Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 493/1907/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано судом: 10.01.2025. Зареєстровано: 10.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2025.

Номер судового провадження: 2/493/177/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 493/1907/24 
		Провадження № 2/493/177/25 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   10 січня 2025 року                       м. Балта Одеської області
		Балтський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого-судді Тітової Т.П.
		за участю секретаря Сирота О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум, мотивуючи свої вимоги тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який отримує пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV. З 20.05.2009 року до 25.08.2023 року відповідач отримував пенсію по інвалідності з 22.11.1993 року та пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до ЗУ № 1058-ІV. 25.08.2023 року відповідач звернувся до позивача із заявою про перехід з пенсії в разі втрати годувальника на пенсію за віком. Розпорядженням від 01.09.2023 року відповідачу призначено пенсію у розмірі 9007,81 грн. При призначені пенсії відповідачу помилково було застосовано показник середньомісячної заробітної плати за 3 попередні роки (2020-2022). Перевіркою електронної пенсійної справи встановлено, що при обчисленні розміру пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 3 календарні роки, що передують року звернення за перерахунком пенсії, що суперечить положенням ч. 3 ст. 45 ЗУ № 1058-ІV. Після приведення пенсійної справи у відповідність, розмір призначеної з 25.08.2023 року пенсії за віком склав 5537,52 грн (розпорядження від 13.10.2023 року). Застосовано показник середньомісячної заробітної плати за 3 попередні роки за 2014-2016 роки. Таким чином у відповідача виникла переплата пенсії у сумі 7724,19 грн за період з 25.08.2023 року по 31.10.2023 року. Пенсіонеру було надіслано листа № 1500-0502-8/154707 від 02.11.2023 року та повідомлено про зазначену переплату. На підставі вищезазначеного було винесено рішення № 3507 від 01.11.2023 року про прийняття суми переплати пенсії на облік. Отже відповідач отримав пенсійну виплату в сумі 7724,19 грн без достатньої на те правової підстави. У зв`язку з тим, що відповідачем 05.12.2024 року подано до Головного управління заяву про утримання суми боргу з пенсії у розмірі 20 % щомісячно та в січні 2025 року вже здійснено відрахування з пенсії відповідача в розмірі 1192,18 грн, Головне управління зменшило розмір вимог про стягнення надміру виплачених сум бюджетних коштів з 7724,19 грн до 6532,01 грн. 
		Ухвалою судді від 15.11.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків.
		Ухвалою судді від 25.11.2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		09.01.2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог з 7724,19 грн до 6532,01 грн, у зв`язку з відрахуванням з пенсії відповідача за його заявою суми в розмірі 1192,18 грн.
		Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки, на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив та додаткові пояснення, в яких представник просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
		Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.
		Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
		ОСОБА_1 25.08.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перехід з пенсії в разі втрати годувальника на пенсію за віком.
		Головним управлінням було прийнято рішення про переведення відповідача з пенсії в разі втрати годувальника на пенсію за віком та розпорядженням від 01.09.2023 року відповідачу призначено пенсію у розмірі 9007,81 грн.
		Як зазначає сам позивач у позовній заяві, при призначенні пенсії відповідачу помилково було застосовано показник середньомісячної заробітної плати за 3 попередні роки (2020-2022), замість належного показника середньомісячної заробітної плати за 3 попередні роки за 2014-2016 роки. Виплата пенсії у завищеному розмірі призвела до того, що відповідач за період з 25.08.2023 року по 31.10.2023 року отримав суми пенсійних виплат без достатньої на те правової підстави та як наслідок виникла переплата пенсії у розмірі 7724,19 грн.
		Головним управлінням було надіслано листа відповідачу від 02.11.2023 року за вих. № 1500-0502-8/154707 та повідомлено про надміру виплачені суми пенсійних виплат у розмірі 7724,19 грн, однак надміру виплачену суму пенсійних виплат відповідачем добровільно не повернуто.
		05.12.2024 року відповідачем подано до Головного управління заяву про утримання суми боргу у розмірі 20 % щомісячно та в січні 2025 року вже здійснено відрахування з пенсії відповідача в розмірі 1192,18 грн, Головне управління зменшило розмір вимог про стягнення надміру виплачених сум бюджетних коштів з 7724,19 грн до 6532,01 грн. 
		Згідно із ч. 1ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
		Ст. 50 ЗУ від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
		Отже, утримання виплаченої надміру суми пенсії, відповідно до ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних у спосіб, передбачений Порядком. Законодавцем передбачені лише два винятки з цього правила: якщо виплата відповідних грошових сум сталася внаслідок рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату, та у разі недобросовісності зі сторони набувача (ст. 1215 ЦК України).
		Таким чином, відповідальність може бути покладена на громадянина на підставіст. 50 ЗУ № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»абост. 103 ЗУ № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями.
		Тобто, обов`язковою умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
		П. 1 ч. 1ст. 1215 ЦК Українивизначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абз. 2 ч. 1ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положенняст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
		Згідно з п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп`ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.
		Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 року у справі № 510/2500/15-ц.
		Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченимиКонституцієюта законами України.
		Ст. 92 Конституції Українизазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (п. б).
		Ст. 46 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		Отже, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини відповідача, а саме через його зловживання.
		Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 (справа № 554/6495/17-ц), від 31.10.2019 (справа № 607/657/17), від 20.03.2019 (справа № 345/1493/17-ц), від 05.03.2018 ( справа № 541/1153/17).
		У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вчинив будь-які зловживання зі свого боку або подав позивачу недостовірні дані під час нарахування та виплати йому пенсії.
		Так, розрахунок пенсії проводився позивачем у справі. Обов`язок нарахування пенсії та визначення її розміру є дискреційними повноваженнями позивача у справі. Відповідач не зобов`язаний перевіряти вірність нарахування, отже, в його діях недобросовісність виключається.
		На підставі вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, так як судом встановлено, що позивач (платник грошових коштів) не довів факт недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів).
		Також суд зазначає про те, що переплата сталася не з вини відповідача, а як вказано позивачем - через помилково застосований показник середньомісячної заробітної плати за 3 попередні роки (2020-2022), що і призвело до виникнення переплати пенсії.
		Саме по собі неврахування Головним управлінням ПФУ в Одеській області законодавства при переведенні відповідача з однієї пенсії на іншу,не є підставою для стягнення переплати з відповідача у справі, відповідно в даному випадку і відсутня арифметична помилка при обрахуванні позивачем пенсії відповідачу.
		Також суд зазначає про те, що програмну помилку не можна вважати рахунковою та у відповідача відсутні дії, які б свідчили про недобросовісність набуття пенсії.
		У зв`язку із вищевикладеним позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 6532,01 грн не підлягають задоволенню.
		Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати компенсації не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум - відмовити.
		Рішення судуможе бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право протягом строку на апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текстрішення складено10.01.2025 року.
		СУДДЯ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...