Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 700/1098/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2025.
Дата набрання законної сили: 08.01.2025
Номер судового провадження: 61-6880ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                      
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                    
		(додаткова)
		 
		08 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 700/1098/23
		провадження № 61-6880св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - Фермерське господарство «Персть»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього Владислава Михайловича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Фермерського господарства «Персть» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих же умовах, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього Владислава Михайловича на постанову Черкаського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л., Новікова О. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		У листопаді 2023 року Фермерське господарство «Персть» (далі - ФГ «Персть») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих же умовах.
		 
		Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2023 року, ухваленим у складі судді Бесараб Н. В., у задоволенні позову ФГ «Персть» відмовлено, заходи забезпечення позову скасовано.
		 
		Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ФГ «Персть» задоволено.
		Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2023 року скасовано та прийнято у справі нове судове рішення.
		Позов ФГ «Персть» задоволено.
		Визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Персть» від 28 грудня 2012 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7122880400:03:001:0228 та 7122880400:03:001:0229, площею 5,52 га, які знаходяться в адмінмежах Босівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Заболотній В. М. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього В. М. задоволено частково.
		Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року скасовано і ухвалено нове рішення.
		У задоволенні позову ФГ «Персть» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих же умовах відмовлено.
		Стягнуто з ФГ «Персть» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 295,00 грн.
		 
		У листопаді 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього В. М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 065,00 грн.
		 
		Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 під час розгляду справи понесла витрати на професійну правничу допомогу. 
		У зв`язку з тим, що розгляд справи Верховним Судом проводився за правилами спрощеного позовного провадження, стадія судових дебатів була відсутня, тому 12 листопада 2024 року представником ОСОБА_1 було подано заяву в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України через підсистему «Електронний суд». 
		Також про понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу було заявлено у касаційній скарзі.
		 
		У січні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ФГ «Персть» про залишення без розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього В. М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка обґрунтована тим, що заявник подав заяву 25 листопада 2024 року, тобто з пропуском п`ятиденного терміну після ухвалення рішення Верховним Судом 13 листопада 2024 року. Отже після оприлюднення даного рішення 19 листопада 2024 року, заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ФГ «Персть» на користь ОСОБА_1 20 065,00 грн витрат на професійну правничу допомогу має були залишена без розгляду в силу вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23 січня 2024 року у справі № 380/12348/22 (провадження № К/990/27558/23).
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		 
		Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
		1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
		2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
		3) судом не вирішено питання про судові витрати;
		4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
		 
		Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
		 
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
		 
		За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		 
		Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
		 
		Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		 
		Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		 
		Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		 
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
		 
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		 
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		 
		Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:
		1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
		2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)
		3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		 
		Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).
		 
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
		 
		Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
		 
		При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
		 
		Правничу допомогу на стадії касаційного розгляду справи № 700/1098/23 ОСОБА_1 надавав адвокат Заболотній В. М., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 07 травня 2024 року № 26/24 та ордеру від 07 травня 2024 року серії СА № 1085128. 
		 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Заболотній В. М. зазначав про понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Також 12 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього В. М. про стягнення понесених судових витрат, в якій зазначено, що докази про розмір судових витрат, які будуть підлягати розподілу в разі прийняття рішення на користь ОСОБА_1 будуть подані протягом п`яти днів після прийняття рішення у справі.
		 
		25 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Заболотній В. М. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив договір про надання правової допомоги від 07 травня 2024 року № 26/24, акт прийому-передачі виконаних робіт від 22 листопада 2024 року згідно з договором про надання правової допомоги від 07 травня 2024 року № 26/24, квитанцію до прибуткового касового ордера від 22 листопада 2024 року, що підтверджує понесені витрати на суму 20 000,00 грн, а також накладну на суду 65,00 грн про відправлення ФГ «Персть» копії касаційної скарги.
		 
		ФГ «Персть» отримало через Електронний кабінет у ЄСІТС заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу та було повідомлено про розмір заявлених представником заявника витрат на правничу допомогу.
		 
		07 січня 2025 року ФГ «Персть» через Електронний кабінет у ЄСІТС  подало заперечення щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу, однак у даній заяві не просило зменшити витрати на правничу допомогу, а просило  залишити без розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього В. М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Таким чином, ФГ «Персть» не скористалось своїм правом, передбаченим частиною п`ятою статті 137 ЦПК України подати обґрунтоване клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Щодо заяви ФГ «Персть» про залишення без розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього В. М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то вказана заява  не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до повідомлення про доставлення електронного листа постанова Верховного Суду від 13 листопада 2024 року була доставлена представнику ОСОБА_1 - адвокату Заболотньому В. М. до електронного кабінету 20 листопада 2024 року, а 25 листопада 2024 року ним подано заяву про ухвалення додаткового рішення, тому ним не було пропущено строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
		 
		Ураховуючи наведене, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу на стадії касаційного розгляду, взявши до уваги умови договору про надання правничої допомоги від 07 травня 2024 року № 26/24, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, та враховуючи те, що                            ФГ «Персть» не подало обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що визначений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі                            20 000,00 грн під час розгляду справи у суді касаційної інстанції є обґрунтованим та необхідним у контексті обставин цієї справи.
		 
		Однак, витрати у розмірі 65,00 грн на відправлення копії касаційної скарги ФГ «Персть» не входять до витрат на професійну правничу допомогу, тому відсутні підстави для їх задоволення.
		 
		Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом відповідача послуг під час розгляду справи у суді касаційної інстанції за касаційною скаргою відповідача та їх характер, розгляд справи у суді касаційної інстанції, а також необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення із позивача на користь відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на стадії касаційного розгляду цієї справи.
		 
		Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні заяви Фермерського господарства «Персть» про залишення без розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього Владислава Михайловича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
		 
		Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Заболотнього Владислава Михайловича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Фермерського господарства «Персть» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 (двадцяти тисяч) гривень.
		 
		У іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  Д. Д. Луспеник    Судді:   І. Ю. Гулейков     Б. І. Гулько     Г. В. Коломієць      Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...