Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/206/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 16.01.2025. Зареєстровано: 17.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2025.
Дата набрання законної сили: 16.01.2025
Номер судового провадження: 1-кп/944/928/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025141350000022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/206/25 
		Провадження №1-кп/944/928/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16.01.2025м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141350000022 від 09.01.2025 про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця 
		м. Червоноград Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого,  
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у ОСОБА_6 , відсутні законні підстави для виїзду за межі території України, відповідно до встановлених обмежень щодо чоловіків призовного віку, встановлених правилами перетинання державного кордону України затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» із змінами та доповненнями, діючи умисно, шляхом керівництва діями ОСОБА_6 , та надання вказівок, організував незаконне переправлення останнього, через державний кордон України до Республіки Польща за наступних обставин. 
		Так, 09 січня 2025 року, близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «MAN» із реєстраційним номером НОМЕР_1 із причепом марки «KOEGEL» із реєстраційним номером НОМЕР_2 , з метою незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, шляхом уникнення від проходження прикордонного контролю, надав йому вказівку заховатись під кузовом причепу вище вказаного транспортного засобу та при проходження митного та прикордонного контролю, ховатись від працівників митної та прикордонної служби, шляхом переміщення у салон сідлового тягача зазначеного транспортного засобу. 
		Після цього, 09 січня 2025 року, близько 00 год. 15 хв. ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «MAN» із реєстраційним номером НОМЕР_1 із причепом марки «KOEGEL» із реєстраційним номером НОМЕР_2 , з метою незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, прибув до території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краківець», що розташований за адресою смт. Краковець Яворівського районну Львівської області по вул. Вербицького, 54 для перетину кордону України в напрямку Республіка Польща, та при в`їзді на територію пункту пропуску повідомив вартовому прикордонного наряду «Вартовий шлагбаума (тил)» неправдиві відомості про кількість пасажирів, які перебувають у вищевказаному транспортному засобі. В подальшому, в`їхавши на територію пункту пропуску «Краківець» та при проходженні прикордонного контролю, працівниками Державної прикордонної служби України, у салоні сідлового тягача зазначеного транспортного засобу було виявлено та затримано ОСОБА_6 за спробу незаконного перетину державного кордону України.
		Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню вказівками, наданням засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.
		До суду обвинувальний акт надійшов з угодою про визнання винуватості від 13.01.2025.
		Згідно із цією угодою ОСОБА_4 повністю визнав вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.
		В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.
		Сторонами узгоджено,що призатвердженні угодиобвинуваченому буде призначенепокарання, враховуючи положення ст. 69 КК України, за ч. 1 ст. 332КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди. Наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що угода укладена обвинуваченим добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами КПК України.
		Прокурор ОСОБА_3 вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
		Як відомо із змістустатті 314 КПК України,при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		У відповідності достатті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Положеннямистатті 469 КПК Українивизначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
		Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є нетяжким злочином.
		Свою винуватість у вчинених кримінального правопорушення обвинувачений визнав беззастережно.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогамКПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, таКК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
		Дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470,472 КПК України.
		При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.66,67 КК України, що пом`якшують покарання, зокрема щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також добровільне перерахування грошових коштів в розмірі 100000 гривень на потреби Збройних Сил України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
		Суд визнає дані обставини винятковими та вважає, що мінімальна міра покарання за ч. 1 ст. 332 КК України не відповідає особі обвинуваченого, а вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку із чим, керуючись ч. 1 ст. 69 КК України дійшов висновку про доцільність переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 332 КК України, а саме у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 13.01.2025 між прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбаченихст.65 КК України.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.
		Застосований під час досудового слідства арешт майна, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати.
		Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
		Судові витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст.314,373,374,474,475 КПК України, суд,
		у х в а л и в:
		затвердити угоду про визнання винуватості від 13.01.2025 укладену у кримінальному провадженні №12025141350000022 від 09.01.2025 між прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_7 . 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень.
		Арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 13.01.2025 на контрольний талон №881964, особисті речі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі чорного кольору із сім-картою НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі синього кольору із сім-картою НОМЕР_4 - скасувати
		Речові докази: контрольний талон №881964, особисті речі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі чорного кольору із сім-картою НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі синього кольору із сім-картою НОМЕР_4 - повернути володільцям.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
		Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою,статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469цьогоКодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд.
		Вирок, якщо інше не передбаченоКримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		             Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...