Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/9188/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 14.01.2025. Зареєстровано: 15.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2025.
Дата набрання законної сили: 14.01.2025
Номер судового провадження: К/990/37981/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №240/9188/24
		адміністративне провадження № К/990/37981/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Соколова В.М.,
		суддів: Єресько Л.О.,  Загороднюка А.Г., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 240/9188/24
		за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Томашевська Оксана Анатоліївна, на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року (суддя-доповідач - Залімський І.Г., судді: Мацький Є.М., Сушко О.О.)
		УСТАНОВИВ: 
		І. Короткий зміст позовних вимог
		ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову від 08 лютого 2023 року, винесену старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про відкриття виконавчого провадження №70982507 на підставі постанови №69148402, виданої 03 червня 2022 року про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62 734,61 грн.
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погодившись з указаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
		Ухвалою від 17 липня 2024 року суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи № 240/9188/24 з Житомирського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою від 09 вересня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року та визнано причини пропуску цього строку неповажними.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року. Повернуто апелянту судовий збір у сумі 1453,44 грн, сплачений за подання апеляційної скарги згідно платіжної інструкції від 10 липня 2024 року.
		Вказану ухвалу суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
		ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
		ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Томашевську Оксану Анатоліївну звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
		На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що апеляційна скарга на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі №240/9188/24 подана поза межами встановленого частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку, у зв`язку із чим була залишена без руху ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року. Проте пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з поважних причин, оскільки адвокат Томашевська Оксана Анатоліївна (якою на підставі договору про надання професійної правничої допомоги надається правнича допомога ОСОБА_1 ) у період з 21 червня по 08 липня 2024 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати у зв`язку з необхідністю проходження реабілітаційних процедур опорно-рухового апарату. Водночас, після повернення з відпустки адвокатом без зайвих зволікань, 10 липня 2024 року, було подано апеляційну скаргу в цій справі.
		Касатор зазначає, що встановлений частиною шостою статті 287 КАС України строк на апеляційне оскарження рішень у даній категорії справ є дуже зменшеним, порівняно із встановленим статтею 295 КАС України загальним строком апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції тривалістю у тридцять днів. Разом з тим, така чіткість і категоричність безумовно, з одного боку, сприяє реалізації принципу правової визначеності, не допускаючи надмірного затягування у часі спірності таких правовідносин, проте, з іншого боку, зовсім не враховує будь- яких життєвих подій та можливих обставин.
		Скаржник уважає, що суд апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали не врахував, що відпустка адвоката була незапланованою та надана у терміновому порядку. При цьому, включно по 20 червня 2024 року адвокат мала намір звернутися з апеляційною скаргою, хоча й наприкінці встановленого процесуальним законом строку (через велику завантаженість та тимчасову відсутність помічника), однак все ж таки вчасно. Також не варто залишати поза увагою стабілізаційні відключення світла та перебої в роботі мережі Інтернет у м.  Житомирі протягом червня 2024 року внаслідок ворожих обстрілів енергетичних об`єктів з боку російської федерації.
		Окрему увагу скаржник звертає на те, що Адвокатським бюро «О. Томашевської» було невідкладно надіслано клієнтам листи (зокрема, ОСОБА_1 лист від 20 червня 2024 року № 179-2006.24), якими їх повідомлено про майбутню відпустку адвоката та про право звернутися за отриманням правничої допомоги до інших фахівців. У відповідь на таке повідомлення ОСОБА_1 надіслав лист від 20 червня 2024 року, в якому висловив своє бажання та наміри співпрацювати і отримувати правничу допомогу виключно від Адвокатського бюро «О.  Томашевської». Таким чином адвокат не допустила зловживання процесуальними правами, а обставини, які зумовили пропуск строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі №240/9188/24, є поважними, в пропуск строку незначним.
		На основі наведеного скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження і направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги № К/990/37981/24 у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Губська О.А., судді Білак М.В., Мацедонська  В.Е.
		Ухвалою від 21 жовтня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Томашевська Оксана Анатоліївна, на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України.
		У зв`язку з обранням судді Губської О.А. до Великої Палати Верховного Суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду для розгляду касаційної скарги № К/990/37981/24: головуючий суддя Соколов В.М., судді Єресько Л.О., Загороднюк А.Г. 
		Ухвалою від 13 січня 2025 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
		IV. Джерела права й акти їх застосування
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
		За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені у статті 287 КАС України.
		Частиною шостою статті 287 КАС України встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
		За правилами, встановленими статтею 272 КАС України, судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 283-1, 283-2, 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
		За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається. Позиція Верховного Суду
		Перевіривши в межах, визначених статтею 341 КАС України, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що стаття 295 КАС України встановлює загальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Разом із тим, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України, частина шоста якої передбачає, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
		Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. 
		У справах цієї категорії стаття 287 КАС України є спеціальною нормою у вирішенні питання строку апеляційного оскарження по відношенню до статті 295 КАС України. Між тим, стаття 287 КАС України не обмежує суд апеляційної інстанції у повноваженнях щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що такий строк був пропущений з поважних причин.
		За таких умов, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
		Принагідно зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово вказувала, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з апеляційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
		Згідно з матеріалами справи № 240/9188/24, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року ухвалено в порядку письмового провадження. Повний текст рішення складено 11 червня 2024 року, а його копія 12 червня 2024 року доставлена в електронний кабінет представника позивача Томашевської О.А. 
		Апеляційну скаргу представником позивача подано 10 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд», тобто з пропуском десятиденного строку, визначеного частиною шостою статті 287 КАС України.
		Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року представник позивача подала 10 липня 2024 року, посилаючись на дотримання тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, визначеного статтею 295 КАС України та не заявляла про поновлення пропущеного строку. Втім, апеляційний суд наголосив, що строки подання апеляційних скарг у даній категорії справ визначені статтею 287 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України.
		Тож оскільки позивач подав апеляційну скаргу з пропуском десятиденного строку, встановленого законом, та не порушує питання про його поновлення, суді дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху для подання заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		17 вересня 2024 року представником позивача подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, яка обґрунтована тим, що у період з 21 червня по 08 липня 2024 року представник позивача перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. Після повернення з відпустки адвокатом без зайвих зволікань 10 липня 2024 року було подано апеляційну скаргу в цій справі.
		Оцінивши наведені у заяві доводи, Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відмовив у поновленні такого строку, про що 01 жовтня 2024 року постановив відповідну ухвалу. 
		За позицією апеляційного суду, з 12 червня 2024 року до відбуття у відпустку 21 червня 2024 року представник позивача Томашевська О.А. знала, як фаховий юрист, про можливість подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року в межах десятиденного строку, а тому могла відповідним чином спланувати свою роботи або повідомити позивача про відсутність у неї можливості вчасного подання апеляційної скарги. Доказів та обґрунтувань неможливості подання апеляційної скарги у період з 12 по 21 червня 2024 року представником позивача не надано.
		З уваги на це суд апеляційної інстанції 01 жовтня 2024 року прийняв оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
		Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції обґрунтувань скаржника про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення колегія суддів зазначає наступне.
		Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
		Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
		Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
		Матеріалами справи підтверджується, що адвокат Томашевська О.А. здійснювала представництво інтересів ОСОБА_1 у Житомирському окружному адміністративному суді та Сьомому апеляційному адміністративному суді на підставі договору про надання правничої допомоги від 24 травня 2023 року № 89/1-2405/22 та ордерів від 09 травня 2024 року № 1087495 та від 10 липня 2024 року №1093655 відповідно.
		Оцінюючи доводи адвоката Томашевської О.А., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у зв`язку з її перебуванням у відпустці на підставі наказу від 20 червня 2024 року № 2(ос) у період з 21 червня по 08 липня 2024 року, суд апеляційної інстанції слушно зазначив, що ця обставина не може вважатися об`єктивно непереборною і такою, що унеможливлювала своєчасне звернення позивача до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.
		Колегія суддів погоджується із таким висновком апеляційного суду виходячи із того, що адвокат Томашевська О. А., надаючи професійні послуги у сфері права, мала була обізнана про строки апеляційного оскарження судових рішень у цій категорії справ і вчиняти всі залежні від неї дії з метою дотримання вимог КАС України. 
		Слід урахувати, що на момент подання апеляційної скарги рішення суду першої інстанції набрало законної сили, у зв`язку з чим скаржник мав навести чіткі та обґрунтовані причини пропуску ним процесуального строку на апеляційне оскарження, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
		Верховний Суд уважає, що відпустка представника позивача не може розцінюватися як істотна обставина, яка ускладнила своєчасну реалізацію права на звернення до суду з апеляційною скаргою. Дотримання процесуальних строків стороною не може залежати від особистих обставин його представника. В даному випадку позивач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися за правничою допомогою до іншого адвоката з метою своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження, однак цього не зробив. 
		При цьому представник позивача не представила суду апеляційної інстанції доказів та не зазначила причини неможливості подання апеляційної скарги у період з 12 по 20 червня 2024 року.
		На додаток колегія суддів вказує, що доводи представника позивача в касаційній скарзі про бажання останнього співпрацювати виключно з Адвокатським бюро «Оксани Томашевської», знаючи про відпустку адвоката, та про відключення світла в м. Житомирі попередньо не зазначалися ані в апеляційній скарзі, ані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження. 
		Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивачем не наведено та не доведено наявності непереборних обставин чи труднощів, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду в установлений статтею 287 КАС України десятиденний строк.
		Тому враховуючи, що позивачем пропущено строк на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежали від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, - суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки судом апеляційної інстанції постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення. 
		VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
		Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Томашевська Оксана Анатоліївна, залишити без задоволення.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №240/9188/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько   А.Г. Загороднюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...