Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/32284/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; публічної житлової політики.
Надіслано судом: 14.01.2025. Зареєстровано: 15.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2025.
Дата набрання законної сили: 14.01.2025
Номер судового провадження: К/990/37773/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 січня 2025 року
		 
		м. Київ
		справа № 320/32284/23
		провадження № К/990/37773/24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Тацій Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної академії Служби безпеки України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Черпака Ю.К., Маринчак Н.Є., Штульмана І.В. від 15 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, в якому просив:
		- зобов`язати Службу безпеки України виключити 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 зі складу службових приміщень для забезпечення ОСОБА_1 та його сім`ї вказаною квартирою як постійним житлом та реалізації права на житло, як ветерана військової служби і учасника бойових дій та його неповнолітньої дитини, яке передбачене Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод;
		- визнати за ОСОБА_1 право на виключення 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 зі складу службових приміщень для забезпечення ОСОБА_1 та його сім`ю вказаною квартирою як постійним житлом;
		- зобов`язати Службу безпеки України направити відповідне клопотання (рішення) з належно оформленими документами до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про виключення 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
		- зобов`язати Службу безпеки України скасувати рішення Житлово-побутової комісії Центрального управління Служби безпеки України (протокол № 11) від 10 березня 2020 року в частині відмови у виключенні 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 .
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
		 
		3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вже використано право на реалізацію приватизації житла у 2004 році шляхом приватизації 1/2 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , яка йому була надана під час проходження військової служби в СБУ у 2001 році як житло для постійного користування. Тобто, позивачем використано своє право та приватизовано 16,85 кв.м.
		 
		4. При цьому, згідно чинного законодавства позивач має право на отримання житлової площі на сина у розмірі 13,65 кв.м. та додаткових 10 кв.м. на сім`ю, що разом складає 23,65 кв.м.
		 
		5. Проте площа квартири, яку позивач має намір виключити зі службового житла для реалізації його права на забезпечення його постійним житлом, становить 46,7 кв.м., що на 23,05 кв.м. більше.
		 
		6. Позивач відноситься до категорії наукових працівників Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України. Згідно з вимогами Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» він не може реалізувати права на додаткову жилу площу, як особа, яка перебуває на квартирному обліку в СБУ, оскільки не здійснює наукову діяльність в СБУ в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Служби безпеки України, а підрозділ СБУ, в якому позивач перебував на посаді на час прийняття оскаржуваного рішення ЖПК ЦУ (Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю  СБ України), не є науковим підрозділом.
		 
		7. Додатковою жилою площею позивач може забезпечуватися науковою установою, в якій він, згідно наданої в позові інформації, працює по теперішній час - Державною установою «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», за умови ведення цією установою квартирного обліку, адже саме зазначена установа, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету (стаття 48 Закону), зобов`язана створювати умови своїм науковим співробітникам для провадження наукової діяльності.
		 
		8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
		Скасовано рішення Житлово-побутової комісії Центрального управління Служби безпеки України (протокол № 11) від 10 березня 2020 року в частині відмови у виключенні 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 зі складу службових приміщень Служби безпеки України.
		Зобов`язано Службу безпеки України направити відповідне клопотання (рішення) з належно оформленими документами до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про виключення 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 зі складу службових приміщень Служби безпеки України для забезпечення ОСОБА_1 та його сім`ї вказаною квартирою як постійним житлом.
		 
		9. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що посилання суду першої інстанції на абзац 4 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за яким військовослужбовець має право отримати житлове приміщення один раз протягом усього часу проходження військової служби, а позивачем реалізовано право на отримання житлового приміщення у 2001 році, є безпідставними, оскільки зазначений норма вступила в законну дію з 01 січня 2005 року та відповідно до статті 58 Конституції України не має зворотної дії у часі, тому не може розповсюджуватись на правовідносини, що склались в 2001 році.
		 
		10. Матеріалами справи підтверджено, що позивач на законних підставах отримав і користується службовим приміщенням та відповідно до вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, має можливість реалізувати своє право на виключення спірної квартири з числа службових для забезпечення сім`ї постійним житлом.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		11. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Національна академія Служби безпеки України звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, а справу направити на новий розгляд.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		12. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Служби безпеки України з 18 липня 1994 року по 10 листопада 2020 року на різних посадах. Є ветераном військової служби та учасником бойових дій.
		 
		13. З 19 травня 2009 року позивача та членів його сім`ї складом 6 осіб ( ОСОБА_1 , його: дружина, донька, син, мати та батько) було зараховано на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов в Національній академії Служби безпеки України до загальної черги. 
		 
		14. У 2012 році, перебуваючи на військовій службі на посаді директора Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності Національної академії Служби безпеки України   ОСОБА_1 та членам його сім`ї розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 2 липня 2012 року № 452 «Про службові житлові приміщення» (пункт 2.6) було надано службову 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3 . На підставі вищезазначеного розпорядження відповідно до рішення Житлово-побутової комісії  Національної академії Служби безпеки України від 21 березня 2012 року (протокол № 27) ОСОБА_1 був виданий ордер № 016257 від 04 липня 2012 року на право зайняття службового приміщення. На час звернення до Київського окружного адміністративного суду у вказаній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , його неповнолітній                              син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		 
		15. У 2013 році ОСОБА_1 входив до переліку осіб щодо яких проводилась перевірка Київською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України щодо дотримання службовими особами Національної академії Служби безпеки України вимог житлового законодавства України й, зокрема правомірності виділення службового житла співробітникам Національної академії. За результатами вказаної перевірки порушень вимог житлового законодавства України під час виділення Національною академією Служби безпеки України службового житла та підстав для вжиття прокурорського реагування не встановлено (лист від 21 листопада 2013 року № 6-3504 вих. 13).
		 
		16. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 квітня 2004 року у справі                       № 752/10994/13-ц за позовом Національної академії Служби безпеки України  до ОСОБА_1 про визнання недійсним ордеру на службове приміщення та виселення без надання іншого житлового приміщення в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2014 року у справі № 22-ц/796/7847/2014 апеляційну скаргу Національної академії Служби безпеки України  на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 квітня 2004 року у справі № 752/10994/13-ц залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2014 року провадженням № 6-29582ск-14 у відкритті касаційного провадження Національній академії Служби безпеки України було відмовлено.
		 
		17. В 2012, 2015 та 2017 роках ОСОБА_1 не одноразово звертався до Житлово-побутової комісії Центрального управління СБУ щодо виключення виділеної йому та членам його сім`ї службової 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 зі складу службових приміщень СБУ та надання в постійне користування, а також зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку. Будь-яких рішень про розгляд таких звернень ОСОБА_1 не отримав.
		 
		18. У липні 2017 року ОСОБА_1 був написаний черговий рапорт на ім`я заступника Голови Служби безпеки України - Голови ЖПК ЦУ СБУ з проханням надати його сім`ї службову 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3 для постійного проживання шляхом виключення її зі складу службових, з подальшим зняттям позивача та членів його сім`ї з квартирного обліку в ЦУ СБУ. Даний рапорт був підтриманий т.в.о. Начальника Головного управління «К» СБУ і завізований заступником Голови СБ України - Головою ЖПК ЦУ СБУ. У подальшому вищезазначений погоджений рапорт був направлений Начальнику ДГЗ СБ України з метою розгляду питання щодо виключення зі складу службового житла квартири за адресою: АДРЕСА_4 та зняття позивача з квартирного обліку в ЦУ СБУ.
		 
		19. У жовтні 2018 року Житлово-побутовою комісією ГУБКОЗ СБУ була проведена перевірка житлових умов за адресою: АДРЕСА_4 .
		 
		20. За результатом даної перевірки було складено акт обстеження житлових умов, в якому встановлено факт проживання ОСОБА_1 разом з сім`єю у приміщенні та не виявлено ознак нецільового використання службового житла. Також у своєму висновку житлово-побутова комісія підтримала клопотання (рапорт) позивача про виключення квартири зі складу службового житла та надання в постійне користування.
		 
		21. У жовтні 2018 року Першим заступником начальника Головного управління «К» СБУ було направлено додаткові матеріали Начальнику ДГЗ СБУ для їх долучення до квартирної справи ОСОБА_1 та врахуванні при прийнятті рішення щодо виключення займаної позивачем та його сім`єю службової квартири АДРЕСА_1 зі складу службових та надання у постійне користування.
		 
		22. 10 березня 2020 року на засіданні Житлово-побутової комісії Центрального управління СБУ (протокол № 11) розглянуто рапорт ОСОБА_1 (вх. ДГЗ від 24 липня 2017 року № 5095) щодо виключення 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 зі складу службових приміщень СБУ та відмовлено у його задоволенні. 
		 
		23. ОСОБА_1 та його сина залишено на квартирному обліку у Центральному управлінні СБУ складом сім`ї дві особи з 19 травня 2009 року - у загальній черзі. Батьків та доньку знято з квартирного обліку у зв`язку із самостійним поліпшенням житлових умов. 
		 
		24. Вважаючи рішення Житлово-побутової комісії Центрального управління СБУ від                            10 березня 2020 року щодо виключення 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 зі складу службових приміщень СБУ протиправним, прийнятим з порушенням принципу заборони суперечливої поведінки, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		25. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, не дослідив докази, а саме розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 14 травня 2012 року № 322, відповідно до якого спірна квартира належить до службового фонду Національної академії Служби безпеки України. Таким чином, суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення без залучення у справу заявника та порушив права, інтереси та обов`язки Національної академії Служби безпеки України, яка не брала участі у справі.
		 
		26. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу Національної академії Служби безпеки України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		27. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
		 
		28. Ураховуючи межі касаційного перегляду справи, установлені частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховному Суду у цьому касаційному провадженні необхідно встановити, чи мало місце порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд, як це передбачено положеннями пункту 4 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		29. Механізм забезпечення  житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей врегульовано Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок № 1081).
		 
		30. Пунктом 11 Порядку № 1081 Житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. 
		Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу. 
		 
		31. Порядок організації забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям - особам офіцерського (у тому числі тим, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Служби безпеки України, а також особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у СБ України після звільнення (далі - співробітники) та членам їх сімей врегульовано Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою наказом Служби безпеки України від 06 листопада 2007 року № 792                            (далі - Інструкція № 792).
		 
		32. Відповідно до пункту 5.12 Інструкції № 792 рішення про виключення з числа службових житлових приміщень приймається керівниками відповідних органів, закладів та установ СБ України, а також структурних підрозділів у підрозділах Центрального управління, які є розпорядниками бюджетних коштів (крім тих, що здійснюють діяльність у місті Києві) на підставі пропозицій житлово-побутової комісії та за погодженням з житлово-побутовою комісією Центрального управління Служби безпеки України, що затверджується заступником Голови Служби безпеки України, до функціональних обов`язків якого належить координація господарського забезпечення, з наданням необхідних документів для його вивчення.
		 
		33. Тобто рішення про виключення з числа службових житлових приміщень приймається керівниками відповідних органів, закладів та установ Служби безпеки України, яке погоджується з житлово-побутовою комісією Центрального управління Служби безпеки України та затверджується заступником Голови Служби безпеки України.
		 
		34. Зобов`язуючи Службу безпеки України направити відповідне клопотання (рішення) з належно оформленими документами до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про виключення 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 зі складу службових приміщень Служби безпеки України, суд апеляційної інстанції не дослідив питання чи саме до повноважень Служби безпеки України належить вчинення вказаних дій. 
		 
		35. Обґрунтовуючи право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, Національна академія Служби безпеки України посилається на розпорядження Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 14 травня 2012 року № 322, відповідно до якого 3-кімнатна квартира АДРЕСА_3 належить до службового фонду Національної академії Служби безпеки України. 
		 
		36. У відзиві на касаційну скаргу  Національної академії Служби безпеки України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року позивач вказує на те, що 3-кімнатна квартира АДРЕСА_3 відповідно до акту прийому-передачі, передана Національною академією Служби безпеки України Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України.
		 
		37. У ході розгляду справи, судом апеляційної інстанції не було досліджено у якого з органів, закладів чи установ Служби безпеки України перебуває на балансі 3-х кімнатна квартира АДРЕСА_3 .
		 
		38. Колегія суддів звертає увагу, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов`язки осіб, які не є сторонами у справі, а саме: Національної академії Служби безпеки України.
		 
		39. Отже, суд апеляційної інстанції повинен був дослідити чи прийняте судове рішення не зачіпає права та інтереси, обов`язки осіб, які не є сторонами у справі.
		 
		40. Усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає. Вирішення спору по суті заявлених вимог без залучення осіб, рішення яке може мати вплив на їх права та обов`язки, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо належної реалізації належними особами своїх прав та обов`язків визначених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		41. За змістом частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		42. Без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		43. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		 
		44. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом        перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		 
		45. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		46. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
		 
		47. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,        
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Національної академії Служби безпеки України задовольнити частково.
		 
		Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року скасувати.
		 
		Справу № 320/32284/23 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.        
		 
		Суддя-доповідач                                           (підпис)                                        Н.В. Коваленко
		Судді                                                               (підпис)                    А.Ю. Бучик                                     
		                                                                        (підпис)             Л.В. Тацій    
		                                 
		                                                                      14.01.2025
		 
		Помічник судді                                                                  Олександр ІВАЩЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...