Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1598/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 09.01.2025. Зареєстровано: 10.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2025.
Дата набрання законної сили: 11.02.2025
Номер судового провадження: 1-кп/331/238/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022080000000396

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                           
		Справа № 331/1598/24
		                           Провадження № 1-кп/331/238/2025
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 січня 2025 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 12022080000000396від 05.08.2022 з обвинувальним актом щодо 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве, Донецької області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,
		за участі:
		   прокурора           ОСОБА_4 , 
		захисника         ОСОБА_5 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		1. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
		24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй.
		До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є РФ), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу.
		Відповідно до ч.4 ст.2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави.
		Кожна держава має невід`ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання у будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Гака загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН.
		Кожна держава зобов`язана утримуватися від загрози силою або її застосування метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів.
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.
		Згідно з указаним документом територія України с неподільною та недоторканою.
		Незалежність Українивизнано значноюкількістю державсвіту,у томучислі05.12.1991 РФ.
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради збезпеки таспівробітництва вЄвропі укладеноДоговір продружбу,співробітництво іпартнерство міжУкраїною іРФ (ратифікованийЗаконом Українивід14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом РФ від 02.03.1999 № 42-ФЗ).
		Відповідно до ст.ст.2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та російською федерацією та розбудову відносин па основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється па всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою.
		При цьому, ст.69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються па основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
		Водночас, ст.73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		У порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, 24.02.2022 вище політичне та військове командування РФ розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України. Зокрема, за результатами воєнних дій, 27.02.2022 збройними силами РФ незаконно окуповано м. Бердянськ Запорізької області.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №197 від 11.07.2023 «Про затвердження змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», яким було затверджено зміни до Переліку територій, па яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 м. Бердянськ Запорізької області, належить до переліку тимчасово окупованих РФ територій з 26.02.2022.
		Після остаточноївійськової окупаціїм.Бердянськ Запорізькоїобласті,представниками збройнихформувань РФфактично узурповановсі владніповноваження натимчасово окупованійтериторії громадишляхом збройногозахоплення адміністративнихбудівель органівдержавної владита місцевогосамоврядування,встановлення інститутувійськових комендатур,запровадження тотальногоконтролю тажорсткого управлінняу всіхсферах життєдіяльностігромади,фактичної ліквідаціїприватної власності,свободи слова,пересування таволевиявлення,а такожшляхом повсякденногозалякування населення,застосування фізичногоі психологічноговпливу доокремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
		Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях м. Бердянська Запорізької області, представники збройних формувань РФ, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів України, створили на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконний правоохоронний орган - «Бердянское управление ГУ МВД в Запорожской области», створеному па території тимчасово окупованого м. Бердянськ Запорізької області, який розташовано, який наділений повноваженнями правоохоронного органу.
		Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів у тому числі віднесено органи Національної поліції України.
		Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про Національну поліцію» завданнями поліції є:
		1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
		2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
		3) протидії злочинності;
		4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Тобто правоохоронний орган - це державна установа діяльність якої спрямована па захист національної безпеки, забезпечення стану законності й правопорядку, захист прав, свобод та інтересів громадян, суспільства і держави та па реалізацію інших законодавчо визначених функцій держави.
		Також правоохоронні органи це державні органи, що па підставі відповідного законодавства здійснюють правоохоронну діяльність.
		Правоохоронна діяльність  це вид державної діяльності, яка здійснюється з мстою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу в суворій відповідності з законом і при неухильному дотриманні встановленого ним порядку і може бути реалізована через систему правоохоронних органів. З мстою здійснення правоохоронної діяльності створюються відповідні органи, які називаються правоохоронними.
		Отже, правоохоронні органи - це існуючі в суспільстві й державі установи та організації, що здійснюють правоохоронну та правозахисну функції, основне завдання яких полягає в забезпеченні законності, захисту прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб, боротьбі з кримінальними та іншими правопорушеннями. Під правоохоронним органом розуміють державну установу, яка діє в системі органів влади й виконує па основі закону державні функції (владні, організаційно-розпорядчі, контрольні тощо) в різних сферах внутрішньої та зовнішньої діяльності держави.
		Так, після окупації військами РФ м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької не пізніше квітня 2022 року (більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена) па вказаній території окупантами створено незаконний правоохоронний орган «Бердянское управление ГУ МВД в Запорожской области». На даний орган представниками окупаційної адміністрації покладено здійснення функцій щодо: забезпечення публічної безпеки, захисту прав і свобод громадян, протидії злочинності, фіксація та документування правопорушень, та інше.
		Отже, на незаконний орган, «Бердянское управление ГУ МВД в Запорожской области» покладено завдання щодо здійснення правоохоронної діяльності на тимчасово окупованій території м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької області.
		Тобто, незаконний орган створений представниками окупаційної адміністрації не пізніше квітня 2022 року (більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена) «Бердянское управление ГУ МВД в Запорожской области» - є правоохоронним органом.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 13.04.2022, перебуваючи па території м. Бердянськ Запорізької області, яке з 28.02.2022 знаходиться під тимчасовою окупацією збройних сил РФ, діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями РФ, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної влади м. Бердянськ та добровільно зайняв посаду «начальника уголовного розыска» у незаконному правоохоронному органі «Бердянское управление ГУ МВД в Занорожской области», створеному на території тимчасово окупованого м. Бердянськ Запорізької області.
		Надавши добровільну згоду на участь у незаконно створеному правоохоронному органі «Бердянское управление ГУ МВД в Запорожской области», починаючи приблизно з 11 год 00 хв 13.04.2022, ОСОБА_6 , діючи умисно, знаходячись на території м. Приморськ Бердянського району Запорізької області, за адресою: Запорізька область, Бердянський район, м. Приморськ, вул. Центральна, 6.39, провів так звану примусову співбесіду з діючими працівниками відділення поліції № 2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області. У ході вказаної співбесіди ОСОБА_6 погрожував застосуванням насильства щодо працівників поліції та членів їх родини, з метою схилити останніх до здійснення колабораційної діяльності та переходу на бік окупаційної влади країни агресора для виконання своїх обов`язків під керівництвом військової адміністрації РФ, а також добровільної здачі табельної вогнепальної зброї.
		Так, ОСОБА_3 , зайнявши зазначену посаду та будучи наділеним повноваженнями діяти від імені незаконно створеного правоохоронного органу, «Бердянское управление ГУ МВД в Запорожской области», створеному па тимчасово окупованій території м. Бердянськ Запорізької області, здійснював протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади на території м. Бердянськ Запорізької області, здійснював контроль та організацію діяльності підлеглих у підпорядкованому відділі.
		 
		2. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність 
		Дії обвинуваченого  ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.7 ст. 111-1 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		3. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia)
		Судовий розгляд кримінального провадження щодо  ОСОБА_3 здійснювався у порядку спеціального судового провадження на підставі ухвали судді від 02.10.2024 за відсутності обвинуваченого.
		Обвинувачений  ОСОБА_3 неодноразово викликався до суду за місцем свого проживання, яке розташоване на тимчасово окупованій території України (Донецька область, м. Єнакієве), через засоби масової інформації шляхом опублікування повісток про виклик у газеті «Урядовий кур`єр» № 180 (7840) від 05.09.2024; № 212 (7872) від 18.10.2024; № 246 (7906) від 05.12.2024, № 265 (7925) від 31.12.2024, а також шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Крім того, повістка про виклик обвинуваченого вручалась особисто його захиснику ОСОБА_5 .
		Жодного разу обвинувачений  ОСОБА_3 до суду не прибув, заяв про неможливість взяти участь у судовому розгляді суду не подав, письмових пояснень із повідомленням поважності причин своєї неявки до суду не надіслав, що свідчить про його небажання скористатися передбаченим діючим КПК України правами обвинуваченого.
		За цих обставин допит обвинуваченого у судовому засіданні не здійснювався.
		4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення
		Так, винуватість  ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він раніше працював у відділенні поліції № 2, яке входило до складу Бердянського відділу поліції, яке розташоване у м. Приморськ, Бердянського району. ОСОБА_3 він особисто не знав, однак зазначив, що 13 квітня 2024 року о 09:30 на його мобільний телефон надійшов дзвінок від співробітника відділення поліції № 2 ОСОБА_8 , яка перебувала на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення, та повідомила про те, що о 10:00 в учбовому класі відділення поліції за адресою: м. Приморськ, вул. Центральна, 39, відбудуться збори співробітників, які залишились на тимчасово окупованій території. Він не хотів йти на вказані збори, однак ОСОБА_8 у розмові повідомила, про те, що в разі не прибуття в нього виникнуть проблеми. Об 11:00 до учбового залу зайшли чотири чоловіки, двоє з яких були йому невідомі, одного чоловіка він знав, оскільки той працював у карному розшуку та один чоловік був замаскований, одягнений у кепку та маску (арафатку), тобто обличчя чоловіка видно не було. Останній чоловік не представився, однак повідомив, що він є представником нової влади та його буде призначено начальником карного розшуку Бердянського відділу поліції. Після чого, чоловік почав схиляти людей до того, щоб вони переходили працювати на бік окупантів. Він відмовився, після чого осіб, які перебували у залі, розсадили по різним місцям. Далі, продовжили проводити бесіди, однак він знов відмовився, після чого його відпустили додому. Зазначає, що чоловік з маскуванням пізніше йому телефонував та знов умовляннями просив залишитись та перейти на бік окупантів. Під час проведення зборів, хлопці звертались до «замаскованого» чоловіка як до ОСОБА_9 . Пізніше, коли всі вийшли з зали, чоловік привідкрив своє обличчя, для того, щоб попити води, згодом чоловік взагалі зняв маску та кепку, тим самим показав своє обличчя. Під час розмови, чоловік розповідав, що до 2014 року він працював у карному розшуку Донецького ГУМВС, пізніше працював у карному розшуку у м. Маріуполі, далі вийшов на пенсію. Наголосив на тому, що виїхав з міста 15 квітня 2022 року. Пізніше, з чуток він дізнався, що ОСОБА_3 , зайняв посаду начальника карного розшуку Приморського відділу поліції, однак точну назву установи він сказати не може. 
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він працював поліцейським СРПП (сектор реагування патрульної поліції), що було у підпорядкуванні Бердянського РВ поліції. 13 квітня 2024 року йому зателефонував кадровий співробітник та повідомив про те, що у ВП № 2 в актовій залі відбудуться збори, при цьому зазначив, що явка обов`язкова, в разі неявки будуть загрожувати його близьким родичам. Далі, він приїхав до відділу, зайшов до актової зали та побачив начальника чергової частини ОСОБА_11 разом із чоловіком у масці, ймовірно то був саме ОСОБА_3 , які почали запрошувати їх працювати на РФ. До чоловіка в масці та кепці звертались, як до ОСОБА_9 . Однак, зазначає, що обличчя вказаного чоловіка не бачив. Він відмовився від запропонованих пропозицій та 14 квітня 2024 виїхав з тимчасово окупованої території. Крім того, зазначив, що чоловік з замаскованим обличчям повідомляв, що він приїхав з Донецьку, зайшов як головний, однак посаду його повідомити не може. На його думку він міг займати керівну посаду, оскільки він пропонував їм зайняти будь-які посади. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він з 2013 року працював у Приморському відділі поліції та на момент окупації займав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції. 13 квітня 2022 року йому зателефонувала інспектор кадрового забезпечення ОСОБА_13 та запросила прийти на збори, на які приїдуть представники Бердянського відділу поліції. До актової зали зайшли п`ять чоловік, однак він всіх не знав, пам`ятає, що серед вказаних чоловіків був ОСОБА_14 , ще один чоловік назвався ОСОБА_15 та почав проводити агітаційні заходи, пропонував їм працювати на окупаційну владу або терміново виїжджати на підконтрольну Україні територію. ОСОБА_16 він не бачив, оскільки останній був у кепці, однак на впізнанні він впізнав вказану особу по фото по бровам та очам. При цьому, під зборів ОСОБА_17 представився як начальник карного розшуку Бердянського ВП. Зазначав, що давно працює у міліції, не любив українську владу, жив в ДНР, всіляко заохочував їх переходити на бік окупаційної влади. 
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він перебував на посаді дільничного офіцеру відділення поліції № 2, яке входило до складу Бердянського відділу поліції. 24 лютого 2022 року по сигналу тривога їх зібрали у відділку поліції та видали табельну зброю. 13 квітня 2022 року за вказівкою ОСОБА_11 , який займав посаду начальника чергової частини, йому зателефонувала ОСОБА_13 та запросила прийти на збори. Під час прибуття до актової зали відділу поліції на збори він побачив чоловіків, які агітували працівників поліції перейти на бік окупаційної влади. Серед цих осіб був чоловіків у кепці та балаклаві, який також агітував їх до співпраці та зазначав, що спокійно їм жити не вдасться, погрожував тим, що потрібно буде здати зброю. Вказаний чоловік зазначав, що на даний момент він перебував на посаді начальника карного розшуку у м. Бердянськ. Крім того, зазначав, що раніше працював у міліції Донецької області, однак був звільнений. Наступного дня він виїхав з міста. 
		Крім того, провина  ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України підтверджується наступними доказами:
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2022 та фототаблиці до нього, згідно якого свідок ОСОБА_19 упізнала ОСОБА_3 за загальними зовнішніми ознаками обличчя, а також кепці, яка саме була одягнута на даного чоловіка 13.04.2022 в ході проведення зустрічі (особа під № 8), як чоловіка на ім`я ОСОБА_17 , який 13.04.2022 приблизно о 11 год 00 хв перебував у приміщенні ВП №2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Приморськ, вул. Центральна, 39, на так званій «співбесіді» з працівниками відділення поліції, в ході якої, останній у примусовій формі наказав їм переходити на бік окупаційної влади та виконувати свої обов`язки під прапором РФ. Вказану особу представили як нового начальника карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.183-186);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2022 та фототаблиці до нього, згідно якого свідок ОСОБА_10 упізнав ОСОБА_3 за загальними зовнішніми ознаками обличчя та кепці, яка була одягнута на ньому 13.04.2022 (особа під № 8), як чоловіка на ім`я ОСОБА_17 , якого бачив вперше 13.04.2022 приблизно о 11 год 00 хв у приміщенні ВП №2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Приморськ, вул. Центральна, 39. У зазначеному приміщенні вказаний чоловік був ще з трьома невідомими та ОСОБА_20 у примусовій формі із погрозами застосування розправних дій над працівниками поліції та членами їх родини, вимагав переходити на бік ворога для продовження проходження служби на боці країни агресора (окупанта). ОСОБА_21 представили як нового начальника карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.187-190);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.04.2022 та фототаблиці до нього, згідно якого свідок ОСОБА_7 упізнав ОСОБА_3 за загальними зовнішніми ознаками обличчя(особа під № 8), як чоловіка на ім`я ОСОБА_17 , який 13.04.2022 приблизно о 11 год 00 хв, перебуваючи у приміщенні ВП №2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Приморськ, вул. Центральна, 39, у примусовій формі наказав працівникам поліції переходити на бік ворога з погрозами застосування насильства. Також останній представився як новий начальник карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.191-193.1);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.04.2022 та фототаблиці до нього, згідно якого свідок ОСОБА_22 упізнав ОСОБА_3 за загальними зовнішніми ознаками та рисами обличчя (особа під № 8), як чоловіка на ім`я ОСОБА_17 , який 13.04.2022 приблизно о 11 год 00 хв, перебуваючи у приміщенні ВП №2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Приморськ, вул. Центральна, 39, наказував із погрозами насильства до працівників поліції переходити останнім на бік ворога для співпраці. Також останній представився новим начальником карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.194-197);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2022 та фототаблиці до нього, згідно якого свідок ОСОБА_12 упізнав ОСОБА_3 за зовнішніми загальними ознаками (особа під № 8), як чоловіка на ім`я ОСОБА_17 , який 13.04.2022 приблизно о 11 год 00 хв представився новим начальником карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області та примушував поліцейських під погрозами насильства переходити на сторону ворога та співпрацювати, перебуваючи за адресою: м. Приморськ, вул. Центральна, 39 (т.1 а.с.198-201);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2022 та фототаблиці до нього, згідно якого свідок ОСОБА_18 упізнав ОСОБА_3 за загальними зовнішніми ознаками (особа під № 8), як чоловіка на ім`я ОСОБА_17 , який 13.04.2022 приблизно о 11 год 00 хв за адресою: м. Приморськ, вул. Центральна, 39, погрожував поліцейським та примушував переходити на бік ворога, співпрацюючи. Також останній представився новим начальником карного розшуку Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області (т.1 а.с.202-205);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2022 та фототаблиці до нього, згідно якого свідок ОСОБА_23 упізнав ОСОБА_3 за рисами обличчя та кепкою (особа під № 8), як чоловіка на ім`я ОСОБА_17 , який 13.04.2022 приблизно о 11 год 00 хв, перебуваючи за адресою: м. Приморськ, вул. Центральна, 39, представився новим начальником карного розшуку та примушував поліцейських переходити на бік ворога, погрожуючи насильством над ними та їх родинами (т.1 а.с.206-209).
		 
		5. Мотиви суду
		5.1 Чи належить обвинувачений до суб`єкту кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України
		Зі змісту диспозиції ч.7 ст.111-1 КК України убачається, що суб`єктом цього кримінального правопорушення може бути лише громадянин України.
		Наявність у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України підтверджується копією особової картки ф.№ 1 долученої до матеріалів справи (т.1 а.с.210), а саме: що останній документований паспортом громадянина України серії  НОМЕР_1 від 15.03.2017, виданим Приморським РВ у м. Маріуполі ГУ ДМСУ в Донецькій області та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , дата видачі 25.04.2017, строк дії 25.04.2027. Відповідно до копії паспорту громадянина України, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 26.05.2004 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 211-212).
		Отже, ОСОБА_3 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		 
		5.2 Щодо доведеності у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення
		Під час судового засідання судом було допитано декількох свідків, які надали інформацію щодо діяльності ОСОБА_3 після окупації м. Бердянська у квітні 2022 року, зокрема, з приводу того, що він виконував роль начальника на зборах особового складу Приморського відділу поліції, який є структурним підрозділом Бердянського РВП, при цьому представлявся як "начальник уголовного розыска", при цьому раніше до складу працівників Бердянського РВП не належав та у встановленому в Україні порядку цю посаду не займав. Свідки суду повідомили, що цього чоловіка називали як " ОСОБА_17 " та вони запам`ятали деякі риси його обличчя, не дивлячись на те, що він приховув своє обличчя елементами одягу. 
		Як видно з протоколів впізнання особи за фотознімками свідки  ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та ОСОБА_23 впізнали чоловіка, зображеного на фото як " ОСОБА_3 " та зазначили, що це саме та особа, яка представлялась як новий "начальник уголовного розыска", призначений окупаційною владою, та умовляв їх також переходити на бік окупантів.
		До того ж зі змісту пояснень свідків видається очевидним, що ОСОБА_3 зайняв цю посаду добровільно, оскільки під час розмови на зборах особового складу він повідомляв про свою прихильність так званим ДНР та намагався і їх переконати у вигідності зайняття посад у правоохоронних органах, які на той період створювались представниками окупаційної влади Росії. Суд також ураховує, що частина поліцейських, які перебували на зборах особового складу у м. Приморську, безперешкодно виїхала на підконтрольну територію України, що непрямо підтверджує і факт відсутності будь-якого непереборного тиску, зокрема, на ОСОБА_3 під час прийняття рішення останнім про зайняття посади у незаконно створеному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території України. Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 зайняв цю посаду добровільно та його провина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України підтверджується в повному обсязі.
		 
		6. Обґрунтування щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Окремо суддею встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_3 повідомлявся у передбачений законом спосіб через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик також публікувались на офіційному веб-сайті судової влади України, повістка про його виклик вручалась захиснику.
		7. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено. В якості обставини, яка обтяжує покарання, суд враховує вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		8. Мотиви призначення покарання.
		При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, які згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, мешкає на тимчасово окупованій території України, відомостей щодо наявності у обвинуваченого родини та неповнолітніх дітей на утриманні матеріали провадження не містять.
		На підставі викладеного, беручи до уваги обставини вчиненого ОСОБА_3 злочину, значущість посади, яку він добровільно зайняв, яка відноситься до керівних, тяжкість кримінального правопорушення, та наявність обставини, що обтяжує його покарання, враховуючи дані біографії обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, вважаючи, що це буде необхідним і достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як ним самим, так і іншими особами. Підстав для застосування ст.. 69 КК України судом не вбачається. 
		При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд враховує, що обвинувачений офіційно не працює та не займається певною діяльністю, однак за віком є особою, яка може претендувати на зайняття посад ворганах державноївлади тав правоохоронних органах. За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та правоохоронних органах з конфіскацієюусього особистогомайна, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
		9. Мотиви ухвалення рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2022 щодо ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, однак на момент винесення вироку ОСОБА_3 затриманий не був, до суду не доставлений, рішення щодо застосування обраного запобіжного заходу судом не приймалось, розгляд справи здійснювався за відсутності обвинуваченого, прокурор в судовому засіданні з клопотанням про застосування будь-якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 не звертався. З викладеного вбачається, що підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили немає.
		Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2022, яке належить ОСОБА_3 , з огляду на призначення йому додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, слід залишити чинним до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації всього належного йому майна. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати виннимускоєннікримінального правопорушення,передбаченогоч.7ст.111-1ККУкраїни,тапризначитийому покаранняу виглядіпозбавлення воліна строкп`ятнадцять роківз позбавленнямправаобійматипосадиворганахдержавноївлади тавправоохороннихорганахнастрок п`ятнадцять років із конфіскацією усього належного йому майна.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 .
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 не обирати.
		Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_3 : квартиру (реєстраційний номер майна: 5653116), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі частки власності 1/1, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 3-1702 від 30.04.2004 накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2022, залишити без змін до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскацій майна обвинуваченого.
		Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення надіслати захиснику у порядку аб. 6 ч.3 ст. 323 КПК України та вручити прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...