Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 154/2009/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано судом: 13.01.2025. Зареєстровано: 13.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2025.
Дата набрання законної сили: 13.02.2025
Номер судового провадження: 1-кп/154/223/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024035510000092

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		154/2009/24
		1-кп/154/223/25
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 січня 2025 року м.Володимир
		 
		Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
		 
		головуючого: судді ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 
		з участю прокурора: ОСОБА_3 
		обвинуваченого: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
		захисника: ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир кримінальне провадження №12024035510000092 від 16 лютого 2024 року про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_4 ,  
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, громадянина України, освіта вища, 
		одруженого, на утриманні малолітня дитина, зареєстрованого в 
		АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в 
		 
		АДРЕСА_2 , працюючого приватним підприємцем, 
		не судимого
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України,-
		в с т а н о в и в:
		 
		В січні 2024 році (точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, які видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, розпорядження про службове відрядження, наказу про службове відрядження, розпорядження про призначення на посаду, які видаються органами місцевого самоврядування, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, за допомогою месенджера «Телеграм» звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, з якою заздалегідь домовився про виготовлення вказаних документів.
		При цьому, ОСОБА_4 , розуміючи, що вказані документи будуть підроблені, реалізуючи свій злочинний намір, за допомогою месенджера «Телеграм», у невстановлений досудовим розслідуванням час, надав свої особисті дані для внесення відомостей у тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, розпорядження про службове відрядження за кордон, наказу про службове відрядження за кордон, розпорядження про призначення на посаду, які в сукупності з іншими документами надають право перетнути державний кордон України у період дії правового режиму воєнного стану.
		У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, використовуючи реквізити ІНФОРМАЦІЯ_2 та Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області умисно виготовила підроблені офіційні документи - тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 20.05.2021, посвідчення № БСР 369 від 31.08.2023 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, розпорядження про службове відрядження за кордон №534-в від 13.02.2024, наказ про службове відрядження за кордон №533-в від 13.02.2024, посвідчення № НОМЕР_2 від 13.04.2022 видане Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області, вказавши в них завідомо недостовірні відомості про відстрочку ОСОБА_4 від військової служби в Збройних силах України на шість місяців та відомості про відрядження ОСОБА_4 у службове відрядження за кордон як працівника спеціаліста II категорії відділу по забезпеченню діяльності Білогородської сільської ради, після чого передала тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 20.05.2021, посвідчення № БСР 369 від 31.08.2023 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, розпорядження про службове відрядження за кордон №534-в від 13.02.2024, наказ про службове відрядження за кордон №533-в від 13.02.2024, посвідчення № НОМЕР_2 від 13.04.2022 видане Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області, ОСОБА_4 .
		Крім цього, 16.02.2024 близько 09.51 год., ОСОБА_4 , під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг», що за адресою: вулиця Левінцова, 60, м. Устилуг, Володимирського району, Волинської області, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, будучи особою призовного віку, який не має права перетину державного кордону України у період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, з наступними змінами внесеними Указом президента України №49/2024 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні»» від 06.02.2024, з метою незаконного перетину державного кордону України, надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи, а саме: розпорядження Білогородської сільської ради № 534-в від 13.02.2024 «Про службове відрядження за кордон»; наказ Білогородської сільської ради № 533-в від 13.02.2024 «Про службове відрядження за кордон»; посвідчення № БСР 369 від 31.08.2023 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час; посвідчення № БСР 369 від 13.04.2022 про те, що він являється спеціалістом II категорії відділу по забезпеченню діяльності Білогородської сільської ради; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 20.05.2021, які ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄРДПО НОМЕР_4 ) та Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області, не видавалися та не посвідчувалися, чим використав завідомо підроблений документ.
		Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе у пред`явленому обвинуваченні винним повністю. Суду показав, що з ним дійсно через Телеграм зв`язалась невідома йому особа, яка пообіцяла вирішити питання з виготовлення документів для виїзду за кордон військовозобов`язаним чоловікам. Оскільки його сім`я тривалий час перебуває в Польщі, і його партнери по бізнесу теж у Польщі, він вирішив скористатись вказаними послугами. Через Телеграм він повідомив про себе необхідну інформацію, а згодом отримав при особистій зустрічі з невідомою йому особою документи, а саме розпорядження Білогородської сільської ради № 534-в від 13.02.2024 «Про службове відрядження за кордон»; наказ Білогородської сільської ради № 533-в від 13.02.2024 «Про службове відрядження за кордон»; посвідчення № БСР 369 від 31.08.2023 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час; посвідчення № БСР 369 від 13.04.2022 про те, що він являється спеціалістом II категорії відділу по забезпеченню діяльності Білогородської сільської ради; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 20.05.2021. Розуміючи, що вони не видавались у встановленому законом порядку на його ім`я і він жодного відношення до вказаної сільської ради не має, він 16 лютого 2024 близько 09 год.50 хв під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг», надав вказані документи працівникам ДПС, після чого був затриманий. Щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати. 
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
		Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України як пособництво, тобто надання засобів які сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншим співучасникам, у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який звільняє від обов`язків, з метою його використання, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, а також за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обвинувачений вчинив кримінальний проступок та нетяжкий злочин.
		Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
		Обвинувачений є не судимий, на профілактичних обліках в органах превенції не перебуває, кримінальні правопорушення вчинив вперше.
		Суд враховує також його міцні соціальні зв`язки, наявність сім`ї та малолітньої дитини, а також його виключно позитивну характеристику з місця проживання. 
		Наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, при призначенні покарання за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України дають підстави суду перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, та призначити покарання у виді штрафу.
		Приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд призначає обвинуваченому покарання за ч.4 ст.358 КК України в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого. Речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлено.
		Керуючись ст.ст. 349, 370-371, 373-374 КПК України, суд-
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:
		-        За ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень;
		-        За ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень.
		Речові докази - мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S21+» з сім-картками операторів мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар» - вважати повернутими їх власнику ОСОБА_4 , підроблені документи: розпорядження Білогородської сільської ради № 534-в від 13.02.2024 «Про службове відрядження за кордон»; наказ Білогородської сільської ради № 533-в від 13.02.2024 «Про службове відрядження за кордон»; посвідчення № БСР 369 від 31.08.2023 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час; посвідчення № БСР 369 від 13.04.2022 про те, що він являється спеціалістом II категорії відділу по забезпеченню діяльності Білогородської сільської ради; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 20.05.2021 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 21 лютого 2024 року - скасувати.
		Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого. Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати за проведення судової технічної експертизи документів в розмірі 3786 грн.40 коп.
		Цивільний позов не заявлено.
		Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...