Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/6620/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 14.01.2025. Зареєстровано: 15.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2025.
Дата набрання законної сили: 14.02.2025
Номер судового провадження: П/300/7198/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"14" січня 2025 р. справа № 300/6620/24
		м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Представник ОСОБА_1 (далі також  позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також  відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою здобуття першого рівня вищої освіти, позивач вступив на навчання до Академії міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмута Глогера у м. Воломіні та зарахований на перший курс денної форми навчання за спеціальністю "Англійська філологія", термін навчання 01.02.2024  31.01.2027. Позивач, 17.07.2024 звернувся з заявою від 16.07.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації до відповідача на підставі п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", однак, згідно повідомлення від 02.08.2024 №5254, вбачається, що за результатами розгляду заяви про надання відстрочки ОСОБА_1 від 16.07.2024, протоколом №10 від 01.08.2024 комісія відповідача ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки позивачу та повідомлено, що останній підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причиною відмови є відсутність в Єдиній державній електронній базі з питань освіти сертифікату про здобувача освіти, який підтверджує інформацію щодо здобувача професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначений ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту". Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки є протиправним, а тому просить зобов`язати відповідача оформити відстрочку від призову під час мобілізації позивачу на підставі п.1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.45-46).
		17.09.2024 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін (а.с.55-56).
		21.10.2024 до суду від відповідача за вх. №29807/24 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначено, що при перевірці наданого позивачем до заяви про надання відстрочки нотаріально посвідченого свідоцтва про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 12.06.2024 №0228482 з доданим перекладом, встановлено, що інформація щодо здобувача професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відсутня. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с.61-65).
		Від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив від 25.10.2024 за вх. №30495/24, у якій, зокрема зазначила, що аналізуючи зміст доданого позивачем до заяви від 16.07.2024 Сертифікату про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, виданого Академією міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера у м. Воломін можна дійти висновку, що у ньому містяться відомості, які є ідентичними тим, що містяться у довідці про здобувача освіти, визначеною у додатку 9 Порядку №560 (а.с.79-81).
		14.11.2024 від відповідача за вх. №32195/24 надійшло заперечення, у якому проти задоволення позову відповідач заперечив. Зазначив, що позивачем не доведено документально не порушення ним порядку послідовності освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", що є однією з основних вимог при підтвердженні права на отримання відстрочки. Надані до пояснень документи та результати перевірки підстав для надання відстрочки ставлять під сумнів достовірність інформації, яка наводиться в свідоцтві № НОМЕР_1 створеного в Єдиній електронній базі з питань освіти 12.06.2024, яке не відповідає додатку 9 Порядку, у зв`язку з цим позовні вимоги вважає безпідставними та просив у задоволенні позову відмовити (а.с.87-88).
		Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини.
		ОСОБА_1 , з 01.02.2024 зарахований на перший курс денної форми навчання за спеціальністю "Англійська філологія", що підтверджується довідкою-підтвердженням від 01.02.2024, виданою Академією міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмунта Глогера у м. Воломін (Польща).
		17.07.2024 ОСОБА_1 звернувся на ім`я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 16.07.2024, в якій повідомив, що він є особою, яка на підставі абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а тому просить розглянути його заяву та оформити в порядку, визначеному Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. В якості додатків до заяви надав: копію паспорта, нотаріально посвідчену копію студентського квитка № НОМЕР_2 , нотаріально посвідчену копію довідки-підтвердження про зарахування іноземця на денну форму навчання від 01.02.2024, нотаріально посвідчену копію довідки від 01.02.2024, нотаріально посвідчену копію довідки від 09.05.2024, нотаріально посвідчену копію сертифікату № НОМЕР_1 від 12.06.2024, нотаріально посвідчену копію витягу з реєстру недержавних вищих навчальних закладів (а.с.19-36).
		Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.08.2024 №5254, комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву позивача та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 01.08.2024 №10 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: при перевірці наданих документів, а саме свідоцтва про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти встановлено, що інформація щодо здобувача професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відсутня (а.с.37).
		Позивач, не погодившись з такою відмовою відповідача в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
		Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Згідно з ч.6 ст.2 Закону № 2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
		Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
		За визначенням, наведеним у ст.1 Закону №3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
		Згідно з п.1 ч.3 ст.23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
		Отож, студенти, що навчаються на очній формі у передвищому або професійно-технічному або вищому навчальному закладі мають право на звільнення від мобілізації при документальному підтвердженні цієї підстави.
		За приписами ч.5 ст.22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
		Відповідно до вказаної норми, Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024 №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).
		Відповідно до п.56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
		голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
		члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
		Таким чином, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є міжвідомчою комісією без статусу юридичної особи, до складу якої входять як представники центрального органу влади (керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу)), так і відповідного місцевого органу державної влади (представники районної (міської) державної (військової) адміністрації), і яка діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).
		Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
		Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п. 59 Порядку №560).
		У відповідності до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
		Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
		На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
		Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
		У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
		До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
		Як установлено судом, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
		Поряд з цим, як вбачається з повідомлення відповідача від 02.08.2024 № 5254, розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї документи по суті поставленого військовозобов`язаним питання, відповідачем відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з тим, що інформація щодо здобувача професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Таким чином, відповідачем встановлено, що позивачем не надано довідку про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
		Так, згідно пункту 62 Прядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
		Отже, наведеною нормою для військовозобов`язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, передбачено обов`язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
		На підставі документів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що позивачем до заяви від 17 липня 2024 року не було додано названу вище довідку. Водночас позивачем як особою, яка зарахована на перший курс денної форми навчання за спеціальністю "Англійська філологія" Академії міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмута Глогера у місті Воломіні, вбачається з доданих до заяви від 16 липня 2024 року документів та фактично не заперечувалося відповідачем, подано відповідачу Сертифікат про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, дані якого є ідентичними тим, що містяться у довідці про здобувача освіти, визначеною у додатку 9 Порядку №560 та інші документи, що підтверджують факт здобуття освіти.
		Однак, як свідчить зміст вищевказаного повідомлення, цьому Сертифікату, як і іншим документам, належної оцінки не надано, натомість зазначено, що інформація щодо здобувача професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відсутня.
		З аналізу пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII вбачається, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою, тобто на відстрочку мають право саме ті особи, які здобувають освіту, що є вищою за раніше здобутий рівень освіти. В свою чергу довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО відповідно до форми, визначеної додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є саме тим документом, в якому зазначено, чи поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту".
		Так згідно Сертифікат про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, позивач здобуває перший рівень вищої освіти, в той час, коли відповідно до змісту вищезгаданого Сертифікату у графі (на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне навчання не порушує порядку, визначеного частиною другою статті 10 Закону України Про освіту"), зазначено не порушує, підкреслено Ні.
		Суд зауважує, що саме наявність такої інформації як і інформації щодо послідовності здобуття освіти має бути перевірена районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки при розгляді заяви військовозобов`язаного про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII.
		Однак відповідачем всупереч вимогам абзацу першого пункту 60 Порядку №560 не надано належної оцінки вказаній інформації, як і не надано оцінку факту навчання в Академії міжнародного та регіонального співробітництва імені Зигмута Глогера у місті Воломіні позивача та доданих до заяви від 16 липня 2024 року документів, а також не з`ясовано, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, не вжито жодних заходів щодо з`ясування таких обставин.
		Зважаючи на викладене, на час призову на військову службу на позивача розповсюджувався відповідний імунітет від такого призову, передбачений абз. 1 ч. 3ст. 23 Закону № 3543-XII.
		Так, суд зазначає, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну рівня освіти.
		При цьому в ході судового розгляду відповідачем не доведено умислу позивача в ухиленні подання ним довідки про здобувача освіти, визначеною у додатку 9 Порядку №560, не надано оцінку неможливості подання позивачем такого документу по причині відсутності технічної можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти, однак долучено Сертифікат про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
		Суд зазначає, що не лише у військовозобов`язаного громадянина є обов`язок щодо повідомлення органів ТЦК про наявність підстав для відстрочки, а й органи ТЦК зобов`язані перевіряти та володіти інформацією щодо статусу особи з метою недопущення протиправних дій щодо особи, а тому відповідач мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочу від призову за мобілізацією, ураховуючи відповідне повідомлення з боку позивача.
		Відповідач усупереч вимогам абзацу першого пункту 60 Порядку №560 не звертався із запитом до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, не використав інформацію з публічних електронних реєстрів.
		При цьому відповідач, вимагаючи надання повного переліку документів, перелік яких визначений Порядком № 560, слідуючи вимогам нормативно-правових актів, не допустив протиправності у своїх діях, а тому у задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправною відмову у наданні позивачу відстрочки та скасування протоколу, слід відмовити.
		Щодо прохальної частини позову в частині зобов`язання відповідача надати відстрочку від призову на військову службу, суд зазначає таке.
		В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно, саме до компетенції відповідача належить прийняття рішення про надання особі відстрочки від призову на військову службу.
		Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
		Відтак, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти за заявою відповідне рішення або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.
		При цьому, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
		Так, згідно частини 1 вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
		Оскільки відповідач розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак не надав оцінку всім доказам, наданим позивачем, в тому числі і тим, які позивач не зміг надати з об`єктивних причин, не вжив заходів щодо перевірки статусу особи, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
		Згідно частин першої, третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.
		Відповідно до положень частин першої, третьої, сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
		Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню частково, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 605,60 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. 
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій -задовольнити частково. 
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) від 16.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу першого частини третьоїстатті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"(в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою), прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
		В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. 
		Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.
		Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...