Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/6353/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 06.01.2025. Зареєстровано: 06.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.01.2025.
Дата набрання законної сили: 07.01.2025
Номер судового провадження: 2-а/464/79/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/6353/24
		пр.№ 2-а/464/79/24 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		       27.12.2024 року
		 
		Сихівський районний суд м.Львова 
		в складі: головуючого-судді Бойко О.М.
		секретар судового засідання Білінська К.-М.Є.
		з участю представника позивача Юхименко Г.А.
		                 
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
		в с т а н о в и в :
		 
		позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом,  в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 07.09.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовної заяви, покликається на те, що 07 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 прийнято постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП від 07.09.2024 року та накладено на нього штраф у сумі 25 500 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов?язаних з 30.09.2015 року та з того часу не прибував до органу ведення військового обліку для проходження звірки персональних даних з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_1, а також 07.09.2024 року відмовився від проходження медичного огляду ВЛК. Зазначив, що з даною постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 30 вересня 2015 року. На виконання приписів ЗУ «Про мобілізаційну підготовку на мобілізацію» позивач оновив свої військово-облікові дані в системі «Резерв +» 02 липня 2024 року. 05 вересня 2024 року його було примусово затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками даної установи, де його утримували дві з половиною доби. Під час перебування у ІНФОРМАЦІЯ_1 ним було пред?явлено електронний військово-обліковий документ, а також висловлено прохання надати повістку для проходження ВЛК на конкретну дату для того, що він мав змогу зібрати медичні документи оскільки у ного наявний ряд захворювань хребта. Однак на прохання надати повістку для проходження ВЛК йому було відмовлено. Крім того, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП від 07 вересня 2024 року була складена через 30 хв. після складення протоколу, який був не заповнений та не підписаний, що позбавило його можливості надати свої пояснення та відповідні докази, а також користуватися послугами захисника при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Просить позов задоволити.
		В судовому засіданні представник позивича Юхименко Г.А. позов підтримав, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просить позов задоволити. 
		       Представник відповідача в судове засідання в судове засідання не з`явився, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила, а тому, суд вважає, за можливе розглядати справу у її відсутності.
		       Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. 
		Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Враховуючи викладене, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
		Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
		Згідно із ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1).
		У відповідності до положень ст.235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_1 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Отже, хоча  ІНФОРМАЦІЯ_1  у АДРЕСА_1 немає статусу юридичної особи, такий є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_7 , та виконує публічно-правові управлінські функції, відтак, такий є суб`єктом владних повноважень та є належним відповідачем у цьому спорі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
		Судом встановлено, що 07 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 принято постанову про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП від 07.09.2024 року та накладено та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500грн.
		Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов?язаних з 30.09.2015 року та з того часу не прибував до органу ведення військового обліку для проходження звірки персональних даних з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_1, а також 07.09.2024 року відмовився від проходження медичного огляду ВЛК, чим порушив вимоги ч.1,4 ст.22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України».
		Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ч. 6 ст. 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
		Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних і резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи , організація медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби закріплена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
		Згідно з п. 49 вищевказаного порядку у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники ІНФОРМАЦІЯ_1 або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу. 
		Військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов`язку, виданий до дня набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», є чинним та не потребує обов`язкової заміни у разі (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа (п. 55 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560 від 16.05.2024). 
		Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".
		Пунктом 8 вищевказаного Порядку передбачено, що у військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду, що містить відомості про зазначений документ (далі - QR-код військово-облікового документа) (за наявності таких відомостей), та серед іншого: 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові; 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 6) окремий номер запису у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.
		Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього. 
		Пунктами 9-11 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу. Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення. QR-код повинен бути придатним для зчитування технічними засобами ініціатора перевірки, цілісним, неушкодженим, нанесеним на будь-який носій достатнього розміру та необхідної контрастності. Підставою непідтвердження військово-облікового документа в електронній формі є непридатність QR-коду для зчитування технічними засобами.
		За правилами пункту 2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (даліПортал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.
		Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації). Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
		Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
		У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).
		За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
		Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
		Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, «Резерв+» це електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII.
		Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
		Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
		За таких обставин, пред`явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов`язаним вимог частини 6 статті 22 Закону №3543.
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач  ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 та на виконання приписів ЗУ «Про мобілізаційну підготовку на мобілізацію» оновив свої військово-облікові дані в системі «Резерв +» 02 липня 2024 року, що підтверджується роздруківкою електронного військово-облікового документу. 
		Відповідачем не спростовано обставин пред`явлення позивачем 05.09.2024 представнику ІНФОРМАЦІЯ_1 електронного військово-облікового документу, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_1 або поліцейський зобов`язані здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
		Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.  Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно з ч.2  ст.77 КАС в  адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Проте, всупереч обов`язку доказування, представником відповідача на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови надано суду лише один документ - акт про відмову від проходження огляду ВЛК. Натомість ані протоколу про адміністративне правопорушення, який є джерелом доказів, ані самої оскаржуваної постанови на вимогу суду відповідачем не надано. В матеріалах справи наявні фотокопії вказаних документів, які надані позивачем, зроблені за допомогою телефону, з яких вбачається незрозумілий номер постанови, а протокол не містить номеру, даних про особу, яка його склала, підпису такої особи, відтак, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
		Враховуючи зазначені вище обставини, а також недотримання відповідачем вимог законодавства при здійсненні провадження у справі, а саме відсутність протоколу про адміністравне правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.210, ч.3 ст.210-1 КУпАП. 
		Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Приймаючи до уваги зазначені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях позивача події складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст.ст.77, 229, 268-271, 286 КАС України, суд,-
		 
		в и р і ш и в :
		 
		Позов задоволити. Скасувати постанову від 07 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст.210, ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...