Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 439/2247/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Надіслано судом: 07.01.2025. Зареєстровано: 08.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2025.

Номер судового провадження: 2-о/461/20/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       Справа №439/2247/24 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       
		07 січня 2025 року                                                                         м.Львів
		Галицький районний суд м. Львова у складі:
		головуючого судді - Кітова О. В.,
		за участю секретаря судового засідання - Черевка В. В.,
		представника заінтересованої особи - Комаровського С.З.,
		розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ: 13814885), заінтересована особа: Філія - Львівське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (адреса: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9; ЄДРПОУ 0032129) про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, -
		ВСТАНОВИВ:
		       ГУПФ України у Львівській області звернулося до суду зі заявою, у якій просить зобов`язати АТ «Ощадбанк» надати йому інформацію, що містить банківську таємницю щодо особи, яка неправомірно одержала неналежні їй кошти після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП №  НОМЕР_1 , а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, серія та номер паспорта, адреса місця проживання/реєстрації одержувача коштів.
		       В обґрунтування заяви зазначає, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії перебувала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП №  НОМЕР_1 , яка з 16.09.1977 одержувала пенсію по віку, а з 30.07.2013 одержувала пенсію по втраті годувальника. Згідно зі свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 11.05.2023 ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з виплатними відомостями з вересня 2022 року по серпень 2023 року ОСОБА_1 нарахована пенсія у сумі 121'191,27 грн. Заявник вказує, що 10.08.2023 скерував лист до філії - Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк», у якому просив припинити виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 . АТ «Ощадбанк» 23.08.2023 платіжним дорученням повернув заявнику кошти у сумі 43'813,51 грн. Однак, з виплатних відомостей вбачається, що з вересня 2022 року по серпень 2023 року, тобто з моменту смерті ОСОБА_1 , невстановленій особі було виплачено розмір пенсії померлої ОСОБА_1 у сумі 77'377,76 грн., внаслідок чого державі в особі Пенсійного фонду України було заподіяно майнову шкоду на суму 77'377,76 грн. Заявник зазначає, що звертався до філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» з проханням надати інформацію щодо встановлення особи, яка неправомірно одержала неналежні їй кошти після смерті пенсіонера, однак відповіді так і не отримав. У зв`язку з наведеним, заявник змушений звернутись до суду та просить заяву задовольнити.
		       Бродівський районний суд Львівської області ухвалою від 22.11.2024 передав для розгляду по територіальній підсудності Галицькому районному суду м. Львова матеріали заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, заінтересована особа: Філія - Львівське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначений головуючий суддя Кітов О. В.
		Суддя Галицького районного суду м. Львова Кітов О. В. ухвалою від 03.01.2025 відкрив провадження у справі за правилами окремого провадження.
		Представник заінтересованої особи щодо задоволення заяви заперечив.
		Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
		Відповідно до ч. 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов`язковою.
		Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до такого.
		Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
		Порядок розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, регулюється Главою 12 Розділу IV ЦПК України.
		Відповідно до ст. 347 ЦПК України, заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.
		Згідно зі ст. 348 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім`я представника заявника, коли заява подається представником; 3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; 4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
		Згідно з ч. 2 ст. 350 ЦПК України якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
		Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
		Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;   2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
		Відповідно до ч.1 ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
		З аналізу зазначених правових норм вбачається, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
		Вказані обмеження, зокрема викладені в ч. 4 ст. 62 Закону, й не стосуються випадків надання банком інформації, яка є банківською таємницею, за дозволом клієнта чи за рішенням суду.
		Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 22 січня 2020 року у справі №501/1451/17, оскільки розкриття банківської таємниці може здійснюватися безпосередньо банками або на підставі рішення суду (стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та виключно на підставах і у порядку, передбаченими законом, суд повинен розмежовувати ці підстави, коло суб`єктів, уповноважених на отримання відповідної інформації та її обсягу.
		Коло суб`єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визначається статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і може змінюватися тільки на підставі закону.
		При цьому, вказані суб`єкти мають право на отримання лише обмеженої інформації з урахуванням виконуваних ними функцій та з питань, зазначених у відповідному законі стосовно визначених суб`єктів.
		Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження; 2) за рішенням суду; 3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольному комітету України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента; 4) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику: а) на його запит щодо наявності банківських рахунків; б) у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України; в) на його запит щодо дотримання резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; 5) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит у випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 6) органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям - на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 7) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок; 8) іншим банкам - на їхні запити у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 9) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат - на його запит щодо банківських рахунків фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків та/або зарахування на рахунки і залишки за такими рахунками на визначену дату або за конкретний проміжок часу; 10) особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) у відповідному розпорядженні банку, у разі смерті такого власника рахунку (вкладу) - на їхній запит щодо наявності рахунків (вкладів) померлого власника та залишку коштів на рахунках (вкладах); 11) державним нотаріальним конторам, приватним нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, іноземним консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів) та залишку коштів на рахунках (вкладах) померлих власників цих рахунків та/або щодо залишку коштів, які належать померлим фізичним особам та зберігаються на будь-яких рахунках у банках, та/або щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на збереженні та/або у заставі банку як заклад, щодо наявності індивідуального банківського сейфа та/або договорів про надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
		Як зазначено вище, у статті 348 ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, зі зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.
		Розкриття банківської таємниці за рішенням суду, можливе виключно внаслідок судового розгляду цивільних справ за правилами глави 12 розділу IV ЦПК України і саме на суд як орган державної влади покладено обов?язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну суспільну потребу в розкритті такої інформації.
		3 матеріалів справи вбачається, що в заяві Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області відсутнє обґрунтування необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю щодо особи та не зазначено положення законів, які надають Головному управлінню відповідні повноваження на звернення до суду з такою заявою. 
		Як зазначив суд вище, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви (ч. 2 ст. 350 ЦПК України).
		Вказана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у Постановах Верховного Суду від 21.01.2020 в справі № 501/1451/17 та від 04.11.2020 в справі № 761/10850/19, а також в узагальненнях Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» від 21.12.2009 року, відповідно до яких не будь-яка особа може звернутися до суду зі заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, а тільки та, підстави та повноваження якої на таке звернення визначені у законі.
		Зважаючи на наведене, суд прийшов до висновку, що заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. 
		Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 347-350 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, заінтересована особа: Філія - Львівське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», про розкриття інформації, що містить банківську таємницю - відмовити.
		Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до Львівського апеляційного суду в установленому порядку.
		 
		Суддя Олександр КІТОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...