Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/33361/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано судом: 13.01.2025. Зареєстровано: 15.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2025.
Дата набрання законної сили: 20.02.2025
Результат оскарження 20.02.2025 П'ятий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: П/420/33615/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/33361/24 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 січня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа  Одеська обласна прокуратура про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа  Одеська обласна прокуратура про визнання протиправною бездіяльність Одеської міської ради виражену в нереалізації права на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2006 по справі №2-10308/2006; зобов`язання Одеської міської ради вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди), та приведення пам`ятки містобудування та архітектури національного значення - багатоквартирного будинку №10 по Приморському бульвару в місті Одесі, у стан, який існував до порушення.
		Від представника відповідача Одеської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження по справі, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказує, що залежно від суті правовідносин орган місцевого самоврядування може виступати суб`єктом владних повноважень або не бути таким. У спірних правовідносинах Одеська міська рада як співвласник багатоквартирного будинку виступає саме власником майна (приватно-правова категорія спору), а не суб`єктом владних повноважень, оскільки остання не вчиняє жодних публічно-владних управлінських функції по відношенню до інших співвласників багатоквартирного будинку. З огляду на положення ст.ст. 3, 15 ЦПК України, ст. 2 КАС України не вважається публічно-правовим і розглядається в порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування, з одного боку, та суб`єктом приватного права - фізичною особою, в якому орган місцевого самоврядування звернувся до суду про захист права не публічного, а цивільного, зокрема права на забезпечення схоронності нерухомого майна, яке є частиною комунальної власності. У такому випадку це спір про право цивільне незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права». Таким чином, сама лише участь у розгляді справи Одеської міської ради жодним чином не свідчить про те, що такий спір є публічно-правовим. Так, ОСОБА_1 вважає, що спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що Одеська міська рада як співвласник багатоквартирного будинку не звернулася до суду апеляційної інстанції щодо оскарження рішення суду у цивільній справі. При цьому, на думку позивачки. іншої співвласниці цього ж багатоквартирного будинку, існують підстави для знесення самочинного будівництва (мансарди) ще одного співвласника багатоквартирного будинку Зарха В. Таким чином, спір у цій справі фактично стосується майнових прав трьох осіб  співвласників багатоквартирного будинку. При цьому, помилковими є доводи ОСОБА_3 про те, що у межах спірних правовідносин міська рада звертатиметься до суду як суб`єкт владних повноважень, що не відповідає дійсності, оскільки у спірних правовідносинах остання може звернутися до суду лише як власник майна. Звертаючись до суду із позовною заявою про приведення спірного об`єкта у попередній стан, міська рада вочевидь виступатиме як співвласник багатоквартирного будинку, а характер спору носитиме приватно-правовий характер. З урахуванням наведеного Одеська міська рада звертає увагу на приватно-правовий характер спірних правовідносин, який направлений на захист майнових прав співвласників багатоквартирного будинку.
		Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
		Відповідно до п. 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. 
		З аналізу вищевикладеного слідує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Позивач, ОСОБА_1 , звернулась з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради виражену в не реалізації права на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08.12.2006 по справі №2-10308/2006; зобов`язати Одеську міську раду вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди), та приведення пам`ятки містобудування та архітектури національного значення - багатоквартирного будинку №10 по Приморському бульвару в місті Одесі, у стан, який існував до порушення.
		В той же час, саме по собі не звернення Одеської міської ради із апеляційною скаргою на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08.12.2006 по справі №2-10308/2006 не є публічно-правовим спором, оскільки таке звернення не породжує зобов`язань, які виникають із владних управлінських функцій для позивача, а є реалізацією права на звернення до суду із апеляційною скаргою в порядку цивільного судочинства. В даному випадку Одеська міська рада не здійснює жодних владних управлінських функцій, а здійснює процесуальні функції як сторона по справі і має такі ж процесуальні права та обов`язки, що й інші учасники справи. 
		При цьому, в іншій частині вимог позов позивача ОСОБА_1 , а саме про зобов`язання Одеської міської ради вчинити певні дії - звернутися до суду із позовом про знесення самочинного будівництва (мансарди), та приведення у стан, який існував до порушення, також не є публічно-правовим спором за своєю правовою природою, оскільки таке звернення не породжує зобов`язань, які виникають із владних управлінських функцій для позивача, а є реалізацію права суб`єкта владних повноважень на звернення до суду в порядку визначеному законодавством.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).
		У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (стаття 55 Конституції України).
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 820/583/16 (К/9901/7053/18) звернула увагу, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
		Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно з ч.1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
		Враховуючи вищевикладене, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 820/583/16 (К/9901/7053/18), суд вважає, що позов про визнання протиправною бездіяльність Одеської міської ради виражену в нереалізації права на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08.12.2006 по справі №2-10308/2006, та про зобов`язання Одеської міської ради вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди), та приведення пам`ятки містобудування та архітектури національного значення - багатоквартирного будинку №10 по Приморському бульвару в місті Одесі, у стан, який існував до порушення, не може бути самостійним предметом судового розгляду. 
		За таких підстав, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа  Одеська обласна прокуратура про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
		Керуючись ст. ст. 2, 19, 238, 239, 242, 243, 248 КАС України, суд, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Закрити провадження у справі № 420/33361/24 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа  Одеська обласна прокуратура про визнання протиправною бездіяльність Одеської міської ради виражену в нереалізації права на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08.12.2006 по справі №2-10308/2006; зобов`язання Одеської міської ради вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди), та приведення пам`ятки містобудування та архітектури національного значення - багатоквартирного будинку №10 по Приморському бульвару в місті Одесі, у стан, який існував до порушення.
		Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
		Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
		 
		СуддяО.А. Левчук
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...