Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/557/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано судом: 16.01.2025. Зареєстровано: 16.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/346/126/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022140040000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/557/22 
		Провадження № 1-кп/346/126/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 січня 2025 року м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд 
		Івано-Франківської області
		 
		в складі головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю: секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 1-кп/346/126/25, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.01.2022 року за № 62022140040000007 щодо 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , уродженця, жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні одна малолітня дитина, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді сапера інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 , не судимого,- 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		обвинувачений вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин. 
		ОСОБА_4 з Міністерством оборони України укладено контракт про проходження військової служби.    
		Згідно з наказом командира військової частини  польова пошта НОМЕР_3 від 14.04.2017 року № 42-РС солдата ОСОБА_4 призначено на посаду гранатометника гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти вказаної військової частини, зараховано до списків її особового складу та на всі види забезпечення.
		Відповідно дост. 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині, ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватисяКонституції та законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
		З моменту видання виконувачем обов`язківПрезидента України Указу «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014року на території України почав діяти особливий період. 
		Згідно з п.п. 1, 3 ч. 3ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Про особливий період несення військової служби та порядок її проходження ОСОБА_4 достеменно було відомо і до часу нез`явлення на службу останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
		Однак, 18.06.2017 року о 08:30 год. ОСОБА_4 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за контрактом, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, з метою ухилитися від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин, не з`явився на службу до розташування військової частини  польова пошта НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 АДРЕСА_2 ), приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з`явився на службу до військової частини.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною, пояснив, що в червні 2017 року залишив військову частину, в якій проходив військову службу, самовільно, без будь-якого повідомлення керівництва останньої, з метою ухилитися від військової служби, оскільки вважав за необхідне знаходитись поряд із дружиною, яка перебувала в комі (через наявність цукрового діабету), при цьому командира військової частини він не невідомив про наявність у нього таких обставин. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, шкодує про свій вчинок, вказує, що має намір надалі продовжувати проходження військової служби, просить його суворо не карати та призначити покарання з випробуванням (умовно) на мінімальний строк 1 рік. Послугами захисника під час розгляду кримінального провадження скористатись не бажає.
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, роз`яснено учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку. 
		Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.3 ст. 408 КК України, оскільки він вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
		Прокурор просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, також покласти на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
		Відповідно до ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно доч.2ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України, є тяжким злочином.
		Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, висловлював жаль з цього приводу, критично оцінив свої дії, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
		Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 року активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1ст. 66 КК Україниобставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.
		Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. ОСОБА_5 повідомив усі суттєві обставини щодо місця свого знаходження органу досудового розслідування.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК України, судом не встановлено.
		Суд враховує особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.п. 141-142); позитивно характеризується за місцем проживання (а.п. 134); впродовж липня-грудня 2022 року, березня-червня 2023 року брав безпосередню участь в бойових діях, перебуваючи в районах ведення воєнних (бойових) дій, 03.08.2023 року йому надано статус учасника бойових дій, з 14.11.2024 року продовжкує брати участь в бойових діях, перебуваючи в районах ведення воєнних (бойових) дій, про що вказано в письмову листі (згоді) командира військової частини НОМЕР_2 від 09.01.2025 року № 1496/9/66 (а.п. 122), а також його відношення до вчиненого та бажання і готовність продовжувати проходження військової служби в Збройних Силах України. 
		На підставі вищевикладеного, суд з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимогист. 65 КК України, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.3 ст. 408 КК України, тобтоу виді позбавленняволі на мінімальний строк.
		Разом з тим, вирішуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого положень ч.1ст.75 КК України, суд враховує, що у зв`язку із набранням 27.01.2023 року чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13 грудня 2022 року № 2839-IX, посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень, та обмежено застосуванняст. 75 КК Україниу випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбаченест. 408 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
		Поряд з цим, відповідно до ч. 2ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		Згідно з ч. 2ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
		Відповідно до ч. 1ст. 75 КК України(в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, …, при призначенні покарання у виді … позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		З наведеного вбачається, що ч. 1ст. 75 КК України(в редакції, яка діяла до набрання чинностіЗаконом України№ 2839від 13.12.2022 року) поліпшує становище особи.
		Враховуючи вищезазначені положення Закону, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 408 КК України, яке мало місце 18.06.2017 року, у редакції Закону, яка діяла на момент його вчинення, тобто застосувавши положення ч.1ст.75 КК України, які діяли на момент вчинення вказаного правопорушення.
		У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.
		З урахуванням вимог діючого законодавства та вищевикладеного, тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, якийраніше не судимий, є учасником бойових дій, брав та продовжує брати безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, має бажання та готовність у подальшому проходити військову службу в Збройних Силах України, наявність обставин, які пом`якшуютьпокарання обвинуваченого, а саме: щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, усвідомлення обвинуваченим своєї протиправності злочинної поведінки та наміру в подальшому суворо дотримуватись закону, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, згідно з положеннямист.75КК України(в редакції Закону, що діяла на час скоєння кримінального правопорушення), з покладенням на нього частини обов`язків, передбаченихст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому. Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення про призначення обвинуваченому покарання із можливістю застосування положень ст. 75 КК України.
		Крім того, призначення покарання обвинуваченому із застосуванням вимогст.75КК України буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання цим вироком законної сили немає.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Цивільний позов не заявлено.
		Речові докази відсутні.
		На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. 
		На підставіпунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК Українипокласти на  ОСОБА_4 такі обов`язки: 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Згідно з ч.4 ст.76 КК України нагляд за  ОСОБА_4 як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, (протягом іспитового строку), покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення - на орган пробації за місцем проживання  ОСОБА_4 .
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд  протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...