Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 174/488/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2025.
Дата набрання законної сили: 10.01.2025
Номер судового провадження: 61-11716ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 174/488/24
		провадження № 61-11716св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І., 
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 травня 2024 року у складі судді Борцова А. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
		Історія справи
		Короткий зміст заяви
		У квітні 2024 року  ОСОБА_1 звернулась з заявою про встановлення факту виконання трудових обов`язків за спеціальністю, яка не співпадає з записом у трудовій книжці, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.
		Заявник просила:
		встановити факт того, що вона з 18 листопада 1993 року до 01 квітня 2022 року працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, який було у подальшому перейменований у Державне підприємство «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» (далі - ДП підприємство «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат»), а не лаборантом АСАК по 5-му розряду збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, який було в подальшому перейменований у ДП «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат», як слідує із запису № 11 в її трудовій книжці НОМЕР_1 .
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 травня 2024 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року, у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту виконання трудових обов`язків за спеціальністю, яка не співпадає з записом у трудовій книжці, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, відмовлено.
		Судові рішення мотивовані тим, що:
		відповідно до заяви ОСОБА_1 підставою звернення до суду з цією заявою є її незгода із записом у трудовій книжці, внесеним працівником відділу кадрів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (на даний час філія «Вільногірський гріничо-металургійний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (далі - АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія»)) в частині зазначення її посади, тобто, фактично ОСОБА_1 оспорює правильність складання вказаного запису, а встановлення цих обставин їй необхідно для звернення до Пенсійного фонду України для призначення пенсії, тобто реалізації її права на пенсійне забезпечення;
		вказане свідчить про те, що між заявником та АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» виник трудовий спір, а з Пенсійним фондом України спір, пов`язаний з правом заявника ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, а саме перерахунок призначеної пенсії, тому у цих правовідносинах вбачається спір про право, розгляд якого має здійснюватися в порядку позовного провадження, тому у відкритті провадження за вказаною заявою ОСОБА_1 слід відмовити. 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		суди залишили поза увагою, що розглядаючи справи окремого провадження, у тому числі справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд не вирішує питання про права та обов`язки осіб, які беруть участь у такій справі, а лише встановлює наявність чи відсутність фактів, які зумовлюють виникнення, зміну чи припинення прав заявника;
		суди не врахували, що при призначенні пенсії не було зараховано до пільгового стажу заявника за Списком № 1 період роботи з 18 листопада 1993 року до 01 квітня 2002 року, коли заявник фактично працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, який було перейменований у ДП «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат». Вказаний період роботи не було зараховано до пільгового стажу, внаслідок того, що відповідно до запису № 11 в трудової книжці заявник, відповідно до наказу № 209 від 23 листопада 1993 року, в спірний період була переведена та працювала лаборантом АСАК по 5-розряду збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійното комбінату. Вказаний неправильний запис у трудовій книжці заявника було внесено внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків працівниками відділу кадрів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату;
		всі документи, які стосувалися Вільногірського гірничо-металургійного комбінату передані на постійне зберігання у архівний відділ виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області у зв`язку з його ліквідацією, а тому не можливо виправити неправильний запис у трудовій книжці;
		суди не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, про те, що юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України;
		встановлення факту потрібно заявнику для подальшого звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, для зарахування вказаним органом цього періоду роботи до Списку № 1 та, у разі такого зарахування, на перерахунок призначеної пенсії, а не для вирішення спору про право заявника на перерахунок пенсії, що свідчить про відсутність спору про право;
		висновки судів про те, що у заявника виник трудовий спір саме з АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» щодо правильності запису в трудовій книжці безпідставні. АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» не є правонаступником прав та обов`язків Вільногірського гірничо-металургійного комбінату;
		висновок суду першої інстанції про наявність спору про право є не більше чим припущенням, а процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість (постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 640/10323/16-ц, від 13 березня 2024 року у справі № 752/21/21);
		оскарженими судовими рішеннями фактично позбавлено заявника можливості захистити свої права та інтереси, що призвело до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.
		У вересні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 03 вересня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
		Позиція Верховного Суду
		Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).
		Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
		Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
		У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
		Відповідно до пунктів 1-3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2021 року у справі № 947/14019/20 (провадження № 61-5612св21), зазначено, що: «за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України. У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження. Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) зазначено, що: «існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом. Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08.11.2019 у справі № 161/853/19, від 18.12.2019 у справі № 370/2598/16-ц. Слід зауважити, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності … Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18) зазначено, що: «вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу».
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
		Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
		У справі, що переглядається:
		при зверненні із заявою  ОСОБА_1 просила встановити факт, що вона з 18 листопада 1993 року до 01 квітня 2022 року працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу лабораторії збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, який було у подальшому перейменований у ДП підприємство «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат», а не лаборантом АСАК по 5-му розряду збагачувальної фабрики Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, як слідує із запису № 11 в її трудовій книжці НОМЕР_1 . В обґрунтування заяви вказала, що вказаний період роботи не було зараховано до пільгового стажу. Встановлення факту потрібно заявнику для подальшого звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для зарахування вказаним органом цього періоду роботи до Списку № 1 та у разі такого зарахування на перерахунок призначеної пенсії;
		відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , суди виходили з того, що фактично вона оспорює правильність складання запису в трудові книжці, а встановлення цих обставин їй необхідно для звернення до Пенсійного фонду України для призначення пенсії, тобто реалізації її права на пенсійне забезпечення, що свідчить про те, що між заявником та АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» виник трудовий спір, а з Пенсійним фондом України спір, пов`язаний з правом заявника ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, а саме перерахунок призначеної пенсії, тому у цих правовідносинах вбачається спір про право, розгляд якого має здійснюватися в порядку позовного провадження;
		але встановлення факту наявності трудового стажу реалізується в позасудовому порядку. Отже, ОСОБА_1 має можливість встановити факт наявності трудового стажу для призначення пенсії шляхом звернення до органу Пенсійного фонду України, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку;
		за таких обставин встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає розгляду в судовому порядку.
		Колегія суддів частково приймає посилання в касаційній скарзі на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 18  січня 2024 року у справі № 560/17953/21, яки=й свідчить про наявність підстав для зміни мотивів прийняття судового рішення, але не свідчить про наявність підстав для його скасування, оскільки факт, про встановлення якого просить заявник, підлягає розгляду в позасудовому порядку.  
		Оскільки суди зробили правильний висновок про відмову у відкритті провадження у справі, проте помилилися щодо мотивів такої відмови, оскаржені судові рішення слід змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені частково без дотримання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в іншій частині залишити без змін.
		Керуючись статтями 400, 406, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 01 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2024 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                    В. І. Крат
		Судді:                                                                             І. О. Дундар
		Є. В. Коротенко
		Є. В. Краснощоков
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...