що за адресою: м. Львів, площа Двірцева, 1 та готелю «Супутник», який за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 116, що призвело до дезорганізації функціонування будівель та безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.
		Окрім цього, 06.10.2024 року 06 год. 03 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою, із власного мобільного телефону марки «Redmi 9A» із абонентським номером оператора мобільного зв`язку ПАТ «Київстар» НОМЕР_2 , повторно здійснив один дзвінок оператору «102» УОАЗОР ГУ НП у Львівській області, на який відповів оператор на ім`я ОСОБА_8 та якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху Головного залізничного вокзалу м. Львова, що за адресою: м. Львів, площа Двірцева, 1, що призвело до дезорганізації функціонування будівель та безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.
		До того ж, 06.10.2024 року 06 год. 06 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою, із власного мобільного телефону марки «Redmi 9A» із абонентським номером оператора мобільного зв`язку ПАТ «Київстар» НОМЕР_2 , повторно здійснив один дзвінок в систему екстреної допомоги населенню за єдиним номером «112» на який відповів оператор на ім`я ОСОБА_9 та якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху Головного залізничного вокзалу м. Львова, що за адресою: м. Львів, площа Двірцева, 1, що призвело до дезорганізації функціонування будівель та безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.
		У подальшому, того ж дня о 06 год. 13 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою, із власного мобільного телефону марки «Redmi 9A» із абонентським номером оператора мобільного зв`язку ПАТ «Київстар» НОМЕР_2 , повторно здійснив один дзвінок в систему екстреної допомоги населенню за єдиним номером «112» на який відповів оператор на ім`я ОСОБА_8 та якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху Головного залізничного вокзалу м. Львова, що за адресою: м. Львів, площа Двірцева, 1, що призвело до дезорганізації функціонування будівель та безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.
		 
		2.1 Правова кваліфікація кримінального правопорушення.
		Так, ОСОБА_4 , обвинувачується у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибелі людей чи інших тяжких наслідків, якщо об`єктом завідомо неправдивого повідомлення став критично важливий об`єкт інфраструктури, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
		 
		ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження.
		 
		3.1. Щодо позиції обвинуваченого.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав суду пояснення, свою вину у інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати. Питання призначення покарання залишив на розсуд суду. 
		Судом було встановлено, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції.
		 
		3.2. Щодо позиції сторони захисту.
		Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні при призначенні обвинуваченому покарання просила врахувати строк попереднього ув`язнення. Щодо призначення покарання, просила суд врахувати факт визнання вини обвинуваченим.
		 
		3.3. Щодо позиції сторони обвинувачення.
		Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягала на вказаній кваліфікації дій обвинуваченого, просила суд визнати його винними у вчиненому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та призначити покарання у межах санкції статті.
		 
		Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.
		 
		IV. Мотиви суду, оцінка та висновки.
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. 
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
		Так, показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.
		Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим не оспорюються.
		 
		V. Призначення покарання.
		 
		5.1. Загальні положення.
		Суд, призначаючи покарання  ОСОБА_4 , враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань кримінального кодексу України, як правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
		Згідно роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.
		 
		5.2. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
		 
		5.3. Призначення основного покарання.
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України).
		Відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який неодружений, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовець, що перебуває на посаді стрільця спеціалізованого штурмового відділення спеціалізованого штурмового взводу спеціалізованої штурмової роти спеціалізованого штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 (а.с. 35-36), який раніше судимий (а.с. 28-34), на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с. 73, 74), а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, класифікацію за ст. 12 КК України  (яке відноситься до категорії тяжкого), особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення такого, окрім цього враховується те, що останній визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному.
		За таких обставин, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі.
		При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
		Окремо суд зазначає, що вироком Городоцького районного суду Львівської області № 441/41/22 від 08.02.2022 року затверджено угоду прокурора Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_4 про визнання винуватості від 05.01.2022 року у кримінальному провадженні № 12021141440000123 від 27.12.2021 року за ч. 2 ст. 186 КК України. Ухвалено визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки три місяці. На підставі ч. 5 ст. 107, ч. 1 ст. 71 КК України, ОСОБА_4 до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Городоцького районного суду Львівської області від 15.06.2018 року та визначити остаточне покарання у виді чотири роки шість місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 27.12.2021 року. Запобіжний захід ОСОБА_4 залишено у виді тримання під вартою.
		Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області № 572/3601/24 від 16.09.2024 року додання Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» - задоволено. Постановлено звільнити умовно-достроково від відбування покарання, на не відбуту частину 1 рік 9 місяців 11 днів за вироком Городоцького районного суду Львівської області від 08.02.2022 року, для проходження військової служби за контрактом засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом. Зобов`язано Державну установу «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» негайно, після набрання ухвалою законної сили, передати підрозділу Національної гвардії України засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом, для супроводження останнього з установи виконання покарань до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для укладення контракту та проходження військової служби.
		Таким чином, ОСОБА_4 слід призначити покарання із застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		 
		VI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		 
		6.1. Щодо арешту майна.
		Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/7774/24 від 08.10.2024 року (а.с. 24-25) було накладено арешт на речові докази, а згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати.
		 
		6.2. Щодо запобіжного заходу.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/7774/24 від 07.10.2024 року (із визначенням розміру застави у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) (а.с. 77-79) та продовжений ухвалою Залізничного районного суду м. Львова № 462/8554/24 від 26.11.2024 року (а.с. 86-89) - залишити до вступу вироку у законну силу.
		 
		6.3. Щодо зарахування строку попереднього ув`язнення.
		Згідно положень ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
		Суд приймає до уваги, що  ОСОБА_4 затримано 06.10.2024 року, у порядку ст. 208 КПК України, 06.10.2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
		Отже  ОСОБА_4 , слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме: з дня затримання - 06.10.2024 року до дня набрання вироком законної сили.
		Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. 
		Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Городоцького районного суду Львівської області № 441/41/22 від 08.02.2022 року та остаточно призначити покарання - 5 (п`ять) років 9 (дев`ять) місяців 11 (одинадцять) днів позбавлення волі.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі - з 06.10.2024 року до дня набрання вироком законної сили.
		Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити до вступу вироку у законну силу.
		Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		 
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/7774/24 від 08.10.2024 року (а.с. 24-25), а саме на:
		- мобільний телефон марки «Redmi 9А» чорного кольору в чохлі, IMEI1:  НОМЕР_3 , IMEI2:  НОМЕР_4  із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» із номером:  НОМЕР_2 , який було вилучено в ході затримання  ОСОБА_4  06.10.2024 року.
		 
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		-мобільний телефон марки «Redmi 9А» чорного кольору в чохлі, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» із номером: НОМЕР_2 (а.с. 22) - повернути законному власнику;
		-компакт-диск «CD-R» 700 MB, на якому знаходяться чотири файли назвали 1728183741.84742, 1728183829.84744, 1728184057.84759, 1728184486.84771, які є аудіозаписами, на яких зафіксовано розмови операторів «102» з особою, що 06.10.2024 року із номеру телефону  НОМЕР_2  вчинила завідомо неправдиві повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками (а.с. 23) - залишити у матеріалах справи;
		-компакт-диск «DVD-R» 4,7 GB, на якому знаходиться відеозапис з камер відеоспостереження за 06.10.2024 року, які розташовані на фасаді ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - залишити у матеріалах справи.
		 
		Порядок оскарження вироку, набрання ним законної сили та отримання копії вироку.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		З текстом судового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
		 
		Вирок суду виготовлений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 03.01.2025 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя/підпис/                                         
		Згідно з оригіналом.
		Суддя:                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...