Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/3428/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано судом: 07.01.2025. Зареєстровано: 08.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2025.

Номер судового провадження: 2/760/2661/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 2/760/2661/25
		Справа № 760/3428/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 січня 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» /далі - ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»/ (ЄДРПОУ: 41946011; адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20; e-mail: dtek-kem-dpz@dtek.com) до  ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:  НОМЕР_1 ; адреса реєстрації:  АДРЕСА_1 ;  адреса нерухомого майна:  АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію,
		В С Т А Н О В И В:
		Рух справи 
		12.02.2024 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 23.01.2024, за підписом представника ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» - Ільєнко К.С. (діє на підставі довіреності), в якій позивач просить стягнути з відповідача:
		- 27 234,52 грн - заборгованості за спожиту необліковану електричну енергію;
		- 3 028,00 грн судового збору. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справу передано судді по реєстру 14.02.2024.
		Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів у справі. Остання відповідь на такий запит надійшла 15.02.2024.
		Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19.02.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
		Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
		На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
		 
		Доводи позову
		В обґрунтування позову, зокрема, вказано, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 14.07.2021 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .
		Позивач стверджує, що 17.04.2023 уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», за адресою: АДРЕСА_4 , зафіксовано:
		«порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 6.4.2 Кодексу комерційного обліку (ККО) - самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи розподілу (ОСР) з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом ПВ 1x4мм2 від ввідного автоматичного вимикача до квартири АДРЕСА_5 ».
		На підставі виявленого було складено Акт про порушення № 003215 від 17.04.2023.
		Зауважується, що Акт підписали представники «ДТЕК Київські Електромережі»: Лисюк П.Ю. Глушенок М.В., та з актом про порушення також була ознайомлена голова правління ОСББ «Форум» Галаган О.А., факт ознайомлення засвідчила своїм підписом.
		Таким чином, у відповідності до зазначених вимог ПРРЕЕ, 25.05.2023 відбулося засідання комісії з розгляду акту № 003215, що супроводжувалось веденням Протоколу № 501.
		При цьому, вказується, що на засіданні, на якому споживачі були відсутні, було прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктом № 8.4.13 та за формулою № 8 визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Період нарахування з 26.01.2023 по 16.04.2023.
		В позові зазначається, що відповідно до розрахунку, вартість електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ за актом від 17.04.2023 № 003215 склала 27 234,52 грн. 
		Позивач стверджує, що відповідач станом на 01.01.2024 неналежним чином виконав своє зобов`язання, внаслідок чого станом на 01.01.2024 заборгованість за необліковану електричну енергію складає 27 234,52 грн. 
		Оскільки, незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості, свої зобов`язання відповідач не виконує, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту порушеного права.
		 
		Щодо правової позиції відповідача
		22.04.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог «ДТЕК Київські Електромережі» (а.с. 57-65).
		У відзиві, зокрема, зазначається, що відповідно до інформаційної довідки, наявній у позовній заяві, власником квартири АДРЕСА_3 , сума за користування електричною енергією за самовільним підключенням до якої стягується з відповідача, є ОСОБА_1 .
		При цьому, вказується, що позивач до відповідача із претензією про наявність заборгованості не звертався. 
		У відзиві звертається увага на те, що згідно з розрахунком від 25.05.2023 обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем за актом від 17.04.2023, наданим позивачем, абонентом рахується не відповідач, а ОСОБА_2 .
		Як наголошується у відзиві, з наданих позивачем документів не вбачається, що особою, яка самовільно підключилась до мереж електропостачання, тобто порушником, користувачем, споживачем, абонентом є саме відповідач, а позиція позивача відносно відповідача базується лише на його статусі як власника квартири.
		Зі слів відповідача, він ніколи не був зареєстрованим та не проживав у зазначеному житлі, не користувався ним, не мешкав за даною адресою та відповідно не міг самовільно користуватись електромережами.
		Як стверджує відповідач, з 2019 року у зазначеній квартирі фактично проживають наступні особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 та їх син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Відповідач зазначає, що з 2003 року власником квартири був ОСОБА_6 , який отримав квартиру у власність на підставі договору дарування від 16.04.2003 від ОСОБА_2 .
		Як вказується у відзиві, після набуття у власність зазначеної квартири сім`я ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 , разом із дружиною ОСОБА_7 та сином ОСОБА_3 ) оформила постійне місце реєстрації за зазначеною адресою, що підтверджується Витягом територіальної громади м. Києва.
		Разом з тим, зауважується, що договір на отримання комунальних послуг з електропостачання власником ОСОБА_6 не укладався, споживачем залишилась рахуватись ОСОБА_2 .
		Акцентується, що у липні 2019 року ОСОБА_6 уклав договір позики із ОСОБА_8 , у забезпечення зобов`язань за яким передав зазначену квартиру у іпотеку та у грудні 2020 року за договорами позики та іпотеки був змінений позикодавець/іпотекодержатель - ним став відповідач ОСОБА_1 .
		В обґрунтування своїх вимог відповідач стверджує, що внаслідок невиконання зобов`язань з повернення позики ОСОБА_6 у липні 2021 року ОСОБА_1 в порядку ст. 37 закону України «Про іпотеку» з метою погашення основної суми боргу, звернув стягнення на предмет іпотеки - вищезазначену квартиру, набувши право власності на неї.
		У відзиві наголошується, що після звернення стягнення на предмет іпотеки на зазначене житло у 2021 році відповідач не мав намір користування цим житлом, за домовленостями із боржником ( ОСОБА_6 ), надав згоду користування житлом сім`ї боржника, на умовах її обслуговування (сплати житлово-комунальних послуг), доступу до квартири відповідач не мав та немає. 
		Зі слів відповідача, фактично попередні власник та мешканці як користувались квартирою, так і продовжили користуватись, а договори з відповідними підприємствами, що надають комунальні послуги він набувши право власності на квартиру, не укладав, саме виходячи з відсутності потреби, так як не мав наміру проживати в квартирі та користуватися комунальними послугами.
		Як зауважується у відзиві, переоформлення права власності на квартиру відбулось виключно з метою уникнення збільшення заборгованості за договором позики через передбачену неустойку, тощо, а даним житлом продовжила користуватись сім`я боржника за вищезазначеним переліком та відповідно взяла на себе зобов`язання оплати за житлово-комунальні послуги.
		Відповідач вважає, що позовні вимоги фактично базуються на факті порушення з боку фактичних мешканців квартири, які допустили самовільне підключення до мереж електропостачання та за вказаних обставин він не мав ані мотиву, ані змоги скоїти відповідне порушення (самовільно підключитись до мереж електропостачання), отже є неналежним відповідачем у справі.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
		Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватне акціонерне товариства «ДТЕК «Київські електромережі» є правонаступником публічного акціонерного товариства «Київенерго» (а.с. 7).
		За змістом інформаційної довідки № 362800763 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 14-15), відповідачу ( ОСОБА_1 ) на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору іпотеки № 1304 від 14.07.2021.
		Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 35) станом на 14.02.2024 зареєстровано 3 особи: 
		- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата реєстрації: 21.03.2019;
		- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата реєстрації: 21.03.2019;
		- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації: 21.03.2019.
		17.04.2023 за адресою АДРЕСА_4 виявлено порушення: порушення п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 6.4.2 Кодексу комерційного обліку (ККО) - самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи розподілу (ОСР) з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом ПВ 1x4мм2 від ввідного автоматичного вимикача до квартири АДРЕСА_5 , на підставі чого було складено акт про порушення № 003215 від 17.04.2023, який підписали представники ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» Лисюк П.Ю. Глушенок М.В. , а також представник споживача або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача - Галаган О.А. (а.с. 16-17).
		20.04.2023 на адресу АДРЕСА_4 , адресатам: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було направлено повідомлення (а.с. 21-22) про те, що на 25.05.2023 призначено проведення засідання комісії з розгляду акту порушення, на якій буде розглянуто складений щодо відповідача акт про порушення ПРРЕЕ від 17.04.2023 (а.с. 16-17). 
		Як стверджується в позові, споживачі на вказане засідання не з`явились.
		Відповідно до протоколу № 501 від 225.05.2023 засіданням комісії по розгляду акта про порушення № 003215 від 17.04.2023 (а.с. 23), вирішено нарахування провести за п.п. 8.4.13 та за формулою 8 Порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, нараховано за період з 26.01.2023 по 16.04.2023 заборгованість за недовраховано електроенергію у розмірі 27 234,52 грн, що також підтверджується відповідним розрахунком обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ за актом № 003215 від 17.04.2023 за особовим рахунком № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 24).
		29.05.2023 позивачем на адресу АДРЕСА_4 , адресатам: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було направлено повідомлення (а.с. 25-26) про результати розгляду комісією акта про порушення № 003251 від 17.04.2023 та необхідність погашення заборгованості у вигляді не облікованої електричної енергії в розмірі 27 234,52 грн.
		Також, до матеріалів справи позивачем долучено копії: статуту ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (а.с. 8-10); листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1683/21.1/7-18 від 21.02.2018 (а.с. 11-12); витягу з підсумкового (завершального) розподільного балансу ПАТ «КИВЕНЕРГО», що реорганізується шляхом виділу ПрАТ ««ДТЕК «Київські електромережі» (станом на 28.02.2018) /а.с. 13/; закордонного паспорту Галаган О.А. (а.с. 18); додатків до акту про порушення № 003215 від 17.04.2023, а саме: фотоматеріалів (а.с. 19-20); наряду-допуску № 26308 (для виконання робіт з відключення в електроустановках) від 11.11.2022 (а.с. 27-28).
		Стороною відповідача до матеріалів справи долучено копії: довідки ОСББ «Форум» від 18.04.2024, зі змісту якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 не проживає з березня 2019 по т.ч. (а.с. 68); акту опитування мешканців від 18.04.2024 (а.с. 69); довідки ОСББ «Форум» від 18.04.2024, зі змісту якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_4 з березня 2019 року по т.ч. проживає три особи: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 (а.с. 70); акту опитування мешканців від 18.04.2024 (а.с. 71); договору дарування від 16.04.2003 (а.с. 74-75); договору позики від 25.07.2019 (а.с. 76); розписки від ОСОБА_6 25.07.2019 (а.с. 77-78); договору іпотеки від 25.07.2019 (а.с. 79-85); заяви ОСОБА_4 від 25.07.2019, зареєстрованої в реєстрі за № 1302 (а.с. 86); заяви ОСОБА_7 , зареєстрованої в реєстрі за № 1303 (а.с. 87); договору про відступлення права вимоги за договором позики від 24.12.2020 (а.с. 88-89); договору відступлення права вимоги за договором іпотеки від 24.12.2020 (а.с. 90-92); заяви ОСОБА_6 , зареєстрованої в реєстрі за № 1658 (а.с. 92); витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо квартири за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 93); договору позики від 24.12.2020 (а.с. 94); розписки ОСОБА_7 від 24.12.2020 (а.с. 95-96); договору поруки від 24.12.2020 (а.с. 97-103).
		 
		Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права 
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Згідно з п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018  № 312 (далі - Правила), на роздрібному ринку  електричної  енергії  споживання та використання  електричної  енергії для потреб електроустановки споживача  здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання)  електричної  енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання  електричної  енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
		У п. 1.1.2 Правилах встановлено, що термін «необлікована електрична енергія» вживається в такому значенні - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
		Згідно з п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення  складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
		Пунктом 8.2.6 Правил передбачено, що акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
		Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
		Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
		Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
		Відповідно до п.п. 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
		У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
		Відповідно до п. п. 8.4.2 Правил визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, таких порушень:  
		- порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
		- пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб).
		Згідно з п. 8.4.7 Правил розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:
		вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період  порушення  споживачем цих  Правил (Ц, грн/кВт·год);
		величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год);
		кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
		За змістом п.п. 1 п. 8.4.8 Правил кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження/відсутності засобів вимірювальної техніки та/або пломб, та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені пломби) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів.
		Судом встановлено, що 17.04.2023 за адресою знаходження квартири, належної на праві власності відповідачу, представниками ПрАТ «ДТЕК «Київські Електромережі» було виявлено порушення Правил  користування електричною енергією для населення та умов договорів про користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення струмоприймачів та електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи розподілу (ОСР) з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом ПВ 1x4мм2 від ввідного автоматичного вимикача до квартири АДРЕСА_5 .
		На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення № 003215 від 17.04.2023, що підписаний представниками електропостачальника.
		Виходячи з положень ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Згідно ч. 3 ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.
		Зміст положення ч. 4 ст. 319 ЦК України має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
		Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача, як власника нерухомого майна, в даному випадку є оплата спожитої електричної енергії у встановлені законом строки та забезпечення безпечної експлуатації енергетичного обладнання.
		Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
		Відповідно до частини третьої статті 58 Закону «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися, зокрема, правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, умов укладених договорів.
		Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
		Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» деталізовані нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
		Відповідно до п.п. 11 п. 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, оператор системи розподілу має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.
		Згідно з п.п. 20 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19), зазначила, що: «приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів, адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв`язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів».
		За змістом ч. 1 ст. 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
		З викладеного вбачається, що саме на власника будинку покладено обов`язок з утримання житла, у тому числі сплачувати комунальні послуги (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02.09.2022 у справі № 953/1681/20, провадження № 61-15990св21).
		За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.
		Позивачем доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію і його розміру.
		Матеріалами справи встановлене порушення та розмір, заявлений до стягнення, який відповідачем не спростовано, як і не підтверджено, що заборгованість відповідача за необліковану електричну енергію у розмірі 27 234,52 грн погашена (повністю чи частково).
		Щодо доводів відповідача про те, що фактичними споживачами електроенергії та належними відповідачами у справі є особи, які зареєстровані за відповідною адресою, то суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів укладення між такими особами та постачальником електроенергії договору, як і договору з власником квартири ( ОСОБА_1 ) про те, що вони беруть на себе обов`язок по сплаті комунальних платежів.
		Разом з тим, суд зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернення до відповідних осіб з вимогами в порядку регресу (ст. 1191 ЦК України). 
		ЄСПЛ виснував, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п. 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, п.п. 42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, п.п. 18, 19).
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		 
		Щодо судових витрат 
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 3 028,00 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 3294298 від 24.01.2024 (а.с. 4).
		З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028,00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви (а.с. 4).
		 
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265,  268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію, - задовольнити.
		 
		Стягнути з   ОСОБА_1  ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ: 41946011; адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20):
		- 27 234,52 грн (двадцять сім тисяч двісті тридцять чотири гривні п`ятдесят дві копійки) заборгованості за необліковану електричну енергію;
		- 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.
		 
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України)
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
		 
		 
		 
		Суддя                       Л. Л. Зуєвич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...