Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/2925/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них.
Надіслано судом: 10.01.2025. Зареєстровано: 11.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2025.
Дата набрання законної сили: 08.01.2025
Номер судового провадження: К/9901/5535/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 808/2925/17
		касаційне провадження № К/9901/5535/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Хохуляка В.В.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської міської ради Запорізької області (далі - Міська рада) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 (суддя Стрельнікова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 (головуючий суддя - Чумак С.Ю., судді - Чабаненко С.В., Юрко І.В. у справі за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Управління) до Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства Бердянської міської ради (далі - Підприємство) про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		У жовтні 2017 року Управління звернулось до суду із позовом до Підприємства, у якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 858317,36 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
		 
		На обґрунтування зазначених позовних вимог Управління посилалося на те, що станом на 20.09.2017 за відповідачем обліковується сума узгодженого податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість, заборгованості з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища, податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, та пені у загальному розмірі 858317,36 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, нарахування податковим органом штрафних санкцій та пені за порушення термінів сплати податкових зобов`язань. Вказує, що судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, що набрало законної сили, стягнуто з відповідача зазначений податковий борг у зв`язку з чим позивачем направлялися до банківських установ, в яких у відповідача відкриті банківські рахунки, інкасові доручення, проте останні поверталися без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках, або у зв`язку з тим, що на кошти платника накладено арешт згідно іншого виконавчого документа. Зазначає, що майно платника податків описано у податкову заставу, а застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та у зв`язку із відсутністю коштів у боржника просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.  
		 
		Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 23.11.2017, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018, позов задовольнив: ухвалив надати Управлінню дозвіл на погашення податкового боргу Підприємства в розмірі 858317,36 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису від 06.09.2016 №9.
		 
		Ухвалюючи рішення задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: позивачем дотримано усі законодавчо визначені процедури по зверненню до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі, оскільки інкасові доручення, які повернуті банками без виконання, підтверджують відсутність коштів на рахунках відповідача; ані відповідачем, ані Міською радою акт опису майна з підстав належності цього майна іншій особі не оскаржувався; суд надає лише дозвіл на погашення суми податкового боргу, тоді як безпосередній продаж заставленого майна проводиться відповідно до Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518, який унеможливлює продаж на цільовому аукціоні майна, що не належить боржнику.
		 
		Міська рада оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 05.03.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. 
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: все майно, яке знаходиться у користування Підприємства, є комунальною власністю та належить Міській раді на праві власності, а тому не може бути використане як джерело погашення податкового боргу Підприємства; судові рішення у справі № 808/2874/16 були оскаржені Міською радою до Верховного Суду у складі Касаційного суду, а тому висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у Підприємства грошових коштів, що є підставою для погашення податкового боргу за рахунок майна, є передчасним. 
		 
		У відзиві на касаційну скаргу Управління просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, з підстав того, що у відповідності до пунктів 3.1, 6.5 статуту Підприємства, Підприємство є юридичною особою, права і обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації. Підприємство несе відповідальність за своїми обов`язками в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Підприємство не несе відповідальність за зобов`язаннями держави та власника, а власник не відповідає за зобов`язаннями Підприємства. Викладене свідчить про те, що податковим органом було правомірно здійснено звернення до суду щодо стягнення податкового боргу саме з Підприємства. Крім того, у акті опису майна № 9 від 06.09.2016 було описане майно у кількості 706 одиниць, яке належить саме Підприємству.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.01.2025 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 08.01.2025.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		У справі, що розглядається, суди встановили, що Підприємство зареєстрование як юридична особа (ідентифікаційний номер 13616331) та знаходиться за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд.46.
		 
		Станом на 20.09.2017 відповідач має податковий борг перед бюджетом: з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 260391,61 грн.; з податку на додану вартість у розмірі 554697,73 грн.; заборгованість з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища -    43218,01 грн.; заборгованість із податку з власників наземних транспортних засобів та інших самоходних машин і механізмів у розмірі 10,01 грн.
		 
		Податковий борг у відповідача виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань, штрафних санкцій та пені, нарахованої податковим органом за порушення термінів сплати податкових зобов`язань.
		 
		У зв`язку з несплатою відповідачем до бюджету податкового боргу контролюючим органом було сформовано першу податкову вимогу від 17.10.2001 № 1/185 на суму 532,50 грн.,  яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та вручена уповноваженому представнику 16.11.2001, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Також директору Підприємства під розписку була вручена друга податкова вимога № 2/256 від 17.12.2001 на суму 26792, 99 грн. 
		 
		16.05.2002 начальником Бердянської МДПІ Запорізької області було прийняте рішення про опис майна у податкову заставу № 49    стосовно відповідача. 
		 
		Докази переривання податкового боргу судам першої та апеляційної інстанцій не надавались.    
		 
		Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2016 в у справі №808/2874/16 був задоволений позов Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та стягнуто з рахунків Підприємства у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг у розмірі 858317,36 грн., у тому числі: з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 260391,61 грн.; з податку на додану вартість у сумі 554697,73 грн.; заборгованості з інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 43218,01 грн.; заборгованості із податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 10,01 грн.  
		 
		З метою виконання вказаного рішення суду податковим органом надсилалися до банківських установ, що обслуговують відповідача, інкасові доручення (розпорядження), а саме: до АТ «Таксомбанк»: №372_22 від 01.08.2017 на 260391,61 грн., № 373_22 від 01.08.2017 на суму 554697,73 грн., які повернуті банком без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунку (а.с.18); до ПАТ «ПУМБ»: № 369_22 від 01.08.2017 на суму 554697,73 грн., № 370_22 від 01.08.2017 на суму 43218,01 грн., № 368_22 від 01.08.2017 на суму 260391,61 грн., які повернуті банком без виконання у зв`язку що на кошти клієнта накладено арешт згідно іншого документу і для виконання даного документу кошти на рахунку платника відсутні. (а.с19-20); до ЗОДАТ «Райффайзен Банк Аваль»: № 366_22 від 01.08.2017 на 43218,01 грн.,    № 364_22 від 01.08.2017 на суму 260391 грн. 61 коп., № 365_22 від 01.08.2017 на суму 554697,73 грн., які повернуто банком без виконання у зв`язку із тим, що рахунки платника закриті, а на інші кошти клієнта накладено арешт згідно іншого документу і для виконання даного документу кошти на рахунку платника відсутні; до ПАТ КБ «ПриватБанк»: № 361_22 від 01.08.2017 на 554697,73 грн., № 360_22 від 01.08.2017 на суму 260391,61 грн., № 362_22 від 01.08.2017 на суму 43218,01 грн., які повернуті банком без виконання у зв`язку з тим, що на кошти клієнта накладено арешт згідно іншого документу і для виконання даного документу кошти на рахунку платника відсутні.  
		 
		06.09.2016 податковим керуючим Дриголою Д.М. проведено опис майна відповідача у податкову заставу, за результатами якого складено Акт опису майна (заміна предмету податкової застави) № 9 від 06.09.2016 на загальну суму 701897,69 грн. Акт складений відносно 101 одиниці майна. Одночасно цим актом визначено майно, яке звільняється з податкової застави. 
		 
		Податкову заставу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 08.09.2016.
		 
		Акт опису майна № 9 від 06.09.2016 ані Підприємством, ані Міською радою не оскаржувався.
		 
		Відповідно до пунктів 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.
		 
		Згідно з підпунктом 49.18.2    пункту 49.18    статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
		 
		За приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України, випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
		 
		Пунктом 57.1    статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (пункт 56.11 статті 56    ПК України).
		 
		Згідно з пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
		 
		Згідно з абзацом 1 пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
		 
		Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
		 
		Підпунктом 89.1.1 пункту статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
		 
		Відповідно до абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
		 
		Згідно абзаців 1-4 пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		 
		Пунктом 89.8 статті 89 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
		 
		Згідно з пунктами 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		 
		Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій обгрунтовано виходили з того, що за приписами статті 95 ПК України спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, яке, в свою чергу, здійснюється за рішенням суду, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
		 
		З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивачем дотримано усі законодавчо визначені процедури щодо звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі, а інкасові доручення, які повернуті банками без виконання, підтверджують відсутність коштів на рахунках відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду відхиляє як безпідставні доводи скаржника про те, що все майно, яке знаходиться у користування Підприємства, є комунальною власністю та належить Міській раді на праві власності, а тому не може бути використане як джерело погашення податкового боргу Підприємства, з огляду на положення абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 ПК України.
		 
		Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що відповідач є самостійною юридичною особою, за якою комунальне майно закріплено на праві господарського відання без будь-яких обмежень у здійсненні повноважень володіння, користування та розпорядження цим майном. Відтак як речове право відповідача у цій справі так і його відповідальність за своїми зобов`язаннями, як суб`єкта підприємництва закріпленим за ним майном - є повною, як це передбачено статтею 136 Господарського кодексу України, тоді як Бердянська міська рада Запорізької області, має право та обов`язок лише на здійснення контролю за використанням та збереженням належного йому майна, яке закріплено за відповідачем, як суб`єктом господарювання, але без втручання в оперативно-господарську діяльність підприємства відповідача.
		 
		При цьому, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що суд надає лише дозвіл на погашення суми податкового боргу, тоді як безпосередній продаж заставленого майна проводиться відповідно до Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518, який унеможливлює продаж на цільовому аукціоні майна, що не належить боржнику.
		 
		Стосовно доводів скаржника про те, що судові рішення у справі № 808/2874/16 були оскаржені Міською радою до Верховного Суду у складі Касаційного суду, суд касаційної інстанції вказує, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 04.02.2020 у справі № 808/2874/16 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2016 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 залишив без змін.
		 
		Таким чином, доводи Міської ради, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Враховуючи зазначене, касаційна скарга Міської ради підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 - без змін. 
		 
		Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359  Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Бердянської міської ради Запорізької області залишити без задоволення, а постанову постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...