Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/332/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 14.01.2025. Зареєстровано: 15.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2025.
Дата набрання законної сили: 08.01.2025
Номер судового провадження: А/857/30352/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/332/23 пров. № А/857/30352/24
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді:Гуляка В.В.
		суддів: Коваля Р.Й., Ніколіна В.В.
		за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області, 
		на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі (суддя  Баб`юк П.М., час ухвалення  10:53 год., місце ухвалення  м.Тернопіль, дата складання повного тексту  18.11.2024), 
		в адміністративній справі №500/332/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, 
		про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
		 
		встановив: 
		 
		У лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідачів Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року №1440-О «Про звільнення ОСОБА_1 »; 2) визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області №368-0 від 20 грудня 2022 року «Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року №1440-О» зі змінами, внесеними наказами в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області №369-0 від 21 грудня 2022 року та №2-о від 02 січня 2023 року; 3) поновити позивача на посаді начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області з 06 січня 2023 року; 4) стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. 
		Відповідачі позовних вимог не визнали, кожен подав відзив на позовну заяву, у яких просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 в задоволенні позову відмовлено повністю. 
		Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу. Просив позивач скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимог в повному обсязі. 
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази в.о. голови Державної податкової служби України № 1440-О від 06 вересня 2022 року Про звільнення ОСОБА_1 , в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області № 368- о від 20 грудня 2022 року Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року №1440-о зі змінами внесеними наказами в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області № 369-о від 21 грудня 2022 року Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 20 грудня 2022 року №368-о Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року №1440-о та в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області № 2-о від 02 січня 2023 року Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 20 грудня 2022 року №368-о Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року №1440-о. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області з 06 січня 2023 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06 січня 2023 року по 26 жовтня 2023 року у розмірі 150531,80 грн. з врахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів. 
		Відповідачі в касаційному порядку оскаржили постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023. 
		Постановою Верховного Суду від 30.08.2024 касаційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Тернопільській області задоволено частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 скасовано. Справу №500/332/23 направлено на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду. 
		Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 прийнято адміністративну справу до провадження, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання по справі на 08.10.2024 року. 
		07.10.2024 обома відповідачами до суду першої інстанції надано додаткові письмові пояснення, а 11.10.2024 до суду першої інстанції позивачем надано додаткові письмові пояснення. 
		Також встановлено, що 07.10.2024 до суду першої інстанції надійшло клопотання позивача про призначення судово-технічної експертизи давності документа, в якому позивач просив призначити по адміністративній справі №500/332/23 судово-технічну експертизу давності документа (власноручно написаної заяви про звільнення). 
		Відповідач Державна податкова служба України подала до суду першої інстанції заперечення на клопотання про призначення судово-технічної експертизи давності документа. Просила прийняти рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні клопотання про призначення судово-технічної експертизи давності документа. 
		В суді першої інстанції підготовчі засідання у справі було відкладено на 21.10.2024 і на 13.11.2024. 
		Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 клопотання про призначення судово-технічної експертизи задоволено. Призначено у справі №500/332/23 судово-технічну експертизу давності документа, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Долучено до матеріалів справи власноручно написану заяву ОСОБА_1 про звільнення без дати і номера. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 
		1. Чи відповідає давність власноручного написання ОСОБА_1 заяви про звільнення (аркуш справи 219 том 2), - січень 2022 року. Якщо ні, то в який період ОСОБА_1 написана вказана заява про звільнення. 
		2. Чи відповідає давність накладення підпису (резолюції) у верхньому лівому куті на заяві про звільнення, написаній ОСОБА_1 (аркуш справи 219 том 2), - січень 2022 року. Якщо ні, то в який період виконаний даний підпис. 
		Цією ж ухвалою суду вирішено витрати з оплати експертизи покласти на позивача. Попереджено експертів яким буде доручено проведення експертизи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Провадження у справі №500/332/23 зупинено до одержання результатів експертизи. З метою проведення експертизи дану ухвалу та справу №500/332/23 з усіма наявними в ній матеріалами вирішено направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. 
		З ухвалою суду від 13.11.2024 про призначення судово-технічної експертизи та зупинення провадження у справі не погодився відповідач Головне управління ДПС у Тернопільській області. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не враховані доводи відповідачів по справі, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. 
		В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що у клопотанні про призначення судово-технічної експертизи давності документів позивачем фактично викладено заяву про зміну підстав його позову (обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги), що є недопустимим під час нового розгляду справи. При цьому, питання, які позивач просить поставити експерту сформульовані, виходячи саме з такої зміненої підстави позову. Необхідність дослідження питань, які просить поставити експерту позивач, не було підставою для повернення справи на навий розгляд. При цьому слід акцентувати, що для дослідження тих обставин, на які вказано в постанові Верховного Суду, проведення експертного дослідження не потрібно. Натомість, в клопотанні про призначення судової експертизи позивач по суті кардинально змінює ключову обставину, на яку він посилався, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, стверджуючи, що заяву про звільнення він написав у січні 2022 року в приміщенні Державної податкової служби України під примусом керівництва. Оскільки клопотання про проведення експертизи обґрунтовано по суті зміненою підставою позову, яка не пов`язана із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, суд, задовольняючи таке клопотання порушив норми процесуального та матеріального права. Судом не надано належної оцінки вище зазначеному. Судово-технічна експертиза із поставленими питаннями, особливо із зазначенням періоду дослідження експертом саме січня 2022 року не може мати місця в межах даної адміністративної справи. 
		Відповідач ДПС України подав відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області, у якому зазначає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Вважає оскаржувану ухвалу суду необґрунтованою і незаконною. Призначення відповідної експертизи, на думку ДПС, сприяє невиправданому затягуванню судового процесу. 
		 
		Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з урахуванням наступного. 
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом голови Державної податкової служби України №1248-0 від 09 грудня 2020 року Про призначення ОСОБА_1  позивача призначено на посаду начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області 10 грудня 2020 року, у порядку переведення з Головного управління ДПС у Тернопільській області, шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та до визначення переможця на цю посаду за результатами конкурсного відбору відповідно до законодавства. Граничний строк перебування особи на посаді державної служби, призначення на яку відбулося шляхом укладення контракту, становить не більше двох місяців після відміни карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (а.с. 16 т.1). 
		Наказом в.о. голови Державної податкової служби України № 1440-О від 06 вересня 2022 року Про звільнення ОСОБА_1  припинено державну службу та звільнено позивача за угодою сторін згідно з частиною другою статті 86 Закону України Про державну службу в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. Доручено Головному управлінню ДПС у Тернопільській області оголосити наказ, зазначивши дату фактичного звільнення з посади та забезпечити проведення з ним розрахунку згідно з чинним законодавством (а.с. 18 т.1). 
		Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області № 368-о від 20 грудня 2022 року Про оголошення наказу Державної податкової служби України оголошено наказ № 1440-о; постановлено вважати позивача звільненим з посади начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області 21 грудня 2022 року (а.с. 19 т.1). 
		Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області № 369-о від 21 грудня 2022 року Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 20.12.2022 року №368-о Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року № 1440-о, з урахуванням продовження періоду тимчасової непрацездатності позивача, внесено зміни до наказу № 368-о шляхом зміни дати звільнення на 02 січня 2023 року (а.с. 20 т.1). 
		Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області № 2-о від 02 січня 2023 року Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Тернопільській області від 20.12.2022 року № 368-о Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року № 1440-о, з урахуванням продовження періоду тимчасової непрацездатності позивача, внесено зміни до наказу № 368-о шляхом зміни дати звільнення на 05 січня 2023 року (а.с. 21 т.1). 
		Позивач ОСОБА_1 у лютому 2023 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ДПС України, ГУ ДПС у Тернопільській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року № 1440-О «Про звільнення ОСОБА_1 »; 2) визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області № 368-0 від 20 грудня 2022 року «Про оголошення наказу Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року № 1440-О» зі змінами, внесеними наказами в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області № 369-0 від 21 грудня 2022 року та № 2-о від 02 січня 2023 року; 3) поновити позивача на посаді начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області з 06 січня 2023 року; 4) стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. 
		Як уже було вказано апеляційним судом вище, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку. 
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено повністю. 
		Однак, постановою Верховного Суду від 30.08.2024 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023  скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду. 
		Постановляючи оскаржену ухвалу від 13.11.2024 про призначення судово-технічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи, є підстави для застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, у зв`язку з чим, слід призначити у справі судово-технічну експертизу. Вказаною, ухвалою також зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи. 
		Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного. 
		Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. 
		За змістом частин 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. 
		Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. 
		Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст.90 КАС України). 
		Також, згідно з частинами 1 та 2 статті 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. 
		За правилами частини 1 статті 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. 
		Відповідно до статті 108 КАС України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні. 
		Колегія суддів апеляційного суду враховує, що в цій адміністративній справі №500/332/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, позовні вимоги обгрунтовувались тим, що позивач не вчиняв дійсного волевиявлення на звільнення із займаної посади за згодою сторін. Заяву на звільнення, яку було покладено в підстави звільнення згідно наказу в.о. голови Державної податкової служби України від 06 вересня 2022 року №1440-О, позивач писав не перед звільненням, а у січні 2021 року під тиском керівництва ДПС України, без зазначення дати такої заяви. 
		У період судового розгляду цієї справи із лютого 2023 по жовтень 2024 в судах різних інстанцій позивач неодноразово наголошував на тому, що він перед винесенням спірного наказу від 06 вересня 2022 року №1440-О про звільнення не мав дійсного бажання на звільнення з посади, а керівництво ДПС України незаконно використало його заяву на звільнення, яку він писав під тиском керівництва ДПС України ще у січні 2021 року (за понад півтора роки до звільнення). Вказував позивач, що таку заяву про звільнення і без дати він писав у приміщенні ДПС України після призначення на посаду у грудні 2020 року. 
		Верховний Суд постановою від 30.08.2024 скасовуючи рішення суду першої інстанції від 31.07.2023 та постанову суду апеляційної інстанції від 26.10.2023 та направляючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що певні формальні недоліки заяви, зокрема відсутність у ній бажаної дати звільнення, не є самодостатнім свідченням відсутності між державним службовцем і суб`єктом призначення згоди щодо припинення державної служби за угодою сторін. У цій категорії справ суди з огляду на конкретні обставини справи та підстави позову мають з`ясувати чи було волевиявлення державного службовця на припинення державної служби і чи досягнуто між ним і суб`єктом призначення згоди щодо припинення державної служби за угодою сторін; чи не заявляв державний службовець про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення державної служби; чи була згода суб`єкта призначення на анулювання угоди сторін про припинення державної служби. 
		Також Верховний Суд вказав, що з матеріалів справи убачається (а.с. 40, зворотній бік), що заява про звільнення, яку за висновками суду апеляційної інстанції позивач складав у січні 2021 року, була написана на ім`я в.о. голови ДПС України Т. Кірієнко. Водночас на посаду в.о. голови ДПС Т.Кірієнко було призначено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 № 1691-р.. У цьому контексті слушними є зауваження ДПС України про те, що суд апеляційної інстанції на підтвердження версії позивача щодо обставин складання заяви, не перевірив, хто був керівником (виконував обов`язки керівника) ДПС України у січні 2021 року; коли в.о. керівника ДПС України було призначено Т. Кірієнко і в цьому контексті не з`ясував, чи дійсно відповідна заява була складена саме в січні 2021 року, після призначення позивача на посаду. Суд першої інстанції вказані обставини також не досліджував, обмежившись посиланням на те, що позивач не довів, що відбирання вказаної заяви супроводжувалося тиском чи іншими формами примусу, хоча як на підставу позову позивач посилався саме на те, що вказаної заяви він особисто перед ініціюванням процедури звільнення не подавав. 
		З врахуванням наведеного Верховний Суд звернув увагу, що під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови суду та установити наведені в ній обставини, які входять до предмету доказування. 
		Отже, з врахуванням висновків та акцентів Верховного Суду, які відображені у його постанові від 30.08.2024, у цій справі №500/332/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, уповноважений адміністративний суд має з`ясувати такі обставини: чи було дійсне волевиявлення державного службовця (позивача) на припинення державної служби; чи досягнуто між ним (позивачем) і суб`єктом призначення (відповідачем) згоди щодо припинення державної служби за угодою сторін; чи не заявляв державний службовець (позивач) про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення державної служби; чи була згода суб`єкта призначення (відповідача) на анулювання угоди сторін про припинення державної служби. 
		Саме в контексті необхідності з`ясування цих ключових аспектів, у процесі розгляду справи і слід дослідити, зокрема, питання про те, чи дійсно відповідна заява позивача про звільнення була складена саме в січні 2021 року, після призначення позивача на посаду. 
		Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає обгрунтованими доводи апелянта Головного управління ДПС у Тернопільській області про те, що суд першої інстанції спірною ухвалою від 13.11.2024 безпідставно і необгрунтовано призначив судово-технічну експертизу давності документа (заяви про звільнення з посади за згодою сторін  а.с. 219 т.2) із поставленими питаннями про те, чи відповідає давність цієї заяви про звільнення - січень 2022 року та чи відповідає давність накладення підпису (резолюції) у верхньому лівому куті на цій заяві про звільнення - січень 2022 року. 
		При цьому, апеляційний суд зазначає, що питання, з яких має бути проведена експертиза, крім іншого, повинні: стосуватись предмету доказування у справі; забезпечувати вирішення спору по суті; являтись спірними в межах справи та предмету позовних вимог, що розглядається судом. Натомість, питання, які не забезпечують вирішення спору по суті, не стосуються предмету доказування, виходять за межі спеціальних знань експерта чи стосуються питань права, не можуть бути предметом експертного дослідження. 
		Водночас, призначення необгрунтованої експертизи призводить до невиправданого затягування судового процесу, що є неприпустимим особливо в такій категорії справ як проходження та звільнення з публічної служби. 
		Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 10.10.2024 року у справі №806/5175/14 констатувала, що проблематика процесуального затягування вирішення трудового спору, де роботодавцем є суб`єкт владних повноважень, свідчить про те, що суди фактично самоусуваються на тривалий строк від вирішення спору по суті вимог з формальних причин. Більше того, такі дії створюють умови для надмірного стягнення грошових коштів, наслідком чого є додаткове навантаження на бюджет України, що є неприпустимим в умовах воєнного стану. 
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проголошуючи право на справедливий суд, указала його складовою розгляд справи упродовж розумного строку. Реалізація цього елемента права на справедливий суд знайшла своє відображення у приписах статті 2 КАС України щодо завдань та основних засад адміністративного судочинства, яка, визначаючи завдання адміністративного судочинства, передбачила необхідність своєчасного вирішення судом спорів. 
		Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що в період нового розгляду цієї адміністративної справи в суді першої інстанції підготовчі засідання відкладались із 08.10.2024 року на 21.10.2024 і на 13.11.2024. При цьому, суд першої інстанції без врахування змісту постанови Верховного Суду від 30.08.2024, фактичних обставин справи та предмету доказування у спірних правовідносинах дійшов до передчасного і необгрунтованого висновку про необхідність призначення судово-технічної експертизи давності документа, та як наслідок зупинення провадження у справі до одержання результатів експертизи. 
		Відповідно до ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. 
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена відповідачем ухвала суду першої інстанції від 13.11.2024 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
		 
		постановив: 
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області  задоволити. 
		Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року про призначення експертизи та зупинення провадження в адміністративній справі №500/332/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку  скасувати та направити справу для продовження розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль   В. В. Ніколін  Повний текст постанови суду складено 14.01.2025 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...