Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/4361/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2025.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 61-11725ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова                                          
		Іменем України                               
		 
		18 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 363/4361/15-ц
		провадження № 61-11725св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Ситнік О. М.,
		 
		учасники справи:
		заявник (стягувач)- Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
		заінтересовані особи (боржники):  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 03 лютого 2023 року в складі судді Свєтушкіної Д. А. та постанову Київського апеляційного суду                        від 12 липня 2023 року в складі колегії суддів Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В., у справі за заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа,   
		ВСТАНОВИВ:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		 
		Короткий зміст вимог заяви
		 
		23 листопада 2022 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа в справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до                       ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
		 
		В обґрунтування заяви банк зазначав, що рішенням від 28 липня 2016 року Вишгородський районний суд Київської області, з урахуванням рішення Апеляційного суду Київської області від 01 листопада 2016 року, позов                         ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2007 року                                                 № 002-2900/840-0759 у розмірі 159 175,29 дол. США  та судові витрати. 
		 
		На виконання рішення суду Вишгородський районний суд Київської області                         09 грудня 2019 року видав виконавчий лист № 363/4361/15.
		 
		Посилаючись на те, що оригінал вказаного виконавчого листа втрачено/знищено внаслідок пожежі у приміщенні приватного виконавця Микитин О. С., яке знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Соборна, 193,                            АТ «Універсал Банк» просило суд видати дублікат виконавчого листа у справі                   № 363/4361/15 від 09 грудня 2016 року про стягнення солідарно з                     ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2007 року                                          № 002-2900/840-0759 у розмірі 159 175,29 дол. США. 
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Вишгородський районний суд Київської області ухвалою від 03 лютого                              2023 року заяву АТ «Універсал Банк» про видачу дублікату виконавчого листа задовольнив.
		Видав дублікат виконавчого листа про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2007 року № 002-2900/840-0759 у розмірі 159 175,29 дол. США, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі  159 133,11 дол. США та підвищеними відсотками у сумі 42,18 дол. США, який видано на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 липня 2016 року в справі № 363/4361/15 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
		Ухвала суду мотивована тим, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 368/4361/15 є відкритим, що свідчить про подання відповідної заяви про видачу його дубліката в межах встановленого строку. Врахувавши те, що виконавчий лист втрачено, суд дійшов висновку про наявність підстав для видачі його дубліката.
		Київський апеляційний суд постановою від 12 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 03 лютого 2023 року - без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви банку та видачу дублікату виконавчого листа, а також зазначив, що заявником підтверджено належними доказами втрату оригіналу документа виконавчого листа, тому вимоги заяви АТ «Універсал Банк» щодо видачі його дублікату підлягають задоволенню. Суд не прийняв до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неналежне повідомлення її судом першої інстанції про розгляд справи, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи. Крім того, суд врахував, що                          ОСОБА_1 , будучи обізнаною щодо наявності на розгляді у суді заяви                              АТ «Універсал банк» про видачу дублікату виконавчого документу, не проявила належної зацікавленості в розгляді справи, не скористалась наданими їй процесуальним законом правом на подачу заяви щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
		 
		04 серпня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 03 лютого 2023 року і постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, а саме суди розгляну справу за її відсутності, належним чином не повідомленої про дату та час судового засідання. 
		 
		Зазначає, що вона неодноразово повідомляла суд першої та апеляційної інстанцій про те, що вона постійно з 01 березня 2022 року проживає за межами України, а саме в Німечинні за адресою:       АДРЕСА_1 , і просила направляти всю кореспонденцію та повідомлення про судові засідання на зазначену адресу. Однак суди у порушення норм процесуального права не виконали прохання заявника.
		 
		ОСОБА_1 вважає, що повідомлення її судами першої та апеляційної інстанцій про судові засідання шляхом направлення смс-повідомлень та листів на електрону адресу, не може вважатися доказом належного повідомленням, оскільки у матеріалах справи відсутні її письмові заяви про повідомлення її про розгляд справи за допомогою мобільного зв`язку та електронної пошти.
		 
		Крім того,  ОСОБА_1 зазначає, що вона перебуває за межами України та на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, а також вона здійснює догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю 2 групи.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		У вересні 2023 року АТ «Універсал Банк» направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - законними та обґрунтованими. Тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою від 17 серпня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував матеріали справи із Вишгородського районного суду Київської області.
		 
		Справу передано до Верховного Суду у вересні 2023 року.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Суди встановили, що рішенням від 28 липня 2016 року Вишгородський районний суд Київської області позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнив, стягнув солідарно з ОСОБА_1 ,                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2007 року                                        № 002-2900/840-0759 у розмірі 159 175,29 дол. США та судовий збір у сумі                     17 189,41 грн з кожного (т. 1 а. с. 198-200).
		 
		Рішенням від 01 листопада 2016 року Апеляційний суд Київської області рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 липня                  2016 року змінив. Позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 ,                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнив частково. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 грудня                      2007 року № 002-2900/840-0759 у розмірі 159 175,29 дол. США, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 159 133,11 дол. США та підвищеним відсоткам у сумі 42,18 дол. США. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2007 року № 002-2900/840-0759 у розмірі                                                 159 175,29 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі                            159 133,11 дол. США та підвищеним відсоткам у сумі 42,18 дол. США. Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір в сумі                                               17 189,41 грн з кожного (т. 1 а. с. 260-262).
		 
		09 грудня 2016 року на адресу ПАТ «Універсал Банк» направлено поштою сім виконавчих листів № 368/4361/15-ц, які, згідно з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані позивачем                    16 грудня 2016 року.
		 
		Виконавчі листи передано на примусове виконання до приватного виконавця Говорова П. В., який 01 жовтня 2020 року на підставі заяви АТ «Універсал Банк» про примусове виконання рішення та відкриття виконавчого провадження від 17 вересня 2020 року, відкрив виконавче провадження № 63171534 (т. 2,                          а. с. 64, 65).
		 
		Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 12 лютого 2021 року № 528/2 діяльність приватного виконавця Говорова П. В. припинена, виконавче провадження № 63171534 передано приватному виконавцю Микитин О. С. та згідно з постановою від 28 вересня 2021 року прийнято нею до виконання (т. 2, а. с. 66-67).
		 
		Згідно з Автоматизованої системи виконавчих проваджень ВП № 63171534 станом на дату подання заяви про видачу дубліката виконавчого провадження  відкрито.
		 
		Відповідно до акта про пожежу від 10 червня 2022 року орієнтовно 27 лютого 2022 року в приміщенні за адресою м. Ірпінь, вул. Соборна, 193, де знаходився офіс приватного виконавця Микитин О. С. та перебували всі матеріали виконавчих проваджень виникла пожежа. У результаті пожежі було знищено окрім іншого - частина 3-х поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , 193-орендар гр. ОСОБА_4 повністю: стіни, вікна, двері, комп`ютерна техніка, меблі, матеріали виконавчих проваджень та номенклатури справ (т. 2, а. с. 74, 75).
		 
		 
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;                    2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у  пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно з пунктом 5 частини першої, пунктами 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої                  статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягають задоволенню з таких підстав.
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до статей 129, 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		 
		Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		 
		Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
		 
		У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		 
		Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
		 
		Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа.
		 
		При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
		 
		Отже, рішення про видачу дубліката виконавчого листа може бути ухвалено за наявності таких умов: виконавчий лист втрачено і строк на пред`явлення виконавчого листа не сплинув або поновлений судом.
		 
		Установивши, що заява про видачу дубліката виконавчого документа подана у встановлений законом строк, а також, врахувавши доведеність заявником втрати виконавчого документа, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для видачі його дубліката.
		 
		Касаційна скарга не містить доводів на спростування наведених висновків судів.
		 
		Щодо доводів касаційної скарги про розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленої належним чином про дату, час і місце засідань судів
		 
		Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
		 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
		 
		Частиною третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		 
		Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		 
		На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
		 
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява                                  № 36655/02).
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
		 
		Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).
		 
		Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частини друга, четверта та п`ята статті 128 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
		 
		Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
		                                               
		Чинний ЦПК України не містить положень про те, що заява про видачу дубліката виконавчого листа розглядається в суді першої інстанції з викликом сторін і заінтересованих осіб.
		 
		Щодо повідомлення ОСОБА_1 під час розгляду заяви банку у суді першої інстанції, колегія суддів керується таким.
		 
		Аналіз матеріалів справи, яка переглядається свідчить, що:
		 
		- ОСОБА_1 про судове засідання на 05 грудня 2022 року щодо розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа було повідомлено за допомогою смс-повідомлення (т. 2, а. с. 93);
		 
		- обізнаність ОСОБА_1 про наявність на розгляді у суді заяви про видачу дублікату виконавчого документів, а також про отримання смс-повідомлення свідчить її заява про від 02 грудня 2022 року, в якій остання, посилаючись на те, що смс-повідомлення не може вважатися належним повідомленням про розгляд справи, просила суд відкласти розгляд справи, та письмово повідомити її про стан розгляду справи на її фактичну адресу проживання у Німеччині. Крім того, у заяві від 02 грудня 2022 року ОСОБА_1 зазначила свою електронну адресу:     ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої і була надіслана зазначена заява, а також номер телефону: (097) 531 90 05 (т. 2, а. с. 95-105);
		 
		- судове засідання, призначене на 05 грудня 2022 року, у зв`язку із неявкою сторін було відкладено на 13 січня 2023 року (т. 2, а. с. 108);
		 
		- про дату судового засідання, призначене на 13 січня 2023 року,                          ОСОБА_1 було повідомлена за допомогою засобів електронного зв`язку, що підтверджується довідками про доставку електронних листів. Крім того, ОСОБА_1 роз`яснено право звернутися до суду із клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відповідно до                      статті 212 ЦПК України (т. 2, а. с. 109, 116 зв., 117 зв.);
		-  12 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку  направила до суду першої інстанції заяву, в якій просила суд відкласти розгляд справи, та письмово повідомити її про стан розгляду справи на її фактичну адресу проживання у Німеччині (т. 2, а. с. 125-142);
		 
		- 12 січня 2023 року у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 у судове засідання та з урахуванням її заяви від 12 січня 2023 року, суд ухвалив відкласти судове засідання на 03 лютого 2023 року та повторно направити ОСОБА_1 на електрону адресу копію заяви, судової повістки і роз`яснити їй право щодо участі в судовому засіданні за допомогою відеоконференції та за допомогою представника (т. 2, а. с. 145, 146);
		 
		- 13 січня 2023 року суд направив на електрону адресу лист, в якому повідомив про відкладення розгляду справи на 03 лютого 2023 року, роз`яснив їй право щодо участі в судовому засіданні за допомогою відеоконференції та за допомогою представника, а також направив повторно заяву банка про видачу дубліката виконавчого документа та судову-повістку (т. 2, а. с. 155, 156, 161). Також суд повідомив ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на                        03 лютого 2023 року за допомогою смс-повідомлення (т. 2 а. с. 158);
		 
		- 03 лютого 2023 року суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу.
		 
		У зв`язку з зазначеним, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною щодо наявності на розгляді у суді заяви АТ «Універсал банк» про видачу дубліката виконавчого документа, не проявила належної зацікавленості у розгляді справи, не скористалася наданими їй процесуальним законом правом на подачу заяви щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів. 
		 
		Тому висновки апеляційного суду про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з підстав не повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи є правильними та обґрунтованими.
		 
		З такими висновками погоджується і колегія суддів Верховного Суду.
		 
		Щодо повідомлення ОСОБА_1 апеляційним судом про розгляд її апеляційної скарги, колегія суддів керується таким.
		 
		Аналіз матеріалів справи, яка переглядається свідчить, що:
		 
		- розгляд апеляційної скарги було призначено на 14 червня 2023 року;
		- 13 червня 2023 року на електрону адресу суду надійшла заява                            ОСОБА_1 , в якій вона просила суд відкласти розгляд справи та повідомити її письмово про розгляд справи за адресою її фактичного проживання у Німеччині (т. 3, а. с. 24-40);
		 
		- 14 червня 2023 року розгляд справи було відкладено на 12 липня 2023 року для повідомлення осіб, які були відсутні в судовому засіданні, зокрема ОСОБА_1 ;
		 
		- 26 червня 2023 року та 03 липня 2023 року апеляційний суд направив ОСОБА_1 на електрону адресу лист відповідь на її заяву, а також повідомив про призначення справи на 12 липня 2023 року. Також суд направив судову повістку на поштову адресу: Deutschland, Richard-Wagner Strabe, 3, 54470, Lieser (т. 3, а. с. 41, 70, 74);
		 
		- 10 липня 2023 року на електрону адресу апеляційного суду надійшла повторна заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та повідомлення її про розгляд справи письмово за адресою її фактичного проживання у Німеччині (т. 3, а. с. 76-98);
		 
		- 12 липня 2023 року апеляційний суд ухвалив оскаржувану постанову.
		 
		Отже, доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не виконав вимоги щодо належного повідомлення боржника про розгляд справи, є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
		 
		У зв`язку із зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
		 
		Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на те, що повідомлення її судами першої та апеляційної інстанцій про судові засідання шляхом направлення                смс-повідомлень та листів на електрону адресу, не може вважатися доказом належного повідомленням, оскільки у матеріалах справи відсутні її письмові заяви про повідомлення її про розгляд справи за допомогою мобільного зв`язку та електронної пошти, не може бути взято колегією суддів до уваги з огляду на таке.
		 
		Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).
		 
		Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.
		 
		Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
		 
		Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
		 
		Разом з тим, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
		 
		Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 квітня   2023 року в справі № 727/474/16-ц (провадження № 61-8157св22), від 26 квітня 2023 року в справі № 127/32270/21 (провадження № 61-12567св22), від 20 січня 2023 року в справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22),                                         від 30 листопада 2022 року в справі № 759/14068/19 (провадження                                          № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року в справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).
		 
		Верховний Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження                               № 14-117цс23), відповідно до яких: «процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
		 
		Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої                       статті 272 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим. Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції)».
		 
		Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що у цій справі, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, зробили все можливе, щоб повідомити ОСОБА_1 про розгляд справи та призначені судові засідання. 
		 
		Також колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 постійно проживає за межами України. Тому в умовах воєнного стану надсилання судових повісток на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про розгляд справи та ухвалене судом рішення (постанова Верховного Суду від 28 квітня                    2023 року в справі № 904/272/22).
		 
		Також колегія суддів враховує те, що ОСОБА_1 не заперечує, що отримувала смс-повідомлення та електронні листи на її особисту електрону адресу, що свідчить про обізнаність нею про розгляд справи, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді. 
		 
		Крім того, в цій справі апеляційний суд, зокрема направляв ОСОБА_1 судову повістку на поштову адресу: АДРЕСА_1 . Тобто суд виконав свій процесуальний обов`язок щодо направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Як відомо з матеріалів справи ОСОБА_1 , неодноразово звертався до судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема із клопотаннями про відкладення судового засідання із електронних адрес, а також вказуючи у всіх заявах свій номер телефону.
		 
		Оскільки, звертаючись у цій справі до судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 вказувала свою електронну адресу та номер телефону, тобто бажала та не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом, і з урахуванням того, що всі повідомлення судів були доставленні останній, що підтверджується довідками про доставку електронних листів та смс-повідомлень, які містяться у матеріалах справи, то вона вважається належним чином повідомлена про день, час та місце судових засідань.
		 
		Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що ця справа стосується питання щодо видачі дубліката виконавчого листа, а не вирішення спору по суті.
		 
		У постанові від 21 квітня 2020 року в справі № 2-212/10 (провадження                     № 61-17664св20) Верховний Суд вказав на те, що «неприйнятними є доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскільки розгляд заяви про видачу дубліката виконавчого листа в суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1, який про час та місце розгляду справи не повідомлявся, апеляційний суд не мав процесуальних підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін. Оскільки при розгляді питання про видачу дубліката виконавчого листа в суді першої інстанції не передбачене обов`язкове повідомлення учасників справи про дату, час і місце засідання суду, підстав для висновку про порушення апеляційним судом приписів пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України немає».
		 
		Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року в справі № 2-5084/2010 (провадження № 61-3008св22).
		 
		Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		 
		Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
		 
		Таким чином, розгляд судами першої та апеляційної інстанцій заяви                                   АТ «Універсал Банк» про видачу дубліката виконавчого документа, за відсутності у судовому засіданні боржника ОСОБА_1 , належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, не суперечить вимогам процесуального закону.
		 
		За таких обставин, аргументи касаційної скарги заявника з посиланням на пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України щодо розгляду справи за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не заслуговують на увагу та не свідчать про порушення прав позивачки щодо участі у розгляді справи.
		 
		Таким чином, доводи касаційної скарги, які були підставою для відкриття касаційного провадження не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
		 
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 03 лютого                2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                     Є. В. Петров
		 
		В. В. Пророк
		 
		О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...