Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/21946/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 13.01.2025. Зареєстровано: 14.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2025.

Номер судового провадження: П/380/22168/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №380/21946/24
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 січня 2025 року
		Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
		- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у відмові надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
		- зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Посилається на те, що його батько, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду. У зв`язку із цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказав, що за результатами розгляду цієї заяви та підтвердних документів комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі  ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки, оскільки згідно витягу з відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» у складі сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено наявність інших осіб першого ступеня споріднення, що за законом зобов`язані утримувати ОСОБА_2 , а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5  дружина; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6  дочка. Позивач уважає дії відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси. Просить позов задовольнити повністю.
		Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що 17.09.2024 року позивач звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, посилаючись на п.9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку», у зв`язку із здійсненням догляду за своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особою з інвалідністю І групи «Б». Зазначила, що на підставі розгляду отриманих документів Комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом від 24.09.2024 року №18, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки згідно витягу з відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» у складі сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено наявність інших осіб першого ступеня споріднення, що за законом зобов`язані утримувати ОСОБА_2 , а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5  дружина; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6  дочка. Крім того, вказала, що позивач не надав до заяви про відстрочку підтверджуючих документів, що виключають можливість здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 , особою з інвалідністю І групи «Б», дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . За таких обставин, вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_7 є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та законах України, а вимоги позивача  безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
		Ухвалою судді від 28.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
		Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		Позивача, ОСОБА_1 , звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою від 17.09.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		До заяви позивачем додано належним чином засвідчені копії таких документів: паспорт серії НОМЕР_1 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номера від 21.11.2001 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , згідно якого батьком позивача є ОСОБА_2 ; довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №613627, згідно якої батько позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю І групи «Б» та потребує постійного стороннього догляду; пенсійне посвідчення батька позивача серії НОМЕР_3 ; рішення про призначення/перерахунок ОСОБА_1 (позивачу) компенсації як особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 30.04.2024 року; довідку про отримання допомоги від 13.05.2024 року №1; акт про встановлення факту здійснення постійного догляду від 17.09.2024 року; тимчасове посвідчення № НОМЕР_4 .
		На підставі розгляду отриманих документів Комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом від 24.09.2024 року №18, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови  в доданих до заяви документах відсутні підстави для надання ОСОБА_1 відстрочки у відповідності до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
		Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
		Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В силу ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Згідно з п.20 ч.1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Також Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
		У подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі також - Закон №2232-ХІІ).
		За ч.1 ст.2 цього Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Частинами 1, 5 ст.1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
		Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі також - Закон №3543-ХІІ) визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Поряд з цим, статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Згідно з п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі  Порядок №560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Як передбачено п.1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
		Відповідно до п.56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Згідно з п.57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
		За змістом п.п.58, 60 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
		Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
		Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
		На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
		Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
		У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
		У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
		В додатку 5 до Порядку №560 наведений перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Зокрема, документам, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є:
		для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;
		для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);
		Суть спірних правовідносин полягає у тому, що батько позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю І групи «Б» та потребує постійного стороннього догляду. Вказане підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №613627 та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 .
		У зв`язку із цим, 17.09.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов`язаний, який здійснює постійний догляд за хворим батьком, однак у відповідь отримав рішення про відмову з підстав наявності інших осіб першого ступеня споріднення, що за законом зобов`язані утримувати  ОСОБА_2 (батька позивача), а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5  дружини; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6  дочки.
		Даючи оцінку вказаним доводам, суд враховує наступне.
		З конструкції абз.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» слідує, що законодавець поєднав сполучником «чи» дві підстави, за якими не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:
		1) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;
		2) зайняті постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд).
		Отже, варто констатувати, що у випадку здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, доведення відсутності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд, не є обов`язковим.
		Тому відповідач, посилаючись відзиві на позовну заяву на те, що позивачу необхідно надати документи, які підтверджують відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за його батьком постійний догляд, підміняє одну підставу для відстрочки іншою, які є самостійними.
		Більше того, суд враховує, що п.58-1 Порядку №560 визначено, що військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.
		Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що спірне рішення відповідача, оформлене протоколом комісії від 24.09.2024 року №19, є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). А тому його слід визнати протиправним та скасувати.
		Стосовно компетенції відповідача щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд звертає увагу на таке.
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
		Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
		Пунктом 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
		Поряд з тим, згідно п.60 Порядку №560, на підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
		Отже, у спірному випадку саме відповідач в особі відповідної комісії має виключну компетенцію в питаннях оформлення відстрочки від призову під час мобілізації.
		За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.09.2024 (разом з поданими до неї документами) про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
		Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
		Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 24.09.2024 року №19, в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 .
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) від 17.09.2024 (разом з поданими до неї документами) про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Суддя Ланкевич А.З.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...