Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 503/1785/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано судом: 09.01.2025. Зареєстровано: 09.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/503/46/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024161180000073

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 503/1785/24
		Провадження № 1-кп/503/46/25
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   09 січня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області
		у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024161180000073 від 20.01.2024 про обвинувачення
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магнітогорськ, Челябінської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не депутата, який проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого
		- вироком Кодимського районного суду Одеської області від 27 червня 2024 року за ст. 390-1 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 рік,
		- вироком Кодимського районного суду Одеської області від 12 серпня 2024 року за ст. 390-1, ч. 1 ст. 71, ст. 75 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
		 
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , систематично умисно вчиняв відносно неї психологічне насильство, яке проявлялось у висловлюванні грубою нецензурною лайкою на її адресу, приниженні її честі, гідності та погрозах фізичною розправою, що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість її життя.
		Зокрема, 24.08.2023 року о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_6 у вигляді висловлювання на її адресу нецензурною лайкою та словесного приниження. За вказані дії ОСОБА_3 Кодимським районним судом Одеської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		Також, 31.08.2023 о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , не виконував умови термінового забороненого припису, а саме, заборону контактувати у будь-який спосіб із потерпілою особою ОСОБА_6 та вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру у вигляді висловлювання на її адресу нецензурною лайкою та словесного приниження. За вказаним фактом ОСОБА_3 Кодимським районним судом Одеської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		Надалі, 06.12.2023 о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_6 у вигляді висловлювання на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого потерпілій могла бути заподіяна шкода її психічному та фізичному здоров`ю. По даному факту ОСОБА_3 Кодимським районним судом Одеської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		Крім того, 19.01.2024 близько 15 години 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, відносно ОСОБА_6 , що полягало у висловлюванні на її адресу грубою нецензурною лайкою, словесних погрозах та нанесенні їй удару рукою по обличчю.
		Вищезазначеними діями ОСОБА_3 умисно систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_6 , що призвело до психологічних та фізичних страждань та погіршило якість її життя.
		Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_3 свою винуу вчиненнікримінального правопорушеннявизнав повністю.В своїхпоказах пояснив,що дійсновін систематичновчиняв відноснопотерпілої ОСОБА_6 домашнє насильство,у томучислі й19січня 2024року.Причиною такихйого дійбуло систематичневживання алкогольнихнапоїв.Зазначає,що наданий часвін переосмисливсвою поведінку,взагалі невживає алкогольнінапої тазапевняє суд,що виправився. У вчиненому кається, просить суворо не карати.
		Потерпіла ОСОБА_6 в своїх показах також підтвердила факти систематичного вчинення ОСОБА_3 відносно неї домашнього насильства, зазначивши, що претензій до обвинуваченого вона не має, оскільки він виправився, домашнього насильства більше не вчиняє, сімейні відносини між ними налагодились. Просила суд, за можливості, взагалі не призначати ОСОБА_3 покарання.
		З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які учасниками судового провадження не оспорюються. Судом з`ясовано правильне розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність та істинність їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		Дії ОСОБА_3 , які виразились у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_6 , кваліфіковані за ст. 126-1 КК України.
		Діючи у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 відповідно до висунутого йому обвинувачення, а тому він повинен нести відповідальність за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.
		Відповідно до наявних у суду відомостей, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується задовільно, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий.
		Крім того при визначенні міри покарання обвинуваченому, суд враховує досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, згідно з висновками якої виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства є можливим та не становить високої небезпеки для суспільства.
		Приймаючи до уваги пом`якшуючі покарання ОСОБА_3 обставини, відсутність обставин що обтяжують покарання, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, відомості про його особу та особисте ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку, що відносно ОСОБА_3 слід визначити міру покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі.
		Ураховуючи, що кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив до постановлення відносно нього вироку Кодимського районного суду Одеської області від 12 серпня 2024 року, остаточне покарання йому слід призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань.
		Також суд, призначаючи покарання, враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, його щире бажання стати на шлях виправлення, позицію потерпілої та зважаючи на ці обставини, вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування остаточно визначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		При вирішенні питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування остаточно визначеного покарання, судом взято до уваги правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17, відповідно до якого, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України.
		На думку суду, остаточно визначене судом покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався. В судовому засіданні не було встановлено підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати покарання, призначене вироком Кодимського районного суду Одеської області від 12 серпня 2024 року та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.
		На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- виконувати заходи передбачені пробаційною програмою "Подолання домашнього насильства".
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...