Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14415/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано судом: 10.01.2025. Зареєстровано: 11.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2025.
Дата набрання законної сили: 09.01.2025
Номер судового провадження: К/990/19902/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 826/14415/18
		касаційне провадження № К/990/19902/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві  
		на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року (головуючий суддя - Огурцов О.П.)
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Карпушова О.В.; судді - Губська Л.В., Епель О.В.)
		у справі № 826/14415/18  за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс сервіс груп»
		до Головного управління ДПС у м. Києві  
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс сервіс груп» (далі - ТОВ «Комплекс сервіс груп»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 липня 2017 року № 0004421402.
		 
		Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 05 жовтня 2022 року адміністративний позов задовольнив повністю. 
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 січня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін. 
		 
		ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. 
		 
		В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Систем-Менеджмент».
		 
		Верховний Суд ухвалою від 06 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
		 
		24 липня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		 
		Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Комплекс сервіс груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09 жовтня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 30 травня 2017 року № 209/26-15-14-02-02/39434940.
		 
		Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей та підрядних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Вектор Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем-Менеджмент» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій, що мотивовано відсутністю в контрагентів платника в достатній кількості трудових ресурсів, основних та виробничих засобів, необхідних для виконання спірних поставок, проведенням ними транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій із надання податкової вигоди.
		 
		На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 липня 2017 року № 0004421402, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1852024,00 грн за основним платежем та 463006,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
		 
		Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
		 
		За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
		 
		Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		 
		Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
		 
		Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а також господарський характер понесених за ними витрат. Обставини реального характеру розглядуваних поставок встановлено також рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2018 року у справі № 826/10516/17, яке набрало законної сили 24 вересня 2018 року.
		 
		Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами та рішенням суду, яке набрало законної сили, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «Комплекс сервіс груп» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
		 
		Доводи відповідача про відсутність у постачальників платника достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок, а також проведення ними транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій із надання податкової вигоди, цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
		 
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                    І. Я. Олендер
		 
		                    Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...