Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/2581/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 09.01.2025. Зареєстровано: 09.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/389/166/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017120070001202

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		09.01.2025
		           ЄУН 398/2581/17
		Провадження №1-кп/389/166/19
		 
		 
		ВИРОК 
		 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		9 січня 2025 року колегія суддів Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі: 
		головуючого судді                             ОСОБА_1 ,
		суддів                         ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_3 ,
		за участю:                        
		секретаря судового засідання                     ОСОБА_4 , 
		прокурора                     ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого                     ОСОБА_6 ,    
		обвинуваченого                             ОСОБА_7 ,
		захисника                                 ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2017 за №12017120070001202, по обвинуваченню
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.ОлександріяКіровоградської області,громадянина України,з повноювищою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		   Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, за наступних обставин.
		ОСОБА_7 з 01.03.1998перебував уцивільному шлюбіз ОСОБА_9 ,в якомународився син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .У вересні2014року ОСОБА_7 і ОСОБА_9 стали проживатиокремо вдомоволодінні,розташованому заадресою: АДРЕСА_2 , поділеному на дві половини.
		01.05.2017близько 16.00год ОСОБА_7 знаходився наподвір`ї власногодомоволодіння, розташованогоза адресою: АДРЕСА_2 .В цейчас,на подвір`їдомоволодіння,належного ОСОБА_9 ,за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 побачив чоловіка останньої - ОСОБА_11 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_7 запитав у ОСОБА_11 чи вдома знаходиться його син  ОСОБА_10 , на що ОСОБА_11 не дав чіткої відповіді. ОСОБА_7 вважав, що ОСОБА_11 по відношенню до нього веде себе зухвало та агресивно, на грунті чого між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_11 відсунув дерев`яну огорожу, яка розділяла домоволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , та перейшов на територію домоволодіння ОСОБА_7 .
		Перебуваючи натериторії домоволодіння ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 , тримаючи в руках ніж, підбіг до ОСОБА_7 , який був обурений поведінкою ОСОБА_11 , з мотивів особистої неприязні, вирішив позбавити життя ОСОБА_11 . Знаряддям вчинення злочину ОСОБА_7 обрав ніж, який знаходився в руках ОСОБА_11 . Виконуючи свій злочинний намір та проявляючи агресію, ОСОБА_7 , знаходячись обличчям до ОСОБА_11 , вихопив з рук останнього ніж та, тримаючи ніж за рукоятку у правій руці, з великою силою наніс чисельні удари клинком ножа в область шиї потерпілого. Від заподіяних ударів ОСОБА_11 впав на землю, після чого ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, направлених на позбавлення життя ОСОБА_11 , а також те, що своїми діями завдає потерпілому особливих страждань та нестерпного болю, проявляючи особливу жорстокість, знаходячись обличчям до потерпілого, тримаючи ніж за рукоятку правою рукою, продовжив наносити чисельні удари лезом ножа в область грудної клітини ОСОБА_11 . Після того, як ОСОБА_11 припинив подавати ознаки життя, ОСОБА_7 , з метою приховування слідів вчиненого злочину та трупу потерпілого, перетягнув тіло ОСОБА_11 до домоволодіння ОСОБА_9 , прикривши труп щитом та листям.
		Надалі ОСОБА_7 вирішив сховати труп ОСОБА_11 в іншому місці і з цією метою в ніч на 02.05.2017 (точний час досудовим розслідуванням не встановлений) прийшов до місця знаходження трупу ОСОБА_11 , шляхом волочіння, тримаючи труп за руки, відтягнув його до автомобіля Ауді А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , поклав тіло ОСОБА_11 до багажнику автомобіля, прикривши тіло останнього поліетиленом та ковдрою. Після цього, керуючи вказаним автомобілем, відвіз труп ОСОБА_11 до зони зелених насаджень вздовж вулиці Героїв Сталінграду в м.Олександрія Кіровоградської області. Прибувши до зазначеного місця, ОСОБА_7 за допомогою заздалегідь підготовленої та привезеною із собою лопати, викопав яму, де залишив труп ОСОБА_11 , прикидавши його землею, після чого на автомобілі повернувся за місцем свого проживання.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи №163 від 02.06.2017 внаслідок нанесених ОСОБА_7 ножових поранень потерпілому ОСОБА_11 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ушкоджень грудної клітини з пошкодженням правої та лівої легені, пристінкової плеври, першого ребра зліва, з формуванням ран в ділянках по середньо-ключичній лінії зліва на рівні першого міжребер`я, по лівій біля хребцевій лінії на рівні 7 грудного хребця та в проекції нижнього кута правої лопатки; чисельних колото-різаних ран по задній поверхні шиї в усіх третинах та на рівні 1-го та 2-го грудних хребців, по поверхні шиї у середній третині з пошкодженням сонної артерії, на лівому плечі по зовнішній поверхні у верхній третині, в проекції зовнішнього та внутрішнього кута лівої лопатки в кількості 2-х, різаної рани по передній поверхні шиї справа у середній третині, крововтрати понад 700 мл., саден на кінчику носу, на правому та на лівому коліні та на правому плечі. Тілесні ушкодження у вигляді ран утворилися внаслідок дії предмету(ів) з ознаками колючо- ріжучого, окрім рани №2, яка утворилася внаслідок дії предмету з ознаками ріжучого. Тілесні ушкодження у вигляді саден утворилися внаслідок дії предмету(ів) з ознаками твердого тупого. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ушкоджень грудної клітини з пошкодженням правої та лівої легені (рани №№ 1, 6, 7), колото-різане пошкодження шиї з пошкодженням сонної артерії (рана №8) класифікуються як тілесні ушкодження тяжкого ступеню, оскільки є небезпечними для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран №№ 2, 3, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 та саден класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню. Виявлені тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвого спричинення та були заподіяні приблизно за 3 години до моменту смерті. Тілесні ушкодження у вигляді саден утворилися внаслідок мінімум 4-х травматичних дій, рани утворилися внаслідок 24 травматичних дій, де рани №№ 9, 10, 11 утворилися внаслідок 2 травматичних дій кожна. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок геморагічного шоку, який розвинувся в результаті гострої крововтрати, як результат проникаючих колото-різаних ушкоджень грудної клітини з пошкодженням правої та лівої легені та пошкодженням сонної артерії.
		Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_7 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, тобто  кримінальне правопорушення, передбачене п.4 ч.2 ст.115 КК України
		 
		Допитаний під чассудового розглядудекілька разівзмінював своюпозицію щодовизнання своєївини,яку спочаткуне визнававв повномуобсязі,потім визнававчастково,потім вході судовогорозгляду щедекілька разівзмінював своюпозицію тасвоє ставленнядо скоєногоним злочину. Остаточноюпозиціює єтакою, щосвою винув скоєнніінкримінованого йомузлочину визнаву повномуобсязі.Зазначив,що повністюпітримує покази,які надававна досудовомуслідстві працівникамслідчого управлінняГУНП.Щиро розкаявсяв скоєному.Шкодує,що потерпілийзагинув.В якостісвого дієвогокаяття проситьврахувати обставину,що повністювідшкодував витратина поховання.Активно допомагавслідству уз`ясуванні всіхобставин справи,що підтверджуєтьсяпротоколами допитута слідчимиекспериментами.Крім того,зазначив,що вчинив данийзлочин устані сильногодушеного хвилювання,внаслідок протиправноїповедінки потерпілого.Просив врахувати,що вчинивзлочин внаслідокпротиправної поведінкипотерпілого,який перебуваву станісильного алкогольногосп`яніння,наносив йомутяжкі словесніобрази зприводу йогоколишньої тайого натой часдійсної дружини ОСОБА_12 ,від якоївони маютьспільну дитину ОСОБА_13 .Він повністювизнає фактвказаний уобвинувальному акті,а самете,що колипотерпілий переліздо ньогона подвір`яі кинувсяна ньогоз ножем,він захищався,що підтвердженоматеріалами кримінальногопровадження,яке знаходитьсяв провадженніКропивницького ВПГУНП вКіровоградській областіза йогозаявою,де йоговизнано потерпілимі роз`ясненоправа потерпілогота виявленоу ньоготілесні ушкодження.Просив припризначенні йомупокарання,не застосовуватидовічне позбавленняволі,а застосуватиположення ч.5ст.72КК Українив редакціїЗакону №838-VІІІта перерахувати1день перебуванняв слідчомуізоляторі за2дні призначеногопокарання увиді позбавленняволі,а такожстрок перебуванняпід домашнімарештом тазвільнити йогоз-підварти взалі судовогозасідання.Крім того, привизнанні вини,просив визнатиряд документівненалежними танедопустимими. 
		 
		Незважаючи на позицію ОСОБА_7 щодо своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України підтверджується дослідженими судом доказами. 
		 
		Так, свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що обвинувачений є його батьком, а потерпілий ОСОБА_11 вітчимом. Він з матір`ю та вітчимом разом проживали в одному будинку, а обвинувачений на цій же території в іншому будинку, який поділений на дві половини. Входи у двір окремі. В своєму будинку  ОСОБА_7 постійно не проживав, приїжджав періодично. В день, коли зник вітчим, в будинку був лише він, сидів за комп`ютером, матері вдома не було. Того дня востаннє бачив вітчима біля 12.00 год, той щось робив на кухні. Через деякий час зателефонувала мати та попросила дещо зробити, тому пішов шукати вітчима, однак його не знайшов. Пізніше додому приїхала мати, він бачив як  ОСОБА_7 при вході у двір намагався відвести її до себе, тягнув за руку, але він її забрав, оскільки хотів сказати про зникнення вітчима. Мати одразу почала шукати ОСОБА_14 . Пізніше  ОСОБА_7 їй сказав, що йому телефонував ОСОБА_14 і сказав, що знаходиться десь на тусовці, в телефоні лунала музика. Того вечора обвинувачений щось палив на своїй частині двору, він до нього підійшов і спитав чи справді він знає, що вітчим пішов гуляти, оскільки сумнівався, що останній міг йому дзвонити, так як номер телефону обвинуваченого не знав. Надалі вони подзвонили в поліцію, однак там сказали, що не можуть оголосити розшук, поки вітчим не буде відсутній протягом тижня, тому почали шукати його самостійно. На території їх домоволодіння знайти нічого не могли, вже була ніч, вони ходили з ліхтарями,  ОСОБА_7 в процесі спілкування почав говорити про вітчима погані слова, ображав його. Також цієї ночі його матір розбудив звук, наче хтось довго закривав ворота, а він в цей час почув на вулиці звук дзвінка мобільного телефону. Наступного дня знову викликали поліцію, оскільки вже зник і  ОСОБА_7 , тому вирішили, що це не могло бути співпадінням. Працівники поліції попросили його зайти до обвинуваченого в дім, однак у нього не було вільного доступу до нього, тому розбили вікно, через яке і проліз в будинок. Там нікого не було. Також побачив, що не було ножа, який завжди лежав на столі в кімнаті та належав  ОСОБА_7 , ніж з чорною ручкою, сірого кольору. Оскільки він 3-4 рази на тиждень приходив до обвинуваченого додому, той сам кликав його до себе, тому бачив, як цей ніж завжди лежав на столі. За пропозицією працівників поліції, самостійно передивилися записи з камер відеоспостереження з сусіднього будинку. Після перегляду побачили як автомобіль обвинуваченого вночі виїжджав зі своєї території. Після цього, з урахуванням записів з відеокамери, поліція, його мати та чоловік сестри поїхали по місту та в лісі на узбіччі знайшли бампер від автомобіля  ОСОБА_7 , і там також було зарито тіло вітчима. Коли вони самостійно шукали вітчима на своїй території, то спочатку жодних слідів не бачили, кров знайшли вже після того, як приїхала поліція. Кров була біля огорожі, якою розділена їх з обвинуваченим спільна ділянка. В огорожі є місце, де не було одного прольоту, і це місце перекрито дерев`яною перегородкою, яку вони відсували, коли потрібно було пройти на іншу частину території, або коли вони спілкувалися. Саме там знайшли сліди крові. Також зазначив, що обвинувачений схильний до різноманітних конфліктів, за характером злий, маніпулятор, часто обманює, погрожував сім`ї. Матеріально обвинувачений ніколи йому не допомагав, до цих подій єдиний раз був, коли він залишив йому значну суму. З вітчимом у нього особливо дружніх стосунків не було, однак той багато в чому йому допомагав. Бувало також, що вітчим пив, тоді міг ненадовго пропадати чи пізно приходити додому, однак вдома він пив рідко, мати забороняла, в тверезому стані агресію він ніколи не проявляв.  ОСОБА_7 з вітчимом майже не бачилися, конфліктних ситуацій між ними він ніколи не бачив. Того дня вітчим був тверезий, він взагалі зранку ніколи не пив. 
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що потерпілий - чоловік його тещі, а обвинувачений її колишній чоловік. 01.05.2017, в першій половині дня приїхав до потерпілого ОСОБА_14 , де і пробув приблизно до 15.00 год. Потерпілий прибирав ділянку, був в нормальному стані, гарному настрої, чекав дружину, яка була в поїздці, вони спілкувалися, спиртні напої не вживали і запаху алкоголю від нього він не чув. Коли він уходив, то побачив, як обвинувачений з сусідньої ділянки звав потерпілого, а той сказав почекати, що було далі, він не бачив. О 17.00 год зателефонувала теща і сказала, що не може знайти ОСОБА_14 , його телефон вимкнений. Він одразу до неї поїхав і вони почали його шукати, однак безрезультатно. Наступного дня приїхала поліція і почала свої розшукові дії. Вони, в свою чергу, передивилися записи в камер відеоспостереження сусіднього будинку, де побачили, що автомобіль обвинуваченого заїжджав у двір. Також у дворі він побачив сліди крові, які знаходилися на межі ділянки обох дворів, де не було одного прольоту огорожі, а замість нього дерев`яна перегородка. Також в бік виходу на ділянку обвинуваченого, біля огорожі, були сліди волочіння. Крім того, сліди були на ділянці біля воріт, де стояв автомобіль. Після проведених пошуків вони знайшли в лісі бампер від автомобіля, він був схожий по моделі автомобіля обвинуваченого, а потім кінологи з собаками знайшли труп ОСОБА_14 . 
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що потерпілий був її зятем, а обвинувачений колишнім зятем. 01.05.2017 в першій половині дня бачила потерпілого в останнє, у нього був вихідний, він наводив порядки у дворі, донька була у поїздці. Також того дня до потерпілого приїжджав зять її дочки з онучкою. Після обіду вони поїхали, Після того, зайшла в будинок, оскільки було погано, тому і вона не бачила, як все відбувалося. Вважала, що потерпілий прибирає за гаражом. Пізніше зателефонувала донька, сказала, що її необхідно зустріти о 17.00 год, тому пішла шукати ОСОБА_14 , однак не знайшла. 
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що обвинувачений є батьком її зведеного брата, а потерпілий вітчим. Того дня була на роботі, а мати приїхала з Харкова, подзвонила і повідомила, що немає ОСОБА_14 , його телефон вимкнений. Потім вони викликали поліцію. Десь о 01.00 год на телефон прийшло повідомлення, що ОСОБА_14 з`явився на зв`язку, тому почали телефонувати, однак телефон знову був вимкнений. Зранку подзвонив брат і повідомив, що на паркані знайшов кров, тому зателефонувала в поліцію і почалися пошуки. Наступного дня в посадці знайшли бампер з іноземними номерами, а потім за допомогою собаки, поліція знайшла труп потерпілого. Також доповнила, що передивляючись записи з камер відеоспостереження побачили, що біля 22.00 год автомобіль обвинуваченого виїхав з двору без увімкнених фар, а через півтори години останній повернувся, зачинив ворота та пішов в бік мосту. Сліди крові були виявлені на останній секції в кінці огорожі, який розділяє територію їх домоволодінь. Також сліди крові були і на автомобілі Ауді, якою користувався обвинувачений. 
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що обвинувачений є її колишнім співмешканцем, мають спільну дитину, а потерпілий був її чоловіком. В ніч з 30.04.2017 на 01.05.2017 поїхала в м.Харків за товаром, зранку зателефонувала потерпілому, все було добре, останній був вдома. О 16.00 год знову йому зателефонувала, однак телефон не відповідав, тому зателефонувала доньці, яка їй повідомила, що зять з онучкою приїжджали до потерпілого, посиділи, але поїхали. Також доповнила, що ця інформація їй відома зі слів дочки та зятя, який чув, як обвинувачений, будучи в кінці своєї ділянки покликав потерпілого. Крім того, повідомила, що приїхала додому приблизно 17.00 год, але до неї вийшов забирати речі ОСОБА_7 , а не її чоловік. Але син - ОСОБА_10 забрав у нього сумки, проте сам обвинувачений тягнув до себе і казав, що хоче поговорити. Вона вирвалася, зачинила ворота та зайшла в будинок. Пройшов деякий час, однак ОСОБА_14 не з`являвся, а його ключі висіли в коридорі. Без ключів з двору неможливо вийти, тоді і зрозуміла, що щось трапилося. Через 2 дві години зателефонувала в поліцію. Потім приїхав зять, з яким почали шукати ОСОБА_14 по всій території двору. Доповнила, що бачила, як обвинувачений того вечора палив багаття і також її кликав до себе. Згодом приїхала поліція. Десь о 02.00 год почула, як стукнули ворота, тому вибігла на балкон та почала кликати ОСОБА_14 , однак ніхто не відкликався, але в цей час почула звук його мобільного телефону. Почала телефонувати, однак зв`язок зник. Зранку разом з донькою та іншими людьми продовжили пошуки. Син через паркан переліз на територію двору обвинуваченого, де знайшов сліди крові, про що їй повідомив. Потім вибили в будинку скло, почали дивитися, однак ОСОБА_14 не знайшли, але плями крові були під навісом на території домоволодіння обвинуваченого та на місці, де стояв його автомобіль. Також бачила сліди волочіння під забором на території обвинуваченого. На другий день пошуків помітила, що на машині обвинуваченого відсутній бампер, який шукала по місту разом із зятем. Під час пошуків заїхали в лісопосадку, де на траві побачали сліди, наче приїжджав, розвертався та виїжджав автомобіль. На цій галявині помітили бампер з польськими номерами. Після цього зателефонувала в поліцію.Працівники поліції приїхали з собаками, які і знайшли труп. 
		Потерпіла в судові засідання не з`явилася. Подала суду заяву про розгляд справи без її участі, у зв`язку з тяжким станом здоров`я. Від пред`явленого цивільного позову відмовилася.
		Також вина обвинуваченого доведена дослідженими в судовому засіданні письмовими матеріалами, зібраними під час досудового розслідування та долученими до матеріалів судового провадження, а саме: 
		- витягом з ЄРДР №12017120070001202 від 02.05.2017, в якому йдеться, що ОСОБА_9 повідомила про те, що 01.05.2017 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 пішов з дому, адреса АДРЕСА_2 та не повернувся, визначено правову кваліфікацію ст.115 ч.1 КК України;
		- витягом з ЄРДР №12017120070001202 від 02.05.2017, в якому йдеться, що ОСОБА_9 повідомила про те, що 01.05.2017 року приблизно 16 год ОСОБА_7 знаходячись на території двору будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті раптових неприязних відносин, маючи намір направлений на умисне позбавлення життя особи, умисно наніс ОСОБА_11 , близько 24 ушкоджень, невстановленим предметом з ознаками гостро колючоріжучої дії в область тулубу та шиї потерпілого. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок гострої крововтрати травми сонної артерії. Визначено правову кваліфікацію ст.115 ч.1 КК України;
		- рапортом старшого інспектора  чергового СРПП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 01.05.2017, в якому йдеться про те, що 01.05.2017 о 21.25 год. до зазначеного відділу поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_17 про те, що її вітчим ОСОБА_11 01.05.2017 близько 16.00 год. пішов з дому за адресою: АДРЕСА_2 , та до теперішнього часу не повернувся; 
		- протоколом огляду місця події від 02.05.2017 та фототаблицею до нього, в якому йдеться про те, що було проведено огляд, об`єктом якого є приміщення будинку АДРЕСА_2 . Крім того, зафіксовано, що власник будинку ОСОБА_9 добровільно видала працівникам поліції речі зниклого ОСОБА_11 , а саме зубну щітку синьо-білого кольору та футболку червоного кольору;
		- актом застосування службового собаки від 02.05.2017, з якого вбачається, що від речей зниклого собака добре занюхав слід, вийшов з подвір`я та попрямував праворуч по вул.Куйбишева, пройшовши близько 1500 м звернув праворуч на провулок, потім через 300 м звернув на вул.Вищепразьку, де запаховий слід було втрачено;
		- протоколом огляду місця події від 02.05.2017 та фототаблицею до нього, в якому зафіксовано огляд території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де на останній секції бетонного забору виявлено та вилучено змив речовини бурого кольору;
		-протоколом оглядумісця подіївід 02.05.2017та фототаблицеюдо нього,в якомузафіксовано проведенняогляду території домоволодінняза адресою: АДРЕСА_2 ,де виявленота вилученозмиви слідів речовини бурого кольору біля автомобіля Ауді А6, слідів речовини бурогокольору білябудинку №6,слідів речовинибурого кольоруз дерев`яногота бетонногозаборів,а також автомобіль Ауді А6, належний ОСОБА_7 ;
		- протоколом огляду місця події від 02.05.2017 та фототаблицею до нього, в якому йдеться про те, що було проведено огляд, а саме оглянуто автомобіль Ауді А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , де виявлено та вилучено змиви слідів речовини бурогокольору з поверхні заднього бамперу, з поверхні ручки дверей, на зовнішньому боці заднього лівого крила, сліди речовини бурого кольору на дверцятах передніх пасажирських дверей із зовнішньої сторони, виріз фрагменту тканини з речовиною бурого кольору із заднього пасажирського сидіння з правого боку, сліди руки із зовнішньої поверхні водійських дверей, із зовнішньої поверхні передніх та задніх пасажирських дверей;
		-протоколом оглядумісця подіївід 03.05.2017та фототаблицеюдо нього, вякому йдетьсяпро те,що оглянутоділянку місцевості зонузелених насаджень,розташовану поблизувул.ГероївСталінграду вм.ОлександріяКіровоградської області,де піддеревом нагрунтовому покритті,яке вкритозеленою травою,виявлено тавилучено переднійбампер відавтомобіля,який виготовленийз пластикучорного кольорузі срібнимивставками тана якомуміститься державний реєстраційний номер EJL 083, район 17. На відстані близько 10 м від бамперу на грунтовому покритті, вкритому травою, виявлено та вилучено пластикову округлу кришку синього кольору. Праворуч від кришки, на відстані 2-3 м, на грунтовому покритті, виявлено пасок чорного кольору, який забруднений землею та травою. На відстані близько 20 м від виявленого бамперу, на грунтовому покритті, яке вкрито травою, виявлено шматок поліетилену, розфарбований у квіти блакитного кольору, на якому виявлені сліди речовини бурого кольору. На відстані близько 40-50 м від бамперу, прямо по алеї, знаходиться ділянка зі зрошеною землею, біля якої на стовбурі зеленого насадження, висотою близько 30 см, виявлені сліди речовини бурого кольору. При копанні ділянки зі зрошеним грунтовим покриттям встановлено, що на глибині близько 30 см видніються шкірні покриви, а на глибині до 40 см знаходиться труп чоловічої статі, розташований паралельно, обличчям до низу. На трупі одягнені шорти в клітинку синього кольору, верхня частина трупу оголена. На поверхні шиї та верхньої частини спини маються численні рани. Під час огляду застосовувалася фото та відеофіксація;
		- актом застосування службового собаки від 03.05.2017, з якого вбачається, що в ході застосування службового собаки, а саме в ході обшуку було виявлено плівку плямами бурого кольору та скопаний грунт де і виявлено труп;
		- протоколом огляду трупа від 03.05.2017 та фототаблицею до нього, проведеного з участю спеціаліста  судово-медичного експерта та експерта-криміналіста, під час якого оглянуто труп, виявлений 03.05.2017 в зоні зелених насаджень поблизу вул. Героїв Сталінграду в м.Олександрія, на якому маються тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран, які утворилися внаслідок 24 травматичних впливів. Під час огляду вилучено шорти в синю та сіру смуги, на білому фоні, які перетинаються та утворюють квадрати, труси чорного кольору, зрізи нігтьових пластин з рук, зразки волосся з різних ділянок голови, зразок крові, зразки відбитків пальців рук;
		- висновком судово-медичної експертизи №183 від 03.05.2017, в якому йдеться про те, що у ОСОБА_7 на представлених ділянках тіла виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден: у основи 1-го пальця лівої кисті, по передній поверхні правого зап`ястку, між 1-м та 2-м пальцями правої кисті, по внутрішній поверхні лівого передпліччя, в середній третині лівої гомілки в кількості 2-х. Дані тілесні ушкодження уторилися внаслідок дій тупого твердого предмету(ів) та могли бути завдані рукою, ногою, так і іншими предметами. Класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості зі скороминучим розладом здоров`я на термін до 6-ти діб. Враховуючи локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можна казати, що вони не могли утворитися внаслідок падіння з положення стоячи на площину. Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень, можна казати, що вони були спричинені приблизно за 1-3 доби до моменту огляду; 
		- лікарським свідоцтвом про смерть №1663/163 від 04.05.2017, з якого вбачається, що ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , смерть настала неподалік вул.Г.Сталінграду в зоні зелених насаджень, причина смерті: напад з використанням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкоджень, гостра крововтрата, травма сонної артерії, напад з використанням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкоджень, що призвели до смерті;
		- протоколом слідчого експерименту від 06.05.2017, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника, прокурора, спеціаліста, експерта та в присутності двох понятих, в ході проведення якого ОСОБА_7 все детально показав та розказав, що тапилося 01.05.2017 під час сварки з сусідом на ім`я ОСОБА_14 ;
		- протоколом про результати проведення негласної слідчої дії  аудіо, відео контроль особи з використанням спеціальних технічних засобів від 06.07.2017 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Кіровоградської області ОСОБА_18 від 05.05.2017 №848т, в якому йдеться про те, що було проведено негласну слідчу (розшукову) дію аудіо-, відео контроль особи з використанням спеціальних технічних засобів стосовно ОСОБА_7 , зокрема в ході розмови з останнім працівником поліції було детально з`ясовано деякі питання стосовно скоєного ОСОБА_7 злочину, в якому останній визнавав себе винним та розповідав деякі точні деталі скоєного;
		- висновком судово-трасологічної експертизи №251 від 25.05.2017, в якому зазначено, що з дев`яти слідів руки, які виявлено та вилучено 02.05.2017 з автомобіля Ауді А6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою: вул.6-го Грудня, 49, м.Олександрія Кіровоградської області, лише слід пальця руки розмірами 21х17мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 52х51мм, слід руки розмірами 62х35мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 75х50мм, слід пальця руки розмірами 23х17мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 55х50мм, слід пальця руки розмірами 21х19мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 61х50мм  придатні для ідентифікації по ним особи. Інші сліди не придатні для цього;
		- протоколом отримання відбитків пальців рук для проведення експертизи від 06.06.2017, в якому йдеться, що на підставі постанови слідчого від 06.06.2017, в приміщенні слідчої кімнати СІЗО у підозрюваного ОСОБА_7 відібрано зразки пальців рук для проведення судово-трасологічної ескпертизи; 
		- висновком судово-трасологічної експертизи №301 від 13.06.2017, в якому зазначено, що слід пальця руки розмірами 21х17мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 52х51мм залишеного великим пальцем правої руки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід руки розмірами 62х35мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 75х50мм залишеного долонею правої руки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та слід пальця руки розмірами 23х17мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 55х50мм залишеного вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 
		Слід пальця руки розмірами 21х19мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 61х50мм залишеного не ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а іншою особою;
		- висновком судово-медичної експертизи №163 від 02.06.2017 (розпочатої 03.05.2017), відповідно до якого при дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ушкоджень грудної клітини з пошкодженням правої та лівої легені, пристінкової плеври, першого ребра зліва, з формуванням ран в ділянках по середньо-ключичній лінії зліва на рівні першого міжребер`я, по лівій біля хребцевій лінії на рівні 7 грудного хребця та в проекції нижнього кута правої лопатки; чисельних колото-різаних ран по задній поверхні шиї в усіх третинах та на рівні 1-го та 2-го грудних хребців, по правій поверхні шиї у середній третині з пошкодженням сонної артерії, на лівому плечі по зовнішній поверхні у верхній третині, в проекції зовнішнього та внутрішнього кута лівої лопатки в кількості 2-х, різаної рани по передній поверхні шиї справа у середній третині, крововтрати понад 700 мл, саден: на кінчику носу, на правому та на лівому коліні та на правому плечі. Тілесні ушкодження у вигляді ран утворилися внаслідок дії предмету(ів) з ознаками колючо-ріжучого, окрім рани №2, яка утворилася внаслідок дії предмету з ознаками ріжучого. Тілесні ушкодження у вигляді саден утворилися внаслідок дії предмету(ів) з ознаками твердого тупого. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ушкоджень грудної клітини з пошкодженням правої та лівої легені (рани №№ 1, 6, 7), колото-різане пошкодження шиї з ушкодженням сонної артерії (рана №8) класифікуються як тілесні ушкодження тяжкого ступеню, оскільки є небезпечними для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран №№ 2, 3, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 та саден класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню. Виявлені тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвого спричинення та були заподіяні приблизно за 3 години до моменту смерті. Тілесні ушкодження у вигляді саден утворилися внаслідок мінімум 4-х травматичних дій, рани утворилися внаслідок 24 травматичних дій, де рани №№ 9, 10, 11 утворилися внаслідок 2 травматичних дій кожна. Потерпілий та особа, що спричинила тілесні ушкодження, та предмет(и), яким спричинялися тілесні ушкодження, могли перебувати у різноманітному положенні по відношенню один до одного, яке б дозволяло утворення виявлених на тілі ушкоджень. Тілесні ушкодження у вигляді саден могли утворитися і внаслідок переміщення тіла. В крові від трупу ОСОБА_11 виявлений етиловий спирт в кількості 2,48 гр/дм.куб, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння. Смерть ОСОБА_11 наступила внаслідок геморагічного шоку, який розвинувся в результаті гострої крововтрати, як результат проникаючих колото-різаних ушкоджень грудної клітини з пошкодженням правої та лівої легені та пошкодженням сонної артерії. Дивлячись на динаміку розвитку трупних явищ при дослідженні трупу в морзі, можна сказати, що від моменту смерті до дослідження трупа в секційній моргу пройшов термін в межах близько 1-3 діб;
		- висновком судово-медичної експертизи ділянки шкіри та відрізка ребра трупа ОСОБА_11 №118 від 05.07.2017 (розпочатої 30.06.2017), в якому йдеться про те, що при проведенні експертизи ділянки шкіри шиї в проекції 1-2-шийних хребців та відрізка першого лівого ребра виявлені пошкодження у вигляді чотирьох ран та крайового пошкодження ребра. Пошкодження є результатом не менш п`яти травмуючих дій плоского колюче-ріжучого предмета з односторонньою заточкою клинка, який мав обух П-подібної форми помірної товщини (близько 2 мм) та найбільшу ширину зануреної частини клинка близько 24 мм. В момент нанесення пошкоджень клинок занурювався прямовисно (рана №1) та під кутом до поверхні шкіри  гострий кут зі сторони правої щоки клинка (рани №3, №4), лівої щоки клинка (рана №2, пошкодження ребра). В момент заподіяння пошкоджень на ділянці шкіри клинок був орієнтований обухом вправо, вправо та вверх, а лезом вліво, вліво та вниз. Пошкодження на наданих для проведення експертизи об`єктах могли бути спричинені клинком одного травмуючого предмета;
		- висновком судово-медичної експертизи №347 від 16.05.2017, яким визначено групу крові, тобто кров трупу ОСОБА_11 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0;
		- висновком судово-медичної експертизи №348 від 16.05.2017, яким визначено групу крові, тобто кров ОСОБА_7 належить до групи 0бв за ізосерологічною системою АВ0;
		- висновком судово-медичної експертизи №353 від 30.05.2017, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_11 належить до групи Ав з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_7 належить до групи 0бв за ізосерологічною системою АВ0. На чоловічому кросівку, вилученому 05.05.2017, знайдено кров людини (об`єкти 1-3). Кров у вказаних об`єктах може походити від потерпілого ОСОБА_11 . Домішка крові підозрюваного ОСОБА_7 в об`єктах 1, 2 можлива, але малоймовірна, враховуючи дуже невеликий розмір цих слідів крові. Домішка крові підозрюваного ОСОБА_7 в об`єкті 3 не виключається;
		- висновком судово-медичної експертизи №351 від 30.05.2017, згідно з яким кров потерпілого ОСОБА_11 належить до групи Ав з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_7 належить до групи 0бв за ізосерологічною системою АВ0. В змиві з бамперу автомобіля (об`єкт 3), на фрагменті тканини із заднього пасажирського сидіння автомобіля (об`єкт 5), на чохлі сидіння автомобіля (об`єкт 6), що були вилучені при огляді автомобіля «Ауді А6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , знайдено кров людини. Кров у вказаних об`єктах може походити від потерпілого ОСОБА_11 . Домішка крові підозрюваного ОСОБА_7 в об`єктах можлива, але малоймовірна, враховуючи дуже невеликий розмір слідів крові. В змиві з ручки передніх пасажирських дверей автомобіля (об`єкт 1), в змиві із зовнішньої сторони заднього правого крила автомобіля (об`єкт №2), в змиві з керма автомобіля (об`єкт 4), що були вилучені при огляді автомобіля «Ауді А6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , кров не знайдена;
		- висновком судово-медичної експертизи №349 від 12.06.2017, відповідно до якого група крові трупа ОСОБА_11 - Ав за ізосерологічною системою АВ0. Крім того, організму потерпілого властивий антиген Н в якості супутнього. Група крові підозрюваного ОСОБА_7 - 0бв за ізосерологічною системою АВ0. На марлевих тампонах-змивах РБК, зроблених біля автомобіля Ауді, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля будинку, з дерев`яного забору та бетонного забору за адресою: вул.Козацький Шлях (колишня Куйбишева),6, м. Олександрія (об`єкти 1-4), та 2 фраментах скла з місця події (об`єкти 5,6) знайдено сліди крові людини. Кров у вказаних об`єктах може належати потерпілому ОСОБА_11 . Домішка крові підозрюваного ОСОБА_7 в об`єктах 1-4 можлива, але малоймовірна, враховуючи дуже невеликий розмір слідів крові. Домішка крові підозрюваного ОСОБА_7 в об`єктах 5, 6 не виключається;
		- висновком судово-медичної експертизи №350 від 12.06.2017, згідно з яким група крові трупа ОСОБА_11 - Ав за ізосерологічною системою АВ0. Крім того, організму потерпілого властивий антиген Н в якості супутнього. Група крові підозрюваного ОСОБА_7 - 0бв за ізосерологічною системою АВ0. На гілці, вилученій в зоні зелених насаджень по вул.Г.Сталінграду в м.Олександрія (об`єкт 1), в пошукових вирізках на шкарпетці (об`єкти 5, 6, 8, 9, 11), на поліетиленовій плівці з місця події (об`єкти 12-15) знайдено сліди крові людини. Кров в об`єктах 1, 5, 6, 8, 9, 11-15 може належати потерпілому ОСОБА_11 . Домішка крові підозрюваного ОСОБА_7 в об`єктах 5, 6, 8, 9, 11-15 не виключається;
		- висновком судово-медичної експертизи №73 від 30.06.2017, відповідно до якого у змивах з правої та лівої руки, а також з правої та лівої стопи підозрюваного ОСОБА_7 крові не знайдено;
		- висновком судово-медичної експертизи №74 від 30.06.2017, згідно з яким у піднігтьовому вмісті з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 крові та епітеліальних клітин не знайдено;
		- висновком судово-медичної експертизи №78 від 11.07.2017, в якому йдеться про те, що у змивах з чотирьох кухонних ножів, виявлених та вилучених 06.07.2017 в ході обшуку домоволодіння ОСОБА_7 , крові та волосся не знайдено;
		- постановою про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 11.07.2027 року, в якій йдеться про те, що склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12017120070001202 від 02.05.2027 перекваліфіковано з ч.1 ст. 115 КК України на п.4 ч.2 ст. 115 КК України;
		- висновком судово-психіатричної експертизи №290 від 20.06.2017, в якому зазначено, що ОСОБА_7 , в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України. У відношенні інкримінованого йому правопорушення ОСОБА_7 слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує.
		Емоційний стан досліджуваного під час інкримінованого йому правопорушення, був стресовий, не доходячий до глибини фізіологічного афекту, у зв`язку з відсутністю формування фаз розвинення та протікання фізіологічного афекту. Під час дослідження у ОСОБА_7 виявлено середній рівень інтелекту. Середній рівень пам`яті, уваги та достатній рівень психічних процесів вказують на достатній рівень розвитку особистості і можливість досліджуваного аналізувати ситуацію, передбачати наслідки та давати по ним відповідні свідчення органам слідства та суду. Високий рівень нервово-психічної стійкості і поведінкової регуляції. В методиці показників та форм агресії отримані результати вказують відсутність ознак агресивної поведінки відносно оточуючих. Середній рівень тривожності, середній рівень самооцінки, середній рівень агресивності, середній рівень регідності. Під час дослідження у ОСОБА_7 не виявлено рис характеру, які мають яскраво виражений характер та можуть мати істотний вплив на його поведінку. Під час дослідження виявлено достатній розвиток всіх видів пам`яті. Даних, які б могли суттєво впливати на психічний стан ОСОБА_7 в момент інкримінованого правопорушення в матеріалах справи та бесіді з досліджуваним не виявлено. Під час дослідження у ОСОБА_7 не виявлено відхилень індивідуально - психологічного розвитку, ознак розумового відставання. Досліджуваний ОСОБА_7 враховуючи рівень і особливості його розумового розвитку, здатний правильно розуміти значення своїх конкретних дій та їх наслідків.
		- постановами Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградській області 15.05.2017, від 04.07.2017, про визнання речовими доказами, з їх передачею на зберігання (т.3 а.с. 191-192, 203-204).
		Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання доказів неналежними та недопустимими, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, обвинувачений ОСОБА_7 , вважає:
		- неналежним доказом висновок експерта №163/1 на тій підставі, що на його думку за її змістом експертиза не містить відомостей, які несуть доказове значення для даного провадження, тому не може бути допустимим доказом з точки розу призначення та проведення, оскільки експертом не досліджено всіх питань поставлених на вирішення даної експертизи, як наслідок останній є недопустимим;
		- неналежним доказом протокол його допиту від 06.07.2017, тому і просить його виключити з числа доказів в порядку ч.4 ст.95, ч.3 ст.358, ст.89 КПК України, оскільки згідно вимог ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатись на них, як наслідок останній є недопустимим;
		-неналежним доказом протокол слідчого експерименту від 06.05.2017, тому і просить виключити його з числа доказів в порядку ч.3 ст.358, ст.85 КПК України. На його думку технічний запис слідчого експерименту піддавався монтажу, оскільки до протоколу слідчого експерименту додаються CDR диски, які оглянуто судом, у протоколі слідчого експерименту нічого не зазначено, також відсутні відомості про те, що постановою слідчого CDR диск визнано речовим доказом. Постанова про визнання вищевказаних носіїв відео файлів речовими доказами, слідчим не приймалась. Відомості про ідентифікаційні ознаки диску з відео файлами в протоколі слідчого експерименту від 06.05.2017 р.  не зазначено. Тому оглянуті в судовому засіданні відео файли з фіксацією слідчого експерименту за участю обвинуваченого не надавались стороні захисту в порядку виконання вимог ст. 290 КПК України і відповідно, відомості про них не включено до реєстру матеріалів досудового розслідування. З огляду на вищевикладене, п.12 ст.290 КПК, надані відео файли є недопустимими доказами, оскільки їх надано до суду не в порядку передбаченому КПК України. Крім того, надані до суду копії фрагментів слідчого експерименту отримано не в порядку передбаченому КПК і вони не відповідають вимогам ст.84 КПК України, оскільки на являють собою оригінали носіїв інформації, а також є очевидним монтаж цих фрагментів відеозапису, що згідно вимог ст.86 КПК України тягне за собою визнання цих доказів недопустимими;
		- неналежним доказом протокол обшуку від 06.07.2017 та чотири кухонні ножі вилучені під час проведення останнього в домоволодінні, належному ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 та просить виключити їх із числа доказів в порядку ч.3 ст.358, ст.85 КПК України, оскільки, згідно проведених експертиз у справі, дані речові докази, хоч і вилучено, проте вони не містять в собі інформації щодо причетності обвинуваченого ОСОБА_7 до інкримінованого йому правопорушення;
		- неналежним доказом постанову про проведення негласної слідчої (розшокової) дії - аудіо-, відео  контролю особи з використанням спеціальних технічних засобів від 06.07.2017 з додатками у вигляді оптичних дисків №124, 125т. та просить виключити його з числа доказів в порядку ч.4 ст.95, ч.3 ст.358, ст.89 КПК України, оскільки є лише формою допиту підозрюваного з використанням технічних засобів проведеного працівниками поліції. Зазначає, що на відео видно, як він закутий у кайданки на руках і перед ним сидить працівник поліції, який його допитує;
		- неналежним доказом висновок експерта ОСОБА_19 №118 від 05.07.2017 р. та просить виключити його з обвинувачення, оскільки судово-медична криміналістична експертиза є неповною, з поставлених 10-ти питань, відповідь надано неповно лише на три. Надані експертом відповіді ніяким чином не доводять вини обвинуваченого ОСОБА_7 і суперечать обвинувальному акту та висновку СМЕ №163, тобто вважає, його таким, що не є джерелом доказів на підставі, яких можливо зробити висновки про причетність ОСОБА_7 до даного кримінального провадження в розумінні ст.84 КПК України;
		- неналежним доказом висновок експерта №163 від 03.05.2017 та просить виключити його з числа доказів в порядку ч.3 ст.358, ст.85 КПК України, п.1 ст.6 Конвенції, оскільки останній є поверхневим і не підтверджує обставин на яких ґрунтується обвинувачення. Вважає, що це не є джерелом доказів, на підставі яких можливо зробити висновки про мою причетність до даного кримінального провадження в розумінні ст.84 КПК України, а встновлює лише подію злочину, але ніяким чином не доводить вину ОСОБА_7 ;
		Відповідно до ч.1 ст.223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.1 ст.240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
		Проведення слідчих експериментів, на відміну від допиту, передбачає відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Отримані під час цієї слідчої (розшукової) дії відомості не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає відповідний протокол, який у розумінні ч.2 ст.84 та п.3 ч.2 ст.99 КПК є документом. Показання і протокол слідчого експерименту, за висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2020 року (справа № 740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19), є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст.94 КПК України.
		За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком, належна правова процедура проведення слідчого експерименту містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від учасника кримінального провадження. До системи таких гарантій належить, зокрема, і здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як невід`ємної складової здійснення судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту, участь понятих, представників, спеціалістів тощо.
		Під час дослідження протоколів слідчого експерименту та додатків до них - відеозаписів, що містяться на дисках, суд встановив, що такі гарантії забезпечено під час проведення слідчих експериментів і доводи сторони захисту не спростовують їх дієвість щодо перевірки порядку проведення слідчої дії на предмет дотримання вимог КПК України.
		Протоколи та відеозаписи слідчих експериментів свідчать, що останні проведено за участю свідків, в ході проведення слідчих дій відтворювали обстановку та обставини події злочину. Будь-яких зауважень та застережень протоколи слідчих експериментів не містять.
		Інформація, яка відображена у протоколах слідчих експериментів містить дані саме про відтворення дій, обстановки, обставин події, а отже вказані слідчі дії були проведені у відповідності до ст. 240 КПК України та повністю відповідають легітимній меті слідчого експерименту.
		Щодо визнанняненалежними доказамизаявлених ОСОБА_7 експертиз слідзазначити в основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил
		допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду
		повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави
		незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
		На користь відповідного висновку свідчить зміст статті 87 КПК, якою визначено
		критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних
		свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті
		процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит.
		З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини  заборони катування й нелюдського поводження (стаття 3 Конвенції, частина перша статті 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (пункт «с» частини третьої статті 6 Конвенції, статті 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (пункт «d» частини третьої статті 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (стаття 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (частина перша статті 63 Конституції України).
		Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини,
		гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.
		З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку
		проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті
		відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші
		конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки
		процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
		Виходячи з наведеного суд може визнати дані висновку експертизи недопустимими доказами лише за умови, якщо призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи призвела до порушення прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією або Конституцією України.
		У разі визнання даних висновку експерта недопустимими доказами у зв`язку з призначенням експертизи таким слідчим, суд у кожному випадку повинен аргументувати, які саме конвенційні чи конституційні права і свободи підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб були знівельовані, звужені чи обмежені та в чому це виразилося.
		Як встановлено у частині першій статті 89 КПК клопотання такого характеру
		вирішуються судом під час оцінки допустимості доказів в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Отже, дослідивши зміст наявних у справі експертиз, у колегії суддів жодна з них не викликала додаткових питанням чи будь-які суперечностей. Всі дані зазначені в експертизах викладено послідовно, повно, інформативно та чітко, тому питання щодо останніх у колегії суддів відсутні.
		Заперечення обвинуваченим в судовому засіданні обставин, які перевірялись та уточнювались під час слідчих експериментів та під час проведення експертиз, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказів фактичних даних викладених у зазначених документах.
		Крім того, у разі, коли сторона вимагає визнати доказ недопустимим, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має не лише обґрунтувати наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі.
		Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник належним чином не обґрунтували яким чином було істотно порушено права і свободи обвинуваченого під час проведення слідчих дій та експертиз, і в чому саме полягає істотне порушення вимог процесуального закону, і яким чином воно могло вплинути на висновок експертів під час проведення експертиз.
		Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України,доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Також не заслуговують на уваги і твердження обвинуваченого ОСОБА_7 з приводу того, що він лише захищався від нападів ОСОБА_11 . Зокрема, право на необхідну оборону є законним лише до моменту, поки реальна загроза для життя або здоров`я обороняючої особи не буде усунута. Навіть з самих показів обвинуваченого видно, що загроза для нього була нейтралізована в момент, коли він обеззброїв ОСОБА_11 . Таким чином, подальші дії ОСОБА_7 не можна розглядати як самооборону, оскільки будь-які протиправні дії з боку потерпілого були відсутні, жодної небезпеки для життя ОСОБА_7 не було.
		Завдання чисельних ударів ножем у життєво важливі органи явно виходить за межі необхідності для захисту свого життя. Це свідчить не про оборонний характер дій, а про умисел на вбивство. Тобто дії ОСОБА_7 демонструють наявність наміру позбавити життя ОСОБА_11 , а не захиститися.
		 
		Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень у ОСОБА_11 колегія суддів дійшла висновку про те, що їх не можна вважати такими, що були вчинені в межах необхідної оборони або з перевищенням її меж.
		Не встановлено наявності у ОСОБА_7 у момент події такого афективного стану, який унеможливив би відповідальність, оскільки після нанесення великої кількості смертельних ударів та усвідомлюючи, що потерпілий помер, ОСОБА_7 приховав тіло останнього, яке потім вивез у власному авто до лісу, де закопав його, що виключає можливість характеризувати дії обвинуваченого ОСОБА_7 , що у свою чергу підтверджується і висновком судово - психіатричної експертизи.
		Таким чином, дії обвинуваченого мають ознаки об`єктивної сторони вбивства: дії, якими обвинувачений спрямовував знаряддя злочину безпосередньо у життєво важливі органи потерпілого, наслідки його діяння у виді смерті потерпілого та причинний зв`язок між діями та наслідком.
		При вирішенні питання щодо наявності в діях винної особи складу кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ст.2 ст.115 КК України, слід враховувати, що така кваліфікація може мати місце лише в тому випадку, коли буде доведено, що спосіб позбавлення потерпілого життя свідчить про особливу жорстокість злочину, і вона охоплювалась умислом винного, а також вчинювалось в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних та моральних страждань. Визнавши засудженого винним у вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю, суд має навести у вироку підстави та мотиви, згідно з якими він дійшов такого висновку.
		Умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
		При цьому, особливою жорстокістю слід вважати умисну дію (або бездіяльність), що супроводжує або наступає за насильницьким злочином, є необов`язковою для його вчинення і настання звичайних для злочину наслідків, що полягає в заподіянні потерпілому або його близьким додаткового, як правило, тяжкого фізичного або психічного страждання, тобто винний усвідомлює, що він вчиняє діяння, які є надмірними для досягнення злочинного наслідку та обирає спосіб вчинення злочину, який охоплює діяння зайві (надмірні) для позбавлення життя потерпілого.
		Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі № 303/3133/18 від 05.11.2020 року.
		Роз`ясненням, яке міститься у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», визначено, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин злочину, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
		Отже, враховуючи неприязні відносини обвинуваченого ОСОБА_7 з потерпілим, кількість та локалізацію ножових поранень, які були нанесені обвинуваченим ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 у життєво важливі органи, від яких останній впав та вже не міг чинити опір, а також і те, що ОСОБА_7 розумів, що завдає потерпілому особливих страждань та нестерпного болю, проявляючи особливу жорстокість, знаходячись обличчям до потерпілого, тримаючи ніж за рукоятку правою рукою, продовжив наносити чисельні удари лезом ножа в область грудної клітини ОСОБА_11 , а після того, як впевнився у настанні смерті потерпілого, приховав його труп, який у подальшому вивіз до лісу та закопав, не припускаючи при цьому навіть думки про надання останньому після нанесення поранень хоч якоїсь допомоги, колегія суддіввважає,що дії ОСОБА_7 правильно кваліфікованоза п.4ч.2ст.115КК України.При цьому,не знаходячипідстав дляперекваліфікації дійобвинуваченого наст.118КК України(умисневбивство приперевищенні межнеобхідної оборони),на ст.119КК України(вбивствочерез необережність),або на ст.121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).
		Колегія суддів, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених в суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Так, стороною обвинувачення надано суду безспірні докази, зібрані під час досудового розслідування, які судом визнані допустимими та належними, що в сукупності дають підстави для визнання особи винною у пред`явленому обвинуваченні.
		Як наслідок, колегія суддів вважає, що стороною захисту під час судового розгляду не доведено, що докази, на які посилається прокурор при доведенні вини ОСОБА_7 є не допустимими, оскільки доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України (ч.1 ст.86). При цьому, КПК України не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч.1 ст.87 КПК України).
		Отже, колегія суддів вважає, що сторона захисту заявляючи про визнання доказів недопустими виходить з власного тлумачення та суб`єктивного аналізу й переоцінки окремих доказів, при цьому аналіз і оцінку доказів та фактичних обставин здійснюють відокремлено від інших обставин та доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
		Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинення дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які пом`якшують та обтяжують.
		Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 12.06.2009), визначено, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Відповідно до вимог ст.66 КК України, обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
		Колегія суддів, вважає, що ОСОБА_7 своїм відношенням до вини не довів щирого каяття. Визнання обвинуваченим вини та зазначення про щире каяття, є нічим іншим як намагання пом`якшити покарання. Крім того, останньому достеменно було відомо, що стосовно нього діяв запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, порушив вимоги останнього, як наслідок його затримано за межами Кіровоградської області, зокрема працівниками прикордонної служби в с. Стрілкове, Геніченського району Херсонської області, при спробі незаконно перейти в обхід КПВВ Чонгар, адміністративну межу з тимчасово окупованою територією в АР Крим. Тому, суд і не визнає таку обставину, як помякшуючу.
		Відповідно до вимог ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів, відповідно до вимог ст.65 КК України, бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.
		Враховуючи, характеризуючі дані обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, неодружений, дітей на утриманні не має, до затримання офіційно не був працевлаштований, його ставлення до скоєного, зокрема те, що останній не розкаявся та в достатній мірі належних висновків щодо вчинених ним протиправних дій не зробив, навіть незважаючи на відшкодування коштів, витрачених на поховання ОСОБА_11 , а також характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, колегія суддів дійшла висновку, що з метою захисту інтересів суспільства, виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, обвинуваченому необхідно призначити покарання за п.4 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі.
		На переконання колегії, призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.
		 
		Щодо призначення покарання ОСОБА_7 колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно доЗакону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5ст. 72 КК Українивикладено в такий редакції: «попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті».
		Згідно з ч. 6ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		В п. 102-105 своєї постанови від 29.08.2018 року у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що положення ч. 5ст. 72 КК Українищодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2ст. 4 КК Україниякщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIII(пряма діяЗакону № 838-VIII). Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIII(зворотна діяЗакону № 838-VIIIяк такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1ст. 5 КК України). Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIIIв силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
		За нормамиКПК Україниу строк попереднього ув`язнення включається строк - затримання особи без ухвали слідчого судді, суду - та попереднє ув`язнення у розумінні положеньст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення»закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
		ОСОБА_7 вчинив злочин 01.05.2017 року.
		Ухвалою Олександрійськогоміськрайонного судуКіровоградської областівід 05.05.2017року стосовно ОСОБА_7 ,застосовано запобіжнийзахід увиді триманняпід вартоюна строк60(шістдесят)днів,який обчислюєтьсяз моментузатримання,тобто з03.05.2017.
		Запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою, ухвалою апеляційного суду 05.08.2020 року змінено, тобто тримання під вартою - на домашній арешт. 
		Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.06.2021 року запобіжний захід  домашній арешт змінено на тримання під вартою, починаючи з 02.06.2021 року, тобто з моменту затримання.
		Отже, на підставі викладеного та з урахуванням вимог чинного законодавства, колегія суддів приходить висновку про необхідність зарахування ОСОБА_7 у строк відбування покарання, строку тримання під вартою з 03.05.2017 по 05.08.2020 та з 02.06.2021 по день набрання вироком суду законної сили на підставі ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.
		Частиною 7 ст. 72 КК України визначено, що домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими вчастині першійцієї статті,виходячи зтакого їхспіввідношення -три дніцілодобового домашньогоарешту відповідаютьодному днюпозбавлення волі. 
		Тому, колегія суддів, з урахуванням вимог чинного законодавства, приходить висновку про необхідність зарахування ОСОБА_7 в строк відбування покарання, терміну його перебування під домашнім арештом з 05.08.2020 по 02.06.2021, виходячи з співвідношення три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
		Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні складають 790,96 грн., які підлягають стягнення з обвинуваченого на користь держави.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
		Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395, 615, КПК України суд,-
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі.
		Строк відбуванняпокарання ОСОБА_7 рахувати з03.05.2017по 05.08.2020та з02.06.2021,зарахувавши устрок покаранняна підставіч.5ст.72КК України (в редакції Закону №838-VIII), строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув`язнення  за два дні позбавлення волі, з 03.05.2017 по 05.08.2020 та з 02.06.2021 по день набрання вироком законної сили.
		Зарахувати  ОСОБА_7 встрок відбуванняпокарання,термін йогоперебування піддомашнім арештомз 05.08.2020по 02.06.2021,з розрахункуна підставі ч. 7 ст. 72 КК України три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7  до вступу даного вироку в законну силу залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати, пов`язані з залученням експерта в розмірі 790 (сімсот дев`яносто) грн. 96 копійок.
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.06.2017 на належні ОСОБА_7 транспортні засоби, а саме:
		- «FIAT Ducato», державний номерний знак НОМЕР_2 , зеленого кольору, 1987 року виготовлення, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_3 ;
		- «LОРL Calibra 2.0 І», державний номерний знак НОМЕР_4 , червоного кольору, 1990 року виготовлення, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_5 .
		 
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		-зубну щітку синьо-білого кольору та червону футболку, що належала ОСОБА_11 , папку для паперів сірого кольору, кришку з багажного відділення чорного кольору, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському ВП ГУНП в Кіровоградські області - знищити.
		-паспорт громадянина Росії та закордонний паспорт, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , екзаменаційну карту водія на ім`я ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , медичну довідку про допуск до управління транспортним засобом на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтво про зміну прізвища з ОСОБА_21 на ОСОБА_7 , картку фізичної особи платника податку на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності на ім`я ОСОБА_7 передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському ВП ГУНП в Кіровоградські області  повернути власнику;
		мобільний телефон Аlkatel IMEІ: НОМЕР_6 , мобільний телефон Soni Ericsson IMEІ: НОМЕР_7 , мобільний телефон Soni Ericsson IMEІ: НОМЕР_7 , мобільний телефон Soni Ericsson IMEІ: НОМЕР_8  передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському ВП ГУНП в Кіровоградські області  повернути власнику; 
		паспорт громадянки СРСР на ім`я ОСОБА_22 , медичну книжку на ім`я ОСОБА_22 - передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському ВП ГУНП в Кіровоградські області  повернути власнику;
		три сім картки мобільних операторів: МТС, movistar, cosmote, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а саме автомобіля марки AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_23  повернути власнику;
		мобільний телефон Ірhone 5 білого кольору  переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському ВП ГУНП в Кіровоградські області  повернути власнику;
		зразок ґрунту з місцевості домоволодіння, пачку цигарок та запальничку, полімерну кришку синього кольору, футболку червоного кольору, плавки синього кольору, порожню пластикову пляшку - передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському ВП ГУНП в Кіровоградські області  знищити;
		закордонний паспорт громадянина Росії та паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , два водійські посвідчення на ім`я ОСОБА_7 (Росії та України), контрольний талон про перетин кордону, картку фізичної особи  платника податку на ім`я ОСОБА_7 , технічний паспорт іноземного виробництва на автомобіль АUDI A6, д.н.з НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_7 , довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку відділення банку «ПУМБ», записну книжку (блокнот), в обложці синього кольору, в котрій маються написи на іноземній мові, три зв`язки ключів, одяг: куртку, футболку, штани та черевики, котрі упаковано до пакету НДЕКЦ №19872204 та полімерного пакету білого кольору, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів при Олександрійському ВП ГУНП в Кіровоградські області  повернути власнику;
		   автомобіль AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на території Олександрівського ВП ГУНП в Кіровоградській області  повернути власнику;
		   ключі від автомобіля AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_1 - повернути власнику.
		   Відбитки пальців: потерпілого ОСОБА_11 , упаковані до полімерного пакету з індивідувальним номером; ОСОБА_7 , упаковані до полімерного пакету з індивідуальним номером №0007215 «Україна національна поліція»; відбитки пальців рук підозрюваного ОСОБА_7 , упаковані до полімерного пакету з індивідуальним номером №0007216 «Україна національна поліція»; 4 марлевих тампони; змиви; 2 фрагменти скла, упаковані до прозорого поліетиленового пакету в якому міститься паперовий пакунок; чохол з сидіння авто; 4 змива; виріз тканини з заднього пасажирського сидіння, упаковані до двох спеціальних пакетів експертної служби, горловини яких зв`язані між собою за допомогою нитки; гілку; шкарпетку; поліетиленову плівку; упаковані до поліетиленового пакету синього кольору по всій довжині обмотаний ниткою, кінці якої оклеєно паперовою биркою; чоловічі шорти упаковані до поліетиленового пакету синього кольору, горловина якого зв`язана ниткою, кінці якої оклеєні паперовою биркою; аркуш зі слідами рук, упакований до спеціального пакету експертної служби МВС України №2852466 клапан заклеєно; зрізи нігтьових пластин з лівої кисті підозрюваного ОСОБА_7 , зрізи нігтьових пластин з правої кисті підозрюваного ОСОБА_7 , упаковані до паперового конверту, які зберігається в камері зберігання речових доказів Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області  знищити.
		   Ножі в кількості чотирьох штук, упаковані до картонної коробки світло-коричневого кольору та фіолетового кольору розміром 20,5х30,0х12,0 см., заклеєні липкою стрічкою типу скотч та перемотані чорною синтетичною ниткою, до кінців якої приклеєна бирка білого кольору, без печаток з написом від руки «До протоколу обшуку від 06.07.2017 за адресою: АДРЕСА_2 які зберігаються в камері зберігання речових доказів Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області  знищити.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Судді :
		 
		 
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...