Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/879/13-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2025.
Дата набрання законної сили: 09.01.2025
Номер судового провадження: 61-5478ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 361/879/13-ц
		провадження № 61-5478св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач -  ОСОБА_1 ;
		відповідачі: Броварська районна державна адміністрація Київської області, Броварське управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Київській області;
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ? державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та легалізації реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Нечипорук Григорій Євгенійович,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану адвокатом Ратушем Володимиром Борисовичем, на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2023 року 
		у складі судді Дутчака І. М. та постанову Київського апеляційного суду                         від 20 лютого 2024 року у складі колегії суддів Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січні 2013 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду 
		з позовом до Броварської районної державної адміністрації Київської області, Броварського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та легалізації реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Нечипорук Г. Є., про відшкодування шкоди.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовував незаконністю рішень Броварської районної державної адміністрації Київської області від 17 квітня 2001 року, від 19 вересня 2001 року та від 08 липня 2002 року, на підставі яких усупереч вимогам законодавства були зареєстровані зміни до установчого договору (далі - установчий договір) про діяльність підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-КІ» (далі - ТОВ «Фермой-КІ»), а саме: зміни № 1 до договору від 23 березня 2001 року, зміни до договору 
		від 24 березня 2001 року № 2, додаткова угода від 29 червня 2001 року № 3.
		 
		Незаконність вказаних рішень, як зазначав позивач, підтверджується рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року в іншій справі: за позовом позивача до Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсними рішень цієї адміністрації про державну реєстрацію змін до установчого договору. Апеляційний суд Київської області                     у вказаному рішенні визнав державну реєстрацію таких змін незаконною.
		 
		Позивач вказував, що 17 березня 2006 року голова Броварської районної державної адміністрації Київської області видав розпорядження про скасування державної реєстрації змін до установчого договору. Проте відновити попередній склад учасників ТОВ «Фермой-КІ» та повернути їм майно виявилося неможливим.
		 
		Зазначав, що виконавче провадження щодо виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року знищене, що підтверджується листом Броварського районного управління юстиції від 29 жовтня 2012 року № 39071.
		 
		Позивач стверджував, що неодноразово повідомляв Броварську районну державну адміністрацію Київської області про неприпустимість і незаконність реєстрації будь-яких змін до установчих документів ТОВ «Фермой-КІ».
		 
		Крім того, 01 червня 2004 року голова Броварської районної державної адміністрації Київської області надіслав до Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців Харківської міської ради реєстраційну картку та справу підприємства ТОВ «Фермой-КІ» у зв`язку зі зміною фактичного місцезнаходження ТОВ «Фермой-КІ», незважаючи на наявність спору та ведення досудового слідства у кримінальній справі, порушеній за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України за фактом заволодіння правом на майно позивача.
		 
		На думку позивача, у зв`язку з направленням зазначених документів до Управління державної реєстрації юридичних осіб і фізичних - осіб підприємців Харківської міської ради та невнесенням змін до державного реєстру відповідно до рішення Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року позивач був безпідставно виключений з числа учасників ТОВ «Фермой-КІ» і не отримав грошову компенсацію вартості його частки у статутному фонді цього товариства.
		 
		Позивач стверджував, що у зв`язку з незаконною реєстрацією відповідачем змін до установчого договору ТОВ «Фермой-КІ» рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Інкон» (далі - ЗАТ «Інкон») до Комунального підприємства Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» та Красилівської сільської ради про визнання права власності 
		на об`єкт незавершеного будівництва.
		 
		Тобто неправомірні рішення відповідача сприяли виключенню позивача зі складу учасників ТОВ «Фермой-КІ», позбавленню його частки у статутному фонді ТОВ «Фермой-КІ», безпідставному оформленню права власності на об`єкт незавершеного будівництва та його державній реєстрації за ЗАТ «Інкон» 
		до прийняття об`єкта новоствореного нерухомого майна в експлуатацію. Крім того, позивач зазнав шкоди у зв`язку з відсутністю компенсації вартості його частки 
		у статутному фонді ТОВ «Фермой-КІ».
		 
		Розрахунок позивачем матеріальної шкоди складається з вартості втраченого майна - незавершеного будівництвом майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,                  у сумі 100 757 160,00 грн і збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі                                  10 000 000,00 грн. Заподіяння моральної шкоди у сумі 10 000 000,00 грн позивач обґрунтовував підривом престижу, ділової репутації, приниженням його честі та гідності, порушенням права власності та стосунків з оточуючими людьми і моральними переживаннями.
		 
		Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області 
		від 28 січня 2014 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		 
		Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2013 року у справі 
		за позовом ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації Київської області (далі - Броварська РДА), Броварського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Київській області, третя особа - державний реєстратор Нечипорук Г. Є. відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та легалізації реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області про стягнення майнової та моральної шкоди, скасувати за нововиявленими обставинами це рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
		 
		Заяву обґрунтовано тим, що у січні 2013 року він звернувся до суду з позовом 
		до Броварської РДА, Броварського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Київській області, третя особа - державний реєстратор Нечипорук Г. Є., у якому просив стягнути 
		з Броварської РДА на його користь, у тому числі з бюджетних рахунків 
		у Броварському управлінні казначейства, майнову шкоду в розмірі 
		200 757 160,00 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 000,00 грн, посилаючись 
		на те, що незаконними рішеннями Броварської РДА від 17 квітня 2001 року, 
		19 вересня 2001 року та від 08 липня 2002 року, на підставі яких усупереч вимогам законодавства, були зареєстровані зміни до установчого договору про діяльність Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою діяльністю «Фермой-КІ», а саме, зміни до договору від 23 березня 2001 року № 1, зміни до договору від 24 березня 2001 року № 2, та додаткова угода від 29 червня 2001 року № 3.
		 
		Зазначав, що незаконність наведених рішень підтверджується рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2004 року в іншій цивільній справі. ОСОБА_1 неодноразово повідомляв Броварську 
		РДА про неприпустимість та незаконність реєстрації будь-яких змін до установчих документів ТОВ «Фермой-КІ», проте, ігноруючи ці попередження, Броварська 
		РДА надіслала до Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних -осіб підприємців Харківської міської ради реєстраційну картку та справу 
		ТОВ «Фермой-КІ» у зв`язку зі зміною фактичного місця знаходження підприємства, незважаючи на наявність у суді спору, що у свою чергу стало підставою для безпідставного виключення ОСОБА_1 з числа учасників ТОВ «Фермой-КІ» та для не виплати грошової компенсації стосовно вартості належного йому майна у ТОВ«Фермой-КІ».
		 
		06 листопада 2013 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/879/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 січня 2014 року, у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Вказане рішення набрало законної сили.
		 
		Вважає, що зазначене рішення суду від 06 листопада 2013 року підлягає перегляду на підставі положень пунктів 1, 3 частини другої статті 423 ЦПК України, оскільки існують істотні обставини справи, що не були встановлені судом та не були і не 
		могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, судове рішення, яке стало підставою для ухвалення судом рішення у справі, що підлягає перегляду, скасовано.
		 
		ОСОБА_1 вважав нововиявленими такі обставини у цій справі: постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року 
		у справі № 278/20-06, якою скасовано рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року про визнання права власності за ЗАТ «Інкон» 
		на втрачене позивачем майно; додаткове рішення Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року у справі № 2-др/780/45/17; включення 21 грудня 2017 року ТОВ «Фермой-КІ» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, 
		у якому 100 % належить ОСОБА_1 ; рішення Європейського суду 
		з прав людини від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України» щодо порушення § 1 статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та статті 1 Протоколу Першого до неї.
		 
		Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 
		2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду 
		від 20 лютого 2024 року,заяву ОСОБА_1 про перегляд 
		за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2013 року залишено без задоволення.
		 
		Залишаючи без задоволення заяву про перегляд за нововиявленими обставинами суди виходили з того, що ті обставини, які позивач вважав нововиявленими, 
		та покладені в основу вказаних ним судових рішень, зокрема, постанови Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року у справі 
		№ 278/20-06 та додаткового рішення Апеляційного суду Київської області 
		від 24 жовтня 2017 року у справі № 2-др/780/45/17, йому були відомі ще на день подання позовної заяви, а тому вони не можуть вважатися нововиявленими.
		 
		Суд виснували, що рішення судів, надані заявником, не є доказом, що підтверджує наявність нововиявлених обставин, вони могли би бути доказом обставин, які б стали підставами позову, проте цих доказів під час первинного розгляду справи у суді не існувало, а у процедурі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд для підтвердження тих обставин, що слугували підставами позову і які перевіряв суд під час первинного розгляду справи, нові докази 
		не досліджує.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		15 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат 
		Ратуш В. Б., засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду 
		із касаційною скаргою на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду 
		від 20 лютого 2024 року у цій справі, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить:
		- передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду;
		- скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області                        від 17 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року;
		- переглянути справу за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2013 року у цій справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. 
		 
		У касаційній скарзі заявник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на факт заподіяння позивачу шкоди відповідачами 
		та причинно-наслідковий зв`язок між незаконними діями Броварської РДА, встановленими рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 
		2004 року у справі № 22а-2567, яким визнано незаконною реєстрацію змін та доповнень до договору про діяльність ТОВ «Фермой-КІ», та шкодою. 
		 
		Доводи відзиву на касаційну скаргу
		 
		У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду 27 листопада            2024 року, Броварське управління Державної казначейської служби Київської області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Провадження в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Підставою відкриття касаційного провадження є пункти 2, 3 частини першої 
		статті 389 ЦПК України.
		 
		У листопаді 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами, щодо вирішення заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
		 
		Суди встановили, що постановою Північного апеляційного господарського суду 
		від 21 лютого 2019 року у справі № 278/20-06 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року за позовом ЗАТ «Інкон» до Державного комунального підприємства «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації», Красилівської сільської ради Броварського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-КІ», про визнання права власності. В задоволенні позову ЗАТ «Інкон» до Державного комунального підприємства «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» та Красилівської сільської ради Броварського району про визнання права власності відмовлено повністю.
		 
		Предметом спору у справі № 276/20-06 є визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язання Державного комунального підприємства «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» здійснити у встановленому законом порядку реєстрацію права власності ЗАТ «Інкон» на цей об`єкт незавершеного будівництва.
		 
		Додатковим рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 
		2017 року у справі № 2-др/780/45/17 за позовом ОСОБА_1 
		до Броварської РДА, треті особи: ТОВ «Фірмой-КІ», компанія «Кланвест лімітед», ТОВ «Кіб-сервіс», ОСОБА_4 , «AVAGNO ENTERPRISES LIMITED» 
		про визнання недійсними рішень про державну реєстрацію змін до договору.
		 
		Вирішувалося питання, що під час розгляду справи № 22а-2567 та ухвалення 
		24 вересня 2004 року в ній рішення суд, задовольняючи вимоги позивача, 
		не зазначив у ньому про зобов`язання Броварської РДА подати до органу статистики, органу державної податкової служби відомості про скасування державної реєстрації 17 квітня 2001 року змін № 1 до договору від 23 березня 
		2011 року, 19 вересня 2001 року змін № 2 до договору від 24 березня 2001 року 
		та реєстрації 08 липня 2001 року додаткової угоди від 29 червня 2001 року № 3 
		до договору про діяльність ТОВ «Фермой-КІ».
		 
		21 грудня 2017 року на виконання додаткового рішення Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року у справі № 2-др/780/45/17 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб включено ТОВ «Фермой-КІ», у якому 100 % статутного фонду належить ОСОБА_1 .
		 
		12 жовтня 2017 року Велика Палата Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалила рішення у справі «Бурмич та інші проти України» (заява 
		№ 46852/13), на яке також посилається представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ратуш В. Б. як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду від 06 листопада 2013 року щодо тривалого невиконання в Україні рішень національних судів, яким приєднала до заяв 
		№ 46852/13, № 47786/13, 54125/13, 56605/13 та 3653/14 наведені у додатках І та ІІ до рішення 12143 заяв включно із заявою № 33421/15 («Wroblewski v. Ukraine»), яку 10 серпня 2015 року подав позивач ОСОБА_1 (§ 1 резолютивної частини рішення).
		 
		Цим же рішенням Велика Палата ЄСПЛ оголосила прийнятними заяви, включно 
		із заявою позивача № 33421/15, які мають розглядатися відповідно 
		до зобов`язань, що випливають із пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року), яким встановлено існування структурної проблеми, що призводить до порушення 
		пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до неї 
		(§ 3 резолютивної частини рішення).
		 
		З огляду на це Велика Палата ЄСПЛ вирішила вилучити всі ці заяви, включно 
		із заявою позивача ОСОБА_1 № 33421/15, з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції та передати їх Комітету Міністрів Ради Європи з метою розгляду в рамках вжиття заходів загального характеру для виконання вказаного пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», у тому числі щодо надання відшкодування за невиконання або тривале виконання рішень національних судів і сплати боргу за цими рішеннями (§ 4 резолютивної частини рішення).
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі               № 361/879/13-ц (провадження № 14-34звц18) провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 6 листопада 2013 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 28 січня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ                          від 20 лютого 2014 року у зв`язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань під час вирішення судом цивільної справи за позовом  ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації, Броварського управління Державної казначейської служби України Київської області, за участю третьої особи - державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та легалізації реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області                   Нечипорука  Г. Є., про відшкодування шкоди закрито.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		 
		У частині першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		За положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Щодо суті вимог заяви 
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		 
		У главі 3 розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
		 
		Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова 
		або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
		 
		Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком 
		або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи 
		від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових 
		чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		 
		Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; 
		ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
		 
		Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, 
		але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
		 
		Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		 
		Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, 
		що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
		 
		Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою 
		для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
		 
		Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері цивільного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого 
		та ефективного здійснення правосуддя.
		 
		Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи 
		за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, 
		про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
		 
		Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між принципами правової визначеності 
		та res judicata і правом на справедливий суд.
		 
		Законодавство, у тому числі й ЦПК України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
		 
		Ураховуючи викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 
		2021 року у справі № 826/20239/16, провадження № 11-314апп20).
		 
		Нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак: існування 
		цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність 
		цих обставин для справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би суттєво змінити, або прийняти інше рішення, ніж те, яке було прийняте).
		 
		Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року в справі № 308/11243/21 (провадження № 61-6981св24) виснував, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
		 
		Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
		 
		Необхідними умовами таких нововиявлених обставин як істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		 
		Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
		 
		ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства 
		права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна 
		зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого 
		та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, § 40).
		 
		Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама собою не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ 
		від 18 листопада 2004 року в справі «Правєдная проти росії», заява № 69529/01,               § 27, 28,). Отже, перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
		 
		У постанові від 31 жовтня 2022 року в справі № 755/19009/20 (провадження                         № 61-5392св22) Верховний Суд наголосив, що під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
		 
		Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній/касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		 
		Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 червня 2021 року в справі 9901/424/18.
		 
		У справі, яка переглядається, суди встановили, що:
		 
		рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області 
		від 28 січня 2014 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Броварської РДА, Броварського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та легалізації реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Нечипорука Г. Є., про відшкодування шкоди;
		 
		постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2019 року у справі № 278/20-06 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року за позовом ЗАТ «Інкон» до Державного комунального підприємства «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації», Красилівської сільської ради Броварського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-КІ», про визнання права власності; у задоволенні позову ЗАТ «Інкон» до Державного комунального підприємства «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» та Красилівської сільської ради Броварського району про визнання права власності відмовлено повністю;
		 
		предметом спору у справі № 276/20-06 є визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язання Державного комунального підприємства «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» здійснити у встановленому законом порядку реєстрацію права власності ЗАТ «Інкон» на цей об`єкт незавершеного будівництва;
		 
		додатковим рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 
		2017 року у справі № 2-др/780/45/17 за позовом ОСОБА_1 
		до Броварської РДА, треті особи: ТОВ «Фірмой-КІ», компанія «Кланвест лімітед», ТОВ «Кіб-сервіс», ОСОБА_4 , «AVAGNO ENTERPRISES LIMITED» 
		про визнання недійсними рішень про державну реєстрацію змін до договору.
		 
		Вирішувалося питання, що під час розгляду справи № 22а-2567 та ухвалення 
		24 вересня 2004 року в ній рішення, суд, задовольняючи вимоги позивача, 
		не зазначив у ньому про зобов`язання Броварської РДА подати до органу статистики, органу державної податкової служби відомості про скасування державної реєстрації 17 квітня 2001 року змін № 1 до договору від 23 березня 
		2011 року, 19 вересня 2001 року змін № 2 до договору від 24 березня 2001 року 
		та реєстрації 08 липня 2001 року додаткової угоди від 29 червня 2001 року № 3
		до договору про діяльність ТОВ «Фермой-КІ»;
		 
		21 грудня 2017 року на виконання додаткового рішення Апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року у справі № 2-др/780/45/17 
		до Єдиного державного реєстру юридичних осіб включено ТОВ «Фермой-КІ»,                      у якому 100 % належить ОСОБА_1 ;
		 
		12 жовтня 2017 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила рішення у справі «Бурмич та інші проти України» (заява № 46852/13), на яке також посилається представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ратуш В. Б. як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду від 06 листопада 2013 року щодо тривалого невиконання в Україні рішень національних судів, яким приєднала до заяв № 46852/13, 47786/13, 54125/13, 56605/13 та 3653/14 наведені у додатках І та ІІ до рішення 12143 заяв включно із заявою № 33421/15 («Wroblewski v. Ukraine»), яку 10 серпня 2015 року подав позивач ОСОБА_1 (§ 1 резолютивної частини Рішення); цим же рішенням Велика Палата ЄСПЛ оголосила прийнятними заяви, включно із заявою позивача № 33421/15, які мають розглядатись відповідно до зобов`язань, що випливають із пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року), яким встановлено існування структурної проблеми, що призводить до порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до неї (§ 3 резолютивної частини рішення); на цій підставі Велика Палата ЄСПЛ вирішила вилучити всі ці заяви, включно із заявою ОСОБА_1 
		№ 33421/15, з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 
		статті 37 Конвенції та передати їх Комітету Міністрів Ради Європи з метою розгляду в рамках вжиття заходів загального характеру для виконання вказаного пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», у тому числі щодо надання відшкодування за невиконання або тривале виконання рішень національних судів і сплати боргу за цими рішеннями (§ 4 резолютивної 
		частини рішення).
		 
		Крім того, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 361/879/13-ц (провадження № 14-34звц18) зазначено таке:
		 
		«48. У рішенні в справі «Бурмич та інші проти України» ЄСПЛ не встановив порушень Україною міжнародних зобов`язань саме при вирішенні національними судами справи № 361/879/13-ц, в якій на користь позивача не було ухвалено жодного рішення.
		 
		49. Тривале невиконання рішення Апеляційного суду Київської області                     від 24 вересня 2004 року в іншій справі - за позовом позивача до Броварської районної державної адміністрації про визнання недійсними рішень цієї адміністрації про державну реєстрацію змін до установчого договору, - про що у судовому засіданні зазначив представник позивача, не є підставою для перегляду судових рішень у справі № 361/879/13-ц.
		 
		50. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що позивач надав до заяви про перегляд судових рішень копію витягу із заповненого ним формуляру заяви до ЄСПЛ, в якому посилається на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції в частині відсутності неупередженості суду під час розгляду та перегляду справи, а також на порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції в частині захисту права власності. Зазначені порушення, на думку позивача, допущені у справі за його позовом про відшкодування шкоди (збитків від втраченого майна, упущеної вигоди та моральної шкоди), остаточне рішення в якій ухвалено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		19 листопада 2014 року.
		 
		51. Натомість у заяві про перегляд судових рішень позивач просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 
		від 06 листопада 2013 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 січня 2014 року й ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2014 року в іншій справі - № 361/879/13-ц - за позовом до Броварської районної державної адміністрації та Броварського управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування шкоди.
		 
		52. Крім того, Велика Палата Верховного Суду враховує надані представником позивача на судовому засіданні пояснення про те, що після ухвалення остаточного рішення у справі № 361/879/13-ц позивач звернувся до ЄСПЛ із заявою, яку останній визнав неприйнятною.
		 
		53. Отже, у справі № 361/879/13-ц відсутня передбачена пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України юридична підстава для перегляду рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 6 листопада 2013 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 28 січня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ                          від 20 лютого 2014 року».
		 
		Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України» відсутні підстави для перегляду згідно з пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2013 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 28 січня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2014 року у справі № 361/879/13-ц за заявою позивача ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення останньою міжнародних зобов`язань під час вирішення судом цієї справи, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
		 
		З огляду на викладені обставини колегія суддів Верховного Суду погоджується 
		з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вказані заявником обставини, якими він обґрунтовує заяву про перегляд рішення суду 
		від 06 листопада 2013 року не є нововиявленими обставинами в розумінні частини другої статті 423 ЦПК України, а є обставинами, які виникли чи змінилися після ухвалення судового рішення від 06 листопада 2013 року та не пов`язані з позовними вимогами у справі № 361/879/13-ц, а тому не могли бути враховані судом під час ухвалення рішення 06 листопада 2013 року, тобто є новими обставинами, на які посилається заявник, та правомірно відмовили у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
		 
		З урахуванням викладеного доводи касаційної скарги про те, що обставини, 
		на які посилається заявник, є нововиявленими не знайшли свого підтвердження 
		під час перегляду справи в касаційному порядку, не спростовують висновків, 
		викладених в оскаржуваних судових рішеннях, правильне дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права 
		є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а також наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду та зводяться до переоцінки доказів, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Щодо відзиву на касаційну скаргу 
		 
		27 листопада 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Броварського управління Державної казначейської служби України Київської області, в інтересах якого діє Гамоля Я. В.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 
		2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», який був розроблений 
		для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.
		 
		Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
		 
		Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку
		їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		 
		Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або
		її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
		 
		Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля),
		що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України
		«Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		 
		У частині п`ятій, шостій статті 43 ЦПК України встановлено, що документи
		(в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи
		в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		 
		До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом
		зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
		 
		Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
		 
		Вбачається, що відзив на касаційну скаргу надісланий на електронну адресу Верховного Суду. До відзиву додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису адвоката Гамолі Я. В., проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
		 
		Отже, Гамоля Я. В., яка діє в інтересах Броварського управління Державної казначейської служби України Київської області, могла подати касаційну скаргу 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login.
		 
		Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		 
		Враховуючи наведене, відзив на касаційну скаргу, поданий адвокатом                    Гамолею Я. В., яка діє в інтересах Броварського управління Державної казначейської служби України Київської області, підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, оскільки такий відзив надісланий не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а, електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису Гамоли Я. В., що дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		У частині першій статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав (частина друга статті 410 ЦПК України).
		 
		Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, аухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану адвокатом Ратушем Володимиром Борисовичем, залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2023 року 
		та постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                       В. В. Сердюк                                                                                                    С. О. Карпенко                                                                                                    І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...