Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/15083/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби).
Надіслано судом: 13.01.2025. Зареєстровано: 14.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2025.

Номер судового провадження: П/320/15083/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 грудня 2024 року № 320/15083/23
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Ліквідаційна комісія ГУ МВС України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, 
		в с т а н о в и в :
		До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд: 
		-визнати протиправним рішення МВС України від 28.12.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХII «Про міліцію»;
		???- зобов?язати МВС України негайно здійснити розрахунок належної ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;
		-зобов?язати МВС України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв?язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. 
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, безпідставно відмовлено в нарахуванні та виплаті одноразової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, пов`язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ (виконання службового обов`язку під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС).
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
		Третя особа надала пояснення, у яких зазначила, що Рішення МВС України відповідає вимогам законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке. 
		ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є особою з інвалідності 2 групи, що підтверджується посвідченням від 23.08.2018 серії НОМЕР_2 .
		Відповідно до посвідчення від 13.02.2019 серії НОМЕР_3 (категорія 1), ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. 
		Відповідно до наказу від 28.12.1986, у період з 24.11.1986 по 24.12.1986 Позивач перебував у службовому відрядженні у м. Чорнобиль.
		15.05.2000 ВЛК встановило зв`язок між отриманими захворюваннями та виконанням службових обов`язків.
		23.10.2002 МСЕК встановило ступінь втрати професійної працездатності в зв?язку з проходженням служби, у зв`язку з даним фактом 13.04.2004 за законодавством України, яке діяло на той період, НАСК «Оранта» виплатила Позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 858,00 грн. - 19.07.2018.
		31.10.2018 на підставі Довідки МСЕК Позивачу встановлено 2 групу інвалідності довічно, інвалідність пов`язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС, також 17.12.2019 ЦВЛК встановила зв`язок між захворюваннями та ліквідацією аварії на ЧАЕС.
		ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві із заявою від 15.05.2019 (вх.№Г-227-м), в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв?язку з тим, що отримав захворювання, внаслідок чого втратив 65% професійної працездатності та отримав II (другу) групу інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
		Листом від 08.07.2019 №1/766-Пд Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в місті Києві повідомила Позивача про те, що матеріали з питання призначення одноразової грошової допомоги були направлені для прийняття рішення до МВС України, повернуті на доопрацювання.
		Окружним адміністративним судом м. Києва було розглянуто адміністративну справу №640/645/21, за результатами якого визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, що полягає у неприйнятті рішення про призначення чи про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв?язку із встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків та за результатами її розгляду відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, прийняти відповідне рішення.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2022 року залишене без змін.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у відкритті касаційного провадження відмовлено.
		28 грудня 2022 року Міністерством внутрішніх справ відмовило ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги, мотивуючи це тим, що між встановленням часткової трати працездатності (2002 рік) та встановленням інвалідності (2018 рік) пройшло більше, ніж два роки, що є перешкодою у здійсненні виплат.
		Не погоджуючись зі вказаною відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
		Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990р. встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
		На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 (далі - Порядок №850).
		02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
		Відповідно до п. 1 Порядку № 850, Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
		Згідно п.п. 2 п. 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
		Відповідно до п.п. 2 п. 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
		Відповідно до п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
		Так, п. 3 Порядку № 850, встановлює підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги:
		-загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків;
		-установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ;
		-часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків.
		Зазначені підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, довічно на підставі Довідки МСЕК, інвалідність пов`язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС, також 17.12.2019 ЦВЛК встановила зв`язок між захворюваннями та ліквідацією аварії на ЧАЕС. При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням працівникові міліції інвалідності обґрунтовується наявністю причинно-наслідкового зв`язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.
		Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому під час проходження служби в органах внутрішніх справ, встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію».
		Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 464/5571/16-а, від 21 червня 2018 року у справі № 822/31/18 від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17, від 06 березня 2019 року у справі 822/163/18.
		Відповідно до п. 14 Порядку № 850, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
		-учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
		-учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;
		-навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
		-подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
		Отже підстави відмови призначення і виплати зазначеної грошової допомоги є вичерпними.
		Судом встановлено, що позивачу повернуто на доопрацювання матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги.
		Вказані посилання суд вважає не обґрунтованими, оскільки, вичерпним переліком випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначеному у пункті 14 Порядку № 850 ця обставина не передбачена.
		Отже, позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги.
		У відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем не зроблено.
		Повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги не передбачено Порядком №850 та суперечить зазначеним вище нормам матеріального права.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17.
		Верховний Суд у вказаному рішенні вказав, що після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
		При цьому, вирішувати питання щодо наявності чи відсутності підстав для виплати грошової допомоги уповноважено МВС України.
		Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 11.12.2019 у справі №822/2690/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86274880) та від 19.02.2020 у справі №822/909/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСП - 87712058).
		Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		В розумінні п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
		За вказаних обставин суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача в неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
		Право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата, визначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
		Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року у справі № 806/845/16.
		З матеріалів справи вбачається, що Міністерством внутрішніх справ України вдруге допущено протиправну бездіяльність, щодо повернення матеріалів позивача без прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність задовольнити та визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.10.2015 № 850.
		Щодо позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії суд зазначає наступне.
		Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
		З урахуванням тієї обставини, що відповідач неодноразово відмовляв позивачу в призначені одноразової грошової допомоги та визнавши протиправною бездіяльність яка полягає в неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, суд вважає за необхідне зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
		Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,- 
		в и р і ш и в:
		Адміністративний позов - задовольнити.
		Визнати протиправним рішення МВС України від 28.12.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХII «Про міліцію».
		Зобов`язати МВС України здійснити розрахунок належної ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
		Зобов`язати МВС України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Суддя Лиска І.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...