Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/13570/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2025.
Дата набрання законної сили: 08.01.2025
Номер судового провадження: 61-5723ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/13570/20
		провадження № 61-5723св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А., 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , який діє від свого імені та як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		відповідачі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від свого імені та як законний представник в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підписана представником ОСОБА_6 , на постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Желепи О. В., Євграфової Є. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 , який діє від свого імені та як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , звернувся з позовом до ОСОБА_4 (далі також відповідач 1), ОСОБА_5 (далі також відповідач 2) про поділ спадкового майна.
		Позовну заяву (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Членами сім`ї померлої
		ОСОБА_7 є її чоловік - позивач за первісним позовом та їх спільні неповнолітні діти, які народилися під час перебування позивача та померлої   ОСОБА_7 у шлюбі, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Співвідповідачі за первісним позовом (батьки ОСОБА_7 ) є подружжям, яке постійно проживає окремо, - в квартирі АДРЕСА_1 , а тому не є членами сім`ї померлої ОСОБА_7 
		ІНФОРМАЦІЯ_5 Двадцять першою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 245-2020 до майна померлої
		ОСОБА_7 . Станом на 14 травня 2020 року у встановленому законом порядку спадщину за померлою ОСОБА_7 прийнято усіма спадкоємцями першої черги за законом - позивачем за первісними позовами, малолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , а також співвідповідачами за первісним позовом.
		Після смерті ОСОБА_7 залишилася спадщина, яка складається з об`єктів нерухомого майна, автомобіля та грошових коштів (банківських вкладів). Вартість усього майна, що входить до складу спадщини, складає 4 379 841,12 грн.
		Також на картковому рахунку залишилася заробітна плата у сумі 55 699,78 грн, яка належала ОСОБА_7 , але не була нею одержана за життя. Окрім того, за свого життя ОСОБА_7 як позичальник уклала договір іпотечного кредиту, за яким нею було отримано кредит у розмірі 250 000,00 доларів США, та іпотечний договір, відповідно до умов якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 . На момент відкриття спадщини за договором іпотечного кредиту залишалася непогашеною заборгованість ОСОБА_7 перед Акціонерним товариством «Кристалбанк» у розмірі 614 721,75 грн. Позивач за первісним позовом, з метою збереження спадкового майна, для уникнення нарахування процентів та неустойки за кредитними зобов`язаннями, а також задля уникнення можливого звернення стягнення на предмет іпотеки, за рахунок особистих коштів погасив усі кредитні зобов`язання ОСОБА_7 , сплативши 617 952,10 грн, а також комісію у розмірі 5 839,50 грн.
		Крім того, позивач за первісним позовом за рахунок власних коштів, з метою уникнення нарахування процентів та неустойки, сплатив заборгованість
		ОСОБА_7 за її кредитними картками у загальному розмірі 125 655 грн.
		10 грудня 2012 року, до укладення шлюбу, між позивачем за первісним позовом та ОСОБА_7 був укладений шлюбний договір, відповідно до якого все майно, придане або набуте ним або ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу, є особистим майном і належить на праві особистої приватної власності тому з подружжя, на чиє ім`я воно придбане чи набуте, будь-які зобов`язання за договорами позики, кредитними говорами, іншими договорами, правочинами є особистими зобов`язаннями того з подружжя, хто є стороною таких договорів, грошові кошти на рахунках в банківських установах, будь-які банківські внески, в тому числі проценти, нараховані по ним, вважаються особистою приватною власністю того
		з подружжя, на чиє ім`я відкрито рахунок в установі банку. Таким чином, позивач за первісним позовом погасив кредитну заборгованість ОСОБА_7 
		у загальному розмірі 749 446,60 грн, яка залишалася непогашеною після її смерті, виключно за рахунок власних коштів.
		На підставі наведеного, беручи до уваги той факт, що до складу спадщини входить як майно, так і заборгованість, з урахуванням розміру частки спадщини кожного зі спадкоємців, а також того, що спільне користування майном співпозивачами та співвідповідачами є неможливим, просив у порядку поділу спадкового майна:
		виділити позивачу за первісним позовом, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та визнати за ними право власності на таке майно (за кожним
		з них окремо): 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , вартістю 780 823,33 грн, 1/3 частину машиномісця №  НОМЕР_1 , розташованого в підземному паркінгу житлового будинку на АДРЕСА_3 , площею 14,40 кв. м, вартістю 119 636,00 грн,
		1/3 частину приміщення для зберігання велосипедів № 396 (поверх 10), на АДРЕСА_3 площею 2,1 кв. м, вартістю
		12 371,67 грн, 1/3 частину грошових коштів у сумі, еквівалентній 274 700,00 грн, які 31 березня 2020 року надійшли на транзитний рахунок НОМЕР_2 в АТ «Альфа-Банк» для списання коштів для продажу валюти в сумі 10 000,00 доларів США (курс 27,47 гривень за 1 долар США) з рахунку ОСОБА_7 №  НОМЕР_3 в АТ «Альфа-Банк» від 27 серпня 2019 року, а всього майна на суму 1 004 397,67 грн;
		припинити право відповідача 2 за первісним позовом на частку у спадковому майні вартістю 42 754,54 грн з виплатою грошової компенсації вартості частки за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду;
		виділити відповідачу 1 та відповідачу 2 та визнати за ними право власності на таке майно (за кожним з них окремо):
		1/2 частину автомобіля «Chevrolet Bolt EV», VIN НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , 2017 року випуску, вартістю 393 727,51 грн, 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 64,8 кв. м, житловою площею 34,3 кв. м, вартістю 284 146,00 грн, 1/2 частину вкладу у сумі 1 000,00 грн з відповідними процентами, що знаходиться на поточному рахунку №  НОМЕР_6 від 30 травня 2018 року в AT «Альфа-Банк», 1/2 частину вкладу у сумі 2,88 грн з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_7 
		від 01 серпня 2017 року в AT «Альфа-Банк», 1/2 частину вкладу у сумі 116,74 грн
		з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_8 від 08 жовтня 2019 року в AT «Альфа-Банк», 1/2 частину вкладу у сумі 2 580,00 грн з відповідними процентами, що знаходиться на депозитному рахунку №  НОМЕР_9 в AT КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору від 28 лютого 2014 року № 8AMDN87000740828400, укладеного на ім`я померлої ОСОБА_7 ,
		1/2 частину вкладу у сумі 7 099,94 грн з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_10 в AT КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору від 04 листопада 2019 року № SAMDNWFC00055625717, укладеного на ім`я померлої ОСОБА_7 , 1/2 частину вкладу у сумі 1,58 грн
		з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_11 в AT КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору від 13 жовтня 2015 року № 5AMDN51000119091779, укладеного на ім`я померлої ОСОБА_7 , 1/2 частину вкладу у сумі 3,55 долари США
		з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_12 в AT КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору № SAMDNWFC00022184300 від 27 листопада 2015 року, укладеного на ім`я померлої ОСОБА_7 , а всього майна на суму 683 324,06 грн;
		припинити право відповідача 1 за первісним позовом на частку у спадковому майні вартістю 42 754,54 грн з виплатою грошової компенсації вартості частки за рахунок коштів, внесених позивачем за первісним позовом на депозитний рахунок суду;
		визнати за позивачем за первісним позовом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право отримати в рівних частках грошові кошти
		у сумі 55 699,78 грн з карткового рахунку №  НОМЕР_13 від 20 листопада 2014 року в AT «Альфа-Банк»;
		стягнути зі співвідповідачів за первісним позовом у рівних частинах на користь позивача за первісним позовом, який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , витрати на сплату судового збору в розмірі 11 350,00 грн та інші судові витрати.
		26 липня 2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява співвідповідачів за первісним позовом до позивача за первісним позовом, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної
		в місті Києві державної адміністрації, про поділ спадкового майна.
		Зустрічну позовну заяву обґрунтовано тим, що співвідповідачі за первісним позовом є батьками ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Двадцять першою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу до належного ОСОБА_7 майна, реєстраційний номер у спадковому реєстрі 65795205. Спадщину було прийнято спадкоємцями першої черги, а саме дітьми, чоловіком та батьками спадкодавця. Таким чином, кожний з них має право на спадкування 1/5 частки у спадковому майні. З урахуванням вимог законодавства та загальної вартості спадкового майна в розмірі 5 260 567,68 грн, усім спадкоємцям належить 1/5 частка в майні, що в грошовому еквіваленті становить 1 052 113,54 грн.
		Станом на день подання позову, незважаючи на факт закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину за законом не видані, оскільки між спадкодавцями не досягнуто згоди щодо поділу зазначеного спадкового майна. Таким чином, для урегулювання спору щодо поділу спадкового майна та забезпечення виділення в натурі рівноцінних часток у спадковому майні існує необхідність звернутися із цим позовом до суду.
		Співвідповідачі за первісним позовом вважали, що запропонований ними розподіл майна є таким, що відповідає встановленим законодавством вимогам, є технічно можливим, враховує існуючий порядок користування майном, що входить до спадкової маси та не порушує інтересів нікого зі спадкоємців. Оскільки
		у результаті поділу зменшується розмір ідеальних часток співвідповідачів за первісним позовом, то на їх користь з позивача підлягає стягненню грошова компенсація.
		З урахуванням уточненої зустрічної позовної заяви вони просили суд:
		1) виділити в натурі та визнати за ними право власності на таке майно (за кожним з них окремо): 1/6 частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 64,8 кв. м, житловою - 34,3 кв. м; 1/2 частину машиномісця №  НОМЕР_1 , розташованого в підземному паркінгу житлового будинку на АДРЕСА_3 , площею 14,40 кв. м; 1/2 частину приміщення для зберігання велосипедів 
		АДРЕСА_4 , площею 2,1 кв. м; 1/2 частин автомобіля «Chevrolet Bolt EV»,
		VIN НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , 2017 року випуску; 1/2 від грошових коштів у сумі 10 000,00 USD, які 31 березня 2020 року надійшли на транзитний рахунок НОМЕР_2 в AT «Альфа Банк» для списання коштів для продажу валюти з рахунку ОСОБА_7 №  НОМЕР_3 в АТ «Альфа-Банк» від 27 серпня
		2019 року; 1/2 вкладу у сумі 1 000,00 грн з відповідними процентами, що знаходиться на поточному рахунку №  НОМЕР_6 
		від 30 травня 2018 року в AT «Альфа-Банк»; 1/2 вкладу у сумі 2,88 грн з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_7 від 01 серпня 2017 року в AT « Альфа-Банк»; 1/2 вкладу в сумі 116,74 грн з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_8 від 08 жовтня
		2019 року в AT «Альфа-Банк»; 1/2 вкладу в сумі 2 580,00 грн з відповідними процентами, що знаходиться на депозитному рахунку №  НОМЕР_9 в АТ КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору від 28 лютого 2014 року № SAMDN87000740828400, укладеного на ім`я ОСОБА_7 ; 1/2 вкладу у сумі 7 099,94 грн з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_10 в АТ КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору від 04 листопада 2019 року № SAMDNWFC00055625717, укладеного на ім`я ОСОБА_7 ; 1/2 вкладу у сумі 1,58 грн з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_14 в АТ КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору від 13 жовтня 2015 року № SAMDN51000119091779, укладеного на ім`я ОСОБА_7 ; 1/2 вкладу у сумі 3,55 доларів США з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_12 в АТ КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору № SAMDNWFC00022184300
		від 27 листопада 2015 року, укладеного на ім`я ОСОБА_7 ;
		2) виділити в натурі позивачу за первісним позовом, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та визнати за ними право на таке майно (за кожним
		з них окремо): 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 ;
		3) визнати припиненим право спільної часткової власності співвідповідачів за первісним позовом, позивача за первісним позовом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_7 ;
		4) стягнути з позивача за первісним позовом на користь відповідача 1 за первісним позовом грошову компенсацію за частку спадкового майна в розмірі
		34 829,70 грн;
		5) стягнути з позивача за первісним позовом на користь відповідача 2 за первісним позовом грошову компенсацію за частку спадкового майна в розмірі
		34 829,70 грн.
		05 серпня 2021 року до суду від представника відповідача 2 за первісним позовом надійшла заява про відкликання зустрічної позовної заяви.
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року заяву представника відповідача 2 за первісним позовом задоволено, зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу 2 за первісним позовом.
		Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13 серпня 2023 року прийнято зустрічний позов відповідача 1 за первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 червня 2023 року
		у складі судді Гребенюка В. В. позов ОСОБА_1 , який діє від свого імені та як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , задоволено.
		Виділено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та визнано за ними право власності на таке майно (за кожним з них окремо):
		1/3 частину квартири 
		АДРЕСА_2 , вартістю 780 823,33 грн, 1/3 частину машиномісця №  НОМЕР_1 , розташованого в підземному паркінгу житлового будинку на 
		АДРЕСА_3 , площею 14,40 кв. м, вартістю 119 636,00 грн, 1/3 частину приміщення для зберігання велосипедів АДРЕСА_4 площею 2,1 кв. м, вартістю 12 371,67 грн, 1/3 частину грошових коштів
		у сумі, еквівалентній 274 700,00 грн, які 31 березня 2020 року надійшли на транзитний рахунок НОМЕР_2 в АТ «Альфа-Банк» для списання коштів для продажу валюти в сумі 10 000,00 доларів США (курс 27,47 гривень за 1 долар США) з рахунку ОСОБА_7 №  НОМЕР_3 в АТ «Альфа-Банк» від 27 серпня
		2019 року, а всього майна на суму 1 004 397,67 грн;
		Припинено право ОСОБА_5 на частку у спадковому майні вартістю 42 754,54 грн з виплатою грошової компенсації вартості частки за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду;
		Виділено ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та визнано за ними право власності на таке майно (за кожним з них окремо):
		1/2 частину автомобіля «Chevrolet Bolt EV», VIN НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , 2017 року випуску, вартістю 393 727,51 грн, 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 64,8 кв. м, житловою площею 34,3 кв. м, вартістю 284 146,00 грн, 1/2 частину вкладу у сумі 1 000,00 грн з відповідними процентами, що знаходиться на поточному рахунку №  НОМЕР_6 від 30 травня 2018 року в AT «Альфа-Банк», 1/2 частину вкладу у сумі 2,88 грн з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_7 
		від 01 серпня 2017 року в AT «Альфа-Банк», 1/2 частину вкладу у сумі 116,74 грн
		з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_8 від 08 жовтня 2019 року в AT «Альфа-Банк», 1/2 частину вкладу у сумі 2 580,00 грн з відповідними процентами, що знаходиться на депозитному рахунку №  НОМЕР_9 в AT КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору від 28 лютого 2014 року № 8AMDN87000740828400, укладеного на ім`я померлої ОСОБА_7 ,
		1/2 частину вкладу у сумі 7 099,94 грн з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_10 в AT КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору від 04 листопада 2019 року № SAMDNWFC00055625717, укладеного на ім`я померлої ОСОБА_7 , 1/2 частину вкладу у сумі 1,58 грн
		з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_11 в AT КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору від 13 жовтня 2015 року № 5AMDN51000119091779, укладеного на ім`я померлої ОСОБА_7 , 1/2 частину вкладу у сумі 3,55 долари США
		з відповідними процентами, що знаходиться на картковому рахунку №  НОМЕР_12 в AT КБ «ПриватБанк» згідно з умовами договору № SAMDNWFC00022184300 від 27 листопада 2015 року, укладеного на ім`я померлої ОСОБА_7 , а всього майна на суму 683 324,06 грн;
		Припинено право ОСОБА_4 на частку у спадковому майні вартістю
		42 754,54 грн з виплатою грошової компенсації вартості частки за рахунок коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду;
		Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 право отримати в рівних частках грошові кошти у сумі 55 699,78 грн з карткового рахунку №  НОМЕР_13 від 20 листопада 2014 року в AT «Альфа-Банк»;
		Стягнуто пропорційно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 11 350,00 грн, по 5 675,00 грн
		з кожного;
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.
		Суд першої інстанції, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість поділу спадкового майна, запропонованого позивачем за первісним позовом, та про наявність правових підстав для задоволення первісного позову і відсутність таких підстав для задоволення вимог зустрічного позову.
		Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
		Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 липня
		2023 року у складі судді Гребенюка В. В. заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто пропорційно
		з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 72 000,00 грн, по 36 000,00 грн з кожного.
		Суд першої інстанції, стягуючи з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 72 000,00 грн, виходив із того, що 03 липня
		2023 року представник позивача за первісним позовом - адвокат Бойко Н. В. подала заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила стягнути в рівних частках зі співвідповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 758/13570/20, в розмірі 99 500,00 грн, по 49 750,00 грн з кожного. Натомість, у судовому засіданні позивач за первісним позовом просив стягнути зі співвідповідачів відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 72 000,00 грн.
		Представник позивача за первісним позовом долучила до заяви договір про надання правничої допомоги від 18 травня 2020 року № 05-1/20, додаткову угоду
		від 15 жовтня 2020 року № 6, акт приймання-передачі наданих правових послуг
		від 30 червня 2023 року, договір про надання правової допомоги від 18 травня 2020 року № 05-2/20, додаткову угоду від 15 жовтня 2020 року № 4, акт приймання-передачі наданих правових послуг від 30 червня 2023 року.
		Ураховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, беручи до уваги вимоги, заявлені позивачем за первісним позовом у судовому засіданні з вирішення питання про компенсацію судових витрат, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення зі співвідповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу в сумі 72 000,00 грн.
		Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_8 задоволено частково. Додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року змінено та стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу з ОСОБА_4 в розмірі 3 000,00 грн, з ОСОБА_9 у розмірі 3 000,00 грн.
		Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру витрат, що підлягають стягненню з відповідачів, урахував, що представництво інтересів позивача за первісним позовом здійснювали два адвокати (Бойко Н. В. та
		Бойко О. І.), та виходив із того, що відзив на зустрічну позовну заяву, поданий представником ОСОБА_1 - адвокатом Бойко О. І., не містив попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правничу допомогу, тому відсутні підстави враховувати витрати на правничу допомогу, надану вказаним представником.
		З урахуванням обсягу наданих послуг, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, та враховуючи майновий стан відповідачів, які є пенсіонерами за віком, суд апеляційної інстанції вважав за можливе визначити розмір витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 6 000,00 грн, яка має бути стягнута
		в рівних частках - по 3 000,00 грн з кожного.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
		 
		У квітні 2024 року ОСОБА_1 , який діє від свого імені та як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_6 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу через підсистему «Електронний Суд», в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга також містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень представниця заявника зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 жовтня
		2019 року у справі № 922/445/19, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 22 листопада 2023 року
		у справі № 757/31792/20-ц тощо (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Крім того, зазначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		У касаційній скарзі заявник також зазначає, що:
		- перша заява по суті справи відповідача за зустрічним позовом - відзив на зустрічний позов, поданий представником ОСОБА_10 , містив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу (на 40 000,00 грн), тобто висновки апеляційного суду із цього приводу помилкові;
		- суд апеляційної інстанції не навів доводів та доказів нерозумності витрат заявника, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача, не вказав конкретно, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, не навів мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення;
		- відповідачі не обґрунтували та не надали суду доказів, у тому числі власних розрахунків, які б свідчили про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність здійсненого позивачем розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до цієї справи, а також не надали жодного доказу щодо свого фінансового стану;
		- апеляційний суд несправедливо урахував фінансовий стан відповідачів (пенсіонери за віком), проте не урахував фінансовий стан двох малолітніх учасників справи;
		- правову допомогу відповідачам у справі в 2021 році надавали кваліфіковані адвокати Юридичної фірми «Астерс», де ціна однієї години надання правничих послуг становить майже 7 600,00 грн, тобто заявлений ОСОБА_1 до відшкодування розмір понесених ним судових витрат є в декілька разів меншим
		у порівнянні із судовими витратами, які в змозі нести відповідачі.
		 
		У травні 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, відповідачі просять відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову - залишити без змін, оскільки вона є законною.
		 
		Інші відзиви на касаційну скаргу станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
		Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено ОСОБА_1 , який діє від свого імені та як законний представник в інтересах ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року, відкрито касаційне провадження
		у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано з Подільського районного суду м. Києва матеріали справи № 758/13570/20 та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
		У травні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 758/13570/20.
		Ухвалою від 12 грудня 2024 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів                  від 13 грудня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А.,               Луспеник Д. Д. (головуючий).
		Позиція Верховного Суду
		 
		З огляду на зміст та прохальну частину касаційної скарги, перегляд справи
		у Верховному Суді здійснюється лише щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції; щодо суті спору перегляд справи
		в порядку касаційного провадження судом касаційної інстанції не здійснюється.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                         є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених             у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи                                 з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами (щодо предмета оскарження)
		 
		03 липня 2023 року представник позивача за первісним позовом - адвокат
		Бойко Н. В. подала суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила стягнути в рівних частках зі співвідповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 758/13570/20,
		в розмірі 99 500,00 грн, по 49 750,00 грн з кожного.
		 
		10 липня 2023 року до суду надійшло клопотання, в якому представник співвідповідачів за первісним позовом просила відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, де зазначено, що вимоги щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є безпідставними та необґрунтованими з тих підстав, що заявлена понесена сума судових витрат є документально недоведеною, неспівмірною зі складністю судового процесу, явно завищеною на ринку юридичних послуг, крім того, представником позивача штучно збільшено обсяг часу, нібито затраченого на підготовку документів, завищена вартість процедурних типових питань, що не залежать від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених витрат на правничу допомогу позивач не подав.
		 
		17 липня 2023 року представник позивача за первісним позовом подала заперечення на клопотання представника співвідповідачів за первісним позовом.
		 
		При подачі до суду першої інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, позивач за первісним позовом дотримався вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України, оскільки представник позивача - адвокат
		Бойко Н. В. у пункті 3 прохальної частини позовної заяви та пункті 4 прохальної частини заяви про збільшення позовних вимог подала заяву про те, що докази на підтвердження розміру понесених заявником судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
		 
		У судовому засіданні позивач за первісним позовом просив стягнути зі співвідповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 72 000,00 грн. Представник співвідповідачів за первісним позовом у судовому засіданні просила залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду з підстав, викладених нею у клопотанні.
		 
		Представник позивача за первісним позовом - адвокат Бойко Н. В. долучила до заяви договір про надання правничої допомоги від 18 травня 2020 року № 05-1/20, укладений між Адвокатським бюро «Адвокатська фірма «Наталії Бойко» (далі - 
		АБ «Адвокатська фірма «Наталії Бойко») та ОСОБА_1 , додаткову угоду
		від 15 жовтня 2020 року № 6 до нього та акт приймання-передачі наданих правових послуг від 30 червня 2023 року на загальну суму 72 000,00 грн. Окрім цього, додано договір про надання правової допомоги від 18 травня 2020 року, укладений між Адвокатським бюро «Олексія Бойка» (далі - АБ «Олексія Бойко») та
		ОСОБА_1 , додаткову угоду від 15 жовтня 2020 року № 4 до нього та акт приймання-передачі наданих правових послуг від 30 червня 2023 року на загальну суму 27 500,00 грн.
		 
		У заяві про збільшення позовних вимог представник позивача - адвокат
		Бойко Н. В. вказала, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 40 000,00 грн.
		 
		Адвокат Бойко Н. В. здійснювала представництво на підставі договору про надання правової допомоги від 18 травня 2020 року, ордера на надання правничої (правової) допомоги, виданого 01 грудня 2020 року. В ордері на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 , виданому адвокату Бойку О. І. АБ «Олексія Бойка» від 05 липня 2021 року, зазначено, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 18 травня 2020 року.
		 
		Відповідачі є пенсіонерами за віком.
		 
		Правове регулювання та мотиви, з яких виходить Верховний Суд
		 
		Статтею 2 ЦПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		 
		Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		 
		Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з  розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
		 
		У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
		 
		Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		 
		Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		 
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
		 
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
		 
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які  сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		 
		Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду
		від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
		1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
		У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху».
		 
		ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
		 
		За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, 
		у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
		 
		З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
		 
		Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (правова позиція, висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
		 
		У справі, що переглядається, інтереси позивача за первісним позовом представляли два адвокати - Бойко Н. В. (АБ «Адвокатська фірма «Наталії Бойко») та Бойко О. І. (АБ «Олексія Бойко»).
		 
		У позовній заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Н. В. зазначала про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача на суму 20 000,00 грн (зокрема: а. с. 12 т. 1). У заяві про збільшення позовних вимог адвокат Бойко Н. В. також зазначала про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (зокрема: а. с. 154 т. 1), серед яких 40 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		У відзиві представник відповідачів за первісним позовом зазначив про непогодження з такими витратами (зокрема: а. с. 188 т. 1).
		 
		У відзиві на зустрічний позов за підписом представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка О. І. від 26 жовтня 2021 року зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, а саме: 40 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу (зокрема: а. с. 80 т. 2). Заявник у свою чергу звертає на це увагу в касаційній скарзі.
		 
		Подільський районний суд м. Києва ухвалив рішення щодо задоволення позову ОСОБА_1 та відмову у задоволенні зустрічного позову відповідачів
		27 червня 2023 року. 
		 
		У визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України строк представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Н. В. подала через систему «Електронний суд» до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи (а. с. 139-142 т. 3).
		 
		До заяви додано документи на підтвердження наданих послуг від АБ «Адвокатська фірма «Наталії Бойко» на загальну суму 72 000,00 грн та від АБ «Олексія Бойко» на загальну суму 27 500,00 грн, всього - 99 500,00 грн, які представник Бойко Н. В. просила стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 (по 49 750,00 грн з кожного).
		 
		Представник позивача за первісним позовом - адвокат Бойко Н. В. долучила до заяви договір про надання правничої допомоги від 18 травня 2020 року № 05-1/20, укладений між АБ «Адвокатська фірма «Наталії Бойко» та ОСОБА_1 , додаткову угоду від 15 жовтня 2020 року № 6 до нього та акт приймання-передачі наданих правових послуг від 30 червня 2023 року на загальну суму 72 000,00 грн. Окрім цього, додано договір про надання правової допомоги від 18 травня
		2020 року, укладений між АБ «Олексія Бойко» та ОСОБА_1 , додаткову угоду від 15 жовтня 2020 року № 4 до нього та акт приймання-передачі наданих правових послуг від 30 червня 2023 року на загальну суму 27 500,00 грн. Матеріали справи містять також ордери АБ «Адвокатська фірма «Наталії Бойко» та АБ «Олексія Бойко» на надання правничої (правової) допомоги позивачу.
		Представник відповідачів Гродовська О. П. надала суду клопотання, яким просила відмовити у задоволенні вимоги позивача про ухвалення додаткового рішення
		у справі (а. с. 167-171 т. 3), посилаючись на те, що вартість послуг є неспівмірною та невиправданою; обсяг наданих послуг у судових засіданнях не є значним; вартість прибуття у судове засідання, яке не відбулось з незалежних від відповідачів причин, є невиправданим, оскільки до справи не долучались будь-які інші докази, не заявлялись клопотання, що б потребувало відповідної реакції позивача; позивач не довів, чому усі позовні вимоги не були сформовані у позовній заяві, та що стало поважною причиною для необхідності збільшення позовних вимог, необхідність покладення цих витрат на відповідачів не є виправданою та реальною.
		 
		Також не надано доказів необхідності та невідворотності здійснення представництва двома адвокатами, участі в судовому засіданні двох адвокатів,
		з огляду на висловлену ними єдину правову позицію. Бажання перекладення цих витрат на відповідачів не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін та становлять надмірний тягар для відповідачів, оскільки вони є пенсіонерами та є непрацездатними особами, а стягнення витрат на правову допомогу може поставити їх у скрутне матеріальне становище. До клопотання представник додала копії пенсійних посвідчень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підтвердження того, що вони є пенсіонерами за віком.
		 
		Представник позивача за первісним позовом - адвокат Бойко Н. В. у свою чергу подала заперечення на клопотання представника відповідачів Гродовської О. П. (а. с. 174-177 т. 3).
		 
		У мотивувальній частині додаткового рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року суд зазначив, що в судовому засіданні позивач за первісним позовом просив стягнути зі співвідповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 72 000,00 грн.
		 
		Суд першої інстанції задовольнив заяву позивача у повному обсязі та стягнув із ОСОБА_4 та Барана С. Д. витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвокату Бойко Н. В. у розмірі 72 000,00 грн, по 36 000,00 грн з кожного.
		 
		У свою чергу ОСОБА_1 таке рішення не оскаржував до апеляційного суду,
		а у касаційній скарзі просив залишити без змін додаткове рішення суду першої інстанції.
		 
		Отже, заперечення сторони співвідповідачів щодо відсутності необхідності враховувати вартість послуг обох адвокатів не має актуальності.
		Означені 72 000,00 грн, зважаючи на акт приймання-передачі наданих правових послуг від 30 червня 2023 року (а. с. 149 т. 3), складаються із:
		1)     розробка стратегії та тактики захисту клієнта, збирання доказів (період
		15 жовтня 2020 року - 20 жовтня 2020 року) - 5 000,00 грн;
		2)     підготовка, складання, оформлення та подання двох замовлень на проведення судової оціночно-будівельної експертизи та автотоварознавчого дослідження; підготовка, оформлення та подання експертам необхідних для проведення судових експертиз матеріалів (період 20 жовтня 2020 року -
		16 листопада 2020 року) - 10 000,00 грн;
		3)     складання, оформлення та подання позову (період 17 листопада 2020 року - 01 грудня 2020 року) - 20 000,00 грн;
		4)     підготовка, складання, оформлення та подання заяви про збільшення позовних вимог (період 15 березня 2021 року - 31 березня 2021 року) - 5 000,00 грн;
		5)     прибуття, участь у підготовчому засіданні (14 липня 2021 року) - 
		4 000,00 грн;
		6)     ознайомлення та вивчення відзиву представника ОСОБА_4 та
		ОСОБА_5 - адвоката Бібка Т. Я. на позовну заяву, формування позиції захисту клієнта (період 05 серпня 2021 року - 01 вересня 2021 року) - 4 000,00 грн;
		7)     ознайомлення та вивчення зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , формування позиції захисту клієнта (період 13 серпня 2021 року -
		01 вересня 2021 року) - 4 000,00 грн;
		8)     прибуття, участь у підготовчому засіданні (28 жовтня 2021 року) -
		4 000,00 грн;
		9)     ознайомлення та вивчення відповіді представника ОСОБА_4 - адвоката Гродовської О. П. на відзив на зустрічний позов, формування позиції захисту клієнта (період 29 листопада 2021 року - 05 рудня 2021 року) - 4 000,00 грн;
		10)прибуття у судове засідання, яке не відбулося (20 січня 2022 року) -
		1 500,00 грн;
		11)прибуття у судове засідання, яке не відбулося (07 грудня 2022 року) - 1 500,00 грн;
		12)прибуття у судове засідання, яке не відбулося (30 січня 2023 року) -
		1 500,00 грн;
		13)прибуття у судове засідання, яке не відбулося (27 лютого 2023 року) - 1 500,00 грн;
		14)прибуття у судове засідання, яке не відбулося (20 березня 2023 року) - 1 500,00 грн;
		15)прибуття у судове засідання, яке не відбулося (11 квітня 2023 року) -
		1 500,00 грн;
		16)прибуття, участь у судовому засіданні (02 травня 2023 року) - 4 000,00 грн;
		17)прибуття, участь у судовому засіданні (27 червня 2023 року) - 4 000,00 грн.
		Суд першої інстанції погодився із доводами сторони позивача та стягнув
		72 000,00 грн із співвідповідачів, по 36 000,00 грн з кожного, на користь
		ОСОБА_1 . Водночас не урахував клопотання відповідачів про їх зменшення.
		 
		Суд апеляційної інстанції, зменшуючи розмір витрат до 6 000,00 грн (по 3 000,00 грн з кожного з відповідачів), що підлягають стягненню на користь позивача, присуджених районним судом, виходив із того, що відзив, поданий представником ОСОБА_1 - адвокатом Бойком О. І., не містив попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правничу допомогу, тому відсутні підстави враховувати витрати на правничу допомогу, надану вказаним представником.
		 
		Разом з тим зазначене не має значення для вирішення спору, оскільки по суті предметом розгляду є лише послуги, надані адвокатом Бойко Н. В., на суму 72 000,00 грн.
		 
		Окрім цього, частиною другою статті 134 ЦПК України передбачено право суду відмовити стороні у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в разі неподання цією стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.
		 
		Проте сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
		 
		Реалізація судом цього права в кожному конкретному випадку залежить від встановлених обставин справи, а також інших чинників.
		 
		Зокрема внаслідок доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
		 
		Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 08 березня 2023 року в справі № 755/7694/20.
		 
		Отже, у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та у відзиві на зустрічний позов сторона позивача зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу (20 000,00 грн,
		40 000,00 грн та 40 000,00 грн відповідно), тобто стороною позивача було дотримано положення частини першої статті 134 ЦПК України.
		 
		Так само позивач дотримався вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи, зокрема у позовній заяві адвокат
		Бойко Н. В. зазначала, що докази на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат будуть подані суду в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення;
		і такі докази були подані у відповідний строк.
		 
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Позивач у додатковій угоді від 15 жовтня 2020 року № 6 до договору про надання правничої допомоги від 18 травня
		2020 року № 05-1/20 погодив із АБ «Адвокатська фірма «Наталії Бойко» оплату 1 500,00 грн за прибуття у судове засідання, яке не відбулося з будь-яких причин, тому заперечення відповідачів про невиправданість цих витрат не приймаються.
		 
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, що підтверджується наданими стороною позивача документами, проте не може погодитися із визначеними судами розміром таких витрат, присуджених до стягнення із відповідачів.
		 
		Верховний Суд ураховує фінансовий стан обох сторін, де позивач представляє інтереси малолітніх дітей, а відповідачі є пенсіонерами за віком. Також бере до уваги обґрунтовані заперечення відповідачів проти розміру витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		 
		Ураховуючи конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також наявність клопотання відповідачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд касаційної інстанції дійшов висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, по 15 000,00 грн
		з кожного.
		 
		Витрати позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції на цю суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг
		у районному суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
		 
		Доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, водночас підстав для скасування постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року та залишення в силі додаткового рішення суду першої інстанції немає, оскільки незгода із ухваленим судовим рішенням не є підставою для його скасування.
		 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів
		у справі, а тому відхиляються Верховним Судом, оскільки за статтею 400 ЦПК України такі дії виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції при перегляді рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів                                є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію                           про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
		 
		ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи           (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00).
		 
		Згідно зі статтею 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позивачу мають бути відшкодовані витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, як правильно установили суди попередніх інстанцій, проте додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду
		від 05 березня 2024 року підлягають зміні шляхом визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що мають бути стягнуті
		з відповідачів на користь ОСОБА_1 , в сумі 30 000,00 грн, по 15 000,00 грн
		з кожного.
		 
		Розподіл судових витрат
		 
		Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.
		 
		Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
		 
		З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги, ураховуючи, що оскарження судових витрат, до яких входять витрати на професійну правничу допомогу, не є об`єктом справляння судового збору, суд касаційної інстанції не знаходить підстав для розподілу судових витрат у суді касаційної інстанції на дату прийняття постанови.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від свого імені та як законний представник в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підписана представником ОСОБА_6 , задовольнити частково.
		 
		Додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року змінити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень), по 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень) з кожного.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,                 є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийД. Д. Луспеник      Судді:І. Ю. Гулейков       Б. І. Гулько       Г. В. Коломієць       Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...