Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/4460/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано судом: 16.01.2025. Зареєстровано: 16.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2025.

Номер судового провадження: 2-о/621/25/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 621/4460/24 
		Провадження № 2-о/621/25/25
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		16 січня 2025 року                         м. Зміїв
		Зміївський районний суд Харківської області в складі:
		головуючого судді - Вельможної І.В.,
		за участю секретаря судового засідання - Лацько А.В.,
		заявник - ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
		представник заінтересованої особи 1 - Дударева І.І.,
		заінтересована особа 2 - Пенсійний фонд України,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою  ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійний фонд України, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
		в с т а н о в и в:
		05.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійний фонд України в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 , трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.04.1984 виданої на ім`я ОСОБА_1 , повернути судовий збір. 
		В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , прізвище, ім`я по - батькові якої в свідоцтві про народження російською мовою викладено як " ОСОБА_1 ". 
		14 грудня 1985 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб в насідок чого прізвище дружини було змінено з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".
		У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
		06 листопада 2024 року ОСОБА_1 отримала Рішення начальника відділу перерахунків пенсій №2 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, згідно до якого за результатами розгляду документів доданих до заяви про призначення пенсії, до страхового стажу не зараховані періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 16.04.1984, оскільки на титульному аркуші вказаної трудової книжки по - батькові російською мовою не відповідає по-батькові викладеним в паспортних даних заявника.
		Так, під час оформлення трудової книжки на виданої ім`я заявника НОМЕР_1 від 16.04.1984 було допущено помилку в написанні її по-батькові, а саме замість правильного " ОСОБА_6 " було помилково зазначено " ОСОБА_7 ".
		Внаслідок допущеної помилки заявник позбавлена права на оформлення та отримання пенсії за віком.
		Іншим способом встановити факт, окрім як в судовому порядку є неможливо, а встановлення зазначеного факту заявнику необхідно для призначення пенсії за віком.
		Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цією заявою.
		Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09 грудня 2024 року заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статей 175, 177 та 318 Цивільного процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків.
		24.12.2024 заявником ОСОБА_1 усунуто недоліки відповідно до ухвали суду від 09.12.2024.
		Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25 грудня 2024 року прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду на 16.01.2025.
		30.12.2024 до канцелярії суду від представника ГУ ПФУ в Харківській області Дударевої І.І., через підсистему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення по справі відповідно до яких зазначено, що Головне управління пенсійного фонду діє лише на та в межах повноважень, що передбачені Конституцією України та законами. Відповідно до пункту 26 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, якщо ім`я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документах, що підтверджують трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документу даній особі може бути встановлено в судовому порядку. Враховуючи зазначене, у Головного управління ПФУ в Харківській області не має підстав для прийняття трудової серії НОМЕР_1 від 16.04.1984 виданої на ім`я ОСОБА_1 , оскільки по-батькові не відповідає паспортним даним (а.с 59-63).
		16.01.2025 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не з`явилися.
		Заявник ОСОБА_1 до канцелярії суду надала заяву відповідно до якої просила проводити розгляд справи за її відсутності, на задоволенні заяви наполягала.
		Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Дударева І.І. в письмових поясненнях просила слухати справу за відсутності представника ГУ ПФУ в Харківській області.
		Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Дослідивши доводи заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
		Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		У відповідністю з пункту 6 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
		Частиною 1 статті 319 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
		Згідно пункту 12 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 при розгляді справи про встановлення відповідно до пункту 6 статті 273 (нова редакція стаття 315) Цивільного процесуального кодексу факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
		У заяві вимагається встановлення факту належності заявнику ОСОБА_1 трудової книжки оформленої та заповненої (на російській мові) 16 квітня 1984 року на ім`я, мовою оригіналу - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , (мовою оригіналу ОСОБА_1 ), актовий запис про народження № 12 - копія Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06 березня 1964 року (а.с. 18, 36, 47).
		15 липня 1983 на ім`я ОСОБА_1 видано Диплом НОМЕР_3 , відповідно до якого прізвище, ім`я по-батькові російською мовою зазначено як - ОСОБА_1 (а.с. 16, 35 зворот, 46).
		Згідно копії Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 14 грудня 1985 року, 14 грудня 1985 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб, після укладення шлюбу прізвище дружини змінено з "ОСОБА_1 "на "ОСОБА_1 ", актовий запис № 8, по-батькові дружини мовою оригіналу викладено як "ОСОБА_6 "(а.с. 17, 35 зворот, 46).
		Із наданої заявником копії трудової книжки вбачається, що трудова книжка серії НОМЕР_1 заведена 16 квітня 1984 року російською мовою на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , крім того, на першій сторінці є зазначення про зміну прізвища з "ОСОБА_9 "на "ОСОБА_1 " на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 14 грудня 1985 року. (а.с. 4-12, 32-33, 40-43).
		Так, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №205020013945 від 06.11.2024, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком, в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.04.1984, так, як на титульному листі вказаної трудової книжки по-батькові російською мовою не відповідає паспортним даним (а.с. 19, 36 зворот, 48).
		Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, в також архівними установами.
		З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.
		Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
		Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
		Звертаючись до суду з даною заявою, заявниця фактично просить встановити факт належності їй трудової книжки для підтвердження страхового (трудового) стажу.
		Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
		Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав заявник у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
		Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
		Судом встановлено, що із наданої заявником трудової книжки вбачається, що на першій сторінці по батькові заявника має виправлення та помилку в зазначенні дати народження особи якій оформлено трудову книжку, що зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки.
		Судом встановлено, що із наданої заявником трудової книжки вбачається, що на першій сторінці по-батькові заявника російською мовою має помилку в його написанні, що зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
		Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки забезпечує реалізацію її пенсійних прав.
		Отже, на підставі зазначених вище наданих заявником письмових доказів судом достовірно встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 заповнена 16 квітня 1984 року належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запис по батькові в якій не збігається з по батькові зазначеним в особистих документах заявника .
		Встановлення факту належності заявнику вищевказаної трудової книжки має для заявника юридичне значення, а саме для оформлення пенсії за віком, оскільки помилка в зазначенні по батькові перешкоджає це зробити.
		За таких обставин заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
		Щодо заяви ОСОБА_1 про компенсацію витрат по справі суд зазначає наступне.
		Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09 грудня 2024 року заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статей 175, 177 та 318 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема у зв`язку з несплатою судового збору; наданням письмових доказів з порушенням вимог статті 95 Цивільного процесуального кодексу України та не наданням копії заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб, надано строк для усунення недоліків відповідно до ухвали.
		24.12.2024 заявником ОСОБА_1 усунуто недоліки відповідно до ухвали суду від 09.12.2024. Крім того разом з уточненою заявою ОСОБА_1 було подано заяви від 11 грудня 2024 року відповідно до яких остання просила компенсувати їй витрати на виготовлення копій доказів необхідних для розгляду справи у розмірі 288 грн. та 388 грн.
		Відповідно до положень статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно з положеннями статті 140 Цивільного процесуального кодексу України, особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.  Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. У випадках, коли сума витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Дослідивши матеріали справи та заяви по компенсацію витрат, судом не встановлено, які витрати, крім сплати судового збор,у були понесені ОСОБА_1 оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази на підтвердження наявності витрат позивача під час розгляду справи.
		Подання ОСОБА_1 на виконання ухвали про залишення заяви без руху від 09.12.2024 уточненої заяви разом з копіями доданих до неї документів, не є наданням доказів на вимогу суду, в тому числі витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, за якими особа може вимагати грошової компенсації в розумінні статті 140 Цивільного процесуального кодексу України, а тому такі компенсації не підлягають.
		Разом з тим, суд критично ставиться до фіскальних чеків доданих ОСОБА_1 до заяв про компенсацію витрат, на підтвердження дійсності понесення таких витрат, з огляду на той факт, що заяви відповідно до яких порушується питання щодо компенсації витрат на суму 288 грн. та 388 грн. датовані 11 грудня 2024 року, тобі як фіскальний чек ІД:2660405372 на суму 288 грн датований 12.12.2024, а фіскальний чек ІД: 2660405372 на суму 388 гр. датований 23 грудня 2024 року.
		З врахуванням викладеного вимога щодо компенсації витрат на виготовлення копій доказів необхідних для розгляду справи у розмірі 288 грн. та 388 грн. задоволенню не підлягають.
		Щодо вимоги заявника ОСОБА_1 щодо повернення суми судового збору суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
		Враховуючи, що за розглядом заяви ОСОБА_11 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, судом задоволено таку вимогу, про що зазначено вище, то відповідно до вищевикладених норм вимога про повернення суми сплаченого судового збору задоволенню не підлягає.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76-82, 89, 133, 140, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, пунктом 6 частини 1 статті 315, 319, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		в и р і ш и в:
		Заяву задовольнити частково.
		Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки серії НОМЕР_1 заповненої 16 квітня 1984 року російською мовою на ім`я ОСОБА_8 , по батькові якої в трудовій книжці зазначена, як " ОСОБА_7 ".
		В іншій частині заявлених вимог відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
		Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення складено 16.01.2025.
		Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
		Заінтересована особа 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, адреса місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ: 14099344.
		Заінтересована особа 2 - Пенсійний фонд України, адреса місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 9, м. Київ, 01014, ЄДРПОУ: 00035323.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...