Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/16854/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 08.01.2025. Зареєстровано: 09.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/308/12/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023070000000047

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/16854/23
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 січня 2025 року                                м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгород в порядкуспеціального судовогопровадження кримінальне провадження №2202307000000047 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2023 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам (Німеччина), громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_6 , а також інші представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил (далі  ЗС) РФ на територію України.
		Так, о 04 годині 30 хвилин 24.02.2022 ЗС РФ, діючи з метою фактичного знищення держави - Україна, зміни меж території та державного кордону України, вчинили військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з убивствами цивільних осіб, а також напади на об`єкти військової та критичної інфраструктури держави.
		У зв`язку з цим, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
		У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався, останній раз 07.02.2023 Законом України № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 06.02.2022 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
		Згідно ст. 1-1 п. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. 
		Відповідно до повідомлення Херсонської обласної військової адміністрації № 01-01-252470/0/22/16 від 07.06.2022 збройні формування РФ встановили та здійснюють на даний час фактичний контроль над територією Херсонської області (окрім звільнених окремих населених пунктів), а також впровадили діяльність підконтрольної їм окупаційної адміністрації.
		Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015 визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
		Згідно абзацу 48, п.4 зазначеного Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
		Згідно абзацу 52, п. 4 вказаного Положення передбачено, що ДСНС застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
		В свою чергу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись громадянином України, колишній співробітник органів ДСНС (звільнений зі служби цивільного захисту наказом №244 від 30.08.2022), діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України, як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частин Херсонської області в т.ч. м. Олешки, Херсонської області збройними формуваннями РФ, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 20 вересня 2022 року і по теперішній час, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, в порушення вимог Конституції та Законів України, умисно, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб із числа представників окупаційної влади м. Олешки, Херсонської області, а також, т.зв начальника незаконно створеного органу влади «Служби ГО и ЧС по Херсонской области» ОСОБА_7 добровільно зайняв посаду так званого начальника пожежної частини м. Олешки, створеного представниками держави-агресора на території м. Олешки, Херсонської області, який має назву «пожарная часть города Алёшки». Так, у відповідності до «структуры пожарной части г. Алешки» затвердженої 23.09.2022 начальником незаконно створеного органу влади «Служби ГО и ЧС по Херсонской области» ОСОБА_7 - ОСОБА_5 зайняв посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території.
		Будучи призначеним на зазначену посаду ОСОБА_5 , здійснюючи протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади у м. Олешки, Херсонської області ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що співробітники 4 ДРПЧ 1 ДРПЗ ГУ ДСНС України в Херсонській області за вказівкою керівництва ДСНС виїхали з м. Олешки, Херсонської області та не контролюють обстановку щодо життєдіяльності вказаного населеного пункту, з моменту свого призначення на посаду та по теперішній час, переслідуючи свої злочинні наміри та цілі, виконуючи свої службові обов`язки в незаконно створеному органі, регулярно відвідує робочі зміни, організовує підбір кадрів для незаконно створеного органу, та, як колишній співробітник ДСНС України в Херсонській області, на виконання своїх посадових обов`язків у відповідності до посадової інструкції, як начальника пожежної частини м. Олешки у незаконно створеному органі влади (рос. «должостная инструкция начальника пожарной части г. Алешки Государственной противопожарной службы»), з якою останній ознайомлений 20.09.2022, агітує діючих співробітників ДСНС України до переходу на сторону окупаційної влади, вирішує питання матеріального забезпечення підрозділу, пропонує та здійснює виплату грошових коштів у російських рублях, очолює керівництво роботи пожарної частини, організовує та контролює караульну службу і планову роботу особового складу, контролює підготовку начальницького складу пожежної частини по виконанню функцій державного пожежного нагляду в охоронюваному районі, організовує міроприємства по удосконаленню методів і способів надання допомоги особам під час гасіння пожеж і проведенні аварійно-рятувальних робіт, організовує проведення робіт по охороні праці, виробничій санітарії і протипожежного захисту, визначає режим роботи особового складу, присутній при зміні караулу і перевіряє листи нарядів на службу, розробляє разом зі службами життєзабезпечення (швидка медична допомога, міліція, та ін) інструкції по взаємодії з пожежною частиною при ліквідації пожеж, наслідків аварій та стихійних лих, забезпечує тримання в постійній готовності техніки, пожежно-технічного і рятувального обладнання, щомісячно перевіряє їх технічний стан і ведення обліку та витрат паливо-мастильних матеріалів та вогнегасних засобів, організовує коригування планів (карток) гасіння пожеж та аварійно-рятувальних робіт на пожежонебезпечні та особливо важливі об`єкти, забезпечує протипожежний стан службових та побутових приміщень пожежної частини, вносить пропозиції адміністрації з питань покращення діяльності підрозділу, організації та умов праці в межах своєї компетенції а також вчиняє інші дії, спрямовані на виконання своїх посадових обов`язків.
		Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядних функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території, тобто вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
		Дане кримінальне провадження, як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалось за відсутності обвинуваченого (in absentia), котрий показань суду не надавав.
		ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.
		Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії» (18114/02), Велика палата (2006) §73).
		До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.
		Так, згідно копії ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023070000000047, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2023, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам (Німеччина), мешканця м. Олешки Херсонської області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
		23.08.2023 у кримінальному провадженні №22023070000000047 від 28.03.2023 складено повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, яке у відповідності до вимог ст. ст. 135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Постановою старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області від 31.08.2023 року оголошено в розшук громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у кримінальному провадженні №22023070000000047 від 28.03.2023.
		Прокурором вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_4 , про що свідчить розписка про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування від 28.09.2023 року. 
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №22023070000000047 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
		Обвинувачений ОСОБА_5 будучи обізнаним, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, що йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та обвинувальний акт відносно нього перебуває на розгляді в суді, в судові засідання неодноразово не з`явився. 
		Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим він викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
		У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченого до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що відносно нього розпочато кримінальне провадження. Обвинувачений мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надавались захиснику.
		У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнього його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого, а саме приймав участь у дослідженні доказів, виступав у судових дебатах. Захисник був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Під чассудових дебатівпрокурор середіншого вказав,що всіобставини вчиненняінкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення(злочину)були всебічнодосліджені органомдосудового слідства,перевірені судомпід чассудового розглядуі знайшлисвоє підтвердження.Дії обвинуваченогокваліфіковано вірно,а вина ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушенняпередбаченого ч.5ст.111-1Кримінального кодексуУкраїни повністюпідтверджується сукупністюдосліджених судомналежних тадопустимих доказів.Прокурор просиввизнати ОСОБА_5 винним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.111-1Кримінального кодексуУкраїни тапризначити йомупокарання вмежах санкціїстатті , увиді позбавленняволі настрок 8років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного їй майна.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 під час судових дебатів зазначив, що стороною обвинувачення не надано жодних допустимих доказів вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, покази свідків є недопустимими і не підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, були допитані вночі, після 22-00 години без належних підстав для проведення такого допиту, всі докази ґрунтуються на матеріалах іншого кримінального провадження, відсутня ухвала слідчого судді на використання доказів в даному кримінальному провадженні. Крім того, стороні захисту не були відкритті всі матеріали досудового розслідування, зокрема дослідженні відеозаписи. На підставі зазначеного просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна. Проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України та колишнім співробітником органів ДСНС, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме Додатком №1 до п.8 Форми №1, відповідно до якої ОСОБА_5 документований паспортом громадянина України; послужним списком за особистим № НОМЕР_1 , в якому відображено проходження служби ОСОБА_5 з 15.08.1995 по 31.08.2022; Службовою Характеристикою; Витягом з Наказу №244 від 30.08.2022, яким підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 , старшого помічника начальника чергової зміни (з питань оперативного реагування) оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Херсонській області звільнено зі служби цивільного захисту.
		Вина ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду, а саме:
		- заявою ОСОБА_8 від 05.11.2022 про вчинення кримінального правопорушення, згідно якої: протиправна діяльність ОСОБА_5 полягає у тому, що він співпрацює з окупаційною владою, добровільно став головним в пожежній частині ОСОБА_9 , отримавши наказ від ОСОБА_10 , яка на той час була головною від ДСНС України в Херсонській області. Всіма можливими шляхами зробив так, що 9 співробітників залишились працювати на окупаційну владу. А з 31 серпня був призначений окупаційною владою заступником Голошивця. Разом з дружиною є прихильником руського миру, роблять все можливе аби допомогти окупаційній владі. Допомагали в проведені референдуму. Роздавали листівки по місту щодо референдуму та отримання паспортів рф. Видають заробітну плату співробітникам пожежної частини готівкою в рублях. В пожежній частині є 10 службових квартир, більшість з яких пустують через те, що мешканці виїхали на підконтрольну територію, вони заселяють окупантів. Їздили на 10 днів в санаторій до Криму від мчс росії. Допомагають в проведені евакуації. 
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 09.12.2022 року в порядку ч.11 ст. 615 КПК України, відеозаписом допиту, в ході якого свідок зазначає, що він проживав за адресою: АДРЕСА_3 до кінця серпня 2022 року та працював у вказаній пожежній частині командиром відділення. ОСОБА_5 був призначений з головного управління ДСНС, був старшим в частині. Пожежна частина працювала до кінця серпня 2022 року. Потім головне управління поставило задачу всім виїхати до першого вересня, оскільки прийшла окупаційна влада до частини і сказала що з першого вересня ми працюємо з ними або не працюємо. З 1.09.2022 з`явилася нова організація під керівництвом окупаційної влади. ОСОБА_5 разом з жінкою перейшли на бік окупаційної влади, ОСОБА_5 зайняв посаду начальника частини.
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 16.12.2022 року в порядку ч.11 ст. 615 КПК України, відеозаписом допиту, в ході якого свідок зазначає, що він проживав за адресою: АДРЕСА_4 до серпня 2022 року. Окупаційна влада створила «пожежно-рятувальний отряд» начебто для допомоги людям, чим займаються насправді не знає. Начальником цієї створеної організації став ОСОБА_5 . Крім нього там працюють ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ОСОБА_5 знає з 2012 року, разом проходили службу, ОСОБА_5 був помічником ОКЦ, а потім, як почалася війна його поставили за вказівкою начальника Управління старшим частини. Був професіоналом в пожежній справі, не поганий спеціаліст. Зараз працює на окупаційну владу, обіймає посаду начальника частини м. Олешки, виїжджає на виїзди. Разом з Голошивцем керував евакуацією, був там замічений, коли вони ставили палатки від МЧС в Олешках, в інтернеті є фотографії. Відомо, що він отримує заробітню плату від окупаційної влади в рублях. Зараз вони передислокувалися в с. Залізний порт.
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.11.2022 року в порядку ч.11 ст. 615 КПК України, відеозаписом допиту, в ході якого свідок зазначає, що він начальник 4 ДРПЧ 1ДРПЗ ГУ ДСНС України в Херсонській області, проживав за адресою: АДРЕСА_5 . Знає ОСОБА_5 з 2013 року, він раніше працював помічником начальника чергової зміни оперативно-координаційного центру ГУ ДСДС України в Херсонській області, був підполковником служби цивільного захисту, має вислугу близько 25 років, дуже досвідчений офіцер. Він працював в ДСНС, і так як склалися такі обставини, що на територію ОСОБА_23 було неможливо добратися, було прийнято рішення від керівництва, що ті, хто не може добратися до місця служби, проходить службу в тих місцях, до яких вони можуть добратися. І він працював в пожежній частині в м. Олешки, виконував функції заступника. 11 чи 12 червня була вказівка керівництва, що треба покидати і виїжджати на підконтрольну територію України. З якихось підстав ОСОБА_5 прийняв таке рішення - перейти туди на бік російської федерації і обійняв посаду заступника ОСОБА_13 , тобто заступника начальника їхньої пожежної частини. Відомо, що після окупаційна влада створила т.н. «Альошкинскую пожарно-спасательную часть города Альошки». Посаду начальника олешківської пожежної частини окупаційної влади зайняв ОСОБА_13 , колишній співробітник. ОСОБА_5 знав з 2013 року, знав як хорошу людини до поки він не залишився з окупаційною владою і не почав керувати частиною. Відомо, що він хороший друг колишнього заступника начальника і голови військової цивільної адміністрації ОСОБА_24 . Коли були прильоти у Перлівський елеватор, ОСОБА_5 безпосередньо виконував вказівки ОСОБА_25 , хоча на той час пожежна частина працювала від України. Також, ОСОБА_5 разом з дружиною видавав готівку в рублях особовому складу, проводив вербовку і комплектування цієї пожежної частини, вів облік несення служби.
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_26 від 30.11.2022 року в порядку ч.11 ст. 615 КПК України, відеозаписом допиту, в ході якого свідок зазначає, що проживав за адресою: АДРЕСА_6 , працював заступником начальника відділення 4 ДРПЧ 1ДРПЗ ГУ ДСНС України в Херсонській області з грудня 2016. В кінці червня було отримано наказ від керівництва про виїзд на підконтрольну територію України, та з того часу проживає в м. Херсон. Відомо, що окупаційна влада організувала пожежну частину, яка функціонувала  т.н. «государственная пожарная часть города Алешки», начальником був ОСОБА_5 Там працювали ОСОБА_27 , командир відділення ОСОБА_19 , водій ОСОБА_28 , водій ОСОБА_29 , водій ОСОБА_16 , водій ОСОБА_17 , пожежний ОСОБА_30 , пожежний ОСОБА_31 , пожежний ОСОБА_32 і колишня диспетчер ОСОБА_14 ОСОБА_5 знає з грудня 2016 року, він працював старшим помічником начальника оперативної зміни з питань оперативного реагування оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС в Херсонській області. ОСОБА_33 почав співпрацювати з ОСОБА_34 , т.з. начальник гражданськой защиті Херсонской области, який був від окупаційної влади в Херсонській адміністрації, співпрацював з ФСБ, спонукав людей залишатися. Від колишніх співробітників відомо, що ОСОБА_5 отримує заробітну плату від окупаційної влади в рублях. На даний час ОСОБА_5 знаходиться в с. Залізний порт, вивезено все майно з підрозділу, з пожежної частини. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 найбільш активно приймали участь у вербуванні людей, погрожували людям. 
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_35 від 28.07.2023 року в порядку ч.11 ст. 615 КПК України, відеозаписом допиту, в ході якого свідок зазначає, що проживав в м. Олешки Херсонської області та працював в м. Херсон в ДСНС пожежником-рятувальником до 28 серпня 2022 року. Після того, як був розділений підрозділ і видворили з підрозділу знаходився вдома в м. Олешки, працював, різав свиней. ОСОБА_5 знає з 2014 року, був підполковником служби ДНС в м. Херсоні. ОСОБА_5 почав співпрацювати з російським окупантами ще в місті Олешки, на посаді начальника пожежного підрозділу, тобто начальника пожарной части при рф. Пожежний підрозділ на відміну від пожежно-рятувальної служби, виїжджає тільки на ліквідацію наслідків пожежі. Про зайняття ОСОБА_5 посади при окупаційної влади дізнався безпосередньо від нього, крім того ОСОБА_5 пропонував іти до них на співпрацю при пожежній частині при рф, казав, що заробітна плата буде 32000 рублів, це було весною 2023 року.
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках від 13.03.2023, відеозаписом вказаної слідчої дії, за якими свідок ОСОБА_8 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 , як особу, яка була колишнім працівником ДСНС,
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках від 13.03.2023, відеозаписом вказаної слідчої дії, за якими свідок ОСОБА_26 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 , як особу, яка була колишнім працівником ДСНС,
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімках від 13.03.2023, відеозаписом вказаної слідчої дії, за якими свідок ОСОБА_36 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 , як особу, яка була колишнім працівником ДСНС,
		- отриманими під час стабілізаційних заходів в м. Херсон сканкопіями організаційно-розпорядчих документів т.з. «Пожарной части г. Алешки», зокрема копією затвердженої структури підпорядкування пожежної частини, яка складена начальником пожежної частини ОСОБА_5 та затверджена начальником МНС від РОВ ОСОБА_24 ; копією т.з. «Должностных инструкций» начальника пожежної частини від РОВ, яка підписана ОСОБА_5 
		- інформацією, відповідно до якої Херсонським РВ оперативним шляхом встановлено, що начальник так званої «Пожарной части г. Алешки» ОСОБА_5 фактично знаходиться на тимчасово окупованій території с. Залізний Порт Скадовського району Херсонської області, в м. Олешки, з`являється лише на час проведення зміни караулів (раз на три доби) та у дні видачі заробітної плати та авансу. В окремих випадках, а саме масштабних пожежах, перебуває на території пожежної частини або у розгорнутих оперативному штабі з гасіння пожежі.
		- інформацією Херсонського РВ УСБ України в Херсонській області, відповідно до якої звернень, заяв про примушення ОСОБА_5 до співробітництва з РОВ протягом 2022 та 2023 року на адресу УСБУ в Херсонській області не надходило. 
		Крім того, допустимість вищенаведених доказів підтверджується долученими прокурором процесуальними документами (щодо прийняття в ході досудового розслідування процесуальних рішень):
		- витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023070000000047 від 28.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування;
		- постановою про визначення підслідності від 19.04.2023, відповідно до якої визначена підслідність за слідчим відділом УСБУ в Херсонській області у кримінальному провадженні №22023070000000047 від 28.03.2023;
		- постановою заступника генерального прокурора ОСОБА_37 від 03.01.2023 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, якою доручено здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні №22023070000000047 від 28.03.2023 слідчому відділу УСБУ в Закарпатській області;
		- постановою в.о. генерального прокурора ОСОБА_38 від 11.05.2023 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, якою доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023070000000047 від 28.03.2023 слідчому відділу УСБУ в Закарпатській області;
		- постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.03.2023, якою виділені із матеріалів досудового розслідування №42022232240000120 від 07.11.2022 за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України стосовно не встановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 332 КК України та виділені із матеріалів досудового розслідування №42022232240000120 від 07.11.2022 за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України стосовно не встановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;
		- постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 22.08.2023, якою змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023070000000047 від 28.03.2023 з 7 ст. 111-1 КК України на ч. 5 ст. 111-1 КК України;
		Щодо доводів захисника про недопустимість доказів, суд зазначає наступне. 
		Матеріали кримінального провадження №22023070000000047 від 28.03.2023 було виділено з матеріалів кримінального провадження №42022232240000120 від 07.11.2022 з чітко зазначеним переліком таких документів, матеріали виділені стосовно встановленої особи ОСОБА_5 , під час проведення досудового розслідування результати негласних слідчих (розшукових) дій не використовувалися, а відтак і не була отримана інформація за наслідками таких дій, яка б потребувала ухвали слідчого судді для використання такої в іншому кримінальному проваджені відповідно до ч.1 ст. 257 КПК України. Допит свідків відбувався відповідно до вимог ст. 224 КПК України, свідкам були роз`яснені права, будь-яких заяв чи зауважень під час допиту свідків не надходило. Відповідно до Реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту, 27.09.2023 були відкриті матеріали досудового розслідування, захисником не заявлялися клопотання ані під час підготовчого засідання, ані під час судового розгляду щодо не відкриття йому матеріалів досудового розслідування.
		Відтак доводи захисника щодо недопустимості доказів не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. 
		Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст.87-89КПКУкраїни судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, та судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні письмові докази відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Відповідно до вимог ст.62КонституціїУкраїни особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно зі ст.368КПКУкраїни суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується належними та допустимими доказами, такими, що узгоджуються між собою, та доведена поза розумним сумнівом.
		Враховуючи вищевикладене та фактичні обставини справи, суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території. 
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.65 ККУкраїни враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Також, при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12Кримінальногокодексу України є тяжким злочином, вчинений умисно, в період дії воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий. 
		Виходячи з наведеного, враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, яке посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.5 ст.111-1 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на певний строк, позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, з конфіскацією майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів. 
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
		Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2023 року відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме: на транспортний засіб ВАЗ 21063, 1987 року випуску VIN № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . Враховуючи, що санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачена конфіскація майна, суд вважає необхідним арешт на майно не скасовувати.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 373-374,395 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк відбування основного покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, після набрання вироком суду законної сили.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого. 
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Головуючий суддя:                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...