Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 541/2211/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано судом: 06.01.2025. Зареєстровано: 07.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2025.
Дата набрання законної сили: 27.03.2025
Результат оскарження 27.03.2025 Полтавський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/541/58/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170010000208

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 541/2211/24 
		№ провадження 1-кп/541/58/2025 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		06 січня 2025 року 
		 
		Миргородський міськрайонний суду Полтавської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
		прокурора - ОСОБА_5 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Миргород об`єднане кримінальне провадження на підставі обвинувальних актів по кримінальних провадженням, відомості щодо яких внесені 24.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000208 та 15.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010000185 по обвинуваченню:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, призваного до Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 31.01.2023, на момент вчинення кримінального правопорушення перебуваючого на посаді гранатометника 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючого у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 407 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді гранатометника 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони, проходячи військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, не маючи об`єктивних та поважних підстав для залишення розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, 16.03.2024, приблизно о 07 год 30 хв., самовільно залишив місце дислокації підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_2 та вибув у невідомому напрямку.
		11.04.2024, приблизно о 07 год 00 хв., солдат ОСОБА_7 самостійно повернувся до розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_2 та заявив про себе.
		У період своєї відсутності, а саме з 16.03.2024 по 11.04.2024, солдат ОСОБА_7 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення до підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
		Таким чином, 16.03.2024 солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді гранатометника 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони, проходячи військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно, самовільно залишив розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану та незаконно перебував за його межами до 11.04.2024.
		Крім того, солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді гранатометника 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони, проходячи військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, не маючи об`єктивних та поважних підстав для залишення розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, 13.04.2024, приблизно о 07 год 30 хв., самовільно залишив місце дислокації підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_2 та перебував поза його межами, при цьому час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення до підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
		27.05.2024 о 10 год 58 хв. ОСОБА_7 було затримано у м. Києві, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
		Таким чином, 13.04.2024, приблизно о 07 год. 30 хв., солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації, перебуваючи на посаді гранатометника 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони, проходячи військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно, самовільно залишив розташування підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану та незаконно перебував за його межами більше одного місяця, до 27.05.2024.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково. Зокрема зазначив, що він справді є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації. Дійсно, перший раз самовільно залишив військову частину, точної дати не пам`ятає, напевно 16.03.2024, оскільки вважав, що його стан здоров`я був невірно оцінений військово-лікарською комісією. На його переконання, він повинен був бути демобілізований повністю, а не переведений до небойової частини. Після того як він покинув частину він звертався до лікувальних установ для уточнення свого діагнозу, однак так як він являвся військовослужбовцем, його не клали на стаціонар. Вказане стало підставою для його повернення до військової частини 11.04.2024.
		Після його повернення командування вважаючи, що він повинен понести відповідальність за самовільне залишення військової частини, підговорило військовослужбовців рядового складу здійснити відносно нього позастатутний фізичний вплив, що стало підставою конфлікту та виклику ним працівників поліції та військовослужбовців ВСП. Однак, чомусь замість встановлення винних, працівники поліції разом із працівниками ВСП вирішили відвезти його до Миргородської лікарні для проведення огляду на стан сп`яніння. Перебуваючи біля лікарні ОСОБА_7 втік від них та поїхав до свого місця проживання в місто Київ. Лише 27.05.2024 до нього приїхали працівники ДБР та повідомили про кримінальні провадження та запропонували проїхати до суду.
		Обвинувачений вказує на те, що він не мав умислу на ухилення від служби, а тому його дії не містять складу правопорушення пов`язаного з дезертирством, а лише самовільне залишення військової частини.
		Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_7 був його підлеглим під час несення служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначив, що обвинувачений перевівся до роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 26.02.2024 з іншої військової частини. У подальшому, в останнього виникла конфліктна ситуація з іншими військовослужбовцями, в результаті якої ОСОБА_7 самовільно залишив частину та на ранковому шикуванні вже був відсутнім. Пізніше, в квітні 2024 року обвинувачений повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 та просив, щоб його повернули на займану посаду гранатометника 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони. Однак, через два дні він знову покинув розташування військової частини. Свідок зазначив, що заходів впливу, які б виходили за межі відповідних положень військових статутів Збройних Сил України, щодо обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувалось. Пояснив, що з останнім намагалися поговорити та заспокоїти, однак він був в неадекватному стані, схожому на алкогольне або наркотичне сп`яніння. ОСОБА_8 вказав, що конфліктні ситуації інколи виникають у військовій частині, однак жоден військовослужбовець, окрім ОСОБА_7 , не покидав її розташування з даних причин.
		У свою чергу, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_7 особисто не знайомий, бачив його лише два рази. Заявив, що після вечірньої повірки особового складу за іменним списком виявив, що військовослужбовець ОСОБА_7 відсутній. За даним фактом ним було складено рапорт та надано письмові пояснення. Зазначив, що факти, які б вказували на почастішання випадків самовільного залишання частин військовослужбовцями в Миргородському районі, відсутні.
		Крім показань свідків, які вказують на вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 407 КК України, його вина підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні. а саме:
		- наказом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №59 від 28.02.2024 про зарахування солдата ОСОБА_7 гранатометником 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прибув з військової частини НОМЕР_1 з 26.02.2024;
		- повідомленням т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 до прокуратури та Державного бюро розслідування про самовільне залишення розташування військової частини солдатом ОСОБА_7 з 13.04.2024 по 22.04.2024;
		- рапортом т.в.о. командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.04.2024 про виявлення факту залишення розташування військової частини солдатом ОСОБА_7 13.04.2024;
		- витягом з наказу командира військової частини за №135 від 13.04.2024 про призначення службового розслідування з метою з`ясування причин і умов, що сприяли виникненню даного випадку, а також встановлення ступеня вини військовослужбовця ОСОБА_7 ;
		- копією військового квитка обвинуваченого та довідкою військово-лікарської комісії від 26.02.2024, якою констатовано обмежену придатність солдата ОСОБА_7  до проходження служби;
		- актом проведення службового розслідування від 22.04.2024, відповідно до якого встановлено, що солдат ОСОБА_7 вчинив самовільне залишення військової частини, що триває більше 30 діб;
		- витягом з наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за №145 від 22.04.2024 про завершення службового розслідування та зняття з продовольчого забезпечення військової частини солдата ОСОБА_7 , а також звернення до правоохоронних органів;
		- повідомленням т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 до прокуратури та Державного бюро розслідування про самовільне залишення розташування військової частини солдатом ОСОБА_7 з 16.03.2024 по день складення повідомлення щодо вчинення солдатом ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України;
		- доповіддю по факту самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем ОСОБА_7 від 16.03.2024;
		- витягом з наказу командира військової частини за №90 від 16.03.2024 про зняття з продовольчого забезпечення військової частини;
		- актом службового розслідування по факту самовільного залишення розташування військової частини солдатом ОСОБА_7 16.03.2024;
		- рапортом т.в.о. командира роти до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про прибуття до місця служби солдата ОСОБА_7 11.04.2024, який самовільно залишив розташування військової частини 16.03.2024;
		- доповідь від 12.04.2024 по факту повернення після самовільного залишення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 без зброї солдата ОСОБА_7 .
		Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень встановленою, а отже його дії належить кваліфікувати за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби 16.03.2024, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем та за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби 13.04.2024, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем. 
		Дії обвинуваченого щодо самовільного залишення місця служби 16.03.2024 на період до 11.04.2024 та повторне залишення військової частини 13.04.2024 містять самостійні склади кримінальних правопорушень та являються реальною сукупністю вчинених правопорушень, так як навіть за свідченнями обвинуваченого мають різну мету залишення розташування військової частини. Також судом враховується час який обвинувачений провів на службі в період між поверненням та новим її залишенням.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те, що ним відповідно до кваліфікації кримінальних правопорушень (ст. 12 КК) вчинені тяжке та особливо тяжке кримінальне правопорушення та не встановлення обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_7 .
		Судом враховуються обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, тривалість вчинення кримінального правопорушення.
		Так, визначаючи міру покарання суд враховує, що обвинуваченим вчинено закінчені умисні кримінальні правопорушення, суспільна небезпечність яких полягає в ухиленні від виконання військових обов`язків та дезертирство в період збройної агресії та введеного воєнного стану, а також важливістю конституційного обов`язку кожного громадянина по захисту Батьківщини. Вчинені військовослужбовцем умисний тяжкий та особливо тяжкий злочини даного виду представляють значну суспільну небезпечність, оскільки заподіюють шкоду керованості, боєздатності, а також дисципліні, яка існує в підрозділі за місцем проходження військової служби під час воєнного стану.
		Так, визначаючи міру покарання суд враховує, що обвинувачений вину визнав частково, є особою не судимою, на обліках у лікарів психіатра, нарколога не перебуває.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання має бути не лише карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання у межах мінімального розміру покарання зазначеного в санкції частини статті відповідатиме вчиненому і сприятиме виправленню обвинуваченого й запобіганню вчиненню злочинів іншими військовослужбовцями.
		Суд не знаходить можливим для призначення ОСОБА_7 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом або звільнення від відбування покарання, з огляду на те, що ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 75 КК України, з урахуванням змін внесених Законом України №2839-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального Кодексу України та інших законодавчих актів України», прямо вказують на неможливість прийняття зазначених рішень у випадку засудження за кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану.
		Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального правопорушення та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, колегія суддів, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
		Оскільки обвинуваченому ОСОБА_7 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на переконання суду даний запобіжний захід необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.
		На підставі викладеного, враховуючи всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 336, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів,
		 
		УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України та ч. 4 ст. 408 КК України.
		Призначити ОСОБА_7 покарання за вчинення злочину кваліфікованого по ч. 5 ст. 407 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Призначити ОСОБА_7 покарання за вчинення злочину кваліфікованого по ч. 4 с.  408 КК України у виді 5 (п`яти) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
		На підставі статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити засудженому ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
		До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_7  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання 27.05.2024, зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднє ув`язнення, за правилами статті 72 КК України, відповідно якої один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя :                                         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Суддя:                                                 ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Суддя:                                         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...