Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/29241/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано судом: 08.01.2025. Зареєстровано: 09.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                                                                                                                                              ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 січня 2025 року Справа № 160/29241/24 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- відновити порушені конституційні права і свободи на отримання публічної інформації шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, а саме:
		- надати в паперовому і електронному вигляді повну, розлогу, змістовну відповідь (разом з копіями запитуваних документів) по суті запитань зазначених в інформаційному запиті, раніше спрямованому до установи з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (від 21 жовтня 2024 року), на який було надано неповну відповідь.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він 21.10.2024 року звернувся до відповідача із запитом на публічну інформацію. 29.10.2024 на електронну пошту позивача від відповідача надійшла відповідь від 29.10.2024 № 4/11996 на запит , в якій повідомлено, що: «…порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затверджений Кабінетом Міністрів України постанова №560 від 16.05.2024 р. Вам потрібно з`явитись в ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних за адресою АДРЕСА_1 .». Позивач, вважаючи таку відповідь неповною, звернувся до суду за захистом порушених прав.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
		17.12.2024 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копій документів, а саме: копії запиту на публічну інформацію до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 та копії відповіді від 09.12.2024 №03/92170/24, наданої Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
		20.12.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 заяву про відвід судді Калугіній Н.Є. в адміністративній справі № 160/29241/24 - визнано необґрунтованою.
		Передано матеріали адміністративної справи № 160/29241/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Калугіної Н.Є., відповідно до ст. 31 КАС України.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіної Н.Є. в адміністративній справі № 160/29241/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		25.12.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що листом від 31.10.2024 року № 30/1/17444 надано позивачу відповідь на запит. Окрім цього, наголосив, що на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102 - ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, обмежене конституційне право передбачене статтею 34 Конституції України - право на доступ до інформації. Також, враховуючи зміст запиту про надання публічної інформації згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 21 жовтня 2024 року позивача, неможливо надати запитувану інформацію.
		27.12.2024 від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких позивач проти доводів відповідача заперечував та підтримав позицію, викладену в позовній заяві. 
		30.12.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 заяву про відвід судді Калугіній Н.Є. в адміністративній справі № 160/29241/24 - визнано необґрунтованою.
		Передано матеріали адміністративної справи № 160/29241/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Калугіної Н.Є., відповідно до ст. 31 КАС України.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Калугіної Н.Є. в адміністративній справі № 160/29241/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено таке.
		ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом про надання публічної інформації, згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 21.10.2024.
		Запит позивача було надіслано засобами поштового зв`язку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		У запиті позивач просив:
		1. Для оскарження в судовому порядку разом з відповіддю на даний запит надіслати Повістку (читабельний аналог ПОВІСТКИ № 388705) в паперовому вигляді оформлену відповідно до ДСТУ 4163:2020, яка містить автентичний «живий» підпис відповідної відповідальної службової посадової особи, скріплений відбитком «мокрої» гербової печатки із зазначенням назви відповідної установи;
		2. Надати прошиту фотокопію Положення про структурний підрозділ відповідного ІНФОРМАЦІЯ_3 затвердженого відповідним керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Дніпропетровській області;
		3. Надати достовірні відомості про реєстрацію у Міністерстві юстиції України еталонного примірника Положення про структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_1 про ІНФОРМАЦІЯ_3 , як такого (положення), яке зачіпає і впливає на права і свободи громадян України;
		4. Підтвердити законність забезпечення установленому порядку самопредставництва ІНФОРМАЦІЯ_1 через відповідних осіб, уповноважених діяти від імені керівника даної установи (через довіреність фізичної особи посвідченої нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою), (надавши відповідні копії документів, без персональних даних осіб-представників);
		5. Підтвердити законність забезпечення представництва інтересів ІНФОРМАЦІЯ_1 через законних представників у судах та інших органах (через довіреність від імені юридичної особи виданої за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, та завірену печаткою відповідної установи із зображенням Державного Герба України), (надавши відповідні копій документів, без персональних даних осіб-представників);
		6. У випадку, якщо представництво відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснюється відповідно до перехідних положень Конституції України прокурором або адвокатом надати відповідні копії, відповідних документів:
		7. Надати фотокопію Наказу про призначення на посаду керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 ;
		Відповідь на даний запит позивач просив надати у повному обсязі в хронологічній послідовності до поставлених запитань, та направити листом (в паперовому вигляді) на зазначену адресу, а саме: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , і в електронному вигляді на електронну адресу (е- mail: ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
		У випадку, якщо з якихось причин неможливо надати відповідь, позивач просив письмово вказати причину та перенаправити (переадресувати) запит за належністю до розпорядника відповідної інформації, відповідно до вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		29.10.2024 року позивачем отримано лист ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4/11996, в якому зазначено наступне: "На Вашу заяву від 21.10.2024 повідомляю, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період затверджений Кабінетом Міністрів України постанова №560 від 16.05.2024 р. Вам потрібно з`явитись в ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних за адресою АДРЕСА_1 ".
		31.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 надано відповідь на запит позивача за вих. №30/1/17444, яким повідомлено наступне: «Ha адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) надійшов Ваш запит про надання публічної інформації згідно Закону України "Про доступ до публічно інформації. 
		В межах компетенції ІНФОРМАЦІЯ_1 запит Ваш розглянуто по суті повідомляємо наступне: 
		Згідно до вимог статті 19 Конституції України від 01.01.2020 року № 254к/96-ВР. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто на може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органа державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до вимог пункту 2 Загальних положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки" від 18.07.2024 року № 154-2022-п (далі - ТЦК та СП, цього Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) у своїй діяльності керуються Конституцію та Законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України наказами і директивами Верховного головнокомандувача Збройних Сил України Міноборони. Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами. Покладення на ІНФОРМАЦІЯ_1 не передбачених законодавством не допускається. 
		Відповідно до абзацу 2 частини 2 Загальних положень цього ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством не допускається. 
		Відповідно до вимог пункту 3 статті 33 Загальні правила військового обліку Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 07.09.2024 року № 2232-XII (далі - цього Закону України), - військовий облік усіх призовників військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. 
		Відповідно до вимог пункту 1 статті 34 Персонально-якісний, персонально-первинний та персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів цього Закону України, - персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. 
		Згідно інформації наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.10.2024 року № 4/11996 Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, також повідомляємо Вас проте, що Вам потрібно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо ненадання повної, розлогої, змістовної запитуваної публічної інформації, звернувся із даним позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.
		Стаття 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації", право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
		Відповідно до статті 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:
		1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;
		2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
		3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
		Згідно частини 2 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. 
		Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Частиною 2 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
		Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
		1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
		2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
		3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
		4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
		Крім того, частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог ("трискладовий тест"):
		1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
		2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
		3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		3 огляду на вищевказане суд вважає, що відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник на запит вказує якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. В іншому випадку така відмова надати запитувану інформацію є необґрунтованою та такою, що суперечить Закону.
		Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації, при цьому, такий повинен бути повним, достовірним та точним або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Згідно частини першої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Відповідно до наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що запит позивачем було надіслано засобами поштового зв`язку та отримано ІНФОРМАЦІЯ_1 . 31.10.2024 року позивачу було надано відповідь за вих. № 30/1/17444.
		Як встановлено судом, у відповіді № 30/1/17444 від 31.10.2024 року повідомлено позивача, зокрема, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, а також, що позивачу потрібно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення даних, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Проте, відповідей, щодо поставлених питань ані лист ІНФОРМАЦІЯ_1 № 30/1/17444 від 31.10.2024 року, ані лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.10.2024 №4/11996 не містить. 
		Зазначене є фактичною відмовою у наданні запитуваної інформації у цій частині.
		З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що надана на його запит інформація не може вважатися повною, адже є не достатньою.
		Підсумовуючи, суд констатує, що встановлені обставини справи свідчать про те, що:
		по-перше, у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом;
		по-друге, відповідач був зобов`язаний надати позивачу повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у запиті від 21.10.2024;
		по-третє, відповідач надав неповну та недостовірну інформацію на такий запит, чим порушив законне право позивача на доступ до публічної інформації.
		Відповідно до ст. 23 Закону № 2939-VI, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
		Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації.
		За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не надано відповіді по кожному питанню в межах наданих йому законом повноважень та у встановленому законом порядку, що в свою чергу суперечить вимогам Законом України «Про доступ до публічної інформації», яким встановлено обов`язок розпорядника інформації, яким є відповідач, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію.
		Суд враховує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення або вчинити певні дії.
		Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
		Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 року у справі №804/1469/17 та від 10.04.2019 року у справі №826/11251/18.
		Згідно ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
		Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
		З урахуванням того, що підставою для звернення позивача до суду є ненадання відповідачем інформації на запит, доказів надання якої відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог таким чином: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо надання неточної та неповної публічної інформації за результатами розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 21.10.2024 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 21.10.2024 року в порядку, визначеному чинним законодавством України, з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
		Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
		Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Адміністративний позов - задовольнити частково. 
		Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання неточної та неповної публічної інформації за результатами розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 21.10.2024.
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повторно розглянути запит ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) від 21.10.2024 року в порядку, визначеному чинним законодавством України, з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст рішення суду складено 08 січня 2025 року.
		 
		Суддя                                                     Н.Є. Калугіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...