Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/12217/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 14.01.2025. Зареєстровано: 14.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2025.
Дата набрання законної сили: 09.01.2025
Номер судового провадження: 11-сс/991/17/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024000000000598

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Cправа №991/12217/24
		Провадження №11-сс/991/17/25
		Слідчий суддя: ОСОБА_1 
		Суддя-доповідач: ОСОБА_2 
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		09 січня 2025 року                                                                 місто Київ
		 
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
		головуючого-судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
		із участю:
		адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		прокурора ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 листопада 2024 року,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2024 задоволено клопотання та накладено арешт на майно, вилучене 21.10.2024 під час тимчасового доступу до речей і документів, які перебували у володінні Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), а саме: грошові кошти загальною сумою 171 550 доларів США та 150 000 євро, грошові кошти загальною сумою 320 000 доларів США, грошові кошти загальною сумою 240 100 євро, наручний годинник у металевому корпусі сірого кольору марки Audemars Piguet, на звороті корпусу якого вигравіювані символи «№8398» (що з урахуванням характеру гравіювання візуально відповідає 08398), «6 92960» та «Royal Oak Off Shore».
		Представник ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційні скарги з доповненнями.
		Посилається на те, що:
		- вилучені кошти не мають ознак речових доказів, передбачених ст.98 КПК України. Гроші у сумі 202 088 євро та 269 200 доларів США належать на праві власності ОСОБА_9 , а 38 000 євро та 50 800 доларів США - ОСОБА_10 , а не ОСОБА_11 . Вони законно набуті внаслідок підприємницької діяльності та продажу майна;
		- слідчих дій щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у кримінальному провадженні не здійснюється. ОСОБА_9 розірвала шлюб із ОСОБА_11 до подій, що розслідуються, не проживає з ним однією сім`єю. Тому ці кошти не можуть бути доказом незаконного збагачення чи декларування недостовірної інформації ОСОБА_11 ;
		- підстав здійснювати обшук без ухвали слідчого судді не існувало, адже речей та документів, що стосувалися б кримінальних правопорушень, у житлі ОСОБА_10 не вилучено. Обшук проведено 27.06.2024, дозвіл надано 19.07.2024, що свідчить про порушення ч.3 ст.233 КПК України та необґрунтованість перебування майна у правоохоронних органів;
		- не зважаючи на відсутність підстав для арешту, кошти не були повернуті власникам, хоча вони зверталися із відповідними заявами;
		- із одного провадження, в якому кошти не могли бути предметом, їх шляхом тимчасового доступу переміщено до іншого провадження, що суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №127/25394/18, провадження №51-2133км20; 
		- у НАБУ була можливість отримати ухвалу на обшук і вилучити кошти;
		- усупереч ч.2 ст.64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як третіх осіб, звернувся заступник керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ за погодженням з Генеральним прокурором, а не прокурор;
		- до матеріалів клопотання не додано доказів оцінки майна чи іншого документа на підтвердження набуття ОСОБА_11 упродовж 2022 року активів, вартість яких перевищує 30 млн грн, незаконності набуття коштів ОСОБА_9 , відомостей щодо права власності на майно, що належить арештувати;
		- детектив на обґрунтування клопотання про тимчасовий доступ долучив такий же перелік документів, що і до клопотання про арешт майна;
		- у матеріалах наявна постанова від 21.11.2024, а не 21.10.2024, про визнання такими, що втратили статус речових доказів грошей та телефонів, вилучених за адресою проживання ОСОБА_9 , але постанова про виправлення описки - відсутня;
		- постанови подані суду під час засідання, тому їхнє виготовлення відбулося пізніше, ніж здійснено тимчасовий доступ та визнано майно речовими доказами у новому кримінальному провадженні;
		- все майно, зазначене у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, було наявне у декларації ОСОБА_11 ще за 2020 рік, тобто придбане до обрання його народним депутатом.
		Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2024 у частині накладення арешту на майно, вилучене 21.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , під час тимчасового доступу до речей і документів, яке перебувало у володінні ДБР, а саме: грошові кошти в розмірі 269 200 доларів США та 202 088 євро, які належать ОСОБА_9 , і грошові кошти в розмірі 50 800 доларів США та 38 000 євро, що належать ОСОБА_10 
		ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.
		Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
		У судовому засіданні представники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтримала вимоги апеляційних скарг, посилаючись доводи, наведені у них, прокурор ОСОБА_8 заперечила про задоволення апеляційних скарг.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_8 , перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі є необґрунтованими. 
		У цьому провадженні встановлено наступні обставини.
		Детективами Другого Головного підрозділу детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000598 від 23.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.1 ст.366-2 КК України.
		21.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду проведено тимчасовий доступ до речей і документів, які перебували у володінні ДБР, та вилучено: грошові кошти у розмірі 171 550 доларів США та 150 000 євро і годинник марки «ROYAL OAK OFF SHOR (AUDEMARS PIGUET)» з числовим написом «08398», вилучені 24.06.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041650001048 від 20.06.2024; грошові кошти у розмірі 320 000 доларів США та 240 100 євро, вилучені 27.06.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041650001048 від 20.06.2024.
		Постановами старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_12 у кримінальному провадженні №12024041650001048, зокрема, речі вилучені за місцем проживання ОСОБА_11 , а саме: кошти у розмірі 171 550 доларів США та 150 000 євро, годинник марки «ROYAL OAK OFF SHOR (AUDEMARS PIGUET)» із числовим написом «08398»; а також вилучені у період з 17 год 35 хв 27.06.2024 по 01 год 42 хв 28.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_9 кошти у розмірі 320 000 доларів США та 240 100 євро визнано такими, що втратили статус речових доказів у кримінальному провадженні №12024041650001048 від 20.06.2024. 
		Постановою заступника керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_13 від 22.10.2024 вилучені кошти та годинник визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024000000000598 від 23.04.2024, оскільки наявні підстави для висновку, що вони є предметом незаконного збагачення народного депутата ОСОБА_11 
		25.10.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання заступника керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_14 , погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_15 , про арешт вказаного майна.
		Розглянувши клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків: наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України; рішення старшого детектива про необхідність вилучення цих речей є виправданим; не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_11 ; накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження; не застосування обмежень щодо відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до його знищення, сховання, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження; враховуючи доведеність наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, заборона відчуження, розпорядження та користування вилученим майном виправдає ступінь втручання у право власності; на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
		Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
		У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційних скарг представника.
		Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Приписами ч.1 ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		До клопотання про арешт майна додано копії документів та інші матеріали, якими стверджується таке.
		17.06.2022 ОСОБА_16 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 набув право власності на нерухоме майно: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3223155400:05:028:0184; земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3223155400:05:028:0185.
		Виконавчий напис вчинений у зв`язку з погашенням заборгованості за договором позики від 15.02.2020, за умовами якого ОСОБА_16 позичив колишньому власнику вказаного нерухомого майна ОСОБА_18 кошти у розмірі 250 000 доларів США строком до 01.07.2021. Водночас, вартість набутого за виконавчим написом нерухомого майна є очевидно вищою за суму позики, яку ОСОБА_16 начебто передав ОСОБА_18 .
		25.08.2022 ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу набув право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ V 250, 2016 року випуску, за ціною 1 620 000 грн.
		Упродовж короткого періоду на ім`я ОСОБА_16 оформлено право власності на рухоме та нерухоме майно сукупною вартістю, згідно з оформленими документами - 8 933 725 грн. Однак ринкова вартість такого майна є значно вищою.
		До 26.09.2017 ОСОБА_16 займав посаду директора ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Римід», учасником якого був ОСОБА_11 , а з 04.10.2017 - посаду заступника директора зазначеної юридичної особи та отримував дохід від ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Римід» до І кварталу 2023 року.
		ОСОБА_11 передав дружині - ОСОБА_9 свою частку у статутному капіталі ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Римід» та згідно з відомостями журналістського розслідування, опублікованого на вебсайті «bihus.info», ОСОБА_11 і ОСОБА_9 активно користувались майном, набутим на ім`я ОСОБА_16 , зокрема автомобілем MERCEDES-BENZ V 250.
		Згідно зі щорічною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданої ОСОБА_11 , останнім задекларовано значну суму готівкових коштів, наявних станом на кінець звітного періоду безпосередньо у нього та його дружини ОСОБА_9 . 
		Оглядом інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи органом досудового розслідування встановлено, що за період з 1 кварталу 1998 року по 2 квартал 2024 року ОСОБА_11 отримав доходи у розмірі 7 543 395,07 грн, його дружина - ОСОБА_9 за цей період отримала доходи у розмірі 42 669 870,21 грн. Водночас, за період з 2012 року (перші відомості про отримані доходи) по 2018 рік включно дохід ОСОБА_9 склав лише 304 050,46 грн.
		Через декілька днів після набуття ОСОБА_11 повноважень народного депутата України Верховної Ради України IX скликання (29.08.2019), а саме 03.09.2019 ОСОБА_9 була зареєстрована як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування та її доходи почали різко зростати. Зазначена тенденція сформувалась та зберігається з початку набуття ОСОБА_11 депутатських повноважень по теперішній час. Разом із цим, після набуття ОСОБА_11 депутатських повноважень ОСОБА_9 почала отримувати істотний дохід від операцій з нерухомим майном.
		Також, у ході огляду доходів ОСОБА_10 - батька ОСОБА_9 встановлено, що він за період з 1 кварталу 1998 року по 2 квартал 2024 року отримав доходи у розмірі 12 519 914,18 грн, з яких за період з 2000 року по 2019 рік включно - 212 289,54 грн. ОСОБА_10 02.09.2020 був зареєстрований як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, після чого його доходи також почали різко зростати. Зазначена тенденція сформувалась та зберігається з початку набуття ОСОБА_11 депутатських повноважень по теперішній час.
		Із 2016 року ОСОБА_9 , а з 2017 року і ОСОБА_10 , отримували дохід від ТОВ «Інфосстайл» (податковий номер 22899194, поточна назва - ТОВ «Компанія «Конкорд»), одним із бенефіціарних власників якого був ОСОБА_11 , що свідчить про їх пов`язаність та тривале знайомство, починаючи із вказаного періоду.
		У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, ОСОБА_11 задекларовано 32 позиції у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», 2 автотранспортних засоби марки «Mercedes-Benz», які перебувають у власності суб`єкта декларування та його дружини, на придбання яких очевидно витрачались кошти від задекларованих доходів.
		Відповідно до ст.368-5 КК України під незаконним збагаченням варто розуміти набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи. Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
		Враховуючи вищенаведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді, що вилучені кошти можуть бути предметом вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КК України.
		Не спростовують цього висновку доводи апеляційних скарг про те, що вилучені гроші у сумі 202 088 євро та 269 200 доларів США належать на праві власності ОСОБА_9 , а 38 000 євро та 50 800 доларів США - ОСОБА_10 , як такі, що отримані законно від підприємницької діяльності та продажу майна.
		Так, до апеляційних скарг не долучено доказів конвертації гривневих доходів на євро та долари США.
		Копія розрахунків прибутків ФОП ОСОБА_9 складена самою ОСОБА_9 та не підтверджена будь-якими іншими документами, що не дає підстав брати її до уваги, як достовірну.
		Довідки АТ «ПриватБанку» про дебітовий та кредитовий обіг клієнта ФОП ОСОБА_9 є нічим іншим, як оборотами по розрахунковому рахунку, які являють собою індекс активності, однак не стверджують обсяг капіталізованих коштів і переведення їх в готівку. 
		Посилання апеляційної скарги, що на день вилучення грошових коштів та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) ОСОБА_9 не була членом сім`ї ОСОБА_11 та не проживала з ним однією сім`єю, тому вилучені грошові кошти не можуть бути доказом незаконного збагачення чи декларування недостовірної інформації ОСОБА_11 , є безпідставні, адже кримінальне провадження №42024000000000598 від 23.04.2024 здійснюється щодо обставин 2022 року, тобто періоду до розірвання шлюбу ОСОБА_9 із ОСОБА_11 .
		Відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
		Згідно із ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
		У абз.1 ч.2 ст.482-2 КПК України зазначено, що клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора).
		Із аналізу зазначених процесуальних норм вбачається, що ст.171, 482-2 КПК України є спеціальними щодо ст.64-2 КПК України, адже саме ними врегульовано особливості порядку застосування заходів, зокрема й повноваження звернення до слідчого судді детектива з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна народного депутата України. 
		ОСОБА_11 є народним депутатом України, клопотання про арешт майна відповідно до вимог ст.171, 482-2 КПК України підписане заступником керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_19 та погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_20 . 
		Тому не приймається до уваги фактичне твердження апеляційної скарги про те, що відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна може звертатись лише прокурор.
		Довід апеляційної скарги про те, що обшук проведено 27.06.2024, а ухвалу про дозвіл постановлено лише 19.07.2024, що свідчить про порушення ч.3 ст.233 КПК України, є неспроможним.
		Так, відповідно до ч.3 ст.233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
		Таким чином, ст.233 КПК України встановлено обов`язок прокурора, слідчого, дізнавача за погодженням із прокурором невідкладно після проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Разом з тим, дата постановлення ухвали про проведення обшуку не стверджує порушення обов`язку прокурора, слідчого, дізнавача невідкладного звернення з клопотанням про проведення обшуку. А тому, оскільки відсутні дані про дату подання клопотання про проведення обшуку, немає підстав вважати наявним порушення вимог ст.233 КПК України.
		Доводи про те, що вилучені грошові кошти переміщені шляхом тимчасового доступу з іншого кримінального провадження, у якому не були доказами, є недопустимими доказами, та посилання на те, що КПК України передбачає інший порядок дій правоохоронців у разі виявлення під час досудового розслідування ознак іншого кримінального правопорушення, колегія суддів вважає помилковими з огляду на те, що кримінальний процесуальний закон не містить прямої заборони здобувати докази із іншого кримінального провадження шляхом тимчасового доступу до нього.
		Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №127/25394/18, провадження №51-2133км20, не може бути взята до уваги, так як є нерелевантною до обставин цієї справи, оскільки: відомості про кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні за ст.368-5 КК України внесені до ЄРДР раніше ніж відомості про кримінальні правопорушення у кримінальному провадженні №12024041650001048 від 20.06.2024 за ст.127, 146, 296, 365 КК України; досудове розслідування здійснюється різними органами: у кримінальному провадженні №42024000000000598 від 23.04.2024 - НАБУ, а у кримінальному провадженні №12024041650001048 від 20.06.2024 - ДБР; у наведених кримінальних провадженнях здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, до яких може бути причетний народний депутат України; у кримінальному провадженні №12024041650001048 від 20.06.2024 вилучене майно втратило статус речового доказу, а у кримінальному провадженні №42024000000000598 від 23.04.2024 визнано речовим доказом; у зазначеній постанові не йдеться про те, що майно було вилучене саме шляхом тимчасового доступу до матеріалів іншого кримінального провадження.
		Посилання на те, що у матеріалах справи міститься постанова від 21.11.2024, а не від 21.10.2024, сприймається колегією суддів як посилання на описку, яка не змінює суті зазначеного процесуального рішення, попри відсутність постанови про виправлення описки. Водночас, факт неможливості складення постанови саме 21.11.2024 підтверджується супровідним листом №37041-24/10-2-01-01-14368/24 від 06.11.2024, а також його змістом.
		За таких обставин твердження апеляційної скарги про те, що постанови подані суду під час засідання, тому їхнє виготовлення відбулося пізніше, ніж здійснено тимчасовий доступ та визнано вказане майно речовими доказами у новому кримінальному провадженні, спростовується матеріалами клопотання.
		Покликання апеляційної скарги на те, що у НАБУ була можливість отримати ухвалу на обшук і вилучити грошові кошти, що детектив на обґрунтування клопотання про тимчасовий доступ надав такий же перелік документів, що і до клопотання про арешт майна, не можуть бути взяті до уваги, адже вказані питання не належать до питань, які підлягають вирішенню відповідно до ст.173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна.
		Твердження в апеляційній скарзі, що, не зважаючи на відсутність підстав для арешту, кошти не були повернуті власникам, хоча вони зверталися із відповідними заявами визнається колегією суддів неспроможним.
		Так, з матеріалів провадження вбачається, що вказані заяви подавались органу досудового розслідування до вирішення клопотання про арешт майна.
		Крім того, ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_10 не долучили до таких заяв доказів, що підтверджують право власності на вилучене майно. 
		А відтак, слідчий суддя не мав підстав враховувати факт звернення з заявами про повернення майна. 
		Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
		Оскільки досудове розслідування здійснюється за фактом того, що народний депутат України ОСОБА_11 упродовж 2022 року набув активи, вартість яких більше ніж на 30 млн грн перевищує його законні доходи; а також, що ОСОБА_11 вніс до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних більш ніж на 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слід визнати, що арешт вищевказаних грошових коштів забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власників. 
		Пунктом 1 ч.1 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
		Відтак, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу - без змін.
		Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційні скарги представника ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 листопада 2024 року - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                  ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді                                                                          ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                                                        ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...