Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 343/1976/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 09.01.2025. Зареєстровано: 09.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/343/52/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024096160000078

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №: 343/1976/24 
		Провадження №: 1-кп/343/52/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 січня 2025 року м. Долина
		 
		Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судових засідань  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду, матеріали кримінального провадження №1-кп/343/52/25 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024096160000078 від 02.08.2024, про обвинувачення:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новошин Калуського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має середню освіту, тимчасово непрацюючого, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше несудимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, 
		з участю : прокурорів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:    
		 
		   Обвинувачений ОСОБА_3 заподіяв неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 , умисне легке тілесне ушкодження.
		   Кримінальний проступок вчинено за наступних обставинах:
		  Обвинувачений ОСОБА_3 , 30.07.2024 перебував в гостях у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , де також проживає її неповнолітній син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та до якого на територію домоволодіння прийшли його друзі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які хотіли його закликати на прогулянку. У момент, коли неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_10 спілкувались через вікно з ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вибіг з будинку, тримаючи скляну вазу у правій руці, вчинив словесний конфлікт з неповнолітніми та вигнав їх з території вказаного домоволодіння.
		У ході вказаного конфлікту, ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, вибіг з території домоволодіння ОСОБА_8 та наздогнав по АДРЕСА_2 , неповнолітнього ОСОБА_7 , котрий тікаючи впав на землю.
		Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, в ході конфлікту скляною вазою наніс на ОСОБА_7 удар в область голови, а саме на межі тім`яної та потиличної ділянки справа.
		Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани у волосистій частині голови, на межі тім`яної та потиличної ділянок справа, які відповідно до висновку судово-медичного експерта від 23.08.2024 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вини визнав частково, суду дав показання, що він разом з сім`єю проживає по АДРЕСА_1 . 30.07.2024 під вечір, він пішов до своєї односельчанки ОСОБА_8 , щоб відремонтувати тюнер. Порозмовлявши з ОСОБА_8 приблизно 20 хв., він почув, що хтось стукає у вхідні двері. Хто саме стукав, він не бачив, але по голосу впізнав ОСОБА_7 . ОСОБА_8 повідомила хлопцям, які були біля вхідних дверей, що її сина ОСОБА_9 , немає вдома, хоч це не відповідало дійсності, ОСОБА_11 був в будинку. Хлопці стали ще сильніше стукати у двері. ОСОБА_8 попросила його, щоб він насварив на хлопців, які ламали двері. Взявши скляну вазу, яка стояла на підвіконні та знявши защіпку, він відкрив вхідні двері та вийшов на вулицю.Вийшовши, він побачив, що на землі лежав ОСОБА_7 , який імовірно впав, через те, що він різко відкрив вхідні двері. Він почав сварити на ОСОБА_7 . Останній піднявшись почав втікати з подвір`я на дорогу і він побіг за ним. Скляна ваза, яку він взяв, щоб налякати хлопців, випала з рук. Втікаючи ОСОБА_7 знову впав біля воріт. Коли він підійшов до воріт, останнього вже небуло. Після цього він пішов додому. Свою вину визнає частково, а саме визнає в тому, що побіг за неповнолітнім ОСОБА_7 і той біжучи упав. Просив суворо його не карати.
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав частково, його винуватість в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження неповнолітньому ОСОБА_7 , повнiстю доведена показами потерпілого, його представника, свiдкiв, висновком експертизи, та iншими доказами зiбраними по справі та дослідженими в судовому засiданнi, а саме: 
		Неповнолітній потерпілий ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , допитаний в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_13 та начальника Служби у справах дітей Долинської міської ради ОСОБА_14 ( довіреність №4/05-19/35в від 02.01.2024 а.с.26), суду пояснив, що він товаришує з ОСОБА_15 . 30.07.2024 біля 21.30 год. він та ОСОБА_10 прийшли до будинку, в якому проживає їх товариш Галів Святослав, щоб покликати останнього погуляти. Коли вони постукали у двері, до них вийшла мати ОСОБА_9 - ОСОБА_16 , яка повідомила, що ОСОБА_11 нікуди не піде. Коли він та ОСОБА_10 уже відходили та були недалеко від вхідної брами, через вікно, яке знаходиться ззаді будинку, вискочив ОСОБА_3 , який тримав у руках різнокольорову вазу з грубого скла. ОСОБА_3 підбіг до них та почав кричати "Чого прийшли? Ідіть геть", при цьому замахнувся вазою. ОСОБА_10 почав втікати, а він, у зв`язку з певними вадами, не міг втекти, а тому ліг на землю та накрив голову руками. Це все відбувалось уже за межами подвір`я сім`ї ОСОБА_17 . ОСОБА_3 , який був агресивний, підбіг до нього та крикнув "Що не віриш, що вдарю?", після чого наніс удар вазою в праву задню частину його голови. З голови почала текти кров. Обвинувачений повернувся до будинку, забрав свій електоскутер та втік.Він піднявся та пішов до ОСОБА_18 , який за допомогою перекисю водню та ватних тампонів, обробив йому рану. Після цього він пішов додому та по дорозі зустрів свою маму ОСОБА_13 . Вдома мама промила рану і він ліг спати. Наступного дня мати зателефонувала до дільничного та повідомила про те, що сталось напередодні. Ні він , ні його товариш ОСОБА_10 у вікно будинку сім`ї ОСОБА_17 не стукали, двері не ламали. Оскільки обвинувачений навіть не вибачився за вчинене, просив карати його суворо.
		Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_13 суду пояснила, що ОСОБА_19 є її сином, який являється особою з інвалідністю з дитинства та не може швидко ходити та бігати. 30.07.2024 вечором вона була вдома та займалась хатніми роботами. Біля 22.00 год. до неї зателефонувала ОСОБА_20 та повідомила, що ОСОБА_19 вдарив по голові ОСОБА_3 . Вона пішла в центр села Новий Мізунь та зустріла сина біля будинку ОСОБА_21 . Біля сина були: ОСОБА_10 та сама ОСОБА_21 . У ОСОБА_19 ззаді голови текла кров. Крові було багато - вся голова та шия. Вона забрала сина додому та промила рану. По дорозі ОСОБА_19 розказав, що його безпричинно вдарив вазою по голові ОСОБА_3 , який вискочив з вікна будинку ОСОБА_8 . По словах сина обвинувачений був п`яним та вів себе агресивно: кричав, нецензурно лаявся. Зранку 31.07.2024 вона зателефонувала до дільничного інспектора та розповіла останньому про подію, яка мала місце 30.07.2024, під час якої ОСОБА_3 побив її неповнолітнього сина ОСОБА_19 . Просила суворо карати обвинуваченого ОСОБА_3 , який навіть не вибачився за вчинене.
		Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 30.07.2024 під вечір до неї прийшов ОСОБА_3 , щоб відремонтувати тюнер до телевізора. Вона почула, що хтось почав смикати за вхідні двері, а тому вийшла в коридор. Через вікно вона побачила біля вхідних дверей товаришів її сина ОСОБА_11 , неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , яким повідомила, що ОСОБА_11 не піде гуляти. Вказані неповнолітні почали стукати у вікно, яка розміщене збоку будинку. ОСОБА_3 вискочив через інше вікно та підійшовши до хлопців , наказав їм іти з подвір`я, оскільки ОСОБА_11 не хоче виходити. Після цього ОСОБА_3 повернувся через вхідні двері в будинок та продовжував ремонтувати тюнер. Приблизно через одну годину, ОСОБА_3 пішов додому. Скляна ваза, стоїта на той час, на підвіконні , біля вхідних дверей. Щоб ОСОБА_3 брав цю вазу, вона не бачила.
		Неповнолітній свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допитаний в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_8 та начальника Служби у справах дітей Долинської міської ради ОСОБА_14 суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_7 являється його знайомим. 30.07.2024 біля 21.30 год. , він перебував у себе вдома. У них в будинку на той час був також ОСОБА_3 , який ремонтував тюнер до телевізора. Він почув, як хтось постукав у вхідні двері. Його мама ОСОБА_8 вийшла на вулицю. ОСОБА_3 почувши стук у вхідні двері вискочив через вікно . Через деякий час він повернувся в будинок та продовжував ремонтувати тюнер. 
		Неповнолітній свідок ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , допитаний в судовому засіданні в присутності начальника Служби у справах дітей Долинської міської ради ОСОБА_14 , суду пояснив, що 30.07.2024 біля 21.00 год., він разом з своїм товаришем ОСОБА_7 прийшли до ОСОБА_23 , щоб покликати його погуляти. Підійшовши до вхідних дверей, він постукав. На вулицю вийшла ОСОБА_16 , яка повідомила, що ОСОБА_11 немає вдома. Після цього вона підійшли до вікна та стали кликати ОСОБА_11 . Оскільки той не виходив, вони направились до вхідних воріт. Він йшов першим, а за ним йшов ОСОБА_7 . Він чув ззаді якийсь шум, але як ОСОБА_19 було нанесено удар , він не бачив. ОСОБА_24 , він уже побачив в центрі с. Новий ОСОБА_25 . У нього була розбита голова та текла кров. На його запитання, що це за кров, ОСОБА_19 відповів, що його вдарив ОСОБА_3 скляною вазою.
		Допитана в якості свідка ОСОБА_21 суду пояснила, що підвечір 30.07.2024 вона була в себе вдома. Вийшовши на подвір`я, вона побачила як по вулиці іде ОСОБА_26 , який тримався за голову. На її запитання "Що сталось?", ОСОБА_19 відповів, що його вдарив по голові ОСОБА_3 . Коли вона підійшла, то побачила, що у ОСОБА_19 ззаді голови текла кров. Після цього вона зателефонувала до ОСОБА_19 матері ОСОБА_13 . Самого нанесення удару, вона не бачила.
		Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачено ч.1 ст.125 КК України також доводиться дослідженими письмовими доказами, а саме:
		Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024096160000078 від 02.08.2024 , згідно якого 02.08.2024 в 13:29:13 год. внесені відомості про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення . Правова кваліфікація - ст. 125 ч.1 КК України (а.с.37);
		Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.08.2024, згідно якого, ОСОБА_13 02.08.2024 звернулась у Відділення поліції №1 ( м.Долина) Калуського РВП з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначила, що "30.07.2024 близько 22:30 год. в с.Новий Мізунь по вул.Ровенька, гр-н. ОСОБА_27 ударив по голові її малолітнього сина, спричинивши йому тілесні ушкодження. Просить притягнути ОСОБА_28 до кримінальної відповідальності. Син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.38).
		Протоколомогляду місцяподії від09.08.2024 та фототаблицямидо нього,згідно якого місцем події являється ділянка місцевості, що по АДРЕСА_1 , а саме: частина вулиці, що проходить попри домоволодіння АДРЕСА_3 . На вказаній ділянці місцевості зліва наявне домоволодіння №11, огороджене металевим сітчастим парканом. Поряд з вказаним вище парканом сітчастим на відстані близько 1 м. від грунтової стежки виявлено скляну вазу продовгуватої форми з розширенням вверху вази. Дана ваза має наявний візерунок у вигляді поперечних, злегка піднятих вверх різнокольорових візерунках виконаних у жовтих, синіх, білих та червоних кольорах у вигляді полосок. Також на вказаній вазі наявні сліди експлуатації як ззовні так і всередині. Ваза суцільна, без наявних ушкоджень, без тріщин та сколів (а.с.39-46).
		 
		Протоколом огляду предмету від 23.08.2024, проведеного дізнавачем сектору дізнання ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_29 за участі ОСОБА_30 , відповідно до якого предметом огляду являється скляна ваза з різнокольоровими візерунками, яку 23.08.2024 було вилучено в ході проведення додаткового огляду місця події в с. Новий Мізунь по вул. Ровенька між будинком №19 та №11 Вигодської ТГ Калуського району. Проведеним оглядом встановлено, що скляна ваза подовгуватої округлої форми з розширенням на її верхівці, з візерунками різних кольорів, а саме: жовтого, синього, білого та червоного кольорів. На вказаній вазі наявні сліди експлуатації у вигляді нашарувань бруду як ззовні так і всередині вази. Ваза суцільна без ушкоджень тріщин та сколів. Після закінчення огляду вазу скляну передано на відповідальне зберігання у кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Г оловного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, що в м. Долина вул. Яворницького 8 (а.с.49-51).
		Згідно висновку експерта №63 від 02.08.2024, проведеної на підставі постанови про призначення судово-медичної експертизи начальника сектору дізнання Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_31 по КП №12024096160000078 від 02.08.2022 вих.№8722 - на підставі даних судово-медичної експертизи гром. ОСОБА_7 , 2009 р.н., експерт прийшла до наступних підсумків:
		1-3. У гром. ОСОБА_7 було тілесне ушкодження у вигляді забійної рани у волосистій частині голові, на межі тім?яної та потиличної ділянок справа.
		Забійна рана спричинена дією тупого твердого предмета, могла утворитися як при нанесенні удару останнім в ділянку волосистої частини голови, так і при ударі даною ділянкою до такого, можливо в термін, вказаний у постанові, і відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с.52-53).
		У відповідності до копії посвідчення серії НОМЕР_1 неповнолітній потерпілий ОСОБА_7 , 2009 р.н., являється особою з інвалідністю з дитинства (а.с.61).
		Відповідно до положень ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Навпаки, ст. 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Суд, вважає покази дані в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 , в частині не визнання своєї вини в нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 неправдивими, розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинення ним кримінального проступку. Дані покази спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами - показами потерпілого, свідків, які є узгодженими та послідовними, результатом експертизи, дані якої узгоджуються з показаннями потерпілого. Дані докази суд бере за основу обвинувального вироку.
		Оцінюючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 в умисному заподіянні неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень доведена повністю поза розумним сумнівом, тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 125 КК України . 
		   Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено,що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.54), зареєстрований та проживає заадресою: АДРЕСА_1 (а.с.57), раніше несудимий (а.с.55), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.56), на облікув психоневрологічномута наркологічномукабінеті КНП «Долинська багатопрофільна лікарня»  не знаходиться (а.с. 58,59,60).
		Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». 
		У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». 
		  У відповідності до ст. 65 КК України - особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		  Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Суд, призначаючи покарання , необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
		Обставини, які пом`якшують покарання в судовому засіданні не здобуто. 
		До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.
		Суд вважає, що обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - вчинення кримінального правоворушення щодо малолітньої особи, яка вказана в обвинувальному акті, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні , оскільки у відповідності до вимог ч.2 ст. 6 Сімейного кодексу України - малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотрнадцяти років.
		Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на момент вчинення кримінального проступку - 30.07.2024 , йому уже виповнилось 14 років, він не є малолітньою особою.
		Таким чином,суд,враховуючи особувинного, обставини вчиненнякримінального проступку,відношення обвинуваченого до вчиненого, відсутність обставини, що пом`якшують покараннята наявність обтяжуючої обставини, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 ,  слід обрати покарання в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт.
		На думку суду саме таке покарання буде справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин по кримінальному провадженню у їх сукупності, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_3 , та буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ним та іншими особами, буде відповідати принципу співрозмірності конкретного кримінально-протиправного діяння, вчиненого обвинуваченим  з призначеним йому покаранням .
		Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. 
		Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог статті 100 КПК України.
		   Керуючись ст.ст. 100, 374, 376 КПК України, суд-
		 
		У Х В А Л И В: 
		   
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України призначивши покарання у вигляді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.
		Запобіжний захід - не обирався.
		Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :
		 
		скляну вазу з різнокольоровим візерунком - повернути законному власнику - ОСОБА_8 .
		Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...