Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/8285/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2025.
Дата набрання законної сили: 24.12.2024
Номер судового провадження: 61-11267ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                       
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа №  761/8285/22
		провадження № 61-11267св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,                           Тітова М. Ю.,         
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович, ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності
		 
		за касаційною скаргою адвоката Герасимова Петра Олександровича як представника ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 , від імені якої діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - КМНО) Зубченком Р. О. 16 серпня 2021 року та зареєстрований за № 1380;
		скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , номер запису про право власності 43514860;
		визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на  вказану квартиру;
		витребувати квартиру АДРЕСА_1                   з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
		 
		Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що                              ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра - ОСОБА_4 . 14 лютого 2022 року позивач подала заяву про прийняття спадщини та довідалася, що                         16 серпня 2021 року, тобто після смерті ОСОБА_4 , від імені ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на праві особистої приватної власності. Відповідно до договору громадянка ОСОБА_3 , яка діяла як представник ОСОБА_4 на підставі довіреності, передала у власність покупця ОСОБА_2 спірну квартиру. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 25 квітня 2023 року позов залишив без задоволення.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не була стороною договору, тому належним способом захисту є витребування майна від останнього власника спірної квартири із застосуванням норм статей 387 і 388 ЦК України, а не визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності за попереднім власником.
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду
		Київський апеляційний суд постановою від 25 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 , від імені якої діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Зубченком Р. О. 16 серпня 2021 року та зареєстрований за № 1380. Скасував державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , номер запису про право власності 43514860. Визнав за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 . Витребував квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована порушенням судом норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права. Позовні вимоги обґрунтовані та доведені. 
		Правочин від імені власниці квартири укладено вже після її смерті, відповідач є таким, що безпідставно набув право власності на спірне майно. Позивач як спадкоємиця в установленому законом порядку прийняла спадщину і має право захистити порушені права володіння та користування спадковим майном шляхом визнання за нею права власності на квартиру та витребування її у відповідача. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи 
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Герасимов П. О. як представник ОСОБА_2 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного                             Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19; справу розглянуто за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
		 
		Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.  
		 
		Суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування рішення апеляційного суду. Розміщене на веб -сайті оголошення про виклик відповідача в судове засідання  за наявності відомостей про його зареєстроване місце проживання не є належним способом вручення судової повістки. В матеріалах справи наявний протокол судового засідання від 25 квітня 2024 року, який не стосується цієї справи. 
		 
		Відповідач не міг бути обізнаним про смерть ОСОБА_4 , оскільки інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану щодо актового запису про смерть станом на 16 серпня 2021 року не було. Витребування квартири призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі -Конвенція)  і покладе на відповідача непропорційний і надмірний тягар, що полягатиме у пошуку засобів відшкодування понесених ним витрат. Суд апеляційної інстанції задовольнив також вимоги про скасування державної реєстрації права власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності за позивачем, що суперечить правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду.
		 
		У  листопаді 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Богуш М. К. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований законністю і обґрунтованістю постанови апеляційного суду. 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2024 року  відкрито касаційне провадження  у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року до закінчення касаційного провадження.
		 
		24 жовтня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є рідною сестрою ОСОБА_1 .  
		 
		ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належала квартира АДРЕСА_1 . 
		 
		14 лютого 2022 року позивач як спадкоємець другої черги за законом в межах встановленого законом строку подала заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , і приватний нотаріус Веліксар Т. І. завів спадкову справу за номером у спадковому реєстрі 69134993 (місце заведення спадкової справи - Одеська область, Ізмаїльський район).
		 
		Після відкриття спадщини позивач дізналась, що 16 серпня 2021 року від імені ОСОБА_4 укладено договір купівлі - продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Зубченком P. O., за реєстровим номером 1380.
		Відповідно до вказаного договору громадянка ОСОБА_3 , яка діяла як представник ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Омаровою B. C. 14 серпня 2021 року за реєстровим номером 11218, передала у власність покупця - ОСОБА_2 квартиру, яка є предметом спору.
		 
		Право власності за ОСОБА_2 зареєстроване 16 серпня  2021 року приватним нотаріусом КМНО Зубченком P.O., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59868346, номер запису про право власності 43514860, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1612878280000 (інформаційна довідка № 300324466 від 18 лютого 2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
		 
		ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . 
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                        є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права  у  подібних  правовідносинах,  викладеного у  постанові  Верховного  Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується  з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм                        права  в   межах   касаційної  скарги,   дійшов   висновку,   що   касаційна   скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. 
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		У частині другій статті 129 Конституції України регламентовано, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом                   і судом.
		 
		Вказане положення кореспондується з нормами частини другої статті 12 ЦПК України, відповідно до якої учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		 
		Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
		 
		Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).
		 
		Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 128 ЦПК України  передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. 
		 
		Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
		 
		У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		 
		У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня
		2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		 
		У касаційній скарзі  представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в результаті чого суд апеляційної інстанції розглянув справу та ухвалив судове рішення без участі заявника.
		 
		Із матеріалів справи відомо, що Київський апеляційний суд ухвалою від 19 вересня 2023 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою                            ОСОБА_1 .
		 
		Київський апеляційний суд ухвалою від 10 жовтня 2023 року  закінчив проведення підготовчих дій. Призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 07 грудня 2023 року об 11 год 45 хв з повідомленням учасників справи.
		 
		07 грудня 2023 року розгляд справи відкладено на 22 лютого 2024 року.
		 
		Судове засідання 22 лютого 2024 року проведено за участю представника позивача,  відповідач у судове засідання не з`явився. У справі оголошено перерву до 25 квітня 2024 року. 
		 
		25 квітня 2024 року апеляційний суд розглянув справу за відсутності відповідача,  що підтверджується звукозаписом судового засідання.
		 
		Матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення ОСОБА_2 про судове засідання, призначене на 25 квітня 2024 року.  
		 
		Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
		 
		Повідомлення про судове засідання 25 квітня 2024 року, в якому ухвалено оскаржувану постанову апеляційного суду, шляхом його розміщення на офіційному веб - сайті судової влади України, за наявності у справі інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 не може вважатись належним повідомленням цього учасника справи.
		 
		Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті  6 Конвенції, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.
		 
		Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та розглянув справу за відсутності  ОСОБА_2 (його представника), щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
		 
		Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
		 
		Оскільки представник ОСОБА_2 обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив відповідача про розгляд справи, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, постанова Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Ураховуючи наведене, аргументи касаційної скарги щодо суті спору не підлягають оцінці судом касаційної інстанції, оскільки апеляційний суд порушив норми процесуального права, які є підставою для скасування постанови апеляційного суду.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу адвоката Герасимова Петра Олександровича як представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції  набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                 М. Є. Червинська 
		 
		Судді                                                                            А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                     Є. В. Коротенко  
		 
		                                                                                     В. М. Коротун
		                                                                                     
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...