Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/5060/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 08.01.2025. Зареєстровано: 09.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/335/334/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024082050000596

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/5060/24  1-кп/335/334/2025 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 січня 2025 року м. Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , процесуального прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, кримінальне провадження за №12024082050000596 від 21.03.2024 за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, має другу групу інвалідності, не працевлаштованого, розлученого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21 березня 2024 року, приблизно о 07 годині 24 хвилини, водій ОСОБА_7 керуючи автомобілем «ГАЗ 33021 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував в районі під`їзду №2 на території дворового проїзду будинку №1 по вул. Яценко в м. Запоріжжя. В цей же час, з під`їзду №2 зазначеного будинку вийшла пішохід ОСОБА_9 та вийшовши на дворовий проїзд продовжила рух у бік під`їзду №3. Водій ОСОБА_7 не переконавшись що це буде безпечним і не створить перешкод і небезпеки іншим учасникам руху, та не звернувшись за допомогою до інших осіб, розпочав рух заднім ходом, внаслідок чого задньою середньою частиною кузова керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9 , та після падіння останньої на проїзну частину здійснив переїзд тіла спаркою лівих задніх коліс. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 загинула на місці ДТП. Причиною смерті ОСОБА_9 стала поєднана тупа травма голови та тулубу, з множинними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком шоку.
		Своїми діями водій ОСОБА_7 порушив вимоги п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких: п. 10.1.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 10.9.: «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб». Невиконання водієм ОСОБА_7 вимог п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
		Своїми діями ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли смерть потерпілого.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю. Суду пояснив, що 21.03.2024 керуючи транспортним засобом ГАЗ на території дворового будинку АДРЕСА_2 , здійснюючи рух заднім ходом, не побачив потерпілу ОСОБА_9 , яка рухалася позаду його автомобіля, та здійснив на неї наїзд. Жалкує про те, що так сталося, у судовому засіданні висловив співчуття потерпілій. Також зазначив, що після вказаної події пропонував потерпілій стороні грошові кошти, однак вони відмовилися. У подальшому, 26.03.2024 переніс інсульт та тривалий час знаходився на лікуванні, внаслідок чого отримав ІІ групу інвалідності, втратив працездатність, та потребує відповідного лікування по теперішній час. У зв`язку із чим, на даний час не має матеріальної можливості відшкодувати шкоду потерпілій. Просив не призначати йому суворе покарання. Цивільний позов пред`явлений потерпілою до нього про стягнення моральної шкоди не визнає, оскільки не має матеріальної можливості відшкодувати шкоду.
		Захисник адвокат ОСОБА_8 у судових дебатах просив врахувати наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину) та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого, який має ІІ групу інвалідності, позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, та призначити покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
		Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_9 , яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її матір`ю. Про загибель своєї матері дізналася коли прийшла на місце ДТП після телефонного дзвінка сусідки матері, яка повідомила, що ОСОБА_9 збив у дворі автомобіль. Події за яких загинула її матір бачила із відео камер спостереження, які розташовані у дворі будинку, в якому проживала її мати. Зазначила, що ОСОБА_7 є сусідом її матері, та неодноразово раніше порушував Правила дорожнього руху при паркуванні на території домоволодіння будинку, про що неодноразово йому робилися зауваження. Після вказаних подій, ОСОБА_7 не вибачався та не намагався вирішити питання про відшкодування шкоди. Вона зазнала душевних страждань унаслідок гибелі своєї матері, які продовжуються і на теперішній час. По теперішній час перебуває у стані сильного стресу, у зв`язку із чим погіршився її стан здоров`я та звичайний спосіб життя, приймає антидепресанти. Просить врахувати поведінку обвинуваченого протягом часу досудового розслідування та судового розгляду, у ході якого останній не вчинив жодних дій щодо вибачень та щирого співчуття. Вважає, що ОСОБА_7 щиро не розкаявся та заслуговує на суворе покарання у вигляді позбавлення волі.
		Адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах потерпілої, зазначив, що у зв`язку із загибеллю матері потерпілої ОСОБА_5 унаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілій було спричинено матеріальну шкоду у вигляді витрат, пов`язаних із організацією поховання матері та моральну шкоду у вигляді душевних страждань, яких вона зазнала. Просить задовольнити поданий цивільний позов та стягнути грошові кошти, відповідно до вимог заявленого цивільного позову, які у ході судового розгляду були уточнені.
		У ході судового розгляду судом досліджені наступні письмові докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин.
		Відповідно до Витягу з ЄРДР №12024082050000596 від 21.03.2024, внесені відомості за ч.2 ст.286 КК України, за наступних обставин: 21.03.2024, приблизно о 07.24 год., водій ОСОБА_7 , керуючи вантажним фургоном «ГАЗ 33021 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом по дворому проїзду буд.№1 по вул. Яценко у м. Запоріжжя, допустив наїзд з подальшим переїздом пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалась проїзної частиною у попутному з транспортним засобом напрямку. У результаті наїзду пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження від яких загинула на місці дорожньо-транспортної пригоди. (ЄО №6492 ВП №1 ЗРУП). (а.к.п.12).
		Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.03.2024 з доданої схемою ДТП та фототаблицями, зафіксовано: погодні умови вид пригоди; місце ДТП яким є внутрішньодворова дорога буд.№1 по вул. Яценко у м. Запоріжжя; місце наїзду яким є проїзна частина; вид, стан дорожнього покриття; опис транспортного засобу ГАЗ 33021 СПГ, д.р.н. НОМЕР_1 ; завантаження ТЗ; положення вказаного транспортного засобу; технічний стан транспортного засобу; локалізація пошкоджень ТЗ, слідів контакту, нашарувань, відшарувань речовини на ТЗ; характерні сліди і інші речові докази на ТЗ; сліди на дорожньому покритті; сліди контактної взаємодії з навколишніми об`єктами, предметами, тощо. У ході огляду виявлено труп загиблої ОСОБА_9 , та вилучено вказаний транспортний засіб. (а.к.п.132-145).
		Транспортний засіб ГАЗ 33021 СПГ, р.н. НОМЕР_1 - визнано речовим доказом, про що слідчим винесено постанову від 21.03.2024 (а.к.п.149-150) та накладено арешт, відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2024. (а.к.п.151-152).
		25.03.2024 проведено додатковий огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, про що складено відповідний протокол та схему до вказаного протоколу, відповідно до яких встановлені відповідні дані. (а.к.п.146-148).
		Відповідно до інформації та схеми за архівними даними від 05.04.2024 за №05-13/1135 Департаменту архітектури та містобудування ЗМР, які надані на запит слідчого, встановлено, що кут ухилу проїзної частини за адресою: м. Запоріжжя, в районі вул. Яценко, буд.1, складає і=69.26 . (а.к.п.153-154).
		Відповідно до протоколу огляду від 25.03.2024, оглянуто диск з відповідними папками та файлами, в яких містяться відеозаписи з камер відео спостереження розташованих у дворі буд.№1 по вул. Яценко у м. Запоріжжя, при відкритті яких зафіксовано обставини та механізм ДТП. (а.к.п.156-163), який відповідно до постанови слідчого від 25.03.2024 - визнано речовим доказом. (а.к.п.164), та файли якого було відтворено у судовому засіданні (а.кп.165).
		Висновком експерта від 10.04.2024 за №СЕ-19/108-24/5684-ФП, проведеної за результатами судової фототехнічної експертизи, на підставі постанови слідчого від 25.03.2024, встановлено наступне: з урахуванням наданого на експертизу файлу з назвою «NVR_ch2_main_20240321072509_20240321072613.mp4», який містить відеозапис, що знаходиться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», оскільки через специфіку положення камери відео реєстратора відносно об`єктів дослідження, кількісні орієнтири, придатні для позиціонування положення пішохода ОСОБА_9 відносно сталих об`єктів оточуючого середовища - не відобразились, тому з урахуванням зазначеного відеозапису встановити де знаходиться місце наїзду автомобіля, іменованого як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на пішохода ОСОБА_9 , засобами, наявними, в розпорядженні експерта, не надалось можливим.
		З урахуванням наданого на експертизу файлу з назвою «NVR_ch3_main_20240321072443_20240321072531.mp4», який містить відеозапис, що знаходиться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», місце наїзду на пішохода ОСОБА_9 , знаходиться на відстанях, в інтервалах: від 2,76 м до 2.96 м від початку бордюрного каменю та 0,96 м до 1.16 м від бордюрного каменю, відносно ширини проїзної частині внутрішньодворового проїзду.
		З урахуванням наданих на експертизу файлів з назвами: «NVR_ch3_main_20240321072531_20240321072532.mp4», «NVR_ch3_main_20240321072531_20240321072557.mр4» які містять відеозаписи, що знаходяться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», оскільки було встановлено, що на них зафіксовано події після наїзду на пішохода ОСОБА_9 , тому з урахуванням зазначених відеозаписів встановити де знаходиться місце наїзду автомобіля, іменованого як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на пішохода ОСОБА_9 , засобами, наявними, в розпорядженні експерта не надалось можливим.
		З урахуванням наданого на експертизу файлу з назвою «NVR_ch2_main_20240321072509 20240321072613 .mp4», який містить відеозапис, що знаходиться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», швидкість руху автомобіля, іменованого як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед наїздом на пішохода ОСОБА_9 , знаходиться в інтервалі від 9.69 км/год до 9.99 км/год.
		З урахуванням наданих на експертизу файлів з назвами: «NVR_ch3_main_20240321072443 20240321072531.mp4»,«NVR_ch3_main_20240321072531_20240321072532.mр4»,«NVR_сh3"mаіn_20240321072531_20240321072557.mр4», які містять відеозаписи, що знаходяться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», оскільки перед наїздом на пішохода ОСОБА_9 автомобілем, іменованим як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , кількісні параметри для розрахунку швидкості руху зазначеного автомобіля - не відобразились, встановити швидкість руху автомобіля, іменованого як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , засобами, наявними в розпорядженні експерта, не надалось можливим.
		З урахуванням наданого на експертизу файлу з назвою «NVR_ch2_main_20240321072509_20240321072613.mp4», який містить відеозапис, що знаходиться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», швидкість руху пішохода ОСОБА_9 знаходиться в інтервалі від 2,85 км/год до 3,15 км/год.
		З урахуванням наданих на експертизу файлів з назвами: «NVR_ch3_main_20240321072443_20240321072531.mp4», «NVR_ch3_main_20240321072531_20240321072532.mр4», «NVR_ch3_main_20240321072531_20240321072557.mp4», які містять відеозаписи, що знаходяться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», оскільки кількісні параметри для розрахунку швидкості руху пішохода ОСОБА_9 - не відобразились, встановити швидкість руху пішохода ОСОБА_9 , засобами, наявними в розпорядженні експерта, не надалось можливим.
		З урахуванням наданого на експертизу файлу з назвою «NVR_ch2_main_20240321072509_20240321072613. mp4», який містить відеозапис, що знаходиться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», в момент початку руху автомобіля, іменованого як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , заднім ходом, пішохід ОСОБА_9 перебувала в коридорі руху зазначеного автомобіля (знаходилась в межах ширини автомобіля).
		З урахуванням наданих на експертизу файлів з назвами: «NVR_ch3_main_20240321072443_20240321072531.mp4», «NVR_ch3_main_20240321072531_20240321072532.mp4», «NVR_ch3_main_20240321072531_20240321072557.mр4», які містять відеозаписи, що знаходяться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», оскільки на зазначених відеозаписах момент початку руху автомобіля, іменованого як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , заднім ходом - не відобразився, встановити чи перебувала пішохід ОСОБА_9 в зазначений момент в коридорі руху автомобіля, іменованого як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 (знаходилась в межах ширини автомобіля), засобами, наявними в розпорядженні експерта, не надалось можливим.
		З відрахуванням наданого на експертизу файлу з назвою 20240321072613.mp4», який містить відеозапис, що знаходиться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», час, який минув з моменту виходу пішохода ОСОБА_9 на проїзну частину внутрішньодворового проїзду до моменту наїзду на неї автомобілем, іменованим як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 (останнього видимого моменту пішохода в кадрі відеозапису), знаходиться в інтервалі від 8,65 с до 8,75 с.
		З урахуванням наданих на експертизу файлів з назвами: «NVR_ch3_main_20240321072443_20240321072531.mp4», «NVR_ch3_main_20240321072531_20240321072532.mp4», «NVR_ch3_main_20240321072531_20240321072557.mp4», які містять відеозаписи, що знаходяться на наданому диску для лазерних систем зчитування «MEDIA» з написами «МАР627СВ03083994 4», оскільки на зазначених відеозаписах момент виходу пішохода ОСОБА_9 на проїзну частину внутрішньодворового проїзду - не відобразився, тому з урахуванням зазначених відеозаписів встановити, який час проходить з моменту виходу пішохода ОСОБА_9 на проїзну частину внутрішньодворового проїзду до моменту наїзду на неї автомобілем, іменованим як: «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , засобами, наявними в розпорядженні експерта. не надалось можливим. (а.к.п.167-182).
		Відповідно до висновку експерта №1766 від 22.03.2024, встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3., результатів додаткових досліджень, враховуючи обставини справи, згідно поставлених питань, експерт дійшов до наступних підсумків: 
		1.(Відповідь на запитання №1) Причиною смерті гр. ОСОБА_9 стала поєднана тупа травма голови та тулубу, з множинними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком шоку. На шок вказують наступні ознаки: периваскулярні крововиливи, набряк головного мозку, набряк спинного мозку, переважне недокрів`я міокарду, поширена фрагментація кардіоміоцитів, вогнищева паренхіматозна дистрофія печінки за типом «шокових клітин», нерівномірне кровонаповнення нирки з ознаками шунтування кровотоку, точкові крововиливи під легеневою плеврою, рідкий стан крові, венозне повнокров`я внутрішніх органів.
		2.(Відповідь на запитання №2,3) У гр. ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження: відкрита черепно-лицева травма: лінійні переломи кісток склепіння (ліві тім`яна, скронева та потилична кістки), основи (лобна, потилична та клиноподібна кістки) та лицевого (праві вилична та верхньощелепна кістки) відділів черепу, крововиливи під м`які мозкові оболонки на конвекситальній поверхні правої тім`яно-скроневої ділянки головного мозку, з переходом на базальну поверхню правої скронево-потиличної ділянки головного мозку, на базальній поверхні лівої потиличної частки, в ділянці моста головного мозку, передній та задній поверхнях обох півкуль мозочка; крововиливи у м`які тканини, ділянки травматичних набряків м`яких тканин та садна на голові; закрита тупа травма грудної клітки: закриті повні поперечні переломи 2-го ребра справа, по середній пахвовій лінії, 4-10 ребер справа по передній пахвовій лінії, 11-12 ребер справа, по лопатковій лінії, 2-10 ребер зліва, по передній пахвовій лінії, 5-8 ребер зліва, по лопатковій лінії; повний розрив міжхребцевого диску, між 9 та 10 грудними хребцями, з повним розривом передньої повздовжньої зв`язки, крововиливи під оболонки грудного відділу спинного мозку, морфологічні ознаки забоїв тканини легень; крововиливи у м`які тканини та синці на тулубі; крововилив у м`які тканини правої нижньої кінцівки, рана на лівій нижній кінцівці, синці на правих верхній та нижній кінцівках, садна на правій верхній та обох нижніх кінцівках.
		3.(Відповідь на запитання №3) Поєднана тупа травма голови та тулубу у ОСОБА_9 , з
		множинними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, яка
		ускладнилася розвитком шоку, за ознакою небезпеки для життя, має ознаки тяжких
		тілесних ушкоджень, які стоять у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
		4.(Відповідь на запитання №2,3) Тілесні ушкодження у ОСОБА_9 утворилися за
		наступними механізмами: відкрита черепно-лицева травма, враховуючи ушкодження шкірних покривів голови, морфологічні характеристики переломів кісток черепу, крововиливу у м`які тканини голови, крововиливи під м`які мозкові оболонки головного мозку, утворилася в результаті двох
		травматичних дій тупими предметами з переважаючою травмуючою поверхнею, в праву
		вилично-верхньощелепну ділянку та в ліву скронево-потиличну ділянки голови; закриті повні поперечні переломи 2-го ребра справа, по середній пахвовій лінії, 4-10 ребер
		справа по передній пахвовій лінії, 11-12 ребер справа, по лопатковій лінії, 5-8 ребер зліва, по
		лопатковій лінії, з ознаками стиснення на зовнішніх поверхнях та розтягнення на внутрішніх
		поверхнях - є локальними, тобто утворилися в місцях дії тупих предметів; повний розрив міжхребцевого диску, між 9 та 10 грудними хребцями, з повним розривом
		передньої повздовжньої зв`язки, утворилися внаслідок значного розгинання хребта в
		грудному відділі; крововиливи у м`які тканини, рана та синці, утворилися в місцях травматичної дії тупих предметів; садна - від дії тупих предметів по дотичній.
		5.(Відповідь на запитання №3,4) Враховуючі морфологічні характеристики тілесних
		ушкоджень та відзначений механізм їх утворення, можна зробити висновок, що тілесні
		ушкодження у ОСОБА_9 утворилися зажиттєво, незадовго до настання смерті та могли
		утворитися 21.03.2024 р. у пішохода, при ударі вантажним автомобілем, з наступним
		падінням на асфальтне покриття.
		6.(Відповідь на запитання №5) В момент наїзду автомобілем, ОСОБА_9 була
		повернута до нього правою задньо-бічною поверхнею тіла.
		7.(Відповідь на запитання №6) Враховуючи морфологічні характеристики ушкоджень, їх
		локалізацію, наявність крововиливів у м`які тканини на правій нижній кінцівці, можна
		зробити висновок, що ОСОБА_9 , в момент наїзду автомобілем, знаходилась в русі.
		Встановити яким був характер цього руху - не представляється можливим.
		8.При судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_9 були виявлені морфологічні ознаки
		дрібновогнищевого кардіосклерозу, дистрофічно-атрофічних змін кардіоміоцитів,
		гіпертонічної енцефалопатії, помірно вираженого артеріоартеріолонефросклерозу.
		9.(Відповідь на запитання №7) При судово-токсикологічному дослідженні крові та частин
		внутрішніх органів: шлунка та кишківника з вмістом, нирки трупа ОСОБА_9 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_3. не виявлено: в крові - метилового, етилового, пропілових, бутилових, амілових спиртів; в шлунку та кишківнику з вмістом, в нирці: похідних барбітурової кислоти, похідних
		фенотіазину, похідних 1,4-бензодіазепіну, похідних піразолону, ноксирону, імізину, морфіну,
		кодеїну, діоніну, героїну, гідрокодону, папаверину, промедолу, стрихніну, атропіну,
		гіосціаміну, скополаміну, кокаїну, пахікарпину, анабазину, нікотину, кофеїну, парацетамолу,
		ефедрину, ефедрону, димедролу, похідних саліцилової та бензойної кислот.
		Це дає підставу вважати, що перед смертю ОСОБА_9 була твереза.
		10.При судово-імунологічному дослідженні рідкої крові від трупу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3. встановлено, що вона відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-в за ізосерологічною системою АВ0.
		11.Згідно ступеня виразності трупних явищ, смерть гр. ОСОБА_9 настала, орієнтовно, за 1-1,5 доби до початку експертизи її трупу в морзі. (а.к.п.184-188).
		Відповідно до висновку експерта від 04.04.2024 №СЕ-19/108-24/5481-ІТ, за результатами інженерно-транспортної експертизи, встановлено, що на момент проведення огляду та експертного дослідження рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1  знаходились у працездатному стані. (а.к.п.190-197).
		Відповідно до висновку експерта від 18.04.2024 №СЕ-19/108-24/6893-ІТ, за результатами інженерно-транспортної експертизи, встановлено, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій «ГАЗ 33021 СПГ» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху.
		Оцінка дій пішохода ОСОБА_9 в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, не потребує застосування спеціальних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху.
		В даній дорожній ситуації в діях водія ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з подією пригоди.
		Оцінка дій пішохода ОСОБА_9 в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, не потребує застосування спеціальних знань, а тому може бути зроблена слідчим або судом самостійно відповідно до вимог розділу 4 Правил Дорожнього руху.
		В даній дорожній ситуації технічна можливість у водія ОСОБА_7 уникнути наїзду на пішохода визначалася виконанням водієм ОСОБА_7 вимог п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, для чого він не мав будь-яких перешкод технічного характеру. (а.к.п.201-204).
		Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2024 за №2875, встановлено, що у ОСОБА_7 21.03.2024 ознак сп`яніння не виявлено. (а.к.п.206).
		Аналізуючи вищевикладені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_7 , який керував технічно справним транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, а саме: водій ОСОБА_7 здійснюючи рух по проїзній частині дворового проїзду, зупинився та розпочав рух заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та не звернувся за допомогою до інших осіб, у порушення вимог п.10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху, унаслідок чого відбувся наїзд задньою частиною керованого ним транспортного засобу на пішохода. При цьому, для виконання вказаних пунктів Правил дорожнього руху, водій не мав будь-яких перешкод технічного характеру. Невідповідність дій водія ОСОБА_7 вимогам п. 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці ДТП.
		Обставини подій, які встановлені письмовими доказами, також узгоджуються із показаннями самого обвинуваченого.
		Отже, усі письмові докази, зібрані стороною обвинувачення, були ретельно перевірені судом щодо допустимості та належності, будь-яких порушень вимог кримінального процесуального законодавства під час проведення досудового розслідування та проведення слідчих дій, судом не було встановлено.
		За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, доведена повністю.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло смерть потерпілого.
		 
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд виходить із наступного.
		Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Згідно ч. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 Кримінального кодексу України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до Основного Закону України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
		Крім того, ПДР України регламентовано єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватися всі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки.
		Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме те, що, керуючи технічно справним транспортним засобом, обвинувачений у світлий час доби грубо порушив ряд вимог правил безпеки дорожнього руху, що призвело до наїзду на пішохода, внаслідок чого наступила смерть потерпілої, і таке кримінальне правопорушення відповідно до положень ст.12 КК України є тяжким.
		При цьому хоча по відношенню до наслідків вина обвинуваченого ОСОБА_7 є необережною, проте об`єктом посягання являється життя іншої людини.
		Водночас, наведене свідчить, що обвинувачений поставив під небезпеку не лише своє життя і здоров`я, а й інших учасників дорожнього руху, що свідчить про небезпеку для суспільства.
		Крім того, як встановлено судом, за весь час, що минув з моменту вчинення злочину, а саме з 21.03.2024, обвинуваченим не було вчинено дії щодо відшкодування матеріальної або моральної шкоди потерпілій. У судовому засіданні, у ході допиту, обвинувачений висловлював своє співчуття щодо скоєного, зазначаючи про душевні переживання, однак виявляв ознаки негативного ставлення до потерпілої ОСОБА_5 , після подачі цивільного позову та її пояснень, зокрема, щодо відсутності дій направлених на висловлення щирого співчуття, вибачень та відшкодування шкоди.
		Вказані обставини не свідчать про щире каяття обвинуваченого, виходячи з наступного.
		Виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
		Щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, котра вчинила кримінальне правопорушення. Каяття передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління. Тобто щире каяття - це передусім морально-психологічне явище, яке виявляється у самозасудженні особою вчиненого нею кримінального правопорушення, його наслідків, прагненні усунути заподіяну шкоду та рішенні особи більше не вчиняти кримінальних правопорушень.
		Факт визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом`якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки Отже, вказані обставини та поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 на переконання суду свідчить про те, що на протязі судового розгляду кримінального провадження, ним не вчинялось жодних дій щодо відшкодування шкоди потерпілій або підтримання в інший спосіб потерпілу, яка безповоротно втратила близьку людину, що завдає їй душевних страждань.
		Вказані обставини підтвердив і сам ОСОБА_7 , у ході його допиту, зазначивши, на запитання суду, що не вчиняв жодних дій щодо відшкодування шкоди або особистого спілкування з потерпілою з приводу висловлення співчуття, вибачень, тощо, при цьому причин або перешкод для вчинення таких дій, суду не пояснив.
		Суд також враховує ту обставину, що обвинувачений не скористався можливістю вчинити дії щодо висловлення особисто потерпілій щирого співчуття, принесення вибачень, у ході судового розгляду, враховуючи, що потерпіла ОСОБА_5 брала участь у судових засіданнях протягом розгляду кримінального провадження. 
		Вказані вище бездіяльність щодо відшкодування шкоди потерпілій та поведінка обвинуваченого, яка виражалася у негативному ставленні до потерпілої, відсутність бажання вибачитися за скоєне, на переконання суду, не дають достатньо підстав для встановлення такої пом`якшуючої обставини, як щире каяття.
		Також, суд приймає до уваги позицію прокурора щодо відсутності такої пом`якшуючої обставини, як щире каяття, хоча і зазначена в обвинувальному акті, однак стороною обвинувачення, у судових дебатах, зазначено що у ході судового розгляду кримінального провадження, не знайшло свого підтвердження.
		Крім того, така пом`якшуюча обставина, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, не знайшла свого підтвердження, з огляду на наступне.
		Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання обвинуваченим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину. (Постанова ВС у справі № 263/15605/17 (провадження № 51-4234км20).
		Отже, обставин які б свідчили про активне сприяння розкриттю злочину, у ході розгляду вказаного кримінального провадження - не встановлено.
		Таким чином, обставин, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, на обліку в психіатричному диспансері та у нарколога не перебував та за медичною допомогою не звертався, має другу групу інвалідності, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, та місцем роботи, його ставлення до скоєного, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії необережних тяжких злочинів, ступінь негативних наслідків, які призвели до смерті людини, наявність не відшкодованої шкоди потерпілій, відсутності обставин, які пом`якшують покарання, а також думки потерпілої та сторони обвинувачення з приводу призначення покарання (у вигляді позбавлення волі), суд доходить до висновку, про доцільність призначення покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
		Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України, відносно ОСОБА_7 , судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами або без такого, суд приходить до висновку про призначення покарання з позбавлення обвинуваченого такого права, з огляду на наступне.
		Враховуючи фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, наслідки, що настали в результаті вчиненого обвинуваченим злочину - смерть потерпілої ОСОБА_9 , характер допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху - не переконавшись у безпечності руху заднім ходом скоїв наїзд на пішохода в світлий час доби, що свідчить про легковажне та самонадійне ставлення обвинуваченого до Правил дорожнього руху. Зазначені обставини безумовно свідчать про те, що обвинувачений становить небезпеку для оточуючих в якості водія транспортного засобу.
		 
		У ході судового розгляду вказаного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов, який було уточнено, до ОСОБА_7 , ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди, спричиненою ДТП.
		Так, потерпіла ОСОБА_5 , згідно заявлених позовних вимог, просила: стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» на її користь 28 259,50 грн. у якості страхового відшкодування у вигляді витрат, пов`язаних з організацією та проведенням поховання ОСОБА_9 , та 85 200,00 грн. у якості страхового відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю ОСОБА_9 . Просила суд стягнути з ОСОБА_7 на її користь грошову суму у розмірі 294 800,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілої, як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, з урахування виплати грошових коштів ОСОБА_10 .
		В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_5 зазначила, що вона визнана потерпілою у кримінальному провадженні. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 21.03.2024 за участі водія ОСОБА_7 , її мати ОСОБА_9 отримала травми від яких померла на місці ДТП. 
		На час події ДТП, був діючим, укладений між власником джерела підвищеної небезпеки та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, яка керувала забезпеченим транспортним засобом «ГАЗ-33021 СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 (поліс № 214006039 від 06.04.2023). Згідно вказаного полісу, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров`ю становить 320 000 гривень.
		Таким чином, на організацію та проведення поховання ОСОБА_5 було витрачено 28 259, 50 грн., що підтверджується рахунком-фактурою, фіскальними чеками. Оскільки, понесені потерпілою витрати на поховання у розмірі 28 259, 50 гривень не перевищують лімітовану ст. 27.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суму, то зазначені кошти просила стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» у якості страхового відшкодування матеріальних витрат, пов`язаних зі смертю ОСОБА_9 .
		Також, посилаючись на вимоги ст. 27.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи дітям, загальний розмір якого стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, просила стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» грошову суму у розмірі 85 200,00 грн. (12 мінімальних заробітних плат, розмір якої на день ДТП складає 7 100,00 грн., відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»).
		При цьому, у позові зазначено, що їй спричинено тяжку моральну шкоду, пов`язану з загибеллю її матері, яка полягає у нестерпному душевному болю та стражданнях, які вона зазнала внаслідок загибелі найріднішої людини. Внаслідок дій обвинуваченого вона втратила саму близьку людину. Ця втрата завдала їй величезну психологічну травму, яка вже ніколи не загоїться. Своїми діями обвинувачений позбавив життя її матір, залишив її без материнського тепла та поради. Ця непоправна втрата призвела до пригніченого та безпорадного стану через нестерпний душевний біль. Вона досі не можу оговтатися, що ця втрата є непоправною. Не маючи змоги самостійно впоратися зі своїм станом, вона була вимушена звернутися до лікаря-невролога, яким надана психосоціальна оцінка її стану: «...стан емоційного шоку та стресу...», «емоційна нестабільність...», «стан с періодами загострень. Фіксація на подіях смерті матері...» та призначене відповідне лікування. 
		З урахуванням викладеного, визначає моральну шкоду в загальному розмірі 500 000,00 гривень, яка на її думку буде достатньою, а її розмір розумним та справедливим для відшкодування моральної шкоди.
		Представник цивільного відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» ОСОБА_11 направила на адресу суду письмові заперечення на цивільний позов, відповідно до яких заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до страхової компанії /а.к.п.96-100/ та просила врахувати вказані заперечення при розгляді цивільного позову.
		За змістом заперечень зазначено, що у даному випадку у страховика не настала відповідальність, оскільки вирок у цій справі не ухвалено та не набрав законної сили. Страхова компанія не відмовляється від страхових виплат, але наполягає на виконанні вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 
		Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази щодо заявлених позовних вимог встановив наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст. 129 КПК України.
		Як встановлено ч. 1 та ч. 3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		Як встановлено матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є потерпілою особою у вказаному кримінальному провадження, яка є донькою загиблої внаслідок ДТП 21.03.2024 ОСОБА_9 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 видане 22.03.2024 Заводським відділом ДРАЦС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №519), за участі водія ОСОБА_7 .
		Факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_9 , підтверджується наступними документами: копією свідоцтва про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_4 виданого 24.01.1984 Орджонікідзевським відділом ЗАГС м. Запоріжжя, актовий запис №101, відповідно до якого мати дитини - ОСОБА_13 /а.к.п.35 оборот/; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 виданого 16.09.2005 Орджонікідзевським відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №379, відповідно до якого ОСОБА_13 змінила прізвище на «Будченко» /а.к.п.37 оборот/; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 виданого 01.07.2006 Запорізьким міським відділом РАЦС Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис №532, відповідно до якого ОСОБА_12 змінила прізвище на «Данченко» /а.к.п.36/.
		Отже, ОСОБА_5 , яка є у даному кримінальному провадженні потерпілою (особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди), пред`явила цивільний позов до юридичної особи ПрАТ «СК «Арсенал страхування», скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 61, 128 КПК України.
		Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.
		Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		У даному кримінальному провадженні є встановленим, що обвинувачений ОСОБА_7 , 21.03.2024, керуючи технічно справним транспортним засобом ГАЗ 33021 СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок порушення вимог Правил дорожнього руху допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , в результаті чого остання від отриманих травм померла на місці.
		Відповідно до копії полісу №214006039 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Українсько-іспанське ТОВ «Урожай», якому належить право власності на транспортний засіб, уклало договір страхування з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» щодо транспортного засобу ГАЗ 33021, державний номерний знак НОМЕР_1 , період дії договору з 24.04.2023 по 23.04.2024 включно, страхова сума за шкоду заподіяну життю та здоров`ю на одного потерпілого - 320 000,00 грн., страхова сума за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн. /а.к.п.212/.
		Витрати на поховання ОСОБА_9 складають 28 259,50 грн., що підтверджено копіями рахунку-фактури №Ц-00002126 від 23.03.2024, копіями квитанцій на вказану суму від 26.03.2024, копією чека від 25.03.2024 на суму 1086,10 грн., долучених потерпілою до матеріалів кримінального провадження. /а.к.п.39-40/.
		Виходячи з викладеного, сума матеріального збитку, яку потерпілою зазначено у позові у розмірі 28 259,50 грн. підтверджена належними доказами. 
		Відповідно до п. 27.4. ст. 27 Закону, Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який діяв на час вказаних подій) - страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
		Так, згідно зі ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, означених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Відповідно до ст. 27 Закону, страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
		Згідно п. 27.3. ст. 27 Закону, Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
		Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати, який на день ДТП, складав 7 100, 00 грн.
		Тож, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, і потерпілий, хоч не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором, оскільки на його, як третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.
		Як встановлено, має місце ДТП за участі забезпеченого страховим полісом транспортного засобу ГАЗ 33021, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок якої завдано майнової шкоди потерпілій особі, тобто, наявне настання страхового випадку.
		У даному випадку договір (поліс) обов`язкового страхування укладений із лімітом відповідальності на одного потерпілого у розмірі грошової виплати на суму 320 000 гривень (за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю), та у розмірі грошової виплати на суму 160 000 гривень (за шкоду заподіяну майну), із франшизою у розмірі 1 500,00 грн.
		Страховим відшкодуванням у даному випадку покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
		Разом з тим, судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_5 є донькою загиблої внаслідок ДТП, та має право на отримання страхового відшкодування страховою компанією в порядку п.п. 27.3, 27.4 ст. 27 Закону. Інших осіб, які мають право на такі виплати страхового відшкодування, судом не встановлено.
		Отже, у даному випадку, страхова виплата на поховання складає 28 259,50 грн. та розмір суми щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю фізичної особи, складає 85 200,00 грн. (12 * 7 100,00 грн.).
		Відтак, виходячи з вищевикладеного, стягненню з відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь потерпілої ОСОБА_5 підлягає: страхове відшкодування у вигляді витрат, пов`язаних з організацією та проведенням поховання ОСОБА_9 у розмірі 28 259,50 грн.; моральна шкода у розмірі 85 200,00 грн.
		Щодо доводів цивільного відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», що даний позов подано передчасно, оскільки до ухвалення вироку не настає відповідальність у страховика, що унеможливлює участь страховика як цивільного відповідача, так як страховиком не було вчинено жодної дії, яка б свідчила про порушення прав цивільного позивача, то слід зауважити, що Велика палата ВС у постанові від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к дійшла висновку, що для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.
		У Положенні ч. 1 ст. 128 КПК України йдеться про можливість пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди. Зокрема, такий позов можна пред`явити до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Також треба розуміти, що, за ст. 41 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язок відшкодування такої шкоди покладено на страхову компанію як юридичної особи.
		ВПВС зауважує, що законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них передбачена ст. 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ». Шкода може бути компенсована на підставі звернення потерпілого до страхової компанії, за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.
		Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії компенсувати шкоду та ухвалити відповідне судове рішення. Так, згідно з п. 36.1. ст. 36 Закону, рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 КПК України.
		Саме за потерпілими у ДТП залишається право вибору способу звернення за захистом своїх прав - із заявою до страхової компанії чи із позовом до суду. Такий висновок зробив ВС в постанові №297/2187/19 від 31.03.2021.
		Так, відповідно до ст.ст.55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
		Право потерпілої пред`явити цивільний позов в кримінальному провадженні, в тому числі до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діями обвинуваченого, прямо передбачає ст. 128 КПК України.
		Визначення цивільного позивача у кримінальному провадженні та права такої особи визначені ст. 61 КПК України.
		Потерпіла, як цивільний позивач, не позбавлена права визначати осіб, до яких вона позивається.
		Згідно із ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
		У відповідності до ч. 2 ст. 62 КПК України права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
		Отже, у даному випадку, наявний факт достеменного встановлення вини особи, - вина ОСОБА_7 у ДТП визнана судом, і вказане беззаперечно породжує обов`язок відшкодування завданої потерпілій особі шкоди, як і встановлено, що ДТП є страховим випадком, що покладає на страховика обов`язок здійснити відшкодування завданої внаслідок ДТП за участі забезпеченого автомобіля третій особі (потерпілій) шкоди.
		Відтак, у даному провадженні пред`явлене обвинувачення та доведеність винуватості ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні безпосередньо пов`язані із пред`явленим цивільним позовом потерпілою у кримінальному провадженні.
		 
		Разом з тим, потерпілою ОСОБА_5 подано позов з вимогами до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, яку остання оцінює у розмірі 294 800,00 грн., обґрунтовуючи такий розмір наступним. Так, потерпіла ОСОБА_5 вважає достатньою та справедливою сумою на відшкодування моральної шкоди у загальному розмірі 500 000,00 грн., однак із цієї суми відраховує: суму моральної шкоди, яку повинна виплатити страхова компанія у розмірі 85 200,00 грн.; суму добровільно виплаченої грошової суми ОСОБА_10 у розмірі 120 000,00 грн. Отже, сума у розмірі 294 800,00 грн. є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, з урахуванням сплаченої суми у розмірі 120 000,00 грн. 
		Вирішуючи вимогу про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілої, суд приходить до висновку про часткове задоволення цієї вимоги, з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Згідно із ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила.
		Вирішуючи питання щодо наявності спричинення потерпілому моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує роз`яснення пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. 
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, враховуються вимоги розумності і справедливості, оскільки моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
		Позиваючись до обвинуваченого (цивільного відповідача) про відшкодування моральної шкоди, потерпіла ОСОБА_5 вказує на те, що їй спричинено тяжку моральну шкоду, пов`язану з загибеллю її матері, яка полягає у нестерпному душевному болю та стражданнях, які вона зазнала внаслідок загибелі найріднішої людини. Ця втрата завдала їй величезну психологічну травму, яка вже ніколи не загоїться. Своїми діями обвинувачений позбавив життя її матір, залишив її без материнського тепла та поради. Ця непоправна втрата призвела до пригніченого та безпорадного стану через нестерпний душевний біль. Вона досі не можу оговтатися, що ця втрата є непоправною. Не маючи змоги самостійно впоратися зі своїм станом, вона була вимушена звернутися до лікаря-невролога, яким надана психосоціальна оцінка її стану: «...стан емоційного шоку та стресу...», «емоційна нестабільність...», «стан с періодами загострень. Фіксація на подіях смерті матері...» та призначене відповідне лікування. На підтвердження вказаних обставин потерпіла надала суду медичні документи, які свідчать про її емоційний та психологічний стан, який виник на ґрунті смерті матері.
		У судовому засіданні достовірно встановлено, що моральна шкода потерпілій ОСОБА_5 завдана внаслідок скоєного обвинуваченим ОСОБА_7 .
		Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог ст. 23, 1167 ЦК України, та роз`яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вважає суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн. такою, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин при яких було спричинено моральну шкоду ОСОБА_5 , ступінь вини обвинуваченого, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань потерпілої і яка на думку суду, буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку потерпіла отримала внаслідок скоєного обвинуваченим ОСОБА_7 .
		Доводи сторони захисту щодо того, що позов не може бути задоволений, оскільки ОСОБА_7 на момент ДТП перебував в трудових відносинах з ОСОБА_10 , яка сплатила потерпілій відповідну суму грошових коштів, у зв`язку із чим ОСОБА_7 не може нести тягар відшкодування шкоди, суд вважає безпідставними та такими, що не свідчать про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог потерпілої про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди. 
		 
		Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 витрати на залучення експертів: у розмірі 6 058,24 грн. (висновок експерта №СЕ-19/108-24/5684-ФП від 10.04.2024); у розмірі 4 543,68 грн. (висновок експерта №СЕ-19/108-24/5481-ІТ від 04.04.2024); у розмірі 3 029,12 грн. (висновок експерта №СЕ-19/108-24/6893-ІТ від 18.04.2024), на користь держави, оскільки підтверджено відповідними документами. 
		Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. 
		Запобіжний захід обвинуваченому під час судового розгляду не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не вбачається, оскільки відповідні клопотання не заявлялися.
		Арешт, накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2024 на транспортний засіб ГАЗ 33021 СПГ, р.н. НОМЕР_1 , підлягає скасуванню, на підставі ч.4 ст.174 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 369, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд,- 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_7 і приведення даного вироку до фактичного виконання.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) страхове відшкодування у вигляді витрат, пов`язаних з організацією та проведенням поховання у розмірі 28 259,50 (двадцять вісім тисяч двісті п`ятдесят дев`ять гривень 50 коп.) грн.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) страхове відшкодування у вигляді моральної шкоди у розмірі 85 200,00 (вісімдесят п`ять тисяч двісті гривень 00 коп.) грн.
		Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) моральну шкоду у розмірі 200 00,00 (двісті тисяч гривень 00 коп.) грн.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави витрати на залучення експертів: 
		-у розмірі 6 058,24 грн. (висновок експерта №СЕ-19/108-24/5684-ФП від 10.04.2024); 
		-у розмірі 4 543,68 грн. (висновок експерта №СЕ-19/108-24/5481-ІТ від 04.04.2024); 
		-у розмірі 3 029,12 грн. (висновок експерта №СЕ-19/108-24/6893-ІТ від 18.04.2024).
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2024 на транспортний засіб ГАЗ 33021 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Українсько-іспанському ТОВ «Урожай» (ЄУН 334/2335/24, провадження № 1-кс/334/799/24).
		 
		Речові докази:
		Транспортний засіб ГАЗ 33021 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Українсько-іспанському ТОВ «Урожай», та переданий на зберігання (майданчик тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 13) ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Запорізькій області (номер книги обліку речових доказів 912711, порядковий номер 335) - повернути власнику Українсько-іспанському ТОВ «Урожай».
		Диск з відеозаписом, на якому зафіксовано обставини ДТП, який долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити у матеріалах судової справи ЄУН 335/5060/24.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
		У судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку. Копія повного тексту вироку після проголошення резолютивної частини вручається/направляється учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...